Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 331/1941/22
Провадження №1-кп/333/110/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2026 року м. Запоріжжя
Колегія суддів Комунарського районного суду м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
прокурора: ОСОБА_5 ,
обвинуваченої: ОСОБА_6 ,
захисників обвинуваченої: ОСОБА_7
ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22022080000000175 від 22.04.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Єлизаветівка Приморського району Запорізької області, українки, громадянки України, розлученої, має вищу освіту, займаючої посаду заступника голови Бердянської РДА Запорізької області з гуманітарних питань з 01.06.2021 по 27.06.2022, депутата Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області 8 скликання від політичної партії «Опозиційна платформа - За життя» (повноваження депутата достроково припинено 28 квітня 2025) , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , працює адміністратором медичного центру «Гарвіс», є особою щодо якої, згідно ст.480 КПК України, передбачений особливий порядок кримінального провадження - депутат місцевої ради, раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 111-1 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
28.02.2022 м. Бердянськ Запорізької області було захоплено представниками зс рф та на даний час зазначений населений пункт знаходиться під окупацією держави-агресора.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30 квітня 2022 року», Бердянська міська територіальна громада Бердянського району включена до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 30 квітня 2022 року.
Громадянка України, мешканка м. Бердянськ Запорізької області, ОСОБА_6 займає посаду заступника голови Бердянської РДА Запорізької області з гуманітарних питань. Крім того, ОСОБА_6 є депутатом Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області 8 скликання від політичної партії «Опозиційна платформа - За життя».
Таким чином, відповідно до ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ОСОБА_6 з 25.10.2020 набула статусу депутата місцевої ради.
Так, не раніше 12.03.2022 (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлена), ОСОБА_6 , займаючи посаду заступника голови Бердянської РДА Запорізької області з гуманітарних питань, будучи депутатом Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області 8 скликання від політичної партії «Опозиційна платформа - За життя», перебуваючи у м. Бердянськ Запорізької області, діючи умисно та за власною ініціативою, встановила контакти з представниками іноземної організації іноземної держави - федеральної служби безпеки (далі - фсб) рф, з метою вчинення переходу на бік ворога в умовах воєнного стану, тобто на бік рф, та надання останнім допомоги у проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, а саме вчинення активних дій, спрямованих на забезпечення діяльності військової окупаційної адміністрації держави-агресора на території м. Бердянськ та Бердянського району Запорізької області.
Далі, після встановлення ОСОБА_6 контактів з представниками іноземної організації, діючи умисно, усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 добровільно вирішила перейти на бік ворога - рф, та сприяти незаконній діяльності представників рф, отримавши від останніх завдання щодо збирання інформації, необхідної для забезпечення діяльності військової окупаційної адміністрації держави-агресора на території м. Бердянськ та Бердянського району Запорізької області.
Так, о 20 год. 30 хв. 14.03.2022, ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Бердянськ Запорізької області, діючи умисно з метою переходу на бік рф та виконання завдання представників рф щодо збирання інформації, усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, отримала на свою електронну поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з електронної поштової скриньки відділу агропромислового розвитку Бердянської РДА « ІНФОРМАЦІЯ_3 » електронний лист із вкладенням у вигляді трьох електронних документів з переліками сільськогосподарських підприємств із зазначенням їх назв, ЄДРПОУ, адрес місцезнаходження, ПІБ керівників, контактних телефонів та електронних поштових скриньок. В подальшому, о 18 год. 51 хв. 16.03.2022 ОСОБА_6 зі своєї електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » переслала вказаний електронний лист своєму цивільному чоловіку - ОСОБА_9 на його електронну поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Крім того, о 19 год. 31 хв. та 19 год. 32 хв. 16.03.2022 ОСОБА_6 перебуваючи у м. Бердянськ Запорізької області, діючи умисно з метою переходу на бік рф та виконання завдання представників рф щодо збирання інформації, усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, через додаток «Viber», встановлений на її особистому мобільному телефоні, та обліковий запис якого прив`язаний до її особистого мобільного номеру телефону НОМЕР_1 , отримала від свого цивільного чоловіка - ОСОБА_9 , обліковий запис якого підписаний у додатку «Viber» як «ОСОБА_35» та прив`язаний до його мобільного номеру телефону НОМЕР_2 , три повідомлення у вигляді фотознімків з інформацією щодо найбільших сільськогосподарських виробників із зазначенням їх назв, території розташування, площі та існуючих проблем.
Далі, в період з 17.03.2022 по 18.03.2022, ОСОБА_6 , перебуваючи у
м. Бердянськ Запорізької області, діючи умисно, усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, через додаток «Telegram», встановлений на її особистому мобільному телефоні, та обліковий запис якого прив`язаний до її особистого мобільного номеру телефону НОМЕР_1 , отримала від представника іноземної організації іноземної держави - рф, обліковий запис якого підписаний у додатку «Telegram» як « ОСОБА_10 » та прив`язаний до мобільного номеру телефону НОМЕР_3 , завдання щодо збору даних, спрямованих на забезпечення діяльності військової окупаційної адміністрації держави-агресора на території м. Бердянськ та Бердянського району Запорізької області, а саме:
- інформації щодо надзвичайних ситуацій та подій (пошкоджені об`єкти інфраструктури, діючі обмеження щодо послуг ЖКГ для населення, ліквідовані обмеження щодо послуг ЖКГ для населення, інші події);
- інформації щодо гуманітарної допомоги (стан її роздачі та потреба у постачанні);
- інформації щодо соціально-гуманітарного стану (забезпеченість населеного пункту продуктами харчування, товарами першої необхідності, медикаментами та паливо-мастильними матеріалами та потреба у їх постачанні);
- інформації щодо сільського господарства (готовність сільськогосподарських підприємств до посівної, в тому числі наявність матеріалів для проведення посівної та робочої сільськогосподарської техніки);
- інформації щодо виплат пенсій, заробітної плати, соціальних виплат, стану роботи банківської системи, наявності грошової маси для забезпечення можливості зняття готівкових грошових коштів для здійснення виплат,
на що ОСОБА_6 о 17 год. 45 хв. та 18 год. 35 хв. 18.03.2022 повідомила останньому про готовність виконати завдання.
Крім того, 18.03.2022 ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Бердянськ Запорізької області, діючи умисно, усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, через додаток «WhatsApp», встановлений на її особистому мобільному телефоні, та обліковий запис якого прив`язаний до її особистого мобільного номеру телефону НОМЕР_1 , отримала від представника міністерства енергетики рф, обліковий запис якого підписаний у додатку «WhatsApp» як « ОСОБА_11 » та прив`язаний до мобільного номеру телефону НОМЕР_4 , завдання щодо збору даних, спрямованих на забезпечення діяльності військової окупаційної адміністрації держави-агресора на території м. Бердянськ та Бердянського району Запорізької області, а саме:
- інформації щодо наявності палива у Бердянському районі (вид палива та його об`єм, місця зберігання, зокрема нафтобази, сховища, заправні станції, тощо);
- інформації щодо розподілу палива, яке буде поставлене представниками рф на територію Бердянського району;
- інформації щодо потреб палива сільськогосподарськими виробниками для проведення посівної;
- інформації про стан електричних мереж, у тому числі пошкоджених, та знеструмлених споживачів;
- інформації щодо першочергової необхідності у матеріалах, що необхідні для виконання аварійно-відновлювальних робіт електричних мереж.
на що ОСОБА_6 о 12 год. 42 хв. та 16 год. 22 хв. 18.03.2022 повідомила останньому про готовність виконати завдання та відправила йому адресу своєї електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Крім того, в цей період ОСОБА_6 , діючи умисно з метою переходу на бік ворога в умовах воєнного стану, здійснювала листування з питань сприяння організації роботи окупаційної влади в регіоні з представниками рф через додаток «Telegram», встановлений на її особистому мобільному телефоні, та обліковий запис якого прив`язаний до її особистого мобільного номеру телефону НОМЕР_1 , а саме співробітниками фсб рф: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивний « ОСОБА_13 », обліковий запис якого підписаний у додатку «Telegram» як « ОСОБА_14 » та прив`язаний до мобільного номеру телефону НОМЕР_5 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , позивний « ОСОБА_16 », обліковий запис якого підписаний у додатку «Telegram» як « ОСОБА_16 » та прив`язаний до мобільного номеру телефону НОМЕР_6 .
Також, за період з 20.03.2022 по 21.03.2022, ОСОБА_6 , діючи умисно з метою переходу на бік ворога в умовах воєнного стану, здійснювала розмови про сприяння організації роботи окупаційної влади в регіоні з представниками рф за допомогою особистого мобільного телефону з її особистого мобільного номеру телефону НОМЕР_1 , а саме співробітниками фсб рф: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , позивний «Начальник», який використовує номер мобільного телефону НОМЕР_7 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , позивний « ОСОБА_16 », який використовує номер мобільного телефону НОМЕР_6 ; ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивний « ОСОБА_13 », який використовує номер мобільного телефону НОМЕР_5 .
Таким чином, ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Бердянськ Запорізької області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, вступила у змову з представниками іноземної організації іноземної держави - фсб рф, на вчинення нею злочину, та умисно створила умови для його вчинення, а саме державної зради у формі переходу на бік ворога в умовах воєнного стану та надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, тобто виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але її злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, оскільки 22.03.2022 останню було затримано співробітниками УСБУ в Запорізькій області.
Крім того, не раніше 20.03.2022 (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлена) невстановленими особами з числа військової окупаційної адміністрації м. Бердянськ Запорізької області запропоновано ОСОБА_6 , всупереч передбаченого Законом України «Про місцеві державні адміністрації» порядку, зайняти посаду заступника голови Бердянського району, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території м. Бердянськ та Бердянського району Запорізької області.
В подальшому, ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи та передбачаючи невідворотне настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, перебуваючи у м. Бердянськ Запорізької області, на пропозицію невстановлених осіб з числа військової окупаційної адміністрації м. Бердянська, всупереч передбаченого Законом України «Про місцеві державні адміністрації» порядку, добровільно погодилася зайняти посаду заступника голови Бердянського району, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території м. Бердянськ Запорізької області.
Далі, о 00 год. 24 хв. 21.03.2022, ОСОБА_6 під час спілкування зі своїм сином ОСОБА_18 повідомила останньому, що буде продовжувати працювати на тій же роботі, проте під чужим прапором, попередньо зазначивши, що м. Бердянськ - це вже росія. При цьому, вона повідомила йому, що про прийняте нею рішення про роботу під чужим прапором в Бердянському районі ще ніхто не знає, але дізнаються через добу.
Крім того, о 07 год. 08 хв. 21.03.2022 ОСОБА_6 під час спілкування зі своєю матір`ю - ОСОБА_19 повідомила їй, що м. Бердянськ вже не повернеться до України, та вона буде працювати далі, оскільки представникам рф у місті необхідні управлінці. Також, ОСОБА_6 повідомила матері, що вона 20.03.2022 була на зустрічі, де був присутній представник уряду, який приїхав з м. москва, та розповідав про подальший розвиток регіону та про майбутній з`їзд представників окупованих районів в АР Крим. При цьому, вона познайомилась з особою, яка буде мером м. Бердянськ, та якому вже записали відповідне відеозвернення.
В подальшому, о 07 год 33 хв. 21.03.2022 ОСОБА_6 під час спілкування з працівницею Бердянської РДА ОСОБА_20 повідомила останній, що представникам рф у м. Бердянськ необхідні управлінці, тому вона далі буде тут працювати, зазначивши, що рф робить ставку на це місто та їм потрібен розвинутий регіон, проте на даний час вона знаходиться ще у «підпіллі». При цьому, вона їй повідомила, що 20.03.2022 була на зустрічі, де був присутній представник уряду рф.
Також, під час спілкування зі своєю сестрою ОСОБА_21 о 07 год 44 хв., 07 год. 46 хв. та 12 год. 25 хв. 21.03.2022 ОСОБА_6 повідомила їй, що м. Бердянськ - це вже росія, а представники рф надали їй пропозицію працювати з ними. При цьому, вона зазначила, що буде заступником голови Бердянського району, проте поки буде знаходитися у «підпіллі».
Таким чином, ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Бердянськ Запорізької області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, вступила у змову з невстановленими особами з числа військової окупаційної адміністрації м. Бердянськ Запорізької області, на вчинення нею злочину, та умисно створила умови для його вчинення, а саме: добровільного зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 вину у вчиненні даних кримінальних правопорушень не визнала та пояснила, на момент затримання займала посаду заступника голови Бердянської районної державної адміністрації з гуманітарних питань. Являлася депутатом ХІІІ скликання Приморської громади. До її обов`язків входила координація роботи освітніх, медичних та спортивних закладів. Доступу до секретної інформації не мала. Організаційно-розпорядчих функцій не виконувала. Права підпису не мала. Інформація, якою володіла, була у вільному доступі для всього населення. Не мала доступу до реєстрів з персональними даними осіб. Електронного підпису посадової особи не мала. Вся інформація, що стосувалося освітніх закладів, містилася в інформаційній системі управління освітою - про навчальні заклади, про кількість класів. До цієї системи мали доступ всі бажаючі. Це ж стосується інформації і по медичним закладам, і по закладам фізичної культури. Її цивільний чоловік ОСОБА_9 являвся позаштатним радником голови Бердянської адміністрації на загальній основі, його посада не стосувалася державної служби.
24.02.2022 року вони почули вибухи, бо проживали недалеко від військової частини, не могли зрозуміти що відбувається. О 07.00 ранку вона вже була на роботі, ніхто нічого не пояснював. Приблизно о 09.00 годині до адміністрації прибули працівники СБУ, але на запитання що відбувається ніхто нічого не пояснював. Була проведена нарада з головою районної адміністрації. Від голови Запорізької обласної адміністрації ніяких пояснень не отримували. Відпрацювала до 17.00 години та прибула додому. Наступного дня її цивільному чоловіку ОСОБА_22 зателефонував голова адміністрації ОСОБА_23 та повідомив, що їх викликають на нараду в обласну адміністрацію, виїзд вони планували на 08.00 годину. Їй керівник в усному порядку наказав залишатися на місці, бути на зв`язку та виконувати свої функціональні обов`язки. Вони планували повернутися до міста Бердянськ того ж дня. Голова адміністрації та її цивільний чоловік того дня до Бердянську не повернулися через підрив мосту в с. Кам`янське. Мобільний зв`язок та доступ в інтернет також пропав. Жодних вказівок про необхідність знищення документів Бердянської адміністрації чи виїзду з території м. Бердянська їй керівництвом не надавалося. Вказівки та розпорядження від голови адміністрації отримували телефонним шляхом, через інтернет. На електронну пошту ніяких вказівок не отримувала. Жодних письмових розпоряджень з Запорізької обласної адміністрації в період з 24.02.2022 року не отримували. В місті залишилися майже всі працівники Бердянської адміністрації, але з заступників залишилося всього двоє і керівник апарату. З одним заступником зв`язку не було. На свою особисту електронну пошту їй за вказівкою ОСОБА_24 відправили списки фермерів Бердянського району, оскільки стала необхідність пошуку борошна для випікання хліба для населення і необхідно було організовувати процес пошуку відповідних ресурсів. Ці списки вона передала на електронну пошту агрофірми ОСОБА_9 , щоб він з ними працював. Сам ОСОБА_9 ці списки більш нікому не передавав. У неї відсутні відомості про затримання представників фермерських господарств представниками окупаційної влади. Ввезення чи вивезення сільськогосподарської продукції з окупованої території на той час було неможливе. Декілька фермерів доставили зерно на Бердянський хлібокомбінат, яке було перероблено на борошно, яке в подальшому передавалося в магазини.
З 26 на 27 лютого 2022 до м. Бердянськ без супротиву зайшли війська рф. На той момент в місті вже не було ніяких українських військових формувань чи представників правоохоронних органів. В розмові з колегою вона зрозуміла, що місто перебуває в окупації. Протягом наступних десяти днів вона не виходила з квартири. До неї приїхали діти, вона забрала свою матір до себе додому. Періодично був зв`язок, ОСОБА_23 іноді телефонував. Також до неї почали звертатися люди та голови громад з прилеглих сіл з приводу виниклої проблеми - всі аптеки та продовольчі магазини були закриті, доступу до медикаментів та продуктів не було, паливо закінчувалося, гуманітарна допомога була відсутня. Доводилося вирішувати питання евакуації населення з Маріуполя, доставки породіль до медичного закладу власним транспортом. В телефонній розмові з сестрою вона дізналася про те, що в соціальній мережі Фейсбук на сторінці БРД24 опубліковані всі її дані, телефон та повідомлення про те, що за всіма питаннями з приводу гуманітарної допомоги, забезпечення продуктами харчування жителі громад можуть звертатися до заступника голови Бердянської районної адміністрації ОСОБА_6 . Вона була обурена цим, подзвонила до ОСОБА_25 з відповідними претензіями, а він знову наказав їй виконувати свої функціональні обов`язки, оскільки їй за це сплачувалася заробітна плата. Доступу до друкованих, електронних засобів масової інформації та телебачення не було. По радіо транслювалися тільки російські канали. Коли з`являвся зв`язок, могла спілкуватися за допомогою месенджерів. В м. Бердянськ залишилися працювати тільки хлібокомбінат, м`ясокомбінат та іноді приватні аптеки.
В березні місяці 2022 року мав місце випадок, коли їй зателефонувала молода мама з села Борисівка і попросила медичної допомоги для маленької дитини з дуже високою температурою. Дістатися до неї можна було лише власним транспортом. Вона запаслася відповідними медикаментами, продуктами і вирушила до цих людей. Але в селі Азов вона зіткнулася з представниками окупаційних військ, її затримали, тримали 4 години, обшукували повністю і її і автомобіль, нічого підозрілого не знайшли, на численні вмовляння її відпустили та вона змогла доставити медикаменти та продукти харчування людям, які цього потребували. Всі спілкування відбувалися в межах її повноважень. На той момент вона вважала, що представники окупаційної влади повинні були забезпечити життєдіяльність людей на зайнятій ними території.
Вперше вона потрапила до приміщення адміністрації, яка вже була зайнята представниками окупаційної влади, 13 березня 2022 року. Її цивільний чоловік на той момент повернувся до Бердянську власним транспортом в числі евакуаційної колони - везли медикаменти та гуманітарну допомогу на м.Мелітополь та Мелітопольський район. Вони змогли добути деякі цінні медичні препарати та розподілили їх між громадами Бердянського району.
13 березня 2026 року їй зателефонував начальник соціальної служби ОСОБА_26 і повідомив, що за вказівкою ОСОБА_25 він та ще 10 чоловік прийшли до адмінбудівлі, щоб забрати електронні ключі, які використовувалися для виплати допомоги соціально незахищеним верствам населення, і тепер їх не випускають звідти представники окупаційної влади - вимагають її присутності, як єдиного представника керівного складу Бердянської адміністрації. Вимогу про її обов`язкову явку до приміщення адміністрації також повторив по телефону ОСОБА_27 представник окупаційної влади, погрожуючи затриманням фактично в заручниках її людей. Після цього вона не змогла додзвонитися до ОСОБА_28 . Їй довелося поїхати до адміністрації, але такі її дії не були добровільними. Біля будівлі адміністрації її зустріли озброєні військові рф, завели до приміщення, забрали телефон, обшукали, провели до кабінету. Відразу побачила ОСОБА_27 , головного бухгалтера соціального відділу, керівника апарату ОСОБА_20 і декілька співробітників. Представники рф їм наказали усім назватися, надати коди доступу, номери телефонів та іншу інформацію. Їм довелося це зробити. Потім зайшов якийсь чоловік в масці, говорив що відбувається, на якій території вони зараз перебувають, погрожував, дізнався мету явки працівників до адміністрації. Вона, ОСОБА_20 та ОСОБА_29 з дозволу та в супроводі озброєного представника рф пройшли до кабінету, відкрили сейф, забрали електронні ключі. Інших співробітників випустили з будівлі. Її та ОСОБА_20 перевели до іншого кабінету, з ними говорив чоловік в масці, який представився комендантом адміністрації та повідомив їм, що вони мають на меті забезпечити життєдіяльність населення за умови, якщо їм не будуть заважати. В такому разі обіцяли не чіпати працівників адміністрації та не заважати виконувати свої функціональні обов`язки, як представників української влади. Погрожував, що в противному разі, постраждають їхні діти. Ніяких посад чи обов`язок виконання якоїсь роботи їм не пропонували. Їм представили людину і повідомили, що вона буде разом з ними займатися гуманітарними питаннями, вирішувати проблеми, які вирогідно могли виникнути на блокпостах. Потім до кабінету завели її цивільного чоловіка та повторили йому всю вищевикладену інформацію щодо уникнення з його боку фактів перешкод в діяльності представників рф на окупованій території, попередили про негативні наслідки в противному разі. Увесь цей час по периметру кабінету ходили озброєні люди. Врешті, їм повернули телефони та випустили з будівлі адміністрації. В той момент всі боялися за своїх дітей та родичів. Вважали, що така ситуація продовжиться максимум 2-3 місяці і ставили собі за мету вижити. Від української влади їм не було надано ніяких інструкцій та порад як себе поводити, як спілкуватися, що робити. Тому вона діяла, як вважала за потрібне, як це робила б проста людина, а не посадова особа. Світла, зв`язку та води не було по декілька днів. Також пропав газ. Через деякий час подзвонив ОСОБА_24 та повідомив про новий графік та місце її роботи - з 08.00 години до 14.00 години в приміщенні будинку культури «Софіт». Тому, починаючи з 14 березня 2022 року всі представники адміністрації, які залишилися в місті, почали збиратися саме там з метою вирішення нагальних питань. Через два дні до них прийшов раніше представлений їм представник окупаційної влади, який мав також займатися гуманітарними питаннями, назвав себе «ОСОБА_92», попередив про заборону обговорення політичних питань та про те, що вони повинні займатися виключно забезпеченням життєдіяльності району та працювати для людей. Він завжди був у цивільному одязі, охорони при собі не мав. Було багато складних питань, було дуже страшно та небезпечно. Працівникам адміністрації віддали комп`ютерну та оргтехніку. Жодних пропозицій зайняття посад їм не надходило. 17 березня 2022 року в телефонній розмові з «Давідом» вона йому казала скільки необхідно палива та ліків для потреб громади. Також говорила йому, що голови громад не хочуть співпрацювати з окупаційною владою, оскільки вони підтримують Україну. 18 березня 2022 року в розмові з представником окупаційної влади вона йому також говорила про те, що територія важка і вони з чоловіком та ОСОБА_30 не зможуть потягнути такий об`єм роботи. Пропонувала йому зустрітися в безпечному місці з метою вирішення гуманітарних питань. Без його згоди та допомоги такі питання не могли вирішитися, оскільки це було пов`язано з проїздом через блокпости, з евакуацією людей, тощо. Про це знали представники української влади. 18 березня 2022 їй та іншим працівникам адміністрації дозволили забрати робочу оргтехніку, тому вони поїхали по неї. 20 березня 2022 в розмові з сином сказала, що залишається працювати на своїй посаді, але під іншим прапором, бо на той момент вже висів прапор рф і їм доводилося говорити, що ОСОБА_31 це тепер росія, щоб зберегти своє життя, бо за ними відбувалося постійне слідкування і прослуховування телефонів. В розмові з ОСОБА_20 говорила, що буде працювати на посаді заступника голови адміністрації у підпіллі - мала на увазі, що буде і далі виконувати свої обов`язки як представник української влади.
20 березня 2022 вона та її цивільний чоловік перебували вдома.Чоловіку на телефон поступив дзвінок - йому наказали терміново прибути до будівлі адміністрації, погрожували, що в разі відмови, його заберуть силою. Вона прийняла рішення їхати зі своїм чоловіком, бо боялася за нього. Коли вони приїхали до адміністрації, у них знову забрали телефони, супроводжували люди зі зброєю, завели їх до зали, де були присутні близько 20 людей - представники міської ради, фермери. Їм усім, як слухачам, донесли інформацію про те, що перед ними представник рф, розказував, що відбувається, що буде з територією, наголосив на тому, що вони, працюючи на своїх посадах, як представники української влади, повинні продовжувати виконувати свої обов`язки та не заважити діяльності представникам рф та за необхідності їм буде забезпечена охорона. Потім зайшов чоловік у масці, двоє військових забрали її та її чоловіка і перевели до іншої кімнати, де перебували двоє людей. Одного з них представили як майбутнього мера. Він наказав її чоловіку, щоб він поспілкувався з населенням та заспокоїв їх. Вона зі свого боку заперечила, за що її штовхнули прикладом автомату. Їх тримали там дві години, а потім повернули телефони і відпустили додому. Коли повернулися до своєї квартири, вона включила телефон, побачила пропущені дзвінки від сина і матері. Подзвонила сину, намагалася говорити так, щоб не налякати його. Також говорила з матір`ю, розказувала їй про те, що відбувалося.
Наступного дня - 21 березня 2022 року, їй подзвонив одногрупник її сина та повідомив, що до них увірвалися люди у військовій формі, забрали ОСОБА_32 з пакетом на голові і ніхто не знає де він зараз. Вона дуже злякалася і відразу подумала, що таке відбулося у зв`язку з тим, що вони з чоловіком відмовилися виконувати накази представників рф і до цього причетні їх люди. Подзвонила «ОСОБА_93», запитала, що відбувається і що з її сином. Він їй сказав, що треба почекати три доби і все буде зрозуміло. Це був єдиний раз, коли вона з ним спілкувалася з власної ініціативи. Він спілкувався не тільки з нею, а й з іншими працівниками адміністрації. Вони займалися організацією евакуаційної колони, перевіряли списки, людей. Але без дозволу представників окупаційної влади жодного автобуса не було б випущено. Саме «ОСОБА_92» давав команду пропускати евакуаційні автобуси. В процесі через нього доводилося вирішувати багато питань, які виникали у представників окупаційної влади до окремих людей, які хотіли евакуюватися. Навіть доводилося зустрічатися з ним таємно, бо не розуміла з якого боку чекати небезпеку. Жодного разу вона не вчиняла дій, щодо пошуку пального для окупаційних військ. Займалася пошуком пального для медичного транспорту та фермерів району, бо почалася посівна.
В її присутності ОСОБА_9 з боку представників окупаційної влади ніяких посад не пропонувалося. Вважає, що представники рф обрали саме його, як особу через яку, як вони вважали, можливо здійснювати вплив на населення громад, оскільки він мав певний авторитет серед населення, багато років займав керівні посади, був головою ради сільгоспвиробників.
З приводу викрадення сина вона дзвонила в СБУ Дніпра, в поліцію, але їй було сказано, що вона повинна особисто прибути, щоб розпочалися розшукові дії. Тому було прийнято рішення виїхати з м. Бердянську. О 16.00 годині вона та її чоловік доїхали до м.Запоріжжя. У неї не було навіть думки про те, що її можуть затримати. На підїзді до міста у них перевірили документи та пропустили. Потім їх машину зупинили люди у цивільному одязі, причину зупинки не пояснили, вибили скло, витягли її з машини, примусово забрали телефон, запхали в якусь іншу машину, привезли до будівлі СБУ, вимагали код доступу до телефону, били по потилиці та по руках. Давали підписувати якісь протоколи, все підписувала не думаючи, бо дуже боялася за сина. Ніяких пам`яток про права не вручали. Дали прослухати аудіо запис від сина, де він повідомляв, що він перебуває на перепідготовці, його забирають на фронт в Харківську область, просив підписати все, бо він студент і йому треба повернутися до лікарні. Говорив, що його вб`ють свої ж за те, що він син зрадниці. Доступ до її телефону отримали шляхом фізичного та психологічного примусу. Про надання добровільного доступу до інформації пропозицій не було. Там вона перебувала до 23.00 години. Після цього її завели до іншої кімнати, де перебувало багато людей, їй зачитували підозри, при цьому вона не розуміла що відбувається. Не розуміла, що вона підписує, оскільки їй говорили, що життя її сина в її руках. До цього часу у неї протягом трьох діб не було можливості повідомити комусь з рідних про своє місце перебування. Про місце знаходження свого телефону вона нічого не знала з моменту свого затримання. Коли їй забезпечили безоплатного адвоката, про місце знаходження її телефону вона також не знала.
Не заперечує, що з її боку відбувалося спілкування з представниками рф та висловлювання, але вважає, що вона не заподіяла ніякої шкоди ні для Держави ні для своєї громади, нікому не передавала ніяких даних, ні на яку роботу не погоджувалася, нікого не зраджувала. Вважає, що робила все необхідне, як людина, як жінка, як мати. Викручувалися як могли, бо треба було вижити і біля них були їх діти. Кожного дня сподівалися, що ці події закінчаться. В результаті її спілкування з представниками рф ніякої шкоди жодному жителю її громади чи інтересам Держави Україна заподіяно не було. Вважає, що на той момент вона діяла в межах Женевської Конвенції.
Категоричні висловлювання негативного характеру щодо Збройних Сил України, політичних питань на той момент з її боку були обумовлені тим, що не було зрозуміло як так могло статися, що територія залишилася без захисту, без продуктів, без ліків, не було навіть до кого звернутися. В інформаційному вакуумі та в панічному стані неможливо було об`єктивно аналізувати ситуацію, яка складалася, виникав внутрішній протест проти тих подій, які відбувалися.
Має двоюрідного брата, який проживає в Криму, ніякого відношення до політичних сил він не має. Спілкувалася з ним дуже близько.
Значення слова «колабораціонізм» вона дізналася вже після свого затримання, в кінці квітня 2022 року.
За період з 26.02.2022 року по день поки вона перебувала в м. Бердянськ, ніяких органів окупаційної влади в місті та громадах створено не було. Вона особисто ніякою агітацією не займалася. Не була присутня на мітингах.
З приводу кримінального провадження, відкритого за її заявою по факту неправомірних дій співробітників правоохоронних органів, вона інформацією володіє зі слів захисника ОСОБА_8 .. За період перебування в СІЗО її допитував за дорученням працівник цієї установи.
По відношенню до її сина ніяких кримінальних проваджень не було.
Про долю ОСОБА_20 після свого виїзду вона нічого не знає.
Незважаючи на повне невизнання обвинуваченою ОСОБА_6 своєї вини, її винуватість у вчиненні інкримінованих їй злочинів підтверджується сукупністю досліджених письмових доказів (документів) та речових доказів у кримінальному провадженні, а саме:
-повідомленням начальника Управління СБ України в Запорізькій області від 19.03.2022 року при виявлене кримінальне правопорушення гр.України ОСОБА_6 , в діях якої вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.111КК України;
-протоколом затримання підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_6 від 22 березня 2022 року та здійснення особистого обшуку затриманої, долучений до даного протоколу відеозапис досліджений в судовому засіданні.
-протоколом обшуку від 24.03.2022 року за місцем проживання ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого вилучено мобільний телефон іРhone 11 pro НОМЕР_8 , належний ОСОБА_18 та додаток до протоколу, флеш носій, який було оглянуто в судовому засіданні;
-протоколом огляду від 22 березня 2022 року інформації, розміщеної у Всесвітній мережу Інтернет, а саме публікації «Місцеві вибори 25.10.2020 - Центральна виборча комісія», де містяться відомості що серед списку обраних депутатів від партії «Політична партія «Опозиційна платформа - за життя» під номером 2 значиться ОСОБА_6 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальник відділу освіти Приморської міської ради;
-протоколом огляду від 22 березня 2022 року, а саме мобільного телефону іРhone 12 із сім-карткою оператору мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ України» НОМЕР_1 , за добровільною згодою ОСОБА_6 під час затримання 22.03.2022, в ході якого здійснено огляд історії вхідних та вихідних дзвінків та зроблено скріншоти. Міститься листування ОСОБА_6 з абонентом, який підписаний як « ОСОБА_33 » , номер телефону НОМЕР_3 за період 21-22.03.2022 року; В додатку «WhatsАрр» наявні записи щодо здійснених 18.03.2022, 20.03.2022, 21.03.2022, 25.02.2022 з`єднань між ОСОБА_6 та абонентом з номером телефону НОМЕР_4 (підписаний як ОСОБА_34 ). В додатку «Viber» виявлено листування із абонентом, який підписаний , як « ОСОБА_35 », номер телефону НОМЕР_2 . та належить ОСОБА_9 ;
-протоколом огляду від 01 квітня 2022 року, а саме мобільного телефону іРhone 12 із сім-карткою оператору мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ України» НОМЕР_1 , який був вилучений у ОСОБА_6 під час затримання 22.03.2022, в ході якого здійснено огляд історії вхідних та вихідних дзвінків та зроблено скріншоти за період 21-22.03.2022 року;
-протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 11 квітня 2022 року мобільного телефону іРhone 12 із сім-карткою оператору мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ України» НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 та був вилучений у ОСОБА_6 під час її затримання 22.03.2022, дослідженням якого встановлено:
- о 20 год. 30 хв. 14.03.2022, ОСОБА_6 отримала на свою електронну поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з електронної поштової скриньки відділу агропромислового розвитку Бердянської РДА « ІНФОРМАЦІЯ_3 » електронний лист із вкладенням у вигляді трьох електронних документів з переліками сільськогосподарських підприємств із зазначенням їх назв, ЄДРПОУ, адрес місцезнаходження, ПІБ керівників, контактних телефонів та електронних поштових скриньок.
- о 18 год. 51 хв. 16.03.2022 ОСОБА_6 зі своєї електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » переслала вказаний електронний лист своєму цивільному чоловіку - ОСОБА_9 на його електронну поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
- о 19 год. 31 хв. та 19 год. 32 хв. 16.03.2022 ОСОБА_6 через додаток «Viber», встановлений на її особистому мобільному телефоні, та обліковий запис якого прив`язаний до її особистого мобільного номеру телефону НОМЕР_1 , отримала від свого цивільного чоловіка - ОСОБА_9 , обліковий запис якого підписаний у додатку «Viber» як «ОСОБА_35» та прив`язаний до його мобільного номеру телефону НОМЕР_2 , три повідомлення у вигляді фотознімків з інформацією щодо найбільших сільськогосподарських виробників із зазначенням їх назв, території розташування, площі та існуючих проблем.
- з 17.03.2022 по 18.03.2022, ОСОБА_6 , через додаток «Telegram», встановлений на її особистому мобільному телефоні, та обліковий запис якого прив`язаний до її особистого мобільного номеру телефону НОМЕР_1 , отримала від представника іноземної організації іноземної держави - рф, обліковий запис якого підписаний у додатку «Telegram» як « ОСОБА_36 » та прив`язаний до мобільного номеру телефону НОМЕР_3 , завдання щодо збору даних, спрямованих на забезпечення діяльності військової окупаційної адміністрації держави-агресора на території м. Бердянськ та Бердянського району Запорізької області, на що ОСОБА_6 о 17 год. 45 хв. та 18 год. 35 хв. 18.03.2022 повідомила останнього про готовність виконати завдання.
-18.03.2022 ОСОБА_6 , через додаток «WhatsApp», встановлений на її особистому мобільному телефоні, та обліковий запис якого прив`язаний до її особистого мобільного номеру телефону НОМЕР_1 , отримала від представника міністерства енергетики рф, обліковий запис якого підписаний у додатку «WhatsApp» як « ОСОБА_34 » та прив`язаний до мобільного номеру телефону НОМЕР_4 , завдання щодо збору даних, спрямованих на забезпечення діяльності військової окупаційної адміністрації держави-агресора на території м. Бердянськ та Бердянського району Запорізької області, на що ОСОБА_6 о 12 год. 42 хв. та 16 год. 22 хв. 18.03.2022 повідомила останньому про готовність виконати завдання та відправила йому адресу своєї електронної поштової скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
- в додатку «Viber» виявлено листування з 20.03.2022 року із абонентом, який підписани , як « ОСОБА_37 », номер телефону НОМЕР_8 . та належить сину ОСОБА_6 - ОСОБА_18 . В ході листування встановлено, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_18 було спілкування, в тому числі з приводу виправдовування російського вторгнення до України, зокрема окупації м.Бердянськ Запорізької області. Так серед спілкування виявлено направлення ОСОБА_6 на адресу сина публікацій рф з приводу російського вторгнення в Україну, де остання стверджує, що «Тут все ІНФОРМАЦІЯ_8 », надсилає відео, де серед приватного сектору рухається техніка військових рф та коментує «Они зачистку нациков делают Молодцы!!!!!!».
В додатку «Telegram» в цей період міститься листування з питань сприяння організації роботи окупаційної влади в регіоні з представниками РФ, а саме: з абонентом, який підписаний як « ОСОБА_14 », номер телефону НОМЕР_5 та який використовує співробітник ФСБ РФ ОСОБА_12 , позивний « ОСОБА_13 ». Також міститься листування з абонентом, який підписаний, як « ОСОБА_16 », номер телефону НОМЕР_6 та який використовує співробітник ФСБ РФ ОСОБА_15 , позивний « ОСОБА_16 », 20.03.2022 року ОСОБА_6 вказаній особі направила повідомлення. Також міститься листування ОСОБА_6 з абонентом, який підписаний як « ОСОБА_33 », номер телефону НОМЕР_3 з приводу надання допомоги представникам рф у зборі інформації, останнім було відправлено ОСОБА_6 електронний документ під назвою «Опросный лист ОВ. dock» в якому відображено перелік інформації з приводу підготовки до посівної, виплат заробітних плат та ін., яку їй необхідно здобути;
- протоколом від 28.03.2022 року за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме додатку «Telegram», встановленому на особистому мобільному телефоні ОСОБА_6 , та обліковий запис якого прив`язаний до її особистого мобільного номеру телефону НОМЕР_1 , де зафіксовано аналогічне спілкування останньої з представниками окупаційної влади рф. Долучений до протоколу DVD-R диск досліджений в судовому засіданні;
- протоколом огляду від 24 березня 2022 року мобільного телефону іРhone 11 pro НОМЕР_8 , належний ОСОБА_18 та який був вилучений у останнього під час проведення обшуку за місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_4 , за яким встановлено чат з особою на ім`я « ОСОБА_38 » та листування за період з 24.02.2022 року в тому числі з приводу російського вторгнення до України, зокрема окупації м.Бердянськ Запорізької області;
- протоколом огляду від 08.06.2022 року предметів та документів, вилучених під час тимчасового доступу до речей та документів ПрАТ «ВФ Україна» щодо телефонних з`єднань мобільного телефону ОСОБА_6 НОМЕР_1 , встановлено, що в період з 20.03.2022 по 21.03.2022, відбувались чисельні з`єднання між ОСОБА_6 та співробітниками фсб рф: ОСОБА_17 , позивний «Начальник», який використовує номер мобільного телефону НОМЕР_7 ; ОСОБА_15 , позивний « ОСОБА_16 », який використовує номер мобільного телефону НОМЕР_6 ; ОСОБА_12 , позивний « ОСОБА_13 », який використовує номер мобільного телефону НОМЕР_5 . Долучений до протоколу DVD-R диск досліджений в судовому засіданні;
Ці обставини повністю співпадають зі змістом зазначених з`єднань, зафіксованих у протоколі КРС «СКП» №1987 «Артилеристи» від 14.07.2021 відносно неідентифікованого зв`язка об`єкта справи «12» з ймовірним прізвищем ОСОБА_39 , які стали підставою для реєстрації кримінального провадження та початку досудового розслідування відносно ОСОБА_6 ) за результатами оперативно-технічного заходу - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , який використовувала ОСОБА_6 , №59/2/2-12445нт від 20.12.2023 та додатку оптичного диску DVD-R №59/2/2-1186цт від 30.10.2023.
Згідно висновків Верховного Суду, зокрема у справі №239/621/15-к від 15.02.2018 - матеріали оперативно-розшукової діяльності, отримані на підставі Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» можуть використовуватись, як приводи та підстави для початку досудового розслідування, а також можуть використовуватись у кримінальному провадженні як докази. При цьому ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 09.02.2022 №10/771цт надано дозвіл на проведення заходів, які тимчасово обмежують права громадян, у відношенні ОСОБА_40 та його невстановлених зв`язків, зокрема відносно неідентифікованого зв`язка об`єкта справи «12» з ймовірним прізвищем ОСОБА_39 .
Зокрема, розмови з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивний « ОСОБА_13 », який використовує номер мобільного телефону НОМЕР_5 (Ч). 17.03.2022 року о 17:46:10 обвинувачена у цій розмові ініциативно та добровільно надала згоду на співпрацю «замначальнику ОСОБА_41 , «ОСОБА_94». 18.03.2022 року о 14:31:33 ОСОБА_6 підтвердила готовність співпрацювати та повідомила, що їй прийшло завдання з Москви щодо збору відповідної інформації (в месенджері телеграм зафіксовано це завдання). 18.03.2022 року о 16:04:22 ОСОБА_6 особисто запропонувала зустрітись з окупаційною владою. 18.03.2022 року о 16:24:48 розмова з представником окупаційної влади «ОСОБА_95», в якій ОСОБА_6 висловила свою негативну позицію щодо представників влади України та запропонувала вжити жорсткі заходи до сільських голів. 18.03.2022 року о 16:39:49 та 20.03.2022 року о 18:54:25 в розмовах з «ОСОБА_96» ОСОБА_6 обговорювала маршрут руху автотранспорта для зустрічі з останнім.
Колегія суддів виснує, що обвинувачена з особистої ініціативи без примусу неодноразово зустрічалась з представниками окупаційної влади та надавала їм допомогу.
З досліджених матеріалів кримінального провадження колегією судді встановлено, що на зустрічі ввечері 20.03.2022 з представниками окупаційної влади рф обвинувачена ОСОБА_6 добровільно погодилась зайняти посаду заступника голови Бердянського району, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі окупаційної влади, про що повідомила своїм близьким, що підтверджується:
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої дії, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 28 березня 2022 року, а саме з номеру телефону НОМЕР_1 , яким особисто користується ОСОБА_6 встановлено, що о 00 год. 24 хв. 21.03.2022, ОСОБА_6 під час спілкування зі своїм сином ОСОБА_18 (номер мобільного зв`язку НОМЕР_8 ) повідомила останньому, що буде продовжувати працювати на тій же роботі, проте під чужим прапором, попередньо зазначивши, що м. Мелітополь та м.Бердянськ - це вже росія. При цьому, вона повідомила йому, що про прийняте нею рішення про роботу під чужим прапором в Бердянському районі ще ніхто не знає, але дізнаються через добу. Також зазначила, що вони переходять на другу сторону.
21.03.2022 о 07 год. 08 хв. ОСОБА_6 під час спілкування зі своєю матір`ю - ОСОБА_19 (номер мобільного зв`язку НОМЕР_9 ) повідомила їй, що м. Бердянськ вже не повернеться до України, та вона буде працювати далі, оскільки представникам рф у місті необхідні управлінці. Також, ОСОБА_6 повідомила матері, що вона 20.03.2022 була на зустрічі, де був присутній представник уряду, який приїхав з м. москва, та розповідав про подальший розвиток регіону та про майбутній з`їзд представників окупованих районів в АР Крим. При цьому, вона познайомилась з особою, яка буде мером м. Бердянськ, та якому вже записали відповідне відеозвернення.
В подальшому, о 07 год 33 хв. 21.03.2022 ОСОБА_6 під час спілкування з працівницею Бердянської РДА ОСОБА_20 (номер мобільного зв`язку НОМЕР_10 ) повідомила останній, що представникам рф у м. Бердянськ необхідні управлінці, тому вона далі буде тут працювати, зазначивши, що рф робить ставку на це місто та їм потрібен розвинутий регіон, проте на даний час вона знаходиться ще у «підпіллі». При цьому, вона їй повідомила, що 20.03.2022 була на зустрічі, де був присутній представник уряду рф.
Також, під час спілкування зі своєю сестрою ОСОБА_21 (номер мобільного зв`язку НОМЕР_11 ) о 07 год 44 хв., 07 год. 46 хв. та 12 год. 25 хв. 21.03.2022 ОСОБА_6 повідомила їй, що м. Бердянськ - це вже росія, а представники рф надали їй пропозицію працювати з ними. При цьому, вона зазначила, що буде заступником голови Бердянського району, проте поки буде знаходиться у «підпіллі», буде виконувати завдання. Долучений до протоколу DVD-R диск досліджений в судовому засіданні;
- протоколом огляду від 27 березня 2022 року інформації, розміщеної у Всесвітній мережі Інтернет, а саме на Інтернет сайті Запорізької обласної державної адміністрації головою Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_42 28.02.2022 року повідомлено про тимчасову окупацію м.Бердянськ Запорізької області. Долучений до протоколу DVD-R диск досліджений в судовому засіданні;
-протоколом огляду від 08.06.2022 предметів та документів, вилучених під час тимчасового доступу до речей та документів ПрАТ «ВФ Україна» щодо телефонних з`єднань мобільного телефону ОСОБА_6 НОМЕР_1 , згідно якого в період з 18-51 20.03.2022 по 00-14 21.03.2022 мобільний телефон ОСОБА_6 перебував в зоні дії базової станції поруч з будівлею Бердянської РДА, а з 00-24 по 12-25 21.03.22 в зоні дії базової станції поруч з її місцем проживання.
Наданий стороною обвинувачення та досліджений в судовому протокол від 19.05.2022 року та долучений до нього DVD-R диск за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, про зняття інформації з 26.04.2022 року з номеру мобільного терміналу ІМЕІ: НОМЕР_12 , який знаходиться у користуванні ОСОБА_6 , колегія суддів не бере до уваги та не кладе в основу вироку, оскільки даний протокол містить телефоні розмови ОСОБА_6 , яка знаходилася в СИЗО, з близькими та стосується обговорення позиції захисту в межах даного кримінального провадження.
Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту ОСОБА_18 пояснив, що він є сином ОСОБА_6 . Вітчим, бабуся та сестра на даний час знаходяться на тимчасово-окупованій території в м. Бердянськ. Мати знаходиться в м. Запоріжжя. Мати не виїхала в лютому місяці 2022 року з окупованої території, оскільки вона залишалася там єдиним працівником адміністрації, займала посаду заступника голови райдержадміністрації з гуманітарних питань та виконувала завдання свого керівника. В коло її обов`язків входила освіта, культура і спорт. Питання сільського господарства та технічне забезпечення району до її обов`язків не входило. Стосунки з головою РДА у неї були дружніми. 21.03.2022 року приблизно о 12 год. до нього в кімнату в гуртожитку за місцем проживання у м. Дніпрі зайшли люди у військовій формі, серед них був лише один у цивільному одязі, і всі були з закритими обличчями. Навели пістолет. В цей час він перебував в квартирі разом з ОСОБА_43 - у них якраз проходило онлайн навчання в університеті. Жодних документів не пред`явили, не пояснили з якою метою вони прийшли. Їм наказали лягти на підлогу, обличчям донизу з піднятими руками, задавали запитання щодо матері - ОСОБА_6 , ким вона працює і де знаходиться. Шляхом примусу дізналися пароль до його телефону. Потім почали досліджувати його ноутбук і телефон на предмет контактів, електронної пошти, переписки з матір`ю, фото-, відео-, галерею. Такі ж маніпуляції було проведено з телефоном ОСОБА_44 .. Потім вказані люди переривали особисті речі ОСОБА_45 , обшукували кімнату, нічого не знайшли. За їх наказом ОСОБА_46 піднявся, одягнувся в теплий спортивний костюм, білі кросівки і синю зимову куртку. У нього забрали телефон з сім-картою оператора Водафон, ноутбук, повербанк, гаманець, у ньому було приблизно 2000 грн, і документи - посвідчення водія, паспорт, студентський квиток, довідка про місце реєстрації проживання, та РНОКПП. Одягнули йому на голову пакет «АТБ», зв`язали руки хомутами, вивели його на вулицю через парадний вхід гуртожитка, посадили в автомобіль. В цей момент нічого не бачив. Все це спостерігали його одногрупники, які проживають в гуртожитку № 6 - ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 . Під час затримання до нього та ОСОБА_52 застосовувалися насильницькі дії - їх били ногами коли лежали на підлозі. Причину затримання йому не роз`яснювали. На його відповідні запитання, на нього ніхто не реагував. В процесі затримання у нього не було можливості звернутися до поліції чи скористатися допомогою адвоката. На запитання чи хтось з його батьків повідомлений про його затримання, йому відповідь не надали. Йому заборонили самостійно зателефонувати до когось, щоб попередити. 21.03.2022 року він з матір`ю не спілкувався.
Після того як його посадили в авто, їхали приблизно хвилин 10, поруч з ним по різні боки сіли двоє чоловіків на задньому сидінні, а попереду сиділи водій і пасажир. Увесь цей час він був з пакетом на голові та зв`язаними руками. Потім його пересадили в інше авто, хто саме сів разом з ним не знає, але так само по одному по різні боки від нього на задньому сидінні, водій і пасажир - на передніх. Їхали приблизно 30 хвилин. В процесі його запитувала чи знає куди його везуть, на що відповідав що не має уявлення куди його везуть і що він міг накоїти. Задавали провокаційні питання на кшталт «яка його позиція з приводу війни», «чи він за Україну, чи проти». На ці запитання відповідав, що народився в Україні і це його батьківщина, але якщо станеться так, що до реанімаційного відділення привезуть когось з окупантів, то він надасть йому медичну допомогу, оскільки давав клятву Гіппократа. Увесь цей час з ним спілкувалися російською мовою, він не розумів з боку українських чи російських служб по відношенню до нього вчиняються такі дії. Саме тому надавав двозначні відповіді.
Його привезли до будівлі, завели на третій поверх, посадили в кімнаті на стільчик і почали допитувати. Чи здійснювалося документування його допиту не знає, бо в цей час перебував з пакетом на голові і зв`язаними руками. Задавали запитання де працює його мати, чи працює вона на російську федерацію, з ким вона спілкується, де перебувають його родичі. Після цих питань він зрозумів чому його затримали. В процесі допиту дивилися в його телефоні контакти, переписки і якщо їх щось цікавило, запитували хто це, де живе, чи є родичі в Криму. Коли він не відповідав на запитання, йому погрожували, що прострелять ногу, вивезуть на фронт до азовців. Потім його змусили записати аудіо повідомлення наступного змісту «Привет, мама. Меня забирают на фронт, у меня будет три дня учений, потом меня отправят на Харьков . Ты не переживай, со мною связи не будет, потому что у меня не будет с собой телефона и там нет сети. Поскорей приезжайте з ОСОБА_54 и спасите меня». Звукозапис здійснювався на якийсь телефон, з-під пакету йому було видно тільки контур пристрою. Потім його вивели з будівлі, привезли до якогось приміщення, завели в кімнату, зняли пакет і розв`язали руки, закрили в кімнаті. Коли обдивився кругом себе, то по наповненню кімнати і по характерній наліпці на тумбочці з правилами перебування зрозумів, що це саме хостел в місті Запоріжжя по проспекту Соборному, буд. 158. Вікно було на стелі. Увесь час перебування в цій кімнаті разом з ним постійно знаходилися двоє озброєних людей у військовій формі в балаклавах, вони чергувалися між собою, з ним не спілкувалися. Коли йому треба було справляти свої фізіологічні потреби, йому знову одягали пакет на голову та виводили до туалету по коридору. Перебував у цьому хостелі з 21.00 години 21.03.2022 року по 09.00 годину 24.03.2022 року. За цей час ніхто зі слідчих по справі його матері чи інших справах з ним не спілкувався, його нікуди не возили. Не дозволяли зателефонувати батькам. Вилучених у нього речей в кімнаті не було. У нього не було можливості зконтактувати з родиною, скористатися допомогою адвоката щодо обставин затримання та перебування в таких умовах. 24.03.2022 року приблизно о 09.00 годині йому знову вділи пакет на голову, зв`язали руки, вивели з кімнати, і сказали, що будуть зараз їхати, відвели до автомобіля, посадили і відвезли до гуртожитку № 7 медичного університету в м. Дніпро, повернули вилучені документи і речі, окрім повербанку, попередили, що його там буде чекати людина і щоб він нічого йому не розказував з приводу того, що його затримували і утримували протягом останніх днів. Зняли пакет, розв`язали руки і відпустили. Пішов разом зі своїми речами до гуртожитку № 7, де його чекав слідчий, пред`явив своє посвідчення та ордер на обшук його кімнати. Пройшли до його кімнати, там в цей час знаходився його одногрупник ОСОБА_55 , проходила пара навчання в режимі онлайн. Слідчий наказав ОСОБА_56 залишити приміщення кімнати, оскільки планувалося проведення обшуку. Жодних прав чи обов`язків слідчий не роз`яснював. Забрав у ОСОБА_45 рюкзак з його речами, документами та гаджетами та почав оглядати техніку, кімнату. В кімнаті та ноутбуці нічого не знайшли, а телефон забрали. За результатами обшуку підписував документ. Після обшуку поїхав зі слідчим до СБУ Дніпропетровської області, де слідчий його допитував - задавав питання про матір - де працює, чи співпрацює з російською федерацією. В його присутності переглядав його переписки з матір`ю, фотографував та роздруковував. Все це відбувалося приблизно з 12.00 години до 18.00 години. За результатами допиту ОСОБА_46 розписався на папері. Коли заходив та виходив з будівлі СБУ пред`являв паспорт.
З приводу подій, які відбувалися з ОСОБА_57 з 21.03.2022 по 24.03.2022 року він звернувся до адвоката, прокуратури, ДБР, але за минуванням року у нього немає жодних відомостей про результати перевірки тих фактів.
Після пережитого, у нього постійно присутній страх за своє життя, протягом тижня не міг перебувати в своїй кімнаті в гуртожитку, бо боявся, не мав ніякого мобільного зв`язку, бо телефон забрали. Проводив час у своїх одногрупників, вони йому давали можливість подзвонити і повідомити батьків, що він живий. В навчанні почалися проблеми, оскільки за час відсутності пропустив здачу іспитів, мусив їх перескладати. Будучи старостою потоку, не міг підтримувати комунікацію викладачів зі студентами під час онлайн-навчання, у зв`язку з чим у них також почалися проблеми. На роботі зафіксували прогул.
Має родичів в Криму - двоюрідний брат ОСОБА_6 , він не займає керівних посад в органах російської федерації, працює сам на себе.
Щодо переписки з матір`ю, яка є доказом в кримінальному провадженні, пояснив, що він спілкувався з ОСОБА_6 кожного дня, іноді двічі на день, шляхом телефонної розмови і через повідомлення в соціальних мережах. Ділилися один з одним інформацією про успіхи в роботі, навчанні, тощо. Напередодні того, як його викрали, йому ОСОБА_6 казала, щоб у нього були зібрані речі і документи, що він буде продовжувати здобувати вищу освіту в Криму.
Цивільний чоловік ОСОБА_6 - ОСОБА_9 був помічником ОСОБА_58 . ОСОБА_6 займала свою посаду з 2021 року. ОСОБА_59 не відомі будь-які обставини співпраці ОСОБА_6 з представниками російської федерації у м. Бердянськ. Вона не розповідала про наявність у неї доступу до секретної інформації чи про передачу інформації представникам російської федерації. Була засмучена з приводу того, що окупаційні війська зашли в Бердянськ, як до себе додому. Вона відчувала відповідальність за населення, яке залишилося в окупації. З соціальних мереж видно, що ОСОБА_23 фактично поклав на ОСОБА_6 обов`язок з гуманітарного забезпечення населення району, оприлюднив її контакти та рекомендував звертатися до неї з відповідних питань. Визначеного робочого місця у ОСОБА_6 в той період не було, вона перебувала вдома в квартирі.
Допитаний судовому засідання за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_9 пояснив, що ОСОБА_6 є його цивільною дружиною. На момент нападу російської федерації на територію України, зокрема на м. Бердянськ, він був радником голови Бердянської районної адміністрації, головою якої був ОСОБА_24 . Крім того, він очолював Координаційну раду при Бердянській районній державній адміністрації, куди входили представники всіх територій, які входили в об`єднаний Бердянський район. Крім того, він координував роботу сільського господарства, комунальних служб, фізкультури, спорт, та вирішував інші питання, які на нього покладав голова районної державної адміністрації. У функції ОСОБА_60 входила освіта, культура, профсоюзи, особливо медицина, ну і інші функції. Будь яких роз`яснювальних дій від керівництва області щодо порядку дій органів влади України при окупації рф території, він не отримував, лише були надані та виконані вказівки щодо спалення документів, які містили секретну інформацію. 25.02.2022 р. близько восьмої години ранку, він з ОСОБА_24 , ОСОБА_61 , на його особистому автомобілі поїхали до м. Запоріжжя, в обласну державну адміністрацію, де їм керівництво адміністрації виділили кабінети, з яких вони координували роботу тимчасово окупованої рф території м. Бердянська та Бердянського району. В Запоріжжі, він попрацював до 11 березня 2022 р. Потім в зв`язку з виникнення нагального питання щодо постачання медикаментів до цих територій, керівництвом Бердянської районної адміністрації йому було надано завдання завантажити автомобіль медикаментами та в колоні з двома швидкими допомогами, привезти їх на територію Бердянського району, до лікарень. Поставлене завдання ним виконано, видані в обласній лікарні медикаменти, ним було доставлено на територію Бердянського району Запорізької області. 12-го березня 2022 р. він вже був у своєму рідному селі Новопавловка, куди приїхала ОСОБА_6 , по його дзвінку з Галуча. Частину цих ліків забрала ОСОБА_62 , відвезла на територію Софіївської громади і іншим населеним пунктам. А частину цих ліків трохи пізніше забрали представники Приморської центральної лікарні. Потім ОСОБА_6 зателефонувала ОСОБА_63 - начальнику управління соціального захисту населення, попросила забрати в Бердянській районній адміністрації електронні ключі, для того, щоб зробити соціальні виплати верствам населення, яким потрібні були ці кошти. За тиждень до початку війни в Україні, наказом ОСОБА_24 його обов`язки тимчасово покладено на ОСОБА_6 , зокрема і щодо вирішення всіх соціальних та медичних питань, про що ОСОБА_24 написав на своїй сторінці фейсбук, з повідомленням її контактного номеру телефону. ОСОБА_63 з працівниками УСЗН Бердянської районної адміністрації та головним бухгалтером, які пішли до даної установи, що була вже захоплена військовими рф, були затримані останніми, доки не прибуде керівник адміністрації. Тимчасово виконуюча обов`язки голови адміністрації ОСОБА_6 приїхала. Представники рф були всі озброєнні, вони забрали у них телефони, які в подальшому повернули. Потім колектив соціальної служби відпустили, а ОСОБА_6 залишили. Вони не хотіли слухати ОСОБА_6 та комунікувати з ними щодо необхідності здійснення призначених соціальних виплати населенню. Між ними була психологічно напружена стримана бесіда. Мабуть через тиждень, пізно ввечері йому позвонили по телефону представники рф і наказали з`явитися в адміністрацію, якщо він сам не приїде, то за ним приїдуть, щоб його поставити на посаду голови Бердянської районної адміністрації. Він погодився поїхати. ОСОБА_6 не хотіла його одного відпускати, тому поїхала з ним. Там вже був ОСОБА_64 , який потім визнав ОСОБА_65 військраду, а свідку представники рф запропонували очолити Бердянську районну державну адміністрацію, також з приводу цього він мав записати відеозвернення. ОСОБА_6 почала скандалити з представниками рф відносно цього, але її вдарили зброєю та наказали припинити балаган. Від представника рф ОСОБА_6 ніяких пропозицій не було ніколи, ні до цього, ні після цього. Він намагався відтягнути надання відповіді на пропозицію та відео зйомки, посилаючись на те, що потрібно порадитися з дітьми, не має відповідного костюма тощо.
На той час дуже було скрутне становище з борошном в м. Бердянську, тому він зібрав інформацію, у кого з господарських підприємств є залишки зерна, щоб його змолоти на борошно, про що він потім домовився з ОСОБА_66 , керівником одного із агрофірм Бердянського району. В нього погані навики з користування електронною поштою, тому він попросив передати цю інформацію ОСОБА_67 , яка потім передасть йому, а він в свою чергу передасть ОСОБА_24 , з яким він був постійно на зв`язку. Тому тільки по цій причині у неї на телефоні та на електронній почті, з`явилися ці дані про ці господарські підприємства. Дана інформація відносно сільськогосподарських виробників не передавалась представникам російської федерації, ні ОСОБА_6 , ні ним.
Йому стало відомо про представників рф за позивним « ОСОБА_68 » « ОСОБА_13 » та « ОСОБА_16 » за наступних обставин. Коли вони з ОСОБА_6 були в адміністрації, комендант від рф представив їм людину, за позивним « ОСОБА_68 » та іменем ОСОБА_13 , який займався всіма організаційними питаннями. «ОСОБА_16» - начальник охорони, який за вказівкою «ОСОБА_97» супроводжував на своєму автомобілі його та ОСОБА_6 до їх дому та наглядав за ними. Ні він, ні ОСОБА_6 ніколи не дзвонила самі цим людям. ОСОБА_6 дзвонив «ОСОБА_68» та вимагав від неї, щоб вона надала інформацію про пенсіонерів, на що вона йому сказала, що в неї відсутня така інформації, вона є у керівників громад. Також він звертався до ОСОБА_6 , з приводу інформації щодо розміщення паливно-мастильних матеріалів в місті Бердянській, Бердянському районі, до якої вона жодного відношення не мала, про що повідомила «ОСОБА_97». Свідок зазначив, що декілька разів, «ОСОБА_68» дзвонив на телефон ОСОБА_6 та вимагав передати слухалку даному свідку, оскільки не міг додзвонитися до нього. Він розмовляв з «Політиком» по телефону ОСОБА_6 двічі чи тричі до їх виїзду в м.Запоріжжя для пошуку сина ОСОБА_6 , який зник. Про зникнення сина ОСОБА_6 направляла відповідні заяви до правоохоронних органів, які потім повідомили їй, що вона має особисто приїхати та напасати цю заяву.
ОСОБА_6 ніколи не агітувала населення за окупаційну владу та не передавала окупаційній владі інформацію відносно працівників військоматів, військовослужбовців, розміщення блокпостів, стратегічних об`єктів, навпаки організовувала допомогу тер обороні на початку війни.
ОСОБА_6 затримали на блокпосту у м. Запоріжжі, коли вони з нею їхали шукати її сина, який зник. Потім її привезли до СБУ, завели її в один кабінет, його в інший кабінет, більше він з нею не спілкувався в тому приміщенні. Через близько двох-трьох годин після затримання, його відвезли в хоспис з переселенцями. Через три дня він поїхав до обласної адміністрації, де пропрацюв до липня 2022 р., потім повернувся на тимчасово окуповану рф територію і йому не була відома доля ОСОБА_6 . До липня 2022 р. він постійно провідував ОСОБА_6 в СІЗО, покращив її умови перебування, передавав продукти харчування тощо. Потім до нього в СІЗО звернувся чоловік у спецaормі, запропонував, що може передати телефон ОСОБА_6 , він погодився, а потім написали вже офіційно заяву на адміністрацію ОСОБА_69 , яка дозволила цей телефон стаціонарний, по якому можна офіційні дзвінки. 500 гривень вони платили і розмовляли
Після затримання ОСОБА_6 він повернувся на тимчасово окуповану рф територію після затримання працівниками СБУ ОСОБА_6 , тому що йому потрібно було знайти людей, які б були свідками невинності ОСОБА_6 в пред`явлених їй обвинуваченнях. Вона завжди піклувалася про людей. Там знаходилися люди, які могли підтвердити, що всі організаційні соціальні питання залишилися на ній. І вона їх вирішувала в силу своїх можливостей. Також в нього залишилися діти в Бердянському районі та хвора матір ОСОБА_6 , яка потребувала стороннього догляду. Після затримання ОСОБА_6 і його повернення на тимчасово окуповану територію, окупаційна влада до нього та ОСОБА_6 вже не зверталися. Через 2-3 дня його знайшли представники нової поліції окупаційної влади, забрали його і вивезли у Бердянський міськвідділ поліції, забрали паспорт, мобільний телефон та помістили в камеру, де було, 12 чоловік. В якій його утримували 16 діб, періодично катуючи його: надівали провода, потім підключали струм до наручників, били. Потім запросили його, це все було в приміщенні банку, дали текст, 2 хвилини щоб прочитати його. Аби припинилась його катування він погодився прочитати текст звернення, який йому дали.
Свідок зазначив, що вважає, що сказане ОСОБА_6 своїй матері в телефонному режимі, що їй окупаційна влада запропонувала посаду заступника голови Бердянської РДА з іронією, оскільки вона шуткували відносно нього «куди ти, туди і я». Коли почалась війна, вони з ОСОБА_6 хотіли, щоб їх діти виїхали в Крим, де у неї є родичі, в більш безпечне місто.
Свідок ОСОБА_9 зазначив, що він не подав заяву про його катування окупаційною владою, як тільки приїхав на підконтрольну Україні території, при цьому про все докладав своєму керівнику ОСОБА_70 . Подав відповідну заяву про катування в липні 2022 р., оскільки не знав як поводитися відносно цього і куди саме потрібно подавати таку заяву. Відомості щодо розгляду його заяви, йому не відомі.
Допитаний у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_71 пояснив, що він та ОСОБА_72 навчаються в Медичному університеті та живуть в одному гуртожитку. 21.03.2022 р. в період часу з 12-00 год. по 14-00 год. він повертався до гуртожитку з АТБ та побачив як ОСОБА_18 виводили з гуртожитку з пакетом на голові двоє чи троє людей у військовій формі та одна жінка в цивільному одязі. Він впізнав ОСОБА_18 по татуюванню. Йому були невідомо з якого приводу затримали ОСОБА_18 . В подальшому він дізнався, що дане затримання було пов`язане з батьками ОСОБА_18 . На будь-яких інших слідчих діях за участю ОСОБА_18 , свідок не був присутній. Вхід та вихід в приміщення гуртожитку здійснюється лише на підставі перепустки або дозволу коменданта гуртожитку.
Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту в якості свідка ОСОБА_24 пояснив, що він з 07.04.2021 р. працює головою районної Бердянської адміністрації, після початку війни в України, вона іменується військовою районною адміністрацією. ОСОБА_6 займала посаду його заступника у сфері освіти та медицини. Зі своїми професійними обов`язками вона добре справлялась. Відносини між ними дружні. Цивільний чоловік ОСОБА_6 був спочатку його радником, потім його помічником, потім заступником. На початку війни 2022 р. у нього було 3 заступника, зокрема ще ОСОБА_6 та ОСОБА_73 і керуюча справами ОСОБА_30 , ОСОБА_73 наразі перебуває в м. Запоріжжі, а ОСОБА_30 залишилась на тимчасово окупованій території. Голова районної адміністрації за своїм розпорядженням визначає які обов`язки покласти на кожного із заступників. До функціональних обов`язків ОСОБА_6 входило вирішення питань у сфері охорони здоров`я, освіта і гуманітарні питання. В посадові обов`язки ОСОБА_6 не входило вирішення питань, пов`язаних з паливо-мастильними матеріалами і роботою з сільськогосподарськими виробниками. В ночі 25-го лютого 2022 р. вони палили всю секретку тому, що між ОСОБА_74 і ОСОБА_75 вже були російські війська. 26.02.2022 р. він, діючи на виклик голови обласної державної адміністрації, поїхав на нараду в м. Запоріжжя, потім вже він не повернувся. З ним також виїхали керівники ОСОБА_76 і ОСОБА_77 . Вони поїхали без нічого, з врахуванням того, що на нараду і повернуться. ОСОБА_6 залишилась, оскільки хтось на місці повинен був виконувати свої обов`язки.
Бердянська райадміністрація має свою офіційну електронну пошту, також є електронна пошта у агропромисловому відділу Бердянської РДА, останнім керував Вакарджи, наразі він не перебуває в штаті адміністрації. ОСОБА_6 та ОСОБА_22 до свідка особисто не звертались з проханням щодо направлення на її електронну адресу переліку найбільших сільських виробників, які здійснюють свою діяльність на території Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області. Начальники відділів можуть спілкуватися з приводу виконання своїх зобов`язань, в тому числі і щодо пересилання необхідних для цього документів. Перед ОСОБА_6 , керівником УСЗН Діхтяр та керуючою справами ОСОБА_30 ним було поставлене питання витягнути електронні ключі посадових осіб адміністрації та вилучити з комп`ютерів в рай адміністрації максимально службову інформацію, щоб не могла використати окупаційна влада. ОСОБА_6 в силу своїх посадових обов`язків не мала доступу до державної секретної інформації. З приводу спілкування обвинуваченої з представниками фсб, російських структур йому нічого не відомо. Про затримання ОСОБА_6 він дізнався від ОСОБА_78 . Останній один раз повертався до Бердянська, щоб відвезти ліки, необхідні для лікарень району. Він не пам`ятає чи публікував в березні 2022 р. на своїй сторінці фейсбук повідомлення про покладення на ОСОБА_6 своїх обов`язків. Такий факт ще був точно до війни. В березні 2022 р. він не покладав свої обов`язки на когось іншого, всі його заступники та інші працівники виконували свої обов`язки в межах своїх посадових повноважень, без розширення цих повноважень .
Колегія суддів виснує, що допитаний в судовому засіданні безпосередньо голова Бердянської РДА ОСОБА_24 , зокрема повідомив, що доручень ОСОБА_6 співпрацювати, встановлювати контакти з окупаційною владою рф не було, була поставлена задача виїхати на підконтрольну Україні територію.
Допитана в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_79 пояснила, що вона працює начальником Приморської військової адміністрації. Вона знає ОСОБА_6 з 2005-го року, коли вона була призначена директором Єлизаветівської ЗОШ, в цей час свідок працювала головним спеціалістом Приморського відділу освіти. В них професійні та дружні стосунки. В 2021 р. вона перейшла на посаду заступника голови адміністрації Бердянського району. Всі контролі, які надходили від ОСОБА_6 стосувалися гуманітарних питан, це заклади медицини, освіти. Чи перебували у віданні ОСОБА_6 сільськогосподарські питання або щодо паливно-мастильних матеріалів, свідку не відомо. Після початку війни вони в березні 2022 р. спілкувалися в телефонному режимі один раз, при якому на питання як справи, ОСОБА_6 їй повідомила, що вона сидить вдома. Чому ОСОБА_6 не виїхала разом з іншими працівниками адміністрації на початку березня 2022 р., свідку не відомо. Як депутат міської ради ОСОБА_6 перебувала в гуманітарній комісії. ОСОБА_6 не приймала участь в мітингах зі спротиву окупаційній владі.
Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_80 пояснив, що особисто з ОСОБА_6 він не знайомий. Йому відомо, що вона є матір`ю його знайомого ОСОБА_81 , з яким він жив у одній кімнаті гуртожитку медичного університету, та навчалися в одній групі, де ОСОБА_46 був старостою. Вперше ОСОБА_45 затримали 21.03.2023 р., близько о 12-00 год., до них у кімнату прийшли невідомі люди у військовій формі і один у цивільному одязі та поклали їх на підлогу, документи, що їх ідентифікували не пред`являли. Почали питати ОСОБА_45 відносно його матері, де вона знаходиться. Він сказав, що у м. Бердянськ. Потім обшукували їх телефони та ноутбуки, вимагаючи, щоб вони повідомляли їм паролі, при цьому злегка буцькали їх ногами. Обшукали інші речі їх кімнати на полицях. Потім забрали їх телефони та ноутбук ОСОБА_45 , одягли йому пакет з АТБ на голову, зв`язали руки та забрали в невідомому напрямку без будь-яких пояснень, при цьому сказали, що потім він дізнається причину їх дій. Про дані обставини він повідомив матір ОСОБА_81 , з іншого телефону, також повідомив, що ОСОБА_45 , його ноутбук, телефон та гаманець, за припущенням свідка забрали співробітники СБУ. ОСОБА_72 повернувся до гуртожитку через три дні - 24.03.2022 р., разом з ним був слідчий та чоловік в цивільному одязі. Попросили свідка ОСОБА_82 вийти з кімнати. При проведенні ними обшуку кімнати він не був присутнім.
Допитаний в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_83 пояснив, що він знайомий з ОСОБА_6 , оскільки був депутатом міської ради, а вона директором Єлизаветівської ЗОШ, потім стала також депутатом, і вони були в одній освітній комісії. Він знає її як відповідальну особу, професіоналом своєї справи. В функціональні обов`язки ОСОБА_6 входило широке коле питаннь, з приводу перебування у неї повноважень в сфері агрокомплексу йому не відомо. Щодо політичних поглядів ОСОБА_6 , вони не спілкувалися. Вона завжди виступала за Україну. Цивільний чоловік ОСОБА_6 - ОСОБА_22 працював радником голови Бердянської районної адміністрації, зокрема щодо аграрних питань району.
Допитана у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_84 пояснила, що вона знає ОСОБА_6 , яка є мамою її друга та одногрупника ОСОБА_81 . Вони навчаються в одному Медичному університеті та живуть в одному гуртожитку. Щодо діяльності ОСОБА_6 на тимчасово окупованій території їй нічого не відомо. ОСОБА_72 негативно відноситься до окупації військами рф території України. 21-22 березня 2022 р. відбулося викрадення ОСОБА_18 з його кімнати гуртожитку невідомими особами в кількості 4-х осіб, які були в балаклавах у військовій формі, в зв`язку з чим він не прийшов на роботу, і їй написала його сестра. ОСОБА_18 повернувся до гуртожитку через три дні. Разом з ним були люди у формі, які перебували в його кімнаті, після цього його вивели і він повернувся лише ввечері. Сторонні особи в них можуть проходити до гуртожитку лише по пропускам.
Допитана у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_85 пояснила, що вона знає ОСОБА_81 , який навчається з нею в одному Медичному університеті, і є старостою їх потоку, також вони разом працюють та товаришують. ОСОБА_6 вона не знає особисто, відомо, що вона матір ОСОБА_81 . Також вона товаришує з сусідом по кімнаті ОСОБА_86 . Останній розповів їй, що в березні 2022 р., до їх кімнати прийшли 4-ро невідомих осіб, які провели обшук та забрали ОСОБА_81 , під час обшуку також забрали якусь належну йому техніку, пам`ятає, що в тому числі і його телефон. Причиною відсутності на роботі ОСОБА_72 зазначив сімейні обставини. Сам він віддалено їй пояснив його відсутність, але не зазначив, де він був. Днів через чотири вона побачила його особисто. Оскільки в нього був відсутній телефон, вона давала йому іноді користуватися своїм телефоном.
Допитана у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_87 пояснила, що вона знає ОСОБА_81 , який навчається з нею в одному Медичному університеті, і він є старостою їх групи. ОСОБА_6 вона знає як маму ОСОБА_81 , особисто з нею не спілкувалась. 21.03.2022 р. ОСОБА_46 не вийшов на роботу, бо його викрали. Про це вона дізналась він ОСОБА_88 гуртожитку він з`явився 24.04.2022 р., а на роботі 04.04.2022 р. Причиною відсутності він пояснював його викраденням. Відносно нього керівництво лікарні писали рапорт про звільнення, але потім його не звільнили. Безпосереднім свідком викрадення ОСОБА_45 був його сусід по кімнаті ОСОБА_89 .
Колегія суддів критично ставиться до поясненнь свідка ОСОБА_22 , який є цивільним чоловіком ОСОБА_6 та який намагався виправдати останню, висунувши свою версію щодо направлення списку сільгоспвирбників, яка повністю спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами та активним спілкуванням ОСОБА_6 з представниками окупаційної влади.
Інші свідки сторони захисту лише підтвердили факт затримання ОСОБА_18 ,
Крім того, під час судового слідства було досліджено докази щодо руху кримінального провадження, зокрема, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні № 22022080000000075 від 19.03.2022, постанову про виділення матеріалів досудового розслідування від 22 квітня 2022 року, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні № 22022080000000175 від 22.04.2022, постанови про створення слідчих груп та призначення групи прокурорів, відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 22022080000000175 та у кримінальному провадженні № 22022080000000075 (надані за клопотанням сторони захисту з Офісу Генерального прокурора). Відомості, встановлені у зазначених документах, не є доказами винуватості обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та допустимість отриманих в ході його проведення доказів.
Посилання сторони захисту на той факт, що вилучення мобільного телефону у гр. ОСОБА_6 проводилось з суттєвим порушенням вимог КПК України, внаслідок чого отримана інформація та похідні докази є недопустимими доказами у кримінальному провадженні, колегія суддів вважає безпідставними.
Згідно з протоколом від 11 квітня 2022 року мобільний телефон отримано слідчим у затриманої ОСОБА_6 як тимчасово вилучене майно, вилучення цього майна відбувалось з дотриманням порядку, передбаченого ст. ст. 167, 168, 208 КПК України, тому посилання сторони захисту на недопустимість цього доказу є безпідставними.
З дослідженого листування ОСОБА_6 достовірно встановлено, що вона всіляко підтримувала дії окупаційної влади рф, підтримувала збройну агресію РФ проти України, збирала інформацію на вимогу представників фсб.
Вказані обставини спростовують версію сторони захисту про те, що ОСОБА_6 вчиняла ці дії не з метою спричинення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а для забезпечення життєдіяльності окупованих територій.
Так, згідно норм міжнародного гуманітарного права (зокрема, Женевські конвенції та Додаткові протоколи до них) передбачено захист цивільних осіб, які опинилися в окупації. Забезпечення життєдіяльності на тимчасово окупованих територіях України є необхідним та актуальним питанням. Згідно Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 08 червня 1977 року до діяльності, що є необхідною для забезпечення життєдіяльності відноситься робота медичного та духовного персоналу, працівників цивільної оборони. Таким чином, соціально прийнятною є діяльність громадян України на тимчасово окупованих територіях України у сфері надання медичних послуг, працівників житлово-комунальної сфери, пожежників тощо. У будь-якому разі така діяльність не повинна бути пов`язана зі сприянням органам окупаційної влади у забезпеченні їх діяльності на окупованих територіях. Разом з тим, ОСОБА_6 , будучи державним службовцем, всупереч наданій присязі, перейшла на бік ворога, за завданням представників рф збирала інформацію, необхідну для забезпечення діяльності військової окупаційної адміністрації держави-агресора на території м.Бердянськ та Бердянського району Запорізької області.
Під час судового розгляду судом перевірено доводи захисника обвинуваченої ОСОБА_6 про застосування до неї фізичного насильства та психологічного насильства під час її затримання, однак вказані доводи не знайшли свого підтвердження. Стороною захисту наданоскарги ОСОБА_90 від 04.05.2022 року на адресу начальника УСБУ про проведення службового розслідування за фактом порушень з боку співробітників Управління СБ України в Запорізькій області. Листом заступника начальника Головного управління внутрішньої безпеки від 05.07.2022 року останню повідомлено, що підстави для проведення службового розслідування у вказаному випадку відсутні. Також стороною захисту під час судового слідства повідомлено щодо звернення до правоохороних органів про застосування до неї фізичного насильства та психологічного насильства під час її затримання та застосування до її сина фізичного насильства та психологічного насильства під час затримання. Разом з тим, стороною захисту не надано будь-яких рішень з цього приводу, або оскарження дій та процесуальних рішень правоохоронних органів.
Збирання доказів виходить за межі повноважень суду.
Показання ОСОБА_6 щодо невизнання вини у вчиненні інкримінованих злочинів, колегія суддів оцінює критично, вважає їх неправдивими та такими, що надані з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Колегія суддів вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої та визнання її винуватості.
Стаття 111 КК України визначає державну зраду як діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
Об`єктивна сторона державної зради може виражатися в різних формах, зокрема шляхом надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливості чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України.
Із суб`єктивної сторони державна зрада характеризується прямим умислом. Обов`язковою ознакою державної зради є мета - заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
Перехід на бік ворога полягає в наданні безпосередньої допомоги державі, з якою Україна перебуває в умовах воєнного стану або збройного конфлікту. Форми такого переходу можуть бути різними: перехід до ворога через лінію фронту; вступ до армії ворожої держави; участь за її завданням у бойових діях проти України; надання різної допомоги агентам такої держави та ін.
Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні підривної діяльності проти інтересів України. При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи.
Суб`єктом злочину є громадянин України, який досяг 16-ти років.
Частиною 2 статті 111 КК України (в редакції Закону України № 2113-ІХ від 03.03.2022) передбачено кримінальну відповідальність за державну зраду в умовах воєнного стану.
Закон України № 2113-ІХ від 03.03.2022 набрав чинності 07 березня 2022 року.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 111 КК України, було вчинено обвинуваченою ОСОБА_6 в період часу з 28.02.2022 по 21.03.2022 включно.
Органом досудового слідства дії обвинуваченої ОСОБА_6 кваліфіковані за ч. 2 ст.15 ч. 2 ст. 111 КК України як вчинення закінченого замаху на вчинення державної зради, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України у формах перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану.
Обґрунтовуючи правову кваліфікацію дій ОСОБА_6 як закінченого замаху на вчинення державної зради, сторона обвинувачення зазначила, що перебуваючи у м. Бердянськ Запорізької області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, вступила в змову з представниками іноземної держави- фсб рф, на вчинення злочину, та умисно створила умови для його вчинення, а саме державної зради у формі переходу на бік ворога в умовах воєнного стану та надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, тобто виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але її злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, оскільки вона була затримана.
Оцінюючи обґрунтування правової кваліфікації дій ОСОБА_6 суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 15 КК замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. При цьому виходячи з диспозиції кримінально-правової норми, передбаченої ч.2 ст. 111 КК такими діями є: перехід на бік ворога та надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України. Відтак виокремлення в тексті закону вказаних форми державної зради як окремих, означає вчинення відмінних (різних) дій, які утворюють ту чи іншу форму державної зради. Так, надання допомоги проведенні підривної діяльності проти України (ст. 111 КК) може мати місце у випадку передачі представникам іноземної держави певних відомостей, які не належать до державної таємниці, але сприяють іноземній державі в досягненні нею цілей, пов`язаних із веденням підривної діяльності (Постанова Касаційного кримінального суду від 24.09.2025 року. Справа № 490/3578/22). В обвинувальному акті зазначається, що ОСОБА_6 отримувала на свою електронну адресу завдання щодо збору даних, спрямованих на забезпечення діяльності військової окупаційної адміністрації держави агресора на території м. Бердянськ. Також встановлено, що остання здійснювала листування з питань сприяння організації роботи окупаційної влади в умовах воєнного стану.
Водночас відсутні дані, які б підтверджували факт реальної передачі інформації (даних) представникам військової окупаційної адміністрації держави-агресора на території м. Бердянська та Бердянського району. Таким чином ОСОБА_6 не виконала всіх дій, які вважала необхідними, і які становлять об`єктивну сторону державної зради у формі надання допомоги у проведенні підривної діяльності проти України у спосіб передачі представниками іноземної держави певних відомостей. Відповідно до ч.3 ст. 15 КК України замах на вчинення кримінального правопорушення є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця. ККС в своєму рішенні акцентує, що види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Державна зрада є закінченим злочином не з моменту встановлення зв`язку з іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками чи з моменту отримання від них злочинного завдання, а з моменту вчинення певних конкретних дій на шкоду Україні (Постанова ККС ВС від 08.04.2024. Справа № 639/1528/22). Таким чином отримання завдання про збір даних, надання згоди на їх пошук (збір інформації) без передачі даних представникам окупаційної влади становлять незакінчений замах на вчинення зазначеної форми державної зради.
Колегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 111 КК, а саме незакінчений замах на державну зраду, тобто діяння, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України у формі перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Щодо кваліфікації органом досудового слідства дій обвинуваченої ОСОБА_6 за ч.2 ст.15 ч.5 ст.111-1 КК щодо зайняття посади останною у незаконному органі влади, як вчинення закінченого замаху на вчинення добровільного зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 111-1 КК України, але її злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, так як 22.03.2022 останню було затримано співробітниками УСБУ в Запорізькій області, колегія суддів приходить до наступного.
Так дійсно, ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Бердянськ Запорізької області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, вступила у змову з невстановленими особами з числа військової окупаційної адміністрації м. Бердянськ Запорізької області, на вчинення нею злочину, та умисно створила умови для його вчинення, а саме: добровільного зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, тобто виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.
Колегія суддів виснує, що на зустрічі ввечері 20.03.2022 з представниками окупаційної влади рф ОСОБА_91 добровільно погодилась зайняти посаду заступника голови Бердянського району, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі окупаційної про що повідомила своїм близьким.
Версія обвинуваченої, що їй ніхто не пропонував зазначену посаду в окупаційній владі, і вона «просто говорила» про цю обставину, спростовується доказами, дослідженими в судовому засіданні. Так дії ОСОБА_6 , а саме зустрічі з представниками окупаційної влади, повідомлення родичів та працівницю Бердянської РДА ОСОБА_20 що представники рф надали їй пропозицію працювати з ними та при цьому, вона підтвердила, що буде заступником голови Бердянського району, проте поки буде знаходиться у «підпіллі», буде виконувати завдання, свідчать про готування обвинуваченої зайняти запропоновану окупаційною владою посаду.
Будь-яких доказів того, що ОСОБА_6 вимушено прийняла пропозицію на зайняття данї посади, діяла під фізичним чи психічним примусом з боку осіб, які представляли іноземну державу - росію, стороною захисту не надано, і матеріали справи не містять.
Окрім того, окупація території м.Бердянськ Запорізької області та встановлення на цій території окупаційних органів влади, мала відкритий характер, а тому ОСОБА_6 усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання, тобто діяла з прямим умислом.
Отже, ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені закінченого замаху на вчинення добровільного заняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасового окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 111-1 КК України.
Обґрунтовуючи таку правову кваліфікацію дій ОСОБА_6 сторона обвинувачення вказала, що ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи на передбачаючи невідворотнє настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, перебуваючи у м. Бердянськ Запорізької області, на пропозицію невстановлених осіб з числа військової окупаційної адміністрації м. Бердянська, добровільно погодилася зайняти посаду заступника голови Бердянського району, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території м. Бердянськ. Таким чином, умисно створила умови для його вчинення.
Оцінюючи обґрунтування правової кваліфікації дій ОСОБА_6 суд виходить з наступного. Замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Верховний Суд у низці рішень (постанови ККС від 21 липня 2025 року у справі № 331/4882/23 і від 11 грудня 2025 року у справі № 127/7019/24) чітко вказав: добровільне зайняття посади в незаконних органах влади на окупованих територіях є закінченим злочином у момент, коли особа почала виконувати певні дії в інтересах ворога.
В той же час, відповідно до ч.1 ст. 14 КК створення умов для вчинення кримінального правопорушення, зокрема надання лише згоди на заняття такої посади, що було встановлено стороною обвинувачення, визнається готуванням до кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч.1 ст. 14, ч.5 ст. 111-1 КК, а саме готування до добровільного заняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасового окупованій території.
Будь-яких порушень процесуального закону під час здійснення досудового розслідування, які були б підставою для визнання доказів неналежними чи не допустимими, судом не виявлено.
Суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).
В даному випадку, досліджені у судовому засіданні докази відповідають саме такому критерію, є належними, допустимими, достовірними та такими, що у своїй сукупності доводять державну зраду ОСОБА_6 , тобто діяння, умисно скоєне громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану, а відтак колегія судів дійшла до висновку, що вина останньої у вчиненні даних кримінальних правопорушень, доведена повністю.
При призначенні ОСОБА_6 покарання колегія суддів згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, колегія суддів враховує, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинила кримінальні правопорушення, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів, підвищену суспільну небезпечність вчинення злочинів в умовах воєнного стану, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Призначаючи покарання, суд враховує, що згідно з ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч.2 ст.52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.
При цьому, при призначенні покарання суд враховує той факт, що обвинувачена ОСОБА_6 як громадянка України, вчинила злочин в період встановленого в Україні воєнного стану, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, і що свідчить про те, що злочин має підвищену суспільну небезпечність, вчинила цей злочин умисно з прямим умислом, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої неможливе без реального відбування покарання, при призначенні покарання не вбачає підстав для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
Санкція ч. 2 ст. 111 КК передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічне позбавленням волі, з конфіскацією майна. Суд враховує позицію Об`єднаної палати ККС ВС згідно з якою, якщо в санкції норми Особливої частини КК України альтернативно передбачено довічне позбавлення волі, то положення ч. 3 ст. 68 КК України не можуть застосовуватися до таких осіб виходячи з максимального покарання у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки найбільш суворим видом покарання, передбаченим санкцією, залишається довічне позбавлення волі, а це покарання є таким, що виключає можливість визначення його двох третин постанова Об`єднаної палати касаційного кримінального суду у справі №664/425/16-к (провадження № 5790кмо18).
За таких обставин при призначенні покарання за вчинення замаху на злочин, за який найсуворішим покаранням є довічне позбавлення волі, застосуванню підлягає ч. 4 ст. 68 КК України, а не ч. 3 цієї статті. Відповідно до ч.4 ст. 68 КК довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 110, 111, 111-1, 112, 113, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437-439, частиноюпершою статті 442 та статтями 442 -1 і 443 цього Кодексу.
При цьому менш суворі, ніж довічне позбавлення волі, покарання можуть бути призначені в максимальному розмірі, визначеному санкцією статті (частини статті) Особливої частини КК України, адже за таких умов вони завжди належать до числа менш суворих (постанова Об`єднаної палати касаційного кримінального суду у справі № 664/425/16-к (провадження №5790кмо18) http://reyestr.court.gov.ua/Review/86162661.).
Згідно зі ст.55 КК України, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове покарання може бути призначене й у випадках, коли воно не передбачене в санкції статті Особливої частини цього Кодексу за умови, що з урахуванням характеру кримінального правопорушення, вчиненого за посадою або у зв`язку із заняттям певною діяльністю, особи засудженого та інших обставин справи, суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Таким чином, з урахуванням матеріалів справи та особи обвинуваченої, колегія суддів, враховуючи обставини справи, які не лише характеризують особу винної і вчинений нею злочин, а й дають змогу суду переконатися, що ОСОБА_6 , як особа, відповідно до своїх моральних якостей і втраченого почуття обов`язку перед державою та суспільством не заслуговує на довіру та не може виправитися без застосування до неї саме покарання у виді позбавлення волі на певний строк, так як серед суспільства є тим індивідом, який несе особливу небезпеку для оточуючих, а також для інтересів держави, а тому суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для її виправлення буде покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна та з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_6 покарання в межах санкції ч.2 ст.111, ч.5 ст.111-1 КК України, у виді позбавлення волі з конфіскацією майна та з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності за сукупністю кримінальних правопорушень, так як вказане покарання буде необхідне і достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
По справі цивільний позов не заявлено.
Судові витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст.349, 368, 369, 370, 373, 374, 376, 615 КПК України, колегія судів,
У Х В А Л И Л А:
ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.3 ст.15 ч.2 ст.111, ч.1 ст.14 ч. 5 ст.111-1 КК України та призначити їй покарання:
- за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 111 КК України у вигляді 15 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
- за ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 111-1 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах влади на строк дванадцять років, з конфіскацією майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань визначити остаточне покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах влади на строк дванадцять років, з конфіскацією майна.
Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_6 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня її фактичного затримання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_6 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 22.03.2022 (дата фактичного затримання згідно протоколу) по 28.06.2024 включно із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.
Після приведення вироку до виконання повернути заставу у розмірі 908 400,00 грн (дев`ятсот вісім тисяч чотириста грн. 00 коп.) заставодавцю ОСОБА_18 .
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатися діяльністю рахувати з моменту відбуття ОСОБА_6 основного покарання.
Арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 16 червня 2022 р (справа № 331/1249/22, пр.№1-кс/331/531/2022) залишити чинним до приведення вироку в частині виконання покарання у виді конфіскації майна.
Арешт на майно, яке було вилучено 22.03.2022 року при затриманні ОСОБА_6 , накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 24 березня 2022 року після набрання вироком законної сили - скасувати.
Речові докази:
- мобільний телефон «іРhone», модель: 12 в корпусі чорного кольору, серійний номер: НОМЕР_16 ІМЕІ: НОМЕР_13 та ІМЕІ: НОМЕР_14 із сім-карткою оператору мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ України» НОМЕР_1 ; USB накопичувач у корпусі чорного кольору на 8GB, D33D08; USB накопичувач у корпусі чорного-червоного кольору марки Kingston на 32GB DT106; USB накопичувач у корпусі червоного кольору марки Apacer на 32GB 141911303597; USB накопичувач у корпусі чорного кольору марки Apacer на 16GB 191847509227, закордонний паспорт громадянина України НОМЕР_15 на ім`я ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили - повернути ОСОБА_6 за належністю.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_2
Судове рішення № 141257763, Комунарський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 331/1941/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: