Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 195/1631/26
2/195/839/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И
03.11.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Омеко М.В., за участі секретаря судового засідання Мартинової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з майна,
В С Т А Н О В И В:
до Томаківського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з майна, а саме з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який накладено на підставі обтяження на майно, зареєстроване 20.10.2006 року за № 3927264 Першою Дніпровською державною нотаріальною конторою відповідно до підстави, постанова про арешт майна боржника АА 054794, АА 476615 від 05.03.2002 року, РВ ДВС Томаківського РУЮ Дніпропетровської області, державний виконавець Бубенцов Р.А.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оформлюючи спадщину від померлого батька в нотаріальній конторі 14 травня 2026 року позивач дізнався від нотаріуса про те, що на його нерухоме майно державним виконавцем Бубенцовим Р.А. за реєстраційним номером в 27264 Постановою АА054794, АА476615 від 05.03.2002 накладено арешт на його нерухоме майно.
Позивач зазначає, що йому взагалі ніколи не було відомо про наявність накладеного арешту на його нерухоме майно, такожйому ніколи не було відомо про наявність у нього якогось боргу перед виконавчою службою,він ніколи не отримував та не знав про існування постанов про арешт майна АА054794, АА476615 від 05.03.2002 року.
15 травня 2026 року позивач звернувся із заявою до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області із вимогою про зняття арешту із мого майна та проханням перевірити наявність інших постанов про арешт чи обтяження його майна в Автоматизованій системі проваджень.
Листом від 20 травня 2026 року за № 105633 Нікопольський відділ державної виконавчої служби повідомив мені про наявність у мене обтяження на майно, зареєстроване 20.10.2006 17:25:54 за № 3927264 Першою Дніпровською державною нотаріальною конторою відповідно до підстави: постанова про арешт майна боржника АА 054794, АА 476615 05.03.2002, РВ ДВС Томаківського РУЮ Дніпропетровської області, державний виконавець Бубенцов Р.А.
Оскільки позивачу невідомий зміст вищезгаданих постанов та про їх існуваннявзагалі, він ніколи не мав не сплачених боргів перед будь-ким позивач звернувся у телефонному режимі до Першої Дніпровської державної нотаріальної контори зароз`ясненням: з яких причин був накладений арешт та чи можно відзнайти копію рішення та постанов про накладення арешту. Телефоном було повідомлено, що за строком архівної давності контора не має в архіві такої інформації.
У звязку з чим позивач був змушений звернутися до суду з даними позовними вимогам.
Тобто, у відношенні до позивача взагалі відсутнє виконавче провадження, але при цьому державним виконавцем не знято арешт з нерухомого майна, тому, відповідно до положень частини 4 та 5 статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження», не можливо прийняти рішення зняття арешту з майна боржника.
Враховуючи викладене, для вирішення питання по суті, Нікопольським відділом державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України рекомендовано звернутися до суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» зняття арешту майна можливе лише на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини».
Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» № 6 від 27 серпня 1976 року за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.
В судове засідання позивач не з`явився так як пербуває на службі в лавах ЗСУ. Проте, його представник за довіреністю Волювач С.Г. надліслала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі позивача. заявлені вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.
Відповідач будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання не зявились, причини своєї неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.76 , ч.1, 2 ст.77, ч.1 ст.95 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Частиною 1, 3 ст.89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Як вбачається з ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-ІІV від 02.06.2016 року арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відновлення порушеного конституційного права на вільне користування своєю власністю є покладення на відповідача обов`язку усунути перешкоди у користуванні майном.
Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 27.08.1976 року №6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» у п. 4 роз`яснив, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним. Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
Судом були встановлені наступні обставини.
Позивач у справі, ОСОБА_1 при оформлені спадщини від померлого батька дізнався про наявність заборон або арешту майна за даними з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна виявлено арешт належного їй нерухомого майна.
15 травня 2026 року позивач звернувся із заявою до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області із вимогою про зняття арешту із мого майна та проханням перевірити наявність інших постанов про арешт чи обтяження його майна в Автоматизованій системі проваджень.
Листом від 20 травня 2026 року за № 105633 Нікопольський відділ державної виконавчої служби повідомив мені про наявність у мене обтяження на майно, зареєстроване 20.10.2006 17:25:54 за № 3927264 Першою Дніпровською державною нотаріальною конторою відповідно до підстави: постанова про арешт майна боржника АА 054794, АА 476615 05.03.2002, РВ ДВС Томаківського РУЮ Дніпропетровської області, державний виконавець Бубенцов Р.А.
До матеріалів справи додано копію паспорту громадянина України, серія НОМЕР_1 , виданий 11 лютого 2002 року Томаківським РВ УМВС України у Дніпропетровській області, та ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , які видано на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Аналізуючи вимоги діючого законодавства України, обставини справи, виходячи з того, що у відношенні до позивача взагалі відсутнє виконавче провадження, але при цьому державним виконавцем не знято арешт з нерухомого майна, тому, відповідно до положень частини 4 та 5 статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження», не можливо прийняти рішення зняття арешту з майна боржника, а отже, позивач позбавлений права розпоряджатися своєю власністю, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 265, 274-279, 280, 284, 352, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
позовні вимоги ОСОБА_1 до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про зняття арешту з майна задовольнити.
Зняти арешт з нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який накладено на підставі обтяження на майно, зареєстроване 20.10.2006 року за № 3927264 Першою Дніпровською державною нотаріальною конторою відповідно до підстави, постанова про арешт майна боржника АА 054794, АА 476615 від 05.03.2002 року, РВ ДВС Томаківського РУЮ Дніпропетровської області, державний виконавець Бубенцов Р.А.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 35004297, юридична адреса: вул.Валерія Залужного,2, м.Покров Дніпропетровської області, поштовий індекс: 53300.
Суддя: М. В. Омеко
Судове рішення № 141246470, Томаківський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 195/1631/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: