Рішення № 141233812, 05.11.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
05.11.2026
Номер справи
420/30714/26
Номер документу
141233812
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/30714/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом селянського (фермерського) господарства «Беженар» до Головного управління ДПС в Одеській області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «Беженар» (далі позивач, СФГ «Беженар») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі відповідач 1, ГУ ДПС в Одеській області), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (далі відповідач 2, комісія регіонального рівня), Державної податкової служби України (далі відповідач 3, ДПС України), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області від 18.08.2026 № 13924611/25024088 про відмову в реєстрації податкової накладної Селянського (фермерського) господарства «БЕЖЕНАР» № 2 від 21.07.2026;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Селянського (фермерського) господарства «БЕЖЕНАР» (код ЄДРПОУ 25024088, ІПН 250240815284) № 2 від 21.07.2026, складену на ТОВ «АК ХОРС» (код ЄДРПОУ 42676481, ІПН 426764815284), на загальну суму 769 273,72 грн, у тому числі ПДВ 94 472,21 грн, датою її первинного подання на реєстрацію 30.07.2026.

В обґрунтування позову зазначено, що СФГ «Беженар» здійснює діяльність з вирощування зернових культур (КВЕД 01.11) у с. Підгірне Болградського району Одеської області, є платником податку на додану вартість з 01.11.2023.

Між позивачем (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «АК ХОРС» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 138/1807 від 18.07.2026, додатком № 1 від 19.07.2026 до якого погоджено поставку 95 562 кг пшениці українського походження власного врожаю 2026 року на загальну суму 769 273,72 грн, у тому числі ПДВ за ставкою 14 % 94 472,21 грн. Поставку оформлено видатковою накладною № РН-0000002 від 21.07.2026, 28.07.2026 покупець частково оплатив товар у сумі 662 000,00 грн.

За першою подією, якою є відвантаження товару, позивач склав податкову накладну № 2 від 21.07.2026 та подав її на реєстрацію, однак квитанцією від 30.07.2026 реєстрацію податкової накладної зупинено з підстави відповідності операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Позивач подав контролюючому органу пояснення та копії документів, які підтверджують вирощування пшениці, наявність земельних ресурсів, придбання добрив і засобів захисту рослин, залучення зернозбирального комбайна з екіпажем, а також поставку та оплату товару, однак рішенням комісії регіонального рівня від 18.08.2026 № 13924611/25024088 у реєстрації податкової накладної відмовлено. Скаргу позивача рішенням ДПС України від 31.08.2026 № 18368/25024088/2 залишено без задоволення.

Позивач вважає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної необґрунтованим, оскільки в ньому не визначено конкретних документів, які не надано або оформлено з порушенням, не зазначено, у чому полягає невідповідність документів вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а посилання на порушення статті 187 Податкового кодексу України не конкретизоване, тоді як дата складання податкової накладної відповідає даті відвантаження товару, що є першою подією в розумінні пункту 187.1 статті 187 цього Кодексу.

На думку позивача, спрацювання критерію ризиковості для виробника сільськогосподарської продукції пояснюється характером його діяльності, оскільки пшеницю він вирощує, а не придбаває для перепродажу. Належним способом захисту позивач вважає скасування рішення та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну датою її первинного подання.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представником ГУ ДПС в Одеській області та ДПС України через підсистему «Електронний суд» надіслано відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне.

Реєстрацію податкової накладної № 2 від 21.07.2026 зупинено квитанцією від 30.07.2026 у зв`язку з відповідністю операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, при цьому у позивача станом на момент зупинення реєстрації відсутня прийнята таблиця даних платника податку на додану вартість з кодом товару 1001 як такого, що на постійній основі постачається. Пунктом 11 Порядку № 1165 не передбачено обов`язку зазначати в квитанції конкретний перелік документів, а платник податку подає ті документи, які підтверджують сутність господарської операції з огляду на її специфіку.

Позивач подав повідомлення від 11.08.2026 № 1 з 20 додатками. Комісією регіонального рівня направлено позивачу повідомлення від 13.08.2026 № 13918207/25024088 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, у якому зазначено, що первинними документами не підтверджено інформацію, зазначену у податковій накладній (перша подія, яка містить обов`язкові реквізити). На вказане повідомлення позивач надав 3 документи: договір, додаток та видаткову накладну.

Рішенням від 18.08.2026 № 13924611/25024088 у реєстрації податкової накладної відмовлено у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів, а рішенням від 31.08.2026 № 18368/25024088/2 скаргу позивача залишено без задоволення.

Відповідачі зазначають, що серед поданих документів відсутні договори з постачальниками товарів, необхідних для вирощування сільськогосподарських культур, документи щодо їх транспортування та приймання, форми № 29-сг та № 37-сг, сертифікати якості або лабораторні висновки, документи щодо обліку товару на складських приміщеннях, специфікації до договору, акти залікової ваги, розрахункові документи щодо оплати 86% вартості товару згідно з рахунком-фактурою від 21.07.2026, у поданій видатковій накладній від 21.07.2026 № РН-0000002 відсутні підписи постачальника та покупця, а товарно-транспортна накладна від 16.02.2026 не містить підпису водія.

На думку відповідачів, сторонами не виконано умов договору щодо попередньої оплати, документи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а податкову накладну складено з порушенням статті 187 Податкового кодексу України.

Також відповідачі зазначили, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн є завищеними та неспівмірними зі складністю справи, та просили зменшити їх розмір у разі задоволення позову.

Просили відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 05 листопада 2026 року у задоволенні клопотання ГУ ДПС в Одеській області та ДПС України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що селянське (фермерське) господарство «Беженар» (код ЄДРПОУ 25024088) зареєстроване як юридична особа 12.06.1997, місцезнаходження: 68524, Одеська обл., Болградський р-н, с. Підгірне, вул. Центральна, буд. 33, основний вид діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 01.11.2023, індивідуальний податковий номер 250240815284.

18.07.2026 між позивачем (продавець) та ТОВ «АК ХОРС» (код ЄДРПОУ 42676481, покупець) укладено договір купівлі-продажу № 138/1807, за умовами якого продавець зобов`язується продати окремими партіями сільськогосподарську продукцію українського походження в асортименті, за ціною, якістю, вагою і на умовах, погоджених з покупцем і зазначених у додатку до договору, а покупець зобов`язується купити, здійснити приймання та оплату товару.

Пунктом 4.1 договору визначено, що продавець поставляє товар на умовах FCA, місце зазначене в додатку до договору, відповідно до правил «Інкотермс 2020», датою поставки вважається дата передачі товару у власність покупця (пункт 4.3 договору). Пунктом 5 договору передбачено, що покупець сплачує продавцю 86% вартості товару протягом 10 банківських днів з моменту підписання договору та виставлення рахунку-фактури на умовах попередньої оплати, а 14% вартості товару після реєстрації продавцем податкових накладних.

Додатком №1 від 19.07.2026 до договору сторони погодили поставку пшениці українського походження власного врожаю 2026 року (код УКТ ЗЕД 1001 99 0000) у кількості 95 562 кг +/- 5 % за ціною 8,05 грн за 1 кг з ПДВ, на загальну суму 769 273,72 грн, у тому числі ПДВ 14 %, термін поставки 19.07.2026-21.07.2026, пункт прийомки с-ще Соборне Одеської області.

Позивачем виставлено покупцю рахунок-фактуру № СФ-0000002 від 21.07.2026 на суму 769 273,72 грн, у тому числі ПДВ 94 472,21 грн.

Поставку товару оформлено видатковою накладною № РН-0000002 від 21.07.2026 на пшеницю врожаю 2026 року українського походження на суму 674 801,51 грн без ПДВ, ПДВ 94 472,21 грн, всього 769 273,72 грн. Видаткову накладну підписано кваліфікованими електронними підписами голови СФГ «Беженар» ОСОБА_1 та директора ТОВ «АК ХОРС» Кіровича Ф.Ф. і скріплено електронними печатками сторін у сервісі електронного документообігу «Вчасно».

Платіжною інструкцією № 556 від 28.07.2026 ТОВ «АК ХОРС» перерахувало позивачу 662 000,00 грн з призначенням платежу «Оплата за пшеницю 2026р. згідно рахунку №2», у тому числі ПДВ 14 %.

За операцією з постачання пшениці позивачем складено податкову накладну № 2 від 21.07.2026 на загальну суму 769 273,72 грн, у тому числі ПДВ 94 472,21 грн, покупець ТОВ «АК ХОРС» (індивідуальний податковий номер 426764815284), яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією від 30.07.2026 (реєстраційний номер 9231458289) документ доставлено до ДПС України, однак реєстрацію податкової накладної зупинено з такою підставою: «Обсяг постачання товару/послуги 1001, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=4.9683%, "Рпоточ"=0». Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, із загальним переліком категорій таких документів.

11.08.2026 позивач направив до контролюючого органу повідомлення № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, в якому зазначив, що СФГ «Беженар» займається вирощуванням зернових та технічних культур, основний вид діяльності за КВЕД 01.11, та долучив 20 додатків, серед яких: додаток № 1 від 19.07.2026 до договору купівлі-продажу № 138/1807 від 18.07.2026, рахунок-фактура № СФ-0000002 від 21.07.2026, видаткова накладна № РН-0000002 від 21.07.2026, податкова накладна № 2 від 21.07.2026, повідомлення про об`єкти оподаткування за формою № 20-ОПП, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо прав оренди земельних ділянок, звіт за формою № 4-сг за 2026 рік, видаткові накладні та товарно-транспортна накладна ТОВ «ПОДІЛЛЯАГРОЗАХИСТ» на придбання добрив і засобів захисту рослин та платіжні інструкції про їх оплату, договір № 55 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем, укладений з СФГ «Кристал», акт приймання-передачі техніки та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) з оренди зернозбирального комбайна.

13.08.2026 комісією регіонального рівня направлено позивачу повідомлення № 13918207/25024088 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У зазначеному повідомленні позначено лише необхідність надання письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, з додатковою інформацією: «не підтверджено первинними документами інформація зазначена у податковій накладній (перша подія, яка містить обов`язкові реквізити)». Жодної позиції щодо надання копій документів, у тому числі первинних документів щодо постачання, розрахункових документів, документів щодо зберігання, транспортування чи підтвердження якості продукції, у повідомленні не позначено.

17.08.2026 позивач направив повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, в якому зазначив, що додає видаткову накладну з печаткою та підписами сертифікатів, та долучив 3 додатки: видаткову накладну № РН-0000002 від 21.07.2026, підписану кваліфікованими електронними підписами сторін, договір купівлі-продажу № 138/1807 від 18.07.2026 та додаток № 1 до нього.

Рішенням комісії регіонального рівня від 18.08.2026 № 13924611/25024088 відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 21.07.2026 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів. У графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» зазначено: «Порушено вимоги до оформлення документів, документи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Податкова накладна складена з порушенням вимог податкового законодавства згідно ст. 187 ПК України».

Не погоджуючись з указаним рішенням, позивач 24.08.2026 подав скаргу, зареєстровану за № 9261252129, з 22 доданими документами.

Рішенням комісії центрального рівня ДПС України від 31.08.2026 № 18368/25024088/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін з підстави ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що будуть поставлені/виконані, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі Порядок № 1165), якою затверджено, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку № 1165) передбачено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в Реєстрі.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Формою рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 1 до Порядку № 520) передбачено обов`язкове заповнення графи «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)», а формою Повідомлення (додаток 2 до Порядку № 520) передбачено позначення конкретних пояснень та документів, які пропонується надати платнику податку.

Аналіз наведених норм свідчить, що за результатами розгляду поданих платником податку пояснень та копій документів комісія регіонального рівня, у разі якщо вважає їх недостатніми, направляє платнику Повідомлення, в якому конкретизує, які саме додаткові пояснення та/або документи необхідно надати. Рішення про відмову в реєстрації з підстави ненадання / часткового надання додаткових пояснень та копій документів може бути прийняте лише щодо тих пояснень та документів, надання яких було запропоновано Повідомленням, і за умови, що платник податку їх не надав.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Натомість здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Як встановлено судом, після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної позивач 11.08.2026 подав контролюючому органу пояснення та 20 документів, якими підтверджується як походження товару (вирощування пшениці на орендованих земельних ділянках, придбання добрив і засобів захисту рослин, збирання врожаю з залученням зернозбирального комбайна з екіпажем), так і сама операція з постачання (додаток до договору купівлі-продажу, рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна).

Розглянувши ці документи, комісія регіонального рівня в Повідомленні від 13.08.2026 № 13918207/25024088 запропонувала позивачу надати лише письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, вказавши на непідтвердження первинними документами першої події, яка містить обов`язкові реквізити. Надання копій будь-яких інших документів, у тому числі розрахункових документів, документів щодо зберігання, транспортування, складського обліку чи підтвердження якості продукції, Повідомленням не пропонувалось.

На виконання Повідомлення позивач 17.08.2026 надав пояснення та видаткову накладну № РН-0000002 від 21.07.2026, підписану кваліфікованими електронними підписами та скріплену електронними печатками обох сторін, разом з договором та додатком до нього, тобто саме той первинний документ, який фіксує першу подію (відвантаження товару) та містить обов`язкові реквізити.

Отже, вимогу Повідомлення позивачем виконано в повному обсязі у встановлений строк, а тому підстава для відмови, зазначена в оскаржуваному рішенні, а саме ненадання / часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів при отриманні Повідомлення, фактичним обставинам не відповідає.

При цьому графа «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» оскаржуваного рішення не містить зазначення жодного конкретного документа, який не надано або який оформлено з порушенням законодавства. Загальне посилання на порушення вимог до оформлення документів та їх невідповідність Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без зазначення, який саме документ і який його реквізит оформлено неналежно, не дає змоги платнику податку з`ясувати дійсну причину відмови та не може вважатися належним мотивуванням рішення суб`єкта владних повноважень.

Так само не конкретизовано і посилання комісії на складення податкової накладної з порушенням статті 187 ПК України.

Як встановлено судом, договором передбачено умову про попередню оплату 86% вартості товару, однак матеріали справи не містять доказів надходження від покупця коштів на рахунок позивача до 21.07.2026, а оплату в сумі 662 000,00 грн здійснено 28.07.2026, тобто після відвантаження товару.

Відповідачі, посилаючись на відсутність доказів попередньої оплати, також не стверджують, що оплата надійшла раніше відвантаження.

За таких обставин першою подією в розумінні пункту 187.1 статті 187 ПК України є відвантаження товару 21.07.2026, оформлене видатковою накладною № РН-0000002 від 21.07.2026, і саме цією датою позивачем складено податкову накладну № 2.

Невиконання покупцем умови договору про попередню оплату, на яке посилаються відповідачі, жодним чином не свідчить про неправильне визначення дати виникнення податкових зобов`язань, а навпаки, підтверджує, що першою подією у спірній операції було відвантаження товару.

Відомості податкової накладної № 2 від 21.07.2026 щодо продавця, покупця, найменування, коду УКТ ЗЕД, кількості та ціни товару, суми ПДВ та загальної суми повністю узгоджуються з договором купівлі-продажу № 138/1807 від 18.07.2026, додатком № 1 до нього, рахунком-фактурою № СФ-0000002 від 21.07.2026 та видатковою накладною № РН-0000002 від 21.07.2026.

Щодо посилань відповідачів у відзиві на ненадання позивачем договорів з постачальниками добрив, форм № 29-сг та № 37-сг, сертифікатів якості, документів складського обліку, специфікацій, актів залікової ваги, розрахункових документів за товар, а також щодо відсутності підпису водія у товарно-транспортній накладній від 16.02.2026, суд зазначає, що наведені обставини не були зазначені ні в Повідомленні від 13.08.2026, ні в оскаржуваному рішенні від 18.08.2026, а тому позивач був позбавлений можливості спростувати їх під час адміністративної процедури.

Крім того, відомості про відсутність підписів у видатковій накладній від 21.07.2026 стосуються примірника, поданого 11.08.2026, тоді як на виконання Повідомлення позивачем подано видаткову накладну, підписану кваліфікованими електронними підписами обох сторін. Відсутність у позивача таблиці даних платника податку з кодом товару 1001 є обставиною, яка зумовила зупинення реєстрації податкової накладної, однак підставою для відмови в реєстрації комісією не визначалась.

У справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суд перевіряє рішення таким, яким його прийнято, і в тих межах, у яких його вмотивовано. Обставини, які не були покладені комісією регіонального рівня в основу оскаржуваного рішення, не можуть бути враховані судом як додаткові підстави для визнання цього рішення правомірним.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.09.2026 у справі № 420/42267/25, згідно з якою під час перевірки рішення суб`єкта владних повноважень на предмет дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України суд оцінює його насамперед з огляду на ті мотиви та обставини, які були покладені в основу такого рішення самим суб`єктом владних повноважень на момент його прийняття. При цьому суд не наділений повноваженнями доповнювати, змінювати чи виправляти наведене суб`єктом владних повноважень обґрунтування у спосіб, який фактично змінював би підстави прийняття відповідного рішення та унеможливлював би для учасників публічно-правових відносин належне спростування обставин, покладених в його основу. Процедура, врегульована Порядком № 1165 та Порядком № 520, побудована таким чином, що платник податку спростовує лише ті сумніви, які контролюючий орган сформулював і довів до його відома. Якщо ж правомірність відмови надалі обґрунтовується обставинами, які платнику під час адміністративної процедури не пред`являлися, він позбавляється можливості надати відповідні пояснення та документи ще на стадії розгляду справи комісією, а гарантоване йому пунктами 4, 5 і 9 Порядку № 520 право на спростування набуває формального характеру.

Крім того, у постанові від 10.09.2026 у справі № 160/727/26 Верховний Суд зазначив, що внесення змін до Порядку № 520, що набрали чинності з 08.03.2023, якими було передбачено можливість направлення платнику повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень та документів, не змінило предмет цієї процедури. Такі зміни стосувалися виключно процесуального механізму її реалізації та розширили можливості комісії щодо отримання від платника додаткових документів. Комісія регіонального рівня має право оцінювати достатність документів, поданих платником податків, однак така оцінка здійснюється виключно в межах адміністративної процедури прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної та не передбачає встановлення фактичної реальності здійснення господарської діяльності платника податків. За змістом пунктів 4, 5, 9 та 10 Порядку № 520 предметом розгляду комісії регіонального рівня є не формальна повнота переліку витребуваних документів як така, а наявність достатнього документального підтвердження інформації, зазначеної у конкретній податковій накладній. Тому факт часткового ненадання документів, зазначених у повідомленні комісії, підлягає оцінці не ізольовано, а у взаємозв`язку зі змістом господарської операції та сукупністю документів, фактично поданих платником податку.

Аналогічний підхід відображений у постановах Верховного Суду від 24.07.2025 у справі № 420/14450/24, від 02.12.2025 у справі № 400/996/25, від 18.03.2026 у справі № 580/1932/25 та від 16.07.2026 у справі № 500/6492/25.

Суд бере до уваги правове тлумачення, висловлене в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18, про те що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Постановою Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 822/1886/18 також визначено, що рішення комісії повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Суд звертає увагу, що спрацювання критерію ризиковості, передбаченого пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, у спірному випадку пояснюється характером діяльності позивача як виробника сільськогосподарської продукції, який постачає вирощену ним пшеницю, а не перепродає придбаний товар, а тому обсяг постачання такого товару закономірно перевищує обсяг його придбання. Подані позивачем документи щодо оренди земельних ділянок, звітності за формою № 4-сг, придбання добрив і засобів захисту рослин та залучення зернозбиральної техніки контролюючим органом не спростовані та в оскаржуваному рішенні оцінки не отримали.

Таким чином, проаналізувавши у сукупності вказані вище норми матеріального права разом з фактичними обставинами справи, суд дійшов висновку про те, що позивач у межах адміністративної процедури подав контролюючому органу документи, достатні для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній № 2 від 21.07.2026, та виконав вимогу Повідомлення від 13.08.2026 № 13918207/25024088, а рішення комісії регіонального рівня від 18.08.2026 № 13924611/25024088 прийнято без урахування поданих позивачем пояснень та документів, є необґрунтованим, невмотивованим та таким, що підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, повноваження щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі рішення суду покладено на ДПС України, а суд у рішенні може визначити дату, якою податкова накладна вважається зареєстрованою.

Суд вважає помилковим посилання відповідачів на те, що зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів, оскільки в даному випадку саме обраний судом спосіб захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 28.04.2023 у справі № 640/24227/19, від 17.05.2023 у справі № 140/14282/20, від 18.04.2024 у справі № 160/18840/22, від 14.08.2024 у справі № 120/5503/23, від 06.03.2024 у справі № 440/3706/23.

Враховуючи, що податкова накладна № 2 від 21.07.2026 надійшла до ДПС України 30.07.2026, що підтверджується квитанцією з реєстраційним номером 9231458289, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати зазначену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію 30.07.2026.

Щодо позовних вимог, заявлених до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, суд зазначає, що комісія регіонального рівня утворена та діє у складі ГУ ДПС в Одеській області, не має статусу юридичної особи та ідентифікується кодом ЄДРПОУ ГУ ДПС в Одеській області, а тому судові витрати за рахунок комісії окремо не стягуються.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Однак відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності прийнятого рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, надані сторонами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, як наслідок, позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та сплату судового збору суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За приписами статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у додатковій постанові від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15 зазначив, що з аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі: сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 у справі № 826/856/18 зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 24.09.2026 між Адвокатським бюро «Красінської Ольги» (код ЄДРПОУ 46107941) в особі керівника Красінської Ольги Вікторівни та СФГ «Беженар» укладено договір про надання правничої допомоги № 3/09.

Додатком № 1 від 24.09.2026 до договору сторони погодили надання послуг з комплексного представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 21.07.2026 та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну, вартість яких становить 10000,00 грн. Пунктом 2 додатку № 1 передбачено, що за результатом надання правничої допомоги складається акт.

Оплата у розмірі 10000,00 грн здійснена позивачем на рахунок Адвокатського бюро «Красінської Ольги» 25.09.2026, що підтверджується платіжною інструкцією від 25.09.2026.

Разом з тим, акт про надання правничої допомоги, передбачений пунктом 2 додатку № 1 до договору, або детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, із зазначенням витраченого часу позивачем до суду не надано.

Проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт згідно з наданими до суду документами, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн є непропорційним до предмета спору, виходячи з того, що дії, як складання і подання до суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, не потребують від фахівця в галузі права значного інтелектуального навантаження.

Крім того, суд звертає увагу, що вказана адміністративна справа була визнана судом справою незначної складності, її розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), що, в свою чергу, свідчить про те, що розмір витрат на правову допомогу, заявлений позивачем, не може бути визнаний судом співмірним зі складністю справи, обсягом та якістю наданих послуг позивачу, а також часом, витраченим на виконання відповідних робіт (послуг).

Також суд зазначає, що предмет спору в цій справі не є значно складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, у позовній заяві здебільшого наведені норми чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду публічно-правових спорів. При цьому адвокат участі у судових засіданнях не брав, надсилання документів до суду здійснювалось в електронному вигляді без витрат часу на явку до суду особисто.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. Оскільки протиправне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, яке зумовило порушення прав позивача та його звернення до суду, прийнято комісією регіонального рівня, що діє у складі ГУ ДПС в Одеській області, зазначені витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору суд виходить з такого.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн (платіжна інструкція № 623 від 28.09.2026).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовні вимоги носять немайновий характер і позов підлягає задоволенню, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Одеській області, оскільки саме рішенням комісії регіонального рівня, що діє у складі цього відповідача, спричинено порушення прав позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 132, 134, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов селянського (фермерського) господарства «Беженар» (код ЄДРПОУ 25024088, місцезнаходження: 68524, Одеська обл., Болградський р-н, с. Підгірне, вул. Центральна, буд. 33) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 18.08.2026 № 13924611/25024088 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 21.07.2026 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну селянського (фермерського) господарства «Беженар» (код ЄДРПОУ 25024088, індивідуальний податковий номер 250240815284) № 2 від 21.07.2026, складену на товариство з обмеженою відповідальністю «АК ХОРС» (код ЄДРПОУ 42676481, індивідуальний податковий номер 426764815284), на загальну суму 769273,72 грн, у тому числі ПДВ 94472,21 грн, датою її подання на реєстрацію 30.07.2026.

Стягнути на користь селянського (фермерського) господарства «Беженар» (код ЄДРПОУ 25024088) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.М. Басова

Часті запитання

Який тип судового документу № 141233812 ?

Документ № 141233812 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141233812 ?

Дата ухвалення - 05.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141233812 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141233812 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141233812, Одеський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141233812, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 141233812 відноситься до справи № 420/30714/26

Це рішення відноситься до справи № 420/30714/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141233811
Наступний документ : 141233814