Ухвала суду № 141226722, 03.11.2026, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
03.11.2026
Номер справи
910/10914/26
Номер документу
141226722
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.11.2026Справа № 910/10914/26

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., за участю секретаря судового засідання Куценко К.К., розглянувши справу за позовом Першого заступника керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва (м. Київ, вул. Каштанова, 9, 02224) в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02225, місто Київ, проспект Червоної Калини, будинок 29) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МЕГА СТАЙЛ" (04074, місто Київ, вул. Лугова (Оболонський р-н), будинок 9П) та до Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (02225, місто Київ, пр. Червоної Калини, будинок 29) про визнання недійсним пункту договору підряду та стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 614 596,00 грн.

За участю:

прокурора - Фединяк А. М. (в режимі відеоконференції);

представника відповідача 1 - Левчук А. С. (поза межами приміщення суду);

представника відповідача 2 - Гудзевич І. А. (поза приміщення суду).

В С Т А Н О В И В:

28.08.2026 в системі «Електронний суд» Першим заступником керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МЕГА СТАЙЛ" та до Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання недійсним пункту договору підряду та стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 614 596,00 грн. та була передана 31.08.2026 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Управлінням та ТОВ «БК «МЕГА СТАЙЛ» 20.04.2026 укладено договір підряду № 013889-а з відновлювальних робіт (капітального ремонту) житлового будинку на вул. Мілютенка, 11 у Деснянському районі міста Києва, пошкодженого внаслідок військової агресії Російської Федерації (далі -договір).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна цього договору на момент підписання визначається пропозицією переможця торгів та складає 3 799 511,70 грн, у тому числі ПДВ - 633 251,60 грн.

На виконання умов договору Управлінням на рахунок ТОВ «БК «МЕГА СТАЙЛ» перераховано кошти за платіжною інструкцією № 8 від 05.05.2026 на суму 3 687 576 грн, у тому числі ПДВ - 614 596 грн.

Оскільки предметом договору від 20.04.2026 № 013889-а є капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку, фінансування якого передбачено та фактично здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, операції за вказаним договором звільняються від оподаткування податком на додану вартість на підставі пункту 197.15 статті 197 ПК України.

З огляду на викладене прокурор просить визнати недійсним пункт 2.1 договору підряду від 20.04.2026 № 013889-а на виконання робіт «Відновлювальні роботи (капітальний ремонт) у багатоквартирному житловому будинку на вул. Мілютенка, 11 Деснянського району міста Києва, пошкодженому внаслідок військової агресії російської федерації», що укладений між Управлінням житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «МЕГА СТАЙЛ» в частині включення до ціни договору суми податку на додану вартість у розмірі 633 251,95 гривень та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «МЕГА СТАЙЛ» в дохід бюджету міста Києва в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації безпідставно отримані кошти податку на додану вартість у розмірі 614 596 гривень, що сплачені за договором підряду від 20.04.2026 № 013889-а.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.10.2026 о 11:45 год.

Окрім того означеною ухвалою зобов`язано Першого заступника керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в строк до 26.09.2026 включно надати пояснення про обставини, які підтверджують право прокурора на представництво інтересів держави у даному спорі на підставі пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням позиції КСУ у Рішенні від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 щодо необхідності встановлення ознаки виключності для даного випадку здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді; зобов`язано Деснянську районну в місті Києві державну адміністрацію в строк до 26.09.2026 включно надати пояснення щодо реалізації функцій представництва прокурором у даній справі.

17.09.2026 в системі «Електронний суд» представником Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації сформовано відзив на позовну заяву у відповідності до якого представник зазначив:

- фінансування зазначених робіт здійснюється в межах бюджетної програми місцевого бюджету за рахунок бюджетних коштів. Оплата виконаних робіт здійснюється безпосередньо з рахунків, відкритих у Державній казначейській службі України, на рахунок Підрядника.

Відповідно до пункту 2.1 Договору вартість робіт була визначена з урахуванням податку на додану вартість. Ціна Договору на момент його укладення становить 3 799 511,70 грн, у тому числі ПДВ - 633 251,60 грн. Відповідно до дефектного акта та кошторисної документації фактичний склад робіт за Договором має конкретний та локальний характер і передбачає, зокрема: демонтаж пошкоджених віконних рам та віконних коробок; демонтаж існуючих відливів; розбирання підвіконь; встановлення нових металопластикових віконних блоків; встановлення віконних зливів; штукатурення віконних укосів; опорядження та фарбування укосів; навантаження та вивезення будівельних відходів.

Таким чином, фактичним предметом Договору є виконання робіт, що не становлять комплексний капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку в цілому, а відновлення конкретних пошкоджених елементів уже існуючого житлового будинку - віконних блоків, відливів та укосів;

- відповідно до пункту 197.15 статті 197 розділу V (надалі скорочено - ПК України) ПК України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти. Відповідач 1 виходить з того, що звільнення від оподаткування, передбачене пунктом 197.15 статті 197 ПК України, поширюється на операції, які відповідають установленим цією нормою умовам, а тому сам факт бюджетного фінансування робіт та використання в договорі терміна «капітальний ремонт» не може автоматично свідчити про наявність підстав для застосування такого звільнення;

- відповідач 2 наголошує на тому, що узагальнююча податкова консультація включає узагальнену позицію щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, яка в першу чергу формується на основі індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків БЕЗ аналізу фактичних обставин, що були викладені у відповідному зверненні на отримання індивідуального податкової консультації. На противагу узагальнюючій, індивідуальна податкова консультація містить позицію, яка сформована на основі фактичних обставин ситуації, щодо якої платник податків звернувся до контролюючого органу. При цьому, чинне законодавство України не передбачає пріоритету щодо застосування положень саме узагальнюючої податкової консультації, а не індивідуальної податкової консультації. В даному випадку індивідуальна податкова консультація більш повно та об`єктивно роз`яснює платнику спосіб практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, чого не робить узагальнююча податкова консультація, оскільки у випадку із індивідуальною податковою консультацією контролюючий орган також враховує і фактичні обставини, в яких перебуває платник.

17.09.2026 в системі «Електронний суд» представником Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації сформовано клопотання про повернення позовної заяви на підставі пункту4 частини 5 статті 174, частини 5 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.

18.09.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мега Стайл» сформовано відзив на позовну заяву у відповідності до якого представник зокрема зазначив, що прокуратура наголошує на тому, що в рамках комунікації між Прокуратурою та Позивачем, Прокурору неодноразово повідомлялось про відсутність предмету спору, оскільки режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 197.15 статті 197 розділу V Податкового кодексу України (надалі - ПК України), не поширюється на операції з постачання робіт із капітального ремонту (реконструкції, модернізації ) окремих елементів житла.

Зазначена теза підтверджується позицією Державної податкової служби України (додається копія індивідуальної податкової консультації №5463/ІПК/99-00-21- 03-02 ІПК від 14.09.2026).

Водночас, Прокуратура у відповідних повідомленнях не вимагала від Позивача здійснити заходи щодо подання відповідного позову до суду, натомість неодноразово просила надати Деснянську РДА надати відповідні банківські реквізити та повідомити про стан розгляду питання. Зазначена обставина вказує на те, що Прокуратурою не було вжито необхідних заходів задля підтвердження факту не здійснення Позивачем належних заходів, спрямованих на захист інтересів Держави та, як наслідок, підтвердження факту наявності визначених законодавством України підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в даному випадку.

23.09.2026 в системі «Електронний суд» першим заступником керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва сформовано відповідь на відзив у відповідності до якої прокурор зокрема зазначив:

- Закон України «Про прокуратуру» не покладає на прокурора обов`язку видавати компетентному органу вимогу чи вказівку про обов`язкове пред`явлення конкретного позову.

Метою попереднього звернення прокурора до компетентного органу є надання цьому органу реальної можливості самостійно відреагувати на виявлене порушення. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прямо зазначила, що, звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення, зокрема шляхом перевірки встановлених фактів, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39 Постанови);

- відповідями від 24.06.2026 № 102-4031 та від 08.07.2026 № 102-4789 Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація не повідомила про вжиття заходів щодо оспорювання відповідної умови договору або повернення коштів, а навпаки висловила позицію про відсутність підстав для застосування пункту 197.15 статті 197 ПК України;

- вимога ТОВ «БК «МЕГА СТАЙЛ» про повернення позовної заяви на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 174 ГПК України є процесуально необґрунтованою, оскільки провадження у справі вже відкрито. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 визначила, що якщо відсутність підстав представництва буде встановлено судом після відкриття провадження, відповідним процесуальним наслідком є залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України, а не її повернення.

Отже, наведене у відзиві клопотання у цій частині не відповідає процесуальному закону;

- у відповіді на питання 1 зазначеної Узагальнюючої податкової консультації визначено, що під формулюванням «будівництво житла» розуміється: нове будівництво житла, реконструкція житла, реставрація житла та капітальний ремонт житла.

У відповіді на питання 4 щодо необхідності нарахування ПДВ на вартість будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, у тому числі капітального ремонту житла, якщо оплата таких робіт здійснюється за рахунок державних коштів, Міністерством фінансів України прямо зазначено: «Ні, не потрібно»;

23.09.2026 через систему "Електронний суд" від представника Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації , надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

23.09.2026 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МЕГА СТАЙЛ" , надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 24.09.2026 заяву представника Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.

25.09.2026 в системі «Електронний суд» першим заступником керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва сформовано пояснення на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 03.09.2026.

У відповідності до означених пояснень прокурор зазначив:

- під час вирішення питання щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі підлягають оцінці в сукупності: наявність порушеного інтересу держави; особливі обставини, які зумовлюють виключність прокурорського представництва; наявність компетентного органу та фактичне нездійснення ним належного захисту такого інтересу;

- Деснянською окружною прокуратурою міста Києва під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12026100030000508 від 06.03.2026 та виконання повноважень, передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено обставини надмірного витрачання коштів місцевого бюджету при виконанні договору підряду від 20.04.2026 № 013889-а.

Рішенням Київської міської ради від 14.12.2023 № 7530/7571 затверджено Програму економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024- 2026 роки, а рішенням Київської міської ради від 18.12.2025 № 313/10780 «Про бюджет міста Києва на 2026 рік» передбачено відповідні бюджетні призначення. На їх виконання Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією прийнято розпорядження від 25.02.2026 № 185, яким здійснено розподіл асигнувань на фінансування заходів з відновлення житлового фонду, пошкодженого/знищеного внаслідок збройної агресії, у тому числі капітального ремонту житлового будинку на вул. Мілютенка, 11 у місті Києві.

За рахунок зазначених бюджетних коштів Управлінням житлово- комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації проведено закупівлю UA-2026-03-20-008284-a відновлювальних робіт з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку, пошкодженого внаслідок військової агресії Російської Федерації. За результатами проведених торгів між Управлінням та ТОВ «БК «МЕГА СТАЙЛ» укладено договір підряду від 20.04.2026 № 013889-а, пунктом 2.1 якого до ціни договору включено ПДВ. На виконання договору Управлінням на рахунок ТОВ «БК «МЕГА СТАЙЛ» перераховано 3 687 576 грн, з яких 614 596 грн становить ПДВ.

Позиція прокурора у даній справі полягає в тому, що операції з виконання відповідних робіт підлягають звільненню від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України, а відтак сплата за рахунок місцевого бюджету 614 596 грн у складі ПДВ призвела до надмірного витрачання коштів бюджету;

- спір стосується фактичного вибуття коштів місцевого бюджету, спеціально спрямованих на відновлення житлового фонду міста Києва, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації;

- Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація має не формальний, а безпосередній бюджетний і контрольний зв`язок із спірними правовідносинами, у зв`язку з чим саме цей орган визначено прокурором як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;

- Конституційний Суд України безпосередньо навів як один із можливих прикладів таких особливих обставин виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням фактів порушення або загрози порушення важливих інтересів держави, що потребують належного судового захисту. Саме цю позицію суд навів і в ухвалі про відкриття провадження у даній справі.

Обставини цієї справи безпосередньо відповідають наведеному Конституційним Судом України прикладу. Так, факт надмірного витрачання бюджетних коштів встановлено Деснянською окружною прокуратурою міста Києва не в результаті моніторингу господарської діяльності юридичних осіб з метою пошуку підстав для судового втручання, а під час здійснення конституційної функції прокуратури - процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12026100030000508 від 06.03.2026.

Порушення стосується конкретно визначених бюджетних коштів у сумі 614 596 грн. Вказані кошти були спрямовані не на господарські потреби, а на відновлення багатоквартирного житлового будинку, пошкодженого внаслідок військової агресії Російської Федерації;

- у справі № 910/10914/26 наявна сукупність індивідуальних обставин, які відрізняють її від звичайного випадку звернення суб`єкта владних повноважень до суду:

порушення виявлено прокурором саме під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням;

предметом захисту є бюджетні кошти, виділені на відновлення житла, пошкодженого внаслідок збройної агресії;

бюджет уже зазнав фактичних витрат у сумі 614 596 грн;

компетентний орган мав установлені законом бюджетні та контрольні повноваження і був належним чином повідомлений про порушення;

самостійного судового захисту компетентний орган не здійснив;

компетентний орган послідовно висловлював правову позицію про відсутність порушення, що фактично виключає звернення ним із заявленим прокурором позовом;

за відсутності прокурорського реагування відповідний бюджетний інтерес залишився б без судового захисту.

Ухвалою суду від 25.09.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "МЕГА СТАЙЛ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.

25.09.2026 в системі «Електронний суд» першим заступником керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва сформовано заперечення на клопотання Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про повернення позовної заяви (в порядку ст. 170 ГПК України).

25.09.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мега Стайл» сформовано заперечення на відповідь на відзив у відповідності до яких просив відмовити у задоволенні Позовної заяви Першого заступника керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації по справі № 910/10914/26.

29.09.2026 через Електронну пошту від Першого заступника керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва, надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

29.09.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мега Стайл» сформовано заперечення (на відповідь на відзив) у відповідності до яких представник зокрема зазначив, що звернення Прокурора із даним позовом до суду передчасним, адже Прокурор на власний розсуд встановив занадто короткий строк для вжиття заходів реагування Позивачу та Відповідачу 2 для усунення порушень, що має включати в себе проведення відповідної перевірки або звернення до уповноважених органів для проведення перевірки.

В свою чергу, Прокурор не наділений повноваженнями самостійно встановлювати обов`язкові для інших органів строки реагування, тобто діяв з перевищенням наданих йому повноважень та втрутився у внутрішню діяльність Позивача та Відповідача 2.

За таких обставин представник вважає, що звернення прокурора до суду не відповідає вимогам статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а також усталеним правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, сформованим, зокрема, у справах господарської юрисдикції, відповідно до яких представництво інтересів держави прокурором є можливим виключно за умови доведеності реальної, фактичної бездіяльності уповноваженого органу, його відмови або об`єктивної неспроможності здійснювати такий захист, а не на підставі припущень, попередніх з`ясувань чи формального листування.

Формальне листування не є і не може вважатися доказом бездіяльності уповноваженого органу у розумінні статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Ухвалою суду від 30.09.2026 заяву Першого заступника керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.

У зв`язку з тривалою повітряною тривогою в місті Києві розгляд справи призначений на 01.10.2026 був знятий, продовжено строк підготовчого провадження у справі та ухвалою суду від 01.10.2026 відкладено підготовче засідання на 13.10.26 о 12:00 год.

05.10.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мега Стайл» сформовано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження.

05.10.2026 через систему "Електронний суд" від Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

08.10.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мега Стайл» сформовано Додаткові пояснення у справі.

Ухвалою суду від 13.10.2026 відкладено підготовче засідання на 03.11.26 о 10:30 год.

20.10.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мега Стайл» сформовано Додаткові пояснення у справі.

30.10.2026 в системі «Електронний суд» представником Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Мега Стайл» сформовано Додаткові пояснення у справі.

30.10.2026 через систему "Електронний суд" від Першого заступника керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва, надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 02.11.2026 заяву Першого заступника керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.

У судовому засіданні 03.11.2026 прокурор та представники відповідача 1 та відповідача 2 приймали участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Представник Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.

Подаючи в інтересах держави позов і визначаючи Деснянську районну в місті Києві державну адміністрацію в якості Позивача, Прокурор підтвердив існування органу виконавчої влади, який має процесуальну правоздатність, здатен самостійно захистити своє право чи охоронюваний законом інтерес у приватно-правових відносинах і не обмежений строком давності на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

З матеріалів справи вбачається, що Прокурором повідомлено листами від 11.06.2026 № 57-4660ВИХ-26, 29.06.2026 № 57- 5223ВИХ-26, 29.06.2026 № 57-5224ВИХ-26, 28.07.2026 № 57-6149ВИХ-26 Київську міську раду та Деснянську районну в місті Києві державну адміністрацію щодо виявлених порушень та необхідності вжиття заходів.

За інформаціями Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, в тому числі на виконання доручень Київського міського голови, від 24.06.2026 № 100-4031, від 08.07.2026 та від 27.08.2026 за договором № 013889-а відсутні підстави для застосування податкової пільги за пунктом 197.15 статті 197 ПК України.

Судом встановлено, що Рішенням Київської міської ради від 14.12.2023 № 7530/7571 затверджено Програму економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024 - 2026 роки (далі - Програма), якою розподілені обсяги асигнувань на фінансування капітальних видатків за рахунок бюджетних коштів за напрямами їх використання та головними розпорядниками, зокрема головному розпоряднику бюджетних коштів - Деснянській районній в місті Києві державній адміністрації, із бюджету міста Києва, виділено кошти в сумі понад 600 млн грн, з яких на капітальні вкладення - понад 215 млн грн, на капітальний ремонт - понад 384 млн грн.

На виконання Програми, а також рішення Київської міської ради від 18.12.2025 № 313/10780 «Про бюджет міста Києва на 2026 рік», Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією видано розпорядження від 25.02.2026 № 185 «Про затвердження адресного переліку з відновлення об`єктів житлового фонду Деснянського району, пошкоджених/знищених внаслідок збройної агресії, за рахунок коштів місцевих бюджетів».

Вказаним розпорядженням у 2026 році здійснено розподіл асигнувань на фінансування заходів з відновлення об`єктів житлового фонду пошкоджених/знищених внаслідок збройної агресії, зокрема капітального ремонту житлового будинку на вул. Мілютенка, 11 у місті Києві, замовником якого визначено Управління житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.

У березні-квітні 2026 року, Управлінням житлово-комунального господарства Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Управління) проведено процедуру публічних закупівель з відновлювальних робіт (капітального ремонту) багатоквартирного житлового будинку по вул. Мілютенка, 11 у Деснянському районі міста Києва, пошкодженого внаслідок військової агресії Російської Федерації (унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель: UA-2026-03-20-008284-a).

Очікувана вартість закупівлі визначена у сумі 3 803 726,40 грн з ПДВ.

Згідно з Протоколом затвердження річного плану закупівель UA-P-2026-03-09-013889-a джерелом фінансування закупівлі є кошти місцевого бюджету.

За результатами проведених торгів Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «МЕГА СТАЙЛ» (далі - ТОВ «БК «МЕГА СТАЙЛ») обрано переможцем.

20.04.2026 між Управлінням та ТОВ «БК «МЕГА СТАЙЛ» укладено договір підряду № 013889-а з відновлювальних робіт (капітального ремонту) житлового будинку на вул. Мілютенка, 11 у Деснянському районі міста Києва, пошкодженого внаслідок військової агресії Російської Федерації (далі - Договір).

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що ціна цього договору на момент підписання визначається пропозицією переможця торгів та складає 3 799 511,70 грн, у тому числі ПДВ - 633 251,60 грн.

29.06.2026 Деснянською окружною прокуратурою міста Києва було надіслано на адресу Київської міської ради в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» лист № 57- 5223ВИХ-26 яким встановлено строк до 06.07.2026 про повідомлення чи вживались КМР заходи спрямовані на захист інтересів територіальної громади міста Києва, а також просив надати реквізити разрахункового рахунку.

08.07.2026 Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією надано відповідь на запит № 57- 5223ВИХ-26 у якій остання повідомила, що за відсутності прямого законодавчого регулювання операції з капітального ремонту та реконструкції житлових будинків, що здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, підлягають оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах.

22.07.2026 Деснянською окружною прокуратурою міста Києва було надіслано повторно в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» лист №57-5921ВИХ-26 про надання у строк до 24.07.2026 повні та чинні реквізити дохідного рахунку бюджету міста Києва по Деснянському району, відкритого в органах Державної казначейської служби України.

24.07.2026 Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією надано відповідь на запит №57-5921ВИХ-26 у якій остання повідомила, що Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація наділена необхідним обсягом процесуальної дієздатності для захисту власних інтересів та, як наслідок, інтересів держави самостійно, тобто без залучення третіх осіб, що і буде реалізовано за першої потреби.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частина 5 статті 53 ГПК України встановлює, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У положеннях частини 4 статті 53 ГПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Станом на дату звернення до суду з позовом діяла наступна редакція частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»: прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання, зокрема, щодо доведення прокурором наявності підстав для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави та наголосила на тому, що встановлена частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, а саме «Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №698/119/18, від 28.09.2022 у справі №483/448/20, від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц)».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 сформульовано висновок, зокрема, про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Обставини щодо бездіяльності компетентного органу повинні бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Відповідно до положень ст. 1 Закон України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Місцеві державні адміністрації є юридичними особами (ст. 4 Закон України «Про місцеві державні адміністрації»).

Суд стверджує, що Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація є належним та повноцінним суб`єктом, із достатнім обсягом правоздатності для звернення до суду з позовом з метою захисту прав та інтересів, що фактично нівелює участь прокурора у даному процесі.

У своїх поясненнях сформованих в системі «Електронний суд» 25.09.2026 прокурор зокрема зазначив, що у справі № 910/10914/26 наявна сукупність індивідуальних обставин, які відрізняють її від звичайного випадку звернення суб`єкта владних повноважень до суду:

порушення виявлено прокурором саме під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням;

предметом захисту є бюджетні кошти, виділені на відновлення житла, пошкодженого внаслідок збройної агресії;

бюджет уже зазнав фактичних витрат у сумі 614 596 грн;

компетентний орган мав установлені законом бюджетні та контрольні повноваження і був належним чином повідомлений про порушення;

самостійного судового захисту компетентний орган не здійснив;

компетентний орган послідовно висловлював правову позицію про відсутність порушення, що фактично виключає звернення ним із заявленим прокурором позовом;

за відсутності прокурорського реагування відповідний бюджетний інтерес залишився б без судового захисту.

Отже, прокурор вважає, що у даній справі не набуває статусу альтернативного позивача поряд із Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією, а реалізує субсидіарну конституційну функцію лише тому, що за конкретних встановлених обставин захист інтересів держави компетентним органом фактично не здійснюється.

Окрім того прокурор зазначає, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 24.06.2026 у справі № 908/450/25, враховуючи саме Рішення Конституційного Суду України № 6-р(ІІ)/2025, зазначив, що до 1 січня 2027 року відповідні положення частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» залишаються чинними у редакції, яка діяла до ухвалення цього Рішення, а тому підлягають застосуванню всіма суб`єктами правової системи, у тому числі при здійсненні господарського судочинства.

Суд звертає увагу прокурора, що у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.07.2026 № 910/16365/25 викладено наступну позицію:

« 57. Натомість у справі, що переглядається, заступник Генерального прокурора, з посиланням на ч.3 ст.23 Закону "Про прокуратуру", звернувся з позовом 29.12.2025, тобто після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 03.12.2025 №6-р(ІІ)/2025.

58. Однак суттєвою та головною відмінністю в обставинах наведених вище справ та цієї справи є те, що в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що визнання правового акта неконституційним означає скасування Конституційним Судом презумпції конституційності правового акта, яка діяла до цього, при цьому саме рішення Конституційного Суду не призводить до неконституційності цього акта, воно лише встановлює її.

59. Також Північний апеляційний господарський суд вказав, що не лише Конституційний Суд України вправі оцінити на відповідність Конституції України той чи інший закон чи інший правовий акт, оскільки ст.11 ГПК визначено, що якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

60. Такі висновки суду апеляційної інстанції відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.03.2024 у справі №921/229/22:

"51. Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки на момент звернення прокурора з позовом до суду положення абз.8 ч.5 ст.11 Закону "Про управління об`єктами державної власності" вже було визнано неконституційним, то задоволення позовних вимог (виконання яких здійснювалося би на майбутнє) суперечитиме принципу правової визначеності, що є невід`ємним елементом принципу верховенства права.

52. Верховний Суд відхиляє доводи прокурора та погоджується із висновками суду апеляційної інстанції з таких мотивів.

…

59. Частина 6 ст.11 ГПК передбачає, що якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.

60. Верховний Суд вважає, що абз.8 ч.5 ст.11 Закону "Про управління об`єктами державної власності" не підлягає застосуванню до спірних правовідносин як такий, що суперечить Конституції України, з мотивів, викладених у рішенні Конституційного Суду України.

…

77. Таким чином, оскільки норму абз.8 ч.5 ст.11 Закону "Про управління об`єктами державної власності" вже визнано такою, що не відповідає Конституції України, то у Верховного Суду відсутні передбачені ч.6 ст.11 ГПК підстави для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності такої норми.

78. Враховуючи наведене, керуючись ч.6 ст.11 ГПК, Верховний Суд дійшов висновку, що абз.8 ч.5 ст.11 Закону "Про управління об`єктами державної власності" не підлягає застосуванню, а тому позов прокурора, поданий на підставі цієї норми, задоволенню не підлягає. Суд апеляційної інстанції дійшов правильних по суті висновків, однак з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові".

61. Верховний Суд також неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19). Про це також зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19.

62. Питання застосовності (незастосовності) певного нормативно-правового акта до обставин справи суд з`ясовує, зокрема, у порядку вирішення конкуренції правових норм.

63. Відповідно до ч.6 ст.11 ГПК, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.

64. Крім того, суди мають керуватися принципом законності та загальним правилом щодо переваги нормативно-правового акта вищої юридичної сили над нормативно-правовим актом нижчої юридичної сили (виходячи з ієрархії нормативно-правових актів).

65. Такі висновки викладено у пунктах 41-44 постанови Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №910/15990/23».

З огляду на вище зазначене, суд дійшов висновку, що Прокурором під час розгляду справи не обґрунтовано винятковості даного спору, зокрема, в частині бездіяльності Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, оскільки з долучених прокурором листів зокрема від 24.07.2026 яким Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила, що Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація наділена необхідним обсягом процесуальної дієздатності для захисту власних інтересів та, як наслідок, інтересів держави самостійно, тобто без залучення третіх осіб, що і буде реалізовано за першої потреби, а відтак вбачається, що остання уповноважена на звернення до суду з позовом в межах спірних правовідносин.

Станом на дату звернення до суду з позовом у рішенні від 03.12.2025 у справі № 6-р(II)/2025 Конституційний Суд України зауважив, що «у цьому контексті прокуратуру не можна розглядати як орган універсального представництва держави у суді. Вона є органом обмеженого представництва, покликаним втручатися лише за відсутності або об`єктивної неможливості реалізації судового захисту з боку уповноваженого органу, а не замінювати його. <…> Водночас відсутність органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, що її в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону визначено як один із випадків представництва прокурором інтересів держави в суді, за своєю суттю є фактом, що підлягає доведенню прокурором і встановленню судом, та не створює дискреції, межі якої не визначені приписами права <…>.

Як виснував Конституційний Суд України, «Конституція України закріплює вичерпний перелік функцій прокуратури. Представництво прокуратурою інтересів держави в суді визначене як функція, що може здійснюватися у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Не допускається її розширення на рівні правозастосовної практики».

«Розв`язуючи питання про конституційність абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, Конституційний Суд України виходить із того, що в ньому йдеться про виключні випадки представництва прокуратурою (прокурором) інтересів держави в суді відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України [абзац п`ятий, перше, друге речення абзацу дев`ятого підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 5.06.2019 № 4-р(II)/2019].

Такі випадки в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону сформульовані через перелік, а саме: якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Конституційний Суд України, вирішуючи цю справу, керується юридичною визначеністю як складником принципу верховенства права, що зобов`язує законодавця встановлювати межі дискреції органів публічної влади, а також ураховує загальновизнану вимогу міжнародного права щодо потреби детального врегулювання на рівні закону діяльності органів прокуратури поза сферою кримінального права.

Конституційний Суд України зазначає, що законодавець має обов`язок та не позбавлений можливості конкретизувати перелік випадків представництва прокурором інтересів держави в суді, зокрема вказавши на критерії/ознаки їх установлення, для визначення меж дискреції прокурора.

Приписи «не здійснює» та неналежним чином «здійснює», ужиті в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону, є оцінними. Оскільки Закон не визначає відповідних випадків та критеріїв/ознак для встановлення цих випадків, прокурор отримує дискрецію щодо встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, межі якої чітко і зрозуміло не визначені Законом. Хоча Закон передбачає судовий контроль за застосуванням цього повноваження, відсутність чіткої вказівки на відповідні випадки, критерії/ознаки встановлення цих випадків для визначення меж дискреції, якими мають керуватися і прокурор, і суд, підриває юридичну визначеність приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону.

Невизначення в Законі меж дискреції для прокурора і суду, які розв`язують питання про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, має наслідком можливість керуватися цим органам фактично лише власним суб`єктивним розумінням того, що означає «не здійснює» або «неналежним чином здійснює». Це вказує на те, що дискреція прокурора та суду, яка випливає зі змісту відповідних приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, є такою, що її межі не визначені Законом чітко і зрозуміло.

Таке нормативне регулювання закладає підґрунтя не лише для різного застосування відповідної норми на практиці та невизначеності ситуацій і правовідносин, а й для можливих зловживань та необґрунтованого втручання прокурора у законну діяльність різних суб`єктів в усіх сферах суспільного життя».

У рішенні від 03.12.2025 у справі № 6-р(II)/2025 Конституційний Суд України виснував, що «окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, не відповідають вимозі юридичної визначеності як складнику конституційного принципу верховенства права «(правовладдя)».

Визнання правового акта неконституційним означає скасування Коституційним Судом презумпції конституційності правового акта, яка діяла до цього, при цьому саме рішення Конституційного Суду не призводить до неконституційності цього акта, воно лише встановлює її.

Утім, не лише Конституційний Суд України вправі оцінити на відповідність Конституції України той чи інший закон чи інший правовий акт. Статтею 11 ГПК України визначено, що якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

До того ж абзац перший частини 6 статті 11 ГПК України покладає на господарський суд обов`язок не застосовувати закон чи інший правовий акт, якщо такий суперечить Конституції України, і застосовувати норми Конституції України як норми прямої дії. Так само частина 7 цієї статті зобов`язує суд у разі невідповідності правового акту вищої юридичної сили застосовувати норми правового акту вищої юридичної сили.

Крім того, на прокурора, як на будь-якого учасника судового процесу, покладено загальний обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що позовну заяву підписано особою, яка не є на те уповноваженою, суд дійшов висновку залишити позовну заяву без розгляду.

Аналогічні висновки здійснені Верховним Судом у постановах від 10.06.2026 у справі № 910/403/26 та від 08.07.2026 у справі № 910/16365/25.

Крім того, суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, приймаючи до уваги положення статті 7 Закону України «Про судовий збір», враховуючи те, що Прокурором не подано клопотання про повернення судового збору, суд не вбачає правових підстав для вирішення питання про повернення з Державного бюджету України суми судового збору, сплаченого Прокурором при зверненні до Господарського суду міста Києва з позовною заявою.

Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 226 та статтею 234 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Першого заступника керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації - залишити без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.11.2026.

Суддя Владислав ДЕМИДОВ

Часті запитання

Який тип судового документу № 141226722 ?

Документ № 141226722 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 141226722 ?

Дата ухвалення - 03.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141226722 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141226722 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141226722, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 141226722, Господарський суд м. Києва було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 141226722 відноситься до справи № 910/10914/26

Це рішення відноситься до справи № 910/10914/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141226721
Наступний документ : 141226723