Вирок № 141255907, 05.11.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/3252/25Провадження № 1-кп/724/34/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

потерпілого: ОСОБА_4

представника потерпілого: ОСОБА_5

обвинуваченого: ОСОБА_6

захисника: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин кримінальне провадження №12025262160000068 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Зарожани Дністровського району Чернівецької області, проживає; АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта повна загальна середня, одружений, на утриманні одна малолітня дитина, працює в АТ Чернівціобленерго електромонтером з експлуатації розподільних мереж 3 групи в Хотинській дільниці Дністровського регіону електричних мереж, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2025, приблизно о 10 годині, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним транспортним засобом автомобілем марки «Chevrolet-Aveo», із реєстраційним номером знаком НОМЕР_1 , рухався по центру вулиці Українська в м. Хотин Дністровського району Чернівецької області, в напрямку до с. Анадоли Дністровського району Чернівецької області.

В подальшому, наближаючись до господарства № 76 вул. Українська м.Хотин, водій ОСОБА_6 , не в повній мірі врахував дорожню обстановку, що склалась, проявляючи самовпевненість в своїх подальших діях, маючи об`єктивну можливість виявити, що в зустрічному напрямку, по своїй смузі руху, з перевищенням, в межах населеного пункту, швидкості їде транспортний засіб мотоцикл марки «Suzuki DR-750», без реєстраційного номера, під керуванням водія ОСОБА_4 , який в полі зору ОСОБА_6 з`явився за 190.8 м., неправильно застосовуючи прийоми керування транспортним засобом, в порушення вимог п. 10.1 «Правил дорожнього руху» (далі Правил), затверджених постановою Кабінету міністрів України за № 1306 від 10.10.2001 та ведених в дію з 01.01.2002, який безпосередньо перебуває у прямому причинному зв`язку з наслідками, що відбулись, а також п.п. 1.5, 2.3 (б) Правил, які лише сприяли допущеним порушенням, з метою об`їзду пішохода ОСОБА_8 , який рухався у зустрічному напрямку, не переконавшись, що маневр об`їзду буде безпечним від початку і до кінця та не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, змінив напрямок руху свого транспортного засобу вліво, при цьому повністю виїхав на смугу зустрічного руху, де створив перешкоду для руху зустрічного транспортного засобу та допустив зіткнення (дорожньо-транспортну пригоду) із мотоциклом марки «Suzuki DR-750», без реєстраційного номера.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водію ОСОБА_4 , відповідно до висновку експерта № 319 мд від 05.06.2025, спричинено наступні тілесні ушкодження:

- забійно-рвані рани: лівої гомілки та лівого передпліччя;

- закритий перелом сідничної кістки зліва;

- закриті лінійних переломи обох лонних кісток;

- забійно-рвана рана середньої третини лівого стегна;

- відкритий багатоуламковий перелом середньої третини діалізу та епіфізу лівої стегнової кістки зі зміщенням.

Вказані тілесні ушкодження виникли в результаті дії твердих предметів тупих предметів, можливо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди перебуваючи за кермом мотоцикла і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі що небезпечні для життя.

Дану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_6 скоїв у результаті порушення та невиконання вимог п. 10.1, 1.5, 2.3 (б) Правил, які вимагають від водія:

- п.10.1: Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

- п. 1.5: Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

- п. 2.3: Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у вчинено визнав частково та погодився надавати суду показання щодо кримінального провадження.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 повідомив суд, що 09.04.2025р. приблизно о 10:00 год. рухався на автомобілі з м. Хотина в напрямку с. Анадоли. Пояснює, що рухався по своїй смузі руху, однак попереду побачив пішохода, який йшов в попутному напрямку по його смузі руху, змістився ліворуч, щоб його оминути. Після ДТП підійшов до потерпілого, щоб надати йому допомогу. Свою вину у вчиненому визнає, однак вважає, що потерпілий також винний, оскільки значно перевищив швидкість в населеному пункті та не встиг вчасно зреагувати. Також пояснив, що дорога була суха, він рухався зі швидкістю 40 км/год. Мотоцикліста він не бачив. Коли керував автомобілем, то дивився прямо, не відволікаючись. Потерпілий не міг бачити його опущену донизу голову, оскільки автомобіль злегка затонований, в тому числі і лобове скло. Зіткнення відбулося на зустрічній смузі руху. Не встиг зреагувати, щоб повернутися у свою смугу руху, оскільки він об`їжджав пішохода.

Вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується показами потерпілого, свідка, допитаних в судовому засіданні:

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив суду, що 09.04.2025р. приблизно о 10:00 год. рухався на мотоциклі, оскільки мав довезти документи по працевлаштуванню, однак біля заводу Калібр в м. Хотин по вул. Українська відбулося зіткнення з автомобілем «Chevrolet - Aveo». За декілька секунд до зіткнення він побачив, що водій нібито опустив голову донизу (побачив його лисину), можливо впав телефон чи налаштовував магнітолу. В той момент водій автомобіля його не бачив, а він свою чергу як міг, так і зреагував, однак зіткнення уникнути не вдалося. Потім пам`ятає, як лежав на дорозі, хтось викликав швидку допомогу, а потім вже перебував в лікарні. Отримав рвані рани, а потім з`ясувалося, що в нього ще зламаний таз. Спочатку зробили операцію на нозі, потім - на таз. Поставили пластини, які мають строк придатності 10-15 років. Наразі очікує ще на одне оперативне втручання. Підтвердив, що має посвідчення водія відповідної категорії, мотоцикл належить йому, однак не зареєстрований згідно чинного законодавства. Дорога була пряма, трохи мокра, однак без снігу та ожеледиці, швидкість його становила 80-90 км/год. Вперше коли побачив автомобіль, то він рухався по зустрічній смузі, і потерпілий щоб уникнути зіткнення прийняв максимально праворуч. Обвинувачений в цей час жодних маневрів не робив, якби він повернувся на свою смугу руху, то зіткнення могло не відбутися. Також повідомив, що бачив пішохода, який рухався по смузі руху обвинуваченого, однак обвинувачений вже його минув, коли відбулося зіткнення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що був свідком ДТП біля заводу Калібр. Так, він йшов з дому до аптеки, і біля заводу Калібр на ділянці дороги з ямами, коли назустріч йому їхав автомобіль-таксі червоного кольору, коли автомобіль його проїхав, то відразу почув сильний удар. Пояснює, що йшов по лівій обочині, так як тротуару не було. Потім побачив, що на обочині валяється мотоцикл, а його водій на відстані 3-4 метрів, а на дорозі стояв автомобіль таксі. Він відразу зателефонував до поліції та швидкої, щоб викликати служби на місце ДТП. Коли почув, звук сирени, зрозумівши, що викликані служби вже їдуть на місце ДТП, то він пішов далі, оскільки поспішав в аптеку. Точно не пам`ятає, розташування автомобіля таксі, однак він рухався ближче до правої сторони узбіччя по відношенню до нього. Удар відбувся на правій стороні дороги, можливо по середині дороги. Також пояснив, що він не змінював свій рух, оскільки автомобіль таксі їхав не прямо на нього, візуально по центру дороги, а тому не було необхідності зміщатися з краю дороги на обочину. Будь-яких звуків гальмування він не чув.

Крім показів потерпілого, свідка, вина ОСОБА_6 підтверджується також іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- витягом з ЄРДР від 09.04.2025 року по кримінальному провадженні № 12025262160000068, з правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 286 КК України, з якого вбачається, що 09.04.2025р. Біля 10:00 год. в м. Хотин Дністровського району Чернівецької області по вул. Українська поряд з господарством №80 відбулося зіткнення автомобіля марки «Chevrolet - Aveo», із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та мотоцикла «Suzuki», без номерних знаків та реєстраційних документів під керуванням ОСОБА_4 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 госпіталізовано до КНП «Хотинська БЛ» із діагнозом ЗЧМТ, перелом стегна (т.1, а.с. 159);

- постановою про перекваліфікацію складу кримінального правопорушення від 23.06.2025р. у кримінальному провадженні № 12025262160000068 з ч.1ст. 286 КК України на ч.2 ст. 286 КК України (т.1, а.с.161-162);

- витягом з ЄРДР від 25.06.2025р. року по кримінальному провадженні № 12025262160000068, з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 286 КК України (т.1, а.с.163);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.04.2025р. Із схемою та фототаблицями до нього, де зафіксовано місце зіткнення транспортних засобів, їх розташування після зіткнення, погодні умови локалізація пошкоджень на транспортних засобах та інші обставини ДТП (т.1, а.с. 164-199);

- постановою про визнання та прилучення до матеріалів досудового розслідування речових доказів від 09.04.2025р. (т.1, а.с. 202);

- висновком експерта №675 від 17.04.2025р. про відсутність в крові ОСОБА_6 етилового спирту (т.1, а.с.209);

- висновком експерта №674 від 17.04.2025р. про відсутність в крові ОСОБА_4 етилового спирту (т.1, а.с.210);

- висновком експерта №259 мд від 05.05.2025р., про те, що ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» з 09.04.2025р. по 15.09.2025р. з наступними тілесними ушкодженнями: струс головного мозку, яке виникло в результаті дії твердого тупого предмета, можливо при дорожньо-транспортній пригоді і відноситься до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я (т.1, а.с.211-212);

- висновком експерта №319 мд від 05.06.2025р. Про те, що ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з 09.04.2025р. по 22.04.2025р. З діагнозом: В/багатоумалковий перелом середньої третини діафізу лівої стегнової кістки із зміщенням. Забійно-рвані рани лівого стегна, гомілки та передпліччя. З 22.04.2025р. по 23.05.2025р. Знаходився на стаціонарному лікуванні ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги» у травматологічному відділенні для дорослих з діагнозом: політравма. Перелом обох лонних кісток та сідничної кістки зліва без зміщення. Травматичний розрив лонного симфізу. Багатоскалковий перелом лівого стегна в середній та нижній третині зі зміщенням. Забійно-рвана рана середньої третини лівої гомілки. Закритий внутрішньосуглобовий виростків лівої стегнової кістки без зміщення. Вказані тілесні ушкодження виникли в результаті дії твердих тупих предметів, можливо внаслідок дорожньо-транспортної пригоди перебуваючи за кермом мотоцикла, і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя (т.1, а.с.213-215);

- висновком експерта №СЕ-19/126-25/5187-ІТ від 06.05.2025р. про те, що гальмова система мотоцикла «Suzuki» (без номерного знаку) на момент огляду знаходиться у стані часткової відмови. Несправностей в гальмовій системі, які б могли спричинити ДТП не виявлено. Рульове керування мотоцикла «Suzuki» (без номерного знаку) та ходова частина на момент огляду знаходяться у непрацездатному стані. Несправностей в них, які б могли спричинити ДТП - не виявлено. Зовнішні світлові прилади мотоцикла «Suzuki» (без номерного знаку) на момент огляду знаходяться у непрацездатному стані, встановити несправності, які б могли спричинити ДТП не виявилося можливим (т.1, а.с. 217-224);

- висновком експерта №СЕ-19/126-25/5255-АВ від 23.05.2025р., відповідно до якого ринкова вартість не розмитненого мотоцикла марки «Suzuki» моделі «DR 750», 1987 року випуску, без номерного знаку, станом на 09.04.2025р. могла становити 135806,96 грн. Враховуючи, що вартість відновлювального ремонту перевищує вартість оцінюваного мотоцикла, то вартість матеріального збитку могла становити 135806,96 грн. (т.1, а.с.226-241);

- висновком експерта №СЕ-19/126-25/5186-ІТ від 05.05.2025р., відповідно до якого робоча гальмова система автомобіля «Chevrolet - Aveo», (номерний знак НОМЕР_2 ) на момент огляду перебуває у стані часткової відмови та несправностей в ній, які б могли спричинити ДТП не виявлено. Рульове керування та ходова частина автомобіля «Chevrolet - Aveo», (номерний знак НОМЕР_2 ) на момент огляду перебувають у непрацездатному стані, при цьому несправностей, які б могли спричинити ДТП не виявлено. Перевірити зовнішні світлові прилади автомобіля «Chevrolet - Aveo», (номерний знак НОМЕР_2 ) на момент огляду не виявилося можливим, а встановити несправність в них, які б могли спричинити ДТП - не виявилось можливим (т.1, а.с.243-250);

- висновком експерта №СЕ-19/126-25/5194-АВ від 19.05.2025р., відповідно до якого ринкова вартість автомобіля марки «Chevrolet» моделі «Aveo», 2006 року випуску, становить 122712,93 грн. (т.2, а.с. 2-22);

- висновком експерта №СЕ-19/126-25/5195-ІТ від 09.05.2025р., відповідно до якого зіткнення автомобіля «Chevrolet - Aveo», (номерний знак НОМЕР_2 ) та мотоцикла «Suzuki» (без номерного знаку) відносно параметрів проїзної частини дороги та смуг руху відбулося в межах ділянки під умовним позначенням №7 «осипу уламків», яка займає праву проїзну частину, шириною 1,5 м та праве узбіччя, шириною 2,7 м, відносно напрямку мотоцикла. При цьому первинний контакт (зіткнення) між мотоциклом та автомобілем мав би відбутися в місці початку сліду під умовним позначенням 36, згідно фототаблиці до протоколу огляду місця події від 09.04.2025р., який за характером відповідає подряпинам дорожнього покриття, утворених пошкодженими частинами даних ТЗ, та які зафіксовані ближче до правого краю проїзної частини відносно напрямку мотоцикла (т.2, а.с. 24-38);

- протоколом огляду предмета від 18.04.2025р., а саме відеозапису з камери зовнішнього відеоспостереження, знятого з технічного приладу у господарстві АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_9 , на якому наявні відеозаписи події дорожньо-транспортної пригоди (т.2, а.с.39-57);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 01.05.2025р. з фототаблицею та схемою до нього (т.2, а.с.59-83);

- висновком експерта №СЕ-19/126-25/5841-ФП від 20.05.2025р., згідно якого водій ОСОБА_6 долає відстань не менше ніж 3,85777 секунди та не більше ніж 4,40889 секунди, швидкість його була не менше ніж 37,8 км/год та не більшою ніж 43,2 км/год., за умови, що подолана ним відстань становить 46,3 метра. Середня швидкість пішохода була не меншою ніж 4,9 км/год та не більшою ніж 5,6 км/год, який долає певну відстань за час, що не менший ніж 3,85777 секунди та не більше ніж 4,40889 секунди. Водій мотоцикла ОСОБА_4 долає певну відстань за час не менший ніж 2,05333 секунди та не більший ніж 2,34667 секунди з середньою швидкість не менше ніж 124,6 км/год та не більшою ніж 142,4 км/год, за умови, що подолана ним відстань становить 81,2 метра. З моменту появи в полі зору камери відеоспостереження автомобіля до моменту ймовірного зіткнення минає час, що не менший ніж 4,16889 секунди та не більше ніж 4,76445 секунди (т.2, а.с.85-93);

- постановою про визнання речових доказів (т.2, а.с. 94-95);

- висновком експерта №СЕ-19/126-25/8405-ІТ від 14.07.2025р., згідно якого в діях водія ОСОБА_6 вбачається невідповідність вимог п. 10.1 ПДР, які з технічної точки зору перебувають в причинному зв`язку із подією дорожньо-транспортної пригоди. В діях водія мотоцикла ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимог п. 12.3. ПДР, а з моменту виникнення небезпеки для руху повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3. ПДР. В діях водія ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимог п. 12.3. ПДР, однак дати технічну оцінку перебування зазначених невідповідностей ПДР, які з технічної точки зору могли перебувати би в причинному зв`язку із настанням події даної ДТП не надалося можливим. Разом з тим, в діях водія ОСОБА_4 вбачається невідповідність вимог п. 12.4. ПДР, яка з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з подією ДТП. Також встановлено, що водію ОСОБА_6 необхідний був час для повернення на свою смугу руху 2,33...2,34 секунди. Дійти експертним шляхом до однозначних висновків щодо наявності чи відсутності у водія ОСОБА_4 технічної можливості зупинити керований ним мотоцикл до місця зіткнення та чи відбулося би контактування не надалося можливим. Мінімальна відстань для водія ОСОБА_6 для завершення маневру об`їзду йдучого назустріч, по проїзній частині дороги пішохода, становить 24,5....28,1 м (т.2, а.с. 97-107);

- переглянутими в судовому засіданні відеофайлами відзнятими камерою зовнішнього відеоспостереження (т.2, а.с.108-109).

Оцінюючи зібрані та досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого, заслухавши пояснення свідка, дослідивши матеріали справи та характеризуючі дані на особу обвинуваченого, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Таким чином, дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Мотиви призначення відповідного покарання.

Прокурор в судових дебатах просив суд призначити міру покарання у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. При цьому вважав, що підстав для застосування ст. 75 КК України не вбачає. Також вважає, що не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні такої пом`якшуючої обставини як щире каяття, оскільки обвинувачений свою вину визнав частково, жодного разу як в судовому засіданні, так ї поза його межами не попросив вибачення в потерпілого, не здійснив жодних дій щодо відшкодування завданої шкоди.

Потерпілий та його представник в судових дебатах погодилися із запропонованою прокурором мірою покарання, просили суд призначити реальну міру покарання. Цивільний позов просили задовольнити в повному обсязі.

Обвинувачений в судових дебатах вину у вчиненому визнав у повному обсязі, жалкує, що так сталося, щиро кається, попросив вибачення в потерпілого, просив суворо не карати та врахувати, що в нього є на утриманні маленька дитина.

Сторона захисту в судових дебатах просила суд врахувати як пом`якшуючі обставини: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Просив врахувати, що обвинувачений хворіє, має на утриманні маленьку дитину, офіційно працевлаштований, після вчинення ДТП не переховувався та не перешкоджав здійсненню кримінальному провадженню. Не покинув місце ДТП та вжив усіх необхідних заходів щодо надання потерпілому допомоги. У зв`язку з цим просив застосувати ст. 69 та ст. 75 КК України. При цьому також просив суд не позбавляти права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання суд враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, що відповідно до закріпленої в ст.12 КК України класифікації є тяжким злочином;

- особу ОСОБА_6 , який раніше не судимий, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно, зареєстрований як фізична особа-підприємець за видом діяльності: надання послуг таксі, пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху;

- обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст.66 КК України, є активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;

- обставин, що згідно з ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Суд не приймає до уваги наявність такої пом`якшуючої обставини як щире каяття з наступних підстав.

Щире каяття характеризує собою суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд, оцінивши показання обвинуваченого, його поведінку після вчинення злочину та під час судового розгляду, відношення до скоєного, а саме те, що ОСОБА_6 не висловлював критичної оцінки своєї поведінки шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність за вчинене, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях обвинуваченого щирого каяття.

Отже, саме по собі визнання обвинуваченим своєї вини з проханням до потерпілого вибачити, висловлене в судових дебатах та висловлення ним жалю з приводу вчиненого кримінального правопорушення не є безумовною підставою для визнання такої поведінки щирим каяттям.

Щире каяття передбачає не лише визнання особою факту вчинення кримінального правопорушення, а й дійсне усвідомлення протиправності власної поведінки, її осуд, щирий жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Однак у цьому кримінальному провадженні судом не встановлено достатніх об`єктивних даних, які б свідчили про наявність у поведінці обвинуваченого ознак щирого каяття. Зокрема, матеріали кримінального провадження не містять підтвердження відповідного ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке виходило б за межі формального визнання вини.

Також судом враховується, що обвинувачений протягом тривалого періоду часу з моменту ДТП та під час судового розгляду не здійснив жодних дій щодо відшкодування потерпілому шкоди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

З досудової доповіді, складеної територіальним органом пробації за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме Дністровським районним сектором №3 філії Державної установи «Центр пробації» від 11 листопада 2025 року вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення є низький, при цьому ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється також, як низький. На думку органу пробації, виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства можливе та у випадку прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання, вважає за доцільне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України та додаткові обов`язки, передбачені ч.3 ст.3 76 КК України.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 р., виходячи з того, що додаткові покарання мають важливе значення для запобігання вчиненню нових злочинів як самими засудженими, так і іншими особами, суди при постановленні вироку повинні обговорювати питання про застосування поряд з основним покаранням відповідного додаткового. При цьому треба мати на увазі, що додаткові покарання можуть приєднуватися до будь-яких видів основного покарання, передбачених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК.

Так, санкцією ч.2 ст.286 КК України, окрім основного виду покарання у виді: позбавлення волі, передбачено й додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами або без такого.

З урахуванням усього вищевикладеного, досудової доповіді з інформацією про соціально психологічну характеристику обвинуваченого, позиції потерпілого та його представника щодо призначення обвинуваченому реальної міри покарання, суд вважає, що ОСОБА_6 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами.

Водночас підстав для незастосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд не вбачає.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання, передбаченій ч. 2 ст. 50 КК України. У контексті цього питання особливої уваги набуває досягнення мети покарання щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами, з дотриманням засад справедливості та принципу рівності всіх перед законом.

Так, внаслідок порушення особою правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, в окремих випадках, є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

Доводи сторони захисту щодо можливості не призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами з огляду на те, що повсякденне життя обвинуваченого та його сім`ї тісно пов`язані з необхідністю використання транспортного засобу, на думку суду, є хибним.

Крім того, при призначенні додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує вік особи, її фізичний та психологічний стан після ДТП, відсутність обставин, які б вказували на виключну необхідність ОСОБА_6 користуватися транспортним засобом, а саме керувати ним.

Вирішуючи питання про можливість призначення обвинуваченому більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, суд не знаходить підстав для застосування положень ст. 69 КК України.

Суд враховує, що наявність обставини, яка пом`якшуює покарання, сама по собі не є безумовною підставою для застосування зазначеної норми. Визначальним для цього є встановлення декількох обставин, які у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Однак обставини, що характеризують особу обвинуваченого, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення та ставлення до його наслідків, хоча й підлягають урахуванню при призначенні покарання, не свідчать про наявність виняткових обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого.

Зокрема, суд бере до уваги характер допущеного порушення Правил дорожнього руху, конкретні обставини механізму дорожньо-транспортної пригоди, характер та тяжкість заподіяних потерпілому наслідків, а також те, що саме порушення обвинуваченим установлених правил безпеки дорожнього руху перебувало у причинному зв`язку з настанням суспільно небезпечних наслідків.

За таких обставин суд вважає, що підстави для призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України відсутні.

Вирішуючи питання про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд виходить із того, що таке звільнення допускається лише за умови, якщо з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та інших обставин справи суд дійде висновку про можливість його виправлення без відбування покарання.

Суд враховує дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, визнання вини та інші обставини, які пом`якшують покарання.

Разом із тим зазначені обставини не мають наперед установленого значення та повинні оцінюватися в сукупності з характером і ступенем суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення та його наслідками.

У цьому кримінальному провадженні суд бере до уваги, що внаслідок порушення обвинуваченим правил безпеки дорожнього руху настали суспільно небезпечні наслідки у вигляді тяжких тілесних ушкоджень потерпілого, як такі що небезпечні для життя, які свідчать про значну тяжкість заподіяної шкоди. Після отриманих тілесних ушкоджень потерпілий отримав групу ІІІ групу інвалідності.

Суд також враховує конкретний характер порушень Правил дорожнього руху, допущених обвинуваченим, та їх причинний зв`язок із наслідками ДТП.

За таких обставин суд доходить висновку, що звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням не забезпечить належної реалізації мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, а також не відповідатиме принципам справедливості та співмірності покарання вчиненому.

Отже, суд не вбачає достатніх підстав для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити покарання з його реальним відбуванням.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання відповідає вимогам закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів, справедливим та таким, що не суперечить ст. 65 КК України. Таке покарання з огляду на вимоги ст. 50 КК України узгоджується із загальними засадами закону України про кримінальну відповідальність та принципами співмірності й індивідуалізації, відповідає основній його меті як заходу примусу.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта за проведення експертиз: №СЕ-19/126-25/5187-ІТ в розмірі 2674,20 грн., №СЕ19/126-25/5255-АВ в розмірі 4457,00 грн., №СЕ-19/126-25/5186-ІТ в розмірі 2674,20 грн., №СЕ-19/126-25/5194-АВ в розмірі 4457,00 грн., №СЕ-19/126-25/5195-ІТ в розмірі 6685,50 грн., №СЕ-19/126-25/5841-ФП в розмірі 7576,90 грн., №СЕ-19/126-25/8405-ІТ в розмірі 4457,00 грн., а всього на загальну суму 32981,80 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, що підтверджується документально.

Висновки суду щодо заявленого цивільного позову.

Так, потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого та Страхової компанії ПАТ «НАСК «ОРАНТА» відшкодування, пов`язане з лікуванням в розмірі 110880,14 грн., відшкодування, пов`язане з ушкодженням транспортного засобу в розмірі 135806,96 грн., моральної шкоди в розмірі 500 000,00 грн.

В подальшому, потерпілим було подано уточнену позовну заяву, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача: Страхової компанії ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_4 відшкодування, пов`язане з лікуванням в розмірі 110880,14 грн., відшкодування, пов`язане з ушкодженням транспортного засобу в розмірі 135806,96 грн.

Стягнути з відповідача: ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 500000,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що завданим кримінальним правопорушенням отримав тяжкі тілесні ушкодження, як такі, що небезпечні для життя.

Зокрема, з місця ДТП його було госпіталізовано в реанімаційне відділення КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня». В подальшому, у зв`язку з погіршенням та для належного лікування та проведення операцій був направлений на стаціонарне лікування до «Чернівецької лікарні швидкої медичної допомоги». Випискою №6171 із медичної карти стаціонарного хворого підтверджуються встановлені йому діагнози, а також проведені операції: 29.04.2025р. та 08.05.2025р. Крім того, в період з 21.08.2025р. по 29.08.2025р. перебував в травматологічному відділенні для дорослих ОКНП «Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги», де 21.08.2025р. був повторно прооперований. Зазначає, що попереду на нього чекає довга реабілітація, так як більше 3 місяців був прикутий до ліжка та потребує постійної сторонньої допомоги.

Загалом на лікування потерпілим було витрачено 110880,14 грн.

Крім того, згідно висновку експерта №СЕ-19/126-25/5194-АВ від 19.05.2025р. вартість матеріального збитку (ушкодження транспортного засобу-мотоцикла) визначена в розмірі 135806,96 грн.

Щодо розміру моральної шкоди, зазначає, що є учасником бойових дій, був мобілізований до лав Збройних Сил України, має нагороду «Знак Доблесті», при цьому такої глибини душевних, психічних страждань і такої втрати здоров`я, які спричинив ОСОБА_6 , ані потерпілий, ані його сім`я не зазнали під час безпосередньої участі в зоні проведення бойових дій. ОСОБА_6 навіть не викликав швидку медичну допомогу, жодного разу не поцікавився станом здоров`я потерпілого. Після ДТП ОСОБА_6 телефонував власнику автомобіля на якому вчинив ДТП, поводився байдужо та навіть зверхньо, заперечуючи свою вину. Через свій безпорадний стан потерпілий не зміг робити елементарні речі, такі як принести води чи справити свої фізіологічні потреби, що вкрай його пригнічувало та відобразилося на психологічному здоров`ї, а тому він оцінює моральні страждання в сумі 500000,00 грн.

Також зазначає, що обвинувачений ОСОБА_6 відмовився надавати матеріальну допомогу для відновлення здоров`я, у зв`язку з чим дружина потерпілого брала кошти в борг у сторонніх осіб.

Таким чином, наявність пом`якшуючої обставини, яка зазначена в обвинувальному акті, як щире каяття не знайшла свого підтвердження, оскільки обвинувачений, який не зважаючи на тривалий час, що минув з часу ДТП, не тільки не компенсував спричинену матеріальну та моральну шкоду, а навіть і не намагався цього зробити, що свідчить про відсутність осуду свого діяння з боку ОСОБА_6 .

В судовому засіданні потерпілий та його представник підтримали вимоги цивільного позову, просили його задовольнити. Крім того, надав до матеріалів справи копію пенсійного посвідчення, оскільки після отриманих травм він отримав ІІІ групу інвалідності. Також пояснив, що звертався до страхової компанії з приводу відшкодування матеріальних збитків, однак йому нічого не відшкодували.

Цивільний відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні цивільний позов визнав частково та зазначив, що в нього на момент ДТП був наявний страховий поліс, а тому матеріальну шкоду повинна відшкодувати страхова компанія. Підтвердив, що повідомив страховика про ДТП, однак для відшкодування потерпілому матеріальної шкоди необхідно подати до страхової компанії його паспортні дані.

Щодо розміру моральної шкоди, то вона, на його думку завищена, в нього не має змоги сплатити такий розмір, оскільки він на даний час хворіє та потребує лікування, на підтвердження чого надав суду витяг з історії хвороби №1262, в нього на утриманні перебуває неповнолітня дитина.

Представник цивільного відповідача СК ПАТ «НАСК ОРАНТА» в судове не з`явився, надіслав на адресу суду письмові пояснення, відповідно до яких звертає увагу суду, що умовами договору страхування передбачено розмір франшизи в сумі 2500,00 грн., а тому страхове відшкодування повинно бути зменшено на 2500,00 грн.

Також пояснює, що Страховик повинен вирішити питання щодо виплати страхового відшкодування після встановлення вироком суду вини в діях автомобіля «Chevrolet - Aveo», (номерний знак НОМЕР_2 ), відповідальність якого була застрахована. Потерпілий ОСОБА_4 до страхової компанії не звертався. Пошкоджений транспортний засіб для огляду не надавав.

Щодо вартості пошкодженого транспортного засобу, то для вирішення цього питання повинна бути призначена додаткова судова експертиза, оскільки у висновку експерта не встановлена вартість мотоцикла після ДТП (вартість залишків).

Щодо вартості лікування потерпілого, то при вирішенні позову в цій частині просить дослідити, чи документально підтверджено відповідними медичними документами необхідність придбання саме таких ліків та медичних засобів.

Дослідивши матеріали цивільного позову судом встановлено наступне.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснила суду, що є колишньою дружиною потерпілого. Так їй відомо, що ОСОБА_4 потрапив у ДТП та зазнав численних ушкоджень. Спочатку перебував на лікуванні в Хотинській лікарні, а згодом в Чернівцях, де лікувався приблизно місяць, десь до кінця травня. Коли ОСОБА_4 перебував на лікуванні в Чернівцях, то вона кожен день їздила до нього як на маршрутному автобусі, так і власним транспортним засобом, оскільки він був у важкому стані. Обвинувачений ОСОБА_6 жодної матеріальної допомоги не надавав та не визнавав свою вину. В подальшому вона в телефонному режимі повідомила обвинуваченого, що потерпілому необхідно оперативне втручання та для придбання імплантів на суму приблизно 90 000,00 грн. Обвинувачений спочатку погодився надати ці кошти, однак на передодні операції відмовив, і вона змушена була позичати кошти в сторонніх осіб. Після цього, жодної розмови з обвинуваченим щодо лікування потерпілого в неї не було. Додатково пояснила, що потерпілий був три місяці прикутий до ліжка, потребував сторонньої допомоги, психологічний стан був вкрай незадовільний. Їхня сім`я пережила дуже важкий стрес. В серпні місяці було ще одне оперативне втручання. Також пояснила, що термін придатності імплантів 10 чи 15 років, а потім їх знову потрібно змінювати.

Відповідно до Виписки №6171 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_4 перебував в травматологічному відділенні Чернівецької лікарні швидкої медичної допомоги для дорослих з 22.04.2025р. по 23.05.2025р.

Повний діагноз: інші та множинні переломи кісток таза, лінійні переломи обох лонних кісток та лівої сідничної кістки без зміщення уламків, травматичний розрив лонного симфізу; перелом тіла стегнової кістки, відкритий багатоуламковий перелом лівої стегнової кістки на межі середньої третини зі зміщенням уламків, забійна рана лівої гомілки; міжвиростковий перелом стегнової кістки, закритий уламковий міжвиростковий перелом лівої стегнової кістки без зміщення уламків; гемартроз, ділянка таза та стегно, післятравматичний напружений гемартроз лівого колінного суглобу.

Зі слів хворого травму отримав 09.04.2025р. в результаті ДТП. За медичною допомогою звертався в ОСОБА_11 , звідки доставлений бригадою швидкої допомоги в транспортній імобілізації.

Оперований 29.04.2025р., 08.05.2025р. (т.1, а.с.68-70).

Згідно з випискою №13123 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_4 перебував в травматологічному відділенні Чернівецької лікарні швидкої медичної допомоги для дорослих з 21.08.2025р. по 29.08.2025р. Повний діагноз: ускладнення механічного походження, пов`язане з внутрішнім пристроєм для фіксації кісток кінцівки, сковільненоконсолідуючий багатоуламковий внутрішньосуглобовий перелом діафізу та виростків лівої стегнової кістки с/3 та н/3 зі зміщенням уламків синтезований блокованим інтрамедулярним фіксатором; контрактура суглоба, ділянка таза та стегно, комбінована стійка контрактура лівого колінного суглобу з порушенням функції ходи. Оперований: 21.08.2025р. (т.1, а.с. 71).

Зі змісту рахунків фактури №889 від 29.04.2025р. вбачається, що вартість набору імплантів для остеосинтезу кісток тазу NX Medical становить 58700,00 грн., № 897 від 09.05.2025р. становить 34800,00 грн., яка була оплачена ОСОБА_10 для ОСОБА_4 на підставі квитанції від 30.04.2025р., та від 09.05.2025р. (т.1, а.с. 72, 74, 75, 78).

Судом також досліджено квитанції на придбання ліків на загальну суму 15 876,64 грн. (т.1, а.с. 79-84), та придбання пального на суму 1504,06 грн. (т.1, а.с.85).

Відповідно до Висновку експерта СЕ-19/126-25/5255-АВ від 23.05.2025р. вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість оцінюваного мотоцикла, а тому вартість матеріального збитку станом на 09.04.2025р. могла становити 135806,96 грн. (т.1, а.с.226-233).

Згідно полісу №АТ/5664261 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «Chevrolet» «Aveo» номерний знак НОМЕР_1 страхова сума на одного потерпілого: за шкоду заподіяну життю і здоров`ю - 320 000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну - 160 000, 00 грн., розмір франшизи - 2500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 129, абз. 7 п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК, суд ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому, про що у вироку зазначаються відповідні підстави.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV (в редакції на дату укладення договору, далі Закон №1961-IV) шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого.

У зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів (ст. 24.1 Закону №1961-IV).

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (ст. 28 Закону №1961-IV).

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (ст. 30 Закону №1961-IV)

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується (ст. 12 Закону №1961-IV).

Ухвалою суду від 02.06.2026р. призначено у справі додаткову судову транспортну-товарознавчу експертизу транспортного засобу Suzuki з метою встановлення розміру матеріальних збитків, завданих власнику мотоцикла.

Згідно висновку експерта від 07.09.2026р. №СЕ-19/126-26/7675-АВ вартість матеріального збитку, завданого власнику Suzuki внаслідок ДТП, станом на 09.04.2025р., могла становити 135806,96 грн.

Враховуючи вищенаведені обставин, судом встановлено, що відшкодування, пов`язане з лікуванням потерпілого становить 110880,14 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з цим страхове відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого в сумі 135806,96 грн. підлягає зменшенню на суму франшизи - 2500,00 грн.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 133 306,96 грн.

Щодо моральної шкоди

Згідно зі ст. 23 ЦК розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня винуватості особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, котра її завдала, за наявності її винуватості, крім випадків, установлених ч. 2 цієї статті.

Суд вважає, що потерпілий ОСОБА_4 має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки судом встановлено, що йому в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_6 було заподіяно моральну шкоду.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, згідно яких розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом враховується, що страждання викликають певні зміни у житті особи: неможливість реалізації своїх звичок і бажань, погіршення стосунків у колективі, сім`ї, втрату роботи, можливості зробити кар`єру, втрату довіри близьких людей тощо.

Участь у ДТП, отримання тілесних ушкоджень, довготривале лікування потерпілого ОСОБА_4 , яке призвело до отримання групи інвалідності, догляд за ним членами родини, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан потерпілого та призвело до душевних страждань, а тому останньому завдано моральної шкоди.

Водночас, визначаючи розмір морального відшкодування, суд враховує положення ч. 2 ст. 1193 ЦК, якою регламентовано, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

У цьому кримінальному провадженні встановлено, що потерпілий ОСОБА_4 рухався на мотоциклі по населеному пункті з порушенням п.12.4 ПДР зі швидкістю 124,6...142,4 км/год, а за умови дотримання ним п. 12.4. ПДР він мав би технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем, що вказує на те, що його груба необережність сприяла виникненню і збільшенню завданої шкоди.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що розмір суми моральної шкоди необхідно зменшити до 300 000,00 грн. Саме такий розмір моральної шкоди, на думку суду, відповідатиме засадам розумності, виваженості та справедливості і конкретним обставинам справи.

При вирішення цивільного позову в даній частині судом враховується, що потерпілий наполягає на стягненні моральної шкоди лише з обвинуваченого. Будь-яких вимог щодо стягнення моральної шкоди зі страхової компанії потерпілим не заявлено.

Запобіжний захід не обирався та клопотань щодо його обрання не надходило.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно доаїн ст. 100 КПК Укри.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Строк відбування основного покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави витрати за проведення експертиз: №СЕ-19/126-25/5187-ІТ в розмірі 2674,20 грн., №СЕ19/126-25/5255-АВ в розмірі 4457,00 грн., №СЕ-19/126-25/5186-ІТ в розмірі 2674,20 грн., №СЕ-19/126-25/5194-АВ в розмірі 4457,00 грн., №СЕ-19/126-25/5195-ІТ в розмірі 6685,50 грн., №СЕ-19/126-25/5841-ФП в розмірі 7576,90 грн., №СЕ-19/126-25/8405-ІТ в розмірі 4457,00 грн., а всього на загальну суму 32981,80 грн.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хотинського районного суду Чернівецької області від 11.04.2025, на транспортні засоби: автомобіль марки «Chevrolet» моделі «Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN - НОМЕР_4 , та мотоцикл марки «Suzuki», без номерного знаку та реєстраційних документів, VIN - НОМЕР_5 - скасувати.

Речові докази, а саме:

- автомобіль марки «Chevrolet» моделі «Aveo», державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN - НОМЕР_4 , який перебуває на зберіганні на спеціальному майданчику центру забезпечення ГУНП в Чернівецькій області для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів (вул. Комунальників, 4-В) повернути ОСОБА_6 ;

- мотоцикл марки «Suzuki», без номерного знаку та реєстраційних документів, VIN - НОМЕР_5 , який перебуває на зберіганні на спеціальному майданчику центру забезпечення ГУНП в Чернівецькій області для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів (вул. Комунальників, 4-В) повернути ОСОБА_4 ;

- CD-диск марки Alerus формату DVD-R об`ємом пам`яті 4.7 GB120 MIN - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «НАСК ОРАНТА» (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ) страхове відшкодування, пов`язане з лікуванням в сумі 110 880,14 грн. (сто десять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 14 коп.), страхове відшкодування, пов`язане з ушкодженням транспортного засобу в розмірі 133 306,96 грн. (сто тридцять три тисячі триста шість гривень 96 коп.).

В решті частині позову в сумі 2500,00 грн. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 ) моральну шкоду в сумі 300 000,00 грн. (триста тисяч гривень).

В решті частині цивільного позову відмовити.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та потерпілому.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя:ОСОБА_12