Рішення № 141250546, 04.11.2026, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/2610/25

Провадження № 2/396/313/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26.10.2026 року м. Новоукраїнка

Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді: Цесельської О.С.,

за участю секретаря судового засідання: Трохимчук Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Новоукраїнка цивільну справу №396/2610/25 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Єльнікова Наталя Олексадрівна, до Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

В обгрунтування уточнених позовних вимог позивач зазначає, що у 2006 році він фактично придбав житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у місцевого мешканця за повну вартість й отримав ключі від домоволодіння. Однак через відсутність правових знань письмовий договір купівлі-продажу між сторонами не укладався, внаслідок чого у позивача відсутні правовстановлюючі документи на вказану нерухомість. ОСОБА_1 вказує, що понад 19 років поспіль він безперервно, відкрито та добросовісно проживає в цьому будинку, здійснює поточні й капітальні ремонти, доглядає за присадибною територією, а також самостійно та в повному обсязі сплачує податки й комунальні послуги, поводячись із майном як із власним. За застарілими даними КП «Благовіщенське МБТІ» юридичним власником майна значився ОСОБА_2 .. Проте, враховуючи, що за весь цей час він не виявляв жодного інтересу до своєї речі. З огляду на зазначені обставини та сплив установленого законом строку давнісного володіння, позивач просить суд визнати за ним право власності на спірну садибу.

Ухвалою суду від 15.12.2025 р. позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

22.12.2025 р. від позивача, на виконання зазначеної вище ухвали суду, до матеріалів справи долучено заяву про усунення недоліків та позовну заяву в новій редакції. Нею позивач остаточно звузив предмет позову виключно до визнання права власності за набувальною давністю на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , уточнивши, що земельна ділянка до позовних вимог не входить. Як на підставу позову, ОСОБА_1 вказав на факт купівлі цього будинку у 2006 р. без укладення письмового договору та безперервне відкрите володіння ним упродовж 19 років. З огляду на юридичну невизначеність статусу попереднього зареєстрованого власника ОСОБА_2 , відсутність його спадкоємців та керуючись правовою позицією Верховного Суду у справі №201/12550/16-ц, позивач визначив належним відповідачем Новоукраїнську міську раду як орган управління майном територіальної громади.

21.01.2026 р. від представника відповідача Новоукраїнської міської ради надійшло клопотання про заміну первісного відповідача, у якому зазначено, що спірний житловий будинок у АДРЕСА_1 , відповідно до розпорядження КМУ від 12.06.2020 р. №716-р, територіально знаходиться в межах Рівнянської сільської територіальної громади, яка є окремою адміністративною одиницею. Оскільки міська рада не має інформації про це майно та не є його розпорядником, остання просить суд замінити Новоукраїнську міську раду на належного відповідача - Рівнянську сільську раду.

Ухвалою суду від 28.01.2026 р., за клопотанням позивача, витребувано від Новоукраїнської державної нотаріальної контори Кіровоградської області докази, а саме відомості відносно того чи заводилась спадкова справа після смерті померлого ОСОБА_2 ..

Ухвалою суду від 28.01.2026 р. по цивільній справі замінено відповідача з Новоукраїнської міської ради на Рівнянську сільську раду.

12.02.2026 р. від завідувача Новоукраїнської державної ноаріальної контори Шевченко Н.Г. надійшла інформація про неможливість надання інформації відносно того чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю дати смерті особи.

24.02.2026 р. до Новоукраїнського відділу ДРАЦС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було направлено запит щодо наявності актового запиту про смерть ОСОБА_2

25.02.2026 р. від овоукраїнського відділу ДРАЦС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла інформація про неможливість надання відповіді на запит відносно ОСОБА_2 через відсутність дати народження останнього.

Ухвалою суду від 20.03.2026 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

13.05.2026 р. від представника позивача - адвоката Єльнікової Н.О. через систему "Електронний суд" надійшло клопотаннґя про повернення до стадії підготовчого провадження у справі. Необхідність повернення до підготовчого провадження обґрунтовує тим, що після закриття підготовчого провадження позивачем отримано нові докази та встановлено обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, але не могли бути відомі на стадії підготовчого провадження, а саме встановлено особу попереднього власника спірного майна ОСОБА_2 , отримано виписку з господарської книги №394 від 23.04.2026 р., з якої вбачається, що власником домогосподарства значився ОСОБА_2 , а вся його сім`я вибула з домоволодіння у 2007 році, віднайдено розписку від 17.10.2007 р. про сплату коштів ОСОБА_3 , яка підтверджує добросовісність позивача.

Ухвалою суду від 13.05.2026 р., за клопотанням представника позивача, повернуто до стадії підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 10.06.2026 р., за клопотанням представника позивача, повторно витребувано докази від Новоукраїнського відділу ДРАЦС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, а саме інформацію про наявність актового запису про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1

30.06.2026 р., на виконання зазначеної вище ухвали суду, від начальника Новоукраїнського відділу ДРАЦС у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ютиш В. надійшла інформація про те, що під час проведеної перевірки в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян станом на 30.06.2026 р. актовий запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.

Ухвалою суду від 31.07.2026 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду 15.09.2026 р. виправлено описку в попередній ухвалі суду, доповнюючи текст ухвали суду про залучення до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 ..

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, 23.10.2026 р. через систему "Електронний суд" від представника надійшла заява про підтримання позовних вимог та проведення розгляду справи без їхньої участі.

Відповідач Рівнянської сільської ради явку свого представника в судове засідання не забезпечили, про розгляд справи повідомлені належним чином. Будь-які заяви та клопотання до суду не надходили.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судова влада. Відзив та будь-які клопотання до суду не надходили.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст. 280, 281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що предметом спору є житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з виготовленим ФОП ОСОБА_4 технічним паспортом №41-08/25, об`єктом нерухомого майна є житловий будинок садибного типу загальною площею 70,6 кв.м., житловою площею 38,5 кв.м. До складу домоволодіння також входять господарські будівлі та інші споруди (а.с. 15-21).

Відповідно до висновку оцінювача ФОП ОСОБА_5 від 24.11.2025 р., ринкова вартість вказаного житлового будинку з господарськими спорудами без урахування ПДВ становить 249 970,00 грн. (а.с. 27-28).

Згідно з листом КП «Благовіщенське МБТІ» №286 від 19.11.2025 р., право власності на майно зареєстровано за ОСОБА_2 , а саме станом на 01.01.2013 р. (а.с. 6).

Водночас, згідно з довідкою виконкому Рівнянської сільської ради №848 від 31.07.2025 р., з 2007 року по теперішній час будь-які спадкоємці з питань оформлення спадкових прав на цей будинок не зверталися (а.с. 7).

Згідно виписки з погосподарської книги №394 від 23.04.2026 р. вбачається, що власником домогосподарства значився ОСОБА_2 , а особи зі складу сім`ї вибули із зазначеного домоволодіння (а.с. 94).

Копією письмової заяви від 17.10.2007 р. вбачається, що ОСОБА_6 одержала гроші за будинок в сумі 15 000,00 грн. від ОСОБА_7 . Залишок в сумі 4000,00 грн. теж отримала. Претензій немає (а.с. 97).

Факт тривалого, відкритого, безперервного та добросовісного володіння і користування будинком позивачем з 2006 р. підтверджується витягом з погосподарської книги Рівнянської сільської ради від 26.08.2025 р. за вих. №938, довідкою Рівнянської сільської ради № 849 від 31.07.2025 р. про постійне проживання ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_8 у спірному будинку з 2006 р., довідкою ГУ ДПС у Кіровоградській області № 13222/6/11-28-13-06 про відсутність у ОСОБА_1 податкового боргу; довідкою про взаєморозрахунки ТОВ «Кіровоградська обласна ЕК» за особовим рахунком № НОМЕР_1 про регулярну оплату за електропостачання, а також письмовими заявами сусідів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 20.08.2025 р..

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Разом з тим, закон передбачає особливі первинні способи набуття права власності на об`єкти нерухомості, серед яких визначальне місце посідає інститут набувальной давності.

Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем(правонаступником) вона є. Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно-через п`ять років з часу спливу позовної давності. Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», відповідно до частини першої статті 344Цивільного Кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати наступне:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 Цивільного кодексу України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга Цивільного кодексу України).

Враховуючи положення наведених статей Цивільного кодексу України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 Цивільного кодексу України, а також частини четвертої статті 344 Цивільного кодексу України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Згідно положень пункту 13 Постанови Пленуму ВССУ відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Судом беззаперечно доведено, що ОСОБА_1 заволодів зазначеним нерухомим майном добросовісно, оскільки його вселення відбулося на законній підставі, а саме внаслідок фактичного повного розрахунку із продавцем та добровільної передачі ключів, що виключає будь-які ознаки протиправного чи самовільного захоплення будівлі. Володіння позивача спірним житловим будинком є абсолютно відкритим і публiчним для суспільства, сусідів та органів місцевого самоврядування, які впродовж усього часу сприймали його як повноправного господаря, а також безперервним протягом понад 19 років поспіль.

Натомість титульний власник ОСОБА_2 більше ніж 19 років тому повністю залишив указане домоволодіння, вибув із нього разом із родиною, жодних дій щодо збереження, догляду, ремонту чи технічного утримання майна не вчиняв, не цікавився його долею та не сплачував передбачені законом податки й збори, чим фактично усунувся від здійснення правомочностей власника та продемонстрував повну втрату інтересу до своєї речі.

Оскільки встановлений статтею 344 Цивільного кодексу України десятирічний строк давнісного володіння нерухомим майном повністю сплив, а позивач увесь цей тривалий час одноособово та сумлінно ніс увесь тягар утримання будинку, сплачував комунальні платежі й поводився з нерухомістю як її законний володілець, суд вважає за необхідне захистити права позивача та визнати за ним право власності на спірний об`єкт.

Проаналізувавши вищевикладені обставини у їх сукупності, системно оцінивши надані позивачем належні та допустимі письмові докази, які відповідачем жодним чином не спростовані, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 23, 81, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, ст. 344 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями (згідно технічного паспорта - баня, вбиральня, вольєр ТС, гараж, літня кухня, навіс ТС, погріб, сарай, сарай ТС за адресою: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його підписання до Кропивницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 04.11.2026 року.

Суддя: О. С. Цесельська