Рішення № 141241650, 03.11.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 450/2993/26

Провадження № 2/162/496/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 листопада 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі судді Глинянчука В.Д.,

з участю секретаря судового засідання Смаль Т.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за цивільним позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 про стягнення вартості ввіреного військового майна та переплати грошового забезпечення,

встановив:

1.Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.

Цей позов надійшов до Любешівського районного суду Волинської області 29 липня 2026 року з Пустомитівського районного суду Львівської області.

Ухвалою суду від 03 серпня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, постановлено розглянути справу з повідомленням сторін.

Судові засідання у справі відкладалися, у тому числі у зв`язку з неналежним повідомленням відповідача.

На призначену дату судового розгляду 03 листопада 2026 року сторони не з`явилися. Представник позивача ОСОБА_2 у заяві від 29 вересня 2026 року просив про розгляд справи без участі сторони позивача, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Ухвалою суду від 03 листопада 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.

2.Стислий виклад позиції позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача 37129,97 гривень вартості ввіреного військового майна та переплати грошового забезпечення.

Позовні вимоги умотивовано тим, що відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 1475-ОС від 07 грудня 2023 року ОСОБА_1 зараховано на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період. Відповідача включено до списків особового складу загону та на всі види забезпечення.

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 №3235-АГ від 25 листопада 2024 року призначено службове розслідування з метою з`ясування обставин неприбуття солдата ОСОБА_1 на консультацію до Львівського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України з метою поглибленого медичного обстеження.

Висновком службового розслідування, який затверджений наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 14 грудня 2024 року № 332 та наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 грудня 2024 року № 3593-АГ, встановлено факт неприбуття солдата ОСОБА_1 на консультацію до ІНФОРМАЦІЯ_2 та перебування за межами місця проходження служби тривалістю понад 10 діб. За вказаним фактом 23 січня 2025 року відкрито кримінальне провадження.

Відповідно до висновку службового розслідування, який затверджений наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 21 травня 2025 року № 174 та наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 червня 2025 року № 1854-АГ, встановлено збитки, які завдані позивачу шляхом нестачі військового майна, ввіреного відповідачу. З врахуванням зносу розмір збитків становить 15939,86 гривень.

Згідно з висновком службового розслідування, який затверджений наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 28 лютого 2026 року № 42 та наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02 березня 2026 року № 575-АГ, встановлено факт переплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за листопад 2024 року у зв`язку із самовільним залишенням ним військової частини та невиконанням обов`язків військової служби в розмірі 21190,11 гривень.

3.Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідачем ОСОБА_1 будь-яких заяв по суті справи не подано.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно з витягом з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України № 1475-ОС від 07 грудня 2023 року рядового ОСОБА_1 зараховано на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період з 05 грудня 2023 року. Відповідача включено до списків особового складу загону та на всі види забезпечення, присвоєно військове звання «солдат» (а.с. 64).

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1655-Ос від 05 грудня 2024 року солдата ОСОБА_1 знято з усіх видів забезпечення як такого, що не прибув до Львівського військово-медичного центру, з 11 листопада 2024 року та вважати тимчасово відсутнім (а.с. 65).

Висновком службового розслідування, який затверджений наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 14 грудня 2024 року № 332 та наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 грудня 2024 року № 3593-АГ, встановлено факт неприбуття 11 листопада 2024 року солдата ОСОБА_1 на консультацію до ІНФОРМАЦІЯ_2 та перебування за межами місця проходження служби тривалістю понад 10 діб.

Відповідно до висновку службового розслідування, який затверджений наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 21 травня 2025 року № 174 та наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05 червня 2025 року № 1854-АГ, встановлено збитки, які завдані позивачу шляхом нестачі військового майна, ввіреного відповідачу. З врахуванням зносу розмір збитків становить 15939,86 гривень.

Згідно з довідкою-розрахунком про втрачене майно речової служби відповідачу ОСОБА_1 видано вісім одиниць майна, з врахуванням зносу на день самовільного залишення військової частини відповідачем його вартість складає 15939,86 гривень (а.с. 74).

Згідно з висновком службового розслідування, який затверджений наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 28 лютого 2026 року № 42 та наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02 березня 2026 року № 575-АГ, встановлено факт переплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за листопад 2024 року, а саме з 11 по 30 листопада 2024 року, у зв`язку із самовільним залишенням ним військової частини та невиконанням обов`язків військової служби в розмірі 21190,11 гривень.

Відповідно до довідки розрахунку № 222 від 07 квітня 2026 року у період з 11 листопада 2024 року, з дати самовільного залишення відповідачем військової частини, до 30 листопада 2024 року ОСОБА_1 нараховано та виплачено 21190,11 гривень грошового забезпечення (а.с. 73)

5. Норми права, які застосував суд. Мотиви суду щодо позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою-третьою статті 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до абзацу першого пункту 1, пункту 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацом десятим пункту 6 статті 9 Закону № 2011-ХІІ за військовослужбовцями, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів виплата грошового забезпечення не зберігається.

Згідно з пунктом 4 статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ речове, медичне, психологічне та соціальне забезпечення військовослужбовців здійснюється з урахуванням потреб жінок і чоловіків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі Закон № 160-ІХ) знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано;

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 160-ІХ підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Згідно з частинами першою, другою статті 7 Закону № 160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду. Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами.

Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції про організацію речового забезпечення в Державній прикордонній службі України в мирний час та в особливий період, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справа України № 310 від 16 травня 2024 року (далі Інструкція), речове забезпечення здійснюється відповідно до цієї Інструкції та включає: забезпечення речовим майном; створення та утримання запасів речового майна; лазне-пральне та побутове обслуговування; ремонт речового майна; ведення управлінського обліку і подання звітності речової служби; планування речового забезпечення та контроль за його використанням.

Відповідно до абзаців першого, четвертого пункту 8 глави 1 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення в Державній прикордонній службі України в мирний час та в особливий період, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справа України № 310 від 16 травня 2024 року речове майно військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, призваним на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори, ліцеїстам та працівникам видається на майбутній строк служби (навчання). У разі втрати речового майна або набуття ним непридатного стану з вини військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста, призваного на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори, ліцеїста чи працівника йому видається майно, що раніше було в користуванні. Вартість втраченого майна або майна, яке набуло непридатного стану, відшкодовується відповідно до вимог законодавства України.

Згідно з частинами першою, другою статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

В суді встановлено, що відповідач ОСОБА_1 з 11 листопада 2024 року не з`явився до Львівського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України, до розташування військової частини не повернувся. Між тим, з 11 по 30 листопада 2024 року відповідачу виплачено грошове забезпечення. Крім цього, ОСОБА_1 видано майно речової служби, яким він продовжує користуватися, фактично не виконуючи обов`язків військової служби.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову.

6. Питання розподілу судових витрат.

Позивач при поданні позову сплатив 2662,40 гривні судового збору, який відповідно до частини першої статті 141 ЦПК у зв`язку з повним задоволенням позову необхідно стягнути з відповідача.

7. Висновок суду щодо позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 264, 265, 282 ЦПК, суд

ухвалив:

Позов ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 про стягнення вартості ввіреного військового майна та переплати грошового забезпечення задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) 15939 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять дев`ять) гривень 86 копійок вартості ввіреного військового майна.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) 21190 (двадцять одну тисячу сто дев`яносто) гривень 11 копійок переплати грошового забезпечення.

Стягнути з ОСОБА_1 у користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судових витрат, пов`язаних з оплатою судового збору при поданні позовної заяви.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Найменування позивача: ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ); місцезнаходження позивача: АДРЕСА_1 ; ; ЄДРПОУ позивача: 14321653.

Ім`я відповідача: ОСОБА_1 ; останнє відоме місце реєстрації проживання відповідача: АДРЕСА_2 ; РНОКПП відповідача: НОМЕР_3 .

Суддя В.Д. Глинянчук