Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №:755/16572/26
Провадження №: 1-кс/755/4760/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"27" жовтня 2026 р.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду міста Києва, клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026010000000020 від 20 квітня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2 КК України,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
у провадження Дніпровського районного суду міста Києва надійшло клопотання заступника начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026100000000020 від 20 квітня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2 КК України.
Відповідно до статті 35 КПК України автоматизованою системою документообігу суду було визначено головуючого з розгляду даного клопотання - слідчого суддю ОСОБА_1 та передано їй матеріали того ж дня.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом (з дислокацією у місті Київ) ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026010000000020, відомості про яке 20 квітня 2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що громадяни України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи посадовими особами ТОВ «Профмаш», ТОВ «САЗ», ТОВ «Промком», вчиняють умисні дії спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом: добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора.
Факт причетності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до вчинення дій, на думку органу досудового розслідування, підтверджується зібраними у ході розслідування матеріалами кримінального провадження, зокрема: повідомленням оперативного підрозділу про вчинення злочину, відповідями оперативного підрозділу щодо виконання доручення слідчого та протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, відповідно до яких встановлено, що після окупації частини Запорізької області, громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не раніше 02 червня 2023 року перебуваючи в місті Мелітополь Запорізької області, зареєстрував підконтрольне йому підприємство ТОВ «Профмаш» за законодавством держави-агресора з метою налагодження постачання виробленої промислової продукції (сервомеханізми, гідроциліндри, гідрозамки для будівельної, автомобільної, комунальної, дорожньо-будівельної, а також спеціальної військової техніки) на державні підприємства РФ, в т.ч., які відносяться до військово-промислового комплексу, з метою завдання шкоди Україні шляхом: добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора.
Так, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ вищевказане товариство має наступні ідентифікуючі ознаки: ТОВ «Профмаш», ІПН юридичної особи 9001005061, вид діяльності: «виробництво гідравлічного та пневматичного силового обладнання», генеральний директор - ОСОБА_6 ( НОМЕР_1 ), засновник 100% - ОСОБА_4 . Адреса юридичної особи: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 210/3.
Усвідомлюючи, що самостійно реалізувати злочинний умисел, спрямований на пособництво державі-агресору з метою завдання шкоди Україні шляхом сприяння у добровільній передачі матеріальних ресурсів та інших активів неможливо, ОСОБА_4 , вступив у попередню змову з громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який володіє організаторськими здібностями, здатний вирішувати поставлені завдання, успішно організовує та забезпечує ведення результативної роботи, володіє професійними знаннями і навичками, має необхідний досвід роботи для виконання організаційно-розпорядчих та управлінських функцій щодо ведення господарської діяльності.
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вступили між собою у попередню змову та розробили стійку протиправну схему, яка полягає у закупівлі сировини на території РФ, виготовленні готової продукції на потужностях ТОВ «Профмаш», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 210/3, та її подальшому збуті на підприємства військово-промислового комплексу держави-агресора для забезпечення потреб збройних сил РФ, таким чином вчиняючи умисні дії спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом: добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора.
З цією метою ОСОБА_5 підшукував для ОСОБА_4 контрагентів на території РФ для подальшої закупівлі сировини, її транспортування на ТОВ «Профмаш» та здійснював повний контроль по надходженню коштів на рахунки підконтрольних йому підприємств РФ та оплат від ОСОБА_4 .
В подальшому на потужностях ТОВ «Профмаш» здійснювалось виробництво гідравлічного та пневматичного силового обладнання.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , через підконтрольне йому російське підприємство ООО «ЧТС» (ІПН РФ 7449135711), здійснив постачання на адресу ТОВ «Профмаш» комплектуючих та сировини (металопрокат, металокруг) для виробництва гідроциліндрів різних типів, з метою подальшого постачання на державні підприємства РФ, в тому числі оборонно-промислового комплексу.
Зокрема, за результатами аналізу руху коштів по банківському рахунку ТОВ «Профмаш» за період з 01 жовтня 2025 року по 31 грудня 2025 року встановлено, що вказане товариство неодноразово постачало вироблену продукцію (гідроциліндри) на адресу АТ «НПК «УРАЛВАГОНЗАВОД» ИМЕНИ Ф.Э. ДЗЕРЖИНСКОГО » (ІПН РФ 6623029538):
- 05 грудня 2025 року «Оплата за изготовление гидроцилиндров по договору № 03/12-1 от 03.12.2025», на загальну суму 1,49 млн. руб;
- 30 грудня 2025 року «Оплата за изготовление гидроцилиндров по договору № 03/12-1 от 03.12.2025», на загальну суму 2,5 млн. руб.
З відкритих джерел інформації встановлено, що Уралвагонзавод - радянська та російська корпорація, що займається розробкою і виробництвом військової техніки, дорожньо-будівельних машин, залізничних вагонів. До корпорації входять науково-дослідні інститути, конструкторські бюро та виробничі підприємства. Головне підприємство - завод «Уралвагонзавод», розташоване в Нижньому Тагілі Свердловської області та 100 відсотків акцій корпорації належать державі.
За наявною інформацією оперативного підрозділу, отримані злочинним шляхом кошти ОСОБА_5 конвертує у готівку або перераховує на свої крипто-гаманці та крипто-гаманці сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з метою їх подальшої легалізації (відмивання) та приховування джерел походження. Надалі ці активи інтегруються в легальний фінансовий сектор через мережу підставних осіб або використовуються для фінансування іншої протиправної діяльності, що суттєво ускладнює їх відстеження правоохоронними органами.
Встановлено, що 07 жовтня 2026 року громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Терни Білопільського району Сумської області (РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий 14 серпня 2015 року, Мелітопольським МВ УДМС України в Запорізькій області), здійснив перетин державного кордону України та на даний час тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_1 , (АДРЕСА_3). За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, вказаний будинок перебуває у власності ТОВ «СТАТУС БУД-ПРАЙМ», код ЄДРПОУ: 40512094 та знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:91:119:0046, що перебуває у власності ТОВ «ДІА РК», код ЄДРПОУ: 40568587.
Крім того, ОСОБА_5 під час перебування на території України для проживання та ночівлі зупиняється у свого сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Запоріжжя (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_5 виданий 09 серпня 2022 року, ВОД №3 УОДПГУ ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області) та користується його майном.
Встановлено, що ОСОБА_8 проживає в орендованій ним квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , яка за даними «Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна», перебуває у власності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
У зв`язку з отриманням відомостей про наявність реальної та невідкладної загрози знищення, приховування або втрати матеріальних об`єктів які можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, зволікання з їх відшукування та забезпечення збереження могло призвести до безповоротної втрати зазначених об`єктів і унеможливити їх подальше використання як речового доказу, а тому 16 жовтня 2026 року, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, проведено обшук до постановлення ухвали слідчого судді у зв`язку з невідкладним випадком, пов`язаним із врятуванням майна, в порядку статті 233 КПК України, за адресою: АДРЕСА_2 .
На пропозицію слідчого ОСОБА_8 надано дозвіл на огляд орендованого ним житла, у ході якого виявлено ноутбук, належний особисто ОСОБА_8 , марки «LENOVO», сірого кольору, з серійним номером MP2NPZNJ, з пошкодженим дисплеєм, та зарядним пристроєм до нього, який поміщено до поліетиленового пакета №SSU0080171 та вилучено.
Постановою слідчого від 17 жовтня 2026 року вилучене майно визнано речовими доказами.
На даний час, у органу досудового розслідування виникла необхідність в арешті вилучених 16 жовтня 2026 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , матеріальних об`єктів, з метою виконання завдань кримінального провадження щодо запобігання можливості їх приховування, пошкодження чи псування, втрати чи знищення, використання, передачі та відчуження, а також з метою збереження речових доказів, у зв?язку з чим прокурор просить слідчого суддю задовольнити подане клопотання та накласти арешт на вилучене майно, а саме на ноутбук марки «Lenovo», сірого кольору, з серійним номером MN2HPZNJ та зарядний пристрій до нього.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому, просив суд його задовольнити. Щодо вилученого зарядного пристрою до ноутбука зазначив, що його не внесено до протоколу вилучення, оскільки він вважає, що це є невід`ємна детяль самого ноутбука. Крім того, просив суд долучити до матеріалів клопотання копію ухвали про надання дозволу на проведення обшуку.
Інші учасники розгляду клопотання у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, однак, відповідно до частини першої статті 172 КПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до частини першої статті 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Клопотання подано прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 . У ньому зазначено підстави, у зв`язку з якими необхідно здійснити арешт майна та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог статті 171 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучені документи, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.
Вислухавши думку прокурор щодо поданого ним клопотання, вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя доходить наступного.
Положеннями пункту 7 частини другої статті 131 КПК України та частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом (з дислокацією у місті Київ) ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 20 квітня 2026 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2 КК України (кримінальне провадження №42026010000000020).
16 жовтня 2026 року, в порядку статті 233 КПК України, у зв`язку з невідкладним випадком, пов`язаним із врятуванням майна, та з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення, було проведено невідкладний обшук за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у ході якого було виявлено ноутбук, належний особисто ОСОБА_8 , марки «LENOVO», сірого кольору, з пошкодженим дисплеєм, який поміщено до поліетиленового пакета №SSU0080171, та вилучено.
Постановою старшого слідчого слідчого відділу (з дислокацією у місті Київ) ГУ СБ України ОСОБА_10 від 17 жовтня 2026 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 23 жовтня 2026 року було надано дозвіл на проведення обшуку у житлі, а саме у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем прожтивання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до вимог статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Згідно частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною другою статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільноне безпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно частини першої статті 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини десятої статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
У клопотанні прокурора зазначено, що арешт на вилучене під час проведення обшуку майно, необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки вилучений ноутбук міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, прокурором доведено наявність підстав вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вилучений в ході проведення обшку житла за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ноутбук марки «LENOVO», сірого кольору, з пошкодженим дисплеєм, при обставинах, викладених у клопотанні щодо інкримінованого кримінального правопорушення, міг зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає ознакам, зазначеним в статті 98 КПК України. Наведене згідно з частиною третьою статті 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні.
При цьому, слід звернути увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Разом з цим, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання в частині накладення арешту на зарядний пристрій до ноутбука, оскільки згідно протоколу обшуку від 16 жовтня 2026 року та додатку до протоколу, даний зарядний пристрій не вилучасвя.
Також слід роз`яснити, що відповідно до статті 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку про часткове задоволення клопотання.
На підставі наведеного та, керуючись статтями 98,170-173,175,208, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
клопотання прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026010000000020 від 20 квітня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 111-2 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: ноутбук марки «Lenovo», сірого кольору, з серійним номером MN2HPZNJ, який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою забезпечення, в тому числі й збереження, речового доказу, шляхом заборони користування, відчуження та розпорядження вказаним майном
В іншій частині клопотання - відмовити.
Копію ухвали направити для виконання слідчому та для відома власнику майна.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснююється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клоптання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали буде проголошено: 02 листопада 2026 року о 17 годині 55 хвилин.
Слідчий суддя Дніпровського
районного суду міста Києва ОСОБА_1
Судове рішення № 141239528, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 755/16572/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: