Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 202/9557/25
Провадження № 1-кс/202/8307/2026
УХВАЛА
Іменем України
04 листопада 2026 року слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42025040000000037 від 04.02.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України (в редакції закону № 2617-VIII від 22.11.2018), ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч.1 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра надійшло клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42025040000000037 від 04.02.2025 року.
В своєму клопотанні прокурор, з метою збереження речових доказів, недопущення їх приховування, знищення, пошкодження, зміни або відчуження, а також забезпечення конфіскації майна як виду покарання, накласти арешт на майно, вилучене 21.10.2026 під час проведення обшуку за адресою мешкання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки iPhone 16 Pro MAX, пароль: НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , поміщений до спеціального пакету NPU 5307219; грошові кошти в сумі 160610 гривень , поміщені до спеціального пакету NPU 5307220; моноблок марки «Apple» разом з кабелем живлення серія W80177DM5PEEMC№2309, клавіатурою марки «Genius» та комп`ютерною мишкою, поміщені до поліетиленового пакету, що скріплений печаткою з підписами учасників. Установити заборону на відчуження й розпорядження, а заборону користування застосувати в обсязі, необхідному для досягнення мети арешту та збереження доказового значення відповідних об`єктів.
Прокурор в судове засідання не прибув, натомість подав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Представник власника майна ОСОБА_4 , - адвокат ОСОБА_5 подала слідчому судді письмові заперечення в яких просила відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна та зазначила, що ОСОБА_4 не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, вилучене у нього майно не містить ознак речових доказів й має жодного значення для кримінального провадження. Окрім того, тимчасово вилучені у ОСОБА_4 грошові кошти є задекларованими особистими заощадженнями ОСОБА_4 та його родини, які накопичувались роками, внаслідок офіційної діяльності.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42025040000000037 від 04.02.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України (в редакції закону № 2617-VIII від 22.11.2018), ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч.1 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 15 жовтня 2026 року (справа № 202/9557/25, провадження № 1-кс/202/8009/2026), частково задоволено клопотання прокурора й надано слідчим слідчої групи та прокурорам групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42025040000000037, дозвіл на проведення обшуку домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , розміщене на земельній ділянці кадастровий номер 1210400000:01:012:0146, що на праві власності належить ОСОБА_6 , з метою виявлення: документів щодо реєстрації об`єктів нерухомого майна за адресою: м. Дніпродзержинськ (нині м. Кам?янське), пр. Героїв АТО, 15Д, АДРЕСА_2 , 4Г, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , технічних паспортів, договорів купівлі-продажу будівель та споруд вказаними адресами, укладених між ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та іншими; документів щодо формування земельних ділянок, проектів землеустрою (технічної документації) щодо відведення земельних ділянок, витягів з Державного земельного кадастру, документів щодо передачі земельних ділянок у користування на умовах оренди, договорів оренди з додатками та додатковими угодами, а також разом з Розрахунком розміру орендної плати за земельну ділянку, документи що посвідчують сплату орендної плати за договором, угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок, звітів про грошову оцінку земельних ділянок, а також документів щодо їх замовлення, отримання та затвердження на сесії міської ради, договорів купівлі продажу земельних ділянок, щодо земельних ділянок кадастрові номери 1210400000:01:004:0142, 1210400000:01:004:0289, 1210400000:01:004:0299, 1210400000:01:004:0330, 1210400000:01:004:0349, 1210400000:01:004:0350, 1210400000:01:004:0328, 1210400000:01:004:0329, 1210400000:01:004:0331, 1210400000:02:015:0149, 1210400000:02:016:0493 та інших земельних ділянок комунальної власності на території Кам?янської міської ради, що відчужувались в період часу з 2019 року по теперішній час, документів щодо знищення об`єктів нерухомого майна, в паперовому та електронному вигляді, листування між Кам?янською міською радою та ОСОБА_7 , ОСОБА_4 з приводу вказаних земельних ділянок; електронних носіїв інформації, USB флеш-накопичувачів, карт пам`яті, накопичувачів на магнітних дисках HDD та твердотілих SSD, мобільних телефонів, SIM-карток мобільних операторів, сім-холдерів, системних блоків комп`ютерів, ноутбуків, планшетів, моноблоків, що містять документи й інформацію, які мають значення для досудового розслідування, з доступом до них (в тому числі особистого листування щодо обставин даного кримінального провадження), з подоланням системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти (деактивувати) систему логічного захисту або обшук здійснюється за відсутності осіб. Строк дії ухвали встановлено до 15 листопада 2026 року включно.
Відповідно до протоколу обшуку від 21.10.2026 року, на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра, було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , розміщене на земельній ділянці кадастровий номер 1210400000:01:012:0146, в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки iPhone 16 Pro MAX, пароль: НОМЕР_1 , imei1: НОМЕР_2 , imei2: НОМЕР_3 ; грошові кошти в сумі 160610 гривень; моноблок марки «Apple» разом з кабелем живлення серія W80177DM5PEEMC№2309, клавіатурою марки «Genius» та комп`ютерною мишкою.
Постановою слідчого від 21.10.2026 року майно, вилучене 21.10.2026 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42025040000000037.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення.
Також, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, у даному випадку, слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); належність майна підозрюваному, фізичній чи юридичній особі, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише на умовах, передбачених законом , а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію законів. Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, Колишній король Греції та інші проти Греції та Малама проти Греції ).
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Щодо накладення арешту на технічні пристрої, вилучені 21.10.2026 року в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 з метою забезпечення їх збереження як речових доказів, слідчий суддя зазначає наступне.
З метою забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
На даній стадії досудового розслідування є наявність достатніх підстав вважати, що мобільний телефон, моноблок марки з кабелем живлення, клавіатурою та комп`ютерною мишкою, вилучені 21.10.2026 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України й мають важливе доказове значення в рамках кримінального провадження.
Завданням арешту майна, згідно ст. 170 КПК України, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Отже, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам в ході досудового розслідування.
Таким чином, клопотання прокурора в частині накладення арешту на технічні пристрої, вилучені 21.10.2026 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , є законним, обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, а тому слідчий суддя доходить висновку, що з метою збереження речових доказів, необхідно накласти арешт на дане майно, оскільки незастосування цього заходу може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України та створить перешкоди у кримінальному провадженні № 42025040000000037.
Щодо накладення арешту на грошові кошти, вилучені 21.10.2026 року в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 з метою забезпечення їх збереження як речових доказів, слідчий суддя зазначає наступне.
Посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на дане майно, прокурор повинен зазначити, яке відношення воно має до вчинення кримінального правопорушення, посилаючись при цьому на докази на підтвердження вказаного.
Обґрунтовуючи потребу накладення арешту на грошові кошти, прокурором у клопотанні вказано про необхідність їх збереження до встановлення походження та перевірки можливого зв`язку з кримінальним правопорушенням. Інших доводів клопотання не містить.
Таким чином, ані клопотання прокурора про арешт майна, ані постанова слідчого про визнання речовими доказами, не містить належного обґрунтування того, що вилучені в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , грошові кошти, дійсно мають ознаки речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України. Також, прокурором не вказано, у який спосіб можливе використання даного майна, в якості речових доказів у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя бере до уваги, що грошові кошти вилучені 21.10.2026 року, й на момент розгляду даного клопотання, стороною обвинувачення не надано жодних доказів, які б підтверджували незаконність здобуття цих коштів чи наявність у них інших ознак речового доказу в кримінальному провадженні, визначених у ст. 98 КПК України.
Отже, на час розгляду клопотання прокурором не доведено, а слідчим суддею не встановлено підстав для накладення на арешту на вилучені грошові кошти, з метою забезпечення їх збереження як речових доказів.
Крім того, прокурор у клопотанні вказує на необхідність накладення арешту на усе вилучене в ході обшуку майно, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
З аналізу норм ст. 170 КПК України вбачається, що в ході досудового розслідування, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт може бути накладено виключно на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Разом з тим, до клопотання не долучено жодного доказу того, що ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення й останній в рамках кримінального провадження № 42025040000000037 набув статусу підозрюваного.
Отже, на даній стадії досудового розслідування, відсутні підстави для накладення арешту на усе майно, вилучене 21.10.2026 року під час обшуку за місцем за місцем мешкання ОСОБА_4 , з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
За наведених обставин, слідчий суддя доходить висновку про відсутність необхідності накладення арешту на грошові кошти в сумі 160610 гривень, вилучені 21.10.2026 року в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки прокурором не наведено наявність підстав чи розумних підозр вважати, що дане майно є доказом кримінального правопорушення чи може підлягати конфіскації майна як виду покарання.
Керуючись ст. ст. 98, 110, 131, 132, 167-168, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42025040000000037 від 04.02.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України (в редакції закону № 2617-VIII від 22.11.2018), ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч.1 ст. 362, ч. 2 ст. 364 КК України задовольнити частково.
Накласти арешт, шляхом заборони права відчуження, розпорядження та користування, на майно, вилучене 21 жовтня 2026 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон марки iPhone 16 Pro MAX, пароль: НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , поміщений до спеціального пакету NPU 5307219;
- моноблок марки «Apple» разом з кабелем живлення серія W80177DM5PEEMC№2309, клавіатурою марки «Genius» та комп`ютерною мишкою, поміщені до поліетиленового пакету, що скріплений печаткою з підписами учасників.
У задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання слідчому судді, про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141256994, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 202/9557/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: