Єдиний державний реєстр судових рішень
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
27 жовтня 2026 рокум. ТернопільСправа № 921/398/26
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
за участі секретаря судового засідання Беги В.М.
розглянув справу
за позовом Заступника керівника Бережанської окружної прокуратури (вул. Пирогова, 5а, м. Бережани, Тернопільська область, 47501) в інтересах держави в особі
Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008),
Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області (вул. Б. Хмельницького, 24, м. Зборів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47201)
до відповідача Зборівського районного комунального агролісогосподарського підприємства "Зборіврайагроліс" (вул. Б. Хмельницького, 24, м. Зборів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47201)
про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в розмірі 166390,86 грн.
За участі від:
прокурора Куліковська Л.Б.
позивача 1 Жмуд Н.В.
позивача 2 не з`явився
відповідача Заморський Б.І.
Зміст позовних вимог.
22.06.2026 через систему Електронний суд Заступник керівника Бережанської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, Зборівської міської ради Тернопільського району Тернопільської області з позовом до Зборівського районного комунального агролісогосподарського підприємства "Зборіврайагроліс" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 166390,86 грн.
Заявлені позовні вимоги мотивовані виявленням факту порушення норм лісового законодавства, а саме незаконної рубки 1 дерева породи черешня, 2 дерев породи береза, 2 дерев породи липа при проведенні рубки в кварталі 5 виділі 13 лісових насаджень РКАП «Зборіврайагроліс» в с. Манаїв Зборівської ТГ Тернопільського району. Постійним лісокористувачем земель лісового фонду площею 282 га, у тому тих, на яких виявлено порубку 5 вказаних дерев, є Комунальне підприємство Зборівське районне комунальне агролісогосподарське підприємство "Зборіврайагроліс". Залученими до проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12023211070000165 від 05.09.2023 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища здійснено розрахунок шкоди і визначено, що її розмір складає 166390,86 грн. У межах досудового розслідування кримінального провадження Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України проведено інженерно-екологічну експертизу, відповідно до якого розмір шкоди складає 166390,86 грн.
Прокурор вважає, що працівники відповідача допустили незаконну рубку дерев, не забезпечили належну охорону, збереження та відтворення лісових насаджень, не вжили заходів по виявленню та фіксації правопорушень у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, з огляду на що шкода має бути відшкодована відповідачем, як постійним лісокористувачем.
Прокурор зазначив, що позивачами не вжито заходів щодо стягнення з відповідача в судовому порядку зазначених збитків, що свідчить про неналежний захист законних інтересів держави та відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для вжиття ним заходів представницького характеру та пред`явлення цього позову.
Ураховуючи наведене, прокурор просив суд задоволити позов.
Позиція позивача 1 - Державної екологічної інспекції у Тернопільській області.
Від Державної екологічної інспекції у Тернопільській області заперечень щодо заявленого прокуратурою позову не надходило.
Позиція позивача 2 - Зборівської міської ради.
Від Зборівської міської ради заперечень щодо заявленого прокуратурою позову не надходило.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі від 29.06.2026 строк не надав.
Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст. 178 ГПК України.
Згідно ч.4 ст.165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою суду від 29.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/398/26 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.07.2026.
Ухвалою суду від 27.07.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 28.09.2026.
Надалі, ухвалою суду від 28.09.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначено її до розгляду по суті на 27.10.2026.
В судовому засіданні 27.10.2026 прокурором та представником позивача 1 підтримано позовні вимоги. Прокурором також зазначено, що, станом на 27.10.2026, досудове розслідування не завершено, жодній особі підозру не повідомлено.
Представником відповідача в судовому засіданні 27.10.2026 зазначено, що він не ознайомлений з матеріалами справи. При цьому, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи ним не подавалось.
Позивач 2 явку уповноваженого представника в судове засідання 27.10.2026 не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Частиною 1 статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Судом враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).
Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами справи.
27.10.2026 суд ухвалив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Рішенням 25 сесії 3 скликання від 30.11.2001 Гарбузівської сільської ради Зборівського району «Про передачу лісу площею 282 га» надано згоду на передачу у постійне користування землі лісового фонду площею 282 га Зборівському районному комунальному агролісогосподарському підприємству "Зборіврайагроліс".
Відповідно до листа №6 від 26.02.2026 Зборівського районного комунального агролісогосподарського підприємства "Зборіврайагроліс" квартал 5 виділ 13 знаходиться за межами с. Манаїв (Гарбузівська с/р), яке відноситься до Зборівської ОТГ Тернопільського району.
Зборівським районним комунальним агролісогосподарським підприємством "Зборіврайагроліс" 05.01.2023 видано лісорубний квиток серії ТЕ ЛРК №003033 щодо проведення вибіркової санітарної рубки, зокрема у кварталі 5 виділу 13 ЗРКАП "Зборіврайагроліс", зазначивши її закінчення 31.12.2023.
Працівниками ЗРКАП "Зборіврайагроліс" у 2023 році проведено роботи з відведення лісу у рубку. Згідно з матеріалами відведення у рубку відведено всього 752 дерева різних порід (граб, осика, клен, дуб, берест, вільха) та діаметрів. Наведене підтверджується Польовою переліковою відомістю дерев, призначених у рубку, складеною 03.01.2023 працівниками відповідача.
Відповідно до її змісту вибірковій санітарній рубці 1 дерево породи черешня, 2 дерева породи береза та 2 дерева породи липа не передбачалося.
01.03.2023 комісією з представників відповідача складено акт №2 про передачу ділянки квартал 5 виділ 13 в розробіток.
Відповідно до матеріалів справи 05.09.2023 Відділенням поліції №2 (м. Зборів) Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 12023211070000165 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, зазначивши що 05.09.2023 у ВП №2 (м. Зборів) надійшло повідомлення працівника ГРПП ВП №2 (м. Зборів) про те, що автомобіль марки «Газ 53» р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 1966 р.н., жителя с. Беримівці Зборівської ТГ перевозить лісову продукцію без відповідних документів.
У витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023211070000165 зазначено, що прокурором, який здійснює процесуальне керівництво є Боровицька О.Б.
30.09.2023 слідчим ВП №2 (м.Зборів) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільскій області Здоровегою М.Є., із залученням спеціалістів державних інспекторів з охорони навколишнього природнього середовища Тернопільської області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , проведено огляд лісових насаджень, а саме кварталу 5 виділу 13 РКАП «Зборіврайагроліс» в с. Манаїв Зборівської ТГ Тернопільської області.
Оглядом місця події встановлено, що в матеріалах відведення дерев у рубку не зазначено 4 дерева породи липа, з яких 2 дерева діаметрами пнів біля шийки кореня 82 см та 94 см, які на час проведення огляду зрізані. На пнях зрізаних дерев та не зрізаних у кореневих лапах наявні затіски на яких візуалізуються відтиски клейм із залишками фарби.
Крім того, в матеріалах відводу не зазначено 1 дерево породи черешня та 2 дерева породи береза, які на час проведення огляду зрізані. На пнях зрізаних дерев у кореневих лапах наявні затіски на яких візуалізуються відтиски клейм із залишками фарби, крім пня зрізаного дерева породи береза, який являється межовим деревом.
Відповідно до проведеного 10.01.2024 державним інспектором з охорони НПС Тернопільської області О.В. Вітряком розрахунку розміру шкоди, заподіяної лісу, незаконним вирубуванням дерев (не зазначених у матеріалах відводу) на вибірковій санітарній рубці 2023 року у кварталі 5 виділ 13 площа 9 га Зборівського районного комунального агролісогосподарського підприємства "Зборіврайагроліс", облікованих 30.09.2023 під час огляду місця події в кримінальному провадженні № 12023211070000165 від 05.09.2023 розмір заподіяної шкоди становить 166390,86 грн.
За результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12023211070000165, судовим експертом Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 14.08.2025 складено висновок експерта №182/25-22, відповідно до якого:
- з урахуванням наданих для проведення експертизи матеріалів кримінального провадження № 12023211070000165 від 05.09.2023, при здійсненні порубки 1 дерева породи черешня діаметр біля шийки кореня 36 см, 2 дерев породи береза діаметр біля шийки кореня 56 см та 60 см, 2 дерев породи липа діаметр біля шийки кореня 82 см та 94 см, при проведенні порубки в кварталі 5 виділ 13 лісових насаджень Зборівського районного агролісогосподарського підприємства «Зборіврайагроліс» в с. Манаїв Зборівської ТГ Тернопільського району Тернопільської області допущено недотримання вимог ст. ст. 69, 86 Лісового кодексу України та п. 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761;
- розмір шкоди завданої довкіллю внаслідок порубки 1 дерева породи черешня діаметр біля шийки кореня 36 см, 2 дерев породи береза діаметр біля шийки кореня 56 см та 60 см, 2 дерев породи липа діаметр біля шийки кореня 82 см та 94 см, при проведенні порубки в кварталі 5 виділ 13 лісових насаджень Зборівського районного агролісогосподарського підприємства " «Зборіврайагроліс» в с. Манаїв Зборівської ТГ Тернопільського району Тернопільської області становить 166390,86 грн;
- дії службових осіб, які призвели до порубки 1 дерева породи черешня діаметр біля шийки кореня 36 см, 2 дерев породи береза діаметр біля шийки кореня 56 см та 60 см, 2 дерев породи липа діаметр біля шийки кореня 82 см та 94 см, при проведенні порубки в кварталі 5 виділ 13 лісових насаджень Зборівського районного агролісогосподарського підприємства «Зборіврайагроліс» в с. Манаїв Зборівської ТГ Тернопільського району Тернопільської області), знаходяться з технічної точки зору у причинному зв`язку з настанням досліджуваної події.
07.05.2026 прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Зборівського відділу Бережанської окружної прокуратури О. Боровицькою винесено постанову про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023211070000165 від 05.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 246 КК України. Вказана постанова мотивована посиланням на ст.222 КПК України, виниклою потребою для здійснення представницьких повноважень та забезпечення захисту інтересів держави в суді.
В судовому засіданні 27.10.2026 прокурором зазначено, що, станом на 27.10.2026, досудове розслідування не завершено, жодній особі підозру не повідомлено.
За твердженням прокурора та позивача 1, оскільки в ході досудового розслідування кримінального правопорушення 12023211070000165 не встановлено осіб, які здійснили незаконну порубку дерев, тому завдані незаконною порубкою дерев збитки мають бути відшкодовані її постійним користувачем/відповідачем, що й стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.
Зазначаючи про те, що позивачами не здійснювались заходи щодо звернення до суду з позовом про стягнення завданої самовільною вирубкою лісу шкоди, прокурором пред`явлено позов в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області та Зборівської міської ради.
Статтею 4 ГПК України гарантовано право юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. А також зазначено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 (про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту. Водночас інтереси держави можуть як збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
Випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі №924/1237/17 від 20.09.2018, у справі №918/313/17 від 27.02.2018.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті цього ж Закону).
Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Так, частиною 3 ст. 53 ГПК України закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
За висновком Конституційного Суду України, наведеним у рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, поняття "інтереси держави" є оціночним; в кожному конкретному випадку прокурор, який звертається до суду із заявою, повинен обґрунтувати в суді наявність підстав для представництва інтересів держави (в тому числі публічних інтересів територіальної громади), але виключного переліку обставин, які можуть використовуватися, закон не передбачає.
Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.
Отже, державні органи та інші суб`єкти владних повноважень зобов`язані вживати (реалізовувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав, в межах визначених законодавством повноважень.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Слід зазначити, що держава може вступати як у цивільні (господарські), так і в адміністративні правовідносини. У випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими учасниками цивільних правовідносин. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Поведінка органів, через які діє держава в цивільних або адміністративних відносинах, розглядається як поведінка держави в цивільних (господарських) або адміністративних відносинах. При цьому відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, як у цивільних (господарських), так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах.
Державу в судовому процесі, зокрема як позивача, може представляти орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. В свою чергу, у відповідних законодавчих положеннях, законодавець саме Держекоінспекцію уповноважив здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу. Відтак, остання є позивачем у даній справі.
Судом встановлено, що земельна ділянка кварталу 5 виділу 13 знаходиться за межами с. Манаїв (Гарбузівська с/р), яке відноситься до Зборівської ОТГ Тернопільського району та перебуває в постійному користуванні РКАП «Зборіврайагроліс» (повне найменування Комунальне підприємство Зборівське районне комунальне агролісогосподарське підприємство "Зборіврайагроліс").
Відповідно до ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекцїї, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 230 від 07.04.2020, до повноважень Держекоінспекцїї належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про використання та охорону земель, поводження з відходами; пред`явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.
З огляду на те, що Держекоінспекція уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу, тому в даному випадку остання є органом, уповноваженим на захист інтересів держави у цій сфері.
Згідно п.1, п.3 Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 №44, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.
Повноваження Інспекції поширюються на територію Тернопільської області.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 29 ч. 3 п. 7 та ст. 69-1 ч. 1 п. 4 Бюджетного кодексу України, збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідних сільських рад, на території яких вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.
Зверненню прокурора 22.06.2026 з позовом до суду передувало його звернення до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області з листом №52/1-1713 вих-26 від 15.05.2026 з проханням у строк до 25.05.2026 надати інформацію про те чи вживалися та чи будуть вживатися заходи, в тому числі представницького характеру. З метою стягнення збитків з РКАП «Зборіврайагроліс», заподіяних навколишньому природному середовищу в сумі 166390,86 грн.
Листом №8-05-1338 від 18.05.2026 Держекоінспеція повідомила прокуратуру, що інформація з приводу досудового розслідування на її адресу не надходила, обрахована сума шкоди залишається не відшкодованою. Разом з тим, у своїй відповіді позивач 1 повідомив прокуратуру про те, що він не заперечує щодо розгляду питання вжиття заходів представницького характеру, зважаючи на обмежене фінансування коштів для сплати судового збору.
Бережанською окружною прокуратурою листом №52/1-1615вих-26 від 07.05.2026 також повідомлено Зборівську міську раду про встановлені факти незаконної рубки дерев та про розмір завданої шкоди. Також прокуратура просила надати інформацію до 20.05.2026 про те чи буде Зборівська міська рада звертатись із позовом до суду з метою стягнення заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди.
У свою чергу, Зборівська міська рада листом №02.1-10/606 від 20.05.2026 повідомила прокуратуру, що зважаючи на обмежене фінансування коштів на сплату судового збору не заперечує щодо вжиття прокуратурою заходів представницького характеру.
Матеріали справи не містять доказів самостійного звернення позивачів з аналогічними позовами до суду.
Навпаки, з наведеного вбачається, що позивачі не планували вживати відповідних заходів для відшкодування шкоди, що в свою чергу, свідчить про їх бездіяльність.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено позицію, згідно якої розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Відтак, прокурор підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави при зверненні з даним позовом до суду.
Суд вважає, що звертаючись до суду з позовом у цій справі, прокурор дотримався вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 53 ГПК України щодо умов такого звернення, а саме: обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
На виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", листами №52/1-2288вих-26 від 18.06.2026 та №52/1-2287вих-26 від 18.06.2026 Бережанською окружною прокуратурою попередньо повідомлено відповідно Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області та Зборівську міську раду про представництво інтересів держави в їх особі.
Предметом спору у цій справі є стягнення шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Статтею 13 Конституції України визначено, що природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають навколишнє природне середовище як сукупність природних і природносоціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Статтею 1 Лісового кодексу України визначено, що ліс це тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.
Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Статтею 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
У відповідності до ст. 19 ЛК України постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів, відповідно до законодавства, на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Статтею 89 ЛК України визначено, що охорону і захист лісів на території України здійснює, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.
До основних завдань державної лісової охорони, як зазначено в ст. 90 ЛК України, входить здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства та забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 86 та ст. 90 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Статтями 93, 90 ЛК України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
За приписами ст. 105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників (п.1 ч.2 ст.105 ЛК України).
Враховуючи вищезазначені норми законодавства, слід зазначити, що забезпечення охорони та захисту лісів, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, а в даному випадку на відповідача.
Відповідно до ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Згідно з пунктом "е" ч. 1 ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Частиною 1 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Здійснюючи аналіз вказаних вище норм права, Верховний Суд неодноразово висновував, що порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу. Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (див., зокрема постанови Верховного Суду від 18.05.2023 у цій справі №914/669/22, від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 12.09.2024 у справі №907/181/22, від 28.09.2023 у справі № 927/32/23, від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, від 19.09.2018 у справі № 925/382/17, від 09.12.2019 у справі №906/133/18, від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17 та інші).
Отже, у випадку порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, до того ж, підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Для покладення на постійного лісокористувача обов`язку з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, першочерговим є з`ясування обставини щодо встановлення факту порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, тобто у даному випадку, здійснення незаконної порубки дерев.
Суд виходить з того, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст. 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У розгляді даного питання суд звертається до висновків Верховного Суду, викладених, зокрема у постанові від 12.09.2024 у справі №907/181/22, де вказано, що господарський суд, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, виходить з презумпції вини правопорушника.
У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 16.12.2021 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18).
Факт незаконної порубки 1 дерева породи черешня діаметр біля шийки кореня 36 см, 2 дерев породи береза діаметр біля шийки кореня 56 см та 60 см, 2 дерев породи липа діаметр біля шийки кореня 82 см та 94 см, при проведенні порубки в кварталі 5 виділ 13 лісових насаджень Зборівського районного агролісогосподарського підприємства «Зборіврайагроліс» в с. Манаїв Зборівської ТГ Тернопільського району, яка перебуває в постійному користуванні останнього свідчить, що відповідач відповідний комплекс заходів щодо збереження таких дерев здійснював неналежним чином.
Суд враховує, що уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області відповідно до положень додатку 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу, незаконним вирубуванням дерев (не зазначених у матеріалах відводу) на вибірковій санітарній рубці 2023 року у кварталі 5 виділ 13 площа 9 га Зборівського районного комунального агролісогосподарського підприємства "Зборіврайагроліс", облікованих 30.09.2023 під час огляду місця події в кримінальному провадженні № 12023211070000165 від 05.09.2023 розмір якої становить 166390,86 грн.
Прокурором долучено до матеріалів справи висновок експерта №182/25-22 від 14.08.2025, проведеної у межах кримінального провадження № 12023211070000165 судової експертизи, відповідно до змісту якого загальний розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вирубування дерев у кварталі 5 виділ 13 лісових насаджень Зборівського районного агролісогосподарського підприємства «Зборіврайагроліс» в с. Манаїв Зборівської ТГ Тернопільського району Тернопільської області становить 166390,86 грн.
Так, згідно з нормами Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1).
Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом (ст. 7 Закону України "Про судову експертизу").
Стаття 98 ГПК України встановлює вимоги до висновку експерта. Так, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Наявний у матеріалах справи висновок експерта, складений в межах кримінального провадження атестованим судовим експертом, який був попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, відповідає положенням 98 ГПК України, що не спростовано відповідачем у встановленому законом порядку.
Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 у справі № 686/23256/16-ц зазначив, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі.
Також, Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 у справі №752/21411/17 вказано, що суд враховує допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.
Відтак, висновок експерта є належним та допустимим доказом, яким підтверджено розмір заподіяної шкоди в сумі 166390,86 грн.
Доказів на спростування даних, вказаних у розрахунку та висновку судової експертизи, відповідачем не надано.
Вищенаведене свідчить про наявність складу цивільного правопорушення та наявність підстав для відшкодування відповідачем шкоди, завданої незаконною порубкою лісу.
Відповідач цю обставину не спростував.
За змістом ст.ст. 80, 165 ГПК України відповідач подає свої заперечення проти позову у відзиві та долучає до нього докази на підтвердження викладених обставин.
Якщо відзив не містить вказівки відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти них в подальшому.
На пропозицію суду відповідач не подав відзиву на позов та доказів на його підтвердження.
Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч. 4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків, завданих інтересам держави, а тому позовні вимоги Бережанської окружної прокуратури про стягнення з Комунального підприємства Зборівське районне комунальне агролісогосподарське підприємство "Зборіврайагроліс" 166390,86 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, суд задовольняє в повному обсязі.
Відповідно до п.7 ч.3 ст. 29, п.4 ч. 1 ст.69-1 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів є 70% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 Бюджетного кодексу України бюджети місцевого самоврядування - бюджети територіальних громад сіл, їх об`єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах), бюджети об`єднаних територіальних громад.
Отже, розмір завданої шкоди підлягає стягненню та зарахуванню до спеціального фонду органу місцевого самоврядування.
Розподіл судових витрат.
В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 20, 53, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України,
УХВАЛИВ:
Позов задоволити.
1. Cтягнути з Комунального підприємства Зборівське районне комунальне агролісогосподарське підприємство "Зборіврайагроліс" (вул. Б. Хмельницького, 24, м. Зборів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47201, ідентифікаційний код 31195136) шкоду, завдану навколишньому природному середовищу в розмірі 166390 (сто шістдесят шість тисяч триста дев`яносто) грн 86 (вісімдесят шість) коп., які перерахувати на наступний рахунок: UА618999980333139331000019733, отримувач коштів ГУК у Терн.обл./тг м.Зборів/24062100, код одержувача 37977599, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код класифікації доходів бюджету 24062100, Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Видати наказ.
2. Стягнути з Комунального підприємства Зборівське районне комунальне агролісогосподарське підприємство "Зборіврайагроліс" (вул. Б. Хмельницького, 24, м. Зборів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47201, ідентифікаційний код 31195136) 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 (сорок) коп. витрат по сплаті судового збору на користь Тернопільської обласної прокуратури (вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль, р/р UA 498201720343190002000004091 в ДКСУ в м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910098, КЕКВ - 2800).
Видати наказ.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.
Повне рішення складено 05 листопада 2026 року.
Суддя І.П. Шумський
Судове рішення № 141228697, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 921/398/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: