Рішення № 141256498, 05.11.2026, Болградський районний суд Одеської області

Дата ухвалення
05.11.2026
Номер справи
497/1981/26
Номер документу
141256498
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.11.2026

Справа № 497/1981/26

Провадження № 2/497/1688/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Мунтянової В.Р.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Болградської міської ради Одеської області про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з даною позовною заявою та просить постановити рішення, яким визнати право власності за:

ОСОБА_1

на 1/6 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору;

на 1/12 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

на 1/12 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті сина ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-на 1/4 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем першої черги за заповітом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_2 :

-на 1/6 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору;

-на 1/12 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті сина ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_3 :

-на 1/6 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.

Свої вимоги мотивують тим, що станом на 14 квітня 1991 року житловий будинок з господарськими будівлями і дворовими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , за типом відносився до колгоспного двору та в ньому були зареєстровані та проживали: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою № 38 від 25 лютого 2026 року, виданою Болградською міською радою Одеської області.

Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно Козловим Ю.В. (Василівська сільська рада Болградського району Одеської області) позивачам, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , так як заявниками не було подано всі необхідні для державної реєстрації документи, зокрема документи, що підтверджують набуття заявниками права власності на вище зазначене майно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 . Після їх смерті відкрилась спадщина на частки вище названого будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями.

Постановою приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Станєвою В.Б. від 08.01.2026 року, позивачам, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з розбіжностями у свідоцтві про право власності та реєстрацією в БТІ, а саме в свідоцтві вказано квартиру, а в реєстрі - право власності вказано в частинах від загальної площі житлового будинку, який відноситься до спільної часткової власності, тому не можливо встановити на який саме об`єкт: частку житлового будинку або квартири, видавати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Зазначене стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 22.07.2026 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовчий розгляд на 29.09.2026 року о 10:00 годині (а.с.47-48), про що повідомлено сторін по справі (а.с.49).

Цією ж ухвалою суд витребував у:

1) приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Станєвої В.Б.

2) Одеського державного нотаріального архіву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)

копії спадкових справ щодо майна:

ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4

ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 (спадкова справа № 43/08, реєстр № 1222).

11.08.2026 року приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Одеської області суду Станєвою В.Б. повідомлено, що спадкові справи щодо майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 не заводились (а.с.56-57, 60-61).

Окрім цього приватним нотаріусом повідомлено, що спадкова справ за № 43/08 щодо майна померлого ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 передана на зберігання до Одеського державного нотаріального архіву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с58-59).

13.08.2026 року з Одеського державного нотаріального архіву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на виконання ухвали суду надійшла спадкова справа що майна померлого ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.62-77).

У підготовче засідання 29.09.2026 року:

- позивачі - не прибули, причини неявки не повідомили;

- представник відповідача - не прибув, про час та місце проведення підготовчого розгляду повідомлявся згідно вимог чинного законодавства, на адресу суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність та з визнанням позовних вимог (а.с.52-54).

Ухвалою суду від 29.09.2026 року закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду на 05.11.2026 року о 13:00 годині (а.с.81), про що повідомлено сторін по справі (а.с.82).

В судове засідання 05.11.2026 року:

- позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не прибули. Однак подали власноручно написані заяви, якими підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні (а.с.83-84, 85-86);

-позивач ОСОБА_3 в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань не подавав;

-представник відповідача - не прибув, про час та місце проведення підготовчого розгляду повідомлявся згідно вимог чинного законодавства. Раніше на адресу суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність та з визнанням позовних вимог (а.с.52-54).

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Щодо права власності членів колгоспного двору.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» до правовідносин, що виникли до прийняття 15.04.1991 року Закону України «Про власність» застосовується чинне на той час законодавство, зокрема спори щодо майна колгоспного двору, яке було придбане до вказаної дати, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ст.120 ЦК України в редакції 1963 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснювалося за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена колгоспного двору встановлювався з огляду на рівність часток всіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних (ч.2 ст.123 ЦК УРСР).

Положеннями пп.«а» п. 6 вищезазначеної постанови визначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в його майні.

Судом встановлено, що станом на 14 квітня 1991 року відповідно до запису в погосподарській книзі за 1991-1995 роки в с. Залізничне Болградського району Одеської області, житловий будинок з господарськими будівлями та дворовими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належав до суспільної групи колгоспний двір.

В ньому були зареєстровані та проживали:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - чоловік

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - дружина

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 - син

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 - невістка

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 - онук

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - онук.

Зазначене підтверджується довідкою № 38 від 25 лютого 2026 року, виданою Болградською міською радою Одеської області (а.с.35).

17.02.2026 року Комунальним підприємством «Болградське бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 на замовлення ОСОБА_1 (а.с.24-26).

Згідно довідки № 142 виданої Комунальним підприємством «Болградське бюро технічної інвентаризації» від 25.05.2026 року за матеріалами інвентарних справ та реєстрових книг КП «Болградське БТІ» станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок під АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с.36).

Відповідно до звіту про незалежну оцінку об`єкта нерухомості визначена ринкова вартість будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 124.3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 та складає 144838.00 гривень (а.с.26-29).

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» до правовідносин, що виникли до прийняття 15.04.1991 року Закону України «Про власність» застосовується чинне на той час? законодавство, зокрема спори щодо майна колгоспного двору, яке було придбане до вказаної дати, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні.?

Відповідно до ст.120 ЦК України в редакції 1963 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснювалося за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена колгоспного двору встановлювався з огляду на рівність часток всіх членів двору, включаючи неповнолітніх та непрацездатних (ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР).?

Положеннями пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови визначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в його майні.

З цих підстав, суд дійшов до висновку, що члени колгоспного двору фактично володіли домоволодінням, розташованим за адресою АДРЕСА_1 у рівних частках, тобто кожний з них по 1/6 частки: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10

Родинні відносини між позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 його дружиною та дітьми підтверджуються:

- свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 виданого від 05.11.1978 року Табаківською сільською радою Болградського району Одеської області, актовий запис № 35(а.с.19)

- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого Табаківською сільською радою Болградського району Одеської області, актовий запис № 56, сина ОСОБА_5 (а.с.20) який згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого Залізничненською сільською радою Болградського району Одеської області, актовий запис № 25 помер ІНФОРМАЦІЯ_12 у віці 22 роки (а.с.15)

- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 виданого Табаківською сільською радою Болградського району Одеської області, актовий запис № 78, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.21)

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданого 01.07.1993 року Залізничненською сільською радою Болградського району Одеської області, актовий запис №33 (а.с.14).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно зокрема на 1/6 частину житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки виданої старостою Залізничненського старостинського округу Болградської міської ради Одеської області від 23.02.2026 за № 35 спадкодавець проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.33).

На день його смерті в цьому спадковому домоволодіння разом зі спадкодавицею ОСОБА_4 були зареєстровані:

- її чоловік ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,

- син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,

- невістка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ,

- онуки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.33).

А відтак, спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 є:

- чоловік, ОСОБА_6 , шлюбні відносини між якими підтверджуються свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6 , виданим повторно Болградським районним ЗАГсом Одеської області від 28.10.1954 року (а.с.17);

- син ОСОБА_1 , родинні відносини між якими підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 , виданим Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області від 14.11.1954 року (а.с.18).

Рішеннями державного реєстратора прав на нерухоме майно Василівської сільської ради Болградського району Одеської області Козловим Ю.В. від 23.06.2026 року позивачам, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відмовлено у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , так як заявниками не було подано всі необхідні для державної реєстрації документи, зокрема документи, що підтверджують набуття заявниками права власності на вище зазначене майно.

Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру спадкова справа щодо майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_13 не заводилась (а.с.56).

Як встановлено судом, спадщина відкрилася в момент смерті ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто в період чинності ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Статтею 12 Закону України «Про власність» однією з підстав виникнення права власності є спадкування. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Положеннями ст.549 ЦК УРСР визначено дії, що свідчать про прийняття спадщини

Так, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

Згідно з пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при вирішенні вимог про встановлення факту прийняття спадщини і місця її відкриття суд має виходити з положень статей 526 і 549 ЦК УРСР, згідно з якими місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місце знаходження майна або його основної частини. Діями ж, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або подання ним протягом цього строку до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття.

Таким чином, суд врахувавши наведені норми матеріального права та обставини справи, дійшов висновку, що ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , проживаючи разом із спадкодавцем ОСОБА_4 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , станом на час її смерті, вступили в управління спадковим майном, тобто фактично прийняли спадщину.

Спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом (ст.524 ЦК УРСР).

Згідно зі ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Таким чином, ОСОБА_6 , ОСОБА_1 фактом вступу в управління спадковим майном, є такими, що прийняли спадщину після смерті дружини (матері) та фактично успадкували (1/6:2=1/12) частки вказаного домоволодіння з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 у віці 22 роки, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданого Залізничненською сільською радою Болградського району Одеської області, актовий запис № 25 (а.с.15)

Після його смерті відкрилась спадщина на 1/6 частку частину житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки виданою старостою Залізничненського старостинського округу Болградської міської ради Одеської області від 23.02.2026 № 34 спадкодавець проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.32).

На день його смерті в цьому спадковому домоволодіння разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 були зареєстровані його батьки: батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 -батько, мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та брат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.32).

А відтак, спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 є батьки померлого - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Родинні відносини між якими підтверджуються свідоцтвом про народження померлого серії НОМЕР_8 виданого Табаківською сільською радою Болградського району Одеської області, актовий запис № 56 (а.с.20), шлюбні відносини між батьками підтверджуються свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_9 виданого Табаківською сільською радою Болградського району Одеської області від 05.11.1978 року (а.с.19).

Таким чином батьки померлого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є таким, що прийняли спадщину після смерті свого сина та фактично успадкували 1/12 частки будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим ОСОБА_1 стало належати 1/3 частка (1/4 +1/12), а ОСОБА_2 (1/6 +1/12) частка будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями. Нотаріально факт прийняття спадщини позивачі, не оформили.

Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру спадкова справа щодо майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_12 не заводилась (а.с.60-61).

Разом з цим, листом приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Станєвої В.Б. від 07.04.2026 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно після смерті його сина ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_12 (а.с.39).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_10 виданого Залізничненською сільською радою Болградського району Одеської області, актовий запис № 3 (а.с.16).

Після його смерті відкрилась спадщина на 1/4 частку частину житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки виданою старостою Залізничненського старостинського округу Болградської міської ради Одеської області від 23.02.2026 № 36 спадкодавець проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.34).

На день його смерті в цьому спадковому домоволодіння разом зі спадкодавцем ОСОБА_6 були зареєстровані: син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , невістка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , онук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.34).

А відтак, спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_6 є син померлого - ОСОБА_1 , родинні відносини між якими підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 виданого Червоноармійською (нині Кубейською) сільською радою Болградського району Одеської області, актовий запис № 151 (а.с.18).

За результатами вивченням копії спадкової справи №43/08 (а.с.64-77), заведеної 18.01.2008 року Болградською районною державною нотаріальною конторою Одеської області щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_6 вбачається, що з заявою звернувся син 18.01.2008 року ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом (а.с.65).

В матеріалах спадкової справи наявний заповіт померлого ОСОБА_6 зареєстрованого в реєстрі за №236 від 27.08.200 на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , якому останній заповів все своє майно на день смерті (а.с.67), який в подальшому був реалізований позивачем ОСОБА_1 та отримані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на безспірне майно на яке у позивача були правовстановлюючі документи під час звернення до приватного нотаріуса.

На ім`я ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, майновий сертифікат (а.с.69, 72).

Втім, постановою приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Станєвою В.Б. від 07.04.2026 року позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок у зв`язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючого документу (а.с.23).

Статтею 1223 ЦК України врегульовано, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Таким чином син померлого ОСОБА_1 є таким, що прийняв спадщину після смерті батька та фактично успадкував 1/4 частку будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим ОСОБА_1 стало належати 7/12 часток (1/3+1/4).

Нотаріально факт прийняття спадщини позивач, на житловий будинок не оформив.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст.1221 ч.1 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України врегульовано, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Стаття 1258 ЦК України визначають положення щодо черговості спадкування за законом.

Так, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Щодо спадкування за законом, то згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

А відтак, син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_12 , за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_13 та сина ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

В силу перелічених вище норм матеріального права, а саме ст.ст.1217, 1218, 1221, 1258, 1265, 1268 ЦК України, позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 як спадкоємець за заповітом вважається такими, що набув право на спадщину, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_6 померлого ІНФОРМАЦІЯ_12 , матері ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_13 , сина ОСОБА_5 померлого ІНФОРМАЦІЯ_12 , яким належав житловий будинок в частках 1/12, 1/12, 1/4 з господарськими будівлями та дворовими спорудами при ньому, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та успадкував вказане домоволодіння.

У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

Підсумовуючи усе вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є цілком обґрунтованими, та приходить до висновку про їх задоволення у повному обсязі.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на 1/6 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися 17.07.2026 року з позовом до Болградської міської ради Одеської області про визнання права власності на частки домоволодіння в порядку спадкування та як за членами колгоспного двору (а.с.1-4).

Позовна заява підписана ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , тоді як ОСОБА_3 вказану позовну заяву не підписав. За весь час розгляду даної справи судом, відповідач ОСОБА_3 жодного разу до суду не прибув, позовні вимоги в цій частині не підтримав.

Частиною другою статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Отже, заява повинна бути підписана безпосередньо позивачем або його представником із зазначенням, хто саме підписав позовну заяву.

Всупереч вищенаведеному, подана через канцелярію суду (не в електронному варіанті) позовна заява не підписана позивачем.

Пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України визначено, що заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно вимог ч. 6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної зави суд постановляє ухвалу. Копія позовної заяви залишається в суді.

Враховуючи, що одним із позивачів ОСОБА_7 подану позовну заяву не підписано, то за таких обставин позовну заяву в частині вимог ОСОБА_3 слід повернути позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 13, 76-81, 83, 95, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293-294, 315, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Болградської міської ради Одеської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , уродженцем с. Залізничне, Болградського району Одеської області, паспорт громадянина України № НОМЕР_11 виданий 03.03.2018 року органом 5129, РНОКПП НОМЕР_12

на 1/6 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору;

на 1/12 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

на 1/12 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті сина ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-на 1/4 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем першої черги за заповітом після смерті батька ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , уродженкою Республіки Молдова, паспорт громадянина України серії НОМЕР_13 виданий Болградським РВ УМВС України в Одеській області від 20.11.2000 року, РНОКПП НОМЕР_14

-на 1/6 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору;

-на 1/12 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за спадкоємцем першої черги за законом після смерті сина ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовну заяву в частині вимог ОСОБА_3 до Болградської міської ради Одеської області про визнання права власності на 1/6 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , як за членом колишнього колгоспного двору - повернути позивачу ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 : АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_15

Відповідач Болградська міська рада Одеської області: вул. Шпитальна, 45, м. Болград, Одеська область, 68702, ел.пошта: miskaradabolgrad@ukr.net

Суддя С.В.Кодінцева

Часті запитання

Який тип судового документу № 141256498 ?

Документ № 141256498 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141256498 ?

Дата ухвалення - 05.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141256498 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141256498 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141256498, Болградський районний суд Одеської області

Судове рішення № 141256498, Болградський районний суд Одеської області було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141256498 відноситься до справи № 497/1981/26

Це рішення відноситься до справи № 497/1981/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141232447
Наступний документ : 141256500