Рішення № 141226676, 05.11.2026, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
05.11.2026
Номер справи
910/10209/26
Номер документу
141226676
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2026Справа № 910/10209/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОПРОМ-СЕРВІС"

до Акціонерного товариства "Гарантований покупець"

про стягнення 1 324 520,77 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ю.В. Завадська

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОПРОМ-СЕРВІС" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Гарантований покупець"(далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором № 924/01 від 01.11.2019 у розмірі 1 324 520,77 грн, з яких: 872 793,87 грн основного боргу; 349 287,20 грн інфляційного збільшення боргу; 102 439,70 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 924/01 від 01.11.2019 щодо оплати за поставлену покупцю (відповідачу) електричну енергію у травні 2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/10209/26, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/10209/26.

27.08.2026 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі щодо зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог на суму 767 360,34 грн.

10.09.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повністю заперечував проти задоволення позову з огляду на наступне:

- порядок виконання грошових зобов`язань Гарантованим покупцем в частині здійснення оплати виробникам електричної енергії за "зеленим" тарифом підпадає під спеціальне правове регулювання, визначене Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 № 641, який передбачає обумовленість виконання таких зобов`язань 100% оплатою у відповідному обсязі оператором системи передач послуги перед Гарантованим покупцем у відповідному розрахунковому періоді. Несвоєчасне виконання оператором системи передач (НЕК "УКРЕНЕРГО") своїх зобов`язань за договором по оплаті послуги перед Гарантованим покупцем за розрахункові періоди виключає підстави вважати, що відповідачем порушено умови виконання своїх зобов`язань, з оплати вартості відпущеної позивачем за "зеленим" тарифом електричної енергії;

- договірні зобов`язання виникли в умовах дії воєнного стану, введеного на території України з 24.02.2022, а отже розрахунки з оплати електричної енергії, мають здійснюватись з врахуванням положень наказів Міністерства енергетики України, зокрема, наказу № 140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" від 28.03.2022 та наказу № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим" тарифом" від 15.06.2022;

- позивач має перед відповідачем заборгованість з оплати частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії на розмір якої зменшуються спірні зобов`язання Гарантованого покупця;

- позивачем заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати, які є похідними від основного зобов`язання, і на думку відповідача, не підлягають задоволенню з огляду на необґрунтованість;

- відповідач звернув увагу на настання обставин непереборної сили (форс-мажор), про які відповідач повідомляв усіх своїх контрагентів, у тому числі позивача, на своєму офіційному вебсайті в мережі Інтернет, що з урахуванням важливості Гарантованого покупця для економіки України, особливо в період дії режиму воєнного стану, унеможливлює стягнення з відповідача основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат.

15.09.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що фінансова взаємодія між відповідачем та НЕК "УКРЕНЕРГО" не змінює та не припиняє його зобов`язання перед позивачем, а також не впливає на визначені законодавством та Договором строки здійснення остаточних розрахунків.

Позивач наголошує, що за Договором № 17094/01 від 29.05.2019, з урахуванням додаткових угод, саме на відповідача покладено обов`язок здійснювати оплату відпущеної електричної енергії, виробленою продавцем за "зеленим" тарифом. Тобто, Договір № 17094/01 від 29.05.2019 укладений між позивачем та відповідачем є двостороннім, в якому не передбачено можливість невиконання зобов`язання, в тому числі уникнення відповідальності у зв`язку з невиконанням зобов`язання третіми особами перед відповідачем,

У відповіді на відзив позивач вказав, що накази № 140 і № 206 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань Гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за Договором. Крім того, на думку позивача, вказані накази не звільняють відповідача від обов`язку щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар. Відтак, вказані накази не є підставою для Гарантованого покупця не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами Договору.

Щодо посилання відповідача на обставини непереборної сили та як наслідок, неможливість стягнення з відповідача боргу, позивач вважає такі посилання безпідставними.

21.09.2026 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що відповідач не визнає факт прострочення грошового зобов`язання оскільки він при оплаті вартості електроенергії за укладеним Договором діяв і діє в рамках чинного законодавства, яке регулює правовідносини сторін на ринку електричної енергії, а отже прострочення грошового зобов`язання відсутнє як таке.

15.10.2026 до суду від позивача надійшла заява про часткову відмову від позову, в якій позивач просить суд закрити провадження у справі № 910/10209/26 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію в сумі 289 991,27 грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2026 закрито провадження у справі № 910/10209/26 в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію у травні 2022 року в розмірі 289 991,27 грн.

Суд розглядає позовні вимоги про стягнення з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" 582 802,60 грн основного боргу, 349 287,20 грн інфляційних втрат та 102 439,70 грн 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань і додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, та дослідивши матеріали справи, суд,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

16.07.2019 між Державним підприємством "Гарантований покупець" (нова назва - Акціонерне товариство "Гарантований покупець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОПРОМ-СЕРВІС" було укладено Договір № 924/01 (далі - Договір).

16.04.2020 між Державним підприємством "Гарантований покупець" (нова назва - Акціонерне товариство "Гарантований покупець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОПРОМ-СЕРВІС" було укладено Додаткову угоду № 1108/01/20 до Договору.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 1108/01/20 від 16.04.2020 сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова "виробник за "зеленим" тарифом" замінити словами "продавець за "зеленим" тарифом".

Сторони дійшли згоди статті 1-7 договору викласти в новій редакції (п. 2 Додаткової угоди №1108/01/20 від 16.04.2020).

Відповідно до п. 1.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1108/01/20 від 16.04.2020), продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Згідно з п. 2.3 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1108/01/20 від 16.04.2020), продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

В пунктах 2.4, 2.5 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1108/01/20 від 16.04.2020) сторони погодили, що продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Відповідно до п.п. 3.1-3.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1108/01/20 від 16.04.2020), обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 4.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 1687/07/24 від 30.01.2024 продавець має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору.

За положеннями п. 4.4 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1108/01/20 від 16.04.2020), гарантований покупець зобов`язаний, зокрема, здійснювати купівлю та продаж електричної енергії в обсязі, визначеному відповідно до Порядку, а також своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки за куплену у продавця електричну енергію.

У п. 7.4 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1108/01/20 від 16.04.2020), визначено, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу.

01.04.2021 між Державним підприємством "Гарантований покупець" (нова назва - Акціонерне товариство "Гарантований покупець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОПРОМ-СЕРВІС" було укладено Додаткову угоду № 1377/02/21 до Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1377/02/21 від 01.04.2021), оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Судом з матеріалів справи встановлено, що на виконання умов Договору позивачем у травні 2022 року було вироблено та продано, а відповідачем придбано електричну енергію на загальну суму 1 982 866,22 грн, що підтверджується Актом купівлі - продажу електроенергії за травень 2022 року.

Відповідач здійснив часткову оплату за отриману електричну енергію у травні 2022 року на загальну суму 342 712,01 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 222 401 від 16.05.2022 на суму 120 784,70 грн, платіжною інструкцією № 223 475 від 25.05.2022 на суму 131 039,42 грн та платіжною інструкцією № 225 512 від 07.06.2022 на суму 90 887,89 грн.

Крім того, між Державним підприємством "Гарантований покупець" (нова назва - Акціонерне товариство "Гарантований покупець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОПРОМ-СЕРВІС" було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується відповідними актами зарахування.

Судом встановлено, що відповідно до Акту зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог від 25.03.2024 заборгованість відповідача перед позивачем за закупівлю електричної енергії у травні 2022 року становила 1 640 154,21 грн, а заборгованість позивача перед відповідачем за послуги з відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії балансуючої групи у травні 2022 року становить 564 739,39 грн. Після проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, зобов`язання позивача перед відповідачем припинилось, а зобов`язання відповідача перед позивачем у травні 2022 року становить 1 075 414,85 грн.

Відповідно до Акту зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог від 21.10.2025 заборгованість відповідача перед позивачем за травень 2022 року становила 1 075 414,85 грн. Після проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, сторони погодили, що зобов`язання відповідача перед позивачем у травні 2022 року становить 1 050 980,75 грн.

Відповідно до Акту зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог від 10.04.2026 заборгованість відповідача перед позивачем за травень 2022 року становила 1 050 980,75 грн. Після проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, сторони погодили, що зобов`язання відповідача перед позивачем у травні 2022 року становить 945 770,03 грн.

Відповідно до Акту зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог від 29.07.2026 заборгованість відповідача перед позивачем за травень 2022 року становила 945 770,03 грн. Після проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, сторони погодили, що зобов`язання відповідача перед позивачем у травні 2022 року становить 872 793,87 грн.

Відповідно до Акту зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог від 12.10.2026 заборгованість відповідача перед позивачем за закупівлю електричної енергії у травні 2022 року становила 872 793,87 грн. Після проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, зобов`язання позивача перед відповідачем припинилось, а зобов`язання відповідача перед позивачем у травні 2022 року становить 582 802,60 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ч. 3 ст. 714 ЦК України).

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 662 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Спір у даній справі виник у зв`язку з нездійсненням відповідачем остаточного розрахунку з позивачем за відпущену останнім за Договором у травні 2022 року електричну енергію за "зеленим" тарифом.

Спірні правовідносини регулюються нормами ЦК України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою від 26.04.2019 № 641.

Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до п. 10, 16, 72 ч. 1 ст. 1 Закон України "Про ринок електричної енергії" (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) виробник електричної енергії (далі - виробник) - суб`єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії; гарантований покупець електричної енергії (далі - гарантований покупець) - суб`єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов`язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством; Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з ч. 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пусковому комплексі) з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі об`єкти суб`єктів господарювання включені до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому в кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики або чергах їх будівництва (пусковому комплексі) з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - виробленої лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку.

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.

Відповідно до ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Порядком № 641 визначено порядок продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом та обліку електричної енергії, виробленої активними споживачами, а також розрахунків за неї.

Відповідно до п. 8.4 Порядку № 641 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), фактичний обсяг відпущеної/спожитої продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до Договору.

У пункті 3.3 Договору міститься відсильна норма, відповідно до якої вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку № 641.

Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги НКРЕКП) з посиланням на пункт 10.4 Порядку № 641(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Аналогічна правова позиція щодо остаточного розрахунку за електричну енергію з виробником за "зеленим" тарифом викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.

Пунктом 10.1 Порядку № 641 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку (АКО), підписаної кваліфікованим електронним підписом (КЕП) уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Пунктом 10.4 Порядку № 641 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Таким чином, виходячи з наведених положень, оплату відповідач зобов`язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100 %) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 09.09.2022 № 1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року (оприлюднено 12.09.2022).

Таким чином відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у травні 2022 року у строк протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення зазначеної вище постанови регулятора.

З огляду на встановлені Договором строки оплати та враховуючи норми чинного законодавства, відповідач був зобов`язаний здійснити оплату відпущеної електричної енергії за травень 2022 року у строк до 15.09.2022 (включно).

Отже, з огляду на встановлений порядок, строк оплати за електричну енергію є таким, що настав.

Враховуючи часткову оплату відповідачем заборгованості та зарахування сторонами зустрічних однорідних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за куплену у травні 2022 року електричну енергію становить 582 802,60 грн.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, вказує на те, договірні зобов`язання сторін за 2021-2022 роки пов`язані з настанням обставин непереборної сили, оскільки вони виникли в умовах дії воєнного стану, введеного на території України з 24.02.2022, а отже розрахунки з оплати електричної енергії за Договором, на думку відповідача, мають здійснюватись з повним врахуванням положень наказів Міністерства енергетики України, зокрема, наказу № 140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" від 28.03.2022 та наказу № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим" тарифом" від 15.06.2022.

Відповідач також зазначає, що позивачем не враховано, що зобов`язання сторін в заявлений період виникли під час дії воєнного стану. У зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан указами Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", який діє станом і на сьогодні.

З метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану, Міністерством енергетики України прийнято накази № 140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" від 28.03.2022 та № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" від 15.06.2022.

Наказом № 140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" від 28.03.2022 Міністерство енергетики України встановило обов`язок ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ", з дати набрання чинності цим наказом на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з відповідачем, із дотриманням Порядку № 641 та з урахуванням таких положень:

- за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ") станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно до таких показників: сума, що дорівнює значенню 15% від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з сонця ( п 1.1.1 наказу № 140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" від 28.03.2022);

- у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1.1.1 - 1.1.5 цього пункту, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1.1.1 - 1.1.5 цього пункту, а підпункт 1.1.6 цього пункту не застосовується (п. 1.2 наказу № 140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" від 28.03.2022);

- за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ") станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1.1.1 - 1.1.5 цього пункту (п.1.3 наказу № 140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" від 28.03.2022).

Наказом № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" від 15.06.2022 встановлено, що ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ", із дотриманням вимог Порядку № 641, та з урахуванням положень, викладених у пункті 2 цього наказу.

Пунктом 2 наказу № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" від 15.06.2022 визначено, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ") станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно до таких показників: сума, що дорівнює значенню 18 % від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з сонячного випромінювання.

Таким чином, відповідач стверджує, що він здійснює діяльність з дотриманням вимог Порядку № 641 та з урахуванням наказів № 140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" від 28.03.2022 та № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" від 15.06.2022.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 погодилась із наведеними висновками суду касаційної інстанції і додатково зазначила, що метою наказів № 140 та № 206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.

Отже, Міністерство енергетики України змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено на Державне підприємство "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Між тим наказ № 206, як і попередній наказ № 140 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом" на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641.

Оскільки положення наказів № 140 та № 206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за договором, укладеним з виробником електричної енергії за "зеленим" тарифом на час дії особливого періоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію виробника за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності/відсутності на рахунках Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4 Порядку № 641.

Міністерство енергетики наказом № 136 від 01.04.2024 скасувало дію наказу № 206, яким встановлювались для Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" мінімальні відсотки виплат виробникам електроенергії з ВДЕ (відновлювальні джерела електроенергії) вартості отриманої електроенергії.

Відтак, відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо розміру виплат, які передбачені пунктом 10.1 Порядку № 641.

Крім того, відповідач заперечуючи проти задоволення позову, вказує, що наявність заборгованості оператора системи передач (НЕК "УКРЕНЕРГО") перед гарантованим покупцем виключає виникнення зобов`язання гарантованого покупця з оплати вартості відпущеної продавцям за "зеленим" тарифом електричної енергії.

Суд відхиляє вказані твердження відповідача, як безпідставні, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом", отриманої у травні 2022 року.

Факт наявності боргу НЕК "УКРЕНЕРГО" не може звільняти відповідача від виконання зобов`язань щодо оплати купленої у позивача електричної енергії, оскільки вказані обставини не визначені нормами закону як такі, що звільняють від виконання зобов`язання.

Умовами Договору обов`язок гарантованого покупця з оплати вартості купленої у виробника електричної енергії не ставиться в залежність від виконання НЕК "УКРЕНЕРГО" своїх зобов`язань перед гарантованим покупцем, тому недодержання своїх обов`язків НЕК "УКРЕНЕРГО" не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов`язань з оплати вартості обсягу купленої електричної енергії за "зеленим" тарифом.

Також заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на положення абз. 3 пп. 12 п. 1 Постанови № 332 (в редакції постанови НКРЕКП від 03.04.2024 № 652), згідно яких гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.

З наведеного вбачається право відповідача припинити свої зобов`язання перед позивачем за спірний період шляхом зарахування зустрічних вимог, що відповідно до ч. 2 ст. 601 ЦК України може здійснюватися за заявою.

Матеріали справи містять докази здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог.

Матеріали даної справи не містять належних доказів наявності безспірної заборгованості позивача в сумі 582 802,60 грн. Відтак, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами відсутність підстав для стягнення з нього коштів у сумі 582 802,60 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на настання обставин непереборної сили, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відтак на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.

Відповідно до пунктів 1.15.4, 1.15.7 Правил ринку учасник ринку, який зазнав впливу форс-мажору, зобов`язаний негайно за допомогою будь-якого засобу зв`язку повідомити ОСП та Регулятора про настання форс-мажору не пізніше ніж через 2 робочі дні з моменту виникнення форс-мажору, а також надати у письмовій формі офіційне підтвердження настання форс-мажорних обставин. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про неможливість виконання прийнятих за цими Правилами зобов`язань позбавляє відповідного учасника ринку права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання вимог за цими Правилами. Наявність обставин форс-мажору підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або відповідними територіальними відділеннями.

Відповідно до п. 5.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1108/01/20 від 16.04.2020) обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожі атаки, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення. захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, що спричиняють неможливість виконання однією зі сторін зобов`язань за Договором.

Згідно з п. 5.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1108/01/20 від 16.04.2020) при настанні обставин непереборної сили сторони звільняються від виконання зобов`язань за цим Договором на термін дії обставин непереборної сили і усунення їх наслідків.

Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства (п. 5.3 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1108/01/20 від 16.04.2020)).

Відповідно до п. 5.4 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1108/01/20 від 16.04.2020) потерпіла сторона негайно надсилає будь-яким доступним засобом зв`язку повідомлення другій стороні про подію, що оголошується обставиною непереборної сили, і якомога швидше подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події.

Так, відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 за № 2024/02.0-7.1, яким Торгово-промислової палати України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою запровадження воєнного стану, та підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору.

Однак, порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 №40(3) (з наступними змінами) (далі - Регламент).

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) здійснюється сертифікатом про такі обставини.

За умовами п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов`язань/обов`язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 Регламенту).

Отже, із вказаного можна дійти висновку, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом, а не листом на сайті Торгово-промислової палати України.

Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Більш того, загальний офіційний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов`язання.

Суд зауважує, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України та ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

Тобто, введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами.

Крім того, відповідачем не надано відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання конкретного зобов`язання.

Суд відхиляє доводи відповідача про повідомлення всіх своїх контрагентів, у тому числі позивача, про настання обставин непереборної сили шляхом оприлюднення відповідного повідомлення на своєму офіційному вебсайті в мережі Інтернет, оскільки як Правилами ринку, так і умовами Договору визначено чіткий порядок повідомлення іншої сторони Договору про настання форс-мажорних обставин, однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача у визначеному Договором порядку про настання форс-мажорних обставин, а також відповідний сертифікат Торгово-промислової палати, який би підтверджував, що порушення зобов`язання за Договором з боку Державного підприємства "Гарантований покупець" сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин.

За таких обставин, доводи відповідача про настання форс-мажорних обставин є необґрунтованими.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами обставини, на які він посилався у відзиві на позовну заяву, суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Відтак, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОПРОМ-СЕРВІС" про стягнення з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" 582 802,60 грн заборгованості за поставлену електричну енергію у травні 2022 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

У зв`язку із простроченням відповідачем оплати відпущеної електричної енергії за "зеленим" тарифом, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 102 439,70 грн та інфляційні втрати у сумі 349 287,20 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Така плата за користування чужими коштами не є штрафною санкцією.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Враховуючи, що відповідачем порушено строк виконання грошового зобов`язання за Договором, суд дійшов висновку, що наявні підстави для нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму основного боргу відповідно до статті 625 ЦК України.

Судом встановлено, що позивач здійснив нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму 872 793,87 грн у період з 16.09.2022 по 14.08.2026.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наведеного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунки 3 % річних у сумі 102 439,70 грн та інфляційних втрат у сумі 349 287,20 грн є обґрунтованими, арифметично вірними та підлягають задоволенню повністю.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази в порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОПРОМ-СЕРВІС" про стягнення з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" 582 802,60 грн заборгованості, 102 439,70 грн 3% річних, 349 287,20 грн інфляційних втрат.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно наявності підстав для задоволення позову не спростовує.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 19 867,84 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, отже розмір судового збору, що підлягає сплаті, підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 15 894,25 грн.

В той же час, позивач за звернення до Господарського суду міста Києва з позовом сплатив судовий збір у розмірі 19 867,84 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 506 від 14.08.2026.

Тобто позивачем при зверненні до суду із позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 3 973,59 грн за подання позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні приписи містить ч. 1 ст. 130 ГПК України, згідно яких у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що позивач відмовився від позову в частині стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію у травні 2022 року в розмірі 289 991,27 грн, суд дійшов висновку про покладення судового збору в розмірі 14 154,30 грн на відповідача та повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 1 739,95 грн.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 232, 233, 236-238, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (Україна, 01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 27; ідентифікаційний код: 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "ЕКОПРОМ-СЕРВІС" (Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ СУМСЬКА, будинок 88; ідентифікаційний код: 40877529) 582 802,60 грн (п`ятсот вісімдесят дві тисячі вісімсот дві гривні 60 коп.) основного боргу, 102 439,70 грн (сто дві тисячі чотириста тридцять дев`ять гривень 70 коп.) 3% річних, 349 287,20 грн (триста сорок дев`ять тисяч двісті вісімдесят сім гривень 20 коп.) інфляційних втрат та 14 154,30 грн (чотирнадцять тисяч сто п`ятдесят чотири гривні 30 коп.) судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія "ЕКОПРОМ-СЕРВІС" (Україна, 61002, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ СУМСЬКА, будинок 88; ідентифікаційний код: 40877529) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 739,95 грн (одну тисячу сімсот тридцять дев`ять гривень 95 коп.), сплачений за платіжною інструкцією № 506 від 14.08.2026.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.11.2026

Суддя Оксана ГУМЕГА

Часті запитання

Який тип судового документу № 141226676 ?

Документ № 141226676 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141226676 ?

Дата ухвалення - 05.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141226676 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141226676 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 141226676, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 141226676, Господарський суд м. Києва було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.

Судове рішення № 141226676 відноситься до справи № 910/10209/26

Це рішення відноситься до справи № 910/10209/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141226675
Наступний документ : 141226677