Рішення № 141228418, 05.11.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року Справа № 915/914/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

розглянувши заяву №б/н від 03.11.2026 (вх.№16776/26 від 03.11.2026) Миколаївської міської ради про ухвалення додаткового рішення, у справі

за позовом: Миколаївської міської ради, вул.Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54001

електронна пошта: kancel@mkrada.gov.ua

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс ЛВП, вул.Айвазовського, 17/2, м.Миколаїв, 54052

про: стягнення 482 530,24 грн.

Миколаївська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №17703/02.02.01-40/02/14/26 від 08.07.2026 (вх.№10374/26 від 17.07.2026) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс ЛВП коштів в сумі 482 530,24 грн. заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 17 205 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:07:004:0123 за період з 01.01.2023 до 12.06.2024

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.10.2026 у справі №915/914/26 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс ЛВП на користь Миколаївської міської ради заборгованості з орендної плати у розмірі 482 530,24 грн. за користування земельною ділянкою загальною площею 17205 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:07:004:0123 за період з 01.01.2023 до 12.06.2024.

Позивач через систему «Електронний суд» подав заяву №б/н від 03.11.2026 (вх.№16776/26 від 03.11.2026) в якій просить суд ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс ЛВП на користь Миколаївської міської ради через виконавчий комітет Миколаївської міської ради судовий збір у розмірі 7 237,95 грн.

Відповідно до ч.3 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про розгляд заяви Миколаївської міської ради без повідомлення учасників справи.

Суд, розглянувши заяву позивача, зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з абз.2 ч.3 ст.233 ГПК України, суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно із правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 26.02.2020 у справі №910/14371/18, від 08.10.2020 у справі №910/9883/17, від 09.11.2020 у справі №922/736/17 та від 29.12.2020 у справі №924/1147/19, а також позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною в постанові від 05.07.2023 у справі №911/3312/21, додаткове рішення це засіб для виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, пов`язані з необхідністю розподілу судових витрат.

Приписами ст.123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс ЛВП про стягнення коштів в сумі 482 530,24 грн. заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 17 205 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:07:004:0123 за період з 01.01.2023 до 12.06.2024, сплачено судовий збір у розмірі 7 237,95 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 07.07.2026 №814 (акр.15).

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги задоволення позову в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору у даній справі підлягають покладенню на відповідача.

Приймаючи до уваги, що за результатом вирішення спору судом було прийнято рішення про задоволення позовних вимог Миколаївської міської ради, проте у рішенні суду від 20.10.2026 судом не були розподілені судові витрати в частині сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, в якому розподілити сплачений Миколаївською міською радою судовий збір та стягнути з відповідача 7 237,95 грн. судового збору.

Судом також враховано, що відповідно до п.3 ч.2 ст.22 Бюджетного кодексу України за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради. Відповідно до вищевказаного, Миколаївська міська рада не є головним розпорядником коштів та не має рахунків в органах Державної казначейської служби України, судовий збір за подання відповідної позовної заяви до суду було сплачено виконавчим комітетом Миколаївської міської ради.

Таким чином, стягнення судових витрат на користь Миколаївської міської ради слід здійснити через Виконавчий комітет Миколаївської міської ради.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву №б/н від 03.11.2026 (вх.№16776/26 від 03.11.2026) Миколаївської міської ради задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс ЛВП (вул.Айвазовського, 17/2, м.Миколаїв, 54052, код ЄДРПОУ 35473290) на користь Миколаївської міської ради (Україна, 54027, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Адміральська, будинок 20; код ЄДРПОУ 26565573; через Виконавчий комітет Миколаївської міської ради; банк отримувача ДКСУ м. Київ, код в ЄДРПОУ отримувача 04056612, рахунок № UA448201720344230028000027733) судовий збір у розмірі 7 237,95 грн.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК.

Суддя Н.О. Семенчук