Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
05.11.2026 Справа № 908/1393/23 (908/2626/26)
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ КРЕСТО (вул. Фортечна, буд. 6-А, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 44227994, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС) в особі ліквідатора Кучерявого Д.В. ( АДРЕСА_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС) про забезпечення позову у справі №908/1393/23 (908/2626/26)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ КРЕСТО (вул. Фортечна, буд. 6-А, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 44227994, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІКС) в особі ліквідатора Кучерявого Д.В. ( АДРЕСА_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) про стягнення 10 707 381,01 грн.
в межах розгляду справи про банкрутство № 908/1393/23
Кредитори 1. Приватне підприємство Рурал Інформ, 04086, м. Київ, вул. Бугорна, 9; адреса для листування: 69001, м. Запоріжжя, а/с 1374
2. Приватне акціонерне товариство Видобувна компанія Укрнафтобуріння, 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 32/2
Банкрут Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Кресто, 69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 6-А, код ЄДРПОУ 44227994
Ліквідатор - Кучерявий Дмитро Владиславович (свідоцтво №1963 від 15.10.2020., адреса: АДРЕСА_3 )
Без виклику представників сторін.
УСТАНОВИВ:
В провадженні господарського суду Запорізької області на стадії процедури ліквідації перебуває справа №908/1393/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Кресто, 69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 6-А, код ЄДРПОУ 44227994, що наразі триває.
З 29.05.2025. повноваження ліквідатора у даній справі виконує арбітражний керуючий Кучерявий Дмитро Владиславович.
26.10.2026. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ КРЕСТО в особі ліквідатора Кучерявого Д.В. до ОСОБА_1 про стягнення 10 707 381,01 грн.
У вказаному позові позивач посилаються на ст. 7 КУзПБ, ст. ст. 50, 162-164 ГПК просить суд: Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; Відома адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕСТО" (Код ЄДРПОУ: 44227994; адреса: Україна, 69002, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Фортечна, будинок 6-А) грошові кошти в загальному розмірі 10'707'381,01 грн (десять мільйонів сімсот сім тисяч триста вісімдесят одна грн одна коп). 6. Судові витрати покласти на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; Відома адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ).
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.10.2026 матеріали позовної заяви передано судді Сушко Л.М., у провадженні якої перебувала справа № 908/1393/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія Кресто.
Ухвалою суду від 02.11.2026. прийнято до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ КРЕСТО в особі ліквідатора Кучерявого Д.В. до ОСОБА_1 про стягнення 10 707 381,01 грн. в межах справи про банкрутство №908/1393/23. Здійснювати розгляд позовної заяви вирішено в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 03.12.2026. о/об 12-00.
Разом з позовною заявою до господарського суду Запорізької області від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ КРЕСТО арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. надійшла заява про забезпечення позову у якій він просить суд: 1. Протягом 2-х днів, з моменту отримання даної заяви, вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, яке знаходиться у власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; Відома адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) в межах ціни позову 10'707'381,01 грн (десять мільйонів сімсот сім тисяч триста вісімдесят одна грн одна коп), а саме: - квартира, загальною площею 127.8 кв.м., розміщеною за адресою: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1484691080000; - машиномісце № 226 підвал 2 рівень літ. "А", загальною площею 20 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 691132080382; - машиномісце № 221, підвал 2 рівень, загальною площею 15,8 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 689902080000; - квартира, загальною площею 206,9 кв.м., розміщеною за адресою: АДРЕСА_6 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 681978180000; - та інше нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , яке буде виявлено в процесі виконання цієї Ухвали. 2. Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; Відома адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), які знаходяться (обліковуються) на його рахунках у всіх банківських або інших кредитно-фінансових установах на території України, що будуть виявлені виконавцем в процесі виконання цієї Ухвали, у межах позовних вимог у розмірі 10'707'381,01 грн (десять мільйонів сімсот сім тисяч триста вісімдесят одна грн одна коп). 3. Протягом 2-х днів з моменту отримання даної заяви вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони будь-яким органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам, а також будь-яким суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав нерухоме майно, а саме: суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі державним та приватним виконавцям, державним та приватним нотаріусам, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (в тому числі, але не виключно реєстрацію права власності, зміну відомостей про власника майна), державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо нерухомого майна, яке знаходиться у власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; Відома адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ). 4. В ухвалі про вжиття заходів забезпечення позову вказати, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», дату набрання нею чинності (відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення), строк пред`явлення її до виконання (три роки), найменування та ідентифікуючі дані стягувача - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕСТО" (Код ЄДРПОУ: 44227994; адреса: Україна, 69002, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Фортечна, будинок 6-А) та боржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; відома адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) 5. Належним чином завірену та прошиту копію ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову направити безпосередньо ліквідатору ТОВ ФК КРЕСТО арбітражному керуючому Кучерявому Дмитру Владиславовичу (адреса: АДРЕСА_3 ) для негайного виконання ухвали суду.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову ліквідатор зазначає, що з рахунку ТОВ «ФК «КРЕСТО» на користь ОСОБА_1 перераховано грошові кошти в загальному розмірі 7 081 521,00 грн із призначеннями платежів за договорами про надання коштів у позику №22-13 від 26.04.2022 та №22-52 від 25.10.2022.
За твердженням заявника, тексти зазначених договорів та інші документи, які підтверджують правові підстави отримання відповідачем коштів і визначають умови їх повернення, у ліквідатора відсутні. З метою отримання відповідних документів та повернення коштів ліквідатор направив відповідачу запит-вимогу від 04.09.2026 №02-31/114. Поштове відправлення повернулося відправнику 24.09.2026 у зв`язку із закінченням строку зберігання.
Посилаючись на наведені обставини, позивач вважає отримані відповідачем кошти безпідставно набутими та такими, що підлягають поверненню на підставі статті 1212 ЦК України, у зв`язку із чим звернувся до суду з позовом про стягнення 10 707 381,01 грн.
Необхідність забезпечення позову заявник обґрунтовує ризиком утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Зокрема, посилається на інформаційну довідку від 26.10.2026 №499627352 з державних реєстрів, за відомостями якої відповідачу належать дві квартири та два машиномісця у місті Києві.
Ліквідатор зазначає, що під час розгляду справи відповідач має можливість відчужити зазначене нерухоме майно або обтяжити його правами третіх осіб. На думку заявника, такі дії можуть зменшити обсяг активів, за рахунок яких можливе виконання рішення про стягнення коштів, або ускладнити звернення стягнення на них. При цьому відомостями про відкриті відповідачу банківські рахунки та наявність на них коштів у розмірі, достатньому для виконання можливого рішення суду, ліквідатор не володіє.
У зв`язку із цим заявник просить накласти арешт на грошові кошти та нерухоме майно відповідача в межах ціни позову, а також заборонити вчинення реєстраційних дій щодо належної йому нерухомості, вважаючи такі заходи необхідними для збереження майнової основи виконання майбутнього судового рішення.
Дослідивши заяву та надані на її обґрунтування матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статей 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства майнові спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом у межах справи про банкрутство за правилами Господарського процесуального кодексу України з урахуванням передбачених Кодексом України з процедур банкрутства особливостей.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно зі статтею 137 ГПК України позов забезпечується, у тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Отже, інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19 тощо.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №922/2928/17 та від 05.08.2019 у справі №922/599/19).
Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18 та від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з`ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог (див. ухвалу Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №906/824/17 та постанову від 21.01.2019 у справі №902/483/18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 зазначено, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду в конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Предметом позову в цій справі є стягнення з відповідача 10 707 381,01 грн. Отже, виконання можливого рішення про задоволення позову залежатиме від наявності у відповідача коштів або іншого майна, на яке може бути звернено стягнення.
У постанові від 17.06.2022 у справі №908/2382/21 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визнала допустимість накладення арешту на нерухоме майно відповідача для забезпечення позову про стягнення коштів. Тому та обставина, що право власності відповідача на відповідну нерухомість у цьому спорі не оспорюється, не виключає застосування такого заходу.
Об`єднана палата КГС ВС у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 роз`яснила особливості доказування ризиків у грошових спорах: можливість відповідача вільно розпорядитися коштами й майном враховується при вирішенні питання про забезпечення, а вимога спеціально доводити таку очевидну можливість становить завищений стандарт доказування. Водночас ця постанова застерігає від подвійного забезпечення шляхом окремого арешту коштів і майна на повну суму позову щодо кожного виду активів та передбачає обмеження арешту майна недостатністю арештованих коштів.
Зазначений підхід щодо стандарту доказування у спорах про стягнення коштів підтверджено також у постанові КГС ВС від 22.09.2026 у справі №910/14968/22 (910/15648/25), зокрема у пунктах 8.10 8.11.
У цій справі заявник навів обставини перерахування відповідачу коштів, звернувся з вимогою про їх стягнення та надав відомості про конкретне нерухоме майно відповідача. Можливість розпорядження цими активами до завершення розгляду спору створює ризик зменшення майнової основи виконання рішення. З огляду на характер вимог, їх розмір та наведені відомості про активи суд вважає достатньо обґрунтованим припущення про можливе утруднення виконання рішення у разі невжиття співмірних заходів забезпечення.
Відсутність доказів уже розпочатого відчуження нерухомості чи виведення коштів сама по собі цього висновку не спростовує, оскільки забезпечення позову має запобіжний характер.
Разом із тим повернення поштового відправлення за закінченням строку зберігання суд не розцінює як самостійний доказ свідомого ухилення відповідача. Твердження про іноземне громадянство, проживання за кордоном та можливі недобросовісні правочини не покладаються в основу ухвали як установлені факти без належного доказового підтвердження.
На цій стадії суд не встановлює наявність і розмір боргу, укладеність договорів позики та остаточну правову кваліфікацію спірних відносин. Відсутність текстів договорів у ліквідатора не є висновком суду про відсутність договірних відносин. Відповідні питання, як і правильність розрахунку заявленої суми, підлягають дослідженню під час розгляду позову по суті. Забезпечення позову не означає визнання вимог доведеними.
Арешт коштів у межах заявленої суми безпосередньо пов`язаний із грошовою вимогою та спрямований на збереження можливості її виконання. Відсутність у ліквідатора відомостей про номери рахунків відповідача не перешкоджає виконанню такого арешту щодо рахунків, які будуть виявлені виконавцем у встановленому законом порядку. Арешт стосується коштів у визначеному розмірі, а не рахунків як таких; законодавчі заборони арешту окремих коштів підлягають дотриманню.
Застосування арешту нерухомості також є допустимим, однак виключно в обсязі, необхідному за недостатності арештованих коштів. Самостійний арешт коштів на 10707381,01 грн. і нерухомості ще на 10 707 381,01 грн. створював би подвійне забезпечення однієї вимоги.
Заявник не навів вартості кожного із зазначених об`єктів нерухомості. За таких обставин суд не вбачає підстав для безумовного одночасного арешту всіх чотирьох об`єктів незалежно від суми виявлених коштів і вартості майна. Належним способом дотримання співмірності є визначення загальної межі забезпечення та поширення арешту на нерухомість лише в межах різниці між ціною позову і сумою арештованих коштів. Конкретний обсяг майна, на яке поширюється арешт, визначається під час виконання ухвали з дотриманням цієї межі та вимог закону щодо визначення вартості майна.
Обмеження щодо нерухомості стосуватимуться розпорядження нею, без вилучення, передачі на реалізацію або встановлення цією ухвалою заборони володіння та користування. Відповідач має право порушити питання про заміну заходу забезпечення або його повне чи часткове скасування у порядку статей 143, 145 ГПК України, зокрема за наявності даних про надмірність обсягу арешту.
Вимога про додаткову заборону будь-яких реєстраційних дій щодо всієї нерухомості відповідача задоволенню не підлягає. Вона охоплює не лише відчуження, а й будь-яку реєстрацію обтяжень, зміну та скасування записів, незалежно від їхніх підстав і впливу на виконання рішення. Необхідність такого додаткового обмеження поряд із реєстрацією арешту не обґрунтована. Всеохопна заборона потенційно перешкоджатиме також реєстраційним діям на виконання інших судових рішень і може зачіпати права третіх осіб. Мета забезпечення досягається арештом коштів та, за їх недостатності, нерухомості в установлених судом межах.
Щодо зустрічного забезпечення суд виходить із того, що відповідно до статті 141 ГПК України його застосування є правом суду. Арешт коштів може обмежувати можливість їх використання, тому саме твердження заявника про повну відсутність можливих негативних наслідків не є визначальним. Водночас надані матеріали не містять конкретних даних, які за обраного обсягу забезпечення свідчили б про необхідність зустрічного забезпечення чи дозволяли визначити його розмір. З огляду на встановлену загальну межу арешту, виключення захищених законом коштів та збереження володіння і користування нерухомістю суд на цій стадії не вбачає підстав застосовувати зустрічне забезпечення. Це не позбавляє відповідача права звернутися з відповідним клопотанням у порядку статті 141 ГПК України.
Отже, заява підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 13, 74, 86, 136 141, 144, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕСТО» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кучерявого Дмитра Владиславовича про забезпечення позову задовольнити частково.
2. Накласти арешт на належні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , грошові кошти, що знаходяться на його рахунках у банках та інших кредитно-фінансових установах на території України, які будуть виявлені під час виконання цієї ухвали, у загальних межах 10 707 381 (десять мільйонів сімсот сім тисяч триста вісімдесят одна) гривня 01 копійка, крім коштів, накладення арешту на які заборонено законом.
3. У разі недостатності арештованих на виконання пункту 2 цієї ухвали грошових коштів накласти арешт на належне ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , нерухоме майно, яке буде виявлено під час виконання цієї ухвали, виключно в межах різниці між 10 707 381,01 грн та сумою грошових коштів, арештованих на виконання пункту 2 цієї ухвали.
Арешт нерухомого майна застосувати як обмеження розпорядження ним, без вилучення та без встановлення цією ухвалою обмежень володіння і користування.
4. Визначити, що сукупний обсяг забезпечення за пунктами 2, 3 цієї ухвали не може перевищувати 10 707 381,01 грн. Обсяг нерухомого майна, на яке поширюється арешт, визначати під час виконання ухвали з урахуванням суми арештованих коштів, вартості майна та вимог співмірності.
5. В іншій частині заяви про забезпечення позову, зокрема щодо заборони будь-яких реєстраційних дій стосовно нерухомого майна відповідача, відмовити.
6. Зустрічне забезпечення не застосовувати.
7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 05.11.2026. Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження..
8. Строк пред`явлення даної ухвали Господарського суду Запорізької області до виконання становить три роки, тобто до 05.11.2029.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕСТО», код ЄДРПОУ 44227994, місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 6-А.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відома адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Примірник ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її складення в порядку, передбаченому статтями 256, 257 ГПК України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя Л.М. Сушко
Судове рішення № 141226435, Господарський суд Запорізької області було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/1393/23 (908/2626/26). Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: