Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 203/8920/26
Провадження № 1-кс/0203/7544/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого ухвалою слідчого судді, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №62026170030010945 від 30.04.2026 року,
ВСТАНОВИВ:
16.10.2026 року до Центрального районного суду міста Дніпра надійшло клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого ухвалою слідчого судді, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №62026170030010945 від 30.04.2026 року, в якому прокурор просить суд:
- продовжити в межах строку досудового розслідування на 31 (тридцять один) день, тобто до 25.11.2026 року, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 27.08.2026 року на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування вимог клопотання прокурор зазначив, що слідчими Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026170030010945 від 30.04.2026 року, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408, ч. 3 ст. 369-2 КК України. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
Прокурор пояснив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішень особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаного з вимаганням такої вигоди, вчинене групою осіб. ОСОБА_4 25.08.2026 року було затримано у порядку ст. 208 КПК України, і 25.08.2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України. Орган досудового розслідування вважає, що на даний час існують ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Оскільки ОСОБА_4 на підставі достатніх вагомих доказів повідомлено про підозру у скоєнні умисного тяжкого корупційного кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років. Невідворотність покарання за злочин вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ймовірна тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, є суттєвим елементом, який підтверджує існування ризику переховування останнього від органу досудового розслідування та суду.
Прокурор також вказав, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та інших осіб, причетних до вчинення злочину (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). На теперішній час є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може як у спосіб погроз, так і реально незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою схилити їх надати вигідні для себе показання чи схилити до відмови у раніше наданих показаннях. Не будучи обмеженим у спілкуванні з іншими підозрюваними, ОСОБА_4 матиме можливість впливати на них для зміни та обсягу показань з метою уникнути кримінальної відповідальності. Ризик впливу на потерпілих та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Прокурор послався і на те, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється. Вказаний ризик має місце, бо орган досудового розслідування встановлює факт можливого систематичного вчинення ОСОБА_4 аналогічних злочинів та вважає, що останній може продовжити вчиняти аналогічні злочини, або при здійсненні тиску на свідків чи підозрюваних вчинити інший злочин.
Ухвалою слідчого судді від 27.08.2026 року підозрюваному ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 499200,00 грн, з покладанням на підозрюваного обов`язків у разі внесення застави: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом, повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця служби; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, здати на зберігання слідчому або прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії ухвали суду визначений до 23.10.2026 року.
Водночас прокурор зазначив, що закінчити досудове слідство у встановлений законом строк неможливо, у зв`язку зі складністю провадження, необхідністю проведення значної кількості процесуальних дій, а також необхідністю завершення розпочатих та здійснення наступних слідчих та інших процесуальних дій: 1) призначити проведення експертизи відео-, звукозапису, судової портретної експертизи, а також експертизи за експертним напрямком 7.5: «Дослідження голосу та усного мовлення мовознавчими методами»; 2) отримати висновки експерта в призначених судових портретних експертизах; 3) з`ясувати обставини самовільного залишення військових частин/дезертирства ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; 4) встановити інших можливих свідків подій та допитати останніх; 5) розсекретити матеріали НС(р)Д з метою долучення до матеріалів кримінального провадження та призначення відповідних експертиз; 6) встановити належність та рух коштів за електронним гаманцем, реквізити якого 25.08.2026 року ОСОБА_4 надав ОСОБА_9 для перерахування другої частини неправомірної вигоди, встановити власника/користувача гаманця, історію транзакцій, пов`язані адреси та подальший рух коштів; 7) підготувати обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування та направити їх до суду для розгляду по суті.
Результати проведення вказаних процесуальних дій мають важливе значення для судового розгляду кримінального провадженні та для виконання яких потрібен час. Завершення та проведення вказаних слідчих та процесуальних дій мають виключне значення для досудового розслідування, прямо вплинуть на його результати, нададуть можливість слідству правильно кваліфікувати дії підозрюваного та інших осіб, причетних до злочину. Обставинами, що перешкоджали раніше здійснити вказані слідчі та процесуальні дії є: необхідність проведення значної кількості слідчих та інших процесуальних дій, тривалий час, необхідний для зняття грифу секретності із документів, пов`язаних із проведенням негласних слідчих (розшукових) дій, відсутністю висновку експертизи, проведення якої має довготривалий характер, у тому числі через завантаженість експертів, а тому завершити досудове розслідування з об`єктивних причини у двомісячний строк не виявляється можливим.
У зв`язку з викладеним, у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 27.08.2026 року.
З огляду на викладене вище, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого ухвалою слідчого судді, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, в рамках кримінального провадження №62026170030010945 від 30.04.2026 року.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.10.2026 року, судову справу за клопотанням прокурора про продовження строку тримання під вартою №203/8920/26, провадження №1-кс/0203/7544/2026, було розподілено головуючому судді ОСОБА_1 , отримано суддею 19.10.2026 року.
Судове засідання з розгляду клопотання було призначене судом на 21.10.2026 року о 14:30 годині, в яке з`явились всі учасники справи.
Під час судового розгляду клопотання прокурор підтримала вимоги клопотання у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, уточнивши, що ОСОБА_4 не є військовослужбовцем, та пояснивши підстави звернення до суду з клопотанням таким чином, як про це вказано у клопотанні та відображено вище.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив суд відмовити у його задоволенні, або змінити обраний судом запобіжний захід на запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема, на домашній арешт, або зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Захисник пояснив, що на його думку, повідомлення про підозру є необґрунтованим, а ризики недоведені. При цьому суду слід врахувати те, що підозрюваний не працює, має на утриманні непрацездатну матір.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, його захисника, проаналізувавши норми КПК України, дослідивши матеріали клопотання, дійшов таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що на досудовому розслідуванні у Третьому слідчому відділі (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві, перебуває кримінальне провадження №62026170030010945 від 30.04.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.08.2026 року, 25.08.2026 року о 14 годині 05 хвилин, за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий затримав особу, підозрювану у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; протокол підписано затриманим без зауважень та доповнень у присутності захисника затриманого.
25.08.2026 року о 20 годині 44 хвилини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаного з вимаганням такої вигоди, вчинене групою осіб.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 27.08.2026 року, справа №203/8920/26, провадження №1-кс/0203/5928/2026, було задоволено клопотання слідчої третього слідчого відділу (з дислокацією в місті Дніпро) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтава, ОСОБА_10 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 жовтня 2026 року, строк тримання під вартою постановлено обчислювати з моменту затримання, а саме: з 14 год. 05 хв. 25 серпня 2026 року до 23 жовтня 2026 року, визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень 00 коп., в разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 23 жовтня 2026 року будуть покладені обов`язки: - прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні №62026170030010945 та суду на кожний виклик; - не відлучатися з міста Полтава без дозволу слідчого, прокурора та суду; - утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні №62026170030010945, крім участі у процесуальних діях в порядку, визначеному КПК України; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання чи припинення військової служби.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15.09.2026 року, справа №203/8920/26, провадження №11-сс/803/2039/26, було залишено без задоволення апеляційну скаргу захисника ОСОБА_11 , та залишено без змін ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 27 серпня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 27.08.2026 року, справа №203/8920/26, провадження №1-кс/0203/5928/2026, набрала законної сили після апеляційного перегляду станом на 15.09.2026 року.
Відповідно до постанови керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_12 від 21.10.2026 року, було задоволено клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_10 від 15.10.2026 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №62026170030010945 від 30.04.2026 року, та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №62026170030010945 від 30.04.2026 року, до трьох місяців, тобто до 25 листопада 2026 року, включно.
У ході судового розгляду клопотання судом також безпосередньо були досліджені: повідомлення, протоколи допитів свідків, протоколи огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів грошових купюр від 26.06.2026 року, від 25.08.2026 року, протоколи огляду мобільного телефону від 27.08.2026 року, протокол огляду від 25.08.2026 року, проведеного на подвір`ї за адресою: м. Дніпро, вул. Успенська, 7, поблизу обмінника під назвою «ВКурсе», коли співробітник обмінника «ВКурсе» добровільно видав слідчому грошові кошти, а саме: грошову купюру, номіналом 100 доларів США, PF59596945, 1 купюра, протокол обшуку від 25.08.2026 року, протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 19.06.2026 року, від 26.06.2026 року, від 24.07.2026 року, з відміткою «розсекречено» стосовно ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіоконтролю особи від 26.06.2026 року, з відміткою «розсекречено», клопотання слідчого про продовження строку досудового розслідування; копія трудової книжки ОСОБА_4 від 10.01.1991 року, довідка від 29.09.2026 року №35 голови ЖК «Іскра» ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_4 доглядав ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проте на сьогоднішній день за нею ніхто не доглядає, ОСОБА_16 виглядає виснаженою та фізично немічною, має малорухливий спосіб життя та потребує допомоги оточення у повсякденному житті та виконанні частини звичайних побутових справ.
Суд зазначає, що відповідно до статей 131, 132, 176, частини 2 статті 177, частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), запобіжний захід, різновидом якого є тримання під вартою, застосовується під час досудового розслідування до особи на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою кримінального правопорушення, а також за наявності хоча б одного з ризиків вчинення особою дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.
Згідно з частиною 3 статті 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до частини 3 статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При вирішенні клопотання слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень частини 5 статті 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного із злочинами, в яких він підозрюється.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі №30671/04 від 23.01.2012, наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Позиція Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції, внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, суд повинен, врахувавши положення статей 177, 178 КПК України, раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, відомостями про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого ним злочину.
При цьому слід брати до уваги, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При цьому слідчий суддя також бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, згідно з яким тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Слід також врахувати, що відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Проте, розглядаючи можливість застосування інших альтернативних запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту, як про це клопотала сторона захисту, слідчий суддя, відповідно до статті 183 КПК України, вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, який підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, санкцією якої передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Для досягнення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування, а також з метою попередження ризиків, встановлених судом під час застосування запобіжного заходу, які не зменшились, а саме попередження можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного корисливого корупційного кримінального правопорушення, за обставинами кримінального провадження, пов`язаного із несенням військової служби під час воєнного стану. Санкцією ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, передбачене основне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, що також вказує на наявність ризику переховування від слідства та суду, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення.
Залишається актуальним і ризик незаконного впливу на інших підозрюваних, свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Адже ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного корисливого корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, вчиненого групою осіб, за участю інших підозрюваних, та у кримінальному провадженні на досудовому розслідуванні були допитані свідки, які відомі підозрюваному. ОСОБА_4 , враховуючи це, може вдатися до спроб у спосіб погроз схилити свідків у кримінальному провадженні надати вигідні для себе показання чи відмовитись від раніше наданих показань під час судового провадження.
Водночас суд вважає недоведеним ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Оскільки, відповідно до ухвали слідчого судді від 27.08.2026 року, залишеною без змін ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.09.2026 року, судом була встановлена наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість знищити інформацію з телефону, яка є частиною доказової інформації, та виявлена в телефоні підозрюваного, міститься у віддаленому доступі у відповідних месенджерах. Натомість у клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу прокурор не вказує на продовження існування цього ризику, але посилається на виникнення нового ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, через можливість систематичного вчинення аналогічних злочинів, хоча не доводить його наявність.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, бо стороною захисту не доведено належними та допустимими доказами відсутність встановлених судом ризиків, необґрунтованість повідомлення про підозру, та відсутність правових підстав для продовження строку дії запобіжного заходу, можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Суд також бере до уваги те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене та прокурором зазначені обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою: 1) призначити проведення експертизи відео-, звукозапису, судової портретної експертизи, а також експертизи за експертним напрямком 7.5: «Дослідження голосу та усного мовлення мовознавчими методами»; 2) отримати висновки експерта в призначених судових портретних експертизах; 3) з`ясувати обставини самовільного залишення військових частин/дезертирства ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; 4) встановити інших можливих свідків подій та допитати останніх; 5) розсекретити матеріали НС(р)Д з метою долучення до матеріалів кримінального провадження та призначення відповідних експертиз; 6) встановити належність та рух коштів за електронним гаманцем, реквізити якого 25.08.2026 року ОСОБА_4 надав ОСОБА_9 для перерахування другої частини неправомірної вигоди, встановити власника/користувача гаманця, історію транзакцій, пов`язані адреси та подальший рух коштів; 7) підготувати обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування та направити їх до суду для розгляду по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до частин 1, 4, 5 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справах «Ткачов проти України» від 13 грудня 2007 pоку, «Єлоєв проти України» від 06.11.2008р., ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного з часом зменшуються.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. п. 61, 62 рішення ЄСПЛ у справі «Боротюк проти України»), існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою, але Суд неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою.
Так, суд повинен уважно ставиться до того, що зі спливом часу продовження тримання особи під вартою потребує більшого обґрунтування, і що сторона обвинувачення повинна надавати додаткові підстави щодо цього питання. Європейський суд з прав людини підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»). При цьому, ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного особою під вартою (п. 64 рішення ЄСПЛ «Ноймайстер проти Австрії»). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти, тяжкість обвинувачення не може сама по собі служити виправданням тривалого попереднього ув`язнення особи (рішення ЄСПЛ «Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що, з урахуванням особи підозрюваного, який раніше не судимий, непрацевлаштований, має на утриманні непрацездатну матір, яка потребує стороннього догляду, а також те, що обсяг доказової бази вже зафіксований в матеріалах кримінального провадження, хоча досудове розслідування триває, відсутні нові обставини, які б свідчили про безальтернативність тримання під вартою, вірогідність ризику щодо переховування підозрюваного від слідства та суду значно зменшується. Тому зменшення розміру застави зі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 499 200,00 грн, до 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332 800,00 грн, суд вважає виправданим, як альтернативного запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного.
Так, з урахуванням обставин кримінального провадження, наявності виключного випадку, коли застава у зазначених у ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з урахуванням встановлених обставин кримінального провадження, суд вважає за необхідне зменшити раніше визначений розмір застави до 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332 800,00 грн, та є достатньою для внесення її як застави на момент розгляду чергового клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд вважає, що залишення поточного розміру застави буде непропорційним тягарем для підозрюваного, і що застава у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 499 200,00 грн, відповідно до ст. 182 КПК України, зможе достатньою мірою забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, відповідає його особі та буде найбільш помірним заходом на теперішній час.
З урахуванням викладеного вище, суд зазначає, що підозрюваному може бути змінений запобіжний захід у виді тримання під вартою в разі внесення застави, розмір якої визначений ухвалою. У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2026 року у розмірі 3328,00 грн та, враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що сума у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332 800,00 грн, та є достатньою для внесення її як застави.
При цьому на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки у разі внесення застави, з урахуванням раніше покладених обов`язків, відповідно до ухвали слідчого судді, а саме: 1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні №62026170030010945 та суду на кожний виклик; 2) не відлучатися з міста Полтави без дозволу слідчого, прокурора та суду; 3) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні №62026170030010945, крім участі у процесуальних діях, в порядку, визначеному КПК України; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 5) повідомляти слідчого, прокурора чи суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання чи працевлаштування.
З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого ухвалою слідчого судді, стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України, заявлене в рамках кримінального провадження №62026170030010945 від 30.04.2026 року, задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 27.08.2026 року, справа №203/8920/26, провадження №1-кс/0203/5928/2026, до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто з 23.10.2026 року до 25.11.2026 року включно.
Зменшити розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 27.08.2026 року, справа №203/8920/26, провадження №1-кс/0203/5928/2026, підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 499 200,00 грн (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті гривень 00 копійок), до 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332 800,00 грн (триста тридцять дві тисячі вісімсот гривень 00 копійок).
Визначити суму застави, достатню для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених законом, у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332 800,00 грн (триста тридцять дві тисячі вісімсот гривень 00 копійок), та є достатньою для внесення її як застави.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
У разі звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти під заставу, покласти на нього строком до 25.11.2026 року в межах строку досудового розслідування, з дня внесення застави такі обов`язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні №62026170030010945 та суду на кожний виклик;
2) не відлучатися з міста Полтави без дозволу слідчого, прокурора та суду;
3) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні №62026170030010945, крім участі у процесуальних діях, в порядку, визначеному КПК України;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
5) повідомляти слідчого, прокурора чи суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання чи працевлаштування.
У задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовити.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, а до підозрюваного може бути застосований запобіжний захід у виді застави у більшому розмірі або інший запобіжний захід, з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання та контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Строк дії ухвали визначити до 25.11.2026 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали слідчого судді складено та проголошено 26.10.2026 року о 17:00 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 141245022, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 21.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 203/8920/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: