Рішення № 141240842, 05.11.2026, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/344/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 рокуПідгаєцький районний судТернопільської області

в складі:

головуючого судді Горуц Р.О.

при секретарі судового засідання Костенюк М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Підгайці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» від імені та в інтересах якого діє Дерев`янко Валентина Миколаївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Дерев`янко В.М. від імені та в інтересах ТОВ «Таліон Плюс» звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату час та місце розгляду справи. Підтримання нею позовних вимог, та прохання про розгляд справи у її відсутності, викладено у поданому позові. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи. Подала до суду відзив та заяву про розгляд справи без її участі за наявними у справі матеріалами.

У відзиві відповідачка зазначила, що не погоджується із позовними вимогами ТОВ «Таліон Плюс» у заявленому розмірі. ОСОБА_1 не заперечує факт укладення кредитного договору та отримання нею кредитних коштів у тій частині, у якій це підтверджується матеріалами справи. Просить суд перевірити правомірність нарахування відсотків, комісії та правильність зарахування здійснених нею платежів. У разі встановлення заборгованості - визначити її розмір виключно в межах належно обґрунтованих сум, з урахуванням фактично сплачених коштів. Також просить врахувати її складне матеріальне та сімейне становище, пов`язане з необхідністю лікування та реабілітації неповнолітнього сина.

Представник позивача подала заперечення на відзив у кому вказала, що відповідачка добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов`язків, оформлюючи Договір на сайті Первісного кредитора ознайомилась із текстом Договору, а тому мала змогу ознайомитись із Правилами та Паспортом споживчого кредиту та кредитодавець має право за таким договором нараховувати відсотки з першого дня надання Траншу до закінчення строку дії кредитного договору. Окрім того наведено пункти договору та періоди за які сплачувалась процентна ставка і в якому розмірі. Представник позивача також зазначила, що спеціальним законодавством прямо передбачено можливість нараховувати комісію за споживчим кредитом, яка має бути включена у розрахунок денної ставки, яка у свою чергу не може перевищувати максимального встановленого значення. До того ж, відповідачка сплачувала нараховані відсотки за користування кредитом та вказана оплата вже була врахована первісним кредитором, віднята від суми заборгованості та відображена у розрахунку. Просить позовні вимоги Позивача задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши наявні у ній докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Таліон Плюс», слід задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 13 червня 2025 року укладено договір кредитної лінії №750780100.

Такий договір був укладений в електронній формі та підписаний електронним цифровим підписом позичальника у формі одноразового ідентифікатора UYGH який їй було надіслано на її номер телефону, що відображено в паперовій копії електронного договору, яку додано до матеріалів справи.

Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 було надано кредит в розмірі 9856 грн 00 коп на строк до 13 липня 2030 року, або до його дострокового припинення.

Того ж дня кредитодавцем на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 , який попередньо був узгоджений в кредитному договорі сторонами, було перераховано кредитні кошти в сумі 9856 грн, що стверджується підтвердженням наданим ТОВ «ПрофітГід», довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 04.08.2026 року та інформацією наданою Акціонерним товариством «Універсал Банк» на виконання ухвали Підгаєцького районного суду від 23 вересня 2026 року.

Відповідно до умов кредитування позивач взяв на себе зобов?язання надати відповідачу кредит на наступних умовах:

-сума кредиту - 9856 грн;

-кінцева дата повернення 13.07.2030рік;

-дисконтний (пільговий період) 30 днів від дати отримання позичальником першого Траншу;

-протягом дисконтного (пільгового) періоду з 13.06.2025 року по 13.07.2026 року процентна ставка 0,10 %, що в сумі становить 295 грн 80 коп.;

-базова процентна ставка 0,98%;

-денна процентна ставка 0,98%;

-тип процентної ставки фіксована;

-тип кредиту кредитна лінія;

-ліміт кредиту - 29 100 грн;

-мета отримання на споживчі потреби;

-комісія за надання кредиту 591 грн 36 коп.

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав повністю надавши відповідачу грошові кошти в сумі 9856 грн на попередньо узгоджений у договорі сторонами картковий рахунок № 4441-11ХХ-ХХХХ-0035, що підтверджується довідкою виданою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 04.08.2026 року, підтвердженням виданим ТОВ «ПрофітГід» та відомостями наданими Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» на вимогу ухвали Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2026 року, що також не заперечує відповідачка у відзиві поданому до суду.

Крім того, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 18 липня 2025 року було підписано Додаткову угоду до Договору №750780100 від 13.06.2025 року (Додаткова угода - далі), згідно якої сторони дійшли згоди про надання Позичальнику Траншу у розмірі 2030 грн.

Пунктом 1.5. Додаткової угоди передбачено, що на момент її укладення сума нарахованих та несплачених відсотків становить 335,95 грн.

Згідно пункту 1.6. Додаткової угоди під час надання суми Траншу, вказаного в п.1.1. цієї Додаткової угоди, Кредитодавцем нараховується комісія за надання кредиту в розмірі 121 грн 80 коп.

21 липня 2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було підписано Додаткову угоду до Договору №750780100 від 13.06.2025 року, за якою сторони погодили надання наступного Траншу у розмірі 2030 грн. На момент укладення цієї угоди сторони погодили, що сума Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та не повернута на момент укладення становить 10 915,80 грн, сума нарахованих відсотків 597,19 грн, сума нарахованої та несплаченої комісії 713,16 грн. Пунктом 1.6. цієї Додаткової угоди передбачено, що за надання суми Траншу нараховується комісія у сумі 121,80 грн.

Також цього ж числа між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було підписано Додаткову угоду до Договору №750780100 від 13.06.2025 року, за якою сторони погодили надання наступного Траншу у розмірі 8050 грн. На момент укладення цієї угоди сторони погодили, що сума Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та не повернута на момент укладення становить 18 956,80 грн, сума нарахованих відсотків 704,16 грн, сума нарахованої та несплаченої комісії 834,96 грн. Пунктом 1.6. цієї Додаткової угоди передбачено, що за надання суми Траншу нараховується комісія у сумі 483 грн.

15.08.2025 року було укладено ще одну Додаткову угоду, згідно якої сторони дійшли згоди про надання Траншу у розмірі 7 134 грн. На момент укладення цієї угоди сторони погодили, що сума Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та не повернута на момент укладення становить 23 440,43 грн, сума нарахованих відсотків 3355,80 грн, сума нарахованої та несплаченої комісії 1317,96 грн. Пунктом 1.6. цієї Додаткової угоди передбачено, що за надання суми Траншу нараховується комісія у сумі 428,04 грн.

Надання вищенаведених Траншів підтверджується довідками виданими ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 04.08.2026 року, підтвердженнями виданими ТОВ «ПрофітГід» та відомостями наданими Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» на вимогу ухвали Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2026 року.

Відповідачка виконувала взяті на себе зобов`язання частково здійснивши три оплати, а саме: 13.07.2025 року в сумі 3296 грн, 25.07.2025 року 4000 грн та 24.08.2025 року 5424 грн, що сукупно становить 12 720 грн.

Водночас кредитні кошти повністю повернуто не було внаслідок чого утворилась заборгованість, загальний розмір якої становить 73 195,10 грн, з них:

-23 439,71 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту (тілом кредиту);

-48009,39 грн - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками;

-1746,00 грн комісія за надання кредиту.

28 лютого 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № МВ-ТП/62 від 28 жовтня 2025 року згідно якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) зобов`язався відступити ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги (у тому числі до ОСОБА_1 , яка у реєстрі прав вимоги значиться під номером 267), а Фактор у свою чергу зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта. За даним договором Фактор виконав свої зобов`язання, сплативши Клієнту фінансування у сумі 3 422 084,70 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів № 2576 від 13.11.2025 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

В силу ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Положенням частини першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Підписання Кредитного договору, було виконано відповідачкою шляхом електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора:UYGH, що свідчить про її ознайомлення з умовами договору та згодою з ними.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 1077 ЦК України (діяла на момент укладення договору факторингу) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події (діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 3 ст. 1079 ЦК України, фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відповідно до ст.1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно із статтею 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Пунктом 9.1.1.5. Договору кредитної лінії № 750780100 від 13.06.2025 року передбачено, що в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, без згоди Позичальника, кредитодавець має право відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти та банківські метали у кредит, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу.

Крім того, відповідачці було надіслано повідомлення про відступлення права вимоги від 28.10.2025 року.

З огляду на наведене вище, суд доходить висновку про те, що ТОВ «Таліон Плюс» правомірно набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором.

22 березня 2026 року ТОВ «Таліон Плюс» надіслало ОСОБА_1 вимогу про дострокове розірвання Договору, у зв`язку із тим, що остання порушила умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість, прострочена на строк понад один календарний місяць.

Законом України «Про споживче кредитування», а саме статтею 16 передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

У своїй постанові Верховний Суд від 22 жовтня 2025 року у справі № 539/402/24 зазначив, що у тому випадку, якщо умовами договору про споживчий кредит передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту, останній зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, строку, протягом якого вони мають бути здійснені та усунути такі порушення у визначений кредитодавцем строк, з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

У пункті 9.1.1.7. Договору кредитної лінії зазначено, у разі затримання Позичальником сплати процентів за користування Кредитом, частини Кредиту або Комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі,шляхом повідомлення Позичальника про дострокове припинення/розірвання Договору.

З огляду на зазначене вище ТОВ «Таліон Плюс» мав право на дострокове розірвання договору та у такому випадку було змінено строк виконання зобов`язання.

ТОВ «Таліон Плюс», пред`являючи позовні вимоги, просить стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту, відсотки та комісію.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, додає до матеріалів справи розрахунок заборгованості за кредитом у період з 13.06.2025 року по 28.10.2025 року, складений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», та розрахунок заборгованості складений ТОВ «Таліон Плюс» з 29.10.2025 року по 21.03.2026 року, витяг з реєстру прав вимоги в (підписаному) вигляді до Договору №МВ-ТП/62, з яких вбачається, що сукупна заборгованість за даним договором складає 73195,1 грн з яких: 48009,39 грн - відсотки за користування кредитом, 23439,71 грн - тіло кредиту та 1746 грн комісія за надання кредиту.

Проаналізувавши позовну заяву та дослідивши додані до неї докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Таліон Плюс» підлягають частковому задоволенню.

З огляду на наведене вище, суд вважає за потрібне розрахувати розмір заборгованості.

Відповідно до пункту 8.7.1. Договору за період від 13.06.2025 року до 13.07.2025 року (включно) Кредитодавець надає Позичальнику знижку в розмірі 89,80 (вісімдесят дев`ять цілих вісім десятих) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,10 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 36,50 (тридцять шість цілих п`ять десятих) відсотків річних.

З огляду на розрахунок заборгованості з 13.06.2025 року по 12.07.2025 року відсотки за користування вираховувались за ставкою 0,10%, що відповідає умовам договору та не суперечить чинному законодавству, за цей період відповідачка мала сплатити відсотки у сумі 30 (днів) * 9,86 (9856*0,10%) = 295,80 грн.

13.07.2025 року відповідачка сплатила 3296 грн, якими погасила заборгованість по відсотках (295,80 грн) та по тілу кредиту (3000,20 грн). Тому станом на 13.07.2025 року у неї заборгованість по кредиту становила 6855,80 грн, комісія 591,36 грн та відсотки 0 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію пов`язану із наданням кредиту.

Відповідно до пунктів 8.4. 8.5. комісія за надання Кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги Кредитодавця. Комісія за надання кредиту Позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються Кредитодавцем за цим Договором. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі першого Траншу за цим Договором. У випадку видачі наступних, крім першого, Траншів за цим Договором, комісія за надання додаткових грошових коштів у кредит нараховується у день видачі кожного Траншу. Розмір Комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 591 грн 36 коп.

З 14.07.2025 року по 17.07.2025 року розмір відсотків розраховувався за базовою процентною ставкою 0,98%, що передбачено у пункті 8.10 Договору, у якому зазначено, що проценти в розмірі визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору. Проценти нараховуються щоденно у відсотках від суми Кредиту за кожний день користування ним, за ставкою визначеною в порядку зазначеному вище, із розрахунку наявності 365 днів у році не залежно від того високосний рік чи ні.

Пунктом 8.6. Договору також встановлено денну процентну ставку у розмірі 0,98%, що не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки передбачений у Законі України «Про споживче кредитування».

Так, як станом на 14.07.2025 року по 17.07.2025 року тіло кредиту становило 6855,80 грн, то відсотки у даному випадку нараховувались за процентною ставкою 0,98 % від фактичного залишку тіла кредиту, тобто у сумі 67,19*4(дні) = 268,76 грн, комісія так і залишилась у розмірі - 591,36 грн.

18.07.2025 року відповідачці було переказано другий транш у розмірі 2030 грн, тому тіло кредиту вже становило 8885,82 грн з огляду на що, з 18.07.2025 року по 20.07.2025 року відсотки розраховувались за процентною ставкою 0,98%, але від 8885,82 грн, що в сумі за даний період складала 241,35 грн, комісія у свою чергу - 713,16 грн.

21.07.2025 року відповідачка отримала третій транш у розмірі 10 080 грн, тому заборгованість за кредитом сягла 18965,82 грн, та за період з 21.07.2025 року по 25.07.2025 рік відсотки склали 830,52 грн, комісія 1317,96 грн.

25.07.2025 року ОСОБА_1 здійснила оплату сукупно у розмірі 4000 грн, чим повністю погасила заборгованість по відсотках (1340,63грн), та тіло кредиту стало дорівнювати 16306,45 грн, комісія 1317,96 грн.

У такому випадку відсотки у період з 26.07.2025 року по 15.08.2025 рік розраховувались за базовою ставкою 0,98% в день та дорівнювали 159,80*20 (днів) = 3196 грн, комісія так і залишилась у сумі 1317,96 грн.

15.08.2025 року ОСОБА_1 отримала останній транш у розмірі 7134 грн, заборгованість по тілу кредиту склала 23439,73 грн, по відсотках (23439,73*0,98%)*20(днів) = 4594,40 грн, комісія 1317,96 + 428,04 = 1746 грн.

24.08.2025 року відповідачка здійснила оплату на 5424 грн чим сплатила повністю відсотки у сумі 5423,28 та тіло кредиту у сумі 0,72 грн, тому станом на 24.08 заборгованість по тілу становила 23439,71 грн, по комісії 1746 грн.

З 25.08.2025 року по 22.09.2025 року використовувалась понижена дисконтна процентна ставка у розмірі 0,75% в день, тому сума відсотків у цей період сягала 175,80*30 (днів)= 5274 грн.

З 24.09.2025 року по 21.03.2026 року відсотки розраховувались за процентною ставкою 0,98% в день та за цей період склали 229,71*179(днів) = 41118,09 грн, тіло кредиту та комісія залишились такими самими.

Загалом за підрахунком сума відсотків становила - 46 392,09 грн, тіло кредиту - 23439,71 грн та комісія - 1746 грн.

Стосовно зарахування здійснених платежів суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит, аналогічні положення передбачені у пункті 7.9 Договору.

З огляду на що, позивач правильно зараховував сплачені відповідачкою кошти.

За наведених вище обставин, суд, з`ясувавши всі обставини справи, дійшов до переконання, що позовні вимоги ТОВ «Таліон Плюс» від імені та в інтересах якого діє Дерев`янко Валентина Миколаївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, слід задовольнити частково.

Позивач щодо понесених судових витрат зазначає, що окрім судового збору в розмірі 2662,40 грн також поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн, які просить стягнути в його користь з відповідача.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України відносить витрати на професійну правничу допомогу саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Наявність договірних відносин між АО «ЛІГА ЮРИДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ» та ТОВ «Таліон Плюс» підтверджуються договором про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року, додатковою угодою № 3895 від 11.08.2026 року про надання правової допомоги до Договору № 5 від 02 грудня 2024 року, актом приймання-передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року та платіжної інструкції кредитового переказу коштів №166 від 11.08.2026 року.

За частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).

Відповідачка у відзиві розмір витрат на професійну правничу допомогу заперечує та просить суд не стягувати з неї заявлені позивачем 5000 грн у повному обсязі.

Згідно ч.5,6 статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. (Постанова ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16)

Підставою для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу в заявленій сумі може бути ненадання переліку послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом. (Постанова ВС від 05.06.2018 року у справі № 904/8308/17)

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Таліон Плюс» для захисту своїх інтересів, звернулось до Адвокатського бюро «ЛІГА ЮРИДИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ» з метою отримання професійної правничої допомоги.

Відповідно до п. 4.1. Договору про надання правової допомоги від 02 грудня 2024 року, сторони погодили, що правова допомога, що надається Адвокатським об`єднанням, Клієнтом оплачується в розмірі та обсязі погодженому в додатках до цього договору, в гривнях шляхом переказу коштів на рахунок Адвокатського об`єднання та може бути здійснена в будь-який час за надані послуги та в тому числі авансом за надані послуги у майбутньому.

Згідно Акту приймання-передачі наданих послуг від 11.08.2026 року, підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, надання юридичних консультацій - 1 000, 00 грн; підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості (досудова вимога) 500 грн; підготовка позовної заяви, що включає збір доказів, перевірку, друк та належне засвідчення копій письмових та електронних доказів у справі та направлення копії та доданих до неї документів до суду 3 500 грн. Загальна вартість за послуги з надання правової допомоги наданої Клієнту складає 5000 гривень.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що зазначені у клопотанні витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн є завищеними.

Беручи до уваги обсяг та час необхідний для виконання адвокатом, який надавав професійну правничу допомогу ТОВ «Таліон Плюс», робіт, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру до 4000 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн, суд вважає співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та є пропорційними до предмета спору та доведеними.

З огляду на наведене вище, суд вважає, що вимогу позивача в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, слід задовольнити частково, стягнути із ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

Судовий збір в сумі 2662,40 грн, відповідно до ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.42 Конституції України, ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 1, 3, 11, 16, 207, 509, 526, 536, 626, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», м.Чернігів, вул.Жабинського, буд.б13, 14017, код ЄДРПОУ: 39700642, заборгованість за договором кредитної лінії № 750780100 від 13 червня 2025 року в розмірі 71577,80 грн, з них: 23 439,71 грн - заборгованість за кредитом, 46 392,09 грн - заборгованість за нарахованими відсотками та 1746 грн комісія за надання кредиту.

Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», м.Чернігів, вул.Жабинського, буд.б13, 14017, код ЄДРПОУ: 39700642 судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», м.Чернігів, вул.Жабинського, буд.б13, 14017, код ЄДРПОУ: 39700642 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», м.Чернігів, вул.Жабинського, буд.б13, 14017, код ЄДРПОУ: 39700642;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Головуючий: Р. О. Горуц