Рішення № 141231045, 28.10.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
28.10.2026
Номер справи
300/5986/26
Номер документу
141231045
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2026 р. справа № 300/5986/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Шумея М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Деделюк М.В.

представника позивача Дрогомирецького І.М.,

представника відповідача Смолінського А.В., Харченка Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Дрогомирецький Ігор Миколайович, звернувся в суд із позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.01.2026 між позивачем та «Dingzhou Shuohui Fitness Equipment Co., Ltd» укладено зовнішньоекономічний договір №27012026, згідно з яким було ввезено товар (спортивне обладнання) за фактурною вартістю 44160 дол. США. Для здійснення митного оформлення позивачем подано митну декларацію № 25UA206050006679U5, в якій митна вартість товарів визначена за першим, основним методом, тобто за ціною контракту. Надалі, відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів, якими митну вартість товару було збільшено та картку відмови в прийнятті митної декларації. Спірні рішення не містять обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу його визначення було подано усі необхідні документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.08.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав. Вказав, що під час здійснення процедур митного контролю за митною декларацією № 25UA206050006679U5 спрацювали ризики в результаті чого згенеровано форми митного контролю за напрямом визначення митної вартості товарів. Крім цього, встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим, ніж заявлена митна вартість декларантом. У свою чергу вартість автоперевезення за межами території України та за межами території України розподілено непропорційно, що викликало сумніви у правильності декларування вартості транспортних витрат. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган навів достатнє обґрунтування причин, за наявності яких митниця не могла визнати заявлену декларантом митну вартість; у ньому вказано джерела інформації, що використовувалися відповідачем для визначення митної вартості; зазначено послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований метод, що передує методу, обраному митним органом. З урахуванням викладеного, підстави для задоволення позову відсутні.

У відповіді на відзив представник позивача вказав, що твердження митного органу про те, що платіжні документи свідчать виключно про намір здійснити платіж, не відповідає їх правовій природі та фактичному змісту, оскільки факт різної вартості одного кілометра перевезення на різних ділянках маршруту сам по собі не свідчить про недостовірність транспортних витрат і не спростовує дані рахунків та підтвердних документів а в основу наведених відповідачем розрахунків вартості перевезення покладено припущення останнього. Відповідачем не надано жодних належних чи допустимих доказів про приховування будь-яких витрат чи про суперечливість в поданих при декларуванні документах.

Згідно з ухвалою суду від 29.09.2026 розгляд справи здійснювався за правила загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.10.2026 закрито підготовче провадження в адміністративній справі, розгляд справи розпочато по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, враховує наступне.

За змістом частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Як встановлено частиною першою статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

За приписами частини першої статті 51, частини першої статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та «Dingzhou Shuohui Fitness Equipment Co., Ltd» 27012026 укладено зовнішньоекономічний договір №22012026 на купівлю спортивного обладнання.

Відповідно до пункту 3.3 договору поставка товарів здійснюється на умовах FOB (доставка вантажу, який пройшов митне очищення зазначеному покупцем перевізнику до місця (СІНГАН, Китай) «Порт призначення») відповідно до правил Інкотермс 2010.

Пунктом 5 договору передбачена передоплата у розмірі 8000 дол.США Т/Т перед виробництвом та решту перед відвантаженням товару.

Згідно з платіжними інструкціями №17JBKLQ2 від 03.02.2026 позивачем сплачено 8000 дол. США, №18JBKLQ3 від 03.03.2026 5248,00 дол. США, №19JBKLQ4 30912,00 дол. США.

З метою отримання транспортно-експедиторського обслуговування, позивачем укладено договір № ТЕО-03112020 від 03.11.2020 із ТОВ "Ламан Шипінг".

До митного оформлення позивачем 20.07.2026 подано електронну митну декларацію № 25UA206050006679U5 відповідно до якої було заявлено товар №1 Інвентар та обладнання для занять фізкультурою, гімнастикою, легкою атлетикою, іншими видами спорту. Спортивний снаряд для підняття ваги у важкій атлетиці та пауерліфтингу. Гриф штанги металевий стрижень різного діаметру. На його кінці надягають диски, а основа служить для утримання штанги в руках. Навантаження закріплюється за допомогою втулок і замків. Матеріалом виготовлення грифів є сталь марки - Q235B,- арт.AFl-cb-1.2, Гриф W-о

бразний 1,2 м, діаметр 28 мм - 100шт.- арт.AFl-sb-1.8, Прямий гриф 1,8 м, діамет

р 28 мм - 800шт.- арт.AFI-TSC, Дитячий батут (одномісний)- 600шт.- арт.AFI-TCR,

Дитячий батут - 200шт.- арт.AFI-TDC, Дитячий батут (двомісний)- 100шт.- арт.AFITA, Батут для фітнесу- 200шт.Не військового призначення, не є об`єктом експортно

го контролю.ФІРМА ВИРОБНИК - Dingzhou Shuohui Fitness Equipment Co., Ltd.КРАЇНА

ПОХОДЖЕННЯ - КИТАЙ.

Позивач визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною контракту.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД № 25UA206050006679U5 митної вартості товару та обраного методу її визначення, декларантом було подано наступний перелік документів: Пакувальний лист (Packing list) від 06.05.2026; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №AFI26002 від 06.05.2026; Коносамент (Bill of loding) UTRUST26043739 від 06.05.2026; Автотранспортна накладна (Road consignment note) 522952 від 14.07.2026; Декларація про походження товару (Declaration of origin) №AFI26002 від 06.05.2026; Статус особи, яка подає митну декларацію №2 від 20.07.2026; Банківський платіжний документ, що стосується товару 17JBKLQ2 від 03.02.2026; Банківський платіжний документ, що стосується товару 18JBKLQ3 від 03.03.2026; Банківський платіжний документ, що стосується товару 19JBKLQ4 від 14.04.2026; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4764999 від 14.07.2026; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №476 від 14.07.2026 Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) (специфікація) №SP27012026 від 27.01.2026; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі- продажу, стороною якого є виробник товару, що декларується, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ними посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутріщніх) договорів N 27012026 від 27.01.2026; Договір про надання послуг митного брокера 29/07/25 від 29.07.2025; Договір (контракт) про перевезення ТЕО-03112020 від 03.11.2020;Інший не класифікований документ №1 від 13.07.2026; Копія митної декларації країни відправлення №020220260000479951 від 03.05.2026.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідачем 20.07.2026 розпочато митну консультацію з декларантом та запропоновано для підтвердження відомостей про вартість перевезення морським/автотранспортом за межами митної території України надати: транспорті (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, в тому числі договір на перевезення, договір-заявка на оплату транспортних витрат тощо; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У зв`язку з ненаданням всіх документів, що підтверджують вартість транспортних витрат запропоновано надати каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями.

Представник декларанта повідомив, що надати каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями не може. Просив винести рішення раніше десятиденного терміну.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митним органом, за результатами аналізу поданих декларантом до митного оформлення митної декларації та долучених документів, 20.07.2026 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA206050/2026/000014/2.

Прийняття відповідачем оскаржуваного рішення мотивовано наступним.

Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій, третій статті 53 Митного кодексу України (далі-МКУ). Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Відповідно до вимог частини 3 статті 53 МКУ у разі, якщо документи, зазначені в

частині 2 статті 53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була

фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, то декларант повинен надати додаткові документи, передбачені статтею 53 МКУ. Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена, чи підлягає сплаті за

оцінювані товари, додаються витати (складові митної вартості): витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження або обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Під час аналізу наданих до митного оформлення транспортних/перевізних документів, а саме: рахунок на оплату транспортних послуг від

14.07.2026 № LS-4764999 та документ, що підтверджує вартість перевезення від 14.07.2026 № 476 було встановлено, що вартість автоперевезення за межами території України та за межами території України розподілено не пропорційно, що викликало сумніви у правильності декларування вартості транспортних витрат. Таким чином, міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України (м. Гданськ - Польща та п/п Рава-Руська Україна) відстань - 688 км (орієнтовно становить - 3,83 дол. США/км) та міжнародне

автоперевезення по території України (п/п Рава-Руська м. Рогатин) відстань 194 км (орієнтовно становить - 4,84 дол. США/км). Відповідно до надано до митного оформлення транспортного документу CMR від 14.07.2026 № 522952 перевезення вантажу здійснювалось

перевізником LLC «ILIN TRANSPORT», проте для підтвердження виконання послуг з автоперевезення Договору на перевезення між експедитором (ТОВ «Ламан Шипінг) та перевізником (LLC «ILIN TRANSPORT») декларантом надано не було. Відповідно до вимог ч. 2 та ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту направлено вимогу про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, на підставі яких митна вартість буде визнана, а саме: «Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ для підтвердження відомостей про вартість

перевезення морським/автотранспортом за межами митної території України прошу надати: -транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, в тому числі: договір на перевезення, договір-заявка на

оплату транспортних витрат тощо; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування», та також «На виконання вимог частини 3 статті 53 МКУ, у зв`язку із неподанням всіх документів, що підтверджують вартість транспортних витрат

прошу надати: -каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями». Таким чином, виникають сумніви в достовірності декларування заявленої

митної вартості. На вимогу митного органу декларантом не надано додаткові документи: - належних транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять

відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, в тому числі, договір на перевезення, - рахунок на оплату транспортних витрат; - страхові документи, -каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -висновок про якісні та вартісні

характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності в даних, що мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджені документально (неподання документів передбачених ч.2, ч.3 статті 53 МКУ), то відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини

відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари , що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичну інформацію щодо виробників, торгових марок, країну виробництва та ідентичний/аналогічний асортимент),

методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та ненаданням декларантом документів, які уможливили б визначення митної вартості за згаданими методами. Відповідно до п.1

ст. 64 МКУ у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є

сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для

коригування митної вартості товару № 1 слугувала МД від 04.05.2026 №26UA209170039310U7, за якою здійснено митне оформлення товару

«Приладдя для занять фізкультурою, спортом з комбінованих матеріалів: батути, гриф для штанги…» Визначена митна вартість - на рівні 3,76 дол.США/кг. Інформація, що стосується митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України надано з

додержанням вимог конфіденційності інформації, що передбачена статтею 11, частиною 2 статті 56, статті 257 МКУ. Коригувань на обсяг партії, умов поставки, комерційних умов не здійснювалось.

Відповідно, митний орган прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів некомерційного призначення №UA206050/2026/000146 (а.с.18-21).

Івано-Франківською митницею визначено нову митну вартість товару за резервним методом. Сума донарахованих митних платежів відповідно до прийнятого рішення про коригування митної вартості №UA206050/2026/000013/2 від 20.07.2026 складає 351 905,97 грн. Позивачем на підставі рішення про коригування митної вартості подано нову митну декларацію.

Позивач вважаючи рішення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними, звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої його митної вартості.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей Митного кодексу України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У цій справі у рішенні про коригування митної вартості відповідач вказав, що відповідно до наданого до митного оформлення транспортного документу CMR від 14.07.2026 № 522952, перевезення вантажу здійснювалося перевізником "PE "ILIN ANDRII", проте для підтвердження виконання таких послуг договору на перевезення між експедитором (ТОВ "Ламан Шипінг") та перевізником ("PE "ILIN ANDRII") декларантом надано не було.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

При цьому, взаємодія клієнта із залученими експедитором третіми особами, погодженими сторонами умовами договору не передбачена.

Як уже встановлено судом, між позивачем 03.11.2020 із ТОВ "Ламан Шипінг" (експедитор) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №ТЕО-03112020.

У свою чергу ТОВ "Ламан Шипінг" уклало договір із третьою стороною - "PE "ILIN ANDRII", який виступив перевізником товару позивача маршрутом Гданськ, Польща- Рогатин, Україна, про що наявні відомості в від 14.07.2026 № 522952.

Підлягало оплаті позивачем за надання транспортно-експедиторських послуг лише на користь експедитора ТОВ "Ламан Шипінг", про що свідчать рахунок-фактура №LS-4764999 від 14.07.2026 та довідка про транспортні витрати №476 від 14.07.2026.

Транспорті послуги включали морське транспортування контейнера по маршруту морський торговий порт Ксінганг (Китай)- Гданськ (Польща), міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України по маршруту Гданськ (Польща) п/п Рава-Руська (Україна), міжнародне автоперевезення по території України по маршруту п/п Рава-Руська Рогатин (Україна).

Суд зазначає, що залучення до перевезення третіх осіб, з якими позивачем не укладено прямого договору перевезення, не суперечить умовам законодавства України. А здійснення перевезення товару особою, відмінною від тієї, з якою укладено договір, не впливає на митну вартість товару.

При цьому, митним органом не наведено жодних доказів існування конкретної невключеної комісійної чи експедиторської винагороди, її розміру та обов`язковості включення до митної вартості товару відповідно до статті 58 Митного кодексу України.

Що стосується вартості перевезення, зокрема посилання митного органу на те, що така за межами території України та по території України розподілено непропорційно.

Як зазначив представник позивача у відповіді на відзив, законодавство не встановлює обов`язку пропорційного або лінійного розрахунку вартості перевезення залежно від кілометражу, оскільки ціна транспортних послуг формується з урахуванням сукупності факторів, зокрема митних процедур, часу простою, складності маршруту, стану доріг, ризиків, організаційних витрат та комерційної політики перевізника або експедитора.

На думку суду посилання відповідача на заниження вартості транспортних витрат не знайшли свого підтвердження. Просте порівняння вартості одного кілометру за кордоном та в Україні не є коректним методом розрахунку. При визначенні вартості слід враховувати не лише відстань, а й швидкість руху, тривалість перевезення та специфіку логістичних процесів, якість дороги, тощо.

Надані позивачем документи щодо отриманих послуг з перевезення, наданих вказаним експедитором і залученими ним перевізниками, є належними доказами для підтвердження витрат на транспортування, закріплюють підсумкові перемовин щодо поставки партій товару та відображають дані щодо такої поставки повною мірою.

Щодо посилання митного органу на ненадання декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, суд зазначає, що такі не є основними документами відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів. По-друге, являють собою довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг та носять суто інформаційних характер.

Щодо відсутності висновку про вартість товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, суд зазначає, що такий є лише додатковим документом, який надається декларантом на письмову вимогу митного органу і не належать до переліку документів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Що стосується посилання митного органу та відсутність відомостей щодо страхування товару, то суд зазначає, що в спірних правовідносинах, за умовами договору купівлі від 27.01.2026 №27012026 (п.6) страхування товару здійснюється продавцем. До того ж, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність у позивача додаткових витрат на страхування, а тому такі витрати не є складовими митної вартості та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

За таких обставин, підстави для висновку про ненадання позивачем всієї інформації щодо складових вартості товару, відсутні.

З приводу застосованого в спірному рішенні резервного методу для визначення митної вартості товару, слід зазначити наступне.

Згідно з Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, у разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Судом встановлено, що митна вартість товару № 1 визначена на рівні 3,76 дол.США/кг. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 04.05.2026 №26UA209170039310U7, за якою здійснено митне оформлення товару «Приладдя для занять фізкультурою, спортом з комбінованих матеріалів: гриф для штанги…».

Суд зауважує, що вказана декларація не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не містить умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення. До того ж, у ній відсутнє посилання на виробника товару.

В контексті ж митної декларації, відносно якої здійснювалося порівняння товару придбаного позивачем, суд звертає увагу на різницю величин задекларованих товарів, торгівельної марки, виробника товару співставлення якого здійснювалося. Суд пов`язує вказані обставини та звертає увагу на безпосередній вплив таких аспектів на формування митної вартості товару, що мало бути враховано митницею.

Суд зазначає, що спірне рішення не містить обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митним органом у рішенні, який свідчив би про обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, не містить також конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на його невідповідність вимогам ч.1 статті 55 Митного кодексу України.

Наявність в базі даних АСМО "Інспектор" інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутності інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умов договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Як наслідок, лише подібність ввезених позивачем товарів з тими, що порівнював митний орган беззаперечно та достеменно не свідчить про те, що задекларований позивачем рівень митної вартості товарів нижче, ніж рівень митної вартості на ідентичні, подібні (аналогічні) товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями раніше.

З урахуванням вказаного, на переконання суду, позивачем подано до митного органу належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.

Більш того, подальші дії відповідача (а саме митне оформлення товару після винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості) підтверджують, що і посадові особи митниці визнають вказані документи, зокрема платіжні інструкції, транспортні документи, тощо, оскільки жодних застережень (картки відмови чи протоколів про порушення митних правил) при випуску товару у вільний обіг прийнято не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування спірних рішень Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Отже, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 6656 грн.

Що витрат по послуги перекладу, суд зазначає таке.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, пункт 3 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, серед іншого, відносить витрати пов`язанні із залученням перекладача.

У постанові від 31.03.2020 по справі №160/7049/19 Верховний Суд вказав, що склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має з`ясувати, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, тощо.

З огляду на зміст акту приймання-передачі виконаних робіт від 04.08.2026 вбачається, що ФОП ОСОБА_3 здійснено переклад з англійської на українську мову 8 документів: автотранспортної накладної, платіжних інструкцій, сертифікату про походження товару, інвойсу, пакувального листа, коносаменту вартістю 1900 грн. Окрім цього, здійснено переклад експертної вантажної митної декларації з китайської на українську мову вартістю 900 грн.

Позивачем сплачено на користь ФОП ОСОБА_3 2800 грн за переклад документів. Вказане підтверджується платіжною інструкцією №139 від 05.08.2026.

Відповідач заперечив з приводу стягнення цих витрат і вказав, що під час розгляду справи судом, рішення про залучення перекладача до участі у справі не приймалося.

Разом з тим, суд зазначає, що частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

З матеріалів справи вбачається, що переклад документів замовлений позивачем безпосередньо при підготовці позову до суду та наданий суду з метою доведення своєї позиції. Частина письмових доказів у цій справі викладена іноземними мовами, зокрема, англійською та китайською, за відсутності перекладу яких є неможливим встановлення обставин, що мають значення для розгляду справи.

Зважаючи на викладене, суд вважає помилковими викладені у відзиві на позов доводи представника відповідача стосовно того, що предмет доказування у цій справі та встановлення обставин не потребували залучення послуг перекладача.

Понесені позивачем витрати на оплату ФОП ОСОБА_3 послуг з перекладу документів в розмірі 2800 грн безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи, їх розмір є співмірним із складністю відповідних послуг, її обсягом та підтверджується відповідними документами.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці №UA206050/2026/000014/2 від 20.07.2026 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206050/2026/000146.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на послуги з перекладу в розмірі 2800,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 6656,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шумей М.В.

Повний текст рішення складено 05.11.2026 року.

Часті запитання

Який тип судового документу № 141231045 ?

Документ № 141231045 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141231045 ?

Дата ухвалення - 28.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141231045 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141231045 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141231045, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 141231045, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 28.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.

Судове рішення № 141231045 відноситься до справи № 300/5986/26

Це рішення відноситься до справи № 300/5986/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141231042
Наступний документ : 141231049