Рішення № 141228914, 09.10.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/800/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі представників сторін: позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним адвоката Левченко І.А., відповідача за первісним позовом позивача за зустрічним адвоката Оприсняка Б.Р., у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції), в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу №925/800/26 за первісним позовом Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат до Товариства з обмеженою відповідальністю Елтра Україна про стягнення 465657 грн 54 коп. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Елтра Україна до Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат про визнання недійсним пункту договору,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство Східний гірничо-збагачувальний комбінат звернувся, через систему Електронний суд, в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Елтра Україна (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договору про закупівлю послуг №694/28/606ВО від 27.10.2025, 336158 грн 34 коп. пені, 110099 грн 20 коп. штрафу, що разом становить 446257 грн 54 коп. та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині погоджених строків надання послуг з ремонту 6 колісних пар контактних шахтних електровозів типу К-14 Ігульської шахти ДП «СхідГЗК», переданого позивачем відповідачу на умовах договору про закупівлю послуг №694/28/606ВО від 27.10.2025 за що п.8.2. передбачена відповідальність у вигляді пені та штрафу.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області від 11.06.2026, 19.06.2026, 14.07.2026, 21.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №925/800/26 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, яке в подальшому відкладено на 04.08.2026, забезпечено участь в судовому засіданні для представника позивача адвоката Левченко І.А. та для представника відповідача адвоката Оприсняка Б.Р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням їх власних технічних засобів, за їх клопотаннями.

16.06.2026 представник позивача подав, через систему «Електронний суд», заяву (вх. №10249/26, а.с. 46), в якій просив повернути надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 31184 грн 63 коп. внесену згідно з платіжної інструкції №4422 від 03.06.2026.

Відповідач в особі свого представника подав, через систему «Електронний суд»:

30.06.2026 заяву (вх. №11080/26, а.с. 60) про надання доступу до матеріалів електронної справи адвокату Оприсняку Б.Р.;

02.07.2026 відзив на позовну заяву (вх№11231/26, а.с. 63-67), 14.07.2026 заперечення на відповідь на відзив (вх. №11915/26, а.с. 114-118) за змістом яких заперечував проти позову з мотивів безпідставності і недоказаності позовних вимог, враховуючи суперечність імперативних норм ст.ст. 6, 549 ЦК України та змісту п. 8.2 Договору щодо стягнення пені за негрошове зобов`язання, безпідставність проведених розрахунків щодо стягнення пені після припинення дії договору, крім того необгрунтованість суми штрафу, що містить ціну договору, а не суму ненаданих послуг, просив відмовити у задоволенні позову повністю;

02.07.2026 зустрічну позовну заяву (вх. №11233/26, а.с. 71-75), в якій просив: визнати недійсним пункт 8.2 договору про закупівлю послуг №694/28/606ВО від 27.10.2025 укладеного між Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елтра Україна», а саме, в частині права замовника (у разі затримки надання послуг у строки, передбачені вищезазначеним договором про закупівлю послуг№694/28/606ВО від 27.10.2025) на стягнення з виконавця пені у розмірі 0,5 відсотка від вартості ненаданих (несвоєчасно, наданих) послуг за кожен день прострочення; відшкодувати судові витрати. Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що п. 8.2 договору про закупівлю послуг № 694/28/606ВО від 27.10.2025 суперечить імперативним приписам абз. 2 ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 549, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, оскільки після втрати чинності Господарським кодексом України (з 28.08.2025) правовий інститут пені застосовується виключно до грошових зобов`язань, що унеможливлює її нарахування за порушення строкiв виконання негрошового зобов`язання (надання послуг), що є предметом первісного позову.

Представник позивача, через систему «Електронний суд», подав:

06.07.2026 відповідь на відзив (вх. № 11465/26, а.с.86-89), 13.07.2026 відзив на зустрічну позовну заяву (вх. №11792/26, а.с. 99-101), у яких заперечив твердження відповідача викладені у відзиві на позов зустрічному позові, просив задовольнити первісні позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на відсутність законодавчих обмежень щодо стягнення неустойки за негрошовими зобов`язаннями, погодження сторонами всіх умов договору, відсутності заперечень відповідача, як виконавця із змістом п. 8.2. договору до моменту пред`явлення первісного позову до суду, просив врахувати, що закінчення строку договору не є підставою для припинення невиконаного зобов`язання та не звільняє сторону від відповідальності за його порушення;

09.07.2026 заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх. №11635/26, а.с.93-94), в якій, з урахуванням уточнених розрахунків штрафу за атом №2 від 26.11.2025, просив стягнути з ТОВ «Елтра Україна» 336158 грн 34 коп. пені,129499 грн 20 коп. штрафу, що разом становить 465657 грн 54 коп.

Ухвалою суду від 04.08.2026 прийнято до провадження заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. №11635/26), прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ Елтра Україна (вх. №11233/26 від 02.07.2026) до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 925/800/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено у підготовчому засіданні на 15.09.2026, забезпечено участь в підготовчому засіданні для представників сторін адвоката Левченко І.А., адвоката Оприсняка Б.Р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням їх власних технічних засобів, за їх клопотаннями.

На спростування доводів протилежної сторони відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним в особі свого представника додатково подав, через систему Електронний суд, 25.08.2026 відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (вх. №13919/26, а.с.160-163), в якій просив задовольнити зустрічну позовну заяву в повному обсязі, відмовити у задоволенні первісного позову повністю.

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом в особі свого представника, через систему «Електронний суд», подав 15.09.2026 письмові пояснення (вх.№15097/26, а.с.171-173), в яких просив відмовити у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі та задовольнити первісний позов повністю.

Ухвалою суду від 15.09.2026 підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 06.10.2026, забезпечено участь в судовому засіданні представників сторін адвоката Левченко І.А., адвоката Оприсняка Б.Р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням їх власних технічних засобів, за їх клопотаннями.

16.09.2026 представник ДП Східний гірничо-збагачувальний комбінат подав, через систему Електронний суд, письмові пояснення до первісного позову (вх.№15174/26, а.с. 187-189), в яких просив з урахуванням збільшеного розміру позовних вимог, первісний позов задовольнити повністю, клопотання відповідача за первісним позовом в частині зменшення штрафних санкцій залишити без задоволення.

16.10.2026 представник ТОВ Елтра Україна подав, через систему Електронний суд, клопотання (вх.№ 16418/26, а.с. 192-196), в якому просив зменшити загальний розмір пред`явлених за первісним позовом штрафних санкцій на 90%.

Ухвалою суду в протоколі судового засідання 06.10.2026 оголошено перерву в розгляді справи по суті до 09.10.2026, забезпечено участь в судовому засіданні представників сторін адвоката Левченко І.А., адвоката Оприсняка Б.Р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням їх власних технічних засобів.

В судовому засіданні 09.10.2026 представник позивача за первісним позовом - відповідача за зустрічним підтримав, просив суд задовольнити повністю первісний уточнений позов, зустрічний позов не визнав і просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених у його заявах по суті справи та з процесуальних питань. Представник відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним первісний позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні повністю, зустрічний позов підтримав і просив задовольнити повністю з підстав, викладених у його заявах по суті справи і з процесуальних питань, у разі задоволення первісного позову, просив зменшити розмір штрафних санкцій.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України у судовому засіданні 09.10.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані представниками сторін заяви по суті справи та з процесуальних питань, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд первісний позов задовольняє частково, а у задоволенні зустрічного позову відмовляє повністю з таких підстав.

27.10.2025 між позивачем за первісним позовом, відповідачем за зустрічним позовом - Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», як замовником, та відповідачем за первісним позовом, позивачем за зустрічним позовом - Товариством з обмеженою відповідальністю «Елтра Україна», як виконавцем, укладено договір про закупівлю послуг № 694/28/606ВО (далі Договір; а.с.11-17) відповідно до п.п. 1.1.,1.2. якого виконавець зобов`язався надати послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги, код ДК021:2015-5022 (послуги з ремонту колісних пар контактних шахтних електровозів типу К-14 Інгульської шахти ДП «СхідГЗК») (далі - послуги) відповідно до Технічного завдання (Додаток №2, який є невід`ємною частиною договору), а змовник зобов`язався оплатити надані послуги.

Сторони погодили усі істотні умови цього Договору, зокрема, домовилися про наступне:

п.1.3. - місце знаходження техніки (далі - обладнання) - Інгульська шахта ДП «СхідГЗК», с. Неопалимівка, Кропивницький район, Кіровоградська область;

п.3.1. - загальна вартість договору відповідно до протоколу погодження договірної ціни (Додаток №1, що є невід`ємною частиною даного Договору) складає 539580 грн 00 коп., крім того ПДВ 20% - 107916 грн 00 коп., вартість послуг з урахуванням податку на додану вартість складає 647496 грн 00 коп.;

п.3.2. - умови Договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури закупівлі - Виконавця, крім випадків:

п.3.2.1. - визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті;

п.3.2.2. - перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції Виконавця без зменшення обсягів закупівлі;

п.3.3. - всі зміни та доповнення до даного Договору вносяться на підставі підписаних сторонами додаткових угод;

п.4.2. - замовник здійснює оплату протягом 60-ти календарних днів після підписання Акту здачі - приймання наданих послуг та за відсутності зауважень з боку Замовника;

п.4.3. - у випадку виявлення невідповідності послуг, пред`явлених до оплати, установленим вимогам, завищення їхніх обсягів та інших помилок, що вплинули на ціну послуги, Замовник має право за участю Виконавця скоригувати суму, що підлягає до сплати, при цьому загальна сума, що підлягає до сплати не може перевищувати суму договору;

п.5.2. - виконавець приступає до надання послуги впродовж 2 (двох) робочих днів з дня отримання замовлення. Термін надання послуги - до 45 (сорока п`яти) календарних днів з моменту отримання замовлення;

п.5.8. - після закінчення ремонту Виконавець проводить стендові випробування обладнання, які в разі їх успішного проведення підтверджуються Протоколом, що надається Замовнику разом з Актом здачі-приймання наданих послуг;

п.7.1. - при завершенні надання послуг Виконавцем складається Акт здачі-приймання наданих послуг з зазначенням переліку наданих послуг, їх результатів та використаних матеріалів, який підписується представником Замовника (Інгульської шахти ДП «СхідГЗК») та Виконавцем. При виявленні недоброякісних матеріалів, використаних Виконавцем при наданні послуг, складається Акт рекламації;

п.7.2. - Замовник протягом 10-ти (десяти) робочих днів від дня отримання Акт здачі- приймання наданих послуг зобов`язаний повернути Виконавцеві підписаний Акт здачі- приймання наданих послуг або надати мотивовану відмову від приймання послуг;

п.8.1. - у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених зобов`язань;

п.8.2. - у разі затримки надання послуг у строки, передбачені цим Договором, Замовник має право на стягнення з Виконавця штрафу у розмірі 20% від суми ненаданих (несвоєчасно наданих) послуг та пені у розмірі 0,5 відсотка від вартості ненаданих (несвоєчасно, наданих) послуг за кожен день прострочення;

п.9.1. - сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які виникли поза волею сторін і є надзвичайними та невідворотними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, карантин, пандемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо;

п.9.2. - сторона, що не може виконувати зобов`язання за Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі;

п.9.3. - доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат (довідка чи інший встановлений законодавством документ), виданий регіональною торгово-промисловою палатою Сторони, для якої виникли такі обставини;

п.9.4. - сторони визначають, що обставинами непереборної сили є винесення судами та прийняття відповідними державними органами рішень, виконання яких не дозволяє сторонам виконати належним чином свої зобов`язання за цим договором, при цьому вказані обставини не потребують підтвердження довідкою Торгово-промисловою палатою України, а підтверджуються самим рішенням вказаних органів;

п.11.1. - Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2025, а в частині розрахунків - до їхнього повного виконання.

п.11.2. - дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку, про що Сторони підписують додаткову угоду;

п.11.3. - закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які могли мати місце під час дії договору;

п.14.1. - невід`ємною частиною договору є:

п.14.1.1. - Додаток № 1 - Протокол погодження договірної ціни;

п.14.1.2. - Додаток №2 - Технічне завдання на послуги з ремонту колісних пар контактних шахтних електровозів типу К-14 (інв.№7, №9, №15) Інгульської шахти ДП «СхідГЗК».

Договір підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.

До Договору сторонами погоджено, зокрема, такі Додатки:

№ 1 - Протокол погодження ціни на суму 647496 грн з ПДВ (а.с.18);

№ 2 Технічне завдання на послуги з ремонту колісних пар контактних шахтних електровозів типу К-14 Інгульської шахти ДП «СхідГЗК» (а.с.82).

30.10.2025 позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом з листом-замовленням № 01-05/2735, в якому просив надати послуги з ремонту колісних пар контактних шахтних електровозів типу К-14 Інгульської шахти ДП «СхідГЗК» 5 шт. (а.с.19).

04.11.2025 між Інгульською шахтою ДП «СхідГЗК», як замовником, та ТОВ «Елтра Україна», як виконавцем, оформлений та підписаний уповноваженими особами Акт приймання-передачі вузлів обладнання в ремонт № 01(а.с.20), за яким передано в ремонт колісні пари К-14 у кількості 5 шт.

25.11.2025 позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом з листом-замовленням № 01-05/3011, в якому просив надати послуги з ремонту колісної пари контактного шахтного електровозу типу К-14 Інгульської шахти ДП «СхідГЗК» 1 шт. (а.с.21).

26.11.2025 між Інгульською шахтою ДП «СхідГЗК», як замовником, та ТОВ «Елтра Україна», як виконавцем, оформлений та підписаний уповноваженими особами Акт приймання-передачі вузлів обладнання в ремонт № 02(а.с.22), за яким передано в ремонт колісну пару К-14 у кількості 1 шт.

Листом № 31-4.4/2914 від 15.12.2025 виконавець - ТОВ «Елтра Україна» повідомив замовника- ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про неможливість здійснення ремонту 6 пар контактних шахтних електровозів типу К-14 отриманих за актами приймання-передачі вузлів обладнання в ремонт від 04.11.2025, 26.11.2025 у зв`язку з введенням графіків відключення електричної енергії та зниженням надаваної Обленерго потужності, просив погодити пролонгування строків відвантаження (а.с.23).

25.12.2025 сторонами складено та підписано Акт огляду колісних пар шахтних електровозів К-14 (а.с.24), в якому встановлено, що колісні пари в наявності, знаходяться в цехах виконавця на стадії виконання ремонту з описом наявної техніки. В акті зафіксовано, що умови Договору виконавцем не виконано, конкретних термінів щодо виконання ремонту в повному обсязі не надано, до акта долучено фотознімки колісних пар (а.с. 25-32).

26.12.2025 ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» звернувся до ТОВ «Елтра Україна» з листом № 28-03/7818 (а.с.33; докази направлення а.с.34), в якому повідомив товариство на його лист від 15.12.2025 про відсутність акта здачі-приймання наданих послуг та документів, що підтверджують обставини непереборної сили наведені у п.п.9.2.-9.3. Договору, що стали б підставою укладення додаткової угоди на продовження строку надання послуг, тому пропонував виконати зобов`язання, передбачені пунктами 5.5., 5.8., 5.9. Договору до 31.12.2025.

22.01.2026 позивач звернувся до відповідача з претензію №18/312, в якій вимагав сплатити передбачені п.8.2. Договору пеню та штраф станом на 22.01.2026 (а.с.37-38, докази направлення а.с. 39).

За уточненим розрахунком позивача пеня за несвоєчасно надані відповідачем послуги становить 336158 грн 34 коп., штраф 129499 грн 20 коп, а саме:

по Акту № 1 від 04.11.2025 приймання-передачі вузлів обладнання замовник передав в ремонт виконавцю колісні пари К-14 у кількості 5 шт. на суму 539 580 грн:

- пеня у розмірі 0,5% складає за період прострочення грошового зобов`язання з 22.12.2025 по 04.06.2026 (102 дні) 275185 грн 80 коп. (539580 грн х 0,5 х 102:100);

- штраф у розмірі 20% становить 107916 грн (539580 грн х 20%);

по Акту № 2 від 26.11.2025 приймання-передачі вузлів обладнання замовник передав в ремонт виконавцю колісні пари К-14 у кількості 1 шт. на суму 107 916 грн:

- пеня у розмірі 0,5% складає за період прострочення грошового зобов`язання з 11.02.2026 по 04.06.2026 (113 дні) 60972 грн 54 коп. (107916,00 грн х 0,5 х 113:100);

- штраф у розмірі 20% становить 21583 грн 20 коп. (107916,00 грн х 20%), що і складає предмет первісного позову.

Заперечуючи проти первісного позову, відповідач подав зустрічний позов про визнання недійсним пункту 8.2 укладеного ними договору про закупівлю послуг № 694/28/606ВО від 27.10.2025 з підстав неправомірного його включення до Договору після втрати чинності ГК України 28.08.2025, а саме умов про стягнення пені за негрошове зобов`язань прострочення надання послуг та його суперечності приписам абз. 2 ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 549, ч. 1 ст. 627 ЦК України.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли з договору про закупівлю послуг № 694/28/606ВО від 27.10.2025 щодо надання послуг з ремонту обладнання. Вимоги позивачів та заперечення відповідачів як за первісним, так і за зустрічним позовами випливають із прав та обов`язків сторін, визначених цим Договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань послуг та підряду, загальні положення про підряд визначені параграфом 1 глави 61 ЦК України, загальні положення про послуги визначені главою 63, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 205 ЦК України визначені вимоги до форми правочину, способів волевиявлення. Згідно з частинами 1, 2 цієї статті ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Розділ I книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про зобов`язання, зокрема:

зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509);

одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525);

зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526);

кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги (ч. 2 ст. 527);

якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530);

зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 598);

зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599);

порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610);

у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (п. 3 ч. 1 ст. 611).

Розділ IІ книги 5 ЦК України врегульовує загальні положення про договір, зокрема:

договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626);

відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627);

зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628);

договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629);

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638);

договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639).

Підрозділом І розділу ІІІ книги 5 ЦК України визначено окремі види договірних зобов`язань. Главою 61 врегульовано загальні положення про підряд, зокрема:

відповідно до частини першої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу;

у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч.1 ст.843);

у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (ч.3 ст.843).

Главою 63 врегульовано загальні положення про послуги, зокрема:

за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст. 901);

якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 903).

Відповідно до викладених обставин справи та наведених норм чинного законодавства суд вбачає, що 27.10.2025 сторонами укладено договір № 694/28/606ВО щодо надання послуг з ремонту обладнання, з урахуванням погоджених додатків, який ними виконувався.

Пунктами 3.1., 4.2., 5.2., 5.8., 8.1. Договору сторони обумовили, що загальна вартість Договору відповідно до протоколу погодження договірної ціни (Додаток №1, що є невід`ємною частиною даного Договору) складає 539 580 грн., крім того ПДВ 20% - 107 916 грн., вартість послуг з урахуванням податку на додану вартість складає 647496 грн; замовник здійснює оплату протягом 60-ти календарних днів після підписання Акту здачі - приймання наданих послуг та за відсутності зауважень з боку Замовника; виконавець приступає до надання послуги впродовж 2 (двох) робочих днів з дня отримання замовлення. Термін надання послуги - до 45 (сорока п`яти) календарних днів з моменту отримання замовлення; після закінчення ремонту Виконавець проводить стендові випробування обладнання, які в разі їх успішного проведення підтверджуються Протоколом, що надається Замовнику разом з Актом здачі-приймання наданих послуг; у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених зобов`язань.

На умовах Договору, за зверненнями позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним позовом 30.10.2025 та 25.11.2025, відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним позовом погодив ремонт 6 (шести) колісних пар контактних шахтних електровозів типу К-14 Інгульської шахти ДП «СхідГЗК» на загальну суму 647496 грн (539580 грн+107916 грн), які виконавець фактично отримав згідно підписаних актів приймання-передачі вузлів обладнання в ремонт №01 від 04.11.2025 та №02 від 26.11.2025, однак, у погоджені Договором строки їх ремонт не виконав, вказавши у листі № 31-4.4/2914 від 15.12.2025 на введення графіків відключення електричної енергії та зниженням надаваної Обленерго потужності, просив погодити пролонгування строків відвантаження.

Пунктами 9.2., 9.3. Договору визначено, що сторона яка не може виконувати зобов`язання за Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі; доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є сертифікат (довідка чи інший встановлений законодавством документ), виданий регіональною торгово-промисловою палатою Сторони, для якої виникли такі обставини.

Судом враховано, що 25.12.2025 уповноваженими представниками сторін також складено та підписано Акт огляду колісних пар шахтних електровозів К-14, яким встановлено, що колісні пари є в наявності та перебувають у цехах виконавця на стадії виконання ремонту, зафіксовано стан переданих на ремонт деталей, їх наявність та факт нездійснення виконавцем умов без конкретних термінів щодо виконання ремонту в повному обсязі.

Виконавець - відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним позовом доказів виникнення обставин непереборної сили, крім листа № 31-4.4/2914 від 15.12.2025, замовнику не надав, як і сертифікатів, довідок торгово-промислової палати про фіксування обставин, що унеможливлюють надання послуг у строк, відповідно усвідомлював імовірність настання наслідків порушення ним своїх зобов`язань за Договором.

Отже, факт порушення з боку відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним позовом умов Договору, а саме ненадання послуг (виконання робіт) з ремонту 6 (шести) колісних пар контактних шахтних електровозів типу К-14 Інгульської шахти ДП «СхідГЗК» у визначений п. 5.2. Договору строк, доведений позивачем за первісним позовом відповідачем за зустрічним позовом належними доказами.

Відповідно до ст.73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пунктом 8.2 Договору сторони погодили, що у разі затримки надання послуг у строки, передбачені цим Договором, Замовник має право на стягнення з Виконавця штрафу у розмірі 20% від суми ненаданих (несвоєчасно наданих) послуг та пені у розмірі 0,5 відсотка від вартості ненаданих (несвоєчасно, наданих) послуг за кожен день прострочення.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на принцип сontra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party).

Також як зазначив Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 року у справі №450/2286/16-ц (провадження №61-2032св19) добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Укладаючи 27.10.2025 договір про закупівлю послуг №694/28/606ВО виконавець - відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним позовом погодив його пункт 5.2. щодо надання ним послуг з ремонту до 45 (сорока п`яти) календарних днів з моменту отримання замовлення від замовника - позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним позовом та взяв відповідальність передбачену п. 8.2. Договору сплатити 20% штрафу у разі затримки надання послуг у погоджені строки від суми ненаданих (несвоєчасно наданих) послуг, 0,5 % пені від вартості ненаданих (несвоєчасно, наданих) послуг за кожен день прострочення.

Суд зауважує, що відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним позовом не надав заперечень щодо змісту п. 8.2. Договорі на момент його укладення, прийняття на виконання замовлення позивача, лише після звернення позивача за первісним позовом - відповідача за зустрічним позовом вказав на його неактуальність та протиправність після 28.08.2025.

Свобода договору закріплена у статтях 6 і 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору є одним з основних принципів цивільного права, який дозволяє сторонам самостійно встановлювати умови своїх угод на основі взаємної згоди. Однак, разом зі свободою договору постає необхідність захисту інтересів сторін у разі порушення зобов`язань. Відповідно, штрафні санкції є інструментом, який забезпечує виконання договірних зобов`язань та додає юридичної ваги угоді.

Обмеження пені подвійною ставкою НБУ стосується переважно грошових зобов`язань. За негрошові порушення сторони, керуючись принципом свободи договору (ст. 627 ЦК України), мають право встановити будь-який розмір санкції.

З урахуванням викладеного вимоги позивача про стягнення 336 158 грн 34 коп. пені, 129 499 грн 20 коп штрафу, обрахованих позивачем за первісним позовом відповідачем за зустрічним позовом за Актом від 04.11.2025 № 1 (передано 5 одиниць колісних пар К-14 на суму 539 580,00 грн): пеня (0,5%) за період із 22.12.2025 по 04.06.2026 (102 дні прострочення) становить 275 185,80 грн (539 580,00 грн Ч 0,5% Ч 102 дні); штраф (20%) становить 107 916,00 грн (539 580,00 грн Ч 20%); за Актом від 26.11.2025 № 02 (передано 1 одиницю колісної пари К-14 на суму 107 916,00 грн): пеня (0,5%) за період із 11.02.2026 по 04.06.2026 (113 днів прострочення) становить 60 972,54 грн (107 916,00 грн Ч 0,5% Ч 113 днів); штраф (20%) становить 21 583,20 грн (107 916,00 грн Ч 20%) суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягали б до задоволення у вказаному розмірі та зазначає наступне.

Неустойкою (штрафом, пенею), за ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (подібний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18)

Наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (подібний висновок міститься і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 у справі № 7- рп/2013).

За приписами ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру.

Висновок щодо застосування норм права, а саме ст. 551 ЦК України неодноразово і послідовно викладався Верховним Судом у низці постанов.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

При цьому, у законодавстві не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у пункті 67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі №922/266/20).

Зокрема, Верховний Суд у постанові від 27.01.2026 у справі № 925/47/25 зазначав, що визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 ЦК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Суд зауважує, що за наслідками розгляду справи № 911/2269/22 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.01.2024 виклала, зокрема, такі висновки:

" …. - розмір неустойки у зобов`язальних правовідносинах, право вимоги щодо якої набуде кредитор, обумовлений умовами для її застосування: характером неустойки (договірний або встановлений законом); підставами для її застосування (зазначення в договорі або в законі обставин, за яких її буде застосовано); складом неустойки (пеня, штраф), відповідно, розміром кожної із цих складових; умовами сплати неустойки внаслідок порушення зобов`язання, зокрема, у разі заподіяння збитків;

- чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір (пункт 7.14); і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер (пункти 7.25-7.30);

- а тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду;

- поряд з тим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України, тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду…;

- … індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права".

У вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій положень ст. 551 ЦК України, Суд звертається до наведених вище висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 та наголошує на тому, що чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер.

Застосоване у статті 551 ЦК України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Водночас вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 24.02.2020 у справі №917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19, від 04.10.2021 у справі №922/3436/20, від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 01.02.2023 у справі №914/3203/21).

Вирішення питання щодо зменшення розміру неустойки є виключною дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження та оцінки доказів за правилами ГПК України.

Звертаючись до висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, які викладено у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, зазначає, що певна сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. У будь-якому випадку, визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень судів першої та апеляційної інстанції.

Приймаючи до уваги наведені вище обставини, суд враховує особливості здійснення господарської діяльності відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним позовом, зважаючи на необхідність дотримання співвідношення інтересів сторін, користуючись правом, наданим суду статтею 551 ЦК України, за відсутності доказів понесення позивачем за первісним позовом збитків або невиконання ним своїх зобов`язань перед іншими контрагентами через ненадання відповідачем за первісним позовом послуг за Договором у строк, суд зменшує розмір штрафу та пені на 50% до суми - 232828 грн 77 коп. (168079 грн 17 коп. пені, 64749 грн 60 коп. штрафу).

Заперечення проти первісного позову відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним позовом, наведені в його відзиві на позов щодо безпідставності нарахування пені після закінчення дії Договору, суд оцінює критично, оскільки саме по собі закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку, інші заперечення проти первісного позову суд, з урахуванням встановлених обставин справи, вважає такими, що суперечать відповідним нормам цивільного і господарського законодавства, якими врегульовуються спірні правовідносини сторін, умовам укладеного ними Договору, є необґрунтованими і недоведеними, тому з цих підстав суд їх відхиляє.

Предметом зустрічного позову є вимога про визнання недійсним пункту 8.2 договору про закупівлю послуг №694/28/606ВО від 27.10.2025 укладеного сторонами, в частині права замовника (у разі затримки надання послуг у строки, передбачені Договором) на стягнення з виконавця пені у розмірі 0,5 відсотка від вартості ненаданих (несвоєчасно, наданих) послуг за кожен день прострочення оскільки його зміст суперечить імперативним приписам абз. 2 ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 549, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, після 28.08.2025 - втрати чинності Господарським кодексом України. Позивач за зустрічним позовом вказує, що правовий інститут пені застосовується виключно до грошових зобов`язань, що унеможливлює її нарахування за порушення строкiв виконання негрошового зобов`язання (надання послуг), що складає предмет первісного позову.

28.02.2025 набрав чинності, а 28.08.2025 введено в дію Закон України №4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб», який визначає правові та організаційні засади діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб. Пунктом 3 статті 17 зазначеного Закону передбачено втрату чинності ГК України з дня введення цього Закону в дію, тобто з 28.08.2025.

Правила визначення розміру неустойки, який встановлений законом, містяться в статті 551 ЦК України. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (абзаци 2 і 3 частини другої статті 551 ЦК України).

Аналіз абзацу 2 частини третьої статті 549 ЦК України, з урахуванням правил статті 551 ЦК України, свідчить, що вона не містить прямої вказівки про неможливість сторін відступати від її положення і якщо зі змісту цієї норми не слідує обов`язковість її положень.

Як наслідок абзац 2 частини третьої статті 549 ЦК України є диспозитивною. Тому за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть встановити, зокрема, що законна пеня передбачається і для негрошового зобов`язання.

Суд повторно зауважує, що згідно положень статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні ними господарських договорів, їх змісту, виборі контрагента. Свобода договору є одним з основних принципів цивільного права, який дозволяє сторонам самостійно встановлювати умови своїх угод на основі взаємної згоди. Однак, разом зі свободою договору постає необхідність захисту інтересів сторін у разі порушення зобов`язань. Відповідно, штрафні санкції є інструментом, який забезпечує виконання договірних зобов`язань та додає юридичної ваги угоді.

Укладенням 27.10.2025 договору про закупівлю послуг №694/28/606ВО від 27.10.2025 позивач за зустрічним позовом, як виконавець, погодив усі його умови, що містять його істотні умови: предмет договору, зобов`язання виконавця з виконання послуг з ремонту у погоджені п. 5.2. строки, та наявність відповідальності за порушення строків їх виконання. Заперечень щодо змісту Договору ні до моменту його укладення, ні на момент прийняття замовлення від замовника не заявляв, лише за наявності судового провадження щодо стягнення передбачених п 8.2. Договору штрафу і пені, зауважив на невідповідність його змісту положенням ЦК України.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема самостійного формування підприємцем програми діяльності, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Суб`єкти господарювання укладають договори на різних, погоджених між ними умовах. Суб`єкти господарської діяльності здійснюють господарську діяльність на власний ризик, самостійно обирають способи поведінки з контрагентами, способи проведення та оформлення господарських операцій тощо.

Суд звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У разі здійснення підприємницької діяльності особа (у даному випадку, відповідач) має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок, щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення чи утримання від таких дій (аналогічна правова позиція викладена у п. 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17).

Оцінюючи вищевикладене та враховуючи той факт, що позивач за зустрічним позовом добровільно взяв участь у закупівлі та погодився з проєктом Договору, не скориставшись правом вимагати змін чи оскаржувати його умови в АМКУ до подання пропозицій, суд висновує, що оспорюваний пункт 8.2 Договору укладено в повній відповідності до ст. 6, ст. 627 ЦК України, а тому вимоги зустрічного позову є необґрунтованими.

Відтак, з урахуванням попереднього висновку про задоволення первісного позову, зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 N3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», також повинен застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь якій стадії судового процесу;

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи викладені обставини справи, наведені норми законодавства, суд надає перевагу доводам позивача за первісним позовом відповідача за зустрічним, первісний позов визнає обґрунтованими і з наведених у ньому підстав задовольняє частково. Доводи відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним, наведені у запереченнях на первісний позов і в зустрічному позові, визнає необґрунтованими, недоказаними і з цих підстав у задоволенні зустрічного позову відмовляє повністю.

Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

03.06.2026 при подачі первісного позову ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» помилково сплачено судовий збір платіжною інструкцією №4422 в розмірі 37 878 грн 49 коп. в більшому розмірі, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір», у зв`язку з чим платником заявлено клопотання про повернення надмірно сплачених коштів за вх. №10249/26.

Враховуючи вищевикладене, предмет уточненого первісного позову, заяву ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» суд вважає за необхідне повернути платнику з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32290 грн 60 коп., надмірно сплачений платіжною інструкцією № 4422 від 03.06.2026 (з урахуванням коефіцієнта 0,8 для позовних заяв поданих через систему «Електронний суд»).

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача за первісним позовом на користь первісного позивача підлягають стягненню понесені судові витрати сплачений судовий збір у розмірі 5587грн. 89 коп. за подання позову (враховуючи збільшення розміру позовних вимог), без урахування зменшення судом розміру штрафних санкцій.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255-256 ГПК України, п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», господарський суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат до Товариства з обмеженою відповідальністю Елтра Україна про стягнення 465657 грн 54 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елтра Україна», ідентифікаційний код юридичної особи 42543695, місцезнаходження: 20705, Черкаська область, Черкаський район, м. Сміла, вул. Коробейника, буд. 1 на користь Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», ідентифікаційний код юридичної особи 14309787, місцезнаходження: 52210, Дніпропетровська область, Кам`янський район, м.Жовті Води, вул. Олеся Гончара, буд. 2 168079 грн 17 коп. пені, 64749 грн 60 коп. штрафу, 5587 грн. 89 коп судового збору.

У задоволенні решти позову в частині вимог про стягнення 168079 грн 17 коп. пені, 64749 гр 60 коп. штрафу - відмовити.

Повернути Державному підприємству «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», ідентифікаційний код юридичної особи 14309787, місцезнаходження: 52210, Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Жовті Води, вул. Олеся Гончара, буд. 2 з Державного бюджету України судовий збір у сумі 32290 (тридцять дві тисячі двісті дев`яносто) грн 60 коп., сплачений за платіжною інструкцією № 4422 від 03.06.2026.

У задоволенні зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Елтра Україна до Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат про визнання недійсним пункту договору відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.11.2026.

Суддя В.М. Грачов