Вирок № 141253243, 05.11.2026, Святошинський районний суд міста Києва

Єдиний державний реєстр судових рішень

ун. № 759/23437/20

пр. № 1-кп/759/125/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді: ОСОБА_1 ,

секретарі судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у кримінальному провадженні №62020000000000667 від 19.08.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Новоукраїнка Кіровоградської області, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді ст. слідчого СУ НП України в Київській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 371 КК України,

матеріали відносно якого 19.08.2020 виділено з кримінального провадження №42014100070000020 від 05.02.2014,

сторони кримінального провадження: прокурори ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , обвинувачений ОСОБА_9 , захисники ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , інші учасники - потерпілий ОСОБА_18 , представник потерпілого ОСОБА_19 , представники цивільних відповідачів - ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене

особі і визнане судом недоведеним

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_9 пред`явлено звинувачення у незаконному перешкоджанні організації або проведенню мирних зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчинене службовою особою, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України, службовому підробленні, а саме - складанні службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу та внесенні до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, та завідомо незаконному затриманні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 371 КК України, за наступних обставин.

Наказом начальника Головного управління МВС України в м. Києві від 23.01.2014 за № 32 о/с старшого лейтенанта міліції ОСОБА_9 призначено на посаду слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової діяльності слідчого відділу Святошинського районного управління ГУ МВС України в м. Києві .

Таким чином, ОСОБА_9 , будучи слідчим органу досудового розслідування, мав статус службової особи, яка займає відповідальне становище в системі правоохоронних органів і наділена спеціальними повноваженнями в кримінальному провадженні, а також маючи спеціальне звання «старший лейтенант міліції», являвся службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

Проте замість того, щоб відповідно до вищевказаних вимог Конституції, Закону та підзаконних нормативно-правових актів здійснювати досудове розслідування, ОСОБА_9 , обіймаючи посаду слідчого СВ Святошинського районного управління ГУ МВС України в м. Києві , будучи представником влади, діючи з власної волі, умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, 18.02.2014 приблизно о 19 год 00 хв, перебуваючи в адміністративній будівлі Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , розташованої за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 109 , вступив у злочинну змову з невстановленими наразі особами з числа керівництва ГУ МВС України в м. Києві , Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києва для вчинення злочинів у сфері службової діяльності, проти об`єднань громадян, правосуддя та вчинив їх за таких обставин.

Із 2006 року Україна почала вести переговори з відповідними структурами Європейського Союзу з наміром стати спочатку асоційованим членом цієї організації, а потім її повноправним учасником. Ці перемовини продовжувались вищим керівництвом держави впродовж кількох років.

Відповідно до досягнутих домовленостей Угода про асоціацію України з Європейським Союзом мала бути підписана 29.11.2013 у м. Вільнюсі Литовської Республіки під час саміту глав країн-членів Європейського Союзу.

Однак восени 2013 року вищим керівництвом держави з метою утримання влади прийнято рішення про відмову від підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. На виконання вказаного рішення 21.11.2013 Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 905-р, яким було призупинено процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

У відповідь на це, починаючи з 21.11.2013, у м. Києві на Майдані Незалежності громадяни України розпочали проведення безстрокових мирних заходів протесту проти цього рішення у формі зборів, мітингів, походів і демонстрацій на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.

Вищим керівництвом держави з використанням наданих повноважень здійснювалися всі необхідні, в тому числі незаконні, дії для припинення акцій протесту, вчинялися перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, оскільки такі масові заходи ставили під загрозу їх перебування при владі. Для вчинення згаданих дій та інших злочинів залучено керівників правоохоронних органів держави, у тому числі Міністерства внутрішніх справ України та Генеральної прокуратури України , підлеглих їм працівників до здійснення незаконного перешкоджання організації та проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій шляхом застосування фізичного насильства, зброї та спеціальних засобів до мітингувальників, незаконних затримань, ініціювання перед судами застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою стосовно затриманих мітингувальників, а також забезпечення шляхом здійснення незаконного впливу на суди розгляду та задоволення таких клопотань.

На виконання протиправних вказівок вищого керівництва держави невстановленими службовими особами з числа керівництва

прокуратури м. Києва та ГУ МВС України в м. Києві прийнято завідомо протиправне рішення про затримання мітингувальників в порядку ст. 208 КПК України, притягнення затриманих осіб до кримінальної відповідальності та застосування щодо них запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадженн я № 12014100000000367 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.

Указане кримінальне провадження розпочато слідчим управлінням ГУ МВС України в м. Києві за фактом організації невідомими особами 18.02.2014 по вул. Інститутській у м. Києві масових заворушень, що супроводжувалися погромами та знищенням майна і призвели до тяжких наслідків.

Разом з цим досудове розслідування у згаданому кримінальному провадженні фактично не проводилося, обставини події, яка мала місце 18.02.2014 по вул. Інститутській у м. Києві всебічно, повно й неупереджено органом досудового розслідування не досліджувалися, слідчі дії з цією метою не проводилися.

Для реалізації вищевказаного злочинного умислу не встановленими слідством службовими особами прокуратури м. Києва та ГУ МВС України в м. Києві , повне коло яких установлюється у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014100070000020 від 05.02.2014, був розроблений відповідний план злочинних дій, який полягав у тому, що кримінальне провадження № 12014100000000367 від 18.02.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 Кримінального кодексу України, перебувало формально у провадженні слідчих СУ ГУ МВС України в м. Києві, однак за усними вказівками керівництва ГУ МВС України затриманих у межах досудового розслідування цього кримінального провадження осіб доставляли до заздалегідь визначених районних управлінь ГУ МВС України в м. Києві , які віддалені від центральної частини м. Києва.

У подальшому передбачалося надання наказів керівникам відповідних районних прокуратур та слідчих підрозділів міліції щодо забезпечення притягнення завідомо невинних до кримінальної відповідальності осіб, а саме складення протоколів про затримання у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України, складення та вручення повідомлень про підозру за ч. 2 ст. 294 Кримінального кодексу України, а також подання до суду клопотань про застосування щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Одночасно головам місцевих судів та відповідним слідчим суддям цих судів мало надійти доручення забезпечити розгляд указаних клопотань та прийняти рішення про застосування щодо затриманих осіб запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.

На виконання зазначеного заздалегідь узгодженого спільного плану дій службові особи з числа керівництва ГУ МВС України в м. Києві та прокуратури м. Києва , повне коло яких установлюється у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014100070000020 від 05.02.2014, з метою перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій та їх припинення шляхом затримання та в подальшому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо їх учасників та інших осіб, таким способом залякуючи і спонукаючи відмовитися від подальшої участі в них, дали завідомо незаконну вказівку керівництву територіальних слідчих підрозділів міліції, у тому числі Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , про необхідність затримання, складення повідомлення про підозру затриманим в центральній частині м. Києва особам та вручення їх після погодження прокурорами, якими буде здійснюватися нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, а також складення клопотання про застосування щодо цих підозрюваних запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незважаючи на відсутність обґрунтованої підозри та ризиків, установлених ст. 177 КПК України.

У свою чергу не встановлені досудовим розслідуванням службові особи із числа керівників прокуратури м. Києва з цією метою дали вказівку процесуальним керівникам та керівникам районних прокуратур забезпечити погодження письмових повідомлень про підозру затриманим у центральній частині м. Києва особам та клопотань про застосування щодо до них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також у подальшому підтримати ці клопотання під час їхнього розгляду слідчим суддею, умисно створивши процесуальні передумови та орієнтуючи суд на їх задоволення слідчими суддями.

Так, першим заступником начальника ГУ МВС України в м. Києві - начальником слідчого управління 18.02.2014 у вказаному провадженні створено слідчу групу, до якої включено слідчих СУ ГУ МВС України в м. Києві , а також слідчих районних управлінь міліції м. Києва. При цьому слідчий СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9 до складу слідчої групи не входив, відомості про його призначення слідчим у складі слідчої групи в постанові та в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відсутні.

18.02.2014 в центральній частині м. Києва невстановленими працівниками підрозділів міліції особливого призначення «Беркут» та внутрішніх військ безпідставно затримано ОСОБА_18 та разом з іншими затриманими передано працівникам полку конвойної служби міліції ГУ МВС України в м. Києві .

Після цього, близько 20 год. 00 хв., за вказівкою заступника начальника ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_25 працівники ПКСМ ГУ МВС України на службовому автомобілі для перевезення затриманих осіб доставили вказаних громадян до Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві , в приміщенні якого командиром взводу роти ПКСМ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_26 , який не був очевидцем вчинення затриманими будь-яких протиправних дій, за сприяння невстановленого працівника Святошинського РУ ГУ МВС України , складено рапорт на ім`я начальника Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві про те, що ним у складі конвою під час несення служби біля Маріїнського парку та будівлі Верховної Ради України отримано для конвоювання від працівників ПМОП « Беркут » та внутрішніх військ затриманих за нібито активну участь у масових безпорядках громадян, у тому числі ОСОБА_18 .

Реалізуючи умисел, спрямований на незаконне затримання учасника акцій протесту ОСОБА_18 , шляхом складання офіційного документу про таке затримання, що має юридичне значення, слідчий ОСОБА_9 , 18.02.2014 о 20 годині 40 хвилин, перебуваючи в адміністративній будівлі Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , розташованої за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 109 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, перевищуючи владу та свої службові повноваження, достовірно знаючи, що його не включено до складу групи слідчих і в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави для затримання ОСОБА_18 уповноваженою особою, оскільки його не застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, а також за відсутності очевидців та сукупності очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, які б вказували, що саме ОСОБА_18 щойно вчинив злочин, продовжуючи виконувати незаконні вказівки невстановлених досудовим розслідуванням осіб з числа керівництва ГУ МВС України в м. Києві та Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , фактично діючи на виконання заздалегідь розробленого невстановленими досудовим розслідуванням особами з числа керівництва ГУ МВС України в м. Києві та Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві плану дій, спрямованого на протидію масовим акціям протесту шляхом незаконного затримання осіб, притягнення їх до кримінальної відповідальності та застосування в подальшому відносно них запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, всупереч вимогам ч. 3 ст. 132, ч. 1 ст. 208 КПК України, діючи в інтересах зазначених невстановлених досудовим розслідуванням осіб, склав завідомо неправдивий протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, внісши до нього неправдиві відомості про те, що ОСОБА_18 затриманий як особа, яку застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, а саме передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, що нібито очевидці, в тому числі потерпілий вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин, хоча будь-яких фактичних даних про причетність його до організації масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активної участі у масових заворушеннях у матеріалах кримінального провадження на момент затримання не було і в ході подальшого досудового розслідування не встановлено.

Отже, за вказаних обставин та в зазначений спосіб ОСОБА_9 свідомо вступив у змову з невстановленими слідством особами та, діючи в їх інтересах, вчинив умисні дії, спрямовані на перешкоджання подальшому проведенню мирних зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в місті Києві та їх припинення шляхом залякування їх учасників та інших осіб і спонукання відмовитись від участі в них, а саме 18.02.2014 склав і підписав протокол про затримання в порядку ст. 208 КПК України щодо учасника акцій протесту ОСОБА_18 , надавши йому статус офіційного документа, який засвідчив факт, що має юридичне значення, і змінив правовідносини, оскільки з моменту такого затримання відносно громадянина ОСОБА_18 настали негативні наслідки у вигляді обмеження права на свободу пересування.

У подальшому, на підставі зазначеного вище протоколу про затримання ОСОБА_18 в порядку ст. 208 КПК України, складеного та підписаного слідчим ОСОБА_9 , 18.02.2014, затриманому ОСОБА_18 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.

Крім цього, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19.02.2014 задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_18 .

У результаті протиправних дій, пов`язаних із незаконним затриманням, складанням завідомо неправдивих документів, а в подальшому незаконним притягненням завідомо невинної особи до кримінальної відповідальності, ОСОБА_18 незаконно утримувався під вартою в період з 19.02.2014 по 22.02.2014 та був позбавлений свого конституційного права, гарантованого ст. 39 Конституції України, на вільну участь у проведенні мирних акцій протесту, зборах, мітингах, вуличних походах і демонстраціях.

У подальшому органом досудового розслідування встановлено відсутність у діях ОСОБА_18 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України та за наслідками досудового розслідування 26.07.2014 вказане кримінальне провадження прокурором закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.

Отже, за результатами досудового розслідування достовірно встановлено непричетність ОСОБА_18 до інкримінованого йому злочину.

Таким чином, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ст. 340 Кримінального кодексу України - незаконне перешкоджання організації або проведенню мирних зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, вчинене службовою особою, за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, ОСОБА_9 , обіймаючи посаду слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві , будучи службовою особою, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з невстановленими на цей час досудовим розслідуванням особами з числа керівництва ГУ МВС України в м. Києві та Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , 18.02.2014 о 20 год 40 хв, перебуваючи в адміністративній будівлі Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , розташованої за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 109 , вчинив службове підроблення за попередньою змовою групою осіб за наступних обставин.

Так, слідчий

СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9 , 18.02.2014 о 20 год 40 хв, перебуваючи в адміністративній будівлі Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , розташованої за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 109 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, діючи в інтересах невстановлених слідством осіб, які полягали у припиненні громадянами України акцій протесту, склав та підписав протокол про затримання ОСОБА_18 в порядку ст. 208 КПК України, як особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

При цьому ОСОБА_9 особисто зазначив у протоколі затримання завідомо неправдиві дані про те, що ОСОБА_18 затриманий як особа, яку застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, а саме передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, що нібито очевидці, в тому числі потерпілий вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин, що не відповідає дійсності, оскільки будь-яких фактичних даних про причетність його до організації масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активної участі у масових заворушеннях у матеріалах кримінального провадження на момент затримання не було і в ході подальшого досудового розслідування не встановлено.

Підписавши завідомо неправдивий протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, слідчий ОСОБА_9 надав йому статус офіційного документа, який засвідчив факт, що має юридичне значення, і змінив правовідносини, оскільки з моменту такого затримання відносно громадянина ОСОБА_18 настали негативні наслідки у вигляді обмеження права на свободу пересування.

Діючи у такий спосіб, 18.02.2014 о 20 год 40 хв ОСОБА_9 склав завідомо неправдивий офіційний документ - протокол про затримання ОСОБА_18 , внісши до нього завідомо неправдиві відомості.

Таким чином, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме службового підроблення, тобто складення службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу та внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Крім цього, ОСОБА_9 , будучи службовою особою, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з невстановленими на цей час досудовим розслідуванням особами з числа керівництва ГУ МВС України в м. Києві та Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , 18.02.2014 о 20 год 40 хв, перебуваючи в адміністративній будівлі Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , розташованої за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 109 , вчинив завідомо незаконне затримання особи за попередньою змовою групою осіб за таких обставин.

Так, 18.02.2014 СУ ГУ МВС України в м. Києві розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100000000367 за фактом організації невідомими особами по вул. Інститутській в м. Києві масових заворушень, що супроводжувалися погромами, підпалами, знищенням майна та призвели до інших тяжких наслідків, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.

Першим заступником начальника ГУ МВС України в м. Києві - начальником слідчого управління 18.02.2014 у вказаному провадженні створено слідчу групу, до якої включено слідчих СУ ГУ МВС України в м. Києві , а також слідчих районних управлінь міліції м. Києва. При цьому слідчий СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9 до складу слідчої групи не входив, відомості про його призначення слідчим у складі слідчої групи в постанові та в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відсутні.

Виходячи з наведеного, слідчий СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9 , в силу вимог п. 2 ч. 2 ст. 40 КПК України, не був уповноважений проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії у кримінальному провадженні № 12014100000000367 від 18.02.2014 та приймати процесуальні рішення, в тому числі про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину без ухвали слідчого судді.

18.02.2014 в центральній частині м. Києва невстановленими працівниками підрозділів міліції особливого призначення «Беркут» та внутрішніх військ безпідставно затримано ОСОБА_18 та разом з іншими затриманими передано працівникам полку конвойної служби міліції ГУ МВС України в м. Києві . Після цього, близько 20 год. 00 хв., за вказівкою заступника начальника ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_25 працівники ПКСМ ГУ МВС України на службовому автомобілі для перевезення затриманих осіб доставили вказаних громадян до Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві , в приміщенні якого командиром взводу роти ПКСМ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_26 , який не був очевидцем вчинення затриманими будь-яких протиправних дій, за сприяння невстановленого працівника Святошинського РУ ГУ МВС України , складено рапорт на ім`я начальника Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві про те, що ним у складі конвою під час несення служби біля Маріїнського парку та будівлі Верховної Ради України отримано для конвоювання від працівників ПМОП « Беркут » та внутрішніх військ затриманих за нібито активну участь у масових безпорядках громадян, у тому числі ОСОБА_18 .

У подальшому слідчий

СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9 , діючи умисно, отримавши вказані документи, достовірно знаючи, що він не входить до складу групи слідчих у кримінальному провадженні № 12014100000000367 від 18.02.2014, незважаючи на те, що жодних доказів, які б підтверджували участь ОСОБА_18 у вчиненні злочину, пов`язаного із масовими заворушеннями у м. Києві, у матеріалах кримінального провадження не було, продовжуючи виконувати незаконні вказівки невстановлених досудовим розслідуванням осіб з числа керівництва ГУ МВС України в м. Києві та Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , діючи в інтересах невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які полягали у вигляді припиненні громадянами України мирних акцій протесту, фактично діючи на виконання заздалегідь розробленого невстановленими досудовим розслідуванням особами з числа керівництва ГУ МВС України в м. Києві та Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві плану дій, спрямованого на протидію масовим акціям протесту шляхом незаконного затримання осіб, притягнення їх до кримінальної відповідальності та застосування в подальшому щодо них запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, погодився незаконно затримати ОСОБА_18 як особи, яка вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 294 КК України, формально діючи в межах повноважень, наданих слідчому ст. ст. 40, 208 КПК України.

Маючи умисел на незаконне затримання ОСОБА_18 , слідчий ОСОБА_9 18.02.2014 о 20 год 40 хв, перебуваючи в адміністративній будівлі Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , розташованої за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 109 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, достовірно знаючи, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави для затримання ОСОБА_18 уповноваженою особою, оскільки його не застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, а також за відсутності очевидців та сукупності очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, які б вказували, що саме ОСОБА_18 щойно вчинив злочин, а також усвідомлюючи, що він не являється слідчим у кримінальному провадженні, оскільки відсутня як постанова про створення слідчої групи у кримінальному провадженні № 12014100000000367, до складу якої його було би включено, так і відсутні відомості, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань про включення його до такої слідчої групи, діючи всупереч вимогам ч. 3 ст. 132, ч. 1 ст. 208 КПК України, склав завідомо неправдивий протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, до якого вніс завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_18 затриманий як особа, яку застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення, а саме передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, що нібито очевидці, в тому числі потерпілий вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин, хоча будь-яких фактичних даних про причетність його до організації масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активної участі у масових заворушеннях у матеріалах кримінального провадження на момент затримання не було і в ході подальшого досудового розслідування не встановлено.

Підписавши завідомо неправдивий документ - протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, слідчий ОСОБА_9 надав йому статус офіційного документа, який засвідчив факт, що має юридичне значення, і змінив правовідносини, оскільки з моменту затримання відносно громадянина ОСОБА_18 настали негативні наслідки у вигляді обмеження права на свободу пересування.

Таким чином, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 371 КК України, а саме завідомо незаконному затриманні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

За сукупністю вчиненого дії ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 28 ст. 340 КК України як умисні дії, які виразились у незаконному перешкоджанні організації або проведенню зборів, вчиненому службовою особою, за попередньою змовою групою осіб, за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України - у службовому підробленні, а саме - складанні службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу та внесенні до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, та за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 371 КК України - завідомо незаконному затриманні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Правова позиція

сторони обвинувачення

Прокурор підтримав висунуте за обвинувальним актом обвинувачення за ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 371 КК України у повному обсязі, вважаючи безспірно доведеним те, що ОСОБА_9 , діючи умисно, незаконно перешкоджав організації або проведенню зборів, вчинене службовою особою, за попередньою змовою групою осіб; вчинив службове підроблення, а саме - будучи службовою особою, склав завідомо неправдивий офіційний документ та вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості, вчинене за попередньою змовою групою осіб та вчинив завідомо незаконне затримання, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_9 у вчиненні поставлених йому у провину кримінальних правопорушень сторона обвинувачення посилалася на подані докази, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду, а також на показання допитаних судом потерпілого та свідків. Під час судових дебатів прокурор вважав подані докази допустимими та достатніми для того, щоб критично оцінити позицію сторони захисту та поза розумним сумнівом довести його винуватість у висунутому обвинуваченні в повному обсязі.

При цьому необхідно зазначити, що у ході судового розгляду прокурором у порядку ст. ст. 36, 338, 341 КПК України змінено обвинувачення в суді на підставі ст. 338 КПК України в частині зміни обсягу обвинувачення та кваліфікації дій ОСОБА_9 з ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України (у редакції від 07.04.2011), ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України на ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 371 КК України та виключено з обвинувачення ОСОБА_9 кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України, оскільки дослідженими у ході судового розгляду доказами не підтверджено факт заподіяння протиправними діями ОСОБА_9 істотної шкоди чи тяжких наслідків охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, зокрема ОСОБА_18 , державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, у вигляді матеріальних збитків, розмір яких в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є обов`язковою ознакою складу злочину, передбаченого ст. 365 КК України, а також перекваліфіковано дії ОСОБА_9 з ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України на ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 371 КК України, оскільки з досліджених під час судового розгляду доказів в достатній мірі не доведено, що ОСОБА_9 діяв з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, що є обов`язковою ознакою складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 371 КК України.

У зв`язку з тим, що в обвинувальному акті зі зміненим обвинуваченням ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення та зменшення обсягу звинувачення головуючим, у порядку ч. 3 ст. 338 КПК України, роз`яснено потерпілому ОСОБА_18 його право підтримувати обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі шляхом направлення роз`яснення на останнім відомим місцем проживання та на месенджер «Viber» мобільного номеру телефону потерпілого ОСОБА_18 (т. 11 а.п. 135-137, т. 12 а.п. 5-7).

01.10.2026 потерпілий ОСОБА_18 отримав за місцем свого проживання змінений обвинувальний акт з роз`ясненнями суду відповідних вимог, передбачених ч. 3 ст. 338 КПК України (т. 12 а.п. 17).

01.10.2026 потерпілий ОСОБА_18 направив на адресу суду через застосунок «Viber» мобільного номеру телефону секретаря судового засідання заяву про те, що змінений обвинувальний акт він отримав, будь-яких зауважень та доповнень не має (т. 12 а.п. 8-10).

Представнику потерпілого ОСОБА_18 - адвокату ОСОБА_19 суд не направляв роз`яснення у порядку ч. 3 ст. 338 КПК України, зважаючи на лист останньої до суду, в якому адвокат повідомила, що у зв`язку з мобілізацією до Збройних Сил України у травні 2022 року, нею була призупинена адвокатська діяльність згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 02.04.2025, на даний час вона проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (т. 10 а.п. 102-103).

Правова позиція

сторони захисту

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 своєї вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнав у повному обсязі та показав, що у 2014 році він перевівся з Києво-Святошинського РВ ГУ МВС у Київській області до Святошинського РУ ГУ МВС у м. Києві , де обіймав посаду старшого слідчого відділу розслідування економічних злочинів (кабінет знаходився на 3-му поверсі). Його безпосереднім обов`язком було проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях. У цей період у центральній частині Києва відбувалися масові протести з вимогами відставки влади. Він був очевидцем того, як мітингувальники чинили опір поліції, завдавали ударів працівникам правоохоронних органів за допомогою каміння, бруківки, кийків та палок. Також він бачив, як у бік Національної гвардії спрямовували феєрверки, один із яких залетів правоохоронцю під шолом, серйозно понівечивши йому обличчя. Крім того, відбувалося масове пошкодження майна: нищення бруківки, вітрин, вікон, автомобілів та автобусів. У зв`язку з цими подіями робота поліції була посилена. До обов`язків слідчих, які здійснювали документування, входило: фіксація події, проведення впізнань, призначення експертиз (зокрема щодо одягу) тощо. Щодо подій безпосередньо 18.02.2014, то через велику кількість подій та навантаження він не пам`ятає того дня. Він не може стверджувати, чи перебував 18.02.2014 у приміщенні Святошинського РУ ГУ МВС у м. Києві , оскільки міг перебувати на добовому чергуванні або займатися розслідуванням інших злочинів (наприклад, крадіжок). Конвойна служба багаторазово доставляла затриманих мітингувальників. Потерпілого ОСОБА_18 він не пам`ятає та категорично заперечує складання щодо нього будь-яких процесуальних документів. Оглядаючи в судовому засіданні протокол щодо затримання ОСОБА_18 , він-обвинувачений заявив, що цей документ йому не знайомий, а підпис у ньому йому не належить. Звернув увагу суду на те, що візуальне оформлення та структура цього протоколу не відповідають тому, як він зазвичай складав такі документи. Крім того, він-обвинувачений повідомив, що у 2014 році в нього була зламана права рука. Щодо цього епізоду він раніше допитувався слідчим ОСОБА_27 , якому також наголошував, що протокол щодо ОСОБА_18 не підписував. Припускає, що під час проведення почеркознавчої експертизи на експерта міг здійснюватися тиск, а сам висновок складено з масовими порушеннями (для підтвердження своєї позиції він надавав експериментальні зразки підпису). Жодного умислу на внесення недостовірних відомостей до офіційних документів він не мав. З матеріалами даного кримінального провадження він раніше не ознайомлювався. Також зазначив, що жодних скарг від ОСОБА_18 , його захисників чи громадських організацій щодо незаконних дій правоохоронців не надходило. Святошинський районний суд міста Києва або будь-який інший суд не виносив ухвал про визнання факту незаконного затримання чи поміщення ОСОБА_18 до ізолятора тимчасового тримання. На даний час він-обвинувачений продовжує нести службу на посаді старшого слідчого СУ ГУ НП в Київській області, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, службових розслідувань щодо нього не проводилося, порушень не вчиняв.

Сторона захисту вважала пред`явлене ОСОБА_9 обвинувачення таким, що не знайшло свого підтвердження у ході судового розгляду, вказувала про відсутність доказів щодо причетності ОСОБА_9 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

У судових дебатах сторона захисту наполягала на тому, що слідством не здобуто і не надано суду допустимих доказів винуватості ОСОБА_9 у поставлених в провину кримінальних правопорушеннях за наведених в обвинувальному акті обставин, тому сторона захисту просила ухвалити у даній справі виправдувальний вирок та застосувати належну правову процедуру до особи, вчинення якою поставлених у провину кримінальних правопорушень не доведено.

При цьому суд звертає увагу, що ОСОБА_9 пред`явлено звинувачення за ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 371 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є нетяжкими злочинами та проступком, відповідно.

Згідно з п. 2 та 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років ; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

За змістом ст. ст. 44, 49 КК України за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує та відсутні підстави, передбачені ч. 5 ст. 49 КК України.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 345/2618/16, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Вказані кримінальні правопорушення, згідно обвинувального акту, вчинено 18.02.2014.

Обвинувальний акт надійшов до Святошинського районного суду міста Києва - 28.12.2020.

Обставин, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 49 КК України, судом не встановлено.

Зважаючи на викладене, у ході судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_9 у відповідності до вимог ст. 285 КПК України роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Зазначене узгоджується і з висновком, наведеним у постанові Об`єднаної палати ККС Верховного Суду від 06.12.2021 у справі № 521/8873/18, відповідно до якого, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч.1, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК суд першої інстанції має обов`язок роз`яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК України, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.

Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисники не заявили клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, а тому судовий розгляд проводився в загальному порядку.

Докази сторони обвинувачення щодо

пред`явленого звинувачення

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_18 показав, що 18.02.2014 близько 12 год. 00 хв. він разом із групою інших осіб сховався у під`їзді, де вони перебували кілька годин, доки не прибув спеціальний автомобіль для перевезення затриманих (автозак). Під час затримання він жодного опору працівникам правоохоронних органів не чинив, однак по дорозі до автозаку йому завдавали ударів. Всередині службового автомобіля перебувало ще 8-9 затриманих осіб, деякі з яких також мали видимі тілесні ушкодження. Куди саме його доставили після затримання, він достеменно не пам`ятає, припускаючи, що це могло бути Святошинське РУ ГУ МВС України в м. Києві. У подальшому за його участю проводилися слідчі та процесуальні дії, під час яких він підписував певні документи, їхньої точної назви він не пам`ятає, однак категорично стверджує, що в них він не вказував про свою причетність до протиправних подій на Майдані. Він був одягнений у повсякденний одяг - синю куртку та шапку, будь-якого захисного екіпірування чи обладунків не мав, обличчя не приховував, а також не мав при собі жодних заборонених чи небезпечних предметів. Того дня він не вчиняв жодних протиправних дій, не завдавав тілесних ушкоджень працівникам правоохоронних органів та не пошкоджував їхнє майно, зокрема службові автомобілі. Крім того, зазначив, що особисто з ОСОБА_9 він не знайомий, 18.02.2014 його не бачив та не може згадати його як особу, яка складала протокол його затримання. Хто складав протокол затримання йому не відомо. Йому нічого не відомо щодо причетності ОСОБА_9 до розслідування подій 18.02.2014. Просить закрити дане кримінальне провадження та не притягувати ОСОБА_9 до відповідальності, проводити розгляд справи у його відсутність, жодних претензій до ОСОБА_9 не має.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 371 КК України, сторона обвинувачення посилається на показання свідків, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, а саме:

- показання свідка ОСОБА_28 , який суду показав, що у лютому 2014 року брав участь у мирній акції протесту з метою висловлення незгоди зі змінами до законодавства, які ініціювала тодішня влада. 18.02.2014 він долучився до ходи, яка рухалася у напрямку Верховної Ради України. Поблизу Будинку офіцерів учасники акції вигукували гасла проти дій Верховної Ради, а також виступали відомі громадські діячі та політики. Близько 13 год. 00 хв. між учасниками акції та представниками іншої сторони виникли сутички. В Маріїнському парку між учасниками Майдану та Антимайдану був кордон, зі сторони Антимайдану в бік протестувальників почали кидати каміння, вибухові предмети та металеві вироби. Надалі він разом з іншими особами забіг до підземної вбиральні біля Міністерства охорони здоров`я , щоб умитися. На виході з приміщення їх вже чекали особи, одягнені у чорну форму, шоломи, бронежилети та маски, без розпізнавальних знаків. Один із них мав пістолет, інший - гумовий кийок. Вказані особи почали завдавати їм ударів, унаслідок чого він втратив свідомість. Після цього його доставили до місця збору затриманих осіб поблизу оглядового майданчика біля Верховної Ради України. Працівники конвойної служби провели поверхневий огляд, помістили до автозаку та увечері доставили до Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві , де з ним проводилися процесуальні дії, зокрема допит, однак прізвищ слідчих він не пам`ятає. У подальшому суд задовольнив клопотання прокурора, до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з 19.02 по 22.02.2014 він перебував у Лук`янівському СІЗО . З потерпілим ОСОБА_18 він перебував у підвальному приміщенні Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , однак не бачив його, оскільки всі затримані утримувалися в окремих камерах. З обвинуваченим ОСОБА_9 він не знайомий, раніше його не бачив, під час досудового розслідування він не надавав показань щодо будь-яких незаконних дій ОСОБА_9 або перешкоджання ним проведенню мирних зібрань;

- показання свідка ОСОБА_30 , який суду показав, що 17.02.2014 він прибув до м. Києва для участі у мирній акції протесту. Вранці 18.02.2014 він разом з іншими учасниками протесту вирушив до Верховної Ради України. Поблизу вул. Грушевського у м. Києві, зі сторони Кріпосного провулку, розпочалися сутички між протестувальниками та правоохоронцями. Спочатку відбувалося кидання каміння та шумових гранат, а згодом - сутички стали масовими. Він забіг до під`їзду будинку на розі Кріпосного провулку та вул. Грушевського, де вони переховувалися. Пізніше їх виявили працівники правоохоронних органів, силоміць вивели на вулицю, застосовуючи фізичну силу, завдаючи ударів ногами та гумовими кийками, після чого його було затримано. Надалі їх передали військовослужбовцям внутрішніх військ, які супроводжували вниз по вул. Інститутській. В одному з провулків його обшукали, помістили до автозаку та продовжували завдавати ударів у ділянку живота та хребта. Його доставили до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , де біля входу здійснювалася відеофіксація затриманих. Після цього його доставили до службового кабінету на другому поверсі, номер якого він не пам`ятає. Під час перебування у приміщенні працівники правоохоронних органів продовжували застосовувати до нього фізичне насильство. Його допитував слідчий, одягнений у білий светр. Під час допиту до кабінету не менше двох разів заходив чоловік високого зросту, спортивної статури, у масці, який погрожував та вимагав підписати документи. Також у кабінеті перебував працівник міліції зростом близько 180 см, кремезної статури, який погрожував сексуальним насильством та завдав ударів гумовим кийком по спині та пальцях руки. Допит тривав приблизно 3-4 години, захисник під час проведення допиту був відсутній. Після допиту його утримували у підвальному приміщенні. Слідчий, який його допитував, не давав будь-яких вказівок щодо поводження з ним. Наступного дня йому було надано захисника та обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, після чого доправлено до Лук`янівського СІЗО . До 18.02.2014 він не був знайомий з ОСОБА_158, ОСОБА_159, ОСОБА_160 , ОСОБА_161, ОСОБА_162, ОСОБА_163, ОСОБА_164 та іншими особами, з деякими з них познайомився вже після затримання в автозаку. З обвинуваченим ОСОБА_9 він не знайомий, ніколи його не бачив, із потерпілим ОСОБА_18 не спілкувався. Свідок також зазначив, що потерпілим у цьому кримінальному провадженні не визнавався. Будь-яких відомостей щодо законності чи незаконності дій ОСОБА_9 він не має;

- показання свідка ОСОБА_32 , який суду показав, що 18.02.2014 разом із групою осіб прямував до Верховної Ради України для участі в акції протесту. Під час руху працівники правоохоронних органів, одягнені у темно-синю форму, застосували щодо учасників ходи гумові кулі, сльозогінний газ та гумові кийки. Він мав при собі дерев`яний щит і будівельну каску, які використовував виключно для самозахисту. Інші учасники також мали аналогічні засоби захисту, хоча дехто був без них. При собі мав державний прапор України. Бруківку чи інші предмети для нападу не використовував. Він входив до складу однієї із сотень самооборони Майдану. У його групі перебувало близько 20 осіб, керівником був ОСОБА_33 . Їхня група знаходилася біля Верховної Ради України, поблизу Будинку офіцерів, навпроти кордону працівників міліції, які почали рухатися у напрямку протестувальників. Після того, як декілька осіб поруч із ним отримали поранення, він викинув щит і каску та разом з іншими людьми забіг до під`їзду житлового будинку, де вони піднялися на верхній поверх. Згодом їх виявили працівники правоохоронних органів та по одному виводили вниз, періодично завдаючи ударів і висловлюючи образи, переважно російською мовою із використанням нецензурної лексики. Між другим та шостим поверхами під`їзду йому були заподіяні тілесні ушкодження, а саме: перелом носа, тріщина ребер, забої, синці та легкий струс головного мозку. Біля виходу з під`їзду особа у темно-синій формі без розпізнавальних знаків заломила йому руки та доставила до автозаку. У автозаку його обшукали, вилучили мобільний телефон, встановили особу, надали воду, після чого зачинили всередині. Одяг у нього не вилучали. Після затримання його разом з іншими особами доставили до районного управління міліції, однак до якого саме - не пам`ятає. Там їм щось пояснювали та надавали документи для підписання. Після цього, у вечірній час, їх доставили до Лук`янівського СІЗО . Під час проведення процесуальних дій правоохоронці повідомляли про його нібито причетність до кримінального правопорушення, однак сам він будь-яких пояснень із цього приводу не надавав. Стосовно нього було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Працівники якого саме підрозділу здійснювали його затримання він не знає, зазначивши лише, що вони були одягнені у темно-синю форму без розпізнавальних знаків. Разом із ним в автозаку перебувало щонайменше троє інших затриманих, однак їхніх прізвищ не пам`ятає. Обвинуваченого ОСОБА_9 він не пам`ятає, однак припустив, що міг бачити його у суді у 2014 році після закриття кримінального провадження, однак не може достовірно стверджувати, що ОСОБА_9 був присутній у залі суду. На запитання щодо участі ОСОБА_9 у його затриманні свідок пояснив, що особи, які здійснювали затримання, були в балаклавах, тому встановити їх особи він не міг. З ОСОБА_9 не знайомий, про вчинення ним будь-яких протиправних дій йому нічого не відомо. Також не знайомий із потерпілим ОСОБА_18 . Він не пам`ятає, чи вручалися йому документи, складені ОСОБА_9 . Після звільнення із СІЗО він бачив у центральній частині м. Києва пошкоджені автомобілі, спеціальну техніку та вітрини будівель, проте 18.02.2014 особисто він не пошкоджував автомобілі, майно чи спеціальну техніку;

- показання свідка ОСОБА_34 , який суду показав, що обвинуваченого ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_18 не знає. 18.02.2014 перебував у центральній частині м. Києва у зв`язку з участю в акціях протесту, знаходився у Маріїнському парку, де відбувалося протистояння між учасниками протесту та працівниками правоохоронних органів. Він особисто участі у сутичках не брав, фізичного насильства щодо будь-кого не застосовував. При собі не мав зброї, ножів, палиць, пістолета, газового балончика чи інших предметів, які могли бути використані як зброя. Був затриманий військовослужбовцями внутрішніх військ під час руху до місця проведення мітингу. Причини затримання йому не повідомляли. На той час він припускав, що його затримали як особу, яка порушила громадський порядок, однак себе таким не вважав, оскільки, за його словами, брав участь у протесті з метою захисту своїх прав. Після затримання його помістили до автозаку. Біля автозаку знаходилися працівники міліції та конвойної служби. Чи мали вони при собі спеціальні засоби або інші предмети, він достеменно не пам`ятає, однак припустив, що могли мати газові балончики, кийки чи інші спецзасоби. Будь-які документи щодо його затримання у його присутності не складалися. До якого саме районного управління міліції чи слідчого ізолятора його доставили, не пам`ятає. З ним проводили окремі процесуальні дії, зокрема відбирали відбитки пальців. Допит не проводився. Також у нього вилучили одяг та видали інший. Наступного дня його доставили до суду, обрали запобіжний захід у виді тримання під вартою, однак через три-чотири дні його було звільнено. ОСОБА_9 він не знає і не пригадує його. У Маріїнському парку 18.02.2014 ОСОБА_9 він не бачив. ОСОБА_9 його не затримував, не допитував, не був присутній під час обрання йому запобіжного заходу та не складав щодо нього будь-яких процесуальних документів. Йому не відомо про будь-які незаконні дії ОСОБА_9 . Він не знає чи обіймав ОСОБА_9 керівну посаду в міліції чи в конвойній службі та чи мав можливість впливати на працівників. Жоден з учасників Революції Гідності не повідомляв йому про будь-які протиправні дії ОСОБА_9 . Брав участь у протестах майже з самого їх початку;

- показання свідка ОСОБА_35 , який суду показав, що станом на 18.02.2014 обіймав посаду командира полку конвойної служби ГУ МВС України в місті Києві . 18.02.2014 в центральній частині м. Києва проводилася мирна хода, під час якої підрозділи особливого призначення ГУ МВС України в м.Києві забезпечували охорону громадського порядку. Для можливого доставлення затриманих осіб були заздалегідь визначені спеціальні автомобілі та місця їх розташування. Близько 11 год. 00 хв. розпочалася мирна хода поблизу Верховної Ради України. Згодом по радіостанції почали надходити повідомлення про застосування димових шашок, підпал вантажного автомобіля та спроби мітингувальників прорватися до будівлі Верховної Ради України. У зв`язку з цим було посилено ланцюги правоохоронців та організовано доставлення затриманих осіб до автозаків. Один із автозаків був направлений до Святошинського районного управління ГУ МВС України в місті Києві . Також повідомив, що в конвойній службі вівся журнал обліку затриманих осіб, а ввечері йому стало відомо, що затриманих доставили до Святошинського районного управління ГУ МВС України в місті Києві . Пояснюючи порядок конвоювання затриманих осіб, свідок зазначив, що основним нормативним актом, яким керувався підрозділ, був наказ, що регламентував порядок доставлення затриманих та заарештованих осіб для участі у слідчих діях і судових засіданнях. Під час забезпечення охорони громадського порядку також застосовувалися положення Закону України «Про міліцію», зокрема стаття 2, а також Статут конвойної служби. Працівники конвойної служби вели журнал із зазначенням прізвищ та ініціалів затриманих осіб, тоді як працівники, які безпосередньо здійснювали затримання, складали відповідні рапорти. Хто саме входив до складу конвою 18.02.2014 він не пам`ятає. Начальник конвою, який доставляв затриманих осіб до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , не міг знати фактичних обставин їх затримання, оскільки не був безпосереднім учасником таких подій. На запитання щодо тактики дій правоохоронних органів під час масових заходів пояснив, що для проведення заходів подається відповідна заявка із зазначенням маршруту, кількості учасників та місця проведення. Для забезпечення громадського порядку здійснюється патрулювання, фіксація можливих правопорушень, виділяються спеціальні автомобілі для доставлення затриманих осіб, а також формуються окремі групи документування та групи затримання. Йому не відомо, яким чином безпосередньо відбувалося затримання осіб у даному випадку. Він був очевидцем заподіяння тілесних ушкоджень працівникам міліції, а також пошкодження майна конвойної служби, зокрема розбиття вікон службового автомобіля. По радіостанції також надходили повідомлення про завдання тілесних ушкоджень працівникам міліції. 18.02.2014 командири екіпажів не доповідали йому про випадки доставлення чи затримання осіб без законних підстав;

- показання свідка ОСОБА_26 , який суду показав, що станом на 17-18.02.2014 проходив службу в полку конвойної служби ГУ МВС України в місті Києві , обіймав посаду командира взводу № 1 роти № 4 полку конвойної служби. 17.02.2014 він заступив на службу, місцем дислокації особового складу був Маріїнський парк в м. Києві поблизу Міністерства охорони здоров`я України . Ближче до обіду між учасниками Євромайдану та Антимайдану почалися сутички, у зв`язку з чим окремих осіб було затримано працівниками правоохоронних органів. Він та його підлеглі не затримували вказаних осіб, оскільки не мали повноважень самостійно приймати рішення про затримання осіб, а також не могли самостійно затримувати громадян. Його завданням та завданням його підлеглих було здійснення конвоювання вже затриманих осіб. Перед поміщенням до автозаку було проведено поверхневий огляд дев`яти затриманих осіб. Після цього затриманих осіб було доставлено до Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві , на територію якого їх не допустив черговий. Хто саме приймав затриманих осіб у приміщенні Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві він не пам`ятає. У своїй діяльності він керувався наказом МВС № 60 . Працівники інших правоохоронних органів, які безпосередньо здійснювали затримання осіб, рапортів не складали. Якими нормативними актами вони керувалися під час затримання, йому не відомо. Затримання здійснювалися у зв`язку з масовими сутичками та на підставі відповідних вказівок. Журнал № 39 призначався для обліку складу конвою, місця дислокації, номеру службового автомобіля та відомостей про доставлених затриманих осіб. Зазначений журнал заповнював особисто він. Після доставлення затриманих осіб до Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві він склав відповідний рапорт про передачу цих осіб. Керівництвом доводилася інформація про пошкодження майна та існування загрози життю і здоров`ю працівників міліції під час подій на Майдані. Особисто він бачив предмети, які могли використовуватися для заподіяння шкоди, зокрема каміння, бруківку та дерев`яні палиці. Оперативна обстановка 18.02.2014 суттєво відрізнялася від звичайної. Жоден із доставлених ним затриманих осіб не звертався зі скаргами про випадкове або незаконне затримання. Обвинуваченого ОСОБА_9 не пам`ятає та не може надати будь-яких відомостей щодо його дій;

- показання свідка ОСОБА_36 , який показав, що у період з 2013 по 2016 роки проходив службу на посаді міліціонера конвойної служби ГУ МВС України в місті Києві . До його службових обов`язків входило: конвоювання, арештування та забезпечення тримання під вартою затриманих осіб. Наприкінці січня 2014 року керівництвом було надано вказівку особовому складу одягнути екіпірування, сформуватися в роти та прибути до Маріїнського парку , де вони несли службу до лютого 2014 року. 18.02.2014 свідок перебував у складі екіпажу конвойної служби. Увечері вони отримали вказівку виїхати за затриманими особами, яких було дев`ять. Після цього затриманих осіб доставили до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві . Він бачив як один із працівників міліції здійснював відеозйомку моменту виведення затриманих з автозаку. Відповідно до Інструкції МВС України затримані особи доставлялися до органів внутрішніх справ, а їх передача оформлювалася відповідними рапортами. У затриманих осіб не вилучалися небезпечні предмети, якими можна було б заподіяти тілесні ушкодження. На окремих затриманих особах були помітні ознаки фізичного насильства, зокрема подряпини та сліди крові. Одному із затриманих чоловіків викликали бригаду екстреної медичної допомоги. Він не бачив, хто саме доставляв затриманих осіб до конвойної служби. З ОСОБА_9 він не зустрічався та не може повідомити будь-яких відомостей про його дії 18.02.2014. Про пошкодження транспортних засобів, іншого майна та заподіяння тілесних ушкоджень працівникам міліції під час подій 18.02.2014 йому відомо лише із засобів масової інформації. Особисто він бачив у Маріїнському парку м. Києва поранених працівників міліції та цивільних осіб. Потерпілого ОСОБА_18 він не пам`ятає. Він не відвідував службовий кабінет ОСОБА_9 18.02.2014 та не виходив з автозаку до приміщення Святошинського РУ ГУ МВС України . Він не пам`ятає прізвищ осіб, яким конвойною службою було передано затриманого ОСОБА_18 . Він не знає про будь-які факти перешкоджання ОСОБА_9 проведенню мирних зібрань та не бачив фактів порушення конституційних прав ОСОБА_18 , останній не звертався ні до нього, ні до інших членів екіпажу конвойного автомобіля зі скаргами на незаконне затримання. Після подій 18.02.2014 ані ОСОБА_9 , ані ОСОБА_18 не зверталися до нього з проханням або пропозицією не відображати будь-які обставини чи факти, пов`язані з подіями того дня;

- показання свідка ОСОБА_37 , який суду показав, що працює поліцейським-водієм конвойної служби. 17.02.2014 йому зателефонували та повідомили, що 18.02.2014 будуть проводитися заходи, у зв`язку з чим він заступив на службу. Місцем дислокації був Маріїнський парк . Загальний порядок роботи полягав у тому, що працівники спецпідрозділів « Беркут » та інші правоохоронці доставляли затриманих осіб до конвойного автомобіля, а вони лише здійснювали їх перевезення. Передача затриманих осіб здійснювалася на підставі рапорту, а також шляхом внесення до журналу обліку затриманих осіб. У своїй діяльності він керувався наказом МВС України № 60. Після прибуття до Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві затриманих осіб почали по черзі виводити з автомобіля та передавати працівникам управління. Він не бачив чи вчиняли затримані особи будь-які протиправні дії до моменту їх доставки. Йому не відомо, які саме групи працівників міліції забезпечували проведення акцій протесту чи реагували на масові заворушення. Він лише знає, що в районі Верховної Ради України відбувалася передача затриманих осіб конвойній службі. Про події, які безпосередньо відбувалися біля Верховної Ради, йому нічого не відомо. На запитання щодо взаємодії з групами затримання пояснив, що комунікація здійснювалася телефоном або через радіостанцію. Йому було відомо лише про факт затримання мітингувальників працівниками міліції. 18.02.2014 він виходив із службового автомобіля лише для того, щоб покурити та допомогти під час виведення затриманих осіб. Також зазначив, що під час керування автомобілем він не чув жодних розмов, які вели затримані особи між собою. 18.02.2014 він не бачив у приміщенні Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_9 . Також йому не відомо з яких саме причин були затримані особи, яких він перевозив;

- показання свідка ОСОБА_38 , який суду показав, що який суду показав, що станом на лютий 2014 року працював старшим прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва, наразі обіймає посаду заступника керівника відділу Головного слідчого управління ДБР . Станом на 18.02.2014 він, можливо, перебував у приміщенні Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві та, ймовірно, погоджував клопотання слідчого ОСОБА_39 про застосування до ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На відповідних клопотаннях можливо містяться його підписи. Перед їх погодженням він мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами. Також повідомив, що спілкувався з окремими доставленими особами, однак не пам`ятає, чи повідомлялося їм про підозру або причетність до вчинення кримінального правопорушення. На запитання щодо схожості клопотань, підготовлених слідчим ОСОБА_40 , свідок відповів, що вони були індивідуалізованими, хоча й були подібними за змістом. Також пояснив, що перед погодженням клопотань вивчалися матеріали, які підтверджували обґрунтованість підозри, однак не пам`ятає, які саме документи були додані до клопотань. За його словами, на той момент наявних матеріалів було достатньо для їх погодження. Щодо доказів, які підтверджували поведінку затриманих осіб, зазначив, що не пам`ятає, якими саме матеріалами це підтверджувалося, однак пригадує проведення експертизи, за результатами якої на одязі затриманих були виявлені залишки паливно-мастильних матеріалів. Під час вирішення питання про обрання ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою були наявні ризики, передбачені законом, які підтверджувалися матеріалами клопотання, а саме - можливість переховування від органів досудового розслідування та ризик вчинення нового кримінального правопорушення. 19.02.2014 він спільно з керівництвом розглядали питання щодо можливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, однак він не пам`ятає, з яких саме підстав у подальшому було змінено запобіжний захід. Свідок повідомив, що на той час йому не було відомо про те, що ОСОБА_18 має п`ятьох дітей та постійне місце проживання. Також йому відомо, що одним із керівників прокуратури Святошинського району міста Києва , а саме - ОСОБА_41 погоджувалося клопотання про зміну ОСОБА_18 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання. Він знайомий з ОСОБА_9 та пам`ятає, що той працював старшим слідчим Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві . Водночас він не пам`ятає, чи бачив ОСОБА_42 18.02.2014. Йому не відомі будь-які факти перешкоджання ОСОБА_9 учасникам Євромайдану. Також він не пам`ятає, чи отримував від ОСОБА_9 протокол затримання ОСОБА_18 18.02.2014 проводилися санкціоновані масові заходи, під час яких було пошкоджено майно, зокрема майно правоохоронних органів. При цьому будь-які випадки безпідставного затримання громадян працівниками правоохоронних органів йому не відомі;

- показання свідка ОСОБА_43 , який суду показав, що нині працює старшим слідчим територіального управління ДБР у м. Києві . Пам`ятає, що підтримував у ході судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_18 , який підозрювався в участі у масових заворушеннях. Підставами для розгляду клопотання були: протокол затримання, рапорти та обґрунтована підозра. Станом на 17-18 лютого 2014 року він працював старшим прокурором прокуратури Святошинського району міста Києва. Не пам`ятає чи перебував 18.02.2014 після 18 год. 00 хв. у приміщенні Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві . Він знайомий з ОСОБА_9 , який працював старшим слідчим Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , у межах службових повноважень. Підтримуючи клопотання про тримання ОСОБА_18 під вартою, він виходив із того, що 18.02.2014 близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_18 разом з іншими особами брав участь у заподіянні працівникам правоохоронних органів тілесних ушкоджень, а також у знищенні майна правоохоронних органів. Ці обставини підтверджувалися повідомленням про підозру, протоколом огляду місця події, протоколом затримання, рапортами та тим, що у ОСОБА_18 були вилучені металеві ланцюги. Ризики для обрання запобіжного заходу обґрунтовувалися тим, що ОСОБА_18 був зареєстрований у Івано-Франківській області, не працював, тому міг переховуватися та вчинити нове правопорушення. Він не знав про те, що ОСОБА_18 є батьком п`ятьох дітей. Хто саме складав рапорти він не пам`ятає, однак знав, що серед них були рапорти працівників конвойної служби щодо обставин затримання ОСОБА_18 . Йому нічого не відомо про участь ОСОБА_9 у перешкоджанні мирним зібранням або про будь-які незаконні дії під час затримання ОСОБА_18 . В протоколі затримання не було зафіксовано скарг з боку ОСОБА_18 чи його захисника, а обставини складання ОСОБА_9 протоколу затримання йому не були відомі;

- показання свідка ОСОБА_44 , який суду показав, що станом на лютий 2014 року працював старшим прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва. ОСОБА_9 знав як слідчого Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві . Під час подій Революції Гідності затриманих учасників протестів доставляли до різних районних управлінь міліції, зокрема і до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві. У більшості затриманих вилучали предмети, які могли використовуватися для завдання тілесних ушкоджень, паливно-мастильні матеріали, «коктейлі Молотова» та зразки одягу для проведення експертиз. Він не погоджував клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно затриманих осіб, а лише підтримував їх у суді. Клопотання про обрання запобіжних заходів обґрунтовувалися: допитами свідків, показаннями працівників міліції та спецпідрозділу « Беркут », протоколами оглядів та вилучення речових доказів, висновками експертиз. 19.02.2014 ОСОБА_18 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 21.02.2014 він особисто брав участь у судовому розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_18 , яке було підготовлене старшим слідчим Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_40 та погоджене першим заступником прокурора Святошинського району м. Києва ОСОБА_45 . Щодо підстав для зміни запобіжного заходу, то допускає, що ОСОБА_18 міг визнати вину та почати співпрацювати зі слідством, хоча достеменно не пам`ятає. Згодом усі ці кримінальні провадження були закриті. Він не бачив у затриманих осіб тілесних ушкоджень чи саден. Він не брав участі у розгляді необґрунтованих клопотань органу досудового розслідування та не знає про факти незаконного затримання ОСОБА_9 потерпілого ОСОБА_18 або перешкоджання мирним зібранням. Також свідок зазначив, що не отримував від ОСОБА_9 процесуальних документів щодо затримання ОСОБА_18 . Незаконних вказівок перший заступник прокурора Святошинського району м. Києва ОСОБА_46 йому не надавав. Скарг на дії слідчого ОСОБА_9 не надходило;

- показання свідка ОСОБА_47 , який суду показав, що станом на 2014 рік обіймав посаду старшого слідчого слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві . 17.02.2014, згідно графіка, заступив на чергування у складі слідчо-оперативної групи, яка обслуговувала територію проспекту Перемоги, станцій метро «Академмістечко», «Біличі» та «Новобіличі». Перед початком чергування начальник штабу провів інструктаж щодо дотримання безпеки та недопущення провокацій. У приміщенні Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві свідок бачив затриманих осіб, від яких пахло димом, поруч із ними знаходилися дубинки та гаки. Пізніше надійшло повідомлення про вбивство працівників ДАІ на Південній Борщагівці, у зв`язку з чим інша слідчо-оперативна група виїхала на місце події, а група, в якій він працював в той день, забезпечувала перекриття району. Також він пам`ятає підпали автомобілів, однак не бачив, хто саме проводив слідчі дії. З ОСОБА_9 він знайомий, разом працювали, станом на 18.02.2014 ОСОБА_9 працював слідчим або старшим слідчим у підрозділі з розслідування службових чи економічних злочинів. Його кабінет знаходився на третьому поверсі (№316), кабінет ОСОБА_9 - на тому ж поверсі з іншого боку, а кабінет ОСОБА_39 - поруч. При цьому він не пам`ятає, чи перебував ОСОБА_9 18.02.2014 на своєму робочому місці. Затриманих учасників акцій протесту допитував, однак зазначив, що такі слідчі дії проводив переважно в середині січня, а не в лютому. Будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_9 перешкоджав мирним зібранням, незаконно затримував ОСОБА_18 , вчиняв службове підроблення документів чи перевищував службові повноваження в інтересах третіх осіб, він не має. Також не зміг пригадати обставин, за яких ОСОБА_9 міг незаконно затримувати осіб або перешкоджати проведенню мирних зібрань;

- показання свідка ОСОБА_48 , який суду показав, що у 2014 році обіймав посаду слідчого слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , службовий кабінет №109 знаходився на третьому поверсі. У період з грудня 2013 року по лютий 2014 року здійснював досудове розслідування кримінальних проваджень, пов`язаних із подіями масових протестів, які спочатку мали характер мирної акції протесту, яка згодом переросла у масові заворушення. З обвинуваченим ОСОБА_9 знайомий як із колегою. Станом на 19.02.2014 ОСОБА_9 працював слідчим Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , однак у якому саме відділі працював та номер його службового кабінету він не пам`ятає. Чи перебував ОСОБА_9 на робочому місці, а саме - у приміщенні Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві 18.02.2014 - йому не відомо. Також він не пам`ятає чи сам особисто в той день перебував у приміщенні райвідділу, однак припускає, що міг перебувати у зв`язку з виконанням службових обов`язків понад установлену тривалість робочого часу. В той період часу до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві доставляли учасників масових протестів, яких конвоювала конвойна служба. Хто саме із слідчих здійснював процесуальні дії щодо окремих затриманих осіб, він не пам`ятає. При цьому зазначив, що особисто працював із затриманими, однак йому не відомо, чи здійснював такі дії ОСОБА_9 . Він особисто складав протокол затримання ОСОБА_28 у службовому кабінеті на підставі рапорту працівників конвойної служби. Під час оформлення процесуальних документів ОСОБА_28 будь-яких клопотань чи зауважень не заявляв. Також зазначив, що ОСОБА_18 фігурував у тому самому кримінальному провадженні, що й ОСОБА_28 . Він не пам`ятає чи зустрічався особисто з ОСОБА_18 . Також не пам`ятає чи ознайомлювався з матеріалами, які стали підставою для затримання ОСОБА_18 . Які саме докази були покладені в основу повідомлення про підозру ОСОБА_18 йому не відомо. ОСОБА_28 не повідомляв йому про будь-яке знайомство з ОСОБА_18 . Йому не відомо про наявність процесуальних документів, які б підтверджували прийняття будь-яких окремих процесуальних рішень саме щодо ОСОБА_18 та ОСОБА_28 . Відповідно до наявної на той час оперативної інформації під час масових протестів мало місце пошкодження та спалення службового майна правоохоронних органів, зокрема автомобілів. Чи причетний ОСОБА_18 до пошкодження або знищення майна - йому не відомо. Відомостей про заподіяння учасникам протестів тілесних ушкоджень, які б були зазначені у процесуальних документах, не пам`ятає. Також не відомо про вчинення ОСОБА_9 будь-яких кримінальних правопорушень;

- показання свідка ОСОБА_49 , який суду показав, що з обвинуваченим ОСОБА_9 не знайомий. У 2014 році він працював старшим слідчим в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в м. Києві та здійснював процесуальне оформлення кримінального провадження № 12014100000000367, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України (масові заворушення). Його службовий кабінет знаходився за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 104 , на третьому поверсі. 17.02.2014 начальник відділу доручив внести відповідні відомості до ЄРДР. 19.02.2014 вранці старший слідчої групи отримав від керівництва перелік осіб, затриманих 18.02.2014 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, після чого він разом з іншими слідчими вносив відповідні відомості до ЄРДР. Надалі щодо кожної особи матеріали виділялися в окремі кримінальні провадження. Процесуальні документи готувалися слідчою групою, до складу якої входили, зокрема, слідчі Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві . Безпосередньо досудове розслідування він не здійснював та процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні не проводив. Він не пам`ятає повний склад слідчої групи та не може підтвердити, чи входив до неї слідчий ОСОБА_9 . Також свідок зазначив, що план досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не складався, оперативні наради за його участю не проводилися, керівництво роботою слідчих - він не здійснював. 18.02.2014 у приміщенні Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві він не перебував. Про затримання та повідомлення про підозру ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 та ОСОБА_18 йому можливо й було відомо станом на 19.02.2014, однак через значний проміжок часу не може пригадати цих осіб за прізвищами. Слідчий ОСОБА_9 не міг йому повідомляти про затримання ОСОБА_18 , оскільки такі процесуальні дії здійснювалися процесуальним керівником - прокурором у справі або ж слідчими Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , які входили до слідчої групи. Не заперечує, що, як старший слідчий групи, міг брати участь в огляді відеозаписів подій, які відбувалися в центральній частині м. Києва в той час, однак достеменно не пам`ятає, які саме слідчі дії ним проводилися у цьому кримінальному провадженні.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 371 КК України, сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, а саме:

1) копії матеріалів кримінального провадження №12014100000000373, витребувані 27.02.2014 Генеральною прокуратурою України з прокуратури міста Києва (т. 5 а.п. 107-117; т. 6 а.п. 1-356; т. 8 а.п. 4-66), а саме:

- витяг з ЄРДР № 12014100000000367 (т. 6 а.п. 1);

- постанова старшого прокурора прокуратури міста Києва ОСОБА_56 від 19.02.2014 про виділення з кримінального провадження № 12014100000000367 в окреме провадження матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_34 , ОСОБА_57 , ОСОБА_28 , ОСОБА_58 , ОСОБА_18 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_32 тв ОСОБА_61 у вчиненні кримінального правопорушення, передаченого ч. 2 ст. 294 КК України, зареєструвавши за №12014100000000373 (т. 6 а.п. 2-4);

- витяг з ЄРДР №12014100000000373 (т. 6 а.п. 5-8);

- постанова прокурора міста Києва ОСОБА_62 від 19.02.2014 про визначення місця проведення досудового розслідування кримінального провадження №12014100000000373 - Святошинський район міста Києва, який знаходиться під юрисдикцією Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві (т. 6 а.п. 9-10);

- постанова першого заступника начальника ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_63 від 18.02.2014 про створення слідчої групи у кримінальному провадженні №12014100000000367, відповідно до якої ст. слідчий СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9 до її складу не входить (т. 6 а.п. 11-20);

- лист Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 18.02.2014 про включення до складу слідчої групи в кримінальному провадженні №12014100000000367, зокрема слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9 (т. 6 а.п. 21-22);

- рапорт командира взводу № 1 роти № 4 полку конвойної служби ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_26 про затримання біля Маріїнського парку та Верховної Ради України 18.02.2014 працівниками ПМОП МВС « Беркут » та внутрішніх військ осіб, які брали активну участь у масових безпорядках: ОСОБА_34 , ОСОБА_57 , ОСОБА_28 , ОСОБА_58 , ОСОБА_18 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_32 та ОСОБА_61 , яких доставлено до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві (т. 6 а.п. 23, 26, 59, 97, 138, 170, 195, 233, 269, 300);

- рапорти ДІМ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві від 18.02.2014 про затримання ОСОБА_34 (т. 6 а.п. 24-25);

- пояснення ОСОБА_34 від 18.02.2014 (т. 6 а.п. 27-27а);

- протокол огляду місця події від 18.02.2014, де виявлено ОСОБА_34 (т. 6 а.п. 28-30);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.02.2014 - ОСОБА_34 (т. 6 а.п. 31-34);

- повідомлення про підозру від 18.02.2014 ОСОБА_64 у вчиненні кримінального правопорушення, передаченого ч. 2 ст. 294 КК України, в кримінальному провадженні №12014100000000367 (т. 6 а.п. 35-37);

- доручення для здійснення захисту особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину та/або відносно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою від 18.02.2014 № 418, виданого Київським міським центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яким для здійснення захисту від обвинувачення ОСОБА_64 призначено адвоката ОСОБА_65 (т. 6 а.п. 38);

- протокол роз`яснення права на захист ОСОБА_64 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 42);

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_34 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 43-46);

- повноваження адвоката ОСОБА_66 , залученого ОСОБА_67 (т. 6 а.п. 47-49);

- клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_34 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 50-53);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_68 від 19.02.2014 у справі № 759/2802/14-к про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_34 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18.04.2014 (т. 6 а.п. 54-54а);

- клопотання про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_34 з тримання під вартою на особисте зобов`язання від 21.02.2014 (т. 6 а.п. 55-57);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_69 від 22.02.2014 у справі № 759/2950/14-к про зміну раніше обраного стосовно ОСОБА_34 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання (т. 6 а.п. 58-58а);

- пояснення ОСОБА_57 від 18.02.2014 (т. 6 а.п. 60-61);

- протокол огляду місця події від 18.02.2014, де виявлено ОСОБА_57 (т. 6 а.п. 62-64);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.02.2014 - ОСОБА_57 (т. 6 а.п. 65-74);

- повідомлення про підозру від 18.02.2014 ОСОБА_70 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, в кримінальному провадженні №12014100000000367 (т. 6 а.п. 75-77);

- доручення для здійснення захисту особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину та/або відносно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою від 18.02.2014 № 419, виданого Київським міським центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яким для здійснення захисту від обвинувачення ОСОБА_70 призначено адвоката ОСОБА_65 (т. 6 а.п. 78);

- заява та повноваження адвоката ОСОБА_71 , залученого ОСОБА_72 (т. 6 а.п. 79-81);

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_57 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 82-86);

- клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_57 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 87-90);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_73 від 19.02.2014 у справі № 759/2798/14-к про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_57 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 19.04.2014 (т. 6 а.п. 91-91а);

- клопотання про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_57 з тримання під вартою на особисте зобов`язання від 21.02.2014 (т. 6 а.п. 92-94);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_74 від 22.02.2014 у справі № 759/2953/14-к про зміну раніше обраного стосовно ОСОБА_57 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання (т. 6 а.п. 95-95а);

- розписка ОСОБА_57 від 22.02.2014 про отримання особистих речей, вилучених у ході його затримання 18.02.2014 (т. 6 а.п. 96);

- пояснення ОСОБА_28 від 18.02.2014 (т. 6 а.п. 98-98а);

- протокол огляду місця події від 18.02.2014, де виявлено ОСОБА_28 (т. 6 а.п. 99-101);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.02.2014 - ОСОБА_28 (т. 6 а.п. 102-107);

- повідомлення про підозру від 18.02.2014 ОСОБА_28 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, в кримінальному провадженні №12014100000000367 (т. 6 а.п. 108-110);

- доручення для здійснення захисту особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину та/або відносно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою від 19.02.2014 № 026-0005264, виданого Київським міським центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яким для здійснення захисту від обвинувачення ОСОБА_28 призначено адвоката ОСОБА_65 (т. 6 а.п. 111-113а, 123);

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_28 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 118-121);

- клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_28 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 124-127а);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_74 від 19.02.2014 у справі № 759/2801/14-к про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_28 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18.04.2014 (т. 6 а.п. 128-128а);

- клопотання про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_28 з тримання під вартою на особисте зобов`язання від 21.02.2014 (т. 6 а.п. 129-131);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_73 від 22.02.2014 у справі № 759/2951/14-к про зміну раніше обраного стосовно ОСОБА_28 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання (т. 6 а.п. 132-134);

- клопотання та розписка ОСОБА_28 від 22.02.2014 про отримання особистих речей, вилучених у ході його затримання 18.02.2014 (т. 6 а.п. 135-137);

- пояснення ОСОБА_58 від 18.02.2014 (т. 6 а.п. 139);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.02.2014 - ОСОБА_58 (т. 6 а.п. 140-144);

- повідомлення про підозру від 18.02.2014 ОСОБА_75 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, в кримінальному провадженні №12014100000000367 (т. 6 а.п. 145-153);

- доручення для здійснення захисту особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину та/або відносно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою від 19.02.2014 № 026-0005267, виданого Київським міським центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, яким для здійснення захисту від обвинувачення ОСОБА_75 призначено адвоката ОСОБА_76 (т. 6 а.п. 154-156);

- протокол роз`яснення права на захист ОСОБА_75 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 157);

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_58 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 158-159);

- клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_58 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 160-163);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_77 від 19.02.2014 у справі № 759/2799/14-к про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_58 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18.04.2014 (т. 6 а.п. 164-164а);

- клопотання про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_58 з тримання під вартою на особисте зобов`язання від 21.02.2014 (т. 6 а.п. 165-167);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_78 від 22.02.2014 у справі № 759/2948/14-к про зміну раніше обраного стосовно ОСОБА_58 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання (т. 6 а.п. 168-168а);

- розписка ОСОБА_58 від 22.02.2014 про отримання особистих речей, вилучених у ході його затримання 18.02.2014 (т. 6 а.п. 169);

- пояснення ОСОБА_18 від 18.02.2014 (т. 6 а.п. 171-173);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_18 від 18.02.2014 (т. 6 а.п. 174-176);

- повідомлення про підозру від 18.02.2014 ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України (т. 6 а.п. 177-179);

- доручення Київського міського центру з надання безоплатної правової допомоги від 19.02.2014 № 026-0005268 адвокату ОСОБА_79 на здійснення захисту від обвинувачення особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину - ОСОБА_18 (т. 6 а.п. 180);

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_18 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 181-184);

- клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_18 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 185-187);

- копія паспорту ОСОБА_18 (т. 6 а.п. 188-188а);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_78 від 19.02.2014 у справі № 759/2800/14-к про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_18 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18.04.2014 (т. 6 а.п. 189-189а);

- клопотання про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_18 з тримання під вартою на особисте зобов`язання від 21.02.2014 (т. 6 а.п. 190-192);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_69 від 22.02.2014 у справі № 759/2952/14-к про зміну раніше обраного стосовно ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання (т. 6 а.п. 193-193а);

- розписка ОСОБА_18 від 22.02.2014 про отримання особистих речей, вилучених у ході його затримання 18.02.2014 (т. 6 а.п. 194);

- пояснення ОСОБА_59 від 18.02.2014 (т. 6 а.п. 196-197);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.02.2014 - ОСОБА_59 (т. 6 а.п. 198-206);

- повідомлення про підозру від 18.02.2014 ОСОБА_80 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, в кримінальному провадженні №12014100000000367 (т. 6 а.п. 207-209);

- заява та повноваження адвоката ОСОБА_81 стосовно захисту ОСОБА_59 (т. 6 а.п. 210-216);

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_59 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 217-220);

- клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_59 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 221-223, 224-225);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_82 від 19.02.2014 у справі № 759/2804/14-к про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_59 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18.04.2014 (т. 6 а.п. 226-226а);

- клопотання про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_59 з тримання під вартою на особисте зобов`язання від 21.02.2014 (т. 6 а.п. 227-229);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_82 від 22.02.2014 у справі № 759/2954/14-к про зміну раніше обраного стосовно ОСОБА_59 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання (т. 6 а.п. 230-230а);

- клопотання та розписка ОСОБА_59 від 22.02.2014 про отримання особистих речей, вилучених у ході його затримання 18.02.2014 (т. 6 а.п. 231-232);

- пояснення ОСОБА_60 від 18.02.2014 (т. 6 а.п. 234-233);

- протокол огляду місця події від 18.02.2014, де виявлено ОСОБА_60 (т. 6 а.п. 236-238);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.02.2014 - ОСОБА_60 (т. 6 а.п. 239-242);

- повідомлення про підозру від 18.02.2014 ОСОБА_83 у вчиненні кримінального правопорушення, передаченого ч. 2 ст. 294 КК України, в кримінальному провадженні №12014100000000367 (т. 6 а.п. 243-249);

- доручення Київського міського центру з надання безоплатної правової допомоги від 19.02.2014 № 026-0005270 адвокату ОСОБА_79 на здійснення захисту від обвинувачення особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину - ОСОБА_60 (т. 6 а.п. 250);

- заява та повноваження адвоката ОСОБА_71 стосовно захисту ОСОБА_60 (т. 6 а.п. 251-253);

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_60 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 254-258);

- клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_60 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 259-261);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_84 від 19.02.2014 у справі № 759/2803/14-к про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_60 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18.04.2014 (т. 6 а.п. 263-263а-262);

- клопотання про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_60 з тримання під вартою на особисте зобов`язання від 21.02.2014 (т. 6 а.п. 264-266);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_82 від 22.02.2014 у справі № 759/2949/14-к про зміну раніше обраного стосовно ОСОБА_60 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання (т. 6 а.п. 267-267а);

- розписка ОСОБА_60 від 22.02.2014 про отримання особистих речей, вилучених у ході його затримання 18.02.2014 (т. 6 а.п. 268);

- пояснення ОСОБА_32 від 18.02.2014 (т. 6 а.п. 270-271);

- протокол огляду місця події від 18.02.2014, де виявлено ОСОБА_32 (т. 6 а.п. 272-273а);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.02.2014 - ОСОБА_32 (т. 6 а.п. 274-281);

- доручення Київського міського центру з надання безоплатної правової допомоги від 19.02.2014 № 026-0005271 адвокату ОСОБА_79 на здійснення захисту від обвинувачення особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину - ОСОБА_32 (т. 6 а.п. 282);

- повідомлення про підозру від 18.02.2014 ОСОБА_85 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, в кримінальному провадженні №12014100000000367 (т. 6 а.п. 283-285);

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_32 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 286-287);

- клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_32 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 288-291);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_77 від 19.02.2014 у справі № 759/2805/14-к про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_32 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18.04.2014 (т. 6 а.п. 292-292а);

- клопотання про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_32 з тримання під вартою на особисте зобов`язання від 21.02.2014 (т. 6 а.п. 293-295);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_73 від 22.02.2014 у справі № 759/2955/14-к про зміну раніше обраного стосовно ОСОБА_32 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання (т. 6 а.п. 296-298);

- розписка ОСОБА_32 від 22.02.2014 про отримання особистих речей, вилучених у ході його затримання 18.02.2014 (т. 6 а.п. 299-299а);

- пояснення ОСОБА_61 від 18.02.2014 (т. 6 а.п. 301-302);

- протокол огляду місця події від 18.02.2014, де виявлено ОСОБА_61 (т. 6 а.п. 303-305);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.02.2014 - ОСОБА_61 (т. 6 а.п. 306-311);

- повідомлення про підозру від 18.02.2014 ОСОБА_86 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, в кримінальному провадженні №12014100000000367 (т. 6 а.п. 312-314);

- доручення Київського міського центру з надання безоплатної правової допомоги від 19.02.2014 № 026-0005247 адвокату ОСОБА_76 на здійснення захисту від обвинувачення особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину - ОСОБА_61 (т. 6 а.п. 315, 330);

- протокол роз`яснення права на захист ОСОБА_86 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 319);

- заява ОСОБА_61 , повноваження адвоката ОСОБА_87 стосовно захисту ОСОБА_61 , клопотання захисника щодо ознайомлення з матеріалами (т. 6 а.п. 331, 316-318, 332-335);

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_61 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 324-329);

- клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_61 від 19.02.2014 (т. 6 а.п. 336-339а);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_84 від 19.02.2014 у справі № 759/2806/14-к про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_61 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18.04.2014 (т. 6 а.п. 340-340а);

- клопотання про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_61 з тримання під вартою на особисте зобов`язання від 21.02.2014 (т. 6 а.п. 341-343);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_69 від 22.02.2014 у справі № 759/2947/14-к про зміну раніше обраного стосовно ОСОБА_61 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання (т. 6 а.п. 344-344а);

- розписка ОСОБА_61 від 24.02.2014 про отримання особистих речей, вилучених у ході його затримання 18.02.2014 (т. 6 а.п. 345);

- постанова прокурора Святошинського району м. Києва ОСОБА_88 від 24.02.2014 про закриття кримінального провадження №12014100000000373 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України та направлення відповідного повідомлення ОСОБА_64 , ОСОБА_70 , ОСОБА_28 , ОСОБА_75 , ОСОБА_18 , ОСОБА_80 , ОСОБА_83 , ОСОБА_85 та ОСОБА_86 , (т. 6 а.п. 346-356);

- супровідний лист до ГСУ Генеральної прокуратури України від 10.06.2014 щодо направлення кримінального провадження №12014100000000373 для подальшого розслідування з письмовими вказівками (т. 8 а.п. 4);

- постанова заступника Генерального прокурора України ОСОБА_89 від 10.06.2014 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №12014100000000373 (т. 8 а.п. 5-6);

- вказівки прокурора у кримінальному провадженні №12014100000000373 (т. 8 а.п. 7-8);

- постанова заступника Генерального прокурора України ОСОБА_90 від 04.06.2014 про доручення здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12014100000000373 Головному слідчому управлінню Генеральної прокуратури України (т. 8 а.п. 9);

- постанова заступника Генерального прокурора України ОСОБА_90 від 04.06.2014 про скасування постанови прокурора Святошинського району м. Києва ОСОБА_88 від 24.02.2014 про закриття кримінального провадження №12014100000000373 з супровідним листом (т. 8 а.п. 10-11);

- протокол допиту у кримінальному провадженні №12014100000000373 свідка ОСОБА_26 (т. 8 а.п. 12-15);

- протокол допиту у кримінальному провадженні №12014100000000373 свідка ОСОБА_91 (т. 8 а.п. 16-19);

- протокол допиту у кримінальному провадженні №12014100000000373 свідка ОСОБА_36 (т. 8 а.п. 20-23);

- протокол допиту у кримінальному провадженні №12014100000000373 свідка ОСОБА_37 (т. 8 а.п. 24-27);

- протокол допиту у кримінальному провадженні №12014100000000373 свідка ОСОБА_92 (т. 8 а.п. 28-33);

- протокол допиту у кримінальному провадженні №12014100000000373 свідка ОСОБА_93 (т. 8 а.п. 34-37);

- запит ст.слідчого Генеральної прокуратури України ОСОБА_94 та відповідь Святошинського РУ ГУ НП в м. Києві щодо вилученого одягу та речей у ОСОБА_34 , ОСОБА_57 , ОСОБА_28 , ОСОБА_58 , ОСОБА_18 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_32 , ОСОБА_61 та щодо призначення відповідних екпертиз (т. 8 а.п. 38-40, 44);

- постанова ст.слідчого Генеральної прокуратури України ОСОБА_94 від 25.06.2014 про призначення судово-хімічної експертизи у кримінальному провадженні №12014100000000373 та відповідний супровідний лист (т. 8 а.п. 42, 41);

- інформація слідчого про хід виконання вказівок прокурора у кримінальному провадженні №12014100000000373 (т. 8 а.п. 43);

- постанова ст. прокурора першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_95 від 26.07.2014 про закриття кримінального провадження №12014100000000373 щодо ОСОБА_34 , ОСОБА_57 , ОСОБА_28 , ОСОБА_58 , ОСОБА_18 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_32 та ОСОБА_61 , підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України та направлення відповідного повідомлення останнім та їх захисникам (т. 8 а.п. 45-66);

2) копії матеріалів судової справи № 759/2800/14-к (провадження № 1-кс/759/544/14) щодо розгляду клопотання старшого слідчого Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_39 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_18 та судової справи №759/2952/14-к (провадження №1-кс/759/567/14) щодо розгляду клопотання старшого слідчого Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_39 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання стосовно ОСОБА_18 , вилучених 15.04.2016 в межах кримінального провадження №42014100070000020 від 05.02.2014 в ході тимчасового доступу до речей і документів в приміщенні Святошинського районного суду міста Києва на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.04.2016 у справі № 757/15529/16-к (т. 7 а.п. 20-131):

- клопотання старшого слідчого Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_39 від 19.02.2014 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_18 (т. 7 а.п. 57-59);

- постанова прокурора прокуратури міста Києва ОСОБА_56 від 19.02.2014 про виділення з кримінального провадження № 12014100000000367 в окреме провадження матеріали досудового розслідування, зокрема за підозрою ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, зареєструвавши їх в ЄРДР за № 12014100000000373 (т. 7 а.п. 60-62; 133-135);

- постанова прокурора міста Києва ОСОБА_96 від 19.02.2014 про визначення територіальної підслідності кримінального провадження №12014100000000373 - Святошинське РУ ГУ МВС України в м. Києві (т. 7 а.п. 63-64; 136-137);

- витяг з кримінального провадження № 12014100000000373 (т. 7 а.п. 65-68; 119-122);

- повідомлення прокурора Святошинського району м. Києва ОСОБА_88 від 19.02.2014 про призначення прокурорів у кримінальному провадженні № 12014100000000373 (т. 7 а.п. 69);

- постанова прокурора Святошинського району м. Києва ОСОБА_88 від 19.02.2014 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12014100000000373 (т. 7 а.п. 70-71);

- повідомлення про підозру від 18.02.2014 ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України (т. 7 а.п. 72-74; 126-127);

- рапорт командира взводу № 1 роти № 4 полку конвойної служби ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_26 про затримання біля Маріїнського парку та Верховної Ради України 18.02.2014 працівниками ПМОП МВС « Беркут » та внутрішніх військ осіб, які брали активну участь у масових безпорядках: ОСОБА_34 , ОСОБА_57 , ОСОБА_28 , ОСОБА_58 , ОСОБА_18 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_32 та ОСОБА_61 , яких доставлено до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві (т. 7 а.п. 75; 132);

- пояснення ОСОБА_18 від 18.02.2014 (т. 7 а.п. 76-78);

- паспорт ОСОБА_18 (т. 7 а.п. 79-80);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.02.2014, а саме - 18.02.2014 затримано ОСОБА_18 (т. 7 а.п. 81-83; 123-125);

- доручення Київського міського центру з надання безоплатної правової допомоги від 19.02.2014 № 026-0005268 адвокату ОСОБА_79 на здійснення захисту від обвинувачення особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину - ОСОБА_18 (т. 7 а.п. 84);

- витяг з Єдиного Реєстру адвокатів України стосовно адвоката ОСОБА_79 (т. 7 а.п. 89);

- розписки ОСОБА_18 та адвоката ОСОБА_79 про отримання пам`ятки про права та обов`язки (т. 7 а.п. 85-86);

- постанова першого заступника прокурора Святошинського району м. Києва ОСОБА_97 від 19.02.2014 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12014100000000373 (т. 7 а.п. 87-88; 148-149);

- характеризуючі документи стосовно ОСОБА_18 : характеристика з місця проживання, довідка про склад сім`ї, посвідчення багатодітної родини, свідоцтва про народження п`ятьох дітей (т. 7 а.п. 90-100);

- заяви народних депутатів України ОСОБА_98 та ОСОБА_99 про застосування до підозрюваного ОСОБА_18 запобіжного заходу у виді особистої поруки (т. 7 а.п. 101-104);

- журнал судового засідання від 19.02.2014 (т. 7 а.п. 105-109;);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_78 від 19.02.2014 у справі № 759/2800/14-к про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_18 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 18.04.2014 (т. 7 а.п. 110-111; 150-151);

- розписки учасників про отримання вказаної ухвали суду (т. 7 а.п. 112);

- клопотання старшого слідчого Святошинського РУ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_39 від 21.02.2014 про зміну запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_18 з тримання під вартою на особисте зобов`язання старшого слідчого Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_39 (т. 7 а.п. 116-118);

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_18 від 19.02.2014 (т. 7 а.п. 128-131);

- постанова першого заступника начальника ГУ МВС України в м. Києві - начальника слідчого управління ОСОБА_63 від 18.02.2014 про створення слідчої групи у кримінальному провадженні №12014100000000367 (т. 7 а.п. 138-147);

- журнал судового засідання від 22.02.2014 (т. 7 а.п. 152-153);

- ухвала слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_69 від 22.02.2014 у справі № 759/2952/14-к про зміну раніше обраного стосовно ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання (т. 7 а.п. 154-156);

- розписки про отримання копії ухвали (т. 7 а.п. 157-158);

3) протокол огляду від 05.05.2016, відповідно до якого проведено огляд судових справ (проваджень) в кількості 11 штук, вилучених 04.05.2016 в ході тимчасового доступу до речей і документів в приміщенні Святошинського районного суду міста Києва на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.04.2016 у справі № 757/15529/16-к, зокрема оглянуто судову справу №759/2800/14-к (провадження 1-кс/759/544/14) щодо розгляду клопотання старшого слідчого Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_39 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_18 на 55 аркушах, прошита та пронумерована, з описом та одним диском: № 730-робоча копія та зазначено, що на арк. 25-27 міститься копія протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.02.2014, відповідно до якого слідчим СВ Святошинського РУ ГУ МВС України ОСОБА_9 18.02.2014 о 20 год. 40 хв. в присутності понятих ОСОБА_100 та ОСОБА_101 на підставі п.1 ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_18 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України (т. 7 а.п. 218-280);

4) протокол огляду від 11.03.2020, відповідно до якого оглянуто оптичний носій інформації СD-R диск в межах кримінального провадження №42014100070000020 від 05.02.2014, на якому міститься аудіо-запис судового засідання у судовому провадженні №1-кс-759/544/14, справа №759/2800/14-к щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_18 , за результатами якого складено стенограму судового засідання. При цьому необхідно зазначити, що вказаний СD-R диск оглядався безпосередньо слідчим ДБР ОСОБА_102 без залучення понятих та без відеофіксації цієї слідчої дії, а також не долучено вказаного диску й до матеріалів цього провадження. Не долучення стороною обвинувачення вказаного диску позбавляє суд можливості перевірити дату проведення судового засідання, оскільки в протоколі огляду зазначено, що оглядався аудіо-запис судового засідання від 25.03.2014 у справі №759/2800/14-к, проте інші матеріали справи містять відомості про проведення судового засідання 19.02.2014 (т. 7 а.п. 192-210);

5) протокол огляду від 12.03.2020, відповідно до якого оглянуто оптичний носій інформації СD-R диск в межах кримінального провадження №42014100070000020 від 05.02.2014, на якому міститься аудіо-запис судового засідання у судовому провадженні №1-кс-759/567/14, справа №759/2952/14-к щодо зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання ОСОБА_18 , за результатами якого складено стенограму судового засідання. При цьому необхідно зазначити, що вказаний СD-R диск оглядався безпосередньо слідчим ДБР ОСОБА_102 без залучення понятих та без відеофіксації цієї слідчої дії, а також не долучено вказаного диску й до матеріалів цього провадження. Не долучення стороною обвинувачення вказаного диску позбавляє суд можливості перевірити дату проведення судового засідання, оскільки в протоколі огляду зазначено, що оглядався аудіо-запис судового засідання від 24.02.2014 у справі №759/2952/14-к, проте інші матеріали справи містять відомості про проведення судового засідання 22.02.2014 (т. 7 а.п. 211-217);

6) протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_18 від 18.02.2014, складений у двох примірниках, ухвали слідчих суддів Святошинського районного суду міста Києва від 19.02.2014 у справі № 759/2800/14-к про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_18 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та від 22.02.2014 у справі № 759/2952/14-к про зміну раніше обраного стосовно ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисте зобов`язання (т.9 а.п. 171-173, 206-208, 209, 214);

7) висновок експерта за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи від 28.08.2020 № 5167, відповідно до якого підписи від імені ОСОБА_9 у двох примірниках протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного 18.02.2014 слідчим Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві, старшим лейтенантом міліції ОСОБА_9 стосовно гр-на ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_45 , розташовані на третьому аркуші після слів «Протокол склав: Слідчий СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві Старший лейтенант міліції» перед зазначенням ініціалів та прізвища « ОСОБА_9 » - виконані однією і тією ж особою, ОСОБА_9 (т. 9 а.п. 166-208);

8) протокол огляду від 04.08.2020, відповідно до якого оглянуто оптичний носій інформації DVD-R диск в межах кримінального провадження №42014100070000020 від 05.02.2014, на якому містяться відомості про абонентські номери, які знаходилися у володінні оператора мобільного зв`язку ПрАТ « Київстар » та були вилучені протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 14.07.2016 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.06.2016 у справі №757/30366/16-к. При аналізі телефонних з`єднань номеру мобільного телефону НОМЕР_2 , який перебував (перебуває) в користуванні ОСОБА_9 , за 18.02.2014 встановлено, що останній здійснював телефонні з`єднання з низкою абонентів, однак відомостей про місце перебування в цей день ОСОБА_9 вказані матеріали не містять. При цьому необхідно зазначити, що вказаний DVD-R диск оглядався безпосередньо слідчим ДБР ОСОБА_102 без залучення понятих та без відеофіксації цієї слідчої дії, а також не долучено вказаного диску й до матеріалів цього провадження (т. 7 а.п. 178-186; 160-177);

9) матеріали особової справи ст. слідчого Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9 , вилучені 06.08.2020 в ході тимчасового доступу до документів на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 22.07.2020 у справі № 757/29648/20-к (т. 9 а.п. 121-163, 110-120).

Подання окремих документів в копіях пояснюється процесуально, оскільки є наслідком виділення шляхом копіювання матеріалів даного провадження з інших кримінальних проваджень, про що прокурором подано відповідні достовірні докази у вигляді прийнятих та належно оформлених процесуальних рішень. Більш того, це не вплинуло на зміст самих доказів. Суд не вбачає істотних фундаментальних порушень прав і свобод особи під час здійснення органом досудового розслідування процедури виділення матеріалів стосовно ОСОБА_9 .

Також сторона обвинувачення долучила у якості доказів копії документів стосовно потерпілого ОСОБА_18 у кримінальному провадженні №42014000000000073 (т. 7 а.п. 1-19), а саме:

- копія заяви ОСОБА_18 про залучення його як потерпілого до кримінального провадження № 42014000000000073 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365 КК України (т. 7 а.п. 1);

- копія протоколу допиту потерпілого ОСОБА_18 від 14.03.2014 у кримінальному провадженні № 42014000000000073, пам`ятка з правами та обов`язками потерпілого (т. 7 а.п. 5-11, 2-4);

- копії характеризуючих документів стосовно ОСОБА_18 , витребувані у межах кримінального провадження № 42014000000000073: копія паспорту ОСОБА_18 , довідка про склад його сім`ї, характеристика з місця проживання, довідка про тілесні ушкодження від 19.02.2014, довідка про те, що на диспансерному обліку ОСОБА_18 не перебуває (т. 7 а.п. 12-19).

Проте, матеріали справи не містять постанов прокурора у порядку, встановленому ст. 217 КПК України, про об`єднання матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 42014000000000073 з матеріалами кримінального провадження №42014100070000020. В матеріалах справи наявний лише акт приймання-передачі матеріалів кримінального провадження №42014000000000073 від 26.03.2014 (т. 5 а.п. 107-110) та рапорт слідчого Генеральної прокуратури України ОСОБА_103 про надання дозволу на приєднання до даного кримінального провадження кримінальних та наглядових проваджень, зокрема №12014100000000367 та №12014100000000373 (т. 5 а.п. 111-113).

Крім того, долучені стороною обвинувачення докази, зокрема, копія протоколу допиту потерпілого ОСОБА_18 від 14.03.2014 у кримінальному провадженні №42014000000000073 (т. 7 а.п. 5-11), протокол допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 22.07.2020 (т. 9 а.п. 45-51), протокол допиту свідка ОСОБА_42 від 14.05.2014 (т. 9 а.п. 57-62; 174-179), копія протоколу допиту свідка ОСОБА_79 від 31.07.2020 під час досудового розслідування в межах кримінального провадження №42014100070000020 (т. 7 а.п. 188-191), протокол допиту свідка ОСОБА_42 від 13.07.2020 в межах кримінального провадження №62020000000000436 (т. 9 а.п. 180-183), а також копія протоколу допиту потерпілого ОСОБА_57 від 20.03.2014 під час досудового розслідування в межах кримінального провадження №42014000000000073 (т. 9 а.п. 63-66) судом не досліджувалися з огляду на вимоги ст. 23 КПК України.

При цьому суд бере до уваги, що копія протоколу допиту свідка ОСОБА_79 від 31.07.2020 долучена стороною обвинувачення до матеріалів даної справи в контексті заяви потерпілого ОСОБА_18 про надання дозволу на розкриття адвокатської таємниці у разі допиту в якості свідка особи, яка надавала йому правову допомогу 18-19.02.2014 (т. 7 а.п. 187).

Долучені стороною обвинувачення документи процесуального характеру в межах кримінального провадження №42014100070000020, а саме - копії постанов про групу (зміну групи) слідчих та прокурорів (т. 4 а.п. 1-94; т. 5 а.п. 1-106; т. 5 а. п. 118-130), витяги з ЄРДР №42014100070000020 та №62020000000000667 (т. 8 а.п. 67-125, 126-129), постанова прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 від 19.08.2020 про виділення з матеріалів досудового розслідування №42014100070000020 в окреме провадження матеріалів за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України (у редакції від 07.04.2011), ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України в окреме провадження за №62020000000000667 (т. 9 а.п. 83-95), а також документи процесуального характеру в межах кримінального провадження №62020000000000667 - постанови про групу прокурорів від 21.08.2020 та групу слідчих від 19.08.2020, доручення на проведення досудового розслідування від 19.08.2020 (т. 9 а.п.82-84, 78-79, 77) доказового значення в межах даного кримінального провадження не мають, вони були надані прокурором на підтвердження допустимості доказів, зібраних у ході досудового розслідування та досліджені у судовому засіданні на предмет законності та уповноваженості вчинення слідчими та прокурорами у межах кримінального провадження №42014100070000020 (з якого 19.08.2020 виділено кримінальне провадження №62020000000000667) вищезазначених слідчих та процесуальних дій, а також прийняття вказаними службовими особами відповідних процесуальних рішень.

Суд також зазначає, що долучені стороною обвинувачення документи процесуального характеру в межах кримінального провадження №42014100070000020, а саме - повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 17.07.2020 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України (у редакції від 07.04.2011), ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України (т. 9 а.п. 1-24), повістки про виклик ОСОБА_9 до слідчого (т. 9 а.п. 28-36), протокол вручення повідомлення про підозру від 17.07.2020 (т. 9 а.п. 43-44), клопотання слідчого про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту від 24.07.2020 (т. 9 а.п. 67-74), ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.07.2020 у справі № 757/31453/20-к про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_9 (т. 9 а.п. 75), клопотання слідчого про відсторонення ОСОБА_9 від посади старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП у Київській області (т. 9 а.п. 104-109) свідчать про вчинення слідчим та прокурором відповідних процесуальних дій та застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проте не мають жодного доказового значення щодо доведення вини особи у вчиненні інкримінованих їй дій.

Докази сторони захисту щодо

спростування пред`явленого звинувачення

На виконання вимог, передбачених ст. 22 КПК України, відповідно до якої кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом ; сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом ; суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, судом задоволено клопотання сторони захисту та допитано свідків сторони захисту.

Так, у судовому засіданні свідок ОСОБА_104 показав, що станом на лютий 2014 року обіймав посаду заступника начальника слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві . З ОСОБА_9 знайомий приблизно з 2013 року, коли останній працював слідчим Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві . У подальшому вони разом проходили службу в поліції Київської області. Будь-яких неприязних стосунків між ними не було, взаємовідносини були виключно службовими. Обставин подій 18.02.2014 він детально не пам`ятає, однак підтвердив, що в той період часу до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві працівниками конвойної служби доставлялися затримані особи, які були екіпіровані, мали при собі предмети, придатні для заподіяння тілесних ушкоджень, не мали постійного місця проживання та від них відчувався запах бензину. Після доставлення слідчі встановлювали роль кожного із затриманих та за результатами приймали відповідні процесуальні рішення. Працівники конвойної служби складали рапорти про затримання із зазначенням обставин затримання. Підстав не довіряти змісту таких рапортів у нього не було, зважаючи на посилений режим несення служби. У зазначений період були сформовані слідчі групи, які здійснювали процесуальні дії стосовно осіб, затриманих під час масових заворушень у центральній частині м.Києва. Обставин щодо конкретних кримінальних проваджень, які розслідував слідчий ОСОБА_9 , не пам`ятає. Керівництво ГУ МВС України в м. Києві не надавало йому чи іншим працівникам усних наказів, розпоряджень або вказівок щодо затримання учасників акцій протесту за будь-яких обставин чи без належних підстав. Він, ймовірно, ознайомлювався з окремими рапортами конвойної служби, однак їх зміст не викликав сумнівів чи підстав для проведення додаткової перевірки законності затримання осіб. Також у нього не було підстав ініціювати службове розслідування або перевірку щодо дій слідчих, зокрема ОСОБА_9 , оскільки жодних скарг від затриманих осіб не надходило. Свідок не пам`ятає прізвищ затриманих осіб, зокрема не пригадує ОСОБА_18 . Разом з тим зазначив, що ОСОБА_9 у лютому 2014 року мав травму правої руки та в холодний період пересувався зі спицями. Не виключає, що міг спілкуватися зі старшим конвою ОСОБА_26 , який доставляв затриманих до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , однак обставин написання рапортів із ним не обговорював і про порядок їх складання йому нічого не відомо. Він не пам`ятає чи долучалися до матеріалів кримінального провадження рапорти працівників спецпідрозділу « Беркут » та внутрішніх військ, які безпосередньо здійснювали затримання осіб, а також не пам`ятає змісту цих документів. Водночас зазначив, що інформація про підстави затримання осіб, наскільки він пам`ятає, була викладена належним чином. Чим саме підтверджувалася достовірність відомостей, зазначених у рапортах, не пам`ятає, припустивши, що це могло бути підтверджено проведенням слідчих дій або пред`явленням осіб для впізнання. Він також не пам`ятає, чи ознайомлювався з усіма матеріалами щодо затриманих осіб. Проте, особисто бачив у затриманих осіб палиці, дерев`яні ціпки та предмети, схожі на льодоруби, коли було відкрито автозак. Чи вилучалися зазначені предмети у процесуальному порядку він не пам`ятає. Чи входив ОСОБА_9 до складу групи слідчих у кримінальному провадженні №120140000000367 він не пам`ятає, а також не пам`ятає порядку залучення понятих у цьому кримінальному провадженні для проведення процесуальних дій.

Свідок ОСОБА_105 у судовому засіданні показав, що станом на 2014 рік працював старшим слідчим слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві та знайомий з обвинуваченим ОСОБА_9 . На даний час він сам є обвинуваченим в аналогічному кримінальному провадженні, стороною обвинувачення ініціювалося питання про об`єднання цих кримінальних проваджень в одне провадження, однак судом було відмовлено в об`єднанні. Він входив до складу слідчо-оперативної групи, яка у лютому 2014 року здійснювала документування протиправних дій у центральній частині м. Києва. ОСОБА_18 був фігурантом кримінального провадження, яке розслідувалося Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві , а з моменту затримання набув статусу підозрюваного. До Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві було доставлено декілька активних учасників подій, у тому числі ОСОБА_18 , з якими проводилися процесуальні дії та вилучалися речі. При затриманих особах були листівки різних організацій, які, на його думку, були причетні до провокацій та масових заворушень. Також вони були тепло одягнені (у двох куртках), від їхнього одягу відчувався специфічний запах мастильних матеріалів, а при собі вони мали палиці та дерев`яні ціпки. Походження цих предметів йому не відоме. На той час існувало два кримінальні провадження: одне, яке розслідувалося СУ ГУ МВС України в м. Києві , інше - Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві , у якому він безпосередньо брав участь. Вказане кримінальне провадження закривалося двічі: вперше - постановою прокурора або заступника прокурора Святошинського району міста Києва (підстав такого рішення не пам`ятає), яка у подальшому була скасована через неповноту досудового розслідування, вдруге - ухвалою суду (повторно) у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Затриманих осіб до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві доставляли працівники конвойної служби. Обставини складання рапорту старшим конвою ОСОБА_26 щодо доставлення затриманих осіб - йому не відомі. Затримані особи набули статусу підозрюваних з моменту затримання, а після скасування постанови про закриття кримінального провадження їх процесуальний статус був поновлений. За весь час досудового розслідування будь-яких скарг від слідчих суддів чи інших осіб щодо процесуального статусу підозрюваних не надходило. Свідок не пам`ятає, чи отримував від ОСОБА_9 будь-які процесуальні документи щодо ОСОБА_18 , однак зазначив, що всі документи надходили через керівництво. Також повідомив, що не надавав ОСОБА_9 будь-яких вказівок щодо проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Неприязних стосунків між ними не було, підстав для надання неправдивих показань на його користь не має. Крім того, свідок зазначив, що ОСОБА_9 не входив до слідчої групи, яка відпрацьовувала затриманих осіб у лютому 2014 року. Йому-свідку не відомо про факт притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності чи дисциплінарної відповідальності за порушення присяги або вимог законодавства. Також йому не відомо про надання будь-яких незаконних усних наказів чи розпоряджень щодо затримання осіб, доставлених до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві . Не виключає, що міг бачити ОСОБА_9 у приміщенні Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві 18.02.2014, однак достеменно цього не пам`ятає. Йому не відомо про будь-які дії ОСОБА_9 , спрямовані на перешкоджання проведенню мирних зібрань. Також уточнив, що в той період часу ОСОБА_9 мав травму руки.

У ході судового розгляду досліджено відеоматеріали, надані стороною захисту, які фіксують загальну хронологію та характер подій, що відбувалися 18.02.2014. Зазначені відеозаписи відображають загальний контекст масових заворушень, під час яких мали місце як мирні форми протесту, так і поодинокі випадки радикальних дій з боку окремих невстановлених осіб (т. 10 а.п. 162-167, 215-217).

Оцінка поданих сторонами доказів судом, підстави для

виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів,

з яких суд відкидає докази обвинувачення

Розглянувши справу в межах пред`явленого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, проаналізувавши всі наявні в матеріалах кримінального провадження докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Згідно із ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Крім того, саме на них відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до вимог ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на слідчого, прокурора.

Проаналізувавши в сукупності зібрані у справі докази та безпосередньо оцінивши їх, суд приходить до висновку, що вони не підтверджують вини ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 371 КК України.

З обвинувального акту вбачається, що в основу пред`явленого ОСОБА_9 звинувачення покладено складання ОСОБА_9 , як слідчим СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , 18.02.2014 о 20 год. 40 хв. в адміністративній будівлі Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , розташованої за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 109 , протоколу затримання ОСОБА_18 - особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.

Так, потерпілий ОСОБА_18 у судовому засіданні повідомив, що особисто з ОСОБА_9 він не знайомий, 18.02.2014 його не бачив та не може згадати його як особу, яка складала протокол його затримання. Хто складав протокол затримання йому не відомо. Йому нічого не відомо щодо причетності ОСОБА_9 до розслідування подій 18.02.2014. Просить закрити дане кримінальне провадження та не притягувати ОСОБА_9 до відповідальності, проводити розгляд справи у його відсутність, жодних претензій до ОСОБА_9 не має.

Як вбачається з показань свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_59 , ОСОБА_32 , ОСОБА_34 - учасників акцій протесту у центральній частині міста Києва, які 18.02.2014 були затримані правоохоронними органами та доставлені до Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , після чого з ними проводилися слідчі дії та було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з обвинуваченим ОСОБА_9 вони також не знайомі, ніколи його не бачили, ОСОБА_9 їх не затримував, не допитував, не був присутній під час обрання їм запобіжного заходу та не складав щодо них будь-яких процесуальних документів, у Маріїнському парку 18.02.2014 ОСОБА_9 вони не бачили, їм не відомо про будь-які незаконні дії ОСОБА_9 .

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_106 , ОСОБА_26 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 - співробітники полку конвойної служби ГУ МВС України в місті Києві , які здійснювали доставлення автомобілем конвойної служби осіб, затриманих 18.02.2014 в центральній частині м. Києва, до Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві зазначили, що мітингувальників затримували співробітники спецпідрозділу « Беркут » разом з іншими правоохоронцями та передавали їм затриманих осіб для їх конвоювання до відділу поліції, в приміщенні Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві вони не бачили ОСОБА_109 та не пам`ятають, щоб останньому передавали затриманих осіб, зокрема ОСОБА_18 .

У судовому засіданні свідки ОСОБА_110 , ОСОБА_111 та ОСОБА_112 , які станом на 18.02.2014 працювали прокурорами (помічниками прокурорів) прокуратури Святошинського району м. Києва та, відповідно, погоджували клопотання слідчого Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_39 про застосування до ОСОБА_18 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підтримували це клопотання у суді, а також підтримували у суді клопотання вказаного слідчого про зміну запобіжного заходу ОСОБА_18 з тримання під вартою на особисте зобов`язання, зазначили, що їм не відомо чи перебував ОСОБА_9 18.02.2014 у вечірній час в приміщенні Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 109 та вони не отримували безпосередньо від ОСОБА_9 процесуальних документів щодо затримання ОСОБА_18 , жодних скарг на дії слідчого ОСОБА_9 їм не надходило.

Свідки ОСОБА_113 та ОСОБА_114 , які станом на 18.02.2014 обіймали посади слідчих у Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , показали, що їм не відомо чи перебував ОСОБА_9 18.02.2014 у вечірній час на своєму робочому місці та не мають будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_9 : перешкоджав мирним зібранням, незаконно затримував ОСОБА_18 , вчиняв службове підроблення документів чи перевищував службові повноваження в інтересах третіх осіб.

Свідок ОСОБА_115 , який станом на 18.02.2014 працював старшим слідчим в особливо важливих справах СУ ГУ МВС України в м. Києві та здійснював процесуальне оформлення кримінального провадження №12014100000000367, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України, зазначив, що 18.02.2014 у приміщенні Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві він не перебував, слідчий ОСОБА_9 не міг йому повідомляти про затримання ОСОБА_18 , оскільки такі процесуальні дії здійснювалися процесуальним керівником - прокурором у справі або ж слідчими Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , які входили до слідчої групи.

Отже, у ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_18 , свідки ОСОБА_28 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , ОСОБА_106 , ОСОБА_26 , ОСОБА_107 , ОСОБА_108 , ОСОБА_110 , ОСОБА_111 , ОСОБА_112 , ОСОБА_113 , ОСОБА_114 , ОСОБА_115 показали, що їм не відомо жодних обставин про складання ОСОБА_9 , як слідчим СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , 18.02.2014 о 20 год. 40 хв. в адміністративній будівлі Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , розташованої за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 109 , протоколу затримання ОСОБА_18 - особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України.

Тобто, стороною обвинувачення не було встановлено жодного свідка, який би підтвердив, що саме ОСОБА_9 вчинив службове підроблення, притягнув завідомо невинного до кримінальної відповідальності та незаконно перешкоджав організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій. Таких відомостей не повідомив у ході судового розгляду і потерпілий ОСОБА_18 .

Суд не бере до уваги твердження прокурора у судових дебатах про те, що до показань свідків обвинувачення ОСОБА_119 , ОСОБА_120 , ОСОБА_49 , а також свідка сторони захисту ОСОБА_121 , слід відноситися критично, з тих підстав, що свідки ОСОБА_110 , ОСОБА_122 , як працівники прокуратури безпосередньо брали участь у кримінальному переслідуванні потерпілого ОСОБА_18 та не змогли назвати будь-яких конкретних доказів причетності ОСОБА_18 до вчинення інкримінованого йому злочину, свідок ОСОБА_104 станом на 18.02.2014 та 19.02.2014 займав у Святошинському РУ ГУ МВС України в м. Києві керівну посаду та був безпосереднім керівником ОСОБА_9 , а свідок ОСОБА_115 у цей же час був старшим групи слідчих у кримінальному провадженні № 12014100000000367, у якому було повідомлено про підозру ОСОБА_18 , зважаючи на те, що зазначені свідки під час допиту в суді були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, на час події були суто в робочих стосунках з обвинуваченим ОСОБА_9 , на час допиту вони вже тривалий час не працюють разом та не спілкуються з ним. Підстав для визнання недопустимими показань вказаних свідків судом не встановлено, більш того, свідків ОСОБА_123 , ОСОБА_120 , ОСОБА_49 допитано саме за клопотанням прокурора як свідків обвинувачення.

Досліджуючи протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_18 від 18.02.2014, складений у двох примірниках (т.9 а.п. 171-173, 206-208), суд звертає увагу, що в ньому відсутні будь-які заяви, зауваження затриманої особи - ОСОБА_18 або ж його захисника щодо незаконних дій, зокрема слідчого Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9 (т. 9 а.п. 171-173, 206-208).

В той же час суд звертає увагу, що відповідно до доручення для здійснення захисту особи, затриманої за підозрою у вчиненні злочину та/або відносно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою від 19.02.2014 № 026-0005268, виданого Київським міським центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, для здійснення захисту від обвинувачення ОСОБА_18 призначено адвоката ОСОБА_124 .

В цьому ж дорученні зазначено, що ОСОБА_18 затримано заступником начальника Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_125 на підставі ст. 208 КПК України (затримання уповноваженою службовою особою) за підозрою у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України (т. 6 а.п. 180; т. 9 а.п. 223).

Натомість, матеріали кримінального провадження не містять жодних даних щодо перевірки цього факту, для з`ясування вказаних обставин у ході досудового розслідування документи в порядку, встановленому КПК України, не витребовувалися.

Сам обвинувачений ОСОБА_9 у ході судового розгляду показав, що потерпілого ОСОБА_18 він не пам`ятає та категорично заперечує складання щодо нього будь-яких процесуальних документів. Оглядаючи в судовому засіданні протокол затримання ОСОБА_18 , заявив, що цей документ йому не знайомий, а підпис у ньому - йому не належить. Звернув увагу суду на те, що сам бланк протоколу затримання в порядку ст. 208 КПК України відрізняється від тих бланків протоколів, якими він користувався (як на той час, так і на даний час) за структурою, стилем написання та формою. Про факти підробки його підпису в цих документах він повідомляв у ході досудового розслідування ст. слідчого ДБР ОСОБА_126 , зокрема про це вказував у протоколі допиту як свідка у кримінальному провадженні №62020000000000436 (т. 9 а.п. 180).

З матеріалів справи вбачається, що суд неодноразово відкладав судові засідання, за клопотанням прокурора, для виклику свідка сторони обвинувачення ОСОБА_79 , яка станом на 19.02.2014 була адвокатом ОСОБА_18 , та сприяв прокурору у можливості забезпечення явки вказаного свідка шляхом неодноразового направлення повісток та електронних листів на месенджери відомого номеру мобільного телефону ОСОБА_124 . Незважаючи на зазначені дії суду та враховуючи, що забезпечення явки вказаного свідка в судове засідання покладено на сторону обвинувачення, прокурор протягом більше п`яти років розгляду справи судом не забезпечив явки цього свідка в судове засідання.

Відповідно до заяви ОСОБА_79 від 05.03.2025, остання повідомила, що на даний час вона разом з неповнолітніми дітьми проживає в Португалії, місто Лісабон та не має можливості з`явитися до суду (т. 3 а.п. 224). Дані обставини підтверджуються відомостями з Держприкордонслужби , які долучені прокурором (т. 10 а.п. 29-30, 66-67).

Крім того, згідно наданої прокурором переписки між ним і ОСОБА_79 , остання подій не пам`ятає та зазначила, що треба все читати (т.12 а.п. 83-87). Не містить даних, які б повідомляла адвокат ОСОБА_79 про причетність ОСОБА_9 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, як протокол затримання ОСОБА_18 від 18.02.2014, так і протокол допиту ОСОБА_79 як свідка від 31.07.2020 (т.9 а.п. 171-173, 206-208; т. 7 а.п. 188-191, 187). В матеріалах даного кримінального провадження відсутні будь-які заяви, скарги, зауваження адвоката ОСОБА_79 , яка діяла в інтересах ОСОБА_18 , на неправомірні дії ОСОБА_9 , як слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , щодо незаконного перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності та вчинення службового підроблення, зокрема і щодо безпосереднього складання останнім протоколу затримання ОСОБА_18 від 18.02.2014.

З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_18 від 18.02.2014, складеного у двох примірниках, вбачається, що під час проведення цієї слідчої дії в якості понятих були задіяні: ОСОБА_127 , прож.: АДРЕСА_6 та ОСОБА_128 , прож.: АДРЕСА_7 (т.9 а.п. 171-173, 206-208).

Проте, у ході судового розгляду заявлених стороною обвинувачення свідків ОСОБА_129 та ОСОБА_130 не допитано.

Вказаних свідків також не було допитано і в ході досудового розслідування, про що свідчить реєстр матеріалів досудового розслідування (т. 1 а.п. 30-60).

Відповідно до листа Департаменту внутрішньої безпеки НП України від 11.12.2025, наданого на виконання доручення прокурора, за результатами опрацювання наявних даних встановлено, що інформація за наявними обліками відносно ОСОБА_129 відсутня, разом з тим є особа - ОСОБА_131 , ІНФОРМАЦІЯ_51 , який проживав за адресою: АДРЕСА_8 , за обліками бази даних ІПНП, померлий (наркозалежний, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів), вказана подія зареєстрована в журналі ЄО Солом`янського УП ГУ НП у м. Києві від 11.04.2016 за №№ 26266, ЄРДР №12016100090004206 від 11.04.2016 за ознаками ч. 1 ст. 115 КК України, кримінальне провадження закрито 16.04.2016 за п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Особу ОСОБА_130 , прож.: АДРЕСА_7 , оперативним шляхом встановити не вдалося (т.10 а.п. 105-112, 125-161).

Судом відмовлено у задоволенні клопотання прокурора у зв`язку з його необґрунтованістю про допит свідка ОСОБА_57 , який був учасником акцій протесту на Майдані незалежності 18.02.2014, свідків ОСОБА_71 та ОСОБА_132 , які були адвокатами затриманих 18.02.2014 учасників акцій протесту - ОСОБА_57 та ОСОБА_61 , а також ОСОБА_133 , яка є матір`ю ОСОБА_134 . Відповідно до положень ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, які підлягають доказуванню під час кримінального провадження, однак прокурор мотивував потребу в допиті вказаних свідків необхідністю з`ясування питань притягнення ОСОБА_57 та ОСОБА_61 до кримінальної відповідальності, що відповідно до вимог ст. 91 КПК не відноситься до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_9 . Більше того, про обставини затримання учасників акцій протесту на Майдані незалежності 18.02.2014 в деталях дали показання свідки ОСОБА_28 , ОСОБА_116 , ОСОБА_117 , ОСОБА_118 , які також були учасниками цих акцій протесту, однак їм нічого не відомо про причетність ОСОБА_9 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Заявляючи письмове клопотання про допит в якості свідків адвокатів ОСОБА_71 та ОСОБА_87 - захисників ОСОБА_57 та ОСОБА_61 (т. 11 а.п. 41-42), прокурором не долучено заяв останніх про надання дозволу та звільнення від збереження адвокатської таємниці, оскільки відповідно до п.1 ч. 2 ст. 65 КПК України не можуть бути допитані як свідки захисники про обставини, які стали їм відомі у зв`язку з виконанням функцій захисника.

Аналізуючи телефонні з`єднання номеру мобільного телефону НОМЕР_3 ….238, який перебував (перебуває) в користуванні ОСОБА_9 за 18.02.2014, згідно з протоколом огляду від 04.08.2020, встановлено, що між ОСОБА_9 здійснювалися телефонні з`єднання з низкою абонентів. Проте, вказаним протоколом огляду не встановлено, що саме 18.02.2014 о 20 год. 40 хв. ОСОБА_9 взагалі перебував у приміщенні Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , розташованого за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 109 , та виконував незаконні вказівки за попередньою змовою групою осіб, як про це зазначено в обвинувальному акті. Не долучення стороною обвинувачення самого диску, на якому міститься інформація, вилучена в оператора мобільного зв`язку ПрАТ « Київстар », а також відсутність даної інформації у протоколі огляду від 04.08.2020 позбавляє суд можливості перевірити місцезнаходження ОСОБА_9 18.02.2014, зокрема і у вечірній час.

Інші письмові докази, а саме - копії матеріалів кримінального провадження №12014100000000373, витребувані 27.02.2014 Генеральною прокуратурою України з прокуратури міста Києва (т. 5 а.п. 107-117; т. 6 а.п. 1-356; т. 8 а.п. 4-66), копії матеріалів судової справи № 759/2800/14-к (провадження № 1-кс/759/544/14) щодо розгляду клопотання старшого слідчого Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_39 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_18 та судової справи №759/2952/14-к (провадження №1-кс/759/567/14) щодо розгляду клопотання старшого слідчого Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_39 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання стосовно ОСОБА_18 (т. 7 а.п. 20-131); протокол огляду від 05.05.2016, відповідно до якого проведено огляд судової справи №759/2800/14-к (провадження 1-кс/759/544/14) (т. 7 а.п. 218-280) свідчать про наявність в даних справах копій протоколу затримання ОСОБА_18 від 18.02.2014. Протоколи огляду від 11.03.2020 та 12.03.2020, відповідно до яких слідчим складено стенограми судових засідань щодо обрання ОСОБА_18 19.02.2014 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та 22.02.2014 щодо зміни запобіжного заходу стосовно ОСОБА_18 з тримання під вартою на особисте зобов`язання (т. 7 а.п. 192-210; т. 7 а.п. 211-217), свідчать про проведення судових засідань у Святошинському районному суді м. Києва в межах кримінального провадження №12014100000000373 з розгляду відповідних клопотань.

Єдиним доказом винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, на який посилається сторона обвинувачення, є висновок експерта від 28.08.2020 №5167, виконаний судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_135 .

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведеної судової почеркознавчої експертизи від 28.08.2020 № 5167, підписи від імені ОСОБА_9 у двох примірниках протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складеного 18.02.2014 слідчим Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві, старшим лейтенантом міліції ОСОБА_9 стосовно гр-на ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_45 , розташовані на третьому аркуші після слів «Протокол склав: Слідчий СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві Старший лейтенант міліції» перед зазначенням ініціалів та прізвища « ОСОБА_9 » - виконані однією і тією ж особою, ОСОБА_9 (т. 9 а.п. 166-226).

Сторона захисту у ході судового розгляду доводила, що вказаний висновок експерта від 28.08.2020 №5167 виконаний судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_136 з порушеннями методики та заангажованості експерта, виходячи з наступного.

14.07.2020 старшим слідчим ДБР ОСОБА_137 призначено судово-почеркознавчу експертизу. Не дочекавшись висновку експерта, ст. слідчим ДБР ОСОБА_138 17.07.2020 повідомлено ОСОБА_9 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України (у редакції від 07.04.2011), ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України. В той же час висновок експерта № 5167 за результатами почеркознавчої експертизи отримано аж 28.08.2020.

Також стороною захисту звернуто увагу суду на тому, що ст. слідчим ДБР ОСОБА_137 виконання вказаної експертизи доручено Львівському науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України не випадково, оскільки приміщення Київського відділення цього інституту знаходиться поруч з офісом ДБР за адресою: АДРЕСА_9 .

Сторона захисту стверджувала, що вказані дії свідчать, що стороні обвинувачення заздалегідь було відомо рішення у проведенні судово-почеркознавчої експертизи, призначеної 14.07.2020, що викликає сумніви у достовірності реального висновку експерта.

У ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_9 зазначав, що протокол щодо затримання ОСОБА_18 він не підписував. Також не підписував протокол допиту його в якості свідка від 14.05.2014 у кримінальному проваджені №420141100070000020 (т. 9 а.п. 174-179). Про факти підробки його підпису в цих документах він повідомляв у ході досудового розслідування ст. слідчого ДБР ОСОБА_126 , зокрема про це вказував у протоколі допиту як свідка у кримінальному провадженні № 62020000000000436 (т. 9 а.п. 180). Проте, вказаний протокол ст. слідчим ДБР ОСОБА_137 був наданий експертам як документ з умовно вільними зразками підпису ОСОБА_9 (т. 9 а.п. 166-225). На підтвердження факту підробки його підпису у зазначених протоколах він добровільно надавав зразки власного підпису.

Захисники стверджували, що ст. слідчим ДБР ОСОБА_137 на підставі постанови відібрання зразків підпису від 13.07.2020 у кримінальному проваджені № 420141100070000020 було відібрано в ОСОБА_9 експериментальні зразки підпису, які також було направлено для проведення експертизи, не враховуючи що з 18.02.2014 по 13.07.2020 пройшло шість з половиною років, що є грубим порушенням методики у проведені подібних досліджень.

Обвинувачений ОСОБА_9 у ході судового розгляду повідомляв, що в період 2014 року він мав перелом правої руки, що також, на думку сторони захисту, не було враховано експертом ОСОБА_136 під час проведення дослідження. Вказані обставини у судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_104 та ОСОБА_139 .

Тому висновок почеркознавчої експертизи з цього питання має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки в силу ч. 4 ст.17 КПК усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Враховуючи низку обставин, на яких акцентувала увагу сторона захисту, що може викликати сумнів у достовірності вказаного висновку експерта, судом відповідно до положень ст.ст 332, 242 КПК України, за результатами розгляду клопотання сторони захисту, призначено комісійну судово-почеркознавчу експертизу, на розв`язання якої поставлено запитання: ОСОБА_9 чи іншою особою виконані підписи в двох примірниках протоколу затримання особи підозрюваної у вчинені злочину, складеного 18.02.2014 слідчим Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві старшим лейтенантом міліції ОСОБА_9 стосовно ОСОБА_18 .

Зважаючи на те, що ОСОБА_9 станом на 18.02.2014 був слідчим Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві , на даний час перебуває на посаді слідчого СУ ГУ НП в Київській області та проводить досудове розслідування у кримінальних провадженнях, за його постановами проводяться судові експертизи, як повідомила у судовому засіданні сторона захисту - в експертних установах, підпорядкованих МВС та СБУ , а також в Інституті судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса , може мати зв`язки з судовими експертами, судом виконання вказаної експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ( 65014, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 8 ), який є територіально найбільш віддаленим від м.Києва.

Відповідно до висновку експертів № 43-34-26 комісійної судово-почеркознавчої експертизи від 19.05.2026, складеного експертами Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_140 та ОСОБА_141 , вирішити питання: «Чи виконані підписи від імені ОСОБА_9 в двох примірниках протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.02.2014, розміщені в графі: «Слідчий СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві Старший лейтенант міліції», ліворуч від друкованого запису « ОСОБА_9 », самим ОСОБА_9 чи іншою особою (особами) (т. № 9, а.п. 171-173; т. 9 а.п. 206-208)?» не виявилося можливим за наступних обставин.

Ретельним вивченням та порівнянням між собою наданих судом зразків підпису ОСОБА_9 (у тому числі експериментальних з вільними) експертами ОСОБА_140 та ОСОБА_141 було встановлено, що (у кожному випадку) вони за загальними ознаками та варіантами окремих ознак підписного почерку не різняться між собою. Роздільним вивченням зразків підписів ОСОБА_9 встановлена значна варіаційність окремих ознак: ні збіжні, ні розбіжні ознаки не утворюють сукупності, достатньої для якого-небудь (позитивного чи негативного) висновку про виконання досліджуваного підпису самим ОСОБА_9 . Викладене пояснюється таким чином: збіжні ознаки, хоча і чисельні, але за своїм об`ємом та значущістю не утворюють сукупності, яка індивідуалізує підписний почерк виконавця. Розбіжні ознаки не вдалося оцінити однозначно, чи вони є варіантами ознак підписного почерку самого ОСОБА_9 , які не проявилися у наданому порівняльному матеріалі або ці ознаки можуть свідчити про виконання досліджуваного підпису іншою особою. Вирішення питання в категоричній формі ускладнювалось великою варіаційністю зразків почерку та обмежена кількість вільних зразків підпису ОСОБА_9 максимально наближених за часом виконання до досліджуваних документів за 2013-лютий 2014 років (т. 10 а.п. 219-250; т. 11 а.п. 1-26).

Зважаючи на те, що у матеріалах кримінального провадження наявні два висновки експертів, які різняться між собою, судом у порядку ст. 356 КПК України та відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 14.01.2025 у справі №335/10825/16, за власною ініціативою (за відсутності клопотань сторін) здійснено виклик у судове засідання експертів для допиту для роз`яснення висновку.

Експерти Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_140 та ОСОБА_142 підтримали висновок комісійної судово-почеркознавчої експертизи №43-34-26 від 19.05.2026, складений ними, надали вичерпні відповіді на запитання учасників судового провадження щодо її проведення.

Так, експерт ОСОБА_140 вважає складений висновок об`єктивним та повним. Під час проведення експертизи нею разом з експертом ОСОБА_141 направлялося клопотання до суду про надання додаткових, зокрема вільних зразків підпису за період з лютого 2013 року по 2014 рік, тобто за час, що максимально наближений до моменту виконання досліджуваного підпису. На виконання ухвали суду такі зразки були надані. Під час проведення дослідження було виявлено як збіжні, так і розбіжні ознаки підпису, незважаючи на відсутність в достатній кількості зразків підписів ОСОБА_9 за вказаний період. Щодо неможливості надати висновок у категоричній формі шодо питання «Чи виконано підпис у протоколі затримання ОСОБА_18 від 18.02.2014 саме ОСОБА_9 .?» експерт пояснила, що сумніви виникли через значний проміжок часу між виконанням зразків та спірного підпису, а також через особливості пишучого приладу (ручки). Для надання категоричного висновку бракувало матеріалів, максимально наближених до лютого 2014 року, що дозволило б виключити зміну почерку особи з часом. Наявність 2-3 розбіжних ознак стала причиною неможливості зробити категоричний висновок. На запитання прокурора щодо незаявлення повторного клопотання про витребування матеріалів, ОСОБА_140 пояснила, що відповідними інструкціями не передбачено поняття «додаткового клопотання».

Експерт ОСОБА_142 підтримала даний висновок та роз`яснення експерта ОСОБА_140 , зазначивши, що висновок є повним та об`єктивним, розбіжностей у думках між експертами не виникало і жодного тиску на них не чинилося. Щодо можливого впливу на почерк того факту, що підпис виконувався рукою після травми (в процесі загоєння), експерт відповіла, що для встановлення цього факту необхідно проводити додаткове дослідження. Вона зауважила, що досліджуваний підпис не є складним за виконанням, тому експерти і просили надати додаткові вільні зразки, максимально наближені до часу виконання спірного підпису. На запитання щодо обов`язку експерта вживати всіх заходів для максимально повного з`ясування обставин, ОСОБА_142 пояснила, що експерти діють суворо в межах поставлених перед ними питань та наданого обсягу матеріалів. Вони реалізують своє право на заявлення клопотання про надання матеріалів і працюють із тим, що отримують, оскільки не можуть вести безкінечну переписку.

Допитати у ході судового розгляду експерта ОСОБА_136 не виявилося за можливе. Відповідно до листа Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 14.10.2026 № 1676/15/вих-26 з ОСОБА_143 , яка працювала на посаді старшого судового експерта лабораторії почеркознавчих та технічних досліджень документів, 24.08.2023 припинений трудовий договір у зв`язку зі смертю. З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть вбачається, що ОСОБА_136 померла ІНФОРМАЦІЯ_60 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 25.08.2023 (т. 12 а.п. 93-95 ).

За змістом ч. 1 ст. 101 КПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Водночас відповідно до ч. 10 цієї статті висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.

Порядок проведення почеркознавчих експертиз визначено в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.

Згідно з п.п. 1.3 та 1.5 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи. Вільні зразки по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.

З висновку судової почеркознавчої експертизи від 28.08.2020 № 5167 вбачається, що на дослідження експерту було надано два оригінали протоколів затримання ОСОБА_18 . В якості порівняльного матеріалу експерту для дослідження були надані (т. 9 а.п. 166-203):

- умовно-вільні зразки почерку і підписів ОСОБА_9 в протоколах допиту свідка від 14.05.2014 (10 підписів), 13.07.2020 (9 підписів), постанові про відібрання зразків підпису від 13.07.2020, протоколі отримання зразків для експертизи від 13.07.2020, копії службового посвідчення, виданого 17.07.2018 (3 підписи та записи у вигляді прізвища та ініціалів) (т. 9, а. п. 166);

- експериментальні зразки підписів ОСОБА_9 у додатку до протоколу отримання експериментальних зразків підпису ОСОБА_9 сидячи (на 11 арк.) та стоячи (на 6 аркушах) понад 50 підписів, виконані останнім 13.07.2020 (т. 9 а.п. 166, 186-203).

Як вбачається з дослідницької частини цього висновку, експерт ОСОБА_136 порівнювала підписи, які містяться в двох оригіналах протоколів затримання ОСОБА_18 , між собою, а також з наданими слідчим умовно-вільними та експериментальними зразками підписів ОСОБА_9 ..

Досліджуючи вказаний висновок експерта, встановлено, що на експертизу для порівняння слідчим було надано лише один документ з умовно-вільними зразками підпису ОСОБА_9 , який за часом виконання найбільш наближений до лютого 2014 року - протокол допиту ОСОБА_9 в якості свідка від 14.05.2014 (т. 9 а.п. 174-179).

У ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_9 стверджував, що протокол допиту його в якості свідка від 14.05.2014 у кримінальному проваджені №420141100070000020 (т. 9 а.п. 174-179) він не підписував, наявний там підпис йому не належить.

Відповідно до п. 1.4 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред`явити їх особі, яка підлягає ідентифікації. У документі, що є підставою для проведення експертизи, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов`язаний (зобов`язана) зазначити документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи.

Проте, в порушення вищевказаних вимог Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, слідчим перед приєднанням умовно-вільних зразків, зокрема протоколу допиту ОСОБА_9 в якості свідка від 14.05.2014 до матеріалів справи - не пред`явлено його особі, яка підлягає ідентифікації - ОСОБА_9 , оскільки в матеріалах справи такі дані відсутні, а також не спростовані прокурором у ході судового розгляду.

Оскільки слідчим вказану дію проведено не було, обвинувачений ОСОБА_9 був позбавлений права на захист, передбаченого ст. 20, 42 КПК України, а саме - права надати заперечення щодо автентичності порівняльних матеріалів до моменту їх дослідження експертом, що є істотним порушенням права на захист. Використання як зразків підписів документів, належність яких особі не встановлена беззаперечно, свідчить про недопустимість висновку експерта.

Інші умовно-вільні зразки почерку і підписів, надані експерту в якості порівняльного матеріалу, датовані 13.07.2020, тобто, виконані за часом через шість років 5 місяців. Надана копія службового посвідчення ОСОБА_9 , виданого 17.07.2018, не може бути об`єктом порівняльного дослідження, оскільки відповідно до п. 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів. Експериментальні зразки підписів ОСОБА_9 відбиралися та виконувалися останнім 13.07.2020, тобто також через шість років п`ять місяців з моменту виконання досліджуваного підпису.

Більше того, при проведенні вказаного експертного дослідження вільні зразки підпису ОСОБА_9 взагалі були відсутні, що є порушенням вимог п.1.3 та п. 1.4 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5. Експерту на дослідження було надано два оригінали протоколів затримання ОСОБА_18 , які були об`єктом експертного дослідження та не можуть використовуватися у якості порівняльного матеріалу. При цьому, експерт ОСОБА_136 з відповідними клопотаннями до слідчого не зверталася.

За таких обставин, суд не погоджується із вказаним висновком експерта від 28.08.2020 № 5167, так як вважає його неповним і таким, що проведений з недотриманням положень в галузі почеркознавчої експертизи, а тому не використовує його при прийнятті рішення по даному кримінальному провадженні та визнає недопустимим доказом.

Аналогічна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду від 07.09.2023 у справі № 686/24376/20.

З висновку судової почеркознавчої експертизи від 19.05.2026 №43-34-26 вбачається, що об`єктом дослідження були два оригінали протоколів затримання ОСОБА_18 . В якості порівняльного матеріалу експерту для дослідження були надані (т. 10 а.п. 219):

- вільні зразки підписів ОСОБА_9 в описі документів Матеріали особової справи ОСОБА_9 , а саме: заяві від 20.04.2005 (т. 9 а.п. 129), заяві від 20.04.2005 (т. 9 а.п. 130), атестаційному листі від 10.06.2009 (т. 9 а.п. 131), висновку старшого начальника (керівника) від 19.06.2009 (т. 9 а.п. 132), рапорті від 20.03.2013 (т. 9 а.п. 133), службовій характеристиці від 15.03.2013 (т. 9 а.п. 134), атестаційному листі від 29.07.2013 (т. 9 а.п 135), рапорті від 18.06.2013 (т. 9 а.п. 136), рапорті від 26.11.2013 (т. 9 а.п. 137), рапорті від 10.12.2013 (т. 9 а. п. 138), рапорті від 17.01.2014 (т. 9 а.п. 139), його підпису, зображення якого міститься в копії послужного списку від 21.09.2013 (т. 9 а.п. 152-162);

- умовно-вільні зразки підписів ОСОБА_9 : в протоколі допиту підозрюваного від 22.07.2020 (т. 9 а.п. 45-51), клопотанні на ім`я слідчого другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку з масовими протестами у 2013-2014 роках ДБР (т. 9 а.п. 56), протоколі допиту свідка від 13.07.2020 (т. 9 а.п. 180-183), в описі документів Матеріали особової справи ОСОБА_9 , а саме - автобіографії від 30.11.2018 (т. 9 а.п. 122-123), анкеті від 30.11.2018 (т. 9 а.п. 124-125), зобов`язанні б/д (т. 9 а.п. 126), рапорті від 04.11.2015 (т. 9 а.п. 127), рапорті від 17.09.2016 (т. 9 а.п. 128), атестаційному листі від 24.12.2015 (т. 9 а.п. 140), рапорті від 24.09.2018 (т. 9 а.п. 141), атестаційному листі від 11.12.2018 (т. 9 а.п. 142), рапорті від 20.11.2018 (т. 9 а.п. 143), рапорті від 10.05.2019 (т. 9 а.п. 144), присязі б/д (т. 9 а.п. 146), пам`ятці-ознайомлення від 19.12.2018 (т. 9 а.п. 147-148), ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 № 3206 (т. 9 а.п. 147-149);

- експериментальні зразки підписів ОСОБА_9 , виконані останнім 13.07.2020 (т. 9 а.п. 187-203).

При цьому, суд враховує, що у ході проведення експертизи, призначеної судом, експерти Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_140 та ОСОБА_142 звертались до суду з клопотанням про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи, зокрема, вільних зразків підпису ОСОБА_9 у оригіналах документів з офіційних джерел, які не відносяться до даної справи за часом виконання (2011 - лютий 2014).

За результатами розгляду даного клопотання експертів ухвалою суду було надано тимчасовий доступ до документів, в яких міститься підпис ОСОБА_9 станом на 2011-2014 роки, ухвала суду була виконана, на адресу експертів були направлені оригінали документів з підписами ОСОБА_9 .

Отже, у ході виконання експертизи у розпорядженні експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_140 та ОСОБА_144 були оригінали документації за підписом обвинуваченого ОСОБА_9 :

1) надані експерту при проведенні первинної експертизи під час досудового розслідування, а саме: досліджувані документи - два примірники протоколу затримання ОСОБА_18 , умовно-вільні зразки почерку і підписів ОСОБА_9 та експериментальні зразки підписів ОСОБА_9 ;

2) наявні в матеріалах даного кримінального провадження вільні зразки підписів ОСОБА_9 та умовно-вільні зразки підписів ОСОБА_9 , зазначені вище;

3) додатково надані судом за клопотанням експертів (шляхом тимчасового доступу до документів), які не досліджувались при проведенні первинної експертизи, вільні зразки підпису ОСОБА_9 у оригіналах документів з офіційних джерел, які не відносяться до даної справи, зразки яких відповідають об`єктам, які досліджуються, за часом виконання 2011 - лютий 2014 роки, за видом матеріалів письма (тим писальним приладом, що і досліджувані підписи), за формою документа (протоколи, постанови, накази, пояснення, тощо) та за їх змістом та цільовим призначенням, достовірно виконані ним самим (не менше ніж 15-10 документів), а саме: витяг з кримінального провадження № 12012100200000253 на 1 арк.; запит від 01.04.2013 № 6384 на 1 арк.; повідомлення про початок досудового розслідування від 27.11.2012 № 3342 на 1 арк.; довідка про прийняття і реєстрацію заяви від 27.11.2012 вих 3341 на 1 арк.; протокол допиту свідка ОСОБА_145 від 17.12.2012 на 5 арк.; протокол допиту свідка ОСОБА_146 від 17.12.2012 на 6 арк.; опис документів, що знаходяться у кримінальному провадженні №12012100200000012 на 1 арк.; постанова про закриття кримінального провадження № 12012100200000008 від 20.11.2012 на 2 арк.; рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 20.11.2012 на 1 арк.; протокол огляду трупа від 20.11.2012 на 3 арк.; пояснення ОСОБА_147 від 20.11.2012 на 1 арк.; постанова про призначення експертизи від 20.11.2012 на 1 арк.; повідомлення ОСОБА_148 від 27.11.2012 вих. № 29132 на 1 арк.; опис документів, що знаходяться у кримінальному провадженні № 12012100200000008 на 1 арк.; постанова про закриття кримінального провадження № 12012100200000012 від 27.11.2012 на 2 арк.; рапорт про виявлення кримінального правопорушення від 20.11.2012 на 1 арк.; протокол огляду місця події від 20.11.2012 на 3 арк.; повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №12012100200000008 від 20.11.2012 на 1 арк.; рапорт від 24.11.2012 на 1 арк.; повідомлення ОСОБА_149 від 27.11.2012 вих. 31347 на 1 арк.; повідомлення про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №12012100200000012 від 20.11.2012 на 1 арк.

Відповідно до п. 1.13 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, достатність та якість наданих для проведення експертизи зразків почерку та підпису особи визначаються експертом у кожній конкретній експертній ситуації. Критерієм достатності обсягу порівняльного матеріалу вважається надання такої його кількості, за якою можливо виявити індивідуальність, варіаційність та стійкість ознак в досліджуваному об`єкті і зразках почерку (підпису) певного виконавця.

Тобто, експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України були надані всі можливі вільні зразки підпису ОСОБА_9 у оригіналах документів з офіційних джерел, які не відносяться до даної справи, за часом виконання 2011 - лютий 2014 роки. Водночас експерти у своєму висновку № 43-34-26 від 19.05.2026 не зазначали, що надані оригінали документів надійшли в недостатній кількості для проведення даної експертизи або неможливість проведення експертизи за наданими документами.

Додаткових клопотань про витребування будь-яких інших оригіналів документів, які є найближчими за часом виконання, в яких міститься підпис ОСОБА_9 , для проведення експертизи експертами Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України не заявлялось.

Суд також враховує, що комісійна експертиза проводилась експертами Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України у складі двох осіб (експертів) та суду не було надано доказів того, що експерти не мали необхідних знань для проведення такої експертизи чи були упереджені при її проведенні, що призвело до надання неповного/необґрунтованого висновку.

За таких обставин висновок експертів № 43-34-26 комісійної судово-почеркознавчої експертизи від 19.05.2026, складений експертами Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_140 та ОСОБА_141 , відповідає вимогам статей 101, 102 КПК України, дослідження проведені з дотриманням процесуального порядку призначення й проведення експертизи, ґрунтуються на допустимих доказах. Жодних об`єктивних даних, що висновок вказаної експертизи отриманий унаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства, матеріалами провадження не встановлено.

На підставі наведених показів експертів ОСОБА_140 та ОСОБА_144 , а також врахувавши висновок почеркознавчої експертизи № 43-34-26 від 19.05.2026, відповідно до якого вирішити питання: «Чи виконані підписи від імені ОСОБА_9 у двох примірниках протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.02.2014, розміщені в графі: «Слідчий СВ Святошинського РУ ГУ МВС України в місті Києві Старший лейтенант міліції», ліворуч від друкованого запису « ОСОБА_9 », самим ОСОБА_9 чи іншою особою (особами) (т. № 9, а.п. 171-173; т. 9 а.п. 206-208)?» не виявилося можливим по причині зазначеній у дослідницькій частині цього висновку, суд приходить до висновку про те, що ці докази, хоча й є допустимими, однак не вказують у категоричній формі на те, що саме ОСОБА_9 ставив підписи у двох примірниках протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.02.2014.

У ході роз`яснення свого висновку № 43-34-26 від 19.05.2026 експерти Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_140 та ОСОБА_142 зазначили, що у разі надання їм додаткових оригіналів документів, які є найближчими за часом виконання, в яких міститься підпис ОСОБА_9 , та призначення судом додаткової експертизи, результати можуть змінитися як в одну, так і в іншу сторони. Тобто, експерти ОСОБА_140 та ОСОБА_142 чітко зазначили, що конкретну відповідь можна надати лише за результатами проведення додаткової експертизи за новими матеріалами.

Суд бере до уваги, що у судовому засіданні 17.03.2026 сторона захисту, надаючи суду всі можливі вільні зразки підпису ОСОБА_9 в оригіналах документів з офіційних джерел, які не відносяться до даної справи, за часом виконання (2011 - лютий 2014) зазначала, що інші документи за підписом ОСОБА_9 за місцем його роботи та ймовірного зберігання - у Святошинському УП ГУНП в місті Києві , Бучанському РУП ГУ НП в Київській області та Києво-Святошинського районному суді Київської області , зважаючи на встановлені законодавством строки їх зберігання, відсутні.

На підставі вищевикладеного судом відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про призначення та проведення повторної комісійної почеркознавчої експертизи. Прокурор, заявляючи таке клопотання, не надав додаткових оригіналів документів, які є найближчими за часом виконання - 2011- лютий 2014 року, в яких міститься підпис ОСОБА_9 , а також не заявив таких клопотань про їх витребування в порядку тимчасового доступу до документів, а також не вказав взагалі про їх існування (наявність). При цьому суд бере до уваги, що експерти ОСОБА_140 та ОСОБА_142 , роз`яснюючи свій висновок, чітко зазначили, що за наявності того ж самого порівняльного матеріалу дійти однозначного висновку в одну або ж другу сторону - неможливо.

Також не містять матеріали даного кримінального провадження жодних доказів на підтвердження тверджень сторони обвинувачення про вчинення кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_9 , за попередньою змовою групою осіб.

Що стосується доводів сторони обвинувачення про неправомірність складання слідчим, який не входив до складу слідчої групи, протоколу затримання особи у вчиненні кримінального правопорушення, то суд вважає за необхідне звернути увагу, що такі доводи сторони обвинувачення не грунтуються на вимогах закону, оскільки підстави та порядок затримання особи без ухвали слідчого судді, суду визначені ст.ст. 207-213 КПК України, відповідно до яких затримання може відбуватися без ухвали слідчого судді, суду уповноваженою службовою особою у конкретно визначених випадках. Тобто, особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, може бути затримано як в межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР, так і до внесення відомостей до ЄРДР.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 204/6541/16-к, затримання в порядку статей 207 або 208 КПК є несподіваною для його учасників подією. Оскільки закон надає органам правопорядку повноваження за певних умов проводити затримання без попереднього судового дозволу, це означає, що законодавець визнає непередбачуваність обставин, які зумовлюють таке затримання. Здійснення затримання і обшуку особи до внесення в ЄРДР відомостей про правопорушення, про яке стало відомо в результаті його затримання і обшуку, не суперечить вимогам кримінального процесуального закону в цьому аспекті.

Щодо твердження сторони захисту

про порушення строків досудового розслідування

Сторона захисту у ході судового розгляду доводила, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62020000000000667 від 19.08.2020 стосовно ОСОБА_9 прокурором скеровано до суду поза межами строку досудового розслідування з огляду на наступне.

17.07.2020 у кримінальному провадженні № 42014100070000020 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України (у редакції від 07.04.2011), ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України.

19.08.2020 з кримінального провадження № 42014100070000020 виділено матеріали кримінальному провадженні №62020000000000667 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України (у редакції від 07.04.2011), ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України.

14.09.2020 повідомлено про завершення досудового розслідування кримінального провадження №62020000000000667.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/54788/20-к визначено стороні захисту строк ознайомлення з матеріалами кримінального провадження№62020000000000667 - 19.12.2020.

Складено обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62020000000000667 та затверджено прокурором 21.12.2020.

Вручено обвинувальний акт ОСОБА_9 24.12.2020.

Скеровано обвинувальний акт до суду 28.12.2020.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду, зокрема з обвинувальним актом.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Зазначена норма процесуального закону також передбачає, що строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та в порядку, передбачених КПК України.

Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 частину першу статті 284 КПК було доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Зазначена норма була введена в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, тобто з 15.03.2018. Вказані зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Відповідно до ч.7 ст.217 КПК України, днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.

Судом встановлено, що відомості до ЄРДР за № 42014100070000020 внесені 05.02.2014. В подальшому до ЄРДР вносились відомості щодо інших заяв, повідомлень про вчинення кримінального правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Вказані матеріали досудового розслідування неодноразово об`єднувались в одне провадження та виділялись із нього згідно досліджених у суді матеріалів.

З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що за епізодами кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_9 , відомості до ЄРДР були внесені до набуття чинності Законом № 2147-VIII від 03.10.2017, а саме: за епізодом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України - 19.05.2014; за епізодом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України - 26.10.2015; за епізодом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України - 26.03.2015; за епізодом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ст. 340 КК України - 06.10.2017 (т. 2 а.п. 100).

У ході судового розгляду даного кримінального провадження прокурором у порядку ст. ст. 36, 338, 341 КПК України змінено обвинувачення в суді на підставі ст. 338 КПК України в частині зміни обсягу обвинувачення та кваліфікації дій ОСОБА_9 з ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України (у редакції від 07.04.2011), ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України на ч. 2 ст. 28, ст. 340, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 371 КК України та виключено з обвинувачення ОСОБА_9 кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України.

Ті обставини, що кримінальне провадження № 62020000000000667 було виділено з матеріалів кримінального провадження № 42014100070000020 від 05.02.2014, та відомості про яке внесені до ЄРДР 19.08.2020, тобто після набрання чинності вказаним законом, в даному випадку не дає підстав для застосування п.10 ч.1 ст.284 КПК України, який не має зворотної дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальні правопорушення внесені в ЄРДР після 15.03.2018. Тобто ці положення застосовуються до кримінальних проваджень, які були виділені з кримінального провадження і відомості про які (до їх виділення) внесені до ЄРДР після 15.03.2018 року.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові Об`єднаної палати ККС ВС від 11.09.2023 у справі № 711/8244/18, датою введення в дію положень, вказаних у пункті 4 § 2 розділу 4 Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального Кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», у тому числі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України, є 16 березня 2018 року. Пункт 10 частини 1 статті 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року, і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати.

Отже, за епізодами кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_9 , відомості внесені до ЄРДР до введення в дію змін до Закону № 2147-VIII, а тому до кримінального провадження стосовно ОСОБА_9 повинні застосовуватися правила для обчислення строків досудового розслідування, що діяли станом на 06.10.2017. Тому підстави для застосування п.10 ч.1 ст.284 КПК України у даному кримінальному провадженні відсутні.

Мотиви ухвалення інших рішень

щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку,

та положення закону, яким керувався суд

Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. На підставі ст. 62 Конституції України, положень ст. 17 КПК обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

П. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у рішеннях по справах «Тельфнер проти Австрії» від 20.03.2001 та «Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства» від 08.02.1996.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої ст. 284 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, даючи правову оцінку встановленим по кримінальному провадженню обставинам, суд вважає, що доводи обвинувачення не знайшли свого об`єктивного підтвердження та ґрунтуються на припущеннях. Сумнівний характер вчинення ОСОБА_9 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Аналіз досліджених доказів переконав суд у тому, що жоден з запропонованих стороною обвинувачення і перевірених у судовому засіданні доказів як окремо, так і в сукупності з іншими доказами, не спростовують твердження ОСОБА_9 про те, що інкриміновані йому кримінальні правопорушення він не вчиняв, та не можуть бути покладені в безпосереднє підтвердження винуватості останнього.

Отже, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, безпосередньо дослідивши надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази та оцінивши всебічно, повно та неупереджено з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, приходить до висновку, що пред`явлене ОСОБА_9 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340; ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 371 КК України, не знайшло свого підтвердження в ході проведеного судового розгляду даного кримінального провадження, ґрунтується лише на припущеннях і не підтверджується достатніми, належними, достовірними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_9 вищезазначених кримінальних правопорушень.

Натомість, досліджені судом докази лише підтверджують ряд обставин, які й не заперечувала сторона захисту, зокрема щодо того, що ОСОБА_9 станом на 18.02.2014 обіймав посаду слідчого СВ Святошинського РУ ГУ МВС України у м.Києві, проте ці докази не доводять, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28 ст. 340; ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 371 КК України, були вчинені саме ОСОБА_9 .

З огляду на викладене, суд дійшов до переконання про недоведеність вчинення ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340; ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 371 КК України, а саме - слід визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдати в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях:

- у незаконному перешкоджанні організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій, вчиненому службовою особою, за попередньою змовою групою осіб,

- у службовому підробленні, тобто у складанні службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, внесенні до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, вчиненому за попередньою змовою групою осіб;

- у завідомо незаконному затриманні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Відтак, ОСОБА_9 у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, а саме - у зв`язку з недоведеністю, що вказані кримінальні правопорушення вчиненні ОСОБА_9 , необхідно визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 371 КК України, та виправдати.

Судові витрати за даним кримінальним провадженням віднести за рахунок держави. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Щодо цивільного позову

У межах даного кримінального провадження представником потерпілого ОСОБА_18 - адвокатом ОСОБА_19 заявлено цивільний позов до ОСОБА_9 , Головного управління Національної поліції у м. Києві , Державної казначейської служби України в м. Києві , Міністерства внутрішніх справ України , Державної казначейської служби України про стягнення солідарно моральної шкоди на користь ОСОБА_18 в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень 00 коп., яка полягає у фізичних, душевних та психічних стражданнях останнього, завдана злочинною поведінкою обвинуваченого ОСОБА_9 .

У ході судового розгляду даного кримінального провадження потерпілий ОСОБА_18 зазначив, що обвинуваченого ОСОБА_9 він не знає, жодних претензій до нього немає та не пам`ятає, щоб надавав доручення адвокату на подачу цивільного позову (т. 10 а.п. 97-100-Б).

Представник потерпілого ОСОБА_18 - адвокат ОСОБА_19 направила 15.12.2025 до суду листа, в якому повідомила, що за погодженням з потерпілим ОСОБА_18 нею було подано вказаний цивільний позов. У зв`язку з мобілізацією до Збройних Сил України у травні 2022 року, нею була призупинена адвокатська діяльність згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 02.04.2025, на даний час вона проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (т. 10 а.п. 102-103).

Обвинувачений ОСОБА_9 заявлений цивільний позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, оскільки інкримінованих кримінальних правопорушень він не вчиняв, будь-якої шкоди потерпілому ОСОБА_18 не завдавав.

У судовому засіданні представник цивільного відповідача - Міністерства внутрішніх справ ОСОБА_20 заперечував щодо задоволення позову, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим, просив відмовити у його задоволенні з таких підстав. У прохальній частині позовної заяви міститься вимога про стягнення з МВС шкоди на користь потерпілого ОСОБА_18 , однак у самому тексті позову взагалі не розкрито та не обґрунтовано, яким саме чином і якими конкретно діями особі було завдано цю шкоду. Позицію позивача щодо віднесення МВС України до числа цивільних відповідачів вважає хибною, оскільки обвинувачений ОСОБА_9 ніколи не обіймав посад безпосередньо в МВС України та не перебував із МВС України у службових (трудових) відносинах. Вважає, що відсутні жодні правові підстави для застосування положень ст. 1172 ЦК України щодо відшкодування юридичною особою шкоди, завданої її працівником. Також зазначив, що суд не може стягувати шкоду з МВС на підставі ст. 1174 ЦК України. У разі, якщо суд дійде висновку про наявність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, обов`язок щодо відшкодування такої шкоди має покладатися на державу, звернув увагу суду на положення ст. 1190 ЦК України, яка регламентує солідарну відповідальність та наголосив, що в разі її застосування суд зобов`язаний чітко визначити розмір шкоди, безпосередньо завданої потерпілому. Отже, МВС України є неналежним відповідачем. Матеріали кримінального провадження не можуть підміняти докази, які повинні долучатися до цивільного позову у кримінальному провадженні на підтвердження його обставин. Відзив на цивільний позов надав суду (т. 12 а.п. 162-182).

У судовому засіданні представник ГУ НП в м. Києві ОСОБА_23 заперечувала щодо задоволення позову та просила відмовити у його задоволенні з таких підстав. ГУ НП в м. Києві не заподіювало позивачу будь-якої шкоди. Також шкода не була завдана поліцейськими, які проходили службу в підрозділах ГУ НП у м. Києві . Обвинувачений не перебував у трудових чи службових відносинах з ГУ НП в м. Києві на момент вчинення дій, які є предметом дослідження цього кримінального провадження. ГУ НП в м. Києві не є правонаступником органу міліції - Головного управління МВС України в м. Києві , який наразі перебуває у стані припинення (ліквідації). З огляду на відсутність правонаступництва та трудових відносин із фігурантом справи, ГУ НП у м. Києві не є належним відповідачем у цьому кримінальному провадженні. Відзив на цивільний позов надала суду (т. 12 а.п. 146-161)

Представник Державної казначейської служби України (далі - Казначейство ) ОСОБА_22 надіслала до суду відзив на цивільний позов та просила проводити розгляд справи у відсутність представника. З відзиву вбачається, що Казначейство не є учасником спірних відносин і не має фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Визначені ч. 2 ст. 50 ЦПК України підстави процесуальної співучасті для Казначейства у цій справі відсутні. Казначейство не завдавало шкоди позивачу ані одноособово, ані спільно з відповідачами. У зв`язку з чим, Казначейство не може нести солідарну відповідальність перед позивачем. Казначейство вважає, що позивач обґрунтовує свої вимоги винятково оціночними судженнями та не надає ані доказів заподіювання йому шкоди, ані фактичного підтвердження цього факту у встановленому законодавством порядку. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності є, як правило, відповідне судове рішення, що набрало законної сили. Вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди є безпідставними та необґрунтованими та відсутні правові підстави для їх задоволення (т. 12 а.п. 53-81).

Представник ГУ Державної казначейської служби України в м. Києві ОСОБА_24 надіслав до суду відзив на цивільний позов та просив проводити розгляд справи у відсутність представника. З відзиву вбачається, що ГУ Державної казначейської служби України в м. Києві заперечує проти позовних вимог, оскільки жодних прав та інтересів позивача не порушувало, моральної шкоди позивачу не завдавало, не несе відповідальності за шкоду, завдану іншими фізичними та/або юридичними особами (державними органами). Крім того, у відзиві зазначено, що ГУ Державної казначейської служби України в м. Києві є неналежним цивільним відповідачем у даній справі. У разі задоволення судом позовних вимог, належним способом виконання судового рішення про стягнення шкоди є стягнення коштів з державного бюджету, без зазначення органу Казначейства, через який необхідно здійснювати таке стягнення (т. 12 а.п. 26-35).

Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених частиною першою статті 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про недоведеність вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 371 КК України, ОСОБА_9 , цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_19 про стягнення солідарно з ОСОБА_9 , Головного управління Національної поліції у м. Києві , Державної казначейської служби України в м. Києві , Міністерства внутрішніх справ України , Державної казначейської служби України моральної шкоди в розмірі 300 000 гривень 00 коп. слід залишити без розгляду.

Щодо руху даного кримінального провадження

28.12.2020 вказане кримінальне провадження надійшло в провадження судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 (т. 1 а.п. 68).

24.02.2021 прокурором у справі ОСОБА_10 подано заяву про відвід судді ОСОБА_1 від розгляду даного кримінального провадження (т. 1 а.п. 88-91).

03.03.2021 ухвалою Святошинського районного суду м. Києва (суддя ОСОБА_150 ) у задоволенні заяви прокурора ОСОБА_10 про відвід судді ОСОБА_1 відмовлено (т. 1 а.п. 150, 154-155).

14.06.2021 захисником ОСОБА_15 подано заяву про відвід судді ОСОБА_1 від розгляду даного кримінального провадження (т. 1 а.п. 177-178).

23.06.2021 ухвалою Святошинського районного суду м. Києва (суддя ОСОБА_151 ) у задоволенні заяви захисника ОСОБА_15 про відвід судді ОСОБА_1 відмовлено (т. 1 а.п. 194, 198).

09.11.2021 та 23.11.2021 проведено підготовче судове засідання, розглянуто клопотання сторін з підстав, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, обвинувальний акт призначено до судового розгляду (т. 2 а.п. 112-113, 141-144, 146-152).

01.12.2021 прокурором у справі ОСОБА_12 подано клопотання про направлення кримінального провадження №62020000000000667 за обвинуваченням ОСОБА_9 (справа № 759/23437/20) судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_152 для вирішення питання про об`єднання з матеріалами кримінального провадження №62020000000000317 за обвинуваченням ОСОБА_39 (справа № 759/13891/20) (т. 2 а.п. 163-165).

07.09.2022 ухвалою Святошинського районного суду м. Києва (суддя ОСОБА_152 ) у справі № 759/13891/20 відмовлено в об`єднані матеріалів кримінального провадження №62020000000000667 за обвинуваченням ОСОБА_9 (справа №759/23437/20) з матеріалами кримінального провадження №62020000000000317 за обвинуваченням ОСОБА_39 (справа № 759/13891/20) (т. 3 а.п. 6-8).

27.10.2022 розпочато судовий розгляд даного кримінального провадження, встановлено порядок судового розгляду: дослідити письмові докази сторони обвинувачення, допитати свідків обвинувачення, дослідити письмові докази сторони захисту, допитати свідків захисту, допитати потерпілого, допитати обвинуваченого, розглянути доповнення до судового розгляду у разі заявлення відповідних клопотань сторонами, провести судові дебати. За клопотанням прокурора відкладено судове засідання для долучення письмових доказів (т. 3 а.п. 23-24).

З 30.01.2023 по 19.02.2024 - стадія долучення та дослідження письмових доказів сторони обвинувачення (т. 3 а.п. 29-30).

З 27.02.2024 по 29.05.2025 - стадія допиту свідків сторони обвинувачення:

- у судовому засіданні 27.10.2022 прокурором у ході проголошення вступної промови подано до суду клопотання про допит у судовому засіданні 46 свідків сторони обвинувачення, яке задоволено судом (т.3 а.п. 20-22);

- у судових засіданнях з 27.02.2024 по 24.09.2024 допитано свідків обвинувачення ОСОБА_37 , ОСОБА_26 , ОСОБА_35 , ОСОБА_38 , ОСОБА_36 , ОСОБА_44 , ОСОБА_43 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 ;

- у судовому засіданні 24.09.2024 прокурором заявлено клопотання про допит додатково ще п`яти свідків: ОСОБА_28 , ОСОБА_59 , ОСОБА_34 , ОСОБА_32 , яких не було допитано у ході досудового розслідування, та свідка ОСОБА_79 - захисника ОСОБА_18 (т. 3 а.п. 154);

- у судовому засіданні 03.10.2024 прокурор частково відмовився від допиту 37 свідків, судом прийнято відмову прокурора від допиту 37 свідків (т. 3 а.п. 163-167);

- у судових засіданнях з 03.10.2024 по 29.05.2025 (з урахуванням неявок свідків до суду та застосуванням до них приводів) допитано свідків обвинувачення ОСОБА_28 , ОСОБА_59 , ОСОБА_34 , ОСОБА_32 (т. 3 а.п. 162-230; т. 10 а.п. 6-26, 34-43);

- у судових засіданнях 29.05.2025 та 25.06.2025 прокурор відмовився від допиту свідка ОСОБА_79 та потерпілого ОСОБА_18 , зазначивши про можливе забезпечення явки вказаних осіб у наступні судові засідання (т. 10 а.п.25, 31-32; т. 3 а.п. 224).

З 03.09.2025 по 04.11.2025 - стадія допиту свідків сторони захисту:

- у судовому засіданні 03.09.2025 захисником ОСОБА_14 подано до суду клопотання про допит у судовому засіданні 3 свідків сторони захисту (т. 10 а.п. 44);

- у судових засіданнях 23.09.2025 та 01.10.2025 допитано свідків захисту ОСОБА_39 та ОСОБА_121 (т. 10 а.п. 57-59; 64-65);

- у судовому засіданні 04.11.2025 (з урахуванням неявок свідка до суду) захисник ОСОБА_14 відмовився від допиту свідка ОСОБА_153 у зв`язку з неможливістю забезпечити явку вказаного свідка до суду (т. 10 а.п. 79).

04.11.2025 та 18.11.2025 - допит обвинуваченого ОСОБА_9 (т. 10 а.п. 78-80; 82-84).

26.11.2025 та 03.12.2025 - допит потерпілого ОСОБА_18 (т. 10 а.п. 97-100-Б).

З 26.11.2025 по 19.10.2026 - стадія доповнень судового розгляду в порядку ст. 363 КПК України:

- у судовому засіданні 26.11.2025 прокурором заявлено клопотання, яке задоволено судом, про допит свідків ОСОБА_154 та ОСОБА_101 , які були понятими у ході складання протоколу затримання особи у вчиненні злочину - ОСОБА_18 (т. 10 а.п. 99);

- у судовому засіданні 26.11.2025 стороною захисту заявлено клопотання, яке задоволено судом 16.12.2025, про проведення комісійної судово-почеркознавчої експертизи (т. 10 а.п. 91-96);

- у період з 16.12.2025 по 01.06.2026 проведення комісійної судово-почеркознавчої експертизи, процедура тимчасового доступу до документів, дослідження відеозаписів, наданих стороною захисту щодо проведення 18.02.2014 мирних зібрань, зборів, мітингів, походів та демонстрацій в центральній частині міста Києва (т. 10 а.п. 120-250);

- 01.06.2026 надходження до суду з Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України висновку експертів від 19.05.2026 № 43-34-26 (т. 10 а.п. 218);

- у судовому засіданні 15.06.2026 прокурором подано клопотання, у задоволенні якого судом відмовлено, про призначення та проведення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи (т. 11 а.п. 25-40);

- у судовому засіданні 26.06.2026 прокурором подано клопотання, у задоволенні якого судом відмовлено, про допит свідків ОСОБА_79 , ОСОБА_57 , ОСОБА_71 , ОСОБА_87 (т. 11 а.п. 41-44);

- у судовому засіданні 26.06.2026 прокурором у справі ОСОБА_12 подано заяву про відвід судді ОСОБА_1 від розгляду даного кримінального провадження (т. 11 а.п. 43-44);

- ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29.06.2026 (суддя ОСОБА_155 ) у задоволенні заяви прокурора ОСОБА_12 про відвід судді ОСОБА_1 відмовлено (т. 11 а.п. 49);

- у судовому засіданні 08.07.2026 прокурором у справі ОСОБА_12 повторно подано заяву про відвід судді ОСОБА_1 від розгляду даного кримінального провадження (т. 11 а.п. 52-67);

- ухвалою Святошинського районного суду м. Києва 10.07.2026 (суддя ОСОБА_156 ) у задоволенні заяви прокурора ОСОБА_12 про відвід судді ОСОБА_1 відмовлено (т. 11 а.п. 68-82);

- у судовому засіданні 16.07.2026 прокурором подано клопотання, у задоволенні якого судом відмовлено, про допит свідка ОСОБА_133 , яка є матір`ю ОСОБА_61 - учасника мирних акцій протесту 18.02.2014 у центральній частині міста Києва (т. 11 а.п. 98-101).

- у судовому засіданні 15.09.2026 прокурором змінено обвинувальний акт, після чого судом виконувалися вимоги ст. 338 КПК України (т. 11 а.п. 102-123, 132-133; т.12 а.п. 5-13, 17);

- у судовому засіданні 07.10.2026 прокурором оголошено про неможливість забезпечення явки до суду свідків ОСОБА_154 , який помер, та ОСОБА_101 , особу та місцезнаходження якого не встановлено, а також заявлено клопотання про повторний виклик та допит свідка ОСОБА_124 . Судом допитано представників цивільних відповідачів ОСОБА_20 та ОСОБА_23 (т. 12 а.п. 20-22);

- у судовому засіданні 19.10.2026 за ініціативою суду допитано експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ОСОБА_140 та ОСОБА_157 ; досліджено лист Львівського НДІ судових експертиз , досліджено відзиви цивільних відповідачів; прокурором оголошено інформацію щодо неможливості забезпечення явки до суду свідка ОСОБА_79 (т. 12 а.п. 27-99, 133-137);

- у судовому засіданні 19.10.2026 прокурором повторно подано клопотання, у задоволенні якого судом відмовлено, про призначення та проведення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи (т. 12 а.п. 88-92; 133-137).

З 19.10.2026 по 04.11.2026 - судові дебати, репліки, право останнього слова обвинуваченого (т. 12).

Суд звертає увагу, що зазначене кримінальне провадження, з урахуванням його складності та об`єму матеріалів кримінального провадження, розглядалось в умовах карантину на території України (COVID-19) у період 2021-2022 років, воєнного стану (беручи до уваги і проведення на території міста Києва активних бойових дій з відбиття військової агресії російської федерації в період лютого-квітня 2022 року), а також враховуючи ракетні обстріли міста та повітряні тривоги, відключення електроенергії, надмірної завантаженості Святошинського районного суду міста Києва, а тому судом вжито всіх необхідних та можливих заходів для ефективного розгляду кримінального провадження у розумні строки.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 9, 17, 23, 84, 86, 87, 91, 92, 94, 97, 129, 368-371, 373, 374, 376, ч. 15 ст. 615 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 371 КК України та виправдати, оскільки не доведено, що кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_9 .

Процесуальні витрати, а саме витрати на проведення експертизи - віднести за рахунок держави.

Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_18 - адвоката ОСОБА_19 до ОСОБА_9 , Головного управління Національної поліції у м. Києві , Державної казначейської служби України в м. Києві , Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України про стягнення солідарно моральної шкоди в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень 00 коп. - залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1