Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
УХВАЛА
03.11.2026 Справа № 914/960/26
за позовом: Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області,
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК ЕНЕРГО СТАНДАРТ», м. Львів,
до відповідача 2: Комунального некомерційного підприємства «Заставнівська багатопрофільна лікарня» Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області,
про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 176353,20 грн.
Суддя Б. Яворський,
при секретарі О. Муравець.
Прокурор: Г. Слиш,
представники сторін:
від позивача: не з`явився,
від відповідача 1: В. Нахамко,
від відповідача 2: не з`явився.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.
Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області через систему Електронний суд надійшла позовна заява Керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК ЕНЕРГО СТАНДАРТ» та Комунального некомерційного підприємства «Заставнівська багатопрофільна лікарня» Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання недійсною додаткової угоди №2 від 11.09.2023 до договору про постачання електричної енергії №93 від 31.03.2023 та стягнення 176353,20 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30.03.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Б. Яворському.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, а також встановлено строк для реалізації сторонами процесуальних прав. Причини відкладення підготовчого засідання викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.10.2026 підготовче засідання відкладено на 03.11.2026.
19.10.2026 відповідач 1 подав суду клопотання про зупинення провадження у справі до ухвалення рішення Конституційним судом України в об`єднаній справі по провадженнях № 3-107/2026(239/26), № 3-117/2026(264/26) та № 3-130/2026(291/26). Клопотання обґрунтоване тим, що існує об`єктивна неможливість розгляду справи №914/960/26 до вирішення Конституційним Судом України питання конституційності норми п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо обмеження збільшення ціни за одиницю товару до 10% у разі коливання ринкової ціни), яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Прокурор у підготовче засідання 03.11.2026 з`явився, заперечив щодо клопотання відповідача 1 про зупинення провадження у справі з підстав того, що суд має повноваження самостійно оцінювати подані докази.
Відповідач 1 у підготовче засідання з`явився, підтримав подане клопотання про зупинення провадження у справі. Позивач та відповідач 2 у судове засідання не з`явився.
Щодо клопотання про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування положень наведеної статті.
Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі, йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта, шоста статті 75 ГПК України).
При цьому, як уже відзначалось, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справах № 924/645/18 та № 910/23396/16, від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 20.12.2019 у справах № 910/13234/18 та № 910/759/19, від 29.04.2020 у справі № 903/611/19, від 18.05.2020 у справі №905/1728/14, від 04.12.2020 у справі № 917/514/19 та від 25.03.2021 у справі № 873/148/20, від 12.05.2021 у справі № 922/2838/20 тощо).
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи. (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19 тощо).
Разом з тим заявник у поданому клопотанні не наводить аргументованого обґрунтування щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення вказаної заявником справи Конституційним Судом України та в супереч вимогам пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України не наводить переконливих мотивів в частині того, що зібрані у справі докази дійсно не дозволяють встановити обставини (факти), що є предметом судового розгляду.
Наявність невирішеного питання щодо конституційності норми права, яка підлягає застосуванню судом при вирішенні спору по суті не можна вважати об`єктивною неможливістю розгляду цієї справи, так як застосування / незастосування тієї чи іншої норми матеріального права не впливає на встановлення фактичних обставин, які суд не може встановити у межах даної справи.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 18.08.2026 у справі №910/11553/25 вказала, що об`єднана палата підтримує наведений підхід Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, який з огляду на тотожність зазначених норм процесуального права є релевантним для застосування п.5 ч.1 ст.227 ГПК незалежно від того, що його сформульовано в іншій юрисдикції. За цим підходом практика Верховного Суду є усталеною: закони та інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю (Рішення Конституційного Суду України від 24.12.1997 №8-зп/1997), тому за загальним правилом суд розглядає справу на підставі чинного законодавства і не зупиняє провадження до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності норми, яка підлягає застосуванню; сам лише факт відкриття конституційного провадження щодо такої норми не створює об`єктивної неможливості розгляду справи. Зупинення провадження є винятком, який можливий лише тоді, коли суд обґрунтує у своїй ухвалі зв`язок між очікуваним рішенням Конституційного Суду України та предметом спору, конкретизує, у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду справи, та пояснить, чому зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Водночас зупинення провадження до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, може бути виправданим у випадках, коли рішення Конституційного Суду України здатне вплинути на вирішення спору. Насамперед це справи, у яких предметом розгляду органу конституційної юрисдикції є норми, якими врегульовано питання юридичної відповідальності фізичної особи, оскільки саме у разі пом`якшення або скасування такої відповідальності закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі (ч.1 ст.58 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99). Вплив рішення Конституційного Суду України на вирішення спору не виключається також тоді, коли спірні правовідносини тривають і правове регулювання прав та обов`язків їх учасників на майбутнє безпосередньо залежить від чинності норми, конституційність якої перевіряється (ч.2 ст.152 Конституції України). Проте і в цих випадках суд повинен обґрунтувати зупинення провадження за наведеними вище критеріями.
Так, відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Стаття 58 передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 дійшов висновку, що положення ч.1 ст.58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
У даній справі відповідачем є юридична особа - ТОВ "НІК ЕНЕРГО СТАНДАРТ", а не фізична особа. Окрім цього предметом спору є вимога про стягнення коштів, що не є заходом відповідальності за порушення законодавства, а є наслідком недійсності правочину та безпідставного набуття майна. Більше того, спірні правовідносини, що виникли з виконання договору, завершені і відповідно, майбутнє рішення Конституційного Суду України на їх правове регулювання не вплине.
Таким чином, статус відповідача, не породжує об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, натомість надає йому можливість застосувати інші інструменти (механізми).
Отже, вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не є підставою для зупинення касаційного провадження у справі у розумінні положень пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, з огляду на що у задоволенні клопотання відповідача 1 слід відмовити.
Відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
При цьому, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення Конвенції.
З огляду на викладене, суд не встановив підстав для зупинення провадження у справі, а, отже, відсутні підстави для задоволення поданого відповідачем клопотання.
Керуючись статтями 2, 13, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ТОВ «НІК ЕНЕРГО СТАНДАРТ» про зупинення провадження у справі №914/960/26 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено 05.11.2026.
Суддя Яворський Б.І.
Судове рішення № 141228315, Господарський суд Львівської області було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/960/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: