Вирок № 141234833, 05.11.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3652/26

Провадження №1-кп/639/313/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 листопада 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 12024220000001146 від 07.10.2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, військовослужбовця, стрільця відділення охорони взводу охорони військової частини НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

06.10.2024 року приблизно о 19:08, більш точний час в ході розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , керуючи технічно справним автомобілем «VW Golf», р.н. НОМЕР_2 , рухався по пр. Любові Малої у напрямку від Григорівське шосе у бік вул. Костянтина Калініна в м. Харкові зі швидкістю 50 км/год.

Наближаючись до нерегульованого перехрестя пр. Любові Малої та вул. Станційної в м. Харкові, ОСОБА_8 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував на зазначеній ділянці проїзної частини дороги, в вертикальному або близько до нього положенні.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_9 , відповідно до висновку комісійної судово-медичної медико-криміналістичної та автотехнічної експертизи отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: травми голови та шиї у вигляді забитої рани із крововиливом у м?які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні в тім?яно-потиличній ділянці, синця в правій орбітальній ділянці по верхньому повіку із захватом області правої надбрівної дуги саднення на обличчі та шиї зліва в області проекції лівої виличної кістки, лівої щоки, нижньої щелепи, шкіри губ зліва, області проекції тіла нижньої щелепи зліва з переходом на область шиї по переднє-боковій поверхні зліва з захватом області сосцевидного відростку та області проекції лівої ключиці і верхньої поверхні лівого плечового суглобу, закритого компресійного перелому тіла та дуг, поперечних та остистих відростків 6 та 7 шийних хребців із зміщення фрагментів заднього відділу тіла 7-го хребця у хребетний канал, а також забою спинного мозку на рівні шийного відділу хребта; - травму тулубу у вигляді саднення на шкірі по переднє-бокової поверхні грудної клітки зліва та на животі справа з захватом області проекції реберної дуги із крововиливом у м?які тканини (підшкірно-жирову клітковину та м?язи) правої бокової стінки живота від рівня реберної дуги справа з розповсюдженням на область клубової та лобкової і сідничної кісток справа, та в подальшому на зовнішню поверхню правої нижньої кінцівки, закритого багатофрагментарного перелому гілок та основи правої лобкової та сідничної кісток з розходженням фрагментів, перелому обох гілок лівої лобкової та сідничної кісток без розходження фрагментів; а також перелому правої бічної маси крижі з залученням крижових отворів на цьому рівні з порушенням цілісності тазового кільця, що супроводжувалося крововиливом у м?які тканини тазу у поєднанні із забоєм сечового міхура з крововиливом у його стінку, а також забою обох легень та забою-розриву правої нирки та розтрощення правої надниркової залози, що ускладнилося кровотечою у заочеревний простір з обох боків (до 500 мл); - травму верхніх кінцівок у вигляді саднення на шкірі правого плеча по задній поверхні та чисельних забитих ран по ліктьовій поверхні правого передпліччя на тлі саднень та синця з розповсюдженням на лікоть та на тильну поверхню правої кисті, із крововиливом у підшкірно-жирову клітковину та м?язи по ліктьовій поверхні правого передпліччя, правого ліктя та тильної поверхні правої кисті, відкритого поперечного перелому нижньої третини діафізу ліктьової кістки правого передпліччя та закритого перелому 3, 4, 5 п?ясних кісток правої кисті без зміщення; крововиливу у м?які тканини в області лівого плечового суглобу та плеча по усім поверхням з наявністю закритого косо-поперечного уламкового перелому шийки та голівки лівої плечової кістки із зміщенням до капсули плечового суглобу; - травму нижніх кінцівок у вигляді синця на шкірі правого колінного суглобу та гомілки по зовнішній поверхні з крововиливом у м?які тканини по зовнішній поверхні правої нижньої кінцівки з розповсюдженням на область тазу та правої бокової стінки живота, з розволокненням м?язів правого стегна і розтрощенням підшкірно-жирової клітковини, а також закритого уламкового перелому латерального та присереднього виростків правої стегнової кістки з розшаровуванням зв?язок правого колінного суглобу, що супроводжувалося крововиливом суглобову сумку правого колінного суглобу; забитої рани по переднє-внутрішній поверхні лівого колінного суглобу із крововиливом у підшкірно-жирову клітковину по передній та внутрішній поверхні лівого колінного суглобу, а також закритого поперечного перелому малогомілкової кістки лівої гомілки на рівні шийки та голівки без зміщення кісткових уламків з розволокненням та дрібних розривів зв?язок лівого колінного суглобу, що супроводжувалося крововиливом суглобову сумку лівого колінного суглобу.

При дослідженні крові гр. ОСОБА_9 , газохроматографічним методом, виявлений етиловий спирт у кількості 4,129%, що згідно з методичними рекомендаціями може відповідати до тяжкого отруєнням алкоголем.

07.10.2024 ОСОБА_9 від отриманих внаслідок ДТП тілесних ушкоджень помер у лікарні.

Причиною смерті ОСОБА_9 виявилася важка тупа сукупна травма із ушкодженням внутрішніх органів та перелом кісток скелету, яка на тлі алкогольного сп?яніння ускладнилася декомпенсованим безповоротнім травматичним шоком.

Після здійснення наїзду на пішохода ОСОБА_9 , водій ОСОБА_8 , 06.10.2024 приблизно о 19:08, більш точний час в ході розслідування не встановлено, перебуваючи на нерегульованому перехресті пр. Любові Малої та вул. Станційної в м. Харкові, діючи умисно, в порушення вимог пунктів 2.10 «а», «б», «в», «г», «ґ» «д», «е» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (із змінами та доповненнями), згідно з якими:

- п. 2.10 «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний»:

а) «негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди»;

б) «увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил»;

в) «не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди»;

г) «вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу»;

ґ) «у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвести потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди»;

д) «повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників поліції»;

е) «вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об`їзд місця пригоди»,-

та суб`єктивно усвідомлюючи, що своїми діями поставив потерпілого ОСОБА_9 , у небезпечний для життя стан, був зобов`язаний і мав змогу надати потерпілому допомогу, нехтуючи моральними і правовими нормами, не вжив усіх можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, не викликав карету швидкої медичної допомоги, не відправив потерпілого до лікувального закладу, не повідомив про дорожньо-транспортну подію орган поліції, не вжив усіх можливих заходів для збереження слідів дорожньо-транспортної події, з метою уникнення відповідальності за скоєне на автомобілі «VW Golf», р.н. НОМЕР_2 , причетному до дорожньої-транспортної пригоди, з місця пригоди зник, чим завідомо залишив без допомоги потерпілого ОСОБА_9 , який перебував у небезпечному для життя стані та був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та пояснив, що скоїв його за встановлених судом обставин. Пояснив, що біля 18-00 06.10.2024 рухався на автомобілі по пр.-ту Любові Малої у м. Харкові. В районі «Пташиного ринку» було відсутнє вуличне освітлення, у темряві відбулось зіткнення, з ким або з чим він не побачив. Він злякався та поїхав далі. Через деякий час виявив на автомобілі кров, зателефонував адвокату та прийняв рішення з`явитися в поліцію. Наразі ним повністю відшкодована шкода потерпілому. Просив призначити мінімальне покарання та звільнити від його відбування з випробуванням.

Потерпілий ОСОБА_5 в ході допиту пояснив, що загиблий ОСОБА_9 його батько. Очевидцем ДТП він не був, про його обставини йому стало відомо від інших осіб. Пояснив, що обвинуваченим повністю відшкодовано йому шкоду, претензій до ОСОБА_10 він не має, просить призначити покарання на розсуд суду.

Учасники кримінального провадження вважали недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ними не оспорюються.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого, а також стосовно судових витрат та речових доказів.

Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим ОСОБА_11 , суд дійшов висновку, що його вина в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії обвинуваченого кваліфікуються за ч. 1 ст. 135 КК України як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він не судимий, проходить військову службу, за місцем служби характеризується позитивно, неодружений, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до досудової доповіді, складеної провідним інспектором Основ`янського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області, стосовно ОСОБА_7 , ризик впливу історії правопорушень на протиправну поведінку оцінюється як середній, ризик завдання шкоди життю і здоров`ю низький, рівень впливу динамічних факторів на протиправну поведінку низький, рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення середній, рівень ризику небезпеки для суспільства середній. Виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства.

Обставиною, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 відповідно до п. 1 ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_12 покарання, суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, а також принципів законності, справедливості, обгрунтованості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, відношення обвинуваченого до скоєного, особу винного, його вік, стан здоров`я, обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують, а також позицію потерпілого.

Досягнення мети покарання щодо ОСОБА_7 в цілому на теперішній час можливе шляхом призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 135 КК України в мінімальному розмірі.

При цьому суд дійшов висновку, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів є можливим без реального відбування покарання та звільнює його від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку.

Запобіжний захід до ОСОБА_7 не обирався та підстави для його обрання відсутні.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Вирішуючи питання про розподіл процесуальних витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Як встановлено судом, у межах кримінального провадження, за результатами досудового розслідування якого до суду надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 135 КК України, проводилися судові експертизи, зокрема автотехнічні та комплексна експертиза матеріалів, засобів звукозапису та відеозапису й автотехнічна експертиза, витрати на проведення яких прокурор просить стягнути з обвинуваченого.

Суд бере до уваги, що зазначені експертні дослідження проводилися в межах єдиного кримінального провадження, предметом досудового розслідування якого були обставини дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 06.10.2024, внаслідок якої пішоходу ОСОБА_9 були заподіяні тілесні ушкодження, від яких він у подальшому помер, а також подальша поведінка водія ОСОБА_7 після наїзду на пішохода.

При цьому суд зазначає, що обставини самої дорожньо-транспортної пригоди, характеру та механізму наїзду, положення пішохода, отриманих ним тілесних ушкоджень та їх наслідків становлять фактичну основу обвинувачення за ч. 1 ст. 135 КК України, оскільки саме внаслідок зазначеної події потерпілий опинився у небезпечному для життя стані, а обвинувачений, усвідомлюючи такий стан потерпілого, маючи можливість надати йому допомогу, залишив місце події, не вживши необхідних заходів для врятування останнього.

Таким чином, проведення зазначених експертних досліджень було пов`язане не лише з перевіркою версії щодо наявності в діях водія складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, а і з встановленням обставин події, які мають безпосереднє значення для кримінального провадження в частині обвинувачення за ст. 135 КК України.

Постановою старшого слідчого ВРЗуСТ СУ ГУ НП в Харківській області від 23.04.2026 кримінальне провадження № 12024220000001146 від 07.10.2024 за ч. 2 ст. 296 КК України закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Той факт, що в подальшому кримінальне провадження в частині обвинувачення за ч. 2 ст. 286 КК України було закрито у зв`язку з установленням відсутності вини водія у виникненні дорожньо-транспортної пригоди, сам по собі не свідчить про відсутність зв`язку проведених експертних досліджень з обставинами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, оскільки предметом останнього є не порушення водієм Правил дорожнього руху, а залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані та позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження.

Заперечення сторони захисту щодо неможливості покладення на обвинуваченого витрат на проведення зазначених експертиз з огляду на закриття кримінального провадження за ст. 286 КК України суд відхиляє, оскільки такі витрати виникли в межах єдиного кримінального провадження та стосувалися дослідження обставин події, які одночасно є складовою фактичної основи обвинувачення, за яким судом ухвалюється обвинувальний вирок.

З огляду на викладене, враховуючи ухвалення обвинувального вироку стосовно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 135 КК України та документальне підтвердження розміру витрат на проведення зазначених експертних досліджень, суд вважає доведеними підстави для їх стягнення з обвинуваченого на користь держави відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 127-129, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду, тобто з 5 листопада 2026 року.

На підставі п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до командира військової частини за місцем проходження військової служби, а у випадку звільнення з військової служби - до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти командира військової частини за місцем проходження військової служби, а у випадку звільнення з військової служби уповноважений орган з питань пробації, про зміну місця проживання, роботи;

не виїжджати за межі України без погодження з командиром військової частини за місцем проходження військової служби, а у випадку звільнення з військової служби з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за виконанням ОСОБА_11 обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, покласти на командира військової частини за місцем проходження ОСОБА_11 військової служби, у разі зміни місця військової служби на командира військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби на уповноважений орган з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави в особі Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України процесуальні витрати на проведені у кримінальному провадженні експертні дослідження в розмірі 19674 (дев`ятнадцяти тисяч шестисот сімдесяти чотирьох) гривень 60 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні: автомобіль Volkswagen Golf, р.н. НОМЕР_2 вважати таким, що повернутий володільцю; карту microSD «Kingston» з відео файлом зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику право подати клопотання про помилування.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику, потерпілому право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1