Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 05.11.2026
Справа № 333/3604/26
Провадження № 2/334/3132/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шерештан О.М., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2026 року ТОВ «ФК «Сіті Колект» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.11.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 8571892 про надання коштів на умовах споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Згідно з умовами кредитного договору № 8571892 від 09.11.2024, ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі, на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник, у свою чергу, зобов`язався повернути отримані кошти та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
На виконання взятих на себе зобов`язань ТОВ «Мілоан» надало відповідачці кредитні кошти в сумі 4000,00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку, зазначену позичальником під час оформлення заявки на отримання кредиту.
Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, в результаті чого має заборгованість в розмірі 21301,74 грн., яка складається з: тіла кредиту 4000,00грн., комісії за надання кредиту 3920,00грн., штрафних санкцій за неналежне виконання кредитного зобов`язання 6000,00грн.
25.11.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач набув усі права первісного кредитора за кредитним договором № 8571892.
Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Сіті Колект» заборгованість за кредитним договором № 8571892 від 09.11.2024 у розмірі 21301,74 грн.
Представник позивача у судове засідання не з`явився. В позовній заяві просив розглядати справу без їх участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачка про час та місце слухання справи повідомлялась у порядку встановленому ЦПК України, однак в судові засідання неодноразово не з`являлась, звертаючись до суду з заявами про відкладення справи.
В судове засідання 05.11.2026 відповідачка не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, про час та місце слухання справи повідомлена у встановленому ЦПК України порядку, відзив на позов не подала, із заявою про розгляд справи за її відсутності до суду не зверталася.
За таких обставин суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України розглядати справу у заочному порядку за наявними в ній матеріалами та доказами, поданими позивачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, доходить наступного висновку.
Судом встановлено, що 09.11.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 8571892.
Відповідно до умов договору, сума кредиту становить 4000,00грн. (п.1.2); кредит надається строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів з 09.11.2024 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів (п.1.3); остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за мови дотримання графіку платежів 20.10.2025 (п.1.4).
Відповідно до п.1.5.1 кредитного договору, комісія за надання кредиту 1000,00грн., яка нараховується за ставкою 25,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Пунктом 1.5.2 кредитного договору передбачена комісія за обслуговування кредиту (за весь строк кредитування): 12320,00 грн., що нараховується за ставкою 14,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору.
Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначено графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.1.5.3); проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.1.5.3); проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 0,00грн. (п.1.5.4).
Відповідно до п.2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, комісію за обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1, 1.5.2, 1.5.3, 1.5.4 договору відповідно (п.2.2.1).
В п.6 кредитного договору зазначено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний додаток чи інші засоби.
Приймаючи пропозицію товариства про укладення цього кредитного договору позичальник також погодився з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. правилами та графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 року (далі - Закон).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договорів це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону).
Згідно ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідачка підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримала свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мала змогу у будь який час самостійно ознайомитися з договором на сайті товариства в особистому кабінеті.
Таким чином позивач надав беззаперечні докази того, що відповідачка підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно платіжного доручення 142781066 від 09.11.2024, ТОВ «Мілоан» 09.11.2024 перерахувало відповідачці кошти в сумі 4000,00 грн. на картку НОМЕР_1 , згідно договору 8571892.
Таким чином, ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти в сумі 4000,00грн.
25.11.2025 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» укладено договір факторингу № ДО-20251125.
Відповідно до п.2.1 договору факторингу клієнт відступає (передає) фактору права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників до цього договору, а фактор набуває такі права вимоги та сплачує клієнту фінансування (ціну договору) за відступлення прав вимоги у порядку та у строки встановлені цим договором.
Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до договору факторингу № ДО-20251125 від 25.11.2025, ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8571892 на суму 13920,00 грн., яка складається з: 4000,00грн. суми основного боргу за кредитом, 3920,00 грн. суми комісій, 6000,00 грн. суми штрафних санкцій.
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Перехід права вимоги до позивача за вказаним кредитним договором підтверджується наявними в матеріалах справи договором факторингу, актом приймання-передачі додаткової інформації згідно Реєстру боржників в електронному вигляді від 25.11.2025, платіжною інструкцією №414 від 25.11.2025, витягом з реєстру боржників, згідно якого за №620 містяться дані щодо кредитного договору № 8571892, боржник ОСОБА_1 , дата видачі кредиту 09.11.2024, сума кредиту 4000,00 грн., дата закінчення строку кредитування 20.10.2025, загальна сума боргу 13920,00 грн., з яких сума основного боргу 4000,00 грн., сума комісій 3920,00 грн., сума штрафних санкцій 6000,00 грн.
Таким чином, ТОВ «ФК «Сіті Колект» наділено правом грошової вимоги до відповідачки за вищевказаним кредитним договором.
Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Згідно з частиною 1статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1 частини 1статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.
На підтвердження розміру заборгованості відповідачки за кредитним договором первісним кредитором ТОВ «Мілоан» надано відомість про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 8571892.
З цього документа вбачається надання відповідачці 09.11.2024 кредиту у сумі 4000,00грн., нарахування комісії за надання кредиту у сумі 1000,00 грн. в день надання кредиту та сплата комісії у сумі 1000,00 грн. 25.11.2024.
В подальшому в межах строку кредитування періодично нараховувалась комісія в сумі 560,00 грн. (всього 12320,00грн.), та штраф згідно з п. 4.1 договору у сумі 1000,00 грн. (всього 8000,00 грн.).
Відповідачка з умовами договору погодилась та у вказаний період здійснювала платежі на погашення заборгованості по комісії і штрафу. Всього на погашення комісії було сплачено 8400,00 грн., на погашення штрафу 2000,00 грн.
Відтак, наданим розрахунком підтверджується наявність заборгованості по тілу кредиту у сумі 4000,00 грн., по комісії 3920,00 грн., по штрафу 6000,00 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення штрафу суд вважає необґрунтованими з таких підстав.
Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.
У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнити пунктом 6-1 такого змісту:"6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".
Пункт 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.
Також, згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пункт 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На час розгляду справи положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України є чинними.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.
Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).
Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15).
Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).
Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України ( постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України ( постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).
Крім того, у постановах Верховний Суд від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24) та від 06 травня 2025 року у справі № 464/2647/22 (провадження № 61-6059св24) зазначив, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:
(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, на період воєнного стану в Україні позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором відповідачці нараховано штраф за порушення зобов`язання за кредитним договором в період з 12.03.2025 по 23.09.2025, тобто під час дії воєнного стану.
Відтак суд відхиляє позовні вимоги про стягнення з відповідачки штрафу в розмірі 6000,00 грн.
Оскільки відповідачка звільнена від сплати штрафу за даним кредитним договором, то сплачені нею 2000,00 грн, які були зараховані на погашення штрафу, підлягають зарахуванню в оплату основного боргу.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором на загальну суму 5920,00 грн. (4000,00 грн. основного боргу + 3920,00 грн. комісії 2000,00 грн. сплаченої суми штрафу).
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідачки витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 гривень.
Згідно з положеннями ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч.ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що 02.02.2026 між ТОВ «ФК «Сіті Колект», в особі представника ОСОБА_2 та адвокатом Богомоловим В.В. укладено договір про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001. Предметом вказаного договору є зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно витягу акту № 378 про надання юридичної допомоги від 10.02.2026 , адвокатом Богомоловим В.В. надано юридичні послуги у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 7000,00 грн., а саме: надання усної консультації (з вивченням документів) 2000,00грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 5000,00грн.
З урахуванням виконаної адвокатом роботи, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1945,38 грн.
Витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме, з підготовкою та направленням документів боржнику, підлягають стягненню в розмірі пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 106,09 грн.
На підставі ч. 1ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 739,91 грн.
Керуючись ст.ст.12,76-83,89,141,158,247,263-265,280 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект» заборгованість за кредитним договором № 8571892 від 09.11.2024 у розмірі 5920,00грн. (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект» судові витрати: судовий збір у розмірі 739,91 грн., витрати, пов`язані з розглядом справи, в розмірі 106,09 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1945,38 грн. Всього стягнути судових витрат в сумі 2791,38 грн. (дві тисячі сімсот дев`яносто одна гривня 38 коп.).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», код ЄДРПОУ 43950742, адреса: 02154, м. Київ, пр. Соборності, 30-А, прим.321.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Турбіна Т. Ф.
Судове рішення № 141257780, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 333/3604/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: