Рішення № 141236740, 04.11.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 рокусправа № 580/10290/26м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивачка), ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 , позивач) через свого представника подали позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідач), в якому просять:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, оформлене листами від 15.07.2026 №15333-14911/Х-02/8- 2300/26 та № 15334-14915/Х-02/8-2300/26, про відмову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в установленні щомісячної адресної допомоги до пенсії у зв`язку з втратою годувальника;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щомісячної адресної допомоги до пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2020 № 674 (в редакції постанови від 05.02.2026 № 154);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 12.06.2026 (вх. № 14915/Х2300-26 від 16.06.2026) та ОСОБА_2 від 12.06.2026 (вх. № 149111/Х-2300- 26 від 16.06.2026) та встановити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - кожному окремо - щомісячну адресну допомогу до пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі, що не вистачає до 12810,00 грн (з урахуванням розміру пенсії кожного з позивачів, визначеного відповідно до пункту 1 постанови № 674), починаючи з 24.03.2026, та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачів зазначив, що з 01 березня 2026 року діє оновлена Постанова Кабінету Міністрів України № 674, яка поширюється на членів сімей осіб, які безпосередньо брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, та які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у таких заходах. Так, з 01 березня 2026 року у разі, коли розмір пенсії в разі втрати годувальника (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) членам сім`ї осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, або розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до допомоги, установлених законодавством), призначеної дитині, якій відповідно до пунктів 3-6 статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надано статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, не досягає 12810 гривень, адресна допомога встановлюється у розмірі, що не вистачає до зазначеної суми.

Згідно з Постановою КМУ № 674 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», якщо щомісячний розмір пенсії непрацездатному з батьків такої особи не досягає 12810,00 грн, встановлюється щомісячна адресна допомога в сумі, якої не вистачає до вказаного розміру. Ця державна гарантія застосовується до кожного з батьків окремо, незалежно від наявності інших членів сім`ї. Таким чином позивачі, як батьки зниклого безвісти військовослужбовця мають безумовне право на отримання пенсії з урахуванням гарантій Постанови КМУ № 674 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Представник позивачів вказав, що відповідач призначив позивачам пенсію у зв`язку з втратою годувальника на підставі статей 36, 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на двох непрацездатних членів сім`ї з виділенням частки позивачу 2 як особі, що досягла пенсійного віку. Розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, індексації та інших доплат) становить: у позивача-1 5299,23 грн, у позивача-2 5299,23 грн на місяць. Отже, пенсія кожного з позивачів є значно меншою за 12810 грн. Позивачі звернулися до відповідача із зверненням про встановлення щомісячної адресної допомоги до пенсії, однак листами відповідач відмовив позивачам у призначені адресної допомоги відповідно до пунктів 3-6 статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки ними не надано документи про надання ними статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, а тому не мають права на встановлення щомісячної адресної допомоги до пенсії.

Ухвалою від 05 жовтня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відзив на позов від відповідача до суду не надходив.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 14.02.2012.

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № ВГ/В-20260224-46 ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зник на території бойових дій (під час воєнних дій).

Згідно із сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.10.2025 № 3/9704 ОСОБА_3 зник безвісти 19.10.2025, виконуючи бойове завдання в районі н.п. Соснівка Дніпропетровської області під час штурмових дій у складі ШГр «Ондо».

Позивачам із 24.03.2026 призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка призначена на двох утриманців (виділена доля на ОСОБА_2 ), що підтверджується протоколом перерахунку пенсії (а.с. 20).

Позивачі звернулися до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про встановлення адресної допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2020 № 674.

Листами від 15.07.2026 № 15333-14911/Х-02/8-2300/26, № 15334-14915/Х-02/8-2300/26 відповідач повідомив, що оскільки документи про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України заявники не надали, права на встановлення щомісячної адресної допомоги до пенсії не мають.

Рішення відповідача, оформлене листами, про відмову в установленні щомісячної адресної допомоги до пенсії у зв`язку з втратою годувальника, а також бездіяльність відповідача щодо відмови щомісячної адресної допомоги до пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2020 № 674 позивачі вважають протиправними, а тому звернулися в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі Закон № 1058-ІV) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії у разі встановлення III групи інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Члени сім`ї, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Згідно із ст. 37 Закону № 1058-ІV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного члена сім`ї, зазначеного у частині другій статті 36 цього Закону, - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше членів сім`ї, зазначених у частині другій статті 36 цього Закону, - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Відповідно до ст. 39 Закону № 1058-ІV на всіх членів сім`ї, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.

На вимогу члена сім`ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.

Відповідно до абз. 1, 7 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2020 р. № 674 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Постанова № 674) установлено, що з 1 серпня 2020 р., якщо розмір пенсії в разі втрати годувальника (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) у членів сім`ї осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, каліцтва, контузії або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, або смерть яких пов`язана із захистом Батьківщини, а також у членів сім`ї осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, каліцтва, контузії або захворювання, пов`язаних із безпосередньою участю в зазначених заходах, не досягає 7800 гривень, а також якщо розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до допомоги, установлених законодавством) у дитини, якій відповідно до пунктів 3-6 статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надано статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, не досягає зазначеного розміру, таким особам встановлюється адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги в сумі, що не вистачає до цього розміру.

З 1 березня 2026 р. у разі, коли розмір пенсії в разі втрати годувальника (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) членам сім`ї осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, або розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до допомоги, установлених законодавством), призначеної дитині, якій відповідно до пунктів 3-6 статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надано статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, не досягає 12810 гривень, адресна допомога встановлюється у розмірі, що не вистачає до зазначеної суми.

Адресна допомога до пенсії, зазначена в абзаці сьомому цього пункту, встановлюється кожному з непрацездатних батьків, дружині (чоловікові) загиблого, померлого (такого, що пропав безвісти) незалежно від наявності інших членів сім`ї.

Аналіз зазначених положень вказує на те, що у випадку коли розмір пенсії в разі втрати годувальника членів сім`ї осіб, зокрема тих, які зникли безвісти внаслідок безпосередньої участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, не досягає 12810 гривень, адресна допомога встановлюється у розмірі, що не вистачає до зазначеної суми.

Суд вище встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 14.02.2012. Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № ВГ/В-20260224-46 ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зник на території бойових дій (під час воєнних дій). Згідно із сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.10.2025 № 3/9704 ОСОБА_3 зник безвісти 19.10.2025 виконуючи бойове завдання в районі н.п. Соснівка Дніпропетровської області під час штурмових дій у складі ШГр «Ондо».

Позивачам із 24.03.2026 призначено пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка призначена на двох утриманців (виділена доля на ОСОБА_2 ), що підтверджується протоколом перерахунку пенсії (а.с. 20) та листами відповідача від 15.07.2026 № 15333-14911/Х-02/8-2300/26, № 15334-14915/Х-02/8-2300/26.

Суд врахував, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до сімей загиблих (померлих) ветеранів війни належать: сім`ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва), одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), а також внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів.

До членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначених у цій статті, належать, зокрема, батьки.

Отже, позивачі є батьками військовослужбовця, який зник безвісти внаслідок виконання обов`язків військової служби під час воєнних дій із захисту Батьківщини, у зв`язку із чим вони є членами сім`ї особи, визначеної в абз. 1 п. 1 Постанови № 674 відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та на них поширюється дія абз. 7 п. 1 Постанови № 674.

Суд встановив, що відповідач призначив позивачам одну пенсію у разі втрати годувальника у розмірі 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, яка призначена на двох утриманців: ОСОБА_1 та виділена доля на ОСОБА_2 , що розподілена між ними рівними частками (по 50 відсотків) відповідно до ст. ст. 37, 39 Закону № 1058-ІV та складає 10598,45 грн у загальному розмірі (5299,23 грн частка кожного із отримувачів).

Отже, оскільки розмір пенсії у разі втрати годувальника, призначеної позивачам, є меншим за розмір, визначений абз. 7 п. 1 Постанови № 674 (12810 грн), то суд висновує про наявність у позивачів права на отримання адресної допомоги у розмірі, що не вистачає до зазначеної суми 2211,55 грн (12810 грн-10598,45 грн).

Суд відхиляє вимоги позивачів щодо встановлення спірної допомоги кожному з них окремо до суми 12810 грн, оскільки у спірних правовідносинах позивачам призначена одна спільна пенсія у разі втрати годувальника відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону № 1058-ІV, а розмір адресної допомоги визначається саме від розміру призначеної пенсії.

Під час обрання способу відновлення порушеного права позивачів суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у цьому випадку належить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачам адресної допомоги, відповідно до абз. 7 п. 1 Постанови № 674 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 26.03.2026 нарахування та виплату позивачам адресної допомоги до пенсії відповідно до абз. 7 п. 1 Постанови № 674 у загальному розмірі 2211,55 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов потрібно задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, суд враховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких є витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 6-7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд врахував, що представник позивачів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надав договір про надання правничої допомоги від 01.06.2026 № 61/2026 та попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на загальну суму 16000 грн.

Суд врахував, що відповідно до п. 4.1 розділу 4 договору про надання правничої допомоги від 01.06.2026 № 61/2026 вартість послуг, порядок та строки виплати гонорару визначаються за згодою сторін додатковою угодою до цього договору.

Разом з тим, представник позивачів не додав до матеріалів справи додаткової угоди, яка визначає розмір гонорару за представництво інтересів позивачів у цій справі.

Оскільки позивачі у сукупності не надали належних та допустимих доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, відсутні підстави для їх стягнення на користь позивачів.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, суд враховує таке.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню, то частина понесених позивачами судових витрат, пропорційно частині задоволених позовних вимог, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адресної допомоги, відповідно до абз. 7 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2020 р. № 674 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 26.03.2026 нарахування та виплату адресної допомоги, відповідно до абз. 7 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2020 р. № 674 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у загальному розмірі 2211,55 грн.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивачка ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 );

2) позивач ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 );

3) відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18002, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 04.11.2026.

СуддяВасиль ГАВРИЛЮК