Ухвала суду № 141257617, 02.11.2026, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/6721/26

Провадження № 1-кп/331/1011/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року м. Запоріжжя

Олександрівський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 - в режимі відеоконференції.,

захисника ОСОБА_5 - в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026082300000129 від 20.03.2026 року, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яблунів, Гусятинського району, Тернопільської області, українця, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, військовослужбовця, який перебуває на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Олександрівського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження № 12026082300000129, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.03.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 . В обґрунтування клопотання посилається на те, що на теперішній час виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_4 може: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілу і свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Вказані обставини вказують на необхідність продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , в тому числі з метою забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримала подане клопотання, просила його задовольнити, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечував, просив обрати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Представник потерпілої ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 підтримала.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання прокурора, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 21.03.2026 року до ОСОБА_4 застосований запобіжних захід у вигляді тримання під вартою. Ухвала суду обґрунтована наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. В подальшому строк дії ухвали продовжувався.

Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2026 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, до 27.11.2026 року включно.

Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

За змістом ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, суд може продовжити строк тримання під вартою, якщо прокурор доведе, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також, що є наявними обставин, які перешкоджають завершенню кримінального провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та обвинуваченої особи (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців тощо), її поведінки під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків тощо).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Вирішуючи питання про наявність підстав для продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 , суд враховує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується фактом направлення обвинувального акту до суду, що може свідчити про те, що сторона обвинувачення зібрала достатньо доказів для того, щоб доводити винуватість особи перед безстороннім судом.

Так, суд враховує дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність осіб на утриманні, а саме те, що ОСОБА_4 не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимий. Також, суд враховує тяжкість інкримінованого ОСОБА_4 злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого ОСОБА_4 переховуватися від суду, суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який відносяться до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що дає суду підстави вважати, що залишаючись на волі, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та невідворотність покарання за його вчинення в разі доведення вини, обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання.

Ризик протиправного впливу на свідків, суд вважає високим, оскільки розгляд кримінального провадження по суті не розпочато, допит осіб безпосередньо судом не проведений. Суд також звертає увагу на той факт, що показами свідків у кримінальному провадженні можуть бути встановлені будь-які обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (передбачені ст. 91 КПК), і їх перелік значно ширший ніж винуватість обвинуваченого.

Крім того, враховуючи характер та спосіб вчинення інкримінованого діяння, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 є військовослужбовцем та має доступ до зброї, на переконання суду є достатні підстави вважати, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжує існувати.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшились.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема і запобіганню спробам переховуватися від суду, здійснювати вплив на свідків, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, беручи до уваги відсутність обставин, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитись в місцях попереднього ув`язнення, суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 діб.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст. 178, 182 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 199, 315, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити до 31 грудня 2026 року включно.

Встановити заставу - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що складає 665 600 (шістсот шістдесят п`ять тисяч шістсот) грн. 00 коп., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок: Отримувач: ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ: 26316700, р/р № UA928201720355289002015001205, Банк: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО: 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі № 331/6721/26, Олександрівський районний суд м. Запоріжжя.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- повідомити прокурора та суд письмово протягом 24 годин з моменту звільнення про місце свого проживання та засоби зв`язку;

- у разі зміни місця проживання чи засобів зв`язку, протягом 24 годин письмово повідомити прокурора та суд про таку зміну;

- прибувати за кожною вимогою суду або прокурора;

- не відлучатися з меж м. Запоріжжя без дозволу прокурора або суду.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення - негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 чи іншому заставодавцю, відмінному від обвинуваченого, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 02 листопада 2026 року.

Суддя: ОСОБА_1