Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 442/7003/26
Провадження № 2-с/442/111/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про скасування судового наказу
06 листопада 2026 року
Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Л.І., розглянувши в м.Дрогобичі заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» про скасування судового наказу №442/7003/26 (2-н/442/1258/2026р.),-
в с т а н о в и л а:
15 жовтня 2026 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області був винесений судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» заборгованості за надані послуги в розмірі 3536,10 грн. основного боргу та 266,24 грн. судового збору.
З даним судовим наказом не згідний, просить його скасувати, оскільки зі змістом судового наказу та матеріалами справи його було ознайомлено 26 жовтня 2026р. через підсистему Електронний суд, що підтверджується карткою руху документа.
КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради у своїй заяві про видачу судового наказу по стягненню заборгованості за послуги теплопостачання неправомірно здійснює нарахування за оплату за послуги теплопостачання, зауважив, що ОСОБА_1 уже на протязі останніх шести років років не являється споживачем та отримувачем послуг КП «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради, адже у квартирі АДРЕСА_1 система централізованого опалення відключена, вказане підтверджується Актом про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під`їзду) від внутрішньо будинкових мереж ЦО і ГВП від 13 липня 2020р., згідно якого відключення квартири АДРЕСА_1 виконано 13 липня 2020р.
Окрім цього стягувачем у тексті заяви про видачу судового наказ також зазначається, що дана квартира від`єднана від системи теплопостачання, таким чином надання послуг з теплопостачання до її квартири не здійснюється; окрім цього, до заяви про видачу судового наказу стягувачем не додано жодних договорів, які б взагалі підтверджували наявність між ним та стягувачем договірних правовідносин.
Стягувач на неодноразові звернення мешканців будинку пояснює, що нараховує кошти за постачання теплоенергії у приміщення коридору, горища відповідно до публічного договору, який розміщений на офіційному сайті підприємства.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження заявленої заборгованості стягувачем до матеріалів справи надано лише документ під назвою «Розрахунок нарахування та оплати за послуги теплопостачання», який містить помісячні підсумкові суми нарахувань за опалення місць загального користування та абонентське обслуговування, при цьому зазначений документ не містить вихідних даних, необхідних для перевірки правильності визначення обсягів теплової енергії та їх розподілу між споживачами багатоквартирного будинку, зокрема, у розрахунку відсутні показання вузла комерційного обліку теплової енергії, відомості щодо загального обсягу теплової енергії, спожитої будинком, обсягу теплової енергії, віднесеного на загальнобудинкові потреби, формули його розподілу між споживачами, а також розшифрування застосованих розрахункових показників.
Крім того, вбачається, що аналіз наданої відомості свідчить про використання під час нарахувань за складовою «МЗК» постійного розрахункового числа 29,1, який безпосередньо в документі не зазначено та походження якого не пояснено, зокрема, у січні 2024 року сума нарахування за МЗК становить 247,03 грн при значенні показника «Тариф МЗК» 8,488962, а в січні 2026 року - 206,68 грн при значенні цього показника 7,102447, в обох випадках співвідношення відповідних величин становить приблизно 29,1, проте стягувачем не вказано про походження змісту цього показника, його одиниць вимірювання, документальних підстав визначення та правильності застосування до приміщення боржника. Також у розрахунку відсутні відомості, які дозволяли б перевірити походження та правильність щомісячних значень «Тариф МЗК».
Зазначене унеможливлює перевірку відповідності здійснених нарахувань вимогам Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315. Крім того, у заяві про видачу судового наказу стягувач зазначає, що плата за абонентське обслуговування затверджується внутрішнім наказом підприємства та визначається з урахуванням відповідних витрат, водночас у наданому Розрахунку щомісячно відображено лише підсумкові суми абонентської плати в розмірі від 22,99 грн до 26,77 грн., та зі змісту розрахунку неможливо встановити, якими саме наказами підприємства визначалися ці суми, з яких дат вони підлягали застосуванню, а також чи відповідають нарахування умовам договору та встановленим законодавством обмеженням.
Окрім цього як вбачається з Свідоцтва про право на спадщину на квартиру, ОСОБА_1 не являється одноосібним власником квартири. Квартира АДРЕСА_2 , перебуває у спільній сумісній власниці, проте вимога про стягнення заборгованості пред`являється лише стосовного ОСОБА_1 , що суперечить чинному законодавству.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню, а судовий наказ скасуванню, з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст.160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Як вбачається з матеріалів справи, 15 жовтня 2026р. Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» заборгованості за надані послуги в розмірі 3536,10 грн. основного боргу та 266,24 грн. судового збору.
П.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011р. №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» передбачає, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення статті, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
У п.9 вказаної постанови зазначається, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Оцінивши викладені заявником обставини, вивчивши матеріали справи наказного провадження за заявою Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання в розмірі 3536,10 грн. основного боргу та 266,24 грн. судового збору, вважає, що оскільки КП „Дрогобичтеплоенерго Дрогобицької міської ради жодних послуг ОСОБА_1 не надавало, позаяк з 13.07.2020р. квартиру АДРЕСА_1 було від`єднало від мереж централізованого опалення, а тому судовий наказ від 15 жовтня 2026 року, слід скасувати.
Одночасно суд роз`яснює, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.
Відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 127, 261, 170, 171, 258-261 ЦПК України, суддя, -
у х в а л и л а:
Скасувати судовий наказ №442/7003/26 (№ провадження 2-н/442/1258/2026), виданий Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області від 15 жовтня 2026 року за заявою Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання в розмірі 3536,10 грн. основного боргу та 266,24 грн. судового збору.
Роз`яснити заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ст.261 ЦПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.І. Гарасимків
Судове рішення № 141258029, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області було прийнято 06.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 442/7003/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: