Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №: 398/3340/26провадження №: 2/398/3476/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
"04" листопада 2026 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Петренко С.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Клочко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача ТОВ «Санфорд Капітал» Маслюженко М.П. звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області із зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-46597864 від 08.03.2020 в сумі 99385,33 грн. та судові витрати.
Позовна заява обґрунтована тим, що 09.03.2020 АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 014-RO-82-46597864, за умовами якого банк зобов`язався відкрити позичальнику поточний рахунок та надати кредит в сумі 27395,74 грн. на строк 48 місяців зі сплатою відсотків у розмірі 52,9% річних. Банк свої зобов`язання за договором виконав, надавши кредитні кошти. Натомість ОСОБА_1 припинив виконувати взяті на себе зобов`язання, в результаті чого у нього утворилась заборгованість за договором у загальному розмірі 99385,33 грн., яка складається із заборгованості за основним боргом в сумі 26253,71 грн. та заборгованості за несплаченим відсоткам в сумі 73131,62 грн.
09.04.2020 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» був укладений договір факторингу №114/2-31-F, за умовами якого Фактор набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014-RO-82-46597864 від 09.03.2020.
07.10.2025 між ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «Санфорд Капітал» уклали Договір відступлення права вимоги №1-07/10, за умовами якого Фактор (позивач) набув право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014-RO-82-46597864 від 09.03.2020.
Посилаючись на викладені обставини просить суд позов задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи провести за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач повідомлявся судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої він є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. Клопотань до суду та відзиву на позовну заяву не надходило.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв`язку з цим, суд згідно з вимогами ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані сторонами докази, суд доходить наступних висновків.
Як встановлено із матеріалів справи, 09.03.2020 ОСОБА_1 підписав заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит Готівкою» № 014-RO-82-46597864, за умовами якої банк відкрив поточний рахунок в гривнях на ім`я клієнта. Відповідно до п.1.2. заяви-договору банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 27395,74 грн, а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування.
Відповідно до п.1.2.2. заяви-договору, строк кредиту 48 місяців, з 09.03.2020 по 09.03.2024.
У пункті 1.2.3. заяви-договору процентна ставка за кредитом складає в розмірі 52,90 % річних, без укладання додаткової заяви до цієї заяви-договору.
Таким чином, між АТ «Райффайзен Банк аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір в електронній формі, який підписаний з боку позичальника електронним підписом.
09.03.2020 з ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування життя.
Як встановлено з матеріалів справи, АТ «Райффайзен Банк Аваль» свої зобов`язання перед відповідачем виконав, відкривши поточний рахунок на його ім`я та надавши кредит у сумі 27 395,74 грн., як це передбачено умовами договору.
Відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, частково здійснював погашення простроченої заборгованості, але не в повному обсязі, про що свідчить виписка по його рахунку.
09.04.2020 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» був укладений договір факторингу №114/2-31-F, за умовами якого ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 014-RO-82-46597864 від 09.03.2020.
ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП», після переходу до нього права вимоги до ОСОБА_1 продовжило нарахування відсотків за кредитним договором.
07.10.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» та ТОВ «Санфорд Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №1-07/10, за умовами якого ТОВ «Санфорд Капітал» отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 014-RO-82-46597864 від 09.03.2020, що також підтверджується витягом з реєстру боржників.
За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч.2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові у справі відсутнє (щодо обох договорів), хоча на виконання умов договорів факторингу могло бути витребувано клієнтом. Разом з цим, виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом. Такі відомості стороною відповідача не надані.
За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 667/11010/14-ц (провадження № 61-10349св18).
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
При цьому, за нормою ч. 1 ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
За змістом ст. ст. 1048, 1054 ЦК України право кредитодавця на нарахування передбачених договором процентів за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, оскільки за межами цього строку діє інший вид правовідносин - прострочення виконання зобов`язання, де застосуванню підлягають положення ст.625 ЦК України.
Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що після укладення договору сторони досягли згоди щодо продовження строку кредитування, що позивачем було акцептовано пропозицію про пролонгацію кредиту, а також доказів сплати комісії за продовження строку користування кредитом чи вчинення інших дій, які відповідно до умов договору свідчили б про його пролонгацію.
Між тим, судом встановлено, що у заяві-договорі про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит Готівкою» № 014-RO-82-46597864 від 09.03.2020, а саме п.1.2.2. сторони погодили, що строк кредиту становить 48 місяців, з 09.03.2020 по 09.03.2024. Пролонгація умовами договору не передбачена.
При цьому, з розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» встановлено, що товариство нарахувало відповідачу відсотки за користування кредитом за період з 17.12.2020 по 07.10.2025, тобто поза межами строку кредитування.
Відтак нарахування процентів за користування кредитом після закінчення встановленого договором строку кредитування не ґрунтується на належних доказах погодженого сторонами продовження строку дії кредитного договору.
Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 «До того ж, позивачем не надано доказів звернення позичальника за продовженням строку користування кредитом у будь-який спосіб, чи то визначений Договором, чи законом. Тому, у позикодавця виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії, тобто до 11.02.2024 р.».
Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Відповідно до з ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, враховуючи наведене, підстави для нарахування та сплати відсотків за період поза межами кредитного договору, відсутні. Розрахувати відсотки необхідно в межах строку дії договору, тобто за 48 місяці, починаючи з 09.03.2020 по 09.03.2024, розмір яких складає 57967,24 грн (27934,74 грн * 52,9% річних * 48 місяців), що узгоджується із розрахунком заборгованості до вказаного кредитного договору.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 26253,71 грн. та заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 09.03.2020 по 09.03.2024 в сумі 57967,24 грн., а всього в сумі 84220,95 грн.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 11 200,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №569/17904/17, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги тривалість розгляду справи, складність справи, яка не є складною та є однотипною для адвоката, розглядалася у спрощеному позовному провадженні, що не потребує значного витрачання часу адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), а також ціну позову, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 4000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України та абз. 1 п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 81, 141, 258, 259, 263 265, 268, 280 282 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації, установлене судом: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал»: ідентифікаційний код 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69): заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-46597864 від 08.03.2020 у розмірі 84220,95 грн., яка складається з: 26253,71 гривень заборгованість за основною сумою боргу (тіло кредиту); 57967,24 гривень - заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації, установлене судом: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал»: ідентифікаційний код 43575686, адреса: Україна, 49005, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 21, 5-й поверх, приміщення 68, 69) судові витрати в розмірі 2256,16 гривень - судового збору та 4000 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 04.11.2026.
Суддя С.Ю.ПЕТРЕНКО
Судове рішення № 141250566, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 398/3340/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: