Єдиний державний реєстр судових рішень
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
27 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/8792/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., за участю секретаря судового засідання: Сищук К.М.; позивач: не з`явився, представника Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України": Поперецького О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк", Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, стягнення моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі - відповідач), у якому просить суд:
визнати бездіяльність Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії-Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" незаконною та протиправною;
стягнути з Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" спричинену моральну шкоду в сумі 700000,00 грн;
зобов`язати Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" надати обґрунтовану відповідь на звернення від 05.06.2024 у встановлений законодавством строк.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 05.06.2024 звернулась до філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" із запитом про надання публічної інформації в якому просила надати необхідну інформацію щодо невиплати пенсії та з інших питань, однак відповіді не отримала. Позивач зазначає, що бездіяльність відповідача завдала їй суттєвих душевних страждань, погіршила її емоційний та фізичний стан, посилила відчуття зневіри у здатності державних органів гарантувати дотримання прав громадянина, зокрема на достатній життєвий рівень та право на соціальний захист у старості, у зв`язку з чим позивачем також заявлено вимоги про стягнення моральної шкоди. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
22.09.2026 через підсистему «Електронний суд» від АТ «Державний ощадний банк України» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що справа не підсудна адміністративному суду, оскільки спір виник з договірних правовідносин між позивачем, як отримувачем банківських послуг на підставі договору про відкриття поточного рахунку та розрахунково-касового обслуговування та АТ «Ощадбанк», з приводу, начебто, ненадання відповіді на її запит щодо підстав накладення арешту на відкритий у банку рахунок. При цьому, у даній справі відсутній публічно-правовий спір, адже ні АТ «Ощадбанк» ні його філія у правовідносинах із позивачем, не є суб`єктами владних повноважень. Звертає увагу суду, що на спірні правовідносини не поширюється Закон України «Про доступ до публічної інформації» і враховуючи норми цього Закону АТ «Ощадбанк» має статус розпорядника публічної інформації, як господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради. З приводу відшкодування моральної шкоди зазначає, що позивачем не доведено з боку АТ «Ощадбанк» порушень законодавства та договірних правовідносин, а отже, відповідно, відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди. Відповідач стверджує, що заявлені до нього позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому просить суд у задоволенні позову відмовити.
09.10.2026 позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизовано доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наведено аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Зокрема, у відповіді на відзив акцентовано увагу на тому, що предметом позову є протиправна бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на звернення поданого в порядку Закону України «Про звернення громадян» щодо причин невиплати пенсії, а не як запитувач загальнодоступних відомостей. Зазначає, що пенсія виплачується з державного бюджету, що підтверджує публічно-правовий статус діяльності банку і зумовлює розгляд справи в порядку адміністративного судочинства. Позивач також заперечує, що відповідачем було надіслано на її адресу відповідь на звернення від 26.06.2024, оскільки суду не надано доказів повідомлення про вручення позивачу поштового відправлення. З приводу завданої їй моральної шкоди зазначає, що за своєю природою це є внутрішні страждання і для їх доведення не обов`язково надавати медичні довідки, якщо самі обставини справи свідчать про перенесені людиною страждання. Залишення пенсіонера без засобів для існування у зв`язку з невиплатою пенсійних коштів з в умовах воєнного стану викликає постійний важкий психологічний стрес, почуття незахищеності від свавілля банківської установи.
16.10.2026 відповідачем подано до суду заперечення, в яких наведено аргументи та мотиви відхилення пояснень наведених позивачем у відповіді на відзив. Зокрема зазначено, що позивач у заяві про збільшення позовних вимог зазначала, що АТ «Ощадбанк» не надав їй відповіді на запит від 05.06.2024 у спосіб та строки, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації», однак у відповіді на відзив позивач вже стверджує, що банк не надав їй відповіді на звернення, подане в порядку Закону України «Про звернення громадян» та статті 40 Конституції України». Суперечність у поясненнях позивача підтверджує правомірність доводів АТ «Ощадбанк», що на спірні правовідносини не поширюються вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації». Зазначає, що позивач зверталась до банку щодо підстав накладення арешту на відкритий їй рахунок та підстав відмови 07.05.2024 у видачі коштів касиром банку, а тому як розгляд звернення, так і надання відповіді здійснювалися АТ «Ощадбанк» у відповідності Закону України «Про звернення громадян», а не на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації». За позицією відповідача, причинний зв`язок між діями банку та моральними стражданнями позивача відсутній та при зверненні до суду з позовом щодо відшкодування моральної шкоди позивачем не надано розрахунку розміру відшкодування такої шкоди, як і не надано жодних доказів, які б підтверджували факт заподіяння їй моральної шкоди та її розміру у заявленій сумі.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 13.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом надання суду: позовної заяви оформленої відповідно до статей 160, 161 КАС України (відповідно до кількості учасників справи); обґрунтованого розрахунку суми моральної та матеріальної шкоди, що позивач хоче стягнути, а також доказів, що підтверджують обставини наявності шкоди, заподіяної відповідачем оскаржуваними рішеннями.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 позовну заяву повернуто позивачу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 460/8792/24 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 про залишення позовної заяви без руху.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2026 у справі № 460/8792/24 задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 460/8792/24. Справу № 460/8792/24 направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції - Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 у справі № 460/8792/24 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а саме: скасовано ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 про повернення позовної заяви у справі № 460/8792/24, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 02.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16.07.2026.
16.07.2026 підготовче засідання у справі не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді. Справу призначено до розгляду на 28.07.2026.
28.07.2026 підготовче засідання у справі відкладено до 20.08.2026, яке також не відбулося у зв`язку виникненням технічних проблем, що унеможливили участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Справу призначено до розгляду на 25.08.2026.
Ухвалою суду від 25.08.2026 заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду та вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи № 460/8792/24 з урахуванням такої заяви. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 10.09.2026.
07.09.2026 від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
10.09.2026 до суду від позивача надійшли письмові заперечення на заявлене клопотання.
Ухвалою суду від 10.09.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відмовлено. Цією ж ухвалою залучено Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" до участі в адміністративній справі № 460/8792/24 як другого відповідача. Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку. Підготовче засідання у справі призначено на 29.09.2026.
Ухвалою суду від 29.09.2026, постановленою судом без оформлення окремого документа, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 27.10.2026.
27.10.2026 від позивача надійшло клопотання про постановлення окремої ухвали щодо АТ «Ощадбанк» в порядку статті 249 КАС України з підстав порушення законодавства.
Ухвалою суду від 27.10.2026, занесеною до протоколу судового засідання, у задоволенні відповідного клопотання відмовлено.
27.10.2026 у судовому засіданні, на підставі статті 227 КАС України, після судових дебатів, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та проголосив його вступну та резолютивну частину.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 05.06.2024 звернулась до філії - Рівненського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» із запитом про доступ до публічної інформації, в якому просила надіслати копії (дослівно):
«1. Постанови виконавчого органу про накладення арешту на кошти ОСОБА_1 .
2. Банківського документу, прийнятого філією Рівненського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України», на основі якого був здійснений арешт пенсійних коштів банком, що є на рахунку ОСОБА_1 , згідно з постановою про арешт коштів державного виконавця.
3. Інші документи, які відправляв банк до виконавчого органу щодо моїх коштів, які знаходяться у АТ «Державний ощадний банк України».
4. Довідки, щодо руху коштів по моєму пенсійному рахунку за період з 01.01.2007 по 07.05.2024 включно, а саме: яка сума поступала на вказаний рахунок і коли і, яка сума виплачувалась банком і коли.».
За наслідками розгляду вищенаведеного запиту, АТ «Ощадбанк» листом від 26.06.2024 за № 11/5-16/5577/2024/с повідомив позивача, що на її рахунок накладено арешт на підставі виконавчого провадження № 73092912 від 02.11.2023 Відділом державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Станом на поточний час постанови виконавця про зняття арешту з коштів , які знаходяться на рахунках або постанови про визначення поточного рахунку до Банку не надходило. Зауважено, що надіслати виписку на поштову адресу не вбачається за можливе, оскільки її можна замовити в системі «Мобільний ощад» або звернутись до відділення Банку. Додатково повідомлено, що отримати постанову про арешт коштів можливо звернувшись до виконавчої служби.
Вказаний лист був надісланий позивачу 27.06.2024 на її адресу, що підтверджується списком згрупованих відправлень Укрпошта Стандарт, замовником яких є АТ «Ощадбанк», який містить відбиток штемпеля відділення поштового зв`язку від 27.06.2024. Наведену обставину позивач заперечує та зазначає, що відповідний лист не отримувала.
Судом також встановлено, що постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 73092912 на підставі виконавчого листа № 569/9846/21, виданого 09.10.2023 Рівненським міським судом Рівненської області накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника - позивача у справі.
Позивач, не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо ненадання відповіді на запит про отримання публічної інформації та вважаючи її протиправною, звернувся до суду з адміністративним позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Згідно статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
За приписами статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з п.п.3, 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-XII) інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб`єкт, що здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Приписами ст.5 Закону № 2657-XII встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.7 Закону № 2657-XII право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.
Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
Згідно ч.1 ст.1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Приписами ч.1 ст. 3 Закону № 2939-VI передбачено, що право на доступ до публічної інформації гарантується:
обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;
визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;
максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;
доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;
здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;
юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Статтею 12 Закону № 2939-VI визначено перелік суб`єктів відносин у сфері доступу до публічної інформації якими є:
запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;
розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;
4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;
5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, у порядку, передбаченому Законом № 2939-VI, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють:
1) інформацією про стан довкілля;
2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян;
4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
Вищенаведені правові норми надають особі право вимагати надання, а на розпорядника інформації покладають обов`язок надати заявнику публічну інформацію. При цьому, ця інформація повинна бути відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях, яка була отримана або створена в процесі виконання суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні розпорядника публічної інформації.
Таким чином розпорядник публічної інформації зобов`язаний надавати тільки ту інформацію, яка фактично існує та зберігається у такого розпорядника.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 990/11/24 зазначено, що доступ до публічної інформації не повинен використовуватися як спосіб (механізм) для створення (змістовно нової) інформації, а так само для з`ясування/встановлення певних обставин (даних, відомостей).
Велика Палата Верховного Суду, застосовуючи ч.1 ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", вже неодноразово зазначала у своїх постановах, про такі обов`язкові ознаки публічної інформації, як документованість, створення (отримання) інформації суб`єктом владних повноважень у процесі виконання своїх повноважень або знаходження у володінні цього суб`єкта з інших підстав.
Змістом пункту 4.1. Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 р. № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" визначено, що Закон України "Про виконавче провадження" регламентує спеціальний порядок доступу (ознайомлення) сторін виконавчого провадження до інформації, створеної (одержаної) у ході виконавчого провадження.
Відтак положення Закону № 2939-VI не поширюються на доступ учасників відповідних процесів та сторін виконавчого провадження до викладеної інформації.
Отже, Закон України "Про виконавче провадження" регламентує спеціальний порядок доступу (ознайомлення) сторін виконавчого провадження до інформації, створеної (одержаної) у ході виконавчого провадження, на яку положення Закону України «Про доступ до публічної інформації не поширюються».
З наведеного слідує, що сторони виконавчого провадження мають доступ до інформації про хід виконавчого провадження у порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", а не вимогами Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 р. № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).
Так, згідно ст.1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 5 Закону № 1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За приписами п.п.2, 3 ч.2 ст.18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний: надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Частиною 1 статті 15 Закону № 1404-VIII встановлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Згідно з ч.2 ст.15 Закону № 1404-VIII стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
Верховний Суд розкрив засади гласності та відкритості виконавчого провадження в постанові від 08.09.2021 за результатом розгляду справи № 826/7243/17 та зазначив, що гласність виконавчого провадження стосується його відкритості для широкої громадськості, а власне відкритість означає відкритість інформації про виконавче провадження для його учасників.
Важливим проявом відкритості у виконавчому провадженні є відкритість для його сторін інформації стосовно тих виконавчих дій, які вчиняються або вчинятимуться у ньому, забезпечена правом бути завчасно повідомленим виконавцем про час і місце вчинення цих дій. У аспекті забезпечення відкритості цієї інформації також є важливим доступ сторін до автоматизованої системи виконавчого провадження, який, окрім іншого, надає їм (чи принаймні створює відповідні умови) належним чином реалізовувати свої права та обов`язки як учасників виконавчого провадження.
Зрештою, здійснення виконавчого провадження з дотриманням принципу відкритості впливає на забезпечення іншої засади такої діяльності - права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що матеріали виконавчого провадження не є публічною інформацією, оскільки стосуються прав і обов`язків двох конкретних осіб - сторін виконавчого провадження: стягувача та боржника (позивача у даній адміністративній справі).
З огляду на наведене, запит про надання копії постанови державного виконавця про накладення арешту на майно, інших копій документів що стосуються виконавчого провадження, довідки щодо руху коштів по пенсійному рахунку не є запитом про надання публічної інформації в контексті вимог ст.1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки позивач фактично просив надати йому копії процесуальних документів, створених у межах конкретних виконавчих проваджень, порядок доступу до яких врегульовано спеціальним законодавством.
Слід також зазначити, що у статті 2 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначена мета і сфера дії цього Закону.
Так, метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб`єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96).
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (ч.1 ст.1 Закону № 393/96).
Статтею 3 Закону № 393/96 визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.
Конституцією України, Законом України «Про звернення громадян» та іншими законодавчими актами України передбачено право громадян України на особисте звернення, а також на надіслання індивідуальних і колективних звернень до органів державної влади.
Абзацом 7 статті 5 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 05.06.2024 (відповідно до відмітки вхідної кореспонденції) звернулась до філії - Рівненського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» із запитом на інформацію, в якому просила надіслати копії документів, що стосуються виконавчого провадження.
За наслідками розгляду вищенаведеного запиту, АТ «Ощадбанк» листом від 26.06.2024 за № 11/5-16/5577/2024/с повідомив позивача, що на її рахунок накладено арешт на підставі виконавчого провадження № 73092912 від 02.11.2023 Відділом державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Судом досліджено, що лист був надісланий позивачу 27.06.2024 на її адресу, що підтверджується списком згрупованих відправлень Укрпошта Стандарт, замовником яких є АТ «Ощадбанк», який містить відбиток штемпеля відділення поштового зв`язку від 27.06.2024.
29.09.2016 Пленум Вищого адміністративного суду України для забезпечення однакового застосування адміністративними судами положень законодавства про доступ до публічної інформації надав судам роз`яснення, викладені в постанові № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» такого змісту: «[…] 9.5. Якщо відповідь на запит здається на пошту разом з іншою кореспонденцією того ж виду та категорії, належним і допустимим доказом відправлення такого запиту є список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв`язку про його прийняття (пункт 66 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270».
Отже, суд звертає увагу позивача на те, що наданий суду список згрупованих відправлень Укрпошта Стандарт, замовником яких є АТ «Ощадбанк», що містить відмітку працівника поштового зв`язку про його прийняття від 27.06.2024 є належним доказом відправлення відповіді на запит ОСОБА_1 від 05.06.2024 на адресу, яка була зазначена у поданому запиті.
Дослідивши запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 05.06.2024, суд дійшов висновку, що з урахуванням його тексту та вимог, вказаний запит фактично в цілому відповідає зверненню громадян, відповідно має розглядатись згідно з вимогами Закону України "Про звернення громадян". Тобто, запитувана інформація не може вважатися публічною у розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Отже, відповідачем дотримано строк надання відповіді на запит в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Крім того, за змістом п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
В контексті наведеного суд зазначає, що АТ «Ощадбанк» не є суб`єктом владних повноважень, оскільки не здійснює публічно-владних управлінських функцій делегованих державою та не видає обов`язкових до виконання нормативно-правових чи адміністративних актів щодо непідпорядкованих їм осіб.
Тому, враховуючи вищенаведені судом норми Закону № 2939-VI, Акціонерне товариство «Ощадбанк» має статус розпорядника публічної інформації, як господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
У свою чергу, позивач оскаржує бездіяльність щодо ненадання їй відповіді на запит від 05.06.2024 щодо підстав накладення арешту на відкритий у банку рахунок в межах виконавчого провадження № 7309291, а тому суд погоджується з доводами відповідача, що у спірних правовідносинах АТ «Ощадбанк» не є розпорядником публічної інформації в розумінні вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», як і не є суб`єктом владних повноважень.
На переконання суду, при наданні відповіді позивачу на звернення від 05.06.2024, відповідач діяв у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, оскільки положеннями Закону України «Про звернення громадян» прямо передбачено право розглядати і вирішувати звернення у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які в місячний термін вирішити неможливо, встановити необхідний термін для розгляду, про що повідомити особу, яка подала звернення (заяву). При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
При цьому, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди є похідними від позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії-Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк", тому у їх задоволенні суд також відмовляє.
Разом з цим, Пленум Вищого адміністративного суду України у п.19 Постанови № 10 від 29.09.2016 р. "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" роз`яснив, що суди під час розгляду справ повинні мати на увазі, що якщо запит про надання публічної інформації є фактично зверненням (заявою, клопотанням) про надання інформації згідно із Законом України "Про звернення громадян", то в такому разі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників публічної інформації необхідно відмовляти в задоволенні позову з тих підстав, що право позивача на отримання публічної інформації не порушено.
Частинами першою, другою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини спростовують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, право позивача на отримання публічної інформації не порушено, а відповідачем в свою чергу розглянуто звернення ОСОБА_1 із дотриманням порядку та строків, визначених Законом України «Про звернення громадян», а тому в задоволенні позовної заяви належить відмовити повністю.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Підстави для вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами у відповідності до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк", Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, стягнення моральної шкоди, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", в особі філії-Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" (вул. Симона Петлюри, 16,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 09333401)
Повний текст рішення складений 05 листопада 2026 року
Суддя Ольга ПОЛІЩУК
Судове рішення № 141234344, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 460/8792/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: