Рішення № 141238040, 28.10.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/6087/26

Номер провадження 2/725/1589/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2026

Чернівецький районний суд міста Чернівців у складі:

Головуючого судді Галичанського О.І.,

при секретарі Петращук Х.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства « Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт» (код ЄДРПОУ 05432767, місто Чернівці, вулиця Комунальників, 6) третя особа Чернівецька міська рада ( код ЄДРПОУ 36068147, м. Чернівці, площа Центральна, 1) про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог.

Представник позивача звернулась до суду з позовом до Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Чернівецька міська рада, про відшкодування майнової та моральної шкоди.

В обгрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «BMW» модель «330і» д.н.з НОМЕР_2 .

26 квітня 2026 року близько 15 год. 40 хв., керуючи вказаним транспортним засобом, позивач рухався у м. Чернівці по вул. Олександра Маланчука, 49-Г та на його авто з дерева, яке росте попри дорогу, впала суха гілка.

Після зупинки, позивач виявив, що лобове скло, дах, капот та інші деталі його авто пошкоджені внаслідок падіння гілки з дерева за вказаних вище обставин.

На місце події викликав патрульну поліцію, яка пояснила позивачу, що за цим фактом вони не складатимуть жодних матеріалів, а питання відшкодування завданої позивачу шкоди слід вирішувати у судовому порядку за правилами цивільного судочинства.

Вказує, що Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради у відповіді на адвокатський запит 01.06.2026 повідомив, що балансоутримувач зелених насаджень, що ростуть на тротуарі попри дорогу на АДРЕСА_2 невизначений. Додатково повідомлено, що рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 25.05.2023 № 1240 закріплено за Чернівецьким міським виробничим комунальним трестом зеленого господарства та протизсувних робіт на праві господарського відання зелені насадження (дерева) комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, розташовані уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, алеях, бульварах.

Департаментом інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради на конкурсних засадах укладено договір №24 від 03.03.2026 року з Чернівецьким міським комунальним виробничим трестом зеленого господарства та протизсувних робіт на послуги з благоустрою утримання зелених насаджень на території Чернівецької міської територіальної громади .

Відповідно до цього договору Замовник (Департамент інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради) доручає, а Виконавець (Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт) приймає на себе обов`язки з надання послуг Послуги з благоустрою утримання зелених насаджень на території Чернівецької міської територіальної громади (Код ДК 021-2015:77310000-6 Послуги з озеленення територій та утримання зелених насаджень).

Стверджує, що згідно п. 2.9.9. Правил благоустрою населених пунктів Чернівецької міської територіальної громади, затверджених Рішенням Чернівецької міської ради VIIІ скликання від 29.06.2023 № 1282 відповідальність за утримання та належний догляд за зеленими насадженнями покладається на власників (орендарів) або балансоутримувачів земельних ділянок, на яких вони розташовані, зокрема: а) на об`єктах благоустрою комунальної власності на орендарів (користувачів) земельних ділянок комунальної власності та, у разі їх відсутності, на Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт (в тому числі щодо дерев алейної висадки, повздовж проїжджої частини вулиці, а також знесення аварійних дерев), окрім дерев, передбачених абзацом 2 цього пункту.

Таким чином, на її думку, саме Чернівецький міський виробничий комунальний трест зеленого господарства та протизсувних робіт (відповідач) є тим суб`єктом, який має нести відповідальність за пошкодження транспортного засобу позивача.

Відповідно до висновку експерта від 03 червня 2026 року № СЕ-19/126-26/5938- АВ за результатами судової транспортно-товарознавчої експертизи транспортного засобу, складеного судовим експертом Вітюком Михайлом Костянтиновичем, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «BMW» моделі «330і», номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 2019 року випуску станом на 26.04.2026 складала 400 817,83 грн .

Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «BMW» моделі «330і», номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок пошкодження станом на 26.04.2026 становить 177 831,85 грн (сто сімдесят сім тисяч вісімсот тридцять одна грн 85 коп.).

Враховуючи наведене , просить суд стягнути з Комунального підприємства «Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт» на користь ОСОБА_1 400 817,83 грн відшкодування майнової шкоди, 20 000 грн відшкодування моральної шкоди ; понесені судові витрати, а саме: витрати на сплату судового збору у сумі 4271,50 грн., витрати на проведення експертизи у сумі 5776,32 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 17000 грн.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому стверджує, що позовні вимоги до Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт не обгрунтовані та не відповідають дійсності й побудовані на припущеннях позивача.

Так, Рішенням Чернівецької міської ради N?2417 від 30.09.2020 року було затверджено Правила благоустрою м. Чернівці.

Відповідно до даних правил , зелені насадження (дерева) комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, розташовані уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в тому числі, вздовж проїзної частини по АДРЕСА_2 закріплені за Чернівецьким міським виробничим комунальним трестом зеленого господарства та протизсувних робіт на праві господарського відання , проте на баланс підприємству зазначені зелені насадження передані не були.

Між Чернівецьким комунальним виробничим трестом зеленого господарства та протизсувних робіт та департаментом благоустрою та інфраструктури Чернівецької міської ради, відповідно до результатів публічних закупівель, було укладено договір від 10.01.2024 № 5 «Послуги з благоустрою Утримання зелених насаджень на території Чернівецької міської територіальної громади», де Замовником робіт є - Департамент інфраструктури та благоустрою, а Виконавцем робіт - Чернівецький комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт.

Стверджує, що доручень щодо пріоритетності виконання робіт з видалення чи обрізки зелених насаджень у м. Чернівці по вул. О Маланчука замовником не було надано. Пріоритети виконання робіт встановлює замовник, а зелентрест є лише виконавцем й надає свої послуги на замовлення Департаменту інфраструктури та благоустрою.

Стверджує, що сам по собі факт падіння гілки з дерева не свідчить про наявність протиправної поведінки відповідача.

Також зазначає , що згідно з офіційною довідкою Чернівецького обласного центру з гідрометеорології N? 9924-05-688/9924-04 від 04.06.2026 року, у період з 23 по 26 квітня 2026 року в місті Чернівці спостерігалися складні та небезпечні погодні умови. У день ймовірної події - 26 квітня 2026 року - в період з 09 год 46 хв . до 21 год 04 хв. фіксувалися максимальні пориви північно-західного вітру силою 17-22 м/с. Відповідно до Настанови з метеорологічного прогнозування, затвердженої наказом Українського гідрометеорологічного центру від11.12.2018 N? 234, вітер з максимальною швидкістю 15-24 м/с будь-якої тривалості належить до небезпечних метеорологічних явиш І рівня небезпечності .

Таким чином, на його думку , падіння гілки сталося внаслідок дії непереборної сили та стихійних поривів вітру (небезпечного метеорологічного явища), що повністю виключає вину відповідача у заподіянні шкоди.

Вартість матеріального збитку (реальні збитки) внаслідок пошкодженого транспортного засобу марки BMW модель 330і, днз. НОМЕР_2 є вартість необхідного відновлювального ремонту чи укомплектування КТЗ з врахуванням коефіцієнту його фізичного зносу, при оцінці пошкодженого, аварійного чи неукомплектованого КТ3 та становить 177831,85 грн.

Таким чином, вказує, що позивач неправильно визначив розмір майнової шкоди,спричиненої падінням гілки дерева на автомобіль.

Заперечував також проти стягнення моральної шкоди.

Представник третьої особи Чернівецької міської ради Філіп М.О. подав пояснення по суті спору , в яких зазначив ,що утримання та належний догляд за деревами на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень (окрім дерев алейної висадки, повздовж проїжджої частини вулиці, а також знесення аварійних дерев) покладається на власників житлових, громадських і промислових будівель та споруд, а також на власників будівель побуту, торгівлі, освіти, охорони здоров`я, тощо, які розташовані у житлових районах.

Зелені насадження (дерева) комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, розташовані уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в тому числі, вздовж проїзної частини по АДРЕСА_2 закріплені за Чернівецьким міським виробничим комунальним трестом зеленого господарства та протизсувних робіт .

Таким чином, хоч відсутнє рішення про передачу на баланс дерева, гілка якого впала на авто позивача, обов`язок щодо утримання, догляд, знесення зелених насаджень на об`єктах благоустрою комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади лежить саме на відповідачу.

Також зазначив , що причиною падіння дерева на авто позивача була непереборна сила сильні пориви вітру, а не з вини відповідача. Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт Чернівецької міської ради» в повному обсязі.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив , згідно якої , представник позивача стверджує , що саме Чернівецький міський виробничий комунальний трест зеленого господарства та протизсувних робіт (відповідач) є тим суб`єктом, який має нести відповідальність за пошкодження транспортного засобу позивача.

Також вказує, що твердження відповідача про те, що шкода, завдана у результаті несприятливих погодніх умов, як обставина, що виключає наявність вини та підстав для стягнення з нього матеріальної та моральної шкоди внаслідок падіння дерева, не є вірним.

Відповідачем не доведено, що гілка з дерева могла впасти на автомобіль позивача через погодні умови, які є непереборною силою, адже відповідачем цього не доведено належними та допустимими доказами.

Вважає, що відповідачем не спростовано доводи позовної заяви, а тому просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися. Просили задовольнити позовні вимоги та провести судове засідання без участі позивача та його представника, про що зазначили у відповідній заяві. В попередніх судових засіданнях позов підтримала , посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві, про що зазначив у відповідній заяві.

Представник третьої особи Чернівецької міської ради - Філіп М.О. в судове засідання не з`явився. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Просив в задоволенні позову відмовити.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Судом встановлені наступні обставини справи .

ОСОБА_1 являється власником транспортного засобу марки «BMW» модель «330і» д.н.з НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

26 квітня 2026 року, близько 15 год. 40 хв., керуючи вказаним транспортним засобом, позивач рухався по вул. Олександра Маланчука, 49-Г.

На авто позивача з дерева, яке росте попри дорогу, впала суха гілка. Після зупинки, позивач виявив, що лобове скло, дах, капот та інші деталі його авто пошкоджені. Даний факт підтверджується фототаблицею , яка міститься у матеріалах справи.

Згідно відповіді Управління патрульної поліції в Чернівецькій області , підтверджується факт виклику ОСОБА_1 патрульних поліцейських на місце події та обставини, що вони встановили.

Згідно листа Департаменту інфраструктури та благоустрою Чернівецької міської ради від 01.06.2026 -балансоутримувач зелених насаджень, що ростуть на тротуарі попри дорогу на АДРЕСА_2 невизначений. Додатково повідомлено , що рішенням 33 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 25.05.2023 № 1240 закріплено за Чернівецьким міським виробничим комунальним трестом зеленого господарства та протизсувних робіт на праві господарського відання зелені насадження (дерева) комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, розташовані уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, алеях, бульварах».

Відповідно до довідки Чернівецького обласного центру з гідрометеорології № 9924-05-688/9924-04 від 04.06.2026 , у період з 23 по 26 квітня 2026 року в місті Чернівці спостерігалися складні та небезпечні погодні умови.

Зокрема, 26 квітня 2026 року в період з 09 год 46 хв до 21 год 04 хв фіксувалися максимальні пориви північно-західного вітру силою 17-22 м/с.

Відповідно до Настанови з метеорологічного прогнозування, затвердженої наказом Українського гідрометеорологічного центру від11.12.2018 № 234, вітер з максимальною швидкістю 15-24 м/с будь-якої тривалості належить до небезпечних метеорологічних явиш І рівня небезпечності .

Згідно висновку експерта від 03 червня 2026 року № СЕ-19/126-26/5938- АВ за результатами судової транспортно-товарознавчої експертизи транспортного засобу, складеного судовим експертом Вітюком Михайлом Костянтиновичем, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «BMW» моделі «330і», номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 2019 року випуску, станом на 26.04.2026 складала 400 817,83 грн . Вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ автомобіля марки «BMW» моделі «330і», номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 2019 року випуску, внаслідок пошкодження, станом на 26.04.2026 становить 177 831,85 грн .

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, врегульовано Законом України «Про благоустрій населених пунктів»

За змістом статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»: благоустрій населених пунктів комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля; заходи з благоустрою населених пунктів роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання; зелені насадження деревна, чагарникова, квіткова та трав`яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Згідно з частинами 1, 2 статті 12 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору. До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Згідно з п. 3.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006 року , до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Положеннями п. 9.1.11.3. даних Правил визначено, що на вулицях і площах населених пунктів у процесі обстеження зелених насаджень необхідно виявляти аварійні дерева і потенційно аварійні гілки.

Аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення віков ої межі.

На вулицях і площах населених пунктів у процесі обстеження зелених насаджень виявляють і потенційно аварійні гілки. Це скелетні гілки, які мають видимі ознаки враження шкідниками та хворобами. Їх необхідно видаляти (п. 9.1.13. Правил ).

Відповідно до Правил благоустрою населених пунктів Чернівецької міської територіальної громади, затверджених Рішення Чернівецької міської ради VІІІ скликання від 29 червня 2023 року № 1282 благоустрій та утримання у належному стані територій парків, рекреаційних зон, садів, зон зелених насаджень, скверів здійснюють їх власники, балансоутримувачі таких об`єктів благоустрою або інші уповноважені власником особи, відповідно до цих Правил та інших нормативних актів (пункт 2.2.1).

У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування (ч. 5 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Рішенням Чернівецької міської ради від 25.05.2023 року №1282 закріплено за Чернівецьким міським комунальним виробничим трестом зеленого господарства та протизсувних робіт на праві господарського відання зелені насадження (дерева) комунальної власності Чернівецької міської територіальної громади, розташовані уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах.

Рішенням Чернівецької міської ради №1282 від 29.06.2023 року затверджено Правила благоустрою населених пунктів Чернівецької міської територіальної громади, якими на локальному рівні врегульовано порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою.

Відповідальність за утримання та належний догляд за зеленими насадженнями покладається на власників або балансоутримувачів земельних ділянок, на яких вони розташовані (п.2.9.9 Правил), зокрема:

а) на об`єктах благоустрою комунальної власності на орендарів (користувачів) земельних ділянок комунальної власності та, у разі їх відсутності, на Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт (в тому числі щодо дерев алейної висадки, повздовж проїжджої частини вулиці, а також знесення аварійних дерев), окрім дерев, передбачених абзацом 2 цього пункту.

Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

За змістом частини 1 та пунктом 1 частини 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на викладене, зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Згідно з частиною 1 статті 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Верховний Суд у постанові від 27 березня 2024 року у справі №908/65/23 вказав на те, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди.

Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.

Частиною 4 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» закріплено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

У містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень та складається їх реєстр за видовим складом та віком. Облік зелених насаджень проводиться органами місцевого самоврядування (ч. 5 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Відповідно до розділу 12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.

Факт падіння гілки з дерева на належний позивачу автомобіль та завдання у зв`язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, підтверджуються наданими позивачем належними та допустимими доказами та представниками відповідачів не заперечується.

Проте представник відповідача стверджував , що відповідач є неналежним, оскільки не є балансоутримувачами дерева, з якого впала гілка на автомобіль позивача .

За змістом ч.2 ст.48 ЦПК України відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Із дослідженої у судовому засіданні фототаблиці місця події встановлено, що гілка дерева, що спричинила шкоду , роста на дереві біля проїжджої частини дороги.

Із вказаною обставиною у судовому засіданні погодились усі учасники справи .

Аналізуючи положення п.2.9.9 Правил благоустрою населених пунктів Чернівецької міської територіальної громади та рішення Чернівецької міської ради та враховуючи те, що аварійне дерево росло повздовж проїжджої частини вулиці, суд приходить до висновку, що відповідальність за утримання та належний догляд за деревом, внаслідок падіння гілки з якого якого було завдано шкоди позивачу, несе Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт.

Заперечуючи проти задоволення позову, представник відповідача Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт вказував на відсутність своєї вини в спричиненні шкоди позивачу.

Проте , таке твердження не узгоджується із вказаними вище вимогами законодавства та доказами по справі.

Щодо розміру матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок пошкодження транспортного засобу, суд виходить із наступного.

Згідно висновку експерта від 03 червня 2026 року № СЕ-19/126-26/5938- АВ за результатами судової транспортно-товарознавчої експертизи транспортного засобу, складеного судовим експертом Вітюком Михайлом Костянтиновичем, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «BMW» моделі «330і», номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 2019 року випуску, станом на 26.04.2026 складала 400 817,83 грн . Вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ автомобіля марки «BMW» моделі «330і», номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , 2019 року випуску, внаслідок пошкодження, станом на 26.04.2026 становить 177 831,85 грн .

Представники відповідача не погодились із зазначеним висновком експерта, вказуючи на його необгрунтованість.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлений Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року N 142/5/2092 (далі - Методика). Вимоги методики є обов`язковими під час проведення авто-товарознавчих експертиз.

Згідно п. 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до п. 1.3 вказаної Методики, вимоги Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень,а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Тому, з урахуванням вимог п. 1.3 даної Методики слід дійти висновку, що будь-який розрахунок матеріального збитку без урахуванням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів буде суперечити наведеному в п. 2.4. поняттю вартості матеріального збитку.

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника (ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

За змістом цих положень законодавства, величина коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Положеннями частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на викладене, зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Системний аналіз ст. 22, ч. 2 ст. 1192 та ст. 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню, є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу - це ті збитки, які позивач мусить понести для відновлення свого порушеного права та втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі.

Доводи представника відповідача про те, що стягнення вартості відновлювального ремонту автомобіля без урахування коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу не відповідає реальним збиткам та вимогам Закону, суд відхиляє, оскільки, якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

За таких обставин, представник відповідача розпорядився своїми процесуальними правами на власний розсуд, до суду з клопотанням про призначення інших експертиз не звертався, а тому суд вважає, що вказаний висновок є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заподіяних позивачу збитків.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що наведені обставини не звільняють відповідача Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт Чернівецької міської ради від цивільно-правової відповідальності, вина якого у неналежному утриманні об`єктів благоустрою доведена.

Визначаючи розмір майнової шкоди, яка підлягає стягненню з Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт Чернівецької міської ради на користь позивача , суд враховує , що коефіцієнт фізичного зносу враховується виключно у разі стягнення вартості транспортного засобу при страховому відшкодуванні, тоді як у випадку відшкодування реальних збитків у вигляді вартості відновлювального ремонту він не застосовується. У цій справі позивачем міститься вимога саме про відшкодування вартості відновлювального ремонту, визначеної експертним шляхом, що відповідає положенням ст.ст. 22, 1192 ЦК України та правовим позиціям Верховного Суду.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами першою-другою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення майнової шкоди підлягають задоволенню .

Щодо вирішення позовних вимог у частині відшкодування моральної шкоди

Згідно з роз`ясненнями, наданими у п. п. 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина 1 статті 1167 ЦК України).

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Таким чином, виходячи із засад розумності, об`єктивності, виваженості і справедливості, суд приходить до переконання, що заявлена позивачем моральна шкода в розмірі 20000, 00 грн. є надмірною, а тому дана вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 10000, 00 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Представник позивача просить стягнути з Комунального підприємства «Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 4271,5 грн, витрати на проведення експертизи у сумі 5776,32 грн., витрати на професійну правничу допомогу 17000 грн.

У зв`язку з частковим задоволенням позову із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3206,54 грн (з розрахунку 4008,18 грн. на помножений коефіцієнт 0,8 за одну майнову позовну вимогу, задоволену повністю ) та 532,48 грн (за одну майнову позовну вимогу, задоволену частково, пропорційного розміру задоволеної вимог (50 % від (1331,20 на 0,8 = 1064,96 грн) ). Загальна сума судового збору відповідно до задоволених позовних вимог становить 3739,02 гривень.

Крім того, понесення позивачем витрат на проведення транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 5776,32 грн. підтверджується платіжною інструкцією, а отже вказані витрати теж підлягають відшкодуванню позивачу.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: договір про надання правничої допомоги №2 від 01.05.2026 року, укладений між адвокатом Бутирською І. та позивачем , додаткову угоду до договору, акт виконаних робіт , згідно яких вартість правових (юридичних) послуг становить 17000 грн.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу ( постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

З урахуванням конкретних обставин даної справи, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, врахувавши характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, реальність наданих адвокатських послуг, розумність їхнього розміру до ціни позову та до предмету спору, суд вважає, що зазначений позивачем розмір витрат є завищений та його слід зменшити до 15000 грн.

Дана сума розрахована судом відповідно до здійсненого обсягу робіт та витрачений адвокатом час.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства « Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт» задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт» (код ЄДРПОУ 05432767, місто Чернівці, вулиця Комунальників, 6) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) відшкодування майнової шкоди у розмірі 400 817,83 грн (чотириста тисяч вісімсот сімнадцять грн 83 коп.)

Стягнути з Комунального підприємства «Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт» (код ЄДРПОУ 05432767, місто Чернівці, вулиця Комунальників, 6) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 10 000 грн (десять тисяч гривень )

Стягнути з Комунального підприємства «Чернівецький міський комунальний виробничий трест зеленого господарства та протизсувних робіт» (код ЄДРПОУ 05432767, місто Чернівці, вулиця Комунальників, 6) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_1 ) понесені судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 3739,02 гривень, витрати на проведення експертизи у сумі 5776,32 гривень , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 гривень .

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Надіслати представнику позивача та представнику третьої особи копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному Законом, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 03.11.2026 року.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Галичанський О. І.