Рішення № 141228738, 27.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа №922/3735/25

Господарський суд Харківської області у складі судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомСелянського (фермерського) господарства «ЛАН»доЛозівської міської ради Харківської областіпростягнення коштів

за участю представників:

позивача Єремченко О.М.

відповідача Третьякова Н.Ю.

ВСТАНОВИВ:

СФГ "ЛАН" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Лозівської міськради, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1.570.026, 29 грн збитків, заподіяних з 22.01.2025 по 20.08.2025 витратами, які позивач здійснив на відновлення свого порушеного права, а саме: на очищення та усунення недоліків земельних ділянок, що були передані в оренду відповідачем.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач передав в оренду земельні ділянки з недоліками, які не були передбачені договорами оренди та які перешкоджали використанню земельних ділянок за їх цільовим призначенням.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.01.2026 у справі №922/3735/25, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2026, у задоволенні позову відмовлено.

Також додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 02.02.2026 у справі №922/3735/25, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 стягнуто з позивача на користь відповідача 2.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 у справі №922/3735/25 стягнуто з позивача на користь відповідача 5.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Верховного Суду від 10.06.2026 у справі №922/3735/25 постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2026, рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2026, додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.02.2026 скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.07.2026 прийнято справу №922/3735/25 до провадження судді Добрелі Н.С.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.07.2026 у справі №922/3735/25 продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.08.2026 у справі №922/3735/25 відмовлено в задоволенні клопотання СФГ "ЛАН" про виклик та допит свідків.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2026 закрито підготовче провадження у справі №922/3735/25 та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні по суті 20.10.2026 у справі №922/3735/25 була оголошена перерва на 27.10.2026 о 14:30 год.

Присутній у судовому засіданні по суті 27.10.2026 представник позивача позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити, а також здійснити розподіл судових витрат за результатами нового розгляду справи та вирішити питання про поворот виконання додаткового рішення та постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні по 27.10.2026 проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі, в т.ч. у частині повороту виконання додаткового рішення та постанови.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

За результатами проведення земельних торгів між Лозівською міськрадою як орендодавцем та СФГ "ЛАНК" як орендарем були укладені десять Договорів оренди землі, а саме: від 28.10.2024 №81 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323987500:07:001:0002; від 15.01.2025 №7 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323987500:01:000:0418; від 15.01.2025 №8 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323987500:06:000:0003; від 18.03.2025 №22 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323987500:06:000:0002; від 18.02.2025 №23 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323987500:07:002:0002; від 18.03.2025 №24 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323987500:07:001:0003; від 18.03.2025 №17 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323981500:05:000:0005; від 18.03.2025 №18 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323981500:05:000:0007; від 18.03.2025 №19 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323981500:05:000:0008; від 18.03.2025 №20 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323981500:05:000:0009 (далі - Договори оренди).

За умовами вказаних Договорів оренди (які є аналогічними за своїм змістом) орендодавець на підставі протоколів про результати земельних торгів надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Лозівської міської територіальної громади (Чернігівський та Катеринівський старостинські округи), за рахунок земель сільськогосподарського призначення Лозівської міської територіальної громади.

У відповідності до пункту 2.4. Договорів оренди земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Договір укладений строком на 25 років. Дата закінчення дії Договору обчислюється від дати його укладення (пункт 3.1. Договорів оренди).

Згідно з пунктами 5.1., 5.2., 5.3. Договорів оренди земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01). Об`єкт за Договором вважається переданим орендодавцем орендарю з моменту державної реєстрації права оренди.

Положеннями пункту 6.6. Договорів оренди передбачено, що орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим Договором, зокрема, фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов Договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права.

Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних (пункт 6.7. Договорів оренди).

Відповідно до підпункту 8.2.1. пункту 8.2. Договорів оренди орендодавець зобов`язався передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам Договору.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами кваліфікованими електронними підписами. За домовленістю сторін Договір укладений в електронній формі без нотаріального посвідчення (пункт 13.1. Договорів оренди).

Разом із тим позивач зазначає, що в порушення умов вказаних Договорів оренди, відповідач передав в оренду земельні ділянки з недоліками, які не були передбачені такими договорами та які перешкоджали використанню земельних ділянок за їх цільовим призначенням.

Намагаючись вжити заходів щодо обробітку та засіву земельних ділянок, з метою проведення обстеження земельних ділянок, позивач звертався до міської ради зі зверненнями від 15.01.2025, 31.03.2025 та 15.04.2025 щодо створення відповідних комісій.

На виконання розпорядження міського голови від 29.01.2025 №52 "Про створення комісії з обстеження земельної ділянки за межами населених пунктів на території Чернігівського та Катеринівського старостинських округів" комісією було проведено обстеження земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, а саме: земельних ділянок з кадастровими номерами: 632391500ґ601:000:0361, 6323987500:07:001:0002, 6323987500:01:000:0418 та 6323987500:06:000:0003 та за результатами проведеного обстеження був складений Акт обстеження земельних ділянок за межами населених пунктів на території Чернігівського та Катеринівського старостинських округів від 07.02.2025.

У ході обстеження було встановлено, що орендна плата за перший рік користування сплачена в повному обсязі. Раніше земельні ділянки знаходилися в користуванні садових товариств під багаторічними насадженнями. Виявлено значну захаращеність: більша частина земельних ділянок заросла чагарниками, деревами. Землі не орані, поросли багаторічними бур`янами. Для використання земель за цільовим призначенням орендарю необхідно привести їх до відповідного стану, а саме: видалити дерева, коріння, чагарники, знищити бур`яни тощо. За результатами обстеження, комісія вирішила: орендарю голові селянського (фермерського) господарства "Лан" (Сморщку В. М.) вжити заходів щодо приведення орендованих земельних ділянок до придатного до використання за цільовим призначенням стану.

Окрім цього, на виконання розпорядження міського голови від 29.04.2025 №176 "Про створення комісії з обстеження земельної ділянки за межами населених пунктів на території Чернігівського та Катеринівського старостинських округів" комісією проведено обстеження земельних ділянок сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, а саме: з кадастровими номерами 6323981500:05:000:0005, 6323981500:05:000:0007, 6323981500:05:000:0008, 6323981500:05:000:0009, 6323981500:05:000:0011, 6323987500:06:000:0002, 6323987500:07:001:0003, 6323987500:07:002:0002 та за результатами проведеного обстеження був складений Акт обстеження земельних ділянок за межами населених пунктів на території Чернігівського та Катеринівського старостинських округів від 07.05.2025.

За результатами обстеження встановлено, що орендна плата за перший рік користування сплачена в повному обсязі. Раніше земельні ділянки знаходилися в користуванні садових товариств під багаторічними насадженнями. Виявлено: землі не орані, поросли багаторічними бур`янами, частково деревами, чагарниками та поростю. На території Катеринівського старостанського округу на орендованих зазначених вище земельних ділянках під час обстеження проводилися робота з застосуванням техніки щодо видалення насаджень, в тому числі, чагарників та багаторічних дерев. Крім того, на території Чернігівського старостанського округу орендовані земельні ділянки, які зазначені вище, на час обстеження майже повністю очищені від чагарників. Зафіксовано, що орендарю необхідно вжити заходів щодо знищення багаторічних бур`янів та коріння, також утилізувати коріння та інші залишки від дерев та порослі. Для використання земель за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з угіддями - рілля, орендарю необхідно привести їх до відповідного стану, а саме: видалити дерева, коріння, чагарники, знищити бур`яни тощо. За результатами обстеження, комісія вирішила: орендарю голові селянського (фермерського) господарства "Лан" (Сморщку В. М.) вжити заходів щодо приведення орендованих земельних ділянок до придатного до використання за цільовим призначенням стану.

Позивач зазначає, що ним у період з 22.01.2025 до 20.08.2025 були проведені роботи по очищенню земельних ділянок із застосуванням відповідної техніки на площі 117, 7974 га, а саме: корчування пеньків, згрібання гілок після корчування, глибоке рихлення порослі, дискування порослі, також проведено відповідні навантажувально - розвантажувальні роботи, роботи по перевезенню вантажу і планування земельних ділянок через що понесено витрати на очищення та усунення недоліків земельних ділянок на суму 1.570.026,29 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 27.06.2025 позивач надіслав відповідачу лист-претензію про відшкодування витрат на усунення недоліків переданих в оренду земельних ділянок від 26.06.2025, в якому просило відшкодувати йому витрати понесені на усунення недоліків переданих в оренду земельних ділянок за період з 22.01.2025 до 31.05.2025 у сумі 1.192.180,88грн.

На підтвердження проведення робіт по очищенню спірних земельних ділянок за період з 22.01.2025 до 31.05.2025 позивач також надав відповідачу додаткові документи та просив відшкодувати витрати на усунення недоліків переданих в оренду земельних ділянок у сумі 1.171.419,32 грн (лист СФГ "ЛАН" від 21.08.2025, отриманий Лозівської міськрадою 22.08.2025).

Надалі позивач звернувся до відповідача із листом-претензію про відшкодування витрат на усунення недоліків переданих в оренду земельних ділянок від 02.09.2025 (отриманий Лозівською міськрадою 03.09.2025), в якому просив розглянути претензію та відшкодувати СФГ "ЛАН" витрати понесені на усунення недоліків переданих в оренду земельних ділянок у період з 01.06.2025 до 20.08.2025 на суму 398.606,97 грн.

У відповідь на претензію від 26.06.2025 та лист від 21.08.2025 Лозівська місьрада в своєму листі від 22.09.2025 №4077/02-13-10 повідомила СФГ "ЛАН" про те, що надані останнім документи використовуються в бухгалтерському обліку юридичної особи для підтвердження обсягу виконаних робіт, списання пального на виробничі витрати, а також нарахування оплати праці. Проте, такі документи не підтверджують факт використання саме цієї техніки на земельних ділянках, що передані в оренду. У зв`язку з чим відмовила у відшкодуванні відповідних витрат.

Лист-претензія СФГ "ЛАН" від 02.09.2025 залишена відповідачем без відповіді.

Наведені обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що земельні ділянки, котрі були передані позивачу за умовами Договорів оренди, перебували в придатному для цільового використання стані. Позивач як орендар, підписуючи кожний із Договорів оренди, погодився з тим, що кожна отримана ним в тимчасове користування земельна ділянка є такою, що не має недоліків, що унеможливлюють її використання за цільовим за цільовим призначенням. При цьому, підвищення родючості земельних ділянок будь-яким шляхом є прямим обов`язком орендаря за Договорами оренди, відтак будь-які витрати, які із цим пов`язані, не можуть вважатись збитками та не можуть покладатися на орендодавця. Окрім цього, будь-які поліпшення земельних ділянок, в незалежності від згоди орендодавця на здійснення таких поліпшень, не підлягають відшкодуванню. Складеними відповідачем актами обстеження земельних ділянок не встановлені недоліки, які саме перешкоджали використання таких земельних ділянок за їх цільовим призначенням. Присутність на земельних ділянках рослинності саме по собі не свідчить та не може свідчити про неможливість використання земельних ділянок за цільовим призначенням. Позивачем не надано будь-яких інших доказів, якими би підтверджувався факт саме неможливості використання земельних ділянок за їх цільовим призначенням після отриманнятаких земельних ділянок. Також, позивачем не доведено факт наявності будь-якої вини в діях відповідача, а також причинового зв`язку із необхідністю вчинення дій позивачем та діями відповідача. До позову також надано певну кількість первинних бухгалтерських документів, проте такі документи на переконання відповідача не можуть бути доказами збитків позивача, понесеними нібито з огляду на неможливість використання земельних ділянок.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача збитків у розмірі 1.570.026, 29 грн, що являють собою витрати, котрі позивач здійснив на очищення та усунення недоліків земельних ділянок, що були передані в користування на підставі Договорів оренди.

Верховний Суд у постанові від 10.06.2026, направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що суду при новому розгляду справи необхідно дослідити докази надані позивачем, а саме перевіряти докази на предмет доведеності розміру заподіяних збитків у зв`язку із виявленими недоліками переданих в оренду земельних ділянок.

Згідно з частиною першою статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Отже, суд враховуючи вказівки касаційної інстанції які є обов`язковими для суду першої під час нового розгляду справи зазначає наступне.

За змістом частини другої статті 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статей 24 та 25 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати і зобов`язаний передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, та не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою, а орендар має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Відповідно до частини першої та другої статті 28 Закону України "Про оренду землі" орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. Збитками вважаються: фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних (частина третя статті 28 Закону України "Про оренду землі").

Поряд з цим відповідно до статті 36 Закону України "Про оренду землі" у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором. Орендодавець несе відповідальність за недоліки переданої в оренду земельної ділянки, що не були передбачені договором оренди і перешкоджають використанню земельної ділянки за договором. У разі виявлення таких недоліків орендар має право вимагати, зокрема, зменшення орендної плати або відшкодування витрат на усунення недоліків, а також відрахування з орендної плати певної суми своїх витрат на усунення таких недоліків з попереднім повідомленням про це орендодавця. Орендодавець не несе відповідальності за наслідки, пов`язані з недоліками переданої в оренду земельної ділянки, якщо такі недоліки обумовлені договором оренди.

Аналіз вищезазначених норм законодавства, свідчить, що в разі неналежного виконання орендодавцем обов`язку з передачі в користування земельної ділянки у стані, що відповідає умовам договору оренди (частина друга статті 24 Закону України "Про оренду землі"), з урахуванням конкретних обставин справи, на нього може бути покладена відповідальність за недоліки переданої в оренду земельної ділянки, що не були передбачені договором оренди і перешкоджають її використанню за договором, зокрема, шляхом зменшення орендної плати або відшкодування витрат на усунення недоліків, відрахування з орендної плати певної суми витрат орендаря на усунення таких недоліків (частина друга статті 36 Закону України "Про оренду землі"), а також відшкодування збитків, яких орендар зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі, до складу яких входять фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права та доходи, які він міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору (частина перша та друга статті 28 Закону України "Про оренду землі").

Таким чином, в разі отримання в користування земельної ділянки у стані, що не відповідає умовам договору оренди, орендар володіє достатнім обсягом можливостей, необхідних для захисту свого права на цю ділянку, зокрема, він може звертатись до суду з позовом про відшкодування майнової шкоди, яка завдана йому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю іншої особи, а також застосувати інші способи захисту, передбачені законом.

Як вказує позивач у позовній заяві, відповідач передав в оренду земельні ділянки з недоліками, які не були передбачені Договорами оренди та які перешкоджали використанню земельних ділянок за їх цільовим призначенням. Також зазначає, що ним за період з 22.01.2025 по 20.08.2025 були проведені роботи по очищенню таких земельних ділянок із застосуванням відповідної техніки на площі 117,7974 га, а саме: корчування пеньків, згрібання гілок після корчування, глибоке рихлення порослі, дискування порослі, також проведено відповідні навантажувально-розвантажувальні роботи, роботи по перевезенню вантажу і плануванні земельних ділянок через що понесено витрати на очищення та усунення недоліків земельних ділянок на суму 1.570.026,29 грн.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом частини другої статті 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 4 частини першої статті 611 ЦК України є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Аналогічну правову позицію викладено у пунктах 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. Подібну за змістом правову позицію викладено у пункті 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Суд виходить з того, що причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Ураховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Отже, істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню позивачем перед судом.

Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 ГПК України.

Так, комісією встановлено, що на момент обстеження земельні ділянки знаходилися у захаращеному стані: більша частина земельних ділянок заросла чагарниками, деревами; землі не орані, поросли багаторічними бур`янами. Також в Акті від 07.05.2025 зазначено, що для використання земельних ділянок за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з угіддями рілля орендарю необхідно привести їх у відповідний стан шляхом видалення дерев, коріння, чагарників, знищення бур`янів тощо.

Отже сама комісія підтвердила, що фактичний стан переданих СФГ "ЛАН" в оренду земельних ділянок не забезпечував можливості їх використання за визначеним цільовим призначенням без попереднього виконання комплексу робіт із розчищення та приведення земель у належний стан. При цьому відсутність в Актах обстеження конкретизованих площ земельних ділянок, які потребували розчищення, не спростовує зафіксованого комісією фактичного стану земель.

За таких обставин твердження Лозівської міськради про те, що Актами обстеження не встановлено недоліків, які перешкоджали використанню земельних ділянок за цільовим призначенням, фактично зводиться до ігнорування змісту зафіксованих комісією обставин та зробленого нею висновку про необхідність виконання відповідних робіт.

Окрім цього, умовами Договорів оренди прямо передбачено, що земельні ділянки, які передаються в оренду, не мають недоліків, що можуть перешкоджати їх ефективному використанню (пункт 2.4). При цьому жодних застережень щодо фактичного стану земельних ділянок, зокрема їх захаращеності, наявності дерев, чагарників, багаторічних насаджень або необхідності проведення робіт із розчищення перед використанням як ріллі, Договори оренди не містять.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують обставину обізнаності позивача про стан земельних ділянок до укладення Договорів оренди. Не розкривши майбутньому орендарю СФГ "ЛАН" інформацію про фактичний стан земельних ділянок та наявні недоліки, Лозівська міськрада передала в оренду земельні ділянки, використання яких за визначеним Договором оренди призначенням потребувало попереднього виконання додаткових робіт, чим порушила права та законні інтереси позивача як орендаря.

За встановлених обставин, суд вважає, що відповідачем у спірних відносинах порушені були вимоги частини другої статті 24 Закону України "Про оренду землі" та підпункту 8.2.1. пункту 8.2. Договорів оренди щодо обов`язку передачі земельних ділянок у стані, що відповідає умовам Договорів оренди. З огляду на це, саме відповідач повинен нести відповідальність за недоліки переданих в оренду земельних ділянок, що не були передбачені спірними Договорами оренди та перешкоджають використанню таких земельних ділянок за цільовим призначенням як то передбачено частиною другою статті 36 Закону України "Про оренду землі". При цьому, такі недоліки повинні саме перешкоджати використанню земельних ділянок, а не унеможливлювати їх використання як помилково вважає відповідач.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що позивачем доведена наявність протиправної поведінки відповідача, котра виразилась у неналежному виконанні Лозівською міськрадою обов`язків орендодавця, що полягає у передачі в оренду СФГ "ЛАН" земельних ділянок з недоліками, котрі перешкоджали їх використанню за цільовим призначенням, а також у невідображенні відповідної інформації в Договорах оренди.

Крім того, згідно з положеннями статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Суд зазначає, що самі лише заперечення Лозівської міськради щодо відсутності її вини не спростовують факту неналежного виконання договірних зобов`язань. З огляду на це, суд визнає встановленим наявність другого елементу цивільного правопорушення - наявність вини порушника (відповідача), котра полягає у неналежному виконанні Лозівською міськрадою взятих на себе зобов`язань щодо передачі земельних ділянок у стані, який відповідає умовам Договорів оренди та забезпечує можливість їх ефективного використання за цільовим призначенням.

В обґрунтування наступного елементу складу цивільного правопорушення, а саме наявності шкідливого результату такої поведінки - збитків, позивач зазначає, що ним у період з 22.01.2025 до 20.08.2025 були проведені роботи по очищенню земельних ділянок із застосуванням відповідної техніки на площі 117, 7974 га, а саме: корчування пеньків, згрібання гілок після корчування, глибоке рихлення порослі, дискування порослі, також проведено відповідні навантажувально - розвантажувальні роботи, роботи по перевезенню вантажу і планування земельних ділянок, через що понесені витрати на очищення та усунення недоліків земельних ділянок на суму 1.570.026,29 грн.

На підтвердження понесених збитків у розмірі 1.570.026,29 грн позивачем були надані наступні документи: облікові листи тракториста-машиніста та вантажного автомобіля; договір оренди транспортних засобів, причіпного (насівного) інвентаря, обладнання від 01.01.2024 №01/01/-2024 з додатками: акти приймання-передачі в оренду транспортних засобів; акт приймання-передачі в оренду обладнання, верстаків; акт приймання-передачі в оренду транспортних засобів, причіпного (навісного) інвентаря, обладнання; акти надання послуг від 31.03.2025 №11 на суму 119.660,00 грн та від 30.04.2025 №13 на суму 107.800,00 грн за Договором від 01.01.2024 №01/01/-2024; договір оренди транспортного засобу від 10.04.2024 №10/04/-2025; акт приймання-передачі від 10.04.2025; акт надання послуг від 30.04.2025 №5 на суму 58.800,00 грн та від 31.05.2025 №15 на суму 81.200,00 грн за Договором від 10.04.2024 №10/04/-2025; акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.01.2025 №1 на суму 38.170,00 грн; рахунок-фактура ФОП Курган І.М. №1/01 на суму 38.170,00 грн; платіжну інструкцію в національній валюті від 27.01.2025 №9275 на суму 38.170,00 грн; акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин від 31.05.2025 №ЛН00-000024; акти списання товарів; лімітно-забірні картки на одержання матеріальних цінностей.

Відповідно до вимог частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 ГПК України).

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, з`ясовуючи факт понесення витрат по очищенню земельних ділянок та їх розмір, суд зазначає наступне:

- надані облікові листи тракториста-машиніста застосовуються для обліку механізованих робіт, що виконуються трактористами-машиністами на тракторах, комбайнах або інших самохідних машинах, тобто такі документи можуть підтверджувати, зокрема: залучення конкретних працівників до виконання робіт, дату та тривалість їх виконання, використання сільськогосподарської техніки; фактичне виконання робіт із розчищення земельних ділянок;

- акт про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин від 31.05.2025 №ЛН00-000024 за формою ВЗГС-3, затвердженою наказом Мінагрополітики України від 21.12.2007 №929, складається після внесення мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин по кожному полю в розрізі культур;

- лімітно-забірні картки на одержання матеріальних цінностей за формою NВЗСГ-1, затвердженою Наказом Міністерства аграрної політики України від 21.12.2007 №929, служать підтвердним документом для списання матеріальних цінностей зі складів структурних підрозділів сільськогосподарських підприємств, допоміжних та промислових виробництв, а також для поточного контролю за додержанням встановлених лімітів відпуску матеріалів на виробничі потреби.

Отже, вищевказані документи є внутрішніми документами, які рекомендовані застосовувати сільськогосподарським підприємствам для обліку проведення відповідних робіт та використаних матеріалів.

В свою чергу в матеріалах справи відсутні нормативно-технічні документи, що підтверджують правильність обліку оплати праці, норми витрат пального, тощо. За відсутності вказаних документів, суд немає можливості самостійно перевірити надані позивачем розрахунки, а встановивши їх неправильність, обмежений у можливості здійснити правильні нарахування.

Окрім цього, доказів, які свідчать про сплату заробітної плати (з урахуванням усіх обов`язкових платежів), купівлю дизельного пального, а також добрив, гербіцидів у відповідній кількості та вартості, позивачем до суду також не надано.

Крім того, надані позивачем акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 23.01.2025 №1 на суму 38.170,00 грн; рахунок-фактура ФОП Курган І.М. №1/01 на суму 38.170,00 грн та платіжна інструкція в національній валюті від 27.01.2025 №9275 на суму 38.170,00 грн не можуть підтвердити, що послуги екскаватора надавалися саме на спірних земельних ділянках та у визначений позивачем період.

Також надані акти на списання товарів не можуть підтвердити, що такі товари були безпосередньо використані під проведення робіт по очищенню спірних земельних ділянок.

Так само, акти приймання-передачі до договорів оренди транспортних засобів, причіпного (насівного) інвентаря, обладнання від 01.01.2024 №01/01/-2024 та від 10.04.2024 №10/04/-2025, за відсутністю доказів оплати позивачем отриманих в оренду, зокрема, транспортних засобів, не можуть підтверджувати розмір понесених СФГ "ЛАН" реальних збитків.

Таким чином, суд констатує, що надані позивачем документи, зокрема, облікові листи тракториста-машиніста можуть лише підтвердити факт залучення відповідних працівників та техніки для виконання певних видів робіт на земельних ділянках у період з 22.01.2025 до 20.08.2025. Натомість, такі документи не можуть підтвердити фактичного понесення СФГ "ЛАН" витрат, зокрема, на оплату праці, купівлю палива, експлуатацію/оренду техніки тощо.

Що стосується наданих позивачем заяв свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та встановлених в судовому засіданні обставин, то слід зазначити, що в заявах свідки зазначили про виконання робіт по очищенню земельних ділянок, а також те, що такі земельні ділянки були не орані, заросли чагарниками та частково деревами.

Згідно з частинами першою, другою статті 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

З наведених норм чинного процесуального закону можна дійти висновку, що докази у вигляді показання свідків у господарському судочинстві носять факультативний (допоміжний) характер та становлять певні відомі особам обставини, які мають значення для справи. Показанням свідків не можна встановлювати факт, який необхідно обліковувати у первинних документах. Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у пункті 16 Постанови від 13.10.2020 по справі № 910/4050/17.

Разом із тим, із вказаних заяв не вбачається за можливе встановити на яких саме земельних ділянках виконувалися такі роботи, а також конкретні дати виконання таких робіт. Відтак надані позивачем заяви свідків не є належними доказами, що можуть підтвердити виконання робіт по очищенню саме спірних земельних ділянок, які були надані СГФ «ЛАН» у користування на підставі Договорів оренди.

Відповідно до положень статті 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

З огляду на наведене вище, суд зазначає, що позивач не довів належними та допустимими доказами розмір завданих йому збитків, який за розрахунком останнього становить 1.570.026,29 грн.

Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 у справі № 908/3209/16 зазначив, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку, є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Таким чином, встановивши відсутність повного складу цивільного правопорушення, а саме: недоведеність розміру понесених збитків, суд дійшов висновку про відсутність необхідності оцінювати інший елемент складу (причинний зв`язок між між протиправною поведінкою та заподіяними збитками), адже в даному випадку є достатнім встановлення відсутності одного елементу складу, для неможливості стягнення збитків.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не надав суду належних доказів та відповідно не обґрунтував наявності всіх елементів складу правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків. З огляду на це, відсутні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача 1.570.026, 29 грн збитків, заподіяних з 22.01.2025 по 20.08.2025 витратами, які позивач здійснив на відновлення свого порушеного права, а саме: на очищення та усунення недоліків земельних ділянок, що були передані в оренду відповідачем.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Щодо розподілу судових витрат у даній справі, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У постанові від 18.05.2020 у справі №530/1731/16-ц Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За таких обставин вирішення питання щодо розподілу судових витрат, в т.ч. витрат на професійну правничу допомогу, понесених сторонами в усіх інстанціях "на першому колі", підлягає розподілу судом першої інстанції, як таким, що ухвалив рішення за наслідками нового розгляду. Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 21.09.2023 у справі №910/18489/20.

За приписами пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що за наслідками нового розгляду спору в межах справи №922/3735/25 суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову СФГ "ЛАН", витрати зі сплати судового збору в розмірі 23.550,40 грн, а також судовий за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 35.325,60 грн та 47.100,80 грн відповідно залишається за позивачем.

У відповідності до пункту 1 частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Під час розгляду справи "на першому колі" відповідачем були заявлені до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 18.000,00 грн та в суді апеляційної інстанції в розмірі 10.000,00 грн.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції "на першому колі" , відповідачем до суду надані:

- договір про надання юридичних послуг від 30.10.2025 №119-юр, укладений між Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області (замовник) та Адвокатським бюро "Наталії Третьякової" (виконавець),

- протокол погодження договірної ціни від 30.10.2024 (додаток до договору .

- додаткова угода від 23.12.2025 №1 до договору про надання юридичних послуг від 30.10.2025 №119-юр .

- протокол погодження договірної ціни від 23.12.2025 (додаток до договору від 30.10.2025 №119-юр)

- акт прийому-передачі наданих послуг від 30.10.2025 №1/юр, згідно якого виконавець надав наступні послуги за договором про надання юридичних послуг від 30.10.2025 №119-юр: складання та подання до господарського суду Харківської області відзиву на позовну заяву по справі №922/3735/25; участь в судовому засіданні в господарському суді Харківської області по справі №922/3735/25, яке відбулось 04.12.2025; участь в судовому засіданні в господарському суді Харківської області по справі №922/3735/25, яке відбулось 18.12.2025;

- платіжна інструкція від 25.12.2025 №28 про оплату 14 000,00 грн за надання правової допомоги.

Також, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої "на першому колі" та апеляційної інстанцій відповідачем були надані:

- договір про надання юридичних послуг від 19.01.2026 №14-юр, укладений між Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області (замовник) та Адвокатським бюро "Наталії Третьякової" (виконавець) .

- протокол погодження договірної ціни від 19.01.2026, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 20.000,00 грн;

- акт прийому-передачі наданих послуг від 19.01.2026 №1 ;

- акт прийому-передачі наданих послуг від 13.03.2026 №2 .

Суд зазначає, що за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини справи, суд доходить висновку, що відповідно до положень статей 123, 126, 129 ГПК України, за рахунок позивача мають бути відшкодовані витрати відповідача на професійну правничу допомогу в частині надання адвокатом таких послуг:

- в суді першої інстанції "на першому колі" в розмірі 2.000,00 грн;

- в сумі апеляційної інстанції в розмірі 5.000,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про покладання на позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції (при першому колі) в розмірі 2.000,00 грн, в суді апеляційної інстанції на суму 5.000,00 грн, оскільки такий розмір, на переконання суду, відповідатиме критеріям обґрунтованості та пропорційності розміру витрат.

Щодо заяви СФГ "ЛАН" про поворот виконання додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 02.02.2026 та додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 у справі №922/3735/25, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 333 ГПК України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Частинами п`ятою та шостою статті 333 ГПК України закріплено, що питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Суд зазначає, що поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи, СФГ "ЛАН" подано заяву про поворот виконання при новому розгляді справи.

Судом встановлено, що на виконання додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 02.02.2026 та додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 у справі №922/3735/25, були видані накази про стягнення з СФГ "ЛАН" на користь Лозівської міськради витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2.000,00 грн та 5.000,00 грн.

Постановами державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 23.04.2026 були закінчені виконавчі провадження №№80802649, 80802761 у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення.

З огляду те, що при новому розгляді судом було повністю відмовлено в позові, а також розподілені витрати на професійну правничу допомогу в розмірах, що відповідають сплаченим позивачем коштів, суд з урахуванням приписів частини другої статті 333 ГПК України не вбачає підстав для повороту виконання додаткового рішення та додаткової постанови у цій справі.

Окрім цього суд зазначає, що оскільки при новому розгляді витрати на професійну правничу допомогу були розподілені в розмірах 2.000,00 грн та 5.000,00 грн, які як свідчать матеріали справи були сплачені позивачем у межах виконавчих проваджень №№80802649, 80802761, то відсутні підстави для повторної видачі наказів на примусове виконання даного рішення в частині стягнутих сум.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73, 75, 76, 77, 86, 123, 126, 129, 236-238, 244, 333 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарги залишити за Селянським(фермерським) господарством «ЛАН».

3. Відмовити в задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства «ЛАН» про поворот виконання додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 02.02.2026 та додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 у справі №922/3735/25.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "05" листопада 2026 р.

СуддяН.С. Добреля