Рішення № 141238115, 04.11.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2220/26

Провадження №2/726/699/26

Категорія 67

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Проскурняка І. Г., за участю секретаря судових засідань Богонос Г. Й., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Осовської М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю ,

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Садгірського районного суду м.Чернівці перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю.

У заяві посилається на те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1988 року проживала за адресою АДРЕСА_1 .

Дана квартира загальною площею 24.30 кв.м належала їй на праві власності, відповідно до свідоцтва від 15.11.1996 виданого Представництвом Фонду державного майна України в м.Чернівці згідно із розпорядженням від 15.11.1996 №21431.

При цьому, у ОСОБА_3 не було сім`ї ( чоловіка, дітей) чи інших родичів, а з 90-х років між ними була домовленість про спільне проживання шляхом введення спільного господарства. Зокрема, він давав кошти на оплату комунальних послуг, купівлі їжі, ліків, а протягом останніх років життя здійснював догляд за нею у зв`язку із поважним віком та проблемами із здоров`ям.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла та після її смерті саме він займався похованням, що підтверджується квитанціями.

У лютому 2026 року він звернувся до приватного нотаріуса Суружіу Н.Д. із заявою про прийняття спадщини, після чого нотаріусом заведено спадкову справу за №75203857 від 10.02.2026. У відповідь нотаріус повідомила його про відсутність будь яких інших родичів ОСОБА_3 , які б претендували на спадкове майно.

Оскільки, він є єдиною людиною, яка жила із покійною ОСОБА_3 , доглядав за нею, вони спільно вели побут, мали взаємні права і обов`язки, вважає, що має право на спадкове майно.

Зазначає, що на даний час він єдиний має доступ до спадкового майна, продовжує оплачувати комунальні послуги та підтримувати у належному для проживання стані.

Просить суд встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Чернівці Чернівецький район Чернівецька область більше п`яти років, починаючи з 1990 року і по день смерті останньої.

Представник відповідача Чернівецької міської ради спрямував до суду відзив на позов, в якому зазначив, що головними ознаками сімейних відносин є наявність факту спільного проживання, ведення спільного господарства, прийняття участі у спільних витрат, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї.

Доказами на підтвердження факту ведення спільного господарства можуть бути квитанції оплати продуктів, житлово комунальних послуг, мобільного рахунку, купівля майна, товарів для спільного користування, спільного бюджету з підписами, переписками, планами на придбання певних товарів, інші витрати на забезпечення життєдіяльності сім`ї.

Крім того, звертає увагу суду на те, що спадкодавець ОСОБА_3 не вирішив подальшу долю свого нерухомого майна на користь позивача (дарування, заповіт). Також, померла не вирішила питання про реєстрацію місця проживання позивача у квартирі АДРЕСА_2 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити. Позивач зазначив, що він досить тривалий час проживав з померлою, допомагав їй по господарству, здійснював оплату комунальних послуг, купляв продукти та техніку, все необхідне для побуту. Інших родичів у неї не має, до неї ніхто не приходив. Коли вона хворіла він викликав лікаря до неї та купляв ліки.

Представник відповідача Чернівецької міської ради Осовська М.М. у судовому засіданні просила суд вирішити справу на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що був сусідом померлої ОСОБА_3 . Він часто бачив, як ОСОБА_1 до неї приходив, привозив їй продукти та допомагав по господарству, та інколи проживав сам, а вона допомагала йому з вихованням його дітей. Крім позивача до неї більше ніхто не приходив. Похованням ОСОБА_3 займався саме ОСОБА_1 , жодних родичів на похоронах не було.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що вона часто приходила у гості до ОСОБА_3 та часто бачила, що до неї приходив позивач. Він там часто проживав, займався господарством. Повністю забезпечував її, купляв продукти, утеплював балкон, декілька разів робив ремонт, купляв холодильник та пральну машину. Родичів вона не мала, оскільки з дитинства проживала у дитячому будинку та часто казала їй, що має бажання залишити дану квартиру старшому сину позивача. Похорон повністю оплатив позивач та часто приходить до неї на кладовище.

Дослідивши матеріали справи, давши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд виснує про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.9).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 18.03.1988 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.10,11).

Квартира АДРЕСА_2 належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15.11.1996 (а.с.12, 13).

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 21.08.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Департаментом надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради зроблений відповідний актовий запис №796 (а.с.15).

Із Лікарського свідоцтва про смерть №878 установлено, що причиною смерті ОСОБА_3 була - Хронічна ішемічна хвороба серця (а.с.16).

На підтвердження понесення позивачем витрат на поховання ОСОБА_3 та на витрати по догляду за господарством надав суду квитанцію від 21.08.2025, товарний чек від 21.08.2025 №1558 та рахунок №00165 від 21.08.2025, квитанції про здійснення покупки холодильника та чайника (а.с.17-19, 87-88 ).

Із акту №76 від 29.05.2026 року, затвердженого директором «Чернівцікомунбуд» І.Васильович, установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно фактично проживав разом із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та вели спільне господарство за адресою АДРЕСА_1 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . Догляд за ОСОБА_3 здійснювався з 1990 року (а.с.20).

Після смерті ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Суружіу Н.Ж. зареєстровану спадкову справу №75203857, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №84118555 від 10.02.2026 та довідкою приватного нотаріуса (а.с.21, 22 ).

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно врахувати правила ч. 2 ст. 3 Сімейного Кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. При віднесенні особи до кола спадкоємців четвертої черги суд має виходити не лише із кровного споріднення, а й інших наведених ознак.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 07 лютого 2018 року по справі № 127/1765/16.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Таким чином, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання, спільний побут і взаємні права й обов`язки.

У судовому засіданні факт проживання позивача та ОСОБА_3 однією сім`єю в період часу з 1990 року по день її смерті підтверджується допитаними у судовому засіданні свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які підтвердили, що позивач проживав з ОСОБА_3 , за спільною адресою та вели спільне господарство, квитанціями, якими підтверджується наявність спільного бюджету, з яких вбачається, що позивач разом ОСОБА_3 протягом тривалого часу вели спільний побут та господарство, та актом №76, з якого вбачається, що ОСОБА_1 дійсно проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_3 з 1990 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 . Спільно вели господарство та мали спільний бюджет.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей акт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право з вернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

У відповідності до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз`яснень п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», - визначено можливість встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що встановлення факту постійного проживання позивача ОСОБА_1 із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , у квартирі АДРЕСА_2 , має юридичне значення, оскільки від даного факту залежить право позивача на оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Таким чином, на підставі викладеного, суд виснує про задоволення вимог позивача про встановлення факту проживання однією сім`єю.

Керуючись ст.ст. 29, 1120, 1216, 1217, 1218, 1264, 1270, ЦК України, ст.ст. 4, 5,76-81,89,95,263-265, 273 293,294,315 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю задовольнити.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 із ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Чернівці, Чернівецького району Чернівецької області, більше п`яти років, починаючи з 1990 року і по день смерті останньої.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення учасників справи, строки на апеляційне та касаційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддяІ. Г. Проскурняк