Ухвала суду № 141239298, 04.11.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1859/26 Провадження № 2/450/1950/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Данилів Є.О.

за участю секретаря судових засідань Глинської У.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання відсутності заборгованості, визнання дій незаконними, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

в провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання відсутності заборгованості, визнання дій незаконними, стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 20.04.2026 року відкрите загальне позовне провадження по справі та призначене підготовче судове засідання.

03.11.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову шляхом зобов`язання працівниками Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» негайно відновити розподіл природного газу (газопостачання) до домоволодіння ОСОБА_2 Бандирської за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили остаточним рішенням суду у даній справі.

В обґрунтування заяви вказує, що 15 квітня 2026 року Відповідачем Львівською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» було протиправно та в порушення чинної ухвали суду про забезпечення позову від 14.04.2026 відключено належне їй домоволодіння за вищевказаною адресою від життєвозабезпечуючого ресурсу - джерела природного газу (чи газоподібного палива). У зв`язку з порушенням ухвали суду та самоуправними діями службових осіб Відповідача було порушено кримінальне провадження № 12026141430000328. Крім того, Відповідач оскаржував відповідні судові рішення в апеляційному та касаційному порядку, однак апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а касаційну скаргу повернуто / відмовлено у відкритті провадження, що підтверджує безпідставність дій Відповідача. На даний час триває судовий процес, однак відсутність послуги газопостачання створює безпосередню загрозу для життя та здоров`я моєї сімї в осінньо- зимовий період.

Відповідно до положень частини 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, суд вважає, що вона підлягає часткового задоволення з таких підстав.

Так, відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

За змістом п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або)грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 2 грудня 2006 року, міститься роз`яснення, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як зазначено в п. 4 Рішення Конституційного Суду від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011, інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим у Кодексі встановлено систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; можливість суду вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі дійсно виник спір щодо захисту прав споживача житлово-комунальних послуг, визнання дій незаконними, зобов`язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позову, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, тому суд доходить висновку, що невжиття заходів забезпечення у даному випадку може мати негативні наслідки та ускладнити виконання ймовірного судового рішення в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Отже, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Тому при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 квітня 2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви задоволено частково. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» вчиняти дії щодо припинення або обмеження розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 квітня 2026 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 травня 2026 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про роз`яснення ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 квітня 2026 року відмовлено.

Водночас, 15 квітня 2026 року працівниками Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» було припинено газопостачання за відповідною адресою. Припинення відбулося на підставі звернення Постачальника природного газу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

Постановою Львівського апеляційного суду від 31.07.2026 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» залишено без задоволення. Ухвали Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 квітня 2026 року, від 22 квітня 2026 року та від 11 травня 2026 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.09.2026 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Піти Ярослава Ігоровича, на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 14 квітня 2026 року та постанову Львівського апеляційного суду від 31 липня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви.

Викладене в заяві обґрунтування забезпечення позову свідчить про те, що припинення розподілу природного газу до житла заявників через існування оспорюваної заборгованості за послуги з розподілу природного газу, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист їх прав. Вжиття відповідних заходів забезпечення позову спрямоване на недопущення негативних наслідків, що потребуватиме додаткових зусиль для поновлення таких прав та інтересів.

Також слід врахувати, що в умовах воєнного стану та відключень електропостачання, відсутність газопостачання у житловому будинку, де проживає позивачка, ускладнює забезпечення базових потреб і створює ризики для здоров`я проживаючих.

Суд вважає, що примусове припинення газопостачання до житла позивача, може мати вкрай негативні та незворотні наслідки для життя та здоров`я його та його сім`ї, що не буде відповідати нагальній суспільній необхідності, і таке втручання в права позивача не буде необхідним у демократичному суспільстві.

Беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позову, який знаходиться на розгляді в суді, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд приходить до переконання, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

При цьому, суд враховує те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та не вплине на права і обов`язки осіб, які не є учасниками даної справи.

Крім цього, у разі, якщо потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони у справі не позбавлені права звернутись до суду з питанням скасування заходів забезпечення позову.

В силу вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України підстави для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення відсутні.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 263 ЦПК України, суд,-

постановив:

заяву ОСОБА_1 , задоволити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» негайно відновити розподіл природного газу (газопостачання) до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі.

Надати органу, що здійснює виконання ухвали суду наступні відомості:

Стягувач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Боржник : Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», ЄДРПОУ 45204941, м. Львів, вул. Золота, 42.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки з дати її постановлення.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяЄ. О. Данилів