Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.2026Справа № 910/7500/26
Суддя Погрібна С.В., розглянувши без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА-3000» (адреса: 02166, м. Київ, вул. Кубанської України, буд. 26, код ЄДРПОУ: 43114778)
до відповідача ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
про стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА-3000» (далі - позивач / ТОВ «УКРАЇНА-3000») до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 220 405,97 грн шкоди.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2026 позовні вимоги залишені без задоволення.
18.10.2026, через систему "Електронний суд", від представника ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просить покласти на позивача витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 20.10.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Крім того, запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА-3000» подати свої заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення протягом 5 днів з моменту отримання даної ухвали.
28.10.2026 позивач подав до суду заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення (вх. № 07-11/89129/26), в яких зазначив, що заперечує проти задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення в заявленому розмірі, оскільки сам факт укладення Договору про надання правничої допомоги, складання Акту наданих послуг та здійснення оплати не є безумовною підставою для покладення всіх відповідних витрат на іншу сторону спору.
Наданий відповідачем опис наданих послуг професійної правничої допомоги не дає змоги належним чином перевірити порядок формування заявленої до стягнення суми 19 000,00 грн та встановити обґрунтованість вартості кожної окремої послуги, оскільки з наведеного опису неможливо однозначно встановити, чи є зазначені суми фіксованою вартістю відповідних послуг, чи вони визначені з урахуванням погодинної оплати. Саме по собі зазначення певної кількості годин у детальному описі не підтверджує, що весь указаний час був об`єктивно необхідним для виконання відповідної роботи. Так само погоджена сторонами вартість окремої послуги не звільняє заявника від необхідності обґрунтувати розмір витрат, які він просить компенсувати за рахунок іншого учасника справи.
При прийнятті додаткового рішення судом враховано наступне:
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначила, що орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу становить 30 000 грн.
З огляду на зазначене вище, судом встановлено, що відповідач попередньо визначила розмір судових витрат на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що 23.06.2026 між ОСОБА_1 (далі - Клієнт) та адвокатом Корчак Діаною Олександрівною (далі - Адвокат) укладено Договір про надання правничої допомоги № 03/26, відповідно до п. 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсягах та на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 4.1. Договору № 03/26 від 23.06.2026 за результатами надання юридичної допомоги складається Акт, що підписується представниками кожної зі Сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатом юридичної допомоги та її вартість. Акт надається Клієнту особисто або надсилається Клієнту Адвокатом факсимільним зв`язком або поштою. На письмові вимогу Клієнта Адвокат може надавати Акти про надання юридичної допомоги, в яких буде вказано перелік наданої юридичної допомоги із ідентифікацією.
16.10.2026 ОСОБА_1 (далі - Клієнт) та адвокатом Корчак Д.О. (далі - Адвокат) було підписано Акт прийому - передачі наданих послуг професійної правничої допомоги за Договором № 03/26 від 23.06.2026, відповідно до якого Сторони погодили, що у період з 15.07.2026 по 13.10.2026 адвокатом Корчак Д.О. надані наступні послуги професійної правничої допомоги у справі № 910/7500/26:
1. Комплексний юридичний аналіз документів в судовій справі № 910/7500/26 - 2000 грн;
2. Підготовка та надсилання адвокатського запиту до Міністерства економіки України - 1500 грн;
3. Підготовка відзиву на позовну заяву та доказів для суду - 5 000,00 грн;
4. Підготовка заперечень відповідно до ст. 167 ГПК України - 3 000,00 грн;
5. Подання клопотання про долучення доказів до справи - 1 500,00 грн;
6. Участь в підготовчому судовому засіданні - 2 000,00 грн;
7. Участь в судовому засіданні - 3 000,00 грн;
8. Підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення - 1 000,00 грн.
Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ склала 19 000,00 грн.
Крім того, відповідно до Детального опису, наданих послуг професійної правничої допомоги по справі № 910/7500/26, підписаний між адвокатом Корчак Д.О. та ОСОБА_1 16.10.2026 адвокатом були надані наступні послуги:
- Комплексний юридичний аналіз документів в судовій справі № 910/7500/26 - 3 години - 2 000,00 грн;
- Підготовка та надсилання адвокатського запиту до Міністерства економіки України - 2 години - 1 500,00 грн;
- Підготовка відзиву на позовну заяву та доказів для суду - 8 годин - 5 000,00 грн;
- Підготовка заперечень відповідно до ст. 167 ГПК України - 5 годин - 3 000,00 грн;
- Подання клопотання про долучення доказів до справи - 1 година- 1 500,00 грн;
- Участь у підготовчому судовому засідання - 1 година- 2 000,00 грн;
- Участь в судовому засіданні - 1 година - 3 000,00 грн;
- Підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення - 1 година - 1 000,00 грн.
З урахуванням зазначеного, 16.10.2026 адвокатом Корчак Д.О. виставлено ОСОБА_1 рахунок - фактуру № 4 на оплату послуг - надання правничої допомоги у справі № 910/7500/26 (комплексний юридичний аналіз документів в судовій справі № 910/7500/26, підготовка відзиву на позовну заяву та додатків до неї, а також надсилання їх до суду, підготовка та надсилання адвокатського запиту, підготовка та подача заперечень відповідно до ст. 167 ГПК України, подання клопотання про долучення доказів, участь в судових засіданнях) на суму 19 000,00 грн.
16.10.2026 ОСОБА_1 сплатила на користь адвоката Корчак Д.О. грошові кошти у загальному розмірі 19 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 8430-6738-7450-4685 та № 8430-6745-1040-5070.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Отже, за умовами ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Тобто стороні надано право подати відповідні докази як до закінчення судових дебатів, так і протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Положеннями частин 2, 3 статті 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, п. 269).
У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
При цьому, відповідно до висновків постанов Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України) (п. 1 ч. 2 ст. 126 та ч. 8 ст. 129 ГПК України) витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанови Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 910/6029/17, від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19, від 02.09.2020 у справі № 329/766/18, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18).
Вивчивши докази, надані відповідачем на підтвердження понесених судових витрат на оплату гонорару адвоката, суд дійшов висновку про часткове стягнення зазначених витрат на правову допомогу з позивача.
Суд дійшов такого висновку, виходячи з того, що зазначені витрати не в повній мірі відповідають критерію розумності їхнього розміру, не є співмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, необхідністю надання таких послуг.
Суд звертає увагу, що включення до складу наданих адвокатом послуг, таких як комплексний юридичний аналіз документів в судовій справі, вартістю 2000 грн, не може бути виділено в окремий вид послуг, оскільки зазначене послуга охоплюється послугою складання та подання відзиву на позовну заяву.
Також не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача витрати на правничу допомогу, понесені відповідачем, які полягають у підготовці заяви про ухвалення додаткового рішення, вартістю 1000 грн, оскільки подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору. Тому заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Крім того, суд частково погоджується з доводами позивача та суд звертає увагу на завищений розмір, наданих відповідачу послуг, з огляду на наступне.
Як вже було зазначено, види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону.
Беручи до уваги зміст статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд вважає, що «надсилання» адвокатського запиту до Міністерства економіки України не є видом адвокатської діяльності.
Крім того, в матеріалах справах відсутній зазначений адвокатський запит, а тому суд позбавлений можливості дослідити його зміст та встановити чи дійсно адвокатом Корчак Д.О. було витрачено 2 години на його підготовку.
Також суд критично ставиться до розміру послуги з подання клопотання про долучення доказів, оскільки зазначене клопотання від 04.09.2026 викладене на одній сторінці та подане у зв`язку з недоліками заяви свідка, яка була подана до суду раніше, зокрема, разом з відзивом.
При цьому, суд не погоджується з іншими доводами позивача щодо необґрунтованості та не співмірності наданих відповідачу послуг, з огляду на їх беззмістовність.
Доводи наведені позивачем у запереченнях до заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення не можуть бути підставою для позбавлення відповідача права отримати відшкодування понесених ним витрат на оплату правничої допомоги, що прямо передбачено приписами ГПК України.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі № 923/726/18, від 26.02.2020 у справі № 910/14371/18 від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
На підставі вищевикладеного, оцінивши доводи заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення та надані відповідні докази, виходячи з вищенаведених критеріїв, їх оцінки, суд з урахуванням заперечень позивача, а також критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру, та є співрозмірним із виконаною адвокатами роботою в суді, вважає за можливе частково задовольнити заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 13000 грн.
Керуючись статтями 123, 129, 238, 241, 244 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА-3000» (адреса: 02166, м. Київ, вул. Кубанської України, буд. 26, код ЄДРПОУ: 43114778) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
3. Відмовити у задоволенні решти вимог заяви.
Додаткове рішення може бути оскаржене, відповідно до частини 5 статті 244 ГПК України. Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення складено та підписано 03.11.2026.
Суддя Світлана ПОГРІБНА
Судове рішення № 141226552, Господарський суд м. Києва було прийнято 03.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/7500/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: