Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 579/1485/26
2/579/696/26
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
26 жовтня 2026 року Кролевецький районний суд Сумської області в складі головуючого судді Придатка В.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у кредит, -
встановив:
ТОВ «Фінпром Маркет» звернулося до суду з вказаним позовом, свої вимоги мотивуючи тим, що 26.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 та було укладено договори про надання коштів у кредит №45771134, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 2500 грн. строком на 14 днів з фіксованою процентною ставкою 0,25 % в день, комісією за надання кредиту у розмірі 10,50% (262,50 грн), пенею за понадстрокове користування позикою 4% в день; та договір кредитної лінії №6473183, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 1000 грн. строком на 365 днів з фіксованою процентною ставкою 0,95 % в день, комісією за надання кредиту у розмірі 17,25% (172,50 грн), неустойкою за понадстрокове користування позикою 50,00 грн в день. Договори підписано електронним підписом позичальника.
Позикодавець виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу грошові кошти в розмірі 2500 грн. та 1000 грн. шляхом перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .
25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу №25/02/2026, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договорами про надання коштів у кредит №45771134 та №6473183 від 26.10.2025 року.
Відповідно до реєстру прав вимог №2 від 25.02.2026 року до договору факторингу №25/02/2026 від 25.02.2026 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №45771134 в сумі 7850,00 грн., з яких: 2500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 87,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 262,50 грн - сума заборгованості за комісією; 5000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, а також за договором №6473183 в сумі 3474,50 грн., з яких: 1000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 674,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сума заборгованості за комісією; 1800,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Відповідач, всупереч умовам кредитного договору, ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст.525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України не повернув кредит в повному обсязі, а також не виконав у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування, встановленого умовами договору, відтак заборгованість останнього за договором про надання коштів у кредит від 26.10.2025 року №45771134 складає 7850,00 грн., з яких: 2500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 87,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 262,50 грн - сума заборгованості за комісією; 5000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою; за договором про надання коштів у кредит від 26.10.2025 року №6473183 - 3474,50 грн., з яких: 1000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 674,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сума заборгованості за комісією; 1800,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі, а також понесені судові витрати.
Ухвалою судді Кролевецького районного суду від 08.06.2026 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання та витребувано докази.
Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині відповіді на відзив просив розгляд справи проводити за відсутності представника. Відповідач, належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавав.
Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Суд, вивчивши та дослідивши наявні в справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом при розгляді справи встановлено, що 26.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання коштів у кредит №45771134 на умовах повернення позики в кінці строку позики) (а.с.13зв-20). Договір підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора. Електронні підписи сторін зазначені в розділі 12. Юридичні адреси та реквізити сторін.
Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ОСОБА_1 , з якою укладено договір №45771134 від 26.10.2025 р., ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор: 22286. Час відправки ідентифікатора позичальнику: 26.10.2025 12:47:43. Електронна пошта, на яку направлено ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.23).
Згідно з п.2.1 договору про надання коштів у кредит, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
У п.2.2 договору про надання коштів у кредит передбачено, що сума кредиту становить 2500 грн.; строк позики 14 днів; процентна ставка (базова) 0,25% в день (фіксована); комісія за надання кредиту 10,50% від суми кредиту (262,50 грн); процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) 4,00% за день; дата надання позики 26.10.2025 року; дата повернення позики (останній день) 08.11.2025 р.
Обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором ро споживчий кредит міститься в Таблиці, яка є Додатком №1 до договору позики (а.с.212).
Крім того, 26.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії №6473183 на умовах повернення позики в кінці строку позики) (а.с.27-34). Договір підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора. Електронні підписи сторін зазначені в розділі 11. Юридичні адреси та реквізити сторін
Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ОСОБА_1 , з якою укладено договір №6473183 від 26.10.2025 р., ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор: 107375. Час відправки ідентифікатора позичальнику: 26.10.2025 16:06:53. Електронна пошта, на яку направлено ідентифікатор: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.36).
Згідно з п.2.1 договору про надання коштів у кредит, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
У п.2.2 договору про надання коштів у кредит передбачено, що сума кредиту становить 1000 грн.; строк кредитування 365 днів; процентна ставка (базова) 0,95% в день (фіксована); комісія за надання кредиту 17,25% від суми кредиту (172,50 грн); неустойка 50,00 грн./день; дата надання позики 26.10.2025 року; дата повернення позики (останній день) 25.10.2026 р.
26.10.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої зобов`язання за договором та перерахувало на картку № НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_2 , кредитні кошти в сумі 2500 грн. та 1000 грн., що підтверджується довідками ТОВ «Европейська платіжна система» від 20.03.2026 року №КД-000059860 та від 09.03.2026 №КД-000047451, копіями платіжних інструкцій від 26.10.2025 року та інформацією ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с. 23зв-25, 36зв-39).
Зарахування коштів у сумі 2500 грн. та 1000 грн.на карту № НОМЕР_1 , яку емітовано в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , підтверджується також інформацією, наданою АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якою на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано картку НОМЕР_3 , на яку 26.10.2025 року надійшли платежі у розмірі 2500 грн та 1000 грн (а.с.77-78).
Отже, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 3500 грн.
Згідно п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), затверджених наказом № 14/05/2021 від 14 травня 2021 року, у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.
Відповідно до п. 5.5 договору про надання коштів у кредит позичальник розуміє та погоджується, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за договором позикодавець, серед іншого, має право відступити право вимоги за договором.
Відповідно до п. 6.7 Правил надання грошових коштів у позику у разі виникнення понадстрокового користування позикою (або її частиною), товариство має право переуступити своє право вимоги третім особам без згоди на це позичальника.
25.02.2026 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором про надання коштів у кредит №45771134 від 26.10.2025 року на суму 7850,00 грн., з яких: 2500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 87,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; а також за договором №6473183 в сумі 3474,50 грн., з яких: 1000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 674,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сума заборгованості за комісією; 1800,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою. Зазначені обставини підтверджуються вказаним договором факторингу з додатками та реєстром прав вимог №2 (а.с.40зв-46).
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами існують договірні правовідносини.
Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Статтею 204ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Абзац 2 ч. 2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 625 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з п. 6 ч.1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Судом встановлено, що кредитний договір між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладений у формі електронного документу, із застосуванням електронного підпису (за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора).
Таким чином, кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами даного правочину.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, не доведено, що він не використовував одноразовий ідентифікатор для підписання електронної форми кредитного договору, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.
Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Таким чином, ТОВ «Фінпром Маркет» є новим кредитором, оскільки набуло право вимоги до відповідача за договором про надання коштів у кредит №45771134 від 26.10.2025 року та договором кредитної лінії №6473183 від 26.10.2025 року, а тому вправі вимагати погашення відповідачем заборгованості згідно цих договорів.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач належним чином своїх зобов`язань за договором позики не виконав, своєчасно кредитні кошти та відсотки товариству не повернув, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №45771134 від 26.10.2025 року (а.с.11зв-12) за період з 26.10.2025 року по 15.05.2026 року заборгованість відповідача становить 7850,00 грн., з яких: 2500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 87,50 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором від 26.10.2025 року №6473183 (а.с.26) заборгованість відповідача становить 3474,50 грн., з яких: 1000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 674,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн - сума заборгованості за комісією; 1800,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Кредитний договір, укладений між сторонами, та договір факторингу у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів.
Позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених договором, презумпція правомірності якого не спростована.
Фактично, порушене право кредитора залишилось незахищеним, а тому підлягає захисту в судовому порядку.
Щодо позовних вимог в частині стягнення комісії за видачу кредиту суд зазначає наступне.
Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 6 вересня 2017року у справі №6-2071цс16.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.09.2024 у справі №479/191/17.
Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку, що положення кредитного договору №1621-3533 про сплату комісії за видачу кредиту є нікчемними, суперечать положенням статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі цих положень договору - комісії за обслуговування кредиту у розмірі 262,50 грн. задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за пенею/неустойкою у загальному розмірі 6800,00 грн., то суд зазначає наступне.
24.12.2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким внесені зміни у Закон України «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
У зв`язку з цим виникла суперечність між нормами п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 р. строком на 30 днів введений воєнний стан, який продовжено і до цього часу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Цивільного кодексу України.
Тобто усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.
В рішенні Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».
Таким чином, ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у зв`язку з чим відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь позивача заборгованості за процентами річних відповідно до ст.625 ЦК України за прострочення виконання зобов`язання.
Враховуючи наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за пенею/неустойкою за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором №45771134 від 26.10.2025 року у розмірі 5000,00 грн. та за договором кредитної лінії №6473183 від 26.10.2025 року у розмірі 1800,00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованості за договором позики №45771134 від 26.10.2025 року в сумі 2587,50 грн., з яких: 2500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 87,50 грн. - сума заборгованості за процентами; та заборгованості за договором кредитної лінії №6473183 від 26.10.2025 у розмірі 1674,50 грн, з яких: 1000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 674,50 грн. - сума заборгованості за процентами.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Так, згідно ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З наданих суду документів підтверджується укладення позивачем договору про надання правничої допомоги від 25.08.2025 року №25-08/25/ФП (а.с.50-53), а згідно витягу з акту №11ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 25.08.2025 року №25-08/25/ФП, акту приймання-передачі справ на надання правничої допомоги та платіжної інструкції (а.с.54-56) позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн. 00 коп.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1002 грн. 00 коп., сплачений при подачі позову до суду та документально підтверджений (а.с.65), та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1693 грн. 58 коп., пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а всього 2695 грн. 58 коп.
Відповідно до ст.ст. 3, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 1048-1049, 1054, 1082, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76, 81, 133, 137, 141, 206, 247, 265, 267, 268, 274, 279, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, -
у х в а л и в:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: 08200, Київська область, м.Ірпінь, вул.Стельмаха Михайла, буд.9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346, до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , про стягнення заборгованості за договором кредиту задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики №45771134 від 26.10.2025 року в сумі 2587 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят сім) грн. 50 коп., з яких: 2500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 87,50 грн. - сума заборгованості за процентами, а також заборгованість за договором кредитної лінії №6473183 від 26.10.2025 у сумі 1674 (одна тисяча шістсот сімдесят чотири) грн 50 коп., з яких: 1000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 674,50 грн. - сума заборгованості за процентами, а всього 4262 (чотири тисячі двісті шістдесят дві) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінпром Маркет» витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 2695 (дві тисячі шістсот дев`яносто п`ять) грн. 58 коп. судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Суддя В. М. Придатко
Судове рішення № 141231719, Кролевецький районний суд Сумської області було прийнято 26.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 579/1485/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: