Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВА УХВАЛА
м. Київ
04.11.2026Справа № 910/13070/26Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімп Транс» про стягнення судових витрат у справі № 910/13070/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімп Транс» (вул. Симоненка, буд. 4, кв. 188, м. Тернопіль, 46016; ідентифікаційний код 38535484)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тахіі» (вул. Мілютенка, буд. 50, м. Київ, 02156; ідентифікаційний код 41311297)
про стягнення 62 000 грн,
Представник сторін: не викликались
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексімп Транс» (далі за текстом - ТОВ «Ексімп Транс», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тахіі» (далі за текстом - ТОВ «Тахіі», Відповідач) про стягнення 62 000 грн заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за Разовим договором-заявкою на перевезення вантажів автомобільним транспортом №О-12-8821 від 18.08.2026 транспортного експедитування вантажних перевезень від 18.08.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
15.10.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва від Відповідача надійшли додаткові пояснення, до яких додано докази сплати на користь Позивача 62 000 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2026 провадження у справі № 910/13070/26 закрито.
27.10.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про стягнення з Відповідача судових витрат оскільки Відповідачем задоволено вимоги Позивача після пред`явлення позову до суду.
Відповідно до частини 3 статті 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Відповідно до частини 6 статті 130 ГПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи звернення Позивача до суду у визначений законом строк, подана заява підлягає розгляду по суті у зв`язку з чим суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі № 550/936/18 зазначила, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується зазвичай при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду. Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.
Згідно постанови Верховного Суду від 26.03.2026 у справі № 910/14863/22, враховуючи положення статті 244 ГПК України, пунктів 1-3 частини 1 статті 232 ГПК України, у разі, якщо закінчено судове провадження (тобто, закрито провадження у справі / залишено позов без розгляду / вирішено спір по суті), і судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, суд у порядку статті 244 ГПК України має право за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення до основного рішення у справі (ухвали про закриття провадження у справі; ухвали про залишення позову без розгляду; рішення / постанови за результатом розгляду справи по суті), яким закінчено провадження у справі.
Відповідно в залежності від виду прийнятого судом процесуального рішення, ухваленого за результатом закінчення розгляду справи (ухвали/рішення/постанови), залежить і назва додатково рішення у справі, якими можуть відповідно бути: додаткова ухвала, додаткове рішення, додаткова постанова.
Водночас порядок ухвалення додаткового судового рішення встановлений, зокрема, частиною 3 статті 244 (якщо вирішено спір по суті спору) та частиною 6 статті 130 ГПК України (у разі закриття провадження у справі/залишення позову без розгляду).
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу Позивачем надано:
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 507 від 16.05.2008;
- договір про правову допомогу від 08.10.2026, пунктом 2.1. якого закріплено фіксовану винагороду адвоката в розмірі 11 200 грн за вчинення ним дій згідно пункту 1.1 такого договору;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 04-10 від 12.10.2026 на суму 11 200 грн;
- Акт приймання-передачі наданих послуг від 12.10.2026 на суму 11 200 грн із зазначенням кількості затраченого адвокатом часу на надання ним послуг.
Дослідивши наданий Позивачем Акт приймання - передачі наданих послуг від 12.10.2026, судом встановлено, що адвокатом надано наступні послуги із затратою часу:
- дослідження, аналіз та попередня правова оцінка документів та інших доказів за їх місцезнаходженням - 2 год 45 хв;
- здійснення заходів досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу - 20 хв.;
- аналіз судової практики - 1 год.;
- підготовка пакету документів, необхідних для звернення до суду, підготовка позовної заяви - 7 год 30 хв;
- вчинення інших дій, необхідних для повного юридичного супроводу у справи в суді та на етапі примусового виконання судового рішення - 3 год.
Пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із визначеними частиною 4 вказаної статті критеріями.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи викладене суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Враховуючи практику Верховного Суду, викладену у постанові від 18.02.2025 у справі № 922/2830/25 суд зазначає, що такі послуги як «дослідження, аналіз та попередня правова оцінка спору …», «аналіз судової практики» входять до послуги «підготовка та подання позовної заяви». Надмірна деталізація послуг призводить до штучного збільшення робіт та відповідно до штучного збільшення їх вартості.
Доказів проведення досудового врегулювання спору Позивачем до суду не надано, при тому, що такі витрати не стосуються судового розгляду справи як такі.
Те саме стосується і послуги «вчинення інших дій, необхідних для повного юридичного супроводу справи в суді та на етапі примусового виконання судового рішення» оскільки Позивачем не доведено, які саме «інші дії» ним включено до витрат при тому, що етап примусового виконання судового рішення наразі відсутній, витрати в цій частині Позивачем не понесено, що виключає можливість їх відшкодування.
Не є обов`язковими для суду зобов`язання, що склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог, передбачених частиною 4 статті 126 ГПК України щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, ціною позову. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Враховуючи закріплення сторонами у Акті приймання - передачі наданих послуг від 12.10.2026 часу затраченого адвокатом та загальної вартості його послуг, судом вбачається можливість встановити фактичну вартість однієї години роботи часу адвоката в межах спірних правовідносин, що становить 802, 87 грн за 1 годину роботи адвоката (11 200 грн/13, 95 год).
Із врахуванням здійснених судом висновків по суті визначених Позивачем та його адвокатом послуг, відшкодуванню підлягає сума 5 860, 95 грн за підготовку пакету документів, позову та звернення з ним до суду. В іншій частині, заявлені Позивачем до відшкодування витрати не є такими, що стосуються судового розгляду (пункт 1 частини 5 статті 129 ГПК України), а тому не покладаються на сторону Відповідача.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Судом не заперечується та не спростовується фактичне понесення Позивачем таких витрат у розмірі 11 200 грн однак судом не вбачається необхідним покладати на Відповідача такі витрати у повному обсязі оскільки в контексті судового спору розмір заявлених витрат не є такими, що пов`язаний із судовим розглядом у повному обсязі, а тому справедливим буде відшкодування Позивачу витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 860, 95 грн в силу чого заява Позивача підлягає частковому задоволенню.
Стаття 123 ГПК України визначає види судових витрат, до яких належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи.
Враховуючи наявність заяви Позивача про стягнення з Відповідача сплаченого судового збору за звернення до суду з позовом та закриття провадження з підстав відсутності предмету спору з огляду на погашення існуючого боргу, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів Позивача в цій частині та необхідність відшкодування суми 2 662, 40 грн.
При цьому, судом враховано, що даний спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача та прострочення строків виконання грошового зобов`язання.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 130 та 234 ГПК України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімп Транс» про стягнення судових витрат у справі № 910/13070/26 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тахіі» (вул. Мілютенка, буд. 50, м. Київ, 02156; ідентифікаційний код 41311297) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімп Транс» (вул. Симоненка, буд. 4, кв. 188, м. Тернопіль, 46016; ідентифікаційний код 38535484) судовий збір - 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу - 5 860 (п`ять тисяч вісімсот шістдесят) грн 95 коп.
3. У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
4. Ухвала є виконавчим документом, виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень та дійсна для пред`явлення до виконання до 04.11.2029.
5. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тахіі» (вул. Мілютенка, буд. 50, м. Київ, 02156; ідентифікаційний код 41311297).
6. Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексімп Транс» (вул. Симоненка, буд. 4, кв. 188, м. Тернопіль, 46016; ідентифікаційний код 38535484).
Ухвала набрала законної сили 04.11.2026 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено: 04.11.2026
Суддя Антон ПУКАС
Судове рішення № 141226529, Господарський суд м. Києва було прийнято 04.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/13070/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: