Рішення № 141234374, 05.11.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
05.11.2026
Номер справи
460/17368/26
Номер документу
141234374
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2026 рокум. Рівне№460/17368/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі іменується Відповідач), в якому Позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 19.03.2026 року № 241670049446 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 згідно ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до страхового стажу, згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_1 , періоди роботи з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.06.2004 по 31.12.2004, а також періоди трудової діяльності у колгоспі «Гігант» у 1988-1992 та у 1996-1998 роках.

Стислий виклад позиції Позивача.

Позивач зазначає, що Головним управління Пенсійного фонду в Рівненській області при призначенні пенсії позивачу не зараховано до страхового стажу, згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_1 , періоди роботи з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.06.2004 по 31.12.2004, а також періоди трудової діяльності у колгоспі «Гігант» у 1988-1992 та у 1996-1998 роках. Позивач не погоджується з діями Відповідача, та просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стислий виклад заперечень Відповідача.

Відповідач подав відзив, в якому зазначив, що страховий стаж позивачки становить 16 років 5 місяців 24 дні. Неврахування періодів 2004 року пояснив відсутністю відомостей про сплату внесків у персоніфікованому обліку; періодів роботи в колгоспі скороченням імені та по батькові в архівних документах, неналежним оформленням запису про звільнення та відсутністю реквізитів документів щодо трудової участі. Тому просив відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 14.09.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 21.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 11.03.2026 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 19.03.2026 №241670049446 у призначенні пенсії за віком відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За доданим до рішення розрахунком страховий стаж визначений у розмірі 16 років 5 місяців 24 дні.

З матеріалів вбачається, що орган Пенсійного фонду не врахував, зокрема, роботу з 01.01.2004 по 31.03.2004 та з 01.06.2004 по 31.12.2004; роботу в колгоспі «Гігант» у 1988 1992 роках.

Вважаючи таку відмову у призначенні пенсії протиправною, а свої права порушеними, Позивач звернулася до суду з цим позовом.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-IV у солідарній системі призначається, зокрема, пенсія за віком.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV передбачено право на пенсію за віком після досягнення 60 років за наявності встановленого страхового стажу. Відповідно до частини другої цієї статті у разі відсутності стажу, передбаченого частиною першою, особа, яка досягла 63 років у 2025 році, має право на пенсію за наявності страхового стажу від 22 до 32 років. Частина четверта статті 26 Закону №1058-IV передбачає, що необхідний страховий стаж визначається на дату досягнення відповідного пенсійного віку, незалежно від дати звернення по пенсію.

За змістом статті 1 Закону №1058-IV страховий стаж період, протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться у системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У спірні періоди питання обчислення трудового стажу регулювалися, зокрема, Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-XII). Відповідно до статті 56 цього Закону до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, а також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі.

Статтею 62 Закону №1788-XII визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу приймаються дані реєстру застрахованих осіб, довідки, виписки із наказів, особові рахунки, відомості на видачу заробітної плати та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Щодо роботи в колгоспі «Гігант» у 1988 1992 роках суд зазначає таке.

Трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_2 містить відомості про прийняття ОСОБА_1 до членів колгоспу «Гігант» з 01.11.1988 та реорганізацію колгоспу в колективне сільськогосподарське підприємство 28.10.1992. У розділі про трудову участь зазначено фактично відпрацьовані трудодні: за 1988 рік 42, за 1989 рік 302, за 1990 рік 315, за 1991 рік 320, за 1992 рік 301. За 1989 1992 роки зазначені показники перевищують встановлений у книжці річний мінімум.

Архівною довідкою КУ «Трудовий архів» Боромлянської сільської ради від 15.05.2025 №73 підтверджено нарахування заробітної плати працівниці з прізвищем ОСОБА_2 , ім`я та по батькові якої в окремих первинних документах записані скорочено, за листопадгрудень 1988 року та місяці 1989 1992 років. У сукупності із трудовою книжкою колгоспника, що містить повні анкетні дані та записи про членство і трудову участь, цей доказ підтверджує належність відомостей позивачці.

Відповідач не навів конкретних відомостей про іншу особу, якій могли б належати спірні записи, або про недостовірність трудової книжки колгоспника. Саме по собі скорочення імені та по батькові в первинних документах не нівелює доказового значення узгоджених документів. Відсутність у акті перевірки окремого формулювання щодо відсутності однофамільців не доводить, що архівні відомості стосуються іншої людини.

За статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота на підставі членства в колгоспі враховується до стажу; якщо після 1965 року член колгоспу без поважних причин не виконував встановленого мінімуму трудової участі, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Отже, відомості про виконання мінімуму у 1989 1992 роках є самостійно значущими доказами, а дані за 1988 рік слід оцінювати з урахуванням вступу до колгоспу лише 01.11.1988 та фактично відпрацьованих днів.

Встановлені записи про членство та трудову участь з 01.11.1988 підтверджують роботу Позивачки в колгоспі «Гігант». Дата 28.10.1992 позначає реорганізацію колгоспу, а не припинення праці Позивачки; тому її слід розглядати лише як межу діяльності колгоспу в попередній організаційній формі. Обставини роботи у подальшій організаційній формі суд оцінює окремо в межах заявлених позовних вимог. Підстави для зарахування періоду роботи з 01.11.1988 по 28.10.1992 підтверджені сукупністю доказів.

Щодо роботи в колгоспі та його правонаступних організаційних формах у 1996 1998 роках суд зазначає таке.

Трудова книжка колгоспника відображає за 1996 рік 281 відпрацьований трудодень при мінімумі 276, за 1997 рік 297 при мінімумі 250, за 1998 рік 28 при мінімумі 238. Таким чином, установлені показники трудової участі за 1996 1997 роки виконано, а за 1998 рік ні. При цьому у відзиві відповідач посилається на припинення роботи за протоколом від 04.02.1998 №3, але не доводить, що фактична праця у 1996 1997 роках не здійснювалася.

Недоліки оформлення дати звільнення, реквізитів наказу та зазначення підстав для записів про трудову участь, на які посилається відповідач, стосуються обов`язків уповноважених посадових осіб підприємства щодо ведення трудових книжок. За наявності конкретних показників трудової участі, відбитків печаток та інших узгоджених відомостей ці недоліки самі по собі не спростовують фактичну роботу позивачки.

Із 19.02.1993 по 18.02.1996 відповідачем зараховано період догляду за дитиною. Відтак з 19.02.1996 по 31.12.1997 документально підтверджено роботу і виконання річного мінімуму трудової участі; одночасне врахування одного й того самого календарного часу двічі законодавством не передбачено. За 1998 рік мінімум трудової участі не виконаний, а тому підстав для зарахування повного календарного року за цими записами немає.

Щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи за 1998 рік суд зазначає, що відповідно до трудової книжки колгоспника встановлений мінімум трудової участі за цей рік становив 238 вихододнів, тоді як фактично Позивачкою відпрацьовано 28 вихододнів.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у разі невиконання членом колгоспу без поважних причин установленого мінімуму трудової участі до стажу роботи зараховується час роботи за фактичною тривалістю.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 12.06.2024 у справі №120/2366/21-а.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для зарахування повного 1998 календарного року. У трудовій книжці зазначено 28 фактично відпрацьованих вихододнів, а у відзиві ПФУ наведено відомості щодо звільнення згідно з протоколом від 04.02.1998 №3. Наявність цих даних не дозволяє прирівняти часткову трудову участь до повного календарного року. Водночас орган ПФУ при новому розгляді заяви має врахувати належну фактичну тривалість праці за 1998 рік відповідно до статті 56 Закону №1788-XII, зважаючи на те, що окремі періоди цього року вже були враховані ним за іншими підставами.

Щодо роботи у 2004 році суд зазначає таке.

За записами №17 18 та №21 22 трудової книжки серії НОМЕР_1 позивачка працювала продавцем за трудовими договорами, реєстрацію яких здійснював Краматорський міський центр зайнятості. До матеріалів справи долучено також копії відповідних договорів із відмітками про реєстрацію та припинення.

Суд відхиляє довід відповідача, ніби право особи вимагати від роботодавця підтвердження сплати внесків означає покладення на таку особу відповідальності за дії страхувальника. Таке право є засобом захисту, а не підставою звільнення органу Пенсійного фонду від обов`язку належно оцінити зареєстровані трудові договори та документи про працю.

При оцінці цих обставин суд ураховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.08.2022 у справі №560/4616/20, щодо неприпустимості позбавлення застрахованої особи пенсійних прав через ненарахування та несплату внесків страхувальником за періоди фактичної роботи. Долучені зареєстровані трудові договори та записи про їх припинення свідчать про існування оформлених трудових відносин у спірні періоди, а відповідач інших установлених обставин, які спростовували б фактичне виконання роботи, не навів.

У справі відповідач не надав доказів фіктивності договорів, їх недійсності або невиконання роботи. Відсутність реєстрового запису за наявності документально оформлених трудових відносин не є достатньою самостійною підставою для відмови у врахуванні заявлених періодів 2004 року. Отже, вимога про зарахування відповідних періодів підлягає задоволенню.

З огляду на встановлені обставини справи суд дійшов висновку, що Відповідачем безпідставно не зараховано до страхового стажу Позивачки періоди її трудової діяльності, у зв`язку з чим оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З метою ефективного захисту порушених прав Позивачки суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.06.2004 по 31.12.2004, період роботи в колгоспі «Гігант» з 01.11.1988 по 28.10.1992, а також період роботи в КСП «Гігант» з 19.02.1996 по 31.12.1997 та повторно розглянути її заяву від 11.03.2026 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На користь Позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 665 грн 60 коп, сплачена відповідно до квитанції від 17.09.2026, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 19.03.2026 №241670049446 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 31.03.2004, з 01.06.2004 по 31.12.2004, період роботи в колгоспі «Гігант» з 01.11.1988 по 28.10.1992, період роботи в КСП «Гігант» з 19.02.1996 по 31.12.1997 та повторно розглянути заяву від 11.03.2026 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області суму судового збору у розмірі 665 грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 05 листопада 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, 7,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя К.М. Недашківська

Часті запитання

Який тип судового документу № 141234374 ?

Документ № 141234374 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141234374 ?

Дата ухвалення - 05.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141234374 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141234374 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 141234374, Рівненський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141234374, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141234374 відноситься до справи № 460/17368/26

Це рішення відноситься до справи № 460/17368/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141234373
Наступний документ : 141234377