Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 203/2275/26
Провадження № 2/0203/1790/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Биченковій Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Комунальне підприємство «ЖИЛСЕРВІС-5» Дніпровської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування заявлених позовних вимог посилаючись на те, що на підставі ордеру серії 1143, виданого ВО «Південний машинобудівний завод» діду позивачки ОСОБА_3 була передана в найм квартира АДРЕСА_1 . До складу сім`ї наймача в ордері було включено його дружину ОСОБА_4 (бабусю позивачки), сина ОСОБА_5 (батька позивачки), ОСОБА_6 (першу дружину батька позивачки) та ОСОБА_7 (доньку батька позивачки від першого шлюбу). В подальшому ОСОБА_5 розлучився із ОСОБА_6 , яка після розлучення із донькою ОСОБА_7 знялись з реєстрації в квартирі та стали проживати окремо. 21.10.1988 року ОСОБА_5 повторно одружився із ОСОБА_8 (матір`ю позивачки) та в тому ж році він удочерив доньку ОСОБА_8 від першого шлюбу ОСОБА_2 (відповідачку по справі). ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_5 та ОСОБА_8 народилась донька ОСОБА_1 (позивачка по справі). В 1995 році помер первісний наймач ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 . Після смерті наймача єдиним членом сім`ї, який залишився проживати в квартирі, був ОСОБА_5 , до якого перейшли права та обов`язки наймача. Останній на підставі ст.65 ЖК України 21.07.2023 року зареєстрував у квартирі місце проживання його доньки ОСОБА_1 (позивачки), а 12.08.2010 року ОСОБА_2 (відповідачки). Однак, у вересні 2010 року, фактично одразу після реєстрації ОСОБА_2 добровільно залишила квартиру, виїхала за межі України та з того часу до України не поверталась та в квартирі не проживала. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки ОСОБА_5 . Після його смерті позивачка є єдиним фактичним мешканцем квартири, набула в силу ст.ст.64,107 ЖК України прав та обов`язків наймача, як єдиний член сім`ї, що продовжує проживати в квартирі та самостійно несе повний тягар витрат по утриманню квартири та оплаті комунальних послуг. Реєстрація відповідачки в квартирі суттєво порушує права позивачки внаслідок безпідставного збільшення розміру нарахувань за комунальні послуги, перешкоджає реалізації права на ініціювання процедури приватизації квартири. Посилаючись на вказані обставини, позивачка просила визнати відповідачку такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_2 .
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 04.05.2026 року було відкрито провадження по справі та призначено останню до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.
Протокольною ухвалою суду від 05.08.2026 року було закрито підготовче провадження по справі та призначено її до розгляду по суті.
В призначене судове засідання сторони та представник третьої особи не з`явились.
Представник позивачки в наданій заяві просив розглядати справу за відсутності позивачки та її представника, зазначивши про підтримання позову та не заперечуючи проти заочного розгляду справи.
Відповідачка та третя особа про причини неявки не повідомили, заяв по суті справи не надали, будь-яких клопотань не заявляли.
З урахуванням зазначеного та положень ч.3 ст.211, ч.3 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст.280,281 ЦПК України, судом було ухвалено про розгляд справи в заочному порядку, за відсутності сторін та третьої особи, за наявними у справі матеріалами, а також без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачкою, що на підставі ордеру серії 1143 від 07.12.1979 року, виданого ВО «Південний машинобудівний завод» діду позивачки ОСОБА_3 , як працівнику підприємства, була передана в найм квартира АДРЕСА_1 .
До складу сім`ї наймача в ордері було включено його дружину ОСОБА_4 (бабусю позивачки), сина ОСОБА_5 (батька позивачки), ОСОБА_6 (першу дружину батька позивачки) та ОСОБА_7 (доньку батька позивачки від першого шлюбу).
В подальшому ОСОБА_5 розлучився із ОСОБА_6 , яка після розлучення із донькою ОСОБА_7 знялись з реєстрації в квартирі та стали проживати окремо.
21.10.1988 року ОСОБА_5 повторно одружився із ОСОБА_8 (матір`ю позивачки) та в тому ж році він удочерив доньку ОСОБА_8 від першого шлюбу ОСОБА_2 (відповідачку по справі).
ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_5 та ОСОБА_8 народилась донька ОСОБА_1 (позивачка по справі).
В 1995 році помер первісний наймач ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 .
Після смерті наймача єдиним членом сім`ї, який залишився проживати в квартирі, був ОСОБА_5 .
Останній 21.07.2023 року зареєстрував у квартирі місце проживання доньки ОСОБА_1 (позивачки), а 12.08.2010 року ОСОБА_2 (відповідачки).
Статтею 52 ЖК України, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради, а у випадках, передбачених Кабінетом Міністрів України, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної ради про надання жилих приміщень для заселення.
Згідно ст.58 ЖК України підставою для вселення в жиле приміщення є ордер.
Відповідно до ст.64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.
Згідно ст.65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Відповідно до ч.2 ст.107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Згідно ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Частинами 1,2 ст.71 ЖК України встановлено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Випадки, за яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців, визначені ч.3 ст.71 ЖК України.
Статтею 72 ЖК України передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Як було встановлено судом, дід позивачки ОСОБА_3 , разом із членами своєї сім`ї, до складу яких увійшов і батько позивачки ОСОБА_5 , вселились в квартиру АДРЕСА_1 у передбаченому законом порядку на підставі ордеру та в силу ст.64 ЖК України набули відповідні права та обов`язки наймача.
Після смерті в 1995 році первісного основного квартиронаймача ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 , батько позивачки ОСОБА_5 , як член сім`ї наймача, що залишився проживати в квартирі, відповідних прав та обов`язків наймача не втратив та в подальшому, користуючись своїми правами, передбаченими ст.65 ЖК України, зареєстрував в квартирі своїх доньок: позивачку по справі ОСОБА_1 та відповідачку ОСОБА_2 .
Як зазначила позивачка та вбачається з акту обстеження домогосподарства від 18.02.2026 року, підписаного мешканцями квартир АДРЕСА_3 та начальником ОД Центрального та Чечелівського районів КП «ЖИЛСЕРВІС-5» ДМР, ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_4 вказаного будинку з вересня 2010 року та станом на лютий 2026 року не проживає.
Згідно неспростованих доводів позивачки, відповідачка в вересні 2010 року добровільно залишила квартиру, виїхавши за межі України та з того часу до України не поверталась та в квартирі не проживає.
Вказані обставини в силу положень ст.71 ЖК України свідчать про втрату відповідачкою права користування квартирою, з огляду на її добровільне виселення та не проживання в останній на протязі більше шести місяців без поважних причин, втрати інтересу до житла та невиконання обов`язків по його утриманню.
З урахуванням вищенаведеного, оскільки відповідачка з реєстрації в квартирі не знялась, в квартирі тривалий час не проживає, участі в її утриманні, оплаті комунальних послуг не приймає, що покладає на позивачку додатковий матеріальних тягар, позбавляє її можливості реалізації права на подальшому приватизацію квартири, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та усунення позивачці перешкод в користуванні, визнавши відповідачку такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивачки слід стягнути понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1064 грн. 96 коп.
Керуючись ст.ст.52,58,64,65,71.72,107 ЖК України, ст.ст.16,29 ЦК України, ст.ст.2,4,5,10-13,76-81, 141,211,223,247,258,259,263-268,280,281 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Комунальне підприємство «ЖИЛСЕРВІС-5» Дніпровської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 1064 грн. 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення складено 22 жовтня 2026 року.
Суддя С.Ю.Казак
Судове рішення № 141245096, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 203/2275/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: