Рішення № 141249691, 30.10.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/628/26

2/368/928/26

Рішення

Іменем України

"30" жовтня 2026 р. Кагарлицький районний суд

Київської області в складі:

головуючого судді Кириченка В.І.

при секретарі Марчук Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом та просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , що зареєстрований 21.01.2025 року Кагарлицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №5.

Також просила стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,(адреса проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (адреса проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі частини всіх його доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно і до досягнення дітьми повноліття.

Мотивувала позов тим, що «21» січня 2025 року Кагарлицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та відповідачем по справі ОСОБА_2 , свідоцтво про шлюб НОМЕР_3 .

До укладання шлюбу у нас народилися четверо дітей, які є нашими спільними дітьми, а саме:

1. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

2. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

3. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

4. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Незважаючи на те, що діти народжені до реєстрації шлюбу, відповідач є їхнім батьком, що підтверджується відповідними записами в свідоцтвах про народження

Подружнє життя з відповідачем фактично припинилося у зв`язку з систематичним порушенням відповідачем норм сімейного життя. Протягом тривалого часу він принижує честь і гідність мене, як дружини, проявляє агресію та жорстоке поводження з дітьми, зокрема застосовує фізичне насильство. Крім того, відповідач примушує членів сім`ї до виконання непосильних обов`язків та систематично знущається над нами, що створює нестерпні умови для спільного проживання.

За таких обставин подальше збереження шлюбу є неможливим, а спільне життя становить загрозу для фізичного та морального стану дружини та дітей, тому шлюб між нами необхідно розірвати.

У відповідності до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Відповідно до ч. 4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

В силу ст. 141 СК України проживання одного з батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Таким чином, враховуючи вищенаведене. Батько дітей зобов`язаний брати участь у їх вихованні та утриманні.

В підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та просила задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовчому засіданні позов визнав повністю.

Судом встановлено, що подружнє життя з відповідачем не склалося, через різні характери, погляди на життя та сімейні питання. Шлюбні відносини з відповідачем припинені, спільного господарства та бюджету не ведуть. На даний час не підтримують подружніх відносин, не бачать перспектив у подальшому спільному житті в якості однієї сім`ї. Примирення неможливе.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Копіями паспортів, копією свідоцтва про укладення шлюбу та відсутністю відзиву підтверджується, що позов не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

До укладання шлюбу у позивача та відповідача народилися четверо дітей, які є спільними дітьми, а саме:

1. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

2. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

3. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

4. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідач є батьком вказаних дітей, що підтверджується відповідними записами в свідоцтвах про їх народження, що знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. з ст. її Закону України "Про охорону дитинства").

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дітей має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними титулами.

Частиною і ст.121 СК України визначено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченому ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

У ч. з ст. 155 СК України, яка регламентує здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов`язків, зазначено, що відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Частиною 2 ст. 157 СК України закріплено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно з ч. з ст. 157 СК України той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. -

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Відповідно до ч. 4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

В силу ст. 141 СК України проживання одного з батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Таким чином, враховуючи вищенаведене. Батько дітей зобов`язаний брати участь у їх вихованні та утриманні.

Відповідач наразі працездатний та здоровий, і може у повній мірі сплачувати аліменти на утримання своїх дітей.

Відповідно до ч. з ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до 4.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

А тому враховуючи вище зазначене позов слід задоволити та шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (адреса проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 ); і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,(адреса проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ), що зареєстрований 21.01.2025 року Кагарлицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №5 розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,(адреса проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (адреса проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі частини всіх його доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно і до досягнення дітьми повноліття.

На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 81, 84, 181, 182, 191 Сімейного Кодексу України, статтями 10, 13, 247, 258, 263, 267, 273, 355, 430 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов задоволити .

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (адреса проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 ); і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,(адреса проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ), що зареєстрований 21.01.2025 року Кагарлицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №5 розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,(адреса проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (адреса проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі частини всіх його доходів, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно і до досягнення дітьми повноліття.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 04.11.2026 року.

Суддя В.І. Кириченко