Рішення № 141255755, 05.11.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1767/25

провадження № 2/691/544/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 рокум. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., за участю секретаря судових засідань Гергель М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

в с т а н о в и в :

ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредиту № ДП 0007446 від 03.10.2024 у сумі 5256 грн. 00 коп., судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4500 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 03.10.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Майбіз» укладено договір про надання кредиту № ДП 0007446, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит в сумі 2400 грн. строком на 98 днів, із (фіксованою) процентною ставкою 1,0 %, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 21 % від суми кредиту, що становить 504 грн. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти у безготівковій формі шляхом перерахування на його платіжну картку.

Заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Майбіз» за кредитним договором № 0007446 від 03.10.2024 становить 5256 грн., з яких сума заборгованості за основною сумою боргу - 2400 грн., сума заборгованості за процентами - 2352 грн., сума заборгованості за комісією - 504 грн.

14.10.2025 між ТОВ «ФК «Майбіз» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу № 14/10/25, згідно якого право вимоги за договором позики № ДП 0007446 від 03.10.2024 перейшло до ТОВ «Деал Фінанс Груп».

Відповідно до реєстру прав вимоги № 14/10/25 від 14.10.2025, позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 на заборгованість у сумі 5256 грн.

Всупереч умов договору, відповідач не виконала свого зобов`язання та не здійснила погашення заборгованості за кредитним договором, а тому позивач звернувся до суду.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами.

Про час і місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлена поштовим повідомленням за встановленим місцем реєстрації, що підтверджується витягом із реєстру поштових відправлень.

Будь-якого роду клопотань від відповідача не надходило.

Оскільки відповідач не подала відзив на позовну заяву, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ознайомившись із матеріалами справи суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За правилами з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Судом установлено, що 03.10.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Майбіз» укладено договір про надання кредиту № ДП 0007446, за умовами якого позичальник отримала кредит на споживчі цілі, у розмірі 2400 грн., на засадах строковості, зворотності, платності та зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування у порядку, визначеному умовами договору, та правилами надання коштів та банківських металів у кредит.

За умовами п. 4 договору, кредитодавець надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки позичальника, реквізити якої надані позичальником кредитодавцю з метою отримання кредиту.

Відповідно до п. 5 договору, тип процентної ставки фіксована, становить 1 % та нараховується за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування визначених умовами договору.

Погашення заборгованості здійснюється відповідно додатку № 1 графіку платежів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 14 днів.

Умовами п. 10 договору передбачено розмір комісії за надання кредиту 504 грн., яка нараховується одноразово у день підписання договору, за ставкою 21 % від суми кредиту.

Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 4428 грн. 32 коп., за умовами п. 14 договору.

ТОВ «ФК «Майбіз» своє зобов`язання за кредитним договором № ДП 0007446 виконало, переказавши 03.10.2024 грошові кошти у сумі 2400 грн. ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Майбіз» від 10.12.2025 № 1012-50 та квитанцією № 42794-39024-54384 ТОВ «ПРОФІТГІД».

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором кредиту № ДП 0007446 від 03.10.2024, складеного ТОВ «Деал Фінанс Груп», за період з 03.10.2024 до 12.12.2025, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 5256 грн., з яких сума заборгованості за основною сумою боргу - 2400 грн., сума заборгованості за процентами - 2352 грн., сума заборгованості за комісією - 504 грн.

У той же час, за умовами п. 14 договору, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 4428 грн. 32 коп. Указаний розмір боргових зобов`язань був узгоджений сторонами під час укладення договору та зазначений у додатку № 1 графік платежів.

А тому з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість у розмірі взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у сумі 4428 грн. 32 коп.

14.10.2025 між ТОВ «ФК «Майбіз» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу № 14/10/25, за умовами якого ТОВ «ФК «Майбіз» передає, а ТОВ «Деал Фінанс Груп» приймає за плату право грошової вимоги до боржників, що вказані в реєстрі прав вимоги.

Здійснення між сторонами приймання-передачі прав вимоги за договором факторингу підтверджується додатком № 1 реєстр прав вимоги № 14/10/25 до договору факторингу, актом приймання-передачі документів, додатковою угодою до договору факторингу.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 14/10/25 від 14.10.2025, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту № ДП 0007446 від 03.10.2024, на заборгованість у сумі 5256 грн.

Розрахунок між сторонами за договором факторингу № 14/10/25 від 14.10.2025 підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579936437.1 від 28.10.2025.

Таким чином, позивач довів перехід до нього права грошової вимоги за вище указаним кредитним договором.

Разом із тим, за договором факторингу можуть бути передані лише ті права та обов`язки, які належали клієнту на час передачі таких прав, а тому з ОСОБА_1 підлягає до стягнення заборгованість, яка передбачена умовами кредитного договору та в межах строку його дії у сумі 4428 грн. 32 коп.

Щодо судових витрат.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться витрати, у тому числі, на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 4500 грн., надавши договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, витяг з акту № 2-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги від 01.12.2025, акт приймання-передачі справ, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 579936562.1 від 11.12.2025.

При цьому суд враховує, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12- І71гс19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №211/3113/16-ц та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічні висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 456/456/20, від 01.11.2022 у справі № 757/24445/21-ц.

Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що позовна заява є не складною, стосується стягнення заборгованості лише за одним кредитним договором, не потребує складних математичних розрахунків, основна частина позовної заяви складає цитування чинного законодавства та є ідентичною для такої категорії позовних заяв, тому значного часу на вивчення чинного законодавства і судової практики та підготовку позовної заяви адвокату не потребується.

Зазначена у витязі з акту № 2-ДІЛ послуга під назвою «судовий супровід в суді першої інстанції» надана лише частково, зокрема участі в судових засіданнях адвокат не приймав, протягом розгляду справи заяв до суду не подавав (крім заяви про розгляд справи без його участі).

На підставі чого суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 4500 грн. є явно завищеними та не співмірними витратам фактично наданої правничої допомоги, а тому вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 2000 грн., оскільки саме така сума буде відповідати критерію розумності, справедливості та виконаної адвокатом роботи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2040 грн. 93 коп.

Керуючись ст. 5, 6, 12, 13, 14, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280 282 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», код ЄДРПОУ 44280974, заборгованість за договором кредиту № ДП 0007446 від 03.10.2024 у сумі 4428 (чотири тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 32 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 2040 (дві тисячі сорок) грн. 93 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяЛ. В. Подорога