Єдиний державний реєстр судових рішень
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
05 листопада 2026 року м. Житомир справа № 240/34165/26
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Леміщак Д.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий бульвар, 5/37, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10008. РНОКПП/ЄДРПОУ: 40108625) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
установив:
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, у якому, серед іншого, просить зобов`язати відповідача при проведенні розрахунку визначити суми індексації за кожний відповідний місяць, періоди їх невиплати та застосувати передбачені законодавством індекси інфляції.
Ознайомившись зі змістом заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позовна заява в цій частині не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої цієї статті у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а пункт 5 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачає необхідність викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Отже, позовна заява повинна містити не лише формальне формулювання бажаного для позивача результату, а й давати можливість встановити, у чому саме полягає предмет судового захисту, які обставини зумовили звернення до суду та яким чином заявлена вимога пов`язана з порушенням прав, свобод чи інтересів позивача.
Суд зазначає, що зміст позовних вимог - це чітко сформульована матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої суд має ухвалити рішення. Формулювання позовних вимог повинно бути однозначним, конкретним і таким, що виключає можливість подвійного тлумачення чи абстрактного сприйняття.
При цьому заявлена позовна вимога сформульована таким чином, що її зміст та обсяг залишаються невизначеними.
Так, позивач просить визначити суми індексації "за кожний відповідний місяць", однак не зазначає, які саме місяці маються на увазі, яким є часовий проміжок, у межах якого, на його думку, виникло право на відповідні нарахування, та з якими конкретними періодами проходження служби, нарахування чи виплати грошового забезпечення пов`язує виникнення такого права.
Використане формулювання "за кожний відповідний місяць" є загальним і не дає змоги встановити ані часових меж заявленої вимоги, ані конкретного переліку місяців, за які позивач вважає необхідним здійснити відповідні нарахування.
Позивач також не конкретизував, що саме він розуміє під "періодами їх невиплати": періоди, протягом яких індексація взагалі не нараховувалася, періоди, протягом яких вона нараховувалася, але не виплачувалася, чи періоди прострочення виплати вже нарахованих сум. Зазначені обставини мають різний юридичний зміст і можуть бути підставою для застосування різних правових механізмів захисту.
Крім того, позивач просить застосувати "передбачені законодавством індекси інфляції", проте не зазначає, про які саме індекси йдеться, до яких грошових сум вони мають застосовуватися, за який період та з якою метою має здійснюватися такий розрахунок.
Фактично наведене формулювання не містить жодної конкретизації правового механізму, який позивач просить застосувати до спірних правовідносин.
Зокрема, зі змісту позовної заяви неможливо встановити, чи пов`язує позивач свою вимогу з необхідністю проведення індексації грошового забезпечення, чи з необхідністю компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, чи з іншим передбаченим законодавством способом грошового коригування відповідних сум.
Водночас зазначені правові інститути мають різну правову природу, різні підстави виникнення та порядок застосування. Тому їх ототожнення або одночасне згадування без пояснення того, який саме правовий механізм позивач просить застосувати, не дає змоги визначити зміст заявленої вимоги.
Слід також звернути увагу, що позивач узагалі не навів законодавчого обґрунтування заявленої вимоги.
Так, у позовній заяві не зазначено жодного положення нормативно-правового акта, з якого, на думку позивача, випливає обов`язок відповідача здійснити саме той розрахунок, про який ідеться у спірній позовній вимозі, визначити відповідні періоди невиплати та застосувати індекси інфляції.
Позивач не пояснив, унаслідок яких юридичних фактів у нього виникло право вимагати такого розрахунку, з якими діями чи бездіяльністю відповідача пов`язує порушення цього права та якими нормами матеріального права передбачено обов`язок відповідача вчинити відповідні дії.
Тобто позивачем не виконано обов`язок викласти фактичні обставини, на яких ґрунтується конкретна позовна вимога, пояснити характер спірних правовідносин та розкрити, у чому саме він вбачає порушення свого права.
Також суд зазначає, що порушення права має бути конкретним та вже існувати на момент звернення до суду, тобто позовна вимога не може бути спрямована на захист потенційно порушеного права.
У цьому випадку позивач фактично обмежився загальним проханням до відповідача визначити певні суми, встановити періоди їх невиплати та застосувати невизначені індекси інфляції, не розкривши ані фактичних, ані правових передумов для вчинення таких дій.
Наведене свідчить про абстрактний характер цієї позовної вимоги.
Суд не може встановити, який саме обсяг обов`язків відповідача позивач просить визначити судовим рішенням, які конкретні дії відповідач повинен буде вчинити для виконання такого рішення, за які періоди та стосовно яких виплат.
За такого формулювання вимоги залишається незрозумілим навіть предмет судового розгляду в цій частині, оскільки позивач не визначив конкретного порушення, усунення якого він прагне досягти шляхом звернення до суду.
По суті, позивач пропонує суду самостійно відшукати можливі фактичні та правові підстави для задоволення його вимоги, визначити, які саме суми та за які періоди могли підлягати індексації чи компенсації, встановити можливі випадки невиплати та обрати правовий механізм застосування індексів інфляції.
Проте судочинство не передбачає покладення на суд обов`язку самостійно відшукувати за позивача підстави для захисту права, про порушення якого останній заявляє, або формувати замість нього належним чином визначений предмет спору.
Завданням суду є вирішення переданого на його розгляд спору на підставі заявлених позовних вимог, установлених фактичних обставин та належних норм права, а не самостійне конструювання можливих вимог, які позивач міг би заявити за певних обставин.
Більше того, невизначеність змісту цієї позовної вимоги унеможливлює належне визначення меж судового розгляду, перевірку її обґрунтованості, з`ясування обставин, які підлягають доказуванню, а також забезпечення відповідачу можливості зрозуміти, проти яких саме тверджень і вимог він повинен надати заперечення та докази.
Не може бути покладено на відповідача й обов`язок самостійно здогадуватися, який саме розрахунок, за який період та з використанням яких показників позивач вважає необхідним провести.
Отже, наведене формулювання не відповідає вимогам щодо визначеності змісту позовних вимог та їх обґрунтування, установленим статтею 160 КАС України.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, в якій слід:
- чітко визначити період, за який позивач просить здійснити відповідні нарахування, із зазначенням конкретних місяців або іншого однозначно визначеного часового проміжку;
- конкретизувати, які саме грошові суми та виплати є предметом відповідного розрахунку, а також що саме позивач розуміє під періодами їх невиплати;
- зазначити, який саме правовий механізм він просить застосувати: індексацію грошового забезпечення, компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати чи інший спосіб грошового коригування;
- конкретизувати, які саме індекси інфляції та до яких сум позивач просить застосувати, за який період і на підставі якого правового регулювання;
- викласти фактичні обставини, з якими він пов`язує виникнення права на відповідні нарахування, та пояснити, у чому саме полягає порушення цього права відповідачем;
- навести обґрунтування того, з яких нормативно-правових приписів, на його думку, випливає обов`язок відповідача вчинити зазначені дії.
Суд наголошує, що зазначені недоліки стосуються не оцінки обґрунтованості вимоги по суті, а дотримання встановлених процесуальним законом вимог до форми та змісту позовної заяви. Їх усунення є необхідною передумовою для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Д.М. Леміщак
Судове рішення № 141230622, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 240/34165/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: