Єдиний державний реєстр судових рішень
№ справи687/1304/26
№2/687/1017/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2026 року селище Чемерівці
Чемеровецький районний суд Хмельницької області
в складі судді Горобець Н.О.,
справа № 687/1304/26;
сторони та інші учасники справи:
позивач ТОВ «Факторинг Партнерс»,
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В жовтні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі - ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши, що 27.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 було укладено договір №4675063, за умовами якого відповідачці надано кредитні кошти у розмірі 8000,00 грн, які остання зобов`язувалася повернути у встановлений строк, сплатити проценти за користування ними та інші платежі, передбачені договором.
26.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір факторингу № 26-07/2024, у відповідності до умов якого, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором № 4675063 від 27.12.2021 року на користьТОВ «Факторинг Партнерс».
За умовами вищевказаного договору відступлення права вимоги, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 4675063 від 27.12.2021 року у розмірі 29720,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8000,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 20200,00 грн, заборгованості за комісіями в розмірі 1520,00 грн.
Крім того, 22.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 було укладено договір № 5256982, за умовами якого відповідачці надано кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн, які остання зобов`язувалася повернути у встановлений строк, сплатити проценти за користування ними та інші платежі, передбачені договором.
10.02.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» укладено Договір факторингу № 10-02/23, у відповідності до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» відступлено право вимоги за кредитним договором № 5256982 від 22.12.2021 року на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс».
За умовами вищевказаного договору відступлення права вимоги, ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 5256982 від 22.12.2021 року у розмірі 13296,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6000,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 7296,00 грн.
01.08.2025 року між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір факторингу № 01-08/25, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» відступлено право вимоги за кредитним договором № 5256982 від 22.12.2021 року на користь ТОВ «Факторинг Партнерс».
За умовами вищевказаного договору відступлення права вимоги, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 5256982 від 22.12.2021 року у розмірі 13296,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6000,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 7296,00 грн.
З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідачки 43016,00 грн заборгованості, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.
Відповідачка подала до суду відзив на позовну заяву, в яких просить відмовити в позові з огляду на наступне. Так, позивачем безпідставно нараховано проценти за користування кредитами після спливу строку кредитування. Крім того, відповідачка просить застосувати наслідки спливу позовної давності. Також, в зв`язку з необґрунтованістю витрат на правничу допомогу, просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу або відмовити у їх стягненні.
Представник позивача адвокат Ушакова М.І. направила до суду відповідь на відзив, вказуючи, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується отримання відповідачкою кредитних коштів. Проценти за користування кредитними коштами нараховані відповідно до умов кредитних договорів. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід прав вимоги від первісних кредиторів до позивача. Також зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим, розумним та доведеним. Крім того, строк позовної давності спочатку був зупинений на строк дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби, а пізніше був зупинений на період дії воєнного стану, та відновлений лише з 04.09.2025 року. З врахуванням викладеного, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Представник позивача, разом з поданням позовної заяви подав також клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Чемеровецького районного суду від 19.10.2026 року відкрито провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, зобов`язано АТ «Райффайзен Банк» надати суду виписку по картковому рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_1
04.11.2026 року розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Щодо договору про споживчий кредит №4675063 від 27.12.2021 року.
27 грудня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , укладено договір про споживчий кредит №4675063 (далі - Договір). Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника L20336, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
За умовами вказаного договору кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений в п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений в п. 1.4 договору термін.
Згідно з п. 1.2 Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 8000,00 грн.
Кредит надається строком на 15 днів з 27.12.2021 року (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 11.01.2022 року. (п. 1.3, 1.4 Договору).
Комісія за надання кредиту 1520,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1. Договору).
Пунктами 1.5.2, 1.5.3 договору передбачено, що проценти за користування кредитом: 3000,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до копії квитанції від 27.12.2021 року ТОВ «Мілоан» перерахувало 27.12.2021 на платіжну карту № НОМЕР_1 кошти в сумі 8000,00 грн. Призначення платежу: ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , кредитний договір № 4675063 від 27.12.2021 року.
Повідомленням АТ «Райффайзен Банк» від 30.10.2026 року та випискою по банківській карті № НОМЕР_3 за період з 22.12.2021 року по 30.12.2021 року підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 , на яку 27.12.2021 року зараховано 8000,00 грн.
26.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір факторингу № 26-07/2024, у відповідності до умов якого, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором № 4675063 від 27.12.2021 року на користь ТОВ «Факторинг Партнерс».
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 року, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 4675063 від 27.12.2021 року в сумі 29720,00 грн, з яких: 8000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 20200,00 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами, 1520,00 грн сума заборгованості за комісією.
Щодо договору про надання споживчого кредиту №5256982 від 22.12.2021 року.
22 грудня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №5256982 (далі - Договір). Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника А609441, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.
За умовами вказаного договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Згідно п. 1.3 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 6000,00 грн.
Строк кредиту 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредит для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжений у порядку та на умовах визначених в розділів 4 цього Договору.
Тип процентної ставки фіксована.
Стандартна процентна ставка 1,90% в день від суми кредиту, застосовується:
- у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4 цього договору, якщо не виконані умовидля застосування зниженої процентної ставки;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору;
- у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 Договору.
Знижена процентна ставка 0,665% в день та застосовується, якщо споживач в межах строку, зазначеного в п. 1.4 цього договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативною споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк.,.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної карти НОМЕР_1 або іншої платіжної карти, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.
Пунктом 4.1 Договору передбачено умови щодо пролонгації строку кредитування. Строккредиту може бути продовжено:
- за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п. 1.4 договору, якщо мі сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження, в порядку, визначеному п.п. 4.2 Договору або
- в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов, визначених в п. 4.3 договору.
Пункт 4.2 .Договору споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн (включно), може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.2.2 договору.
Пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем.
Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом, шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в Особистому кабінету /зазначені в договорі.
У випадку акцептування товариством пропозиції/оферти споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує з днем вчинення споживачем дій, зазначених в п. 4.2.2 договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті.
ТОВ «ФК «Контрактовий дім» повідомило ТОВ «Авентус Україна» про успішне перерахування 22.12.2021 на платіжну карту № НОМЕР_1 коштів у сумі 6000,00 грн.
Повідомленням АТ «Райффайзен Банк» від 30.10.2026 року та випискою по банківській карті № НОМЕР_3 за період з 22.12.2021 року по 30.12.2021 року підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну карту № НОМЕР_3 , на яку 22.12.2021 року зараховано 6000,00 грн.
10.02.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» укладено Договір факторингу № ФК 10-02/23, у відповідності до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» відступлено право вимоги за кредитним договором № 5256982 від 22.12.2021 року на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс».
Відповідно до Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №ФК 10-02/23 від 10.02.2023 року, ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором № 5256982 від 22.12.2021 року в сумі 13296,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 7296,00 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами.
01.08.2025 року між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено Договір факторингу № 01-08/25, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» відступлено право вимоги за кредитним договором № 5256982 від 22.12.2021 року на користь ТОВ «Факторинг Партнерс».
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №01-08/25 від 01.08.2025 року, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором № 5256982 від 22.12.2021 року в сумі 13296,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 7296,00 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права
Стосовно правонаступництва за борговими зобов`язаннями.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Досліджені судом докази, підтверджують, що ТОВ «Мілоан», ТОВ «Авентус Україна», ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» за своїми правовими статусами відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договори відступлення права вимоги є обов`язковими для виконання.
Також наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу прав грошової вимоги від первісних кредиторів до ТОВ «Факторинг Партнерс» за кредитним договором № 4675063 від 27.12.2021 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 та кредитним договором № 5256982 від 22.12.2021 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .
Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.
В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Суд встановив, що між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит №4675063 від 27 грудня 2021 року в електронній формі, в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Вказаний кредитний договір, підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про доведеність товариством за допомогою належних доказів обставин, які підтверджують укладення з відповідачкою договору з погодженням усіх суттєвих умов.
Відповідно до умов договору, ТОВ «Мілоан» надало відповідачці кошти в сумі 8000,00 грн строком на 15 днів, а остання зобов`язувалася повернути кошти та сплатити проценти за користування ними.
27.12.2021 року відповідачці було перераховано 8000,00 грн. Отже, факт отримання відповідачкою коштів в сумі 8000,00 грн. у ТОВ «Мілоан» суд вважає доведеним.
Згідно з наданого ТОВ «Мілоан» розрахунку заборгованості за кредитним договором №4675063 від 27.12.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 складається із тіла кредиту 8000,00 грн, процентів за період з 27.12.2021 по 24.02.2022 20200,00 грн, комісії 1520,00 грн, а всього 29720,00 грн.
Також судом встановлено, що між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір про надання споживчого кредиту №5256982 від 22 грудня 2021 року в електронній формі, в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Вказаний кредитний договір, підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про доведеність товариством за допомогою належних доказів обставин, які підтверджують укладення з відповідачкою договору з погодженням усіх суттєвих умов.
Відповідно до умов договору, ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачці кошти в сумі 6000,00 грн строком на 30 днів, а остання зобов`язувалася повернути кошти та сплатити проценти за користування ними.
22.12.2021 року відповідачці було перераховано 6000,00 грн. Отже, факт отримання відповідачкою коштів в сумі 6000,00 грн. у ТОВ «Авентус Україна» суд вважає доведеним.
Згідно з наданого ТОВ «Авентус Україна» розрахунку заборгованості за кредитним договором №5256982 від 22 грудня 2021 року, заборгованість ОСОБА_1 складається із тіла кредиту 6000,00 грн, процентів за період з 22.12.2021 по 24.02.2022 7296,00 грн, а всього 13296,00 грн.
Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, суд враховує наступне.
Відповідно до умов укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» договору про споживчий кредит № 4675063 від 27 грудня 2021 року, сторонами погоджено строк дії договору до 11.01.2022 року. До вказаного строку сторони передбачили і право нараховувати проценти за користування кредитом.
Також відповідно до умов укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» договору про надання споживчого кредиту № 5256982 від 22 грудня 2021 року, сторонами погоджено строк дії договору до 21.01.2022 року. До вказаного строку сторони передбачили і право нараховувати проценти за користування кредитом
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за процентами нарахованими поза межами строку дії кредитних договорів, є безпідставними.
Згідно з Графіком платежів за договором про споживчий кредит №4675063 від 27.12.2021, який є Додатком № 1 до договору про споживчий кредит №4675063 від 27.12.2021 року, сторони погодили, що загальний розмір процентів за договором становить 3000,00 грн.
Отже, загальний розмір заборгованості за договором про споживчий кредит № 4675063 від 27 грудня 2021 року становить 11000,00 грн, з яких 8000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 3000,00 грн заборгованість за процентами.
Крім того, згідно Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту №5256982 від 22 грудня 2021 року, сторони погодили, що загальний розмір процентів за договором становить 1197,00 грн.
Отже, загальний розмір заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №5256982 від 22 грудня 2021 року становить 7197,00 грн, з яких 6000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 1197,00 грн заборгованість за процентами.
Щодо стягнення з відповідачки заборгованості по комісії за надання кредиту за договором про споживчий кредит № 4675063 від 27 грудня 2021 року, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Частинами першою, другою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Свобода договору не є абсолютною (необмеженою): вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.
Норми чинного законодавства також закріплюють презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Умовами кредитного договору можуть визначатися додаткові (акцесорні) зобов`язання сторін. При цьому правові та організаційні засади споживчого кредитування встановлюють право споживача на справедливі умови кредитного договору.
Закон України «Про споживче кредитування» визначає право кредитодавця отримувати винагороду за супутні з наданням кредиту послуги, зокрема комісію за обслуговування кредиту, у разі якщо такі послуги дійсно були надані банком позичальнику. Водночас, банкам забороняється встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь, або за дії, які споживач здійснює на користь банку. Також на позивача не може бути покладений обов`язок сплачувати платежі, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався.
Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону щодо його дійсності, які встановлені статтею 203 ЦК України. Нікчемним є правочин, недійсність якого прямо встановлена законом.
Умови договору про надання споживчого кредиту, що передбачають здійснення платежів за дії, які не є послугою, або здійснення платежів, які заборонені законом, є нікчемними.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц.
Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 зазначив, що якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Із матеріалів справи слідує, що умовами договору надання грошових коштів у кредит, а саме п. 1.5.1 договору, передбачено стягнення комісії за надання кредиту, яка нараховується за ставкою 19 % від суми кредиту одноразово і становить 1520,00 грн.
Однак, у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена комісія. Відтак умова кредитного договору про сплату відповідачем на користь кредитодавця комісії є нікчемною, внаслідок чого сума нарахованої комісії у розмірі 1520,00 грн не може бути стягнута з відповідача на користь позивача.
За таких обставин, позовна заява ТОВ «Факторинг Партнерс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитними договорами підлягає задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 18197,00 грн, з яких:
- 11000,00 грн заборгованості за договором про споживчий кредит №4675063 від 27 грудня 2021 року;
- 7197,00 грн заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №5256982 від 22 грудня 2021 року.
У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Щодо стосується посилання відповідачки на пропущення позивачем строку позовної давності, суд зважає на наступне.
Згідно ст. 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Статтею 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно з ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У період з 12 березня 2020 року до 01 липня 2023 року на всій території України був встановлений карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), ця обставина є загальновідомою.
За змістом пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728,786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Отже трирічний строк загальної позовної давності, визначений статтею 257 ЦК України, на час дії карантину продовжувався.
Згідно з пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Воєнний стан в Україні введено 24 лютого 2022 року і до теперішнього часу не припинено і не скасовано, таким чином з 24 лютого 2022 року перебіг позовної давності зупинено.
Після 4 вересня 2025 року почали діяти строки позовної давності на підставі Закону № 4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності за заявою відповідача, оскільки позивачем цей строк не пропущений.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої, другої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач просить стягнути з відповідачки на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у розмірі 2662,40 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача було надано: договір про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року з Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявку про надання юридичної допомоги №1353 від 01.09.2026 року, Витяг з акту № 44 про надання юридичної допомоги від 30.09.2026 року.
Зібрані докази достовірно вказують на те, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в Чемеровецькому районному суді в розмірі 16000,00 грн.
Такий розмір витрат на правову допомогу не є співмірним із обсягом отриманих позивачем юридичних послуг і тривалістю їх надання адвокатом. Так, вивчення матеріалів справи, складанням позовної заяви, адвокатського запиту та клопотання,не потребувало значної кількості часу, а складені адвокатом процесуальні документи не є значними за обсягом.
Відповідачка ОСОБА_1 ставить під сумнів реальність і співмірність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на зазначене вище, враховуючи фактичний обсяг наданих позивачу юридичних послуг, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), складність даної справи, суд дійшов висновку, що витрати ТОВ «Факторинг Партнерс» на професійну правничу допомогу слід визначити у розмірі 4000,00 грн.
При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених позовних вимог. Позов заявлено з ціною 43016,00 грн та задоволено на суму 18197,00 грн, тобто на 42,30% (18197,00х100:43016,00). Таким чином, з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1126,20 грн (2662,40х42,30%) та витрати на правничу допомогу в сумі 1692,00 грн (4000,00х42,30%).
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 18197 (вісімнадцять тисяч сто дев`яносто сім) гривень 00 коп. заборгованості за кредитними договорами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» судовий збір в сумі 1126 (одна тисяча сто двадцять шість) гривень 20 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 1692 (одна тисяча шістсот дев`яносто дві) гривні 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Н.О. Горобець
Судове рішення № 141242236, Чемеровецький районний суд Хмельницької області було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 687/1304/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: