Постанова № 141254971, 04.11.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/23633/26

Провадження № 3/638/4550/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова в складі судді Яковлевої В.М., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за частиною 5 статті 126, частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП)

встановив:

29 вересня 2026 року до Шевченківського районного суду м. Харкова з Управління патрульної поліції в Харківській області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126, частиною 3 статті 130 КУпАП.

Постановою Шевченківського районного суду міста Харкова від 13 жовтня 2026 року справи про адміністративні правопорушення № 638/23633/26 (провадження № 3/638/4550/26), № 638/23635/26 (провадження № 3/638/4551/26), № 638/23636/26 (провадження № 3/638/4552/26), № 638/23638/26 (провадження № 3/638/4553/26) та № 638/23640/26 (провадження № 3/638/4554/26) стосовно ОСОБА_1 об`єднати в одне провадження. Об`єднаній справі присвоїно № № 638/23633/26 (провадження № 3/638/4550/26).

Судом встановлено, що відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 778208 від 22 вересня 2026 року, 22 вересня 2026 року о 10 год. 07 хв. в м. Харків, пр-т Науки, 68Б водій ОСОБА_1 керував тз ВАЗ 21093 днз НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 778210 від 22 вересня 2026 року, 22 вересня 2026 року о 09 год. 50 хв. в м. Харків, вул. 23 Серпня, 51 водій ОСОБА_1 керував тз ВАЗ 21093 днз НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1 Правил дорожнього руху України.

Згідно протоколу серії ЕПР1 № 778820 від 22 вересня 2026 року, 22 вересня 2026 року о 20 год. 22 хв. в м. Харків, вул. Дерев`янка, 1 водій ОСОБА_1 керував тз ВАЗ 21093 днз НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 778811 від 22 вересня 2026 року, 22 вересня 2026 року о 20 год. 32 хв. в м. Харків, вул. Дерев`янка, 1 водій ОСОБА_1 керував тз ВАЗ 21093 днз НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, які не реагують на світло, підвищена жвавість, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 778205 від 22 вересня 2026 року, 22 вересня 2026 року о 10 год. 07 хв. в м. Харків, пр-т Науки, 68 Б водій ОСОБА_1 керував тз ВАЗ 21093 днз НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Крім того, варто зазначити, що ОСОБА_1 був обізнаний про те, що відносно нього співробітниками поліції були складені адміністративні протоколи, та, що справа про адміністративні правопорушення буде розглядатися Шевченківським районним судом міста Харкова, проте, не вживав заходів, щоб дізнатись про стан відомих йому судового проваджень, в яких він є особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 126, 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За таких обставин суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення у відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу .

Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за дії, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції

Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно законодавства України.

Згідно з п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно п. 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015.

Згідно ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частина 2 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 778208 від 22 вересня 2026 року;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 778210 від 22 вересня 2026 року;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 778820 від 22 вересня 2026 року;

- довідкою про неотримання посвідчення водія;

- довідкою про повторність;

- постановами Шевченківського районного суду міста Харкова

Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху України, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме п. 2.1а ПДР України, у зв`язку із чим наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 778811 від 22 вересня 2026 року;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 778205 від 22 вересня 2026 року;

- відеозаписами;

- довідкою про неотримання посвідчення водія;

- довідкою про повторність;

- направленнями на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- постановами Шевченківського районного суду міста Харкова.

Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху України, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме п. 2.9 а ПДР України, у зв`язку із чим наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, приходжу до висновку що провина ОСОБА_1 у скоєнні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, права правопорушника судом не порушені.

Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, вина правопорушника доведена зазначеними вище доказами.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП судом враховано умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення; ступінь його вини, суддя вважає за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати, адміністративне стягнення, в межах санкції зазначеної статті, у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування строком на 7 років без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки за відомостями, наявними в матеріалах справи, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 не знаходиться у приватній власності порушника.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 , за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь вини та ставлення до вчиненого, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення, в межах санкції вказаної статті, у виді адміністративного арешту на строк 15 діб з позбавленням права керування строком на 10 років без конфіскації транспортного засобу, оскільки за відомостями, наявними в матеріалах справи, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 не знаходиться у приватній власності порушника.

Згідно зі ст. 36 КУпАП передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При цьому, суд приймає до уваги, що в санкціях ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП позбавлення права керування транспортним засобом є додатковим обов`язковим стягненням.

Згідно з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 Кримінального кодексу України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Отже, приймаючи до уваги вищезазначене під час розгляду справ про адміністративні правопорушення під час вирішення питання про накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом в тих випадках, коли особа такого права не мала або була його позбавлена, є підстави, з врахуванням ст. 30 КУпАП, для застосування підходу аналогічному тому, що був сформований у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20.

Окремо, суд вважає за необхідне звернути увагу на лист-роз`яснення Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду № 718/0/158-25 від 04.12.2025, предметом розгляду якого було, зокрема питання про можливість застосування стягнення у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 124, 126, 130 КУпАП, стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, з врахуванням правової позиції Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20.

Таким чином, такий вид стягнення як позбавлення права керування транспортним засобом суд вважає за можливе застосувати у цій справі з врахуванням положень ст. 30 КУпАП та позиції, викладеної в постанові ККС ВС від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 (провадження № 51-944 кмо23).

Частиною 1 ст. 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не виявлено.

При обранні міри покарання, яке слід застосувати до ОСОБА_1 , суд враховує характер вчинених правопорушень та особу порушника, який систематично вчиняє адміністративні правопорушення у сфері дорожнього руху, зокрема станом на дату винесення рішення лише в провадженні судді Шевченківського районного суду м. Харкова Яковлевої В.М. перебувало 23 справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 .. Матеріали справи свідчать про те, що правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 126 та 130 КУпАП, ОСОБА_1 вчиняв неодноразово і раніше, однак належних висновків не зробив, поведінку свою не змінив та на шлях виправлення не став. Тому суд вважає, що штраф не буде необхідним й достатнім для запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень у сфері дорожнього руху. До порушника слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді адміністративного арешту на строк п`ятнадцять діб без оплатного вилучення транспортного засобу (оскільки автомобіль належить іншій особі).

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП є безальтернативною в частині накладення штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами. Тож суд, встановивши факт вчинення правопорушення та вину ОСОБА_1 у його вчиненні, повинен застосувати до нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП штраф у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років.

Відповідно до матеріалів справи автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , не перебуває у власності правопорушника, тож оплатному вилученню не підлягає.

Відповідно до ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З огляду на характер вчинених правопорушень та суспільну небезпечність вчиненого, враховуючи особу правопорушника, який неодноразово протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 126 та ст. 130 КУпАП, зважаючи на те, що накладенням адміністративних стягнень у вигляді штрафу не досягнуто мети передбаченої ст. 23 КУпАП, вважаю за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції статті, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, встановленої за більше серйозне правопорушення з числа вчинених, у вигляді адміністративного арешту з позбавленням права керування транспортними засобами без конфіскації транспортного засобу, оскільки останній належить на праві власності іншій особі.

Також відповідно до приписів ст. 40-1 КУпАП та ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 36, 40-1, 126, 130, 283, 284, 287 КУпАП, суд

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 15 (п`ятнадцять) діб з позбавленням права керування на строк 10 (десять) років.

Відповідно до ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 15 (п`ятнадцять) діб з позбавленням права керування на строк 10 (десять) років.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету: 22030106, призначення платежу: справа № 638/4720/26, постанова від 13.04.2026, ПІБ.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя В.М. Яковлева