Ухвала суду № 141255469, 05.11.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5405/25

Провадження № 2-о/629/12/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2026 Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Попова О.Г., за участю секретаря Уваренко В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 до заінтересованих осіб ОСОБА_2 , Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_3 та факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з грудня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що на початку січня 2014 року він познайомився з ОСОБА_3 , з якою склалися гарні стосунки і вони вирішили проживати разом. У грудні 2014 року у встановленому законом порядку вона вселилася у належну йому квартиру в м. Лозова, Харківської області і з того часу проживали однією сім`єю, вели спільне господарство і мали спільний бюджет. Окрім того, у даній квартирі був зареєстрований, але не проживав ОСОБА_4 з травня 2010 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла в АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 померла закордоном, він не має підтвердження родинних відносин з померлою і не може отримати через консульську службу свідоцтва про смерть ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну їй квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Дана квартира належить померлій на підставі свідоцтва на право власності від 12.10.2012 року. Спадкоємців першої, другої та третьої черги за законом у неї немає. Заявник є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 четвертої черги за законом відповідно до ст. 1264 ЦК України, оскільки проживав разом з померлою однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Зазначив, що він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , шляхом спільного фактичного проживання з померлою на момент її смерті. У зв`язку з цим, він звернувся до Лозівської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Нотаріусом Лозівської держаної нотаріальної контори було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вказав, що встановления факту проживання разом з ОСОБА_3 однією сім`єю необхідне для реалізації права на спадщину. Зазначив, що факт спільного проживання заявника з померлою ОСОБА_3 однією сім`єю більше п`яти років без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства, бюджету, піклування одне про одного підтверджується актом про проживання, довідкою від сімейного лікаря.

Заявник та його представник адвокат Корольов І.М. у судові засідання, які були призначені на 07.07.2026, 04.08.2026, 29.09.2026, 05.11.2026 не з`явились, хоча були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже виходячи із зазначеного вище, заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме: належне повідомлення заявника про час та місце проведення судового розгляду; заявник повторно не з`явився у судове засідання; від заявника не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

При наявності сукупності зазначених умов, причини повторної неявки у судове засідання заявника, який належним чином був повідомлений про місце і час слухання справи, правового значення не мають.

Поважність причини неявки заявника враховується при першій неявці.

Слід відзначити, що заявник, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків. Належне повідомлення заявника вдруге поспіль про судове засідання, його неявка у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності заявника, у відповідності до ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов`язуючи залишити заяву без розгляду.

Наслідки, передбачені ч. 5 ст. 223 ЦПК України та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача, а в даному випадку заявника до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.

Такий наслідок неявки заявника є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити справу по суті.

Сама по собі неявка заявника може свідчити про втрату інтересу до вирішення справи.

Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду, викладену у своїй постанові у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно якої наголосив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Вивчивши матеріали справи, суд визнає, що заявник та його представник повторно не з`явились до суду, заяв про розгляд справи у їх відсутність не подали, тому вважає за необхідне залишити заяву без розгляду у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого заявника та його представника.

Залишення заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст.ст. 258, 260, 261, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 до заінтересованих осіб ОСОБА_2 , Лозівської державної нотаріальної контори Харківської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвали окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку згідно ст.ст. 353, 354, 355 ЦПК України.

Суддя Олексій ПОПОВ