Рішення № 141248208, 05.11.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/448/26

Провадження № 2/292/403/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2026 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В. Ф., з участю секретаря судового засідання Риданової Г. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року позивач ТОВ "Факторинг партнерс" звернулося до суду із позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 5080165 від 16.07.2021 у розмірі 46 956 грн, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 16 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16.07.2021 року між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 укладено договір № 5080165, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит в розмірі 7000 грн, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на її картковий рахунок, строком до 09.02.2022. Пільгова (акційна) процентна ставка у базовому періоді становить 1,10% за кожен день користування кредитом, стандартна процентна ставка у спеціальному періоді - 3% за кожен день користування кредитом.

01.04.2026 між ТОВ "Алекскредит" та ТОВ "Факторинг партнерс" укладено договір факторингу № АК 01-04/2026, згідно якого останнє набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 5080165.

Відповідачка своїх зобов"язань не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредиту та сплаті процентів за його використання, що підлягають стягненню з позичальника становить 46956 грн, з яких за тілом кредиту - 7000 грн, за процентами на дату відступлення права вимоги - 39956 грн.

Ухвалою суду від 27.05.2026 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Згідно ухвали суду від 22.06.2026 провадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 552/672/23, яка перебуває на розгляді Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду.

Ухвалою суду від 13.10.2026 провадження у справі поновлено та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

01.06.2026 до суду від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що з вимогами позивача, не погоджується, вважає їх необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню. Вважає, що строк позовної давності сплив, оскільки позов подано у 2026 році щодо зобов`язань, що виникли у 2021 році. Позивачем не доведено наявність підстав для переривання або зупинення строку позовної давності. Також, наданий позивачем розрахунок заборгованості є одностороннім та не підтверджений належними первинними бухгалтерськими документами. Не надано доказів для перевірки фактичного руху коштів, правомірності нарахування відсотків, коректності штрафних санкцій, методику розрахунку загальної суми боргу. Отже, заявлена сума є спірною та недоведеною. Також вказую про недоведення переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача; оскільки відсутні належні докази індивідуалізації кредитного зобов`язання у загальному портфелі вимог; не підтверджено, що саме її борг переданий у складі відступлення прав вимоги. Заявлені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 грн є неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг та характером спору, який є типовим кредитним. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв`язку зі спливом строку позовної давності. У разі часткового задоволення позову - зменшити розмір заявленої заборгованості та витрат на правничу допомогу; судові витрати покласти на позивача. Розгляд справи проводити за її відсутності.

04.06.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначають, що відповідачкою укладено кредитний договір за власним бажанням. Перед укладенням договору позичальник отримала від кредитодавця всю інформацію стосовно кредиту, та ознайомилася з усіма умовами договору. Під час укладання договору, відповідачка усвідомлювала всі ризики, пов`язані з укладенням договору, а також наслідки і відповідальність у разі неналежного виконання умов. Зокрема, відповідачці було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування. У розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості та за який період вона нарахована. При цьому, перевірити правильність розрахунків можливо за допомогою елементарних математичних операцій множення, ділення та додавання. Отже, розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. У матеріалах справи є докази сплати грошових коштів клієнтом фактору до договору факторингу, а також акт приймання-передачі реєстру боржників та сам реєстр боржників. Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від первісних кредиторів до позивача прав вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачкою. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які спростовують факт переходу прав вимоги та/або будь-які заперечення сторін договору щодо виконання його умов. Таким чином, позивача наділено правом грошової вимоги до відповідачки. Перебіг строків позовної давності зупинено у зв`язку з введенням карантину, а в подальшому воєнного стану, тому з 12.03.2020 по 01.07.2023 перебіг строків позовної давності продовжено, а з 24.02.2022 року та по 04.09.2025 перебіг строків позовної давності зупинено. Отже, строки позовної давності не були пропущені позивачем, а підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності у суду відсутні. Крім того, відповідачка не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги. Такі твердження є припущеннями, а розмір гонорару визначається лише за погодженням стороною надавачем послуг та клієнтом, а відповідачка не вправі втручатися в ці правовідносини. Просять позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду письмове клопоатння, в якому просить розглядати справу без його участі та позовні вимоги задовільнити.

Відповідачка у судове засідання не з"явилася, надала суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, на підставі наявних у матеріалах справи доказів та письмових пояснень сторін. Врахувати всі доводи, заперечення та вимоги, викладені нею у відзиві на позовну заяву. Вирішити справу з урахуванням її правової позиції, викладеної у відзиві, зокрема щодо застосування строку позовної давності.

З викладених обставин суд вирішує справу у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 279 ЦПК України, з повідомленням сторін, за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до наступного висновку.

16 липня 2021 року ТОВ "Алекскредит" направило ОСОБА_1 пропозицію укласти договір (оферту) щодо надання кредиту № 5080165, яку остання прийняла і між сторона цього ж дня укладено договір про надання кредиту № 5080165.

Відповідно до умов договору та паспорта споживчого кредиту, відповідачці надано кредит в розмірі 7000 грн, строком на 208 днів, до 09.02.2022, базовий період - 28 днів, спеціальний період - 180 днів, процентна ставка, відсотків річних: у базовий період - 1,10% за кожен день користування кредитом, в спеціальний період - 3% за кожен день користування кредитом. Загальні витрати за кредитом, за загальними умовами кредитування - 2161,40 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - за загальними умовами - 9161,40 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, відсотків річних, за загальними умовами кредитування - 3237,36%.

Згідно графіка платежів при використанні загальних умов кредитування, дата початку періоду - 16.07.2021 - базовий, 14.08.2021 - спеціальний, дата платежу - 13.08.2021, 09.02.2022, загальна сума платежу - 9155 грн, 6,40 грн, всього 9161,40 грн, основна сума кредиту - 6999 грн, 1,00 грн, всього 7000 грн, проценти за користування кредитом - 2156 грн, 5,40 грн, всього 2161,40 грн, акційна процентна ставка - 1,10%, спеціальна процентна ставка - 3%, абсолютне значення подорожчання кредиту - 12156 грн, 5,40 грн, всього 2161,40 грн.

З квитанції № 89805366264062566363590127518730 ТОВ "ФК "Елаєнс" вбачається, що ОСОБА_1 від ТОВ "Алекскредит" 16.07.2021 за кредитним договором № 5080165 від 16.07.2021, на картку НОМЕР_1 , перераховано кошти в сумі 7000 грн.

Відповідно до детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту №5080165 від 16.07.2021, наданого ТОВ "Алекскредит", станом на 31.01.2026, заборгованість ОСОБА_1 становить 46956 грн, з них за кредитом - 7000 грн, за відсотками - 39956 грн.

01 квітня 2026 року між ТОВ "Факторинг партнерс" (фактор) та ТОВ "Алекскредит" (клієнт) укладено договір факторингу №АК 01-04/2026, у відповідності до умов якого клієнт зобов"язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов"язується прийняти такі права та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами договору, відповідного реєстру прав вимог/реєстру боржників для друку та акту приймання-передачі реєстру прав вимоги/реєстру боржників для друку в порядку, передбаченому цим договором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний в паперовому вигляді сторонами та скріплений їх печатками (за умови використання) договір, реєстр прав вимог/реєстр боржників для друку, а також акт приймання-передачі реєстру прав вимоги/реєстру боржників для друку підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

Згідно акту прийому-передачі інформації згідно реєстру прав вимог в електронному вигляді та акта прийому-передачі реєстру прав вимоги/реєстру боржників для друку від 01.06.2026, укладених між ТОВ "Факторинг партнерс" (фактор) та ТОВ "Алекскредит" (клієнт), клієнт передав на електронну пошту фактора, а фактор прийняв реєстр боржників в електронному вигляді (у форматі Microsoft Excel). Кількість боржників становить 1026, загальна сума заборгованості складає 39080669,77 грн. Ціна придбання, належна до сплати клієнту за цим реєстром складає 2035143,88 грн.

Згідно реєстру прав вимог/реєстру боржників для друку до договору факторингу № АК 01-04/2026 від 01.04.2026 та витягу з реєстру боржників, ТОВ "Алекскредит" відступило ТОВ "Факторинг партнерс" право вимоги заборгованостей до боржників, у тому числі і до боржника ОСОБА_1 , у сумі 46956 грн, з яких за основним зобов"язанням (за тілом кредиту) - 7000 грн, за нарахованими процентами - 39956 грн.

З платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 0631060000 від 01.04.2026, вбачається, що ТОВ "Факторинг партнерс" здійснило оплату ТОВ "Алекскредит" згідно договору факторингу №АК 01-04/2026 від 01.04.2026, в сумі 2035143,88 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ "Факторинг партнерс", за кредитним договором № 5080165 від 16.07.2021, за період 01.04.2026-14.05.2026, станом на 14.05.2026, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 46956 грн, яка складається із тіла кредита - 7000 грн, відсотків - 39956 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦПК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1-3 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст. 1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно із ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається зі ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 3 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно досліджених матеріалів, договір між сторонами укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

У ч.1 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України "Про електронну комерцію").

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку, що "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами".

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено про укладення ТОВ "Алекскредит" кредитного договору з відповідачкою в електронному вигляді шляхом підписанням договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що відповідає положенням Закону України "Про електронну комерцію".

Згідно ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем доведено про виконання ТОВ "Алекскредит" своїх зобов"язань за кредитним договором в повному обсязі - надання відповідачці кредиту в сумі 7000 грн, який 16.07.2021 перерахований на її картковий рахунок.

У той же час, відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, не повернула отримані кредитні кошти та не сплатила нараховані відсотки, що відповідно до статті 611 ЦК України, тягне за собою правові наслідки, встановлені кредитним договором або законом.

Згідно з розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 46956 грн та складається з заборгованості за тілом кредита - 7000 грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 39956 грн.

Оскільки ОСОБА_1 не виконала умови договору та не сплатила заборгованість в добровільному порядку, суд вважає стягнути з неї на користь позивача примусово заборгованість в сумі 46956 грн.

Щодо доводів відповідачки про сплив строку позовної давності, з моменту якого особа має право звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, суд зазначає наступне.

Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У ч. 1 ст. 261 ЦК України зазначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" визначено, що з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин, строк якого неодноразово продовжувався.

Тобто строки, передбачені статтею 257 ЦК України (загальна позовна давність), продовжено на строк дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2120-IX, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і діє на момент звернення до суду із позовом та розгляду справи.

Законом України №4434-ІХ "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14 травня 2025 року, який набрав чинності 04 вересня 2025 року, виключено п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким встановлювалось, що в період дії воєнного стану перебіг позовної давності, визначений ЦК України, зупиняється на строк дії такого стану.

З позовною заявою до відповідача позивач ТОВ "Факторинг партнерс" звернувся до суду 27 травня 2026 року.

Враховуючи продовження загального строку позовної давності, визначеного статтею 257 ЦК України, внаслідок введення карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України), а згодом воєнного стану (п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) суд вважає, що загальний строк позовної давності в три роки по вимозі про стягнення заборгованості продовжено та позивачем при зверненні до суду із позовом не пропущено.

Таким чином, доводи відповідачки у вказаній частині є необґрунтованими та безпідставними.

Також, відповідачка у відзиві зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є одностороннім та не підтверджений належними первинними бухгалтерськими документами, та позивач не надав належних доказів, які б дозволяли перевірити: фактичний рух коштів; правомірність нарахування відсотків; коректність штрафних санкцій; методику розрахунку загальної суми боргу.

Дані твердження спростовуються наданим детальним (щоденним) розрахунком заборгованості за договором про надання кредиту №5 080165 від 16.07.2021, який складений первинним кредитором ТОВ "Алекскредит", в якому детально зазначено - з якого по який день нараховано заборгованість, скільки сплачено грошових коштів, суму кредиту, сплачену суму кредиту, видачу за договором, залишок суми кредиту, процентну ставку за користування кредитом, нараховані проценти за користування кредитом, сплачені проценти за користування кредитом, залишок процентів за користування кредитом.

Суд не бере до уваги доводи відповідачки про те, що позивачем не доведено належним чином перехід права вимоги від первісного кредитора до нього, оскільки відсутні докази індивідуалізації її кредитного зобов`язання у загальному портфелі вимог та не підтверджено, що саме її борг був переданий у складі відступлення прав вимоги у відповідності до вимог цивільного законодавства.

Згідно договору факторингу №АК 01-04/2026 від 01.04.2026, укладеного між ТОВ "Факторинг партнерс" (фактор) та ТОВ "Алекскредит" (клієнт), клієнт зобов"язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов"язується прийняти такі права та сплатити клієнту ціну придбання за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

У п. 2.1.3 договору зазначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в момент підписання сторонами договору, відповідного реєстру прав вимог/реєстру боржників для друку та акту приймання-передачі реєстру прав вимоги/реєстру боржників для друку в порядку, передбаченому цим договором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний в паперовому вигляді сторонами та скріплений їх печатками (за умови використання) договір, реєстр прав вимог/реєстр боржників для друку, а також акт приймання-передачі реєстру прав вимоги/реєстру боржників для друку підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

З договору, акта прийому-передачі інформації згідно реєстру прав вимог в електронному вигляді, акта прийому-передачі реєстру прав вимоги/реєстру боржників для друку від 01.06.2026 та реєстра прав вимог/реєстру боржників для друку до договору факторингу №АК 01-04/2026 від 01.04.2026, вбачається, що вони підписані ТОВ "Факторинг партнерс" (фактор) та ТОВ "Алекскредит" (клієнт), та скріплені їх печатками.

У договорі факторингу чітко визначено, що підписаний в паперовому вигляді сторонами та скріплений їх печатками (за умови використання) договір, реєстр прав вимог/реєстр боржників для друку, а також акт приймання-передачі реєстру прав вимоги/реєстру боржників для друку, підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

У реєстрі прав вимог/реєстрі боржників для друку до договору факторингу №АК 01-04/2026 від 01.04.2026, зазначено, що ТОВ "Алекскредит" відступило ТОВ "Факторинг партнерс" право вимоги заборгованостей до боржників наряду з іншими і до ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , номер договору з боржником - 5080165, укладеного 16.07.2021, сума заборгованості за тілом кредиту (основна сума боргу) - 7000 грн, сума заборгованості по процентам за користування кредитом - 39956 грн, сума заборгованості разом 46956 грн.

Отже, позивачем на підтвердження придбання права вимоги до відповідачки за договором факторингу надані всі необхідні документи, а тому заявлені вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості, ґрунтуються на договірних зобов`язаннях та відповідають вимогам законодавства.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідачка просить у разі часткового задоволення позову зменшити розмір заявленої заборгованості.

Позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за тілом кредиту (основна сума боргу) в розмірі 7000 грн та проценти в сумі 39956 грн.

Суд не може зменшити розмір заборгованості за тілом кредит, оскільки це суперечить вимогам ЦПК України щодо свободи договору, так як отримавши в кредит грошові кошти, позичальник узяв на себе зобов`язання їх повернути і спалтити за їх використання нараховані проценти згідно узгодженої ставки. Нарахування процентів не є штрафною санкціє або відповідальністю за неналежне виконання зобов`язання.

Відсутні підстави вважати, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, оскільки умови даного договору є чіткими та зрозумілими, що виключає можливість їх неоднозначного трактування сторонами. Розмір нарахованих процентів за користування кредитними коштами, був визначений сторонами договору за їх спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України, волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було вільним.

Згідно правової позиції постанови Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 по справі №552/672/23, у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Як зазначено в ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, прайс-лист, заявку на надання юридичної допомоги №1535 від 01.04.2026, витяг з акту №33 про надання юридичної допомоги на суму 16000 грн від 30.04.2026.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду викладених у постановах у справі №372/1010/16-ц від 03.05.2018, у справі №826/1216/16 від 27 червня 2018 року затрати на правову допомогу повинні бути документально підтверджені та доведені, а відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Також згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited» проти України", заява N 19336/04).

Згідно п. 4.2 договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 клієнт зобов`язується оплатити надані адвокатським об`єднанням послуги після надання адвокатським об`єднанням клієнту відповідного рахунку для оплати.

В п. 4.3 договору зазначено, що факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги (форма акту про надання юридичної допомоги визначена додатком №2 до договору), який готується адвокатським об"єднанням та надсилається клієнту для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога.

Відповідно до п. 4.4 договору, клієнт протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання акту про надання юридичної допомоги повинен підписати та направити адвокатському об`єднанню його примірник або надати адвокатському об`єднанню письмову мотивовану відмову від підписання такого акту. Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 (п`яти) днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокатському об`єднанню письмові аргументовані заперечення на акт.

Як вбачається з витягу з акту №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026, він підписаний адвокатським об`єднанням "Лігал ассістанс" та ТОВ "Факторинг партнерс" 30.04.2026 на суму 16000 грн.

У той же час, доказів про сплату наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги в розмірі 16000 грн позивачем не надано, не зважаючи на те, що акт про надання юридичної допомоги підписаний ще 30.04.2026.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати коштів за надання правової допомоги, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідачки на його користь витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката в сумі 16000 грн, до задоволення не підлягає.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір сплачений позивачем у розмірі 2662 грн 40 коп., покласти на відповідачку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс" (код ЄДРПОУ - 42640371, IBAN: НОМЕР_3 в АТ "Отп банк", код МФО 300528, місцезнаходження: вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150) заборгованість за договором № 5080165 від 16.07.2021 в розмірі 46956 (сорок шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн та судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) грн 40 (сорок) коп.

У стягненні витрат на правову допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг партнерс", знаходиться за адресою: вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ - 42640371.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Суддя В. Ф. Лотуга