Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер № 333/4045/26
Провадження № 3/333/1362/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя Ходько В.М., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-
В С Т А Н О В И В :
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що він 29 березня 2026 року о 07 годині 43 хвилин в м. Запоріжжі, по вул. Шенвізька, біля буд. 2-А, керував транспортним засобом Nissan X-trail, номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу - алкотестера АLCOTEST 7510 "Drager" (тест № 195), результат позитивний 1,57 ‰, з результатом згоден. Від керування транспортним засобом відсторонено, про повторність попереджений. Чим порушив вимоги п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник Михайлов Дмитро Олександрович, заперечував проти притягнення особи до адміністративної відповідальності, пояснив, що під час оформлення адміністративних матеріалів працівниками поліції було допущено низку порушень процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння. Зокрема, звернув увагу на розбіжності у часі зупинки транспортного засобу, зафіксованому на нагрудних відеореєстраторах поліцейських. Також зазначив, що працівники поліції не встановили та не озвучили конкретних ознак алкогольного сп`яніння, а також не здійснили належного виявлення таких ознак. Крім того, на думку захисника, було порушено процедуру проведення огляду за допомогою спеціального технічного засобу, зокрема вимоги інструкції з його експлуатації. Також вказав, що поліцейські не роз`яснили особі право на проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Окремо захисник наголосив, що його підзахисний на момент події діяв як військовослужбовець, у зв`язку з чим оформлення відповідних матеріалів, на його переконання, належало здійснювати уповноваженим представникам Військової служби правопорядку.
Крім того захисником до суду були надані письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що вину у вчиненні правопорушення не визнає та вважає, що склад адміністративного правопорушення у його діях відсутній. Пояснює, що 29.03.2026 він разом зі своїм командиром здійснював рух в м. Запоріжжя, оскільки його посада є водій, саме ним виконувалось завдання щодо доставки боєприпасів до місця призначення, на підтвердження своїх слів долучає супровідний лист на перевезення військового майна. Під час зупинки транспортного засобу працівники поліції не повідомили йому жодної конкретної ознаки алкогольного сп`яніння, на запитання поліцейського щодо вживання спиртних напоїв він відповів, що алкоголь не вживав. Після цього йому запропонували пройти огляд із використанням приладу "Драгер", будь-якого попереднього візуального огляду, перевірки координації рухів, мови чи інших ознак сп`яніння фактично не проводилось. Вказує, що протягом усього спілкування з працівниками поліції він поводився спокійно та адекватно, розумів зміст поставлених запитань, надавав чіткі відповіді, не мав порушень координації рухів чи мови, а також інших зовнішніх ознак сп`яніння. Окремо звертає увагу, що після завершення огляду працівники поліції не роз`яснили йому право на проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я, не повідомили порядок реалізації такого права та не запропонували пройти відповідний огляд. Вважає, що оскільки він не знав про право провести перевірку результату тестування в медичному закладі, то його фактично було позбавлено можливості скористатися правом на медичний огляд.
Також захисником до суду було надано клопотання про закриття провадження у справі згідно вимог ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Пояснює, що згідно матеріалів справи неможливо підтвердити, що вказані події відбувалися саме у час який вказано у протоколі, оскільки з долучено відеофайлу, який містить запис з двох бодікамер та з відеореєстратора службового автомобіля поліції, мають суперечності між собою щодо часу зупинки транспортного засобу. Так, згідно відеореєстратора час зупинки 07:43 год., який зазначений в протоколі, при цьому запис з бодікамер фіксує час 08:43 год. Вважає, що така часова невідповідність свідчить про те, що матеріалами справи не підтверджено обставини, які викладені у протоколі. Також зазначає, що перед проведенням огляду працівниками поліції не було названо жодної ознаки сп`яніння, а з відеоматеріалів вбачається, що інспектори поліції взагалі не проводили візуальний огляд, а тому, вважає, не довели наявність ознак алкогольного або іншого сп`яніння та не мали підстав для пропозиції пройти огляд. Крім того, вказує, що працівники поліції не володіли належними навичками користування спеціальним технічним засобом "Alcotest Drager" та фактично здійснювали огляд із численними порушеннями, працівник поліції не контролював роботу приладу належним чином та не міг достовірно ідентифікувати результати конкретного огляду, що ставить під сумнів коректність усієї процедури тестування. Більше того, під час однієї зі спроб тестування прилад відобразив повідомлення "Алкоголь у роті", таке повідомлення означає, що прилад зафіксував наявність залишкового алкоголю в ротовій порожнині особи. Відповідно до вимог експлуатаційної документації та методики використання приладу подальше тестування може бути проведене лише після витримування відповідного проміжку часу (15 хвилин) та повторної підготовки приладу до роботи. Однак працівник поліції не витримав передбачений інтервал часу, не зафіксував проведення необхідних процедур та фактично одразу продовжив маніпуляції з приладом та здійснив повторне тестування, таким чином, результат подальшого огляду був отриманий із порушенням вимог щодо експлуатації спеціального технічного приладу, а тому, вважає, що такий доказ не може вважатися належним та допустимим доказом у справі. Окремо захисник звертає увагу, що після завершення огляду працівники поліції не повідомили право пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, не роз`яснили порядок реалізації такого права та взагалі не запропонували пройти відповідний огляд. При цьому зазначає, що сама по собі згода особи з результатом огляду не може тлумачитися як добровільна відмова від проходження медичного огляду, оскільки така відмова можлива лише за умови, якщо особі попередньо було належним чином роз`яснено відповідне право та надано реальну можливість ним скористатися, що, на думку захисника, свідчить про істотне порушення процедури визначеної ст. 266 КУпАП. Також, захисник пояснює, що на момент зупинки ОСОБА_1 перебував при виконанні службових повноважень та виконував наказ командира щодо доставки боєприпасів, однак працівниками поліції не було вжито жодних заходів щодо повідомлення уповноважених осіб органів Військової служби правопорядку.
Суддею встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно положень статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вивчивши всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані і досліджені докази, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 626884 від 29.03.2026 (а.с.3); довідкою органу поліції про відсутність повторності порушення за ст. 130 КУпАП та наявності посвідчення водія НОМЕР_3 від 28.08.2025 (а.с.5); роздруківкою з алкотестера АLCOTEST 7510 "Drager" ARMF - 0339 результат тесту 1,57 ‰ (а.с.6); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови (а.с.8); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.03.2026, в якому зазначені виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови (а.с.9); рапортом інспектора взводу 2 роти 4 батальйону 1 полку УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Арута Арзуманяна від 29.03.2026 (а.с.10); довідкою з системи "Армор" (а.с.11); відеозаписом з DVD-диску доданого до матеріалів справи (а.с.12).
Доводи захисника про наявність суперечностей у матеріалах справи щодо часу зупинки транспортного засобу суд вважає такими, що не спростовують встановлених обставин вчинення адміністративного правопорушення.
Суд враховує, що на відеозаписі з відеореєстратора службового автомобіля час зупинки транспортного засобу відображено як 07:43 год., такий час зазначений і в протоколі, тоді як на записах із нагрудних відеореєстраторів працівників поліції відображено час 08:43 год., також, як вбачається з роздруківки результатів огляду за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest 7510 "Drager" час проведення тестування 09:01 год. Зіставивши зазначені відомості, суд доходить висновку, що в протоколі про адміністративне правопорушення, найімовірніше, допущено технічну описку при зазначенні часу події, що зумовлена розбіжністю у відображенні часу на технічних засобах відеофіксації.
Водночас сама по собі така невідповідність не свідчить про відсутність події адміністративного правопорушення та не спростовує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки досліджені відеозаписи стосуються однієї й тієї самої події, фіксують спілкування працівників поліції саме з ОСОБА_1 , проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення відповідних адміністративних матеріалів.
Щодо доводів захисника та ОСОБА_1 про те, що працівниками поліції перед проведенням огляду не було встановлено та озвучено жодної ознаки алкогольного сп`яніння, а також не проводилося належного візуального огляду особи.
Суд звертає увагу, що з дослідженого відеозапису вбачається, що одразу після наближення працівника поліції до транспортного засобу та відкриття дверей автомобіля ОСОБА_1 протягом перших секунд спілкування прикривав рукою рот, а під час з`ясування обставин зупинки на запитання працівника поліції щодо вживання алкогольних напоїв відповів, що алкоголю сьогодні не вживав, а вживав позавчора чи вчора (нерозбірливо).
При цьому з відеозапису вбачається, що під час подальшого спілкування та проведення огляду працівник поліції прямо зазначив, що підставою для перевірки стали виявлені ним ознаки сп`яніння, зокрема запах, який він відчув одразу після наближення до водія.
Отже, твердження сторони захисту про те, що працівниками поліції взагалі не було виявлено ознак алкогольного сп`яніння, спростовується безпосередньо дослідженим судом відеозаписом, на якому зафіксовано повідомлення працівником поліції про наявність відповідної ознаки.
При цьому суд зазначає, що пункт 3 розділу І Інструкції № 1452/735 визначає перелік ознак алкогольного сп`яніння, наявність яких може бути підставою для проведення огляду, однак не встановлює обов`язку поліцейського проводити окремі спеціальні перевірки координації рухів, мови чи інших фізіологічних показників у кожному випадку, коли наявна інша передбачена Інструкцією ознака алкогольного сп`яніння. Відповідно, для виникнення у працівника поліції підстав запропонувати водієві пройти огляд достатньо встановлення однієї з передбачених Інструкцією ознак.
Також суд враховує, що Інструкція № 1452/735 не встановлює обов`язку поліцейського до початку огляду вичерпно перераховувати водієві всі виявлені ознаки сп`яніння як окрему процесуальну умову законності огляду.
Таким чином, з огляду на зафіксовану на відеозаписі наявність у працівника поліції підстав вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, суд доходить висновку, що пропозиція ОСОБА_1 пройти відповідний огляд була обґрунтованою, а доводи сторони захисту в цій частині є безпідставними.
Доводи захисника про те, що працівники поліції не володіли належними навичками користування спеціальним технічним засобом Alcotest "Drager", не контролювали його роботу належним чином та не могли достовірно ідентифікувати результат проведеного огляду, суд вважає необґрунтованими.
Із дослідженого відеозапису вбачається, що огляд ОСОБА_1 проводився із застосуванням спеціального технічного засобу Alcotest 7510 "Drager", а його результат зафіксовано на відповідній роздруківці, яка долучена до матеріалів справи.
При цьому сторона захисту не надала суду належних та допустимих доказів того, що зазначений прилад не відповідав установленим вимогам, не пройшов відповідної повірки, був несправним або що його використання здійснювалося з порушенням установленого порядку, які б об`єктивно ставили під сумнів достовірність отриманого результату.
Саме лише припущення захисника про відсутність у працівників поліції належних навичок користування приладом не може бути підставою для визнання результатів огляду недопустимими доказами, оскільки такі твердження мають бути підтверджені конкретними обставинами та доказами, а не ґрунтуватися виключно на суб`єктивній оцінці дій працівника поліції.
Щодо доводів захисника про порушення порядку використання спеціального технічного засобу суд зазначає, що під час дослідження відеозапису встановлено, що в процесі проведення огляду приладом Alcotest 7510 "Drager" під час однієї зі спроб було відображено повідомлення "Алкоголь у роті", після чого працівником поліції було продовжено процедуру тестування, за результатами якої отримано показник 1,57 ‰, що зафіксовано на відповідній роздруківці.
При цьому суд враховує, що повідомлення "Алкоголь у роті" саме по собі не є результатом огляду та не свідчить про визначення конкретного рівня алкоголю у видихуваному повітрі. Остаточний результат огляду становить 1,57 ‰, а не зазначене повідомлення приладу.
Не приймаються судом і доводи про те, що працівники поліції після отримання позитивного результату огляду не роз`яснили право на проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я, не повідомили порядок реалізації такого права та не запропонували пройти відповідне обстеження.
Відповідно до статті 266 КУпАП та положень Інструкції № 1452/735 огляд водія на стан алкогольного сп`яніння може проводитися поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів.
При цьому у разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами такого огляду відповідний огляд проводиться в закладі охорони здоров`я. Отже, законодавцем передбачено альтернативний порядок проведення огляду, за якого у разі незгоди водія з результатами перевірки, проведеної поліцейським, він має можливість наполягати на проходженні огляду в закладі охорони здоров`я.
Разом із тим із дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, за результатами якого було встановлено 1,57 ‰, при цьому з отриманим результатом він погодився.
Таким чином, у працівників поліції не виникло передбачених законом підстав для направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я, оскільки останній не відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та не висловив незгоди з його результатами.
Суд звертає увагу, що положення статті 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 пов`язують необхідність проведення огляду в закладі охорони здоров`я саме з відмовою водія від огляду на місці або його незгодою з результатами такого огляду, а не встановлюють безумовного обов`язку працівника поліції після проведеного огляду додатково направляти водія до медичного закладу незалежно від його волевиявлення.
За таких обставин саме по собі неповідомлення ОСОБА_1 про можливість проходження додаткового огляду в закладі охорони здоров`я після того, як він погодився з результатом огляду, не свідчить про порушення встановленої законом процедури та не є підставою для визнання проведеного огляду недійсним.
Крім того, суд враховує, що з відеозапису вбачається роз`яснення працівником поліції ОСОБА_1 його прав, зокрема передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 258 КУпАП, що спростовує твердження про повне не роз`яснення йому його процесуальних прав під час оформлення адміністративних матеріалів.
Суд критично оцінює також доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що на момент зупинки транспортного засобу він перебував при виконанні службових обов`язків військовослужбовця, виконував наказ командира щодо доставки боєприпасів, а тому оформлення адміністративних матеріалів мало здійснюватися уповноваженими представниками Військової служби правопорядку.
На підтвердження зазначених обставин захисником долучено супровідний лист щодо перевезення військового майна.
Разом із тим суд зазначає, що сам по собі факт проходження особою військової служби, а також наявність документів щодо переміщення військового майна не свідчать про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та не звільняють від обов`язку дотримуватися встановлених Правил дорожнього руху.
Суд бере до уваги, що з дослідженого відеозапису вбачається, що на запитання працівника поліції пасажир транспортного засобу повідомив, що вони є військовослужбовцями. Водночас ані ОСОБА_1 , ані пасажир під час спілкування з працівниками поліції не повідомили про те, що водій виконує конкретне службове завдання командира щодо доставки боєприпасів, не заявляли про необхідність залучення представників Військової служби правопорядку та не надавали працівникам поліції супровідного листа, на який сторона захисту посилається вже під час судового розгляду.
Таким чином, суд вважає, що доводи сторони захисту про відсутність складу адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження належними доказами та спростовуються дослідженими матеріалами справи.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України без врахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. В зв`язку з чим суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 , на якого накладено адміністративне стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., стягнувши суму на рахунок UA708999980313000149000008001, населений пункт Запорізька область/м.Запоріжжя, отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст.ст. 307, 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп., стягнувши суму на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції Комунарський районний суд міста Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги та може бути звернута до виконання протягом трьох місяців.
Повний текст постанови складений 05 листопада 2026 року.
Суддя В.М. Ходько
Судове рішення № 141257731, Комунарський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 333/4045/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: