Рішення № 141234748, 04.11.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/23347/25

Провадження № 2/638/3960/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Морозової Д.В.,

з участю прокурора: Козир М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім`ї Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області при Виконавчому комітеті Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

21.11.2025 року засобами поштового зв`язку до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім`ї Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області при Виконавчому комітеті Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області про позбавлення батьківських прав, згідно прохальної частини якої просить суд: позбавити батьківських прав батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та відповідач проживали в цивільному шлюбі, від якого народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також між батьками дитини було встановлено батьківство стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 . Згодом, між сторонами почались конфлікти, у сторін були різні уявлення про сімейні відносини. Спільне життя із відповідачем стало неможливим через втрату почуття любові та поваги один до одного, різні погляди на життя, різні культурні цінності та відсутність родині взаєморозуміння з питань ведення господарства. Після фактичного припинення шлюбних відносин батько дитиною не цікавився та матеріально не забезпечував, не надавав допомоги матері дитини ні у грошовій, ні у натуральній формі. 06.07.2021 року позивачем отримано судовий наказ про стягнення з відповідача аліментів на утримання спільної дитини. 07.07.2021 року позивач подала заяву про відкриття виконавчого провадження. Ізюмським відділом державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області відкрито виконавче провадження №66018278. Станом на 01.09.2025 року розмір заборгованості зі сплати аліментів становить 134 303,06 грн. Відповідач вихованням дитини не займається, не спілкується з дитиною, не цікавиться навчанням доньки, батьківські збори та медичні обстеження не відвідує, не приймає участі у житті дитини та не допомагає матеріально. Із батьком дитина не спілкується, її вихованням займається лише мати. Батько дитини ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не займається її навчанням, підготовкою до самостійного життя, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступ до культурних і духовних цінностей, що підтверджує винну поведінку у свідомому нехтуванні своїми обов`язками. Утриманням, вихованням, лікуванням та забезпеченням усім необхідним дитини займається лише мати. Враховуючи викладене, позивач звернулась до суду із вказаним позовом, який просить задовольнити.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 09.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 16.06.2026 року витребувано зі Служби у справах дітей та сім`ї Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області при Виконавчому комітеті Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

02.07.2026 року до суду надійшла затребувана інформація.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 12.08.2026 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 06.10.2026 року залучено до участі у розгляді даної справи Ізюмську окружну прокуратуру Харківської області.

Прокурор Ізюмської окружної прокуратури Харківської області Козир М.В. просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки не відповідає нормам матеріального права, висновкам Верховного Суду України від 30.05.2018 року у справі №553/2563/15-ц, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.01.2018 року у справі №204/1199/16-ц.

Від позивача ОСОБА_1 до суду надано заяву з проханням провести розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Проти прийняття заочного рішення не заперечує.

Від представника третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області Коваленко Т. в матеріалах справи наявна заява з проханням розгляд справи провести без участі представника служби, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Також надано висновок щодо про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові документи та матеріали справи, причину неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву, який би відповідав вимогам статті 178 ЦПК України, чи будь-яких письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів, заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не надав. Окрім цього, виклик відповідача в судове засідання здійснювався також через оголошення на офіційному веб-сайті Судова влада України.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки визнані судом неповажними, і тому неявка відповідача не може бути перешкодою для заочного розгляду судом справи, що відповідає положенням частини 1 статті 280 ЦПК України.

Відповідно до статті 280 ЦПК України, якщо відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням вказаної статті.

Суд, дослідивши доводи позивача, викладені у позові, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 18.04.2018 року Виконавчим комітетом Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_1 .

Згідно витягу з Реєстру територіальної громади, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Ізюмським міськрайонним судом Харківської області 06.07.2021 року було видано судовий наказ №623/2241/21 про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.06.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

В Ізюмському відділі державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №66018278 на підставі судового наказу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області №623/2241/21 та станом на 01.09.2025 року розмір заборгованості складає 134 303,06 грн.

Згідно довідки №01-40/549 від 15.09.2025 року директора ХЛ №105, встановлено, що дитина ОСОБА_3 навчається в Комунальному закладі «Харківський ліцей №105 Харківської міської ради» з 02.09.2024 року по теперішній час. За інформацією, наданою класним керівником 2-Б класу, остання не знайома із батьком ОСОБА_4 ОСОБА_2 . За час навчання дитини у ліцеї, батько не відвідував батьківські збори та не спілкувався у телефонному режимі з класним керівником та учителями щодо питань навчання і виховання доньки, не брав участі у загальношкільних заходах.

Згідно повідомлення від 20.10.2025 року №119 диктора КНП «ЦПМСД м. Ізюм», встановлено, що до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Ізюм» Ізюмської міської ради за період з 2018 року по 2025 рік, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зверталась завжди з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даних за батька ОСОБА_2 немає, на прийом не приходив.

Згідно декларації №0001-89М1-2310 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, встановлено, що законним представником дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 , тобто мати дитини.

Згідно акту оцінки потреб сім`ї від 13.08.2025 року, проведеного ФСР ЦНСП Оскільської с/р ОСОБА_5 за період з 05.08.2025 року по 13.08.2025 року встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 (мати) та ОСОБА_3 (донька). Із вказаного акту також вбачається, що було зроблено виїзд до родини ОСОБА_6 та складено акт оцінки потреб. Сім`я проживає в приватному будинку з необхідними комунальними зручностями. У помешканні чисто, охайно, наявні необхідні меблі, побутова техніка. Дитина має окреме місце для сну, навчання та відпочинку. Взаємовідносини між матір`ю та дитино. Доброзичливі, мати приділяє достатньо уваги розвитку та вихованню доньки. Дитина охайна, забезпечене одягом та взуттям по сезону, відвідує шкоду та додаткові заняття. Батько проживає на тимчасово окупованій території, участі у вихованні та забезпеченні дитини не бере, аліменти, призначені судом, не сплачував жодного разу. За наявною інформацією, воює на боці збройних формувань держави-агресора. Сім`я має належні побутові умови, мати сумлінно виконує батьківські обов`язки. Водночас через відсутність участі батька у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини, а також необхідність захисту прав та інтересів дитини, сім`я потребує соціального супроводу з метою надання комплексної підтримки.

Згідно акту оцінки потреб сім`ї від 30.09.2025 року, проведеного ФСР ЦНСП Оскільської с/р ОСОБА_5 та начальника служби ОСОБА_7 за період з 22.09.2025 року по 30.09.2025 року встановлено, що фахівець центру разом з начальником служби у справах дітей відвідали сім`ю з метою моніторингу виконання індивідуального плану. Умови проживання задовільні, житло охайне, дитина забезпечена усім необхідним для навчання та відпочинку. ОСОБА_3 відвідує школу, додаткові заняття, охайна, доглянута. Емоційний стан стабільний. Мати ОСОБА_1 виконує визначені завдання: отримала юридичну консультацію, готує документи для позбавлення батька батьківських прав, ознайомлена з порядком стягнення аліментів. Взаємовідносини у сім`ї позитивні. Сім`я дотримується визначених у плані заходів, загрози життю та здоров`ю дитини не виявлено. Рекомендується продовжити соціальний супровід та сприяти організації психологічної підтримки дитини.

Згідно акту обстеження умов проживання, у складі комісії ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , на підставі подання документів до суду щодо позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 , було проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою проживають: ОСОБА_10 дідусь, ОСОБА_11 бабуся, ОСОБА_1 матір, ОСОБА_3 донька. Житло розміщене на 1 поверсі 1 поверхового будинку та складається з 3 кімнат. Будинок має газове опалення, проведене водопостачання, присутній санвузол, присутні всі необхідні меблі. В будинку чисто та затишно, санітарно-гігієнічний стан задовільний. Дитина має власну кімнату з умовами для навчання та розвитку дитини. Одягом, взуттям забезпечена в повному обсязі, відповідно до віку та сезону. Стосунки в сім`ї доброзичливі. За час сумісного проживання між членами сім`ї склалися добрі родинні стосунки, з сусідами підтримують дружні стосунки.

Відповідно до висновку №02-01-22/526 від 22.06.2026 року, складеного начальником Оскільської військової адміністрації Геннадієм Загоруйко, Орган опіки та піклування Оскільської сільської ради вважає доцільним позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відповідає найкращим інтересам дитини та сприятиме належному захисту її прав і законних інтересів. У вказаному висновку також вказано, що за результатами вивчення матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, не бере участі у її вихованні та розвитку, не підтримує особистих стосунків із донькою, не цікавиться станом її здоров`я, навчанням та повсякденним життям. Малолітня ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 , яка самостійно забезпечує її виховання, утримання та належний розвиток. Також встановлено, що батько дитини ухиляється від виконання обов`язку щодо її матеріального утримання, що підтверджується наявністю заборгованості зі сплати аліментів. Обставин, які б об`єктивно перешкоджали ОСОБА_2 виконувати батьківські обов`язки, не встановлено. Відомостей про створення матір`ю перешкод у спілкуванні батька з дитиною також не виявлено.

Згідно з частиною 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Як це визначено п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За змістом ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Правилами частини 1 статті 164 СК України унормовані підстави позбавлення батьківських прав. Пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини 1 статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, такі наслідки визначені положеннями статті 166 СК України.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до вимог частини 8 статті 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

При цьому, відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у п. 47 рішення у справі «Савіни проти України», право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Тобто, у даному випадку вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється ст. 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Зважаючи на особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання у право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано ст. 8 Конвенції. З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав неповнолітньої дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції про права дитини).

У п. 100 рішення Європейського суду з прав людини «Мамчур проти України» зазначено, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Згідно з п. 54 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хант проти України» між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27.11.1992, Серія A, №250, ст. 35-36, п. 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 07.08.1996, п. 78).

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. При цьому в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на відповідача, адже позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батька у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в його діях.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що при вирішенні такої категорії спорів судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особистості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку (див. постанови Верховного Суду від 04.10.2021 у справі №686/16902/20, від 18.02.2021 у справі №645/920/19 та ін.).

Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини. Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

За змістом частини 2, 3 статті 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, повинні забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

За правилами статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Суд, оцінивши докази у справі у їх сукупності, перевіривши їх належність, допустимість, достовірність та достатність відповідно до вимог ст. 76-82, 89 ЦПК України, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Так, суд виходить із того, що визначальним критерієм при вирішенні даного спору є забезпечення якнайкращих інтересів дитини, а не формальне існування юридичного зв`язку між дитиною та її біологічними батьками. Інтереси дитини повинні переважати над приватними інтересами батьків у випадках, коли останні протягом тривалого часу свідомо не виконують своїх батьківських обов`язків.

Із досліджених доказів, наявних при матеріалах справи, убачається, що відповідач не проживав разом з дочкою, участі у її вихованні, матеріальному забезпеченні, лікуванні, навчанні та духовному розвитку не брав. Відповідач добровільно самоусунувся від виконання обов`язків батька, особистих стосунків з дочкою не підтримував, не цікавився її здоров`ям, навчанням, соціальним розвитком, не забезпечував її утримання, не створював умов для виховання та не вживав жодних заходів для відновлення сімейних відносин із дитиною. Вказані обставини підтверджуються сукупністю взаємопов`язаних та взаємоузгоджених доказів.

Згідно довідки №01-40/549 від 15.09.2025 року директора ХЛ №105, встановлено, що дитина ОСОБА_3 навчається в Комунальному закладі «Харківський ліцей №105 Харківської міської ради» з 02.09.2024 року по теперішній час. За інформацією, наданою класним керівником 2-Б класу, остання не знайома із батьком ОСОБА_4 ОСОБА_2 . За час навчання дитини у ліцеї, батько не відвідував батьківські збори та не спілкувався у телефонному режимі з класним керівником та учителями щодо питань навчання і виховання доньки, не брав участі у загальношкільних заходах.

Згідно повідомлення від 20.10.2025 року №119 диктора КНП «ЦПМСД м. Ізюм», встановлено, що до Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Ізюм» Ізюмської міської ради за період з 2018 року по 2025 рік, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зверталась завжди з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даних за батька ОСОБА_2 немає, на прийом не приходив.

Згідно декларації №0001-89М1-2310 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, встановлено, що законним представником дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 , тобто мати дитини.

Згідно акту оцінки потреб сім`ї від 13.08.2025 року, проведеного ФСР ЦНСП Оскільської с/р ОСОБА_5 за період з 05.08.2025 року по 13.08.2025 року встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 (мати) та ОСОБА_3 (донька). Із вказаного акту також вбачається, що було зроблено виїзд до родини ОСОБА_6 та складено акт оцінки потреб. Сім`я проживає в приватному будинку з необхідними комунальними зручностями. У помешканні чисто, охайно, наявні необхідні меблі, побутова техніка. Дитина має окреме місце для сну, навчання та відпочинку. Взаємовідносини між матір`ю та дитино. Доброзичливі, мати приділяє достатньо уваги розвитку та вихованню доньки. Дитина охайна, забезпечене одягом та взуттям по сезону, відвідує шкоду та додаткові заняття. Батько проживає на тимчасово окупованій території, участі у вихованні та забезпеченні дитини не бере, аліменти, призначені судом, не сплачував жодного разу. За наявною інформацією, воює на боці збройних формувань держави-агресора. Сім`я має належні побутові умови, мати сумлінно виконує батьківські обов`язки. Водночас через відсутність участі батька у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини, а також необхідність захисту прав та інтересів дитини, сім`я потребує соціального супроводу з метою надання комплексної підтримки.

Згідно акту оцінки потреб сім`ї від 30.09.2025 року, проведеного ФСР ЦНСП Оскільської с/р ОСОБА_5 та начальника служби ОСОБА_7 за період з 22.09.2025 року по 30.09.2025 року встановлено, що фахівець центру разом з начальником служби у справах дітей відвідали сім`ю з метою моніторингу виконання індивідуального плану. Умови проживання задовільні, житло охайне, дитина забезпечена усім необхідним для навчання та відпочинку. ОСОБА_3 відвідує школу, додаткові заняття, охайна, доглянута. Емоційний стан стабільний. Мати ОСОБА_1 виконує визначені завдання: отримала юридичну консультацію, готує документи для позбавлення батька батьківських прав, ознайомлена з порядком стягнення аліментів. Взаємовідносини у сім`ї позитивні. Сім`я дотримується визначених у плані заходів, загрози життю та здоров`ю дитини не виявлено. Рекомендується продовжити соціальний супровід та сприяти організації психологічної підтримки дитини.

Наведені вище письмові докази узгоджуються між собою та підтверджують тривале і повне самоусунення відповідача від виконання обов`язків батька.

Здійснивши перевірку обставин справи, Орган опіки та піклування Оскільської сільської ради дійшов висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Як вбачається з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.09.2025 року, складеного державним виконавцем Ізюмського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ольгою Березкою, у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 134 303,06 грн, яка утворилася за період з червня 2021 року по серпень 2025 року. За вказаний період ОСОБА_2 не було здійснено жодних оплат.

Водночас, орган опіки встановив, що саме позивач дитину всім необхідним, створює належні житлові умови для дочки, забезпечує навчання, лікування, розвиток та виховання дитини.

При цьому суд бере до уваги й результати обстеження житлово-побутових умов, відповідно до яких дитина забезпечена окремою кімнатою, місцем для навчання та відпочинку, меблями, проживає у комфортному сімейному середовищі, в якому панують теплі та доброзичливі відносини.

При вирішенні даного спору суд також бере до уваги особу позивача та докази, які її характеризують. Так, позивач, має зареєстроване місце проживання, незнятої чи непогашеної судимості не має, психічних розладів не має. Наведені докази свідчать про можливість позивача забезпечити належне виховання, розвиток та утримання малолітньої дочки.

Матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано жодних доказів, які б підтверджували обставини того, що позивач перешкоджає відповідачеві у спілкуванні з дочкою або унеможливлює його присутність у житті дитини в інший спосіб.

На думку суду, досліджені судом докази у їх сукупності дають підстави дійти висновку про повне та свідоме самоусунення відповідача від виконання батьківських обов`язків стосовно малолітньої дочки. Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано жодного доказу, який би свідчив про те, що відповідач вживав заходів для поновлення спілкування з дочкою, піклувався про неї, надавав дитині матеріальну допомогу, брав участь у її навчальному житті, розвитку та ставленні її особистості, піклувався про здоров`я дитини або вчиняв інші дії, які б свідчили про його небайдуже ставлення до дочки.

Натомість, сукупність досліджених судом доказів свідчать про повну відсутність у відповідача будь-якого інтересу до своєї малолітньої дочки.

Беручи до уваги обставини справи, враховуючи свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками стосовно малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд доходить висновку, що відповідач систематично, протягом тривалого часу не виконує батьківських обов`язків, передбачених статтею 150, 153, 180 СК України, стосовно малолітньої дочки, а тому суд не вбачає підстав вважати, що поведінка відповідача може бути змінена без застосування такого крайнього заходу, як позбавлення його батьківських прав.

Враховуючи викладене, а також висновок Органу опіки та піклування Оскільської сільської ради №02-01-22/526 від 22.06.2026 року, згідно якого представник підтримує позовні вимоги матері дитини, суд приходить до висновку про задоволення позову позбавлення батьківських прав, адже нехтування батьківськими обов`язками з боку батька принижує гідність дитини, а наявність людини, яка юридично має права батька, але фактично залишається чужою людиною, може в подальшому привести до негативних наслідків у житті дитини як з моральної, так і з правової точки зору. Враховуючи те, що відповідач по справі жодним чином не був позбавлений інформації стосовно місця перебування позивача та їх спільної дитини, а з боку позивача ніколи не створювалися перешкоди у спілкуванні з дитиною та приймання участі батька у вихованні, вищевикладені обставини свідчать про фактичну можливість, проте вольове небажання виконувати відносно дитини батьківських обов`язків, покладених на нього законом.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Позбавляючи відповідача батьківських прав, суд роз`яснює, що відповідно до статті 168 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдають шкоди її життю, здоров`ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.

Згідно частиною 1 статті 169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав (звернення із позовом про поновлення батьківських прав можливе лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211,20 грн., понесені позивачем за пред`явлення позовної вимоги про позбавлення батьківських прав суд стягує з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 11-13, 81, ч. 2 ст. 141, ст. 258, 264-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 19, 141, 150, 155, 157, 164, 165 СК України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересована особа: Служба у справах дітей та сім`ї Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області при Виконавчому комітеті Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: