Рішення № 141253190, 23.09.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/21787/26

пр. № 2/759/13468/26

23 вересня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П`ятничук І.В., розглянувши без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

21.07.2026 року Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, яким просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» заборгованість по оплаті за надані послуги з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій за період з 01.03.2019 року по 28.02.2025 року у розмірі 11706,49 грн., інфляційні втрати у розмірі 3867,82 грн., 3 % річних у розмірі 1025,10 грн., за надану підприємством послугу з управління багатоквартирним будинком за період з 01.03.2025 по 01.07.2026 у розмірі 5326,92 грн., інфляційні втрати у розмірі 318,58 грн., 3 % річних у розмірі 97,08 грн. та судові витрати у сумі 3328,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачам на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яким позивачем надавались послуги, однак оплату за отримані послуги відповідачі сплачують не у повному обсязі в зв`язку з чим утворилась вказана заборгованість. Посилаючись на положення ст.ст.64, 66, 67, 162 ЖК України та ст. 509, 526, 625 ЦК України, позивач просив заявлені позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21.08.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз`яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідача не надходило. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідача та/або позивач до суду не подавали.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2006 року належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі вказаної квартири користується послугами, що надавалися позивачем.

Згідно розрахунку заборгованості у відповідачів перед позивачем за період 01.03.2019 по 28.02.2025 року наявна заборгованість у розмірі 16599,41 грн., яка складається з: основної суми заборгованості 11706,49 грн.; інфляційних нарахувань 3867,82 грн.; 3% річних 1025,00 грн., за період 01.03.2025 по 01.07.2026 року у розмірі 5742,58 грн., яка складається з: основна сума заборгованості 5326,92 грн.; інфляційних нарахувань 318,58 грн.; 3% річних 97,08 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, якими відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦК України є, зокрема, закони України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином судом встановлено, що у відповідачів утворилась заборгованість перед позивачем, внаслідок неналежного виконання обов`язків по оплаті комунальних послуг із за період з 01.03.2019 по 28.02.2025 р. та 01.03.2025 по 01.07.2026 р.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

У ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16.12.2015 року у справі № 6-2023цс15).

З огляду на те, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов`язання, вони на вимогу позивача повинні сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми. Висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 07.07.2020 року у справі № 14-448цс19-ц.

Правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Системний аналіз положень ст. ст. 2, 9, 10, 189, 190 ЖК Української PCP дає підстави для висновку про те, що правовідносини, пов`язані з несвоєчасною оплатою житлово-комунальних послуг, за своєю правовою природою не є житловими.

З огляду на викладене слід дійти висновку про те, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачами не надано, як і не надано доказів щодо належного виконання грошових зобов`язань щодо сплати за надані житлово-комунальні послуги.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За правилами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

У зв`язку із простроченням щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг, відповідачі зобов`язані солідарно сплатити на користь позивача заборгованість за період з 01.03.2019 року по 28.02.2025 року у розмірі 16599,41 грн. та за період з 01.03.2026 року по 01.07.2026 року у розмірі 5742,58 грн.

Відповідачами не надано до суду доказів на спростування розрахунку заборгованості, наданого позивачем, судом перевірена правильність нарахування заборгованості.

Зважаючи на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє у доказах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню з кожного з відповідачів у розмірі по 1814,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, ЦК України; ст.ст 12, 13, 48, 81-82, 141, 223, 259, 263, 264, 268, 273, 280-285 ЦПК України, ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд,

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» ( код ЄДРПОУ 39607507, місце знаходження: м. Київ, вул. Симиренка, 17) заборгованість по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.03.2019 року по 28.02.2025 року у розмірі 11706 грн. 49 коп., інфляційні втрати 3867 грн. 82 коп., 3 % річних 1025 грн. 10 коп., заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.03.2025 р. по 01.07.2026 р. у розмірі 5326 грн. 92 коп., інфляційні втрати 318 грн. 58 коп., 3 % річних у розмірі 97 грн. 08 коп., а всього стягнути 22341 (двадцять дві тисячі триста сорок одну) грн. 99 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» ( код ЄДРПОУ 39607507, місце знаходження: м. Київ, вул. Симиренка, 17) судовий збір у розмірі 1664 грн. 00 коп. з кожного.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І.В. П`ятничук