Рішення № 141226281, 04.11.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/2104/26

Провадження № 2/401/1942/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Світловодськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2026 року представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Ткаченко М.М. звернулася до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області із позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором у розмірі 33 806,05 грн та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26 лютого 2018 року між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір № 014/0659/82/0363215, за умовами якого Банк зобов`язаний надати Клієнту кредит у сумі 17 701,86 грн строком на 72 місяці з 26 лютого 2018 року по 26 лютого 2024 року.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк зазначений вище та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

30 листопада 2021 року було укладено договір №114/2-47, відповідно до умов якого Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 014/0659/82/0363215.

10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 014/0659/82/0363215.

Станом на дату подання позову заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 014/0659/82/0363215 від 26 лютого 2018 року, що підлягає стягненню з позичальника та становить 33 806,05 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 14 366,60 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 14 366,60 грн, заборгованість за нарахованими процентами з дати відступлення права вимоги 12 026,76 грн, що є підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом. (а.с. 2-6)

Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 липня 2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, призначено судове засідання. (а.с. 83-84)

Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористалася.

Представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Ткаченко М.М. в судове засідання не з`явилася, просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечувала. (зворотна сторона а.с. 5)

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать рекомендовані поштові відправлення, які повернулися до суду без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою. (а.с. 89, 99)

Згідно ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи положення ч. 7 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається такою, що повідомлена про дату та час розгляду справи належним чином. Відзив щодо позову та заяв про розгляд справи без її участі відповідач не надала.

При таких обставинах, у відповідності до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача, встановлено сукупність умов для проведення розгляду справи в заочному порядку на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

26 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» укладено Договір про надання банківських послуг у сфері страхування № 014/0659/82/0363215, за умовами якого Кредитор зобов`язується надати Позичальнику Кредит, а Позичальник зобов`язується використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору основну суму Кредиту, сплатити проценти за користування Кредитом, а також виконати інші обов`язки, визначені Договором.

Відповідно до п.п. 1.1.1- 1.1.8 Договору сума кредиту складає 17 701,86 грн, що надається: на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб в розмірі 15 960,00 грн, на сплату страхового платежу на користь страховика в розмірі 1 741,86 грн. Кредит надається з 26 лютого 2018 року до 26 лютого 2024 року на 72 місяці з фіксованою процентною ставкою 39,9 % річних. Дата сплати ануїтетних платежів 26 числа кожного календарного місяця згідно Графіка платежів.

За умовами п.п. 8.1, 12.1 Договору Кредитор у встановленому законом порядку має право без згоди Позичальника відступити свої права за Договором будь якій особі, або обтяжити ці права будь яким чином. Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та скріплення печаткою Кредитора (Страховика) і діє до повного виконання ними прийнятих відповідно до договору зобов`язань. Заява- анкета, Паспорт споживчого кредиту з додатком до нього, Договір з додатками підписано позичальником власноруч. (а.с .13-21)

З виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 26 лютого 2018 року по 25 лютого 2019 року та розрахунку заборгованості за кредитним договором № 014/0659/82/0363215 від 26 лютого 2018 року вбачається, що на умовах договору 26 лютого 2018 року ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 17 701,86 грн та у зв`язку з невиконанням позичальником умов договору станом на 30 листопада 2021 року за вказаним договором рахується заборгованість у розмірі 20 017,19 грн, що складається з: 14 366,60 грн заборгованості за кредитом, 5 650,59 грн заборгованості за процентами. (а.с. 22-33)

30 листопада 2021 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-47, за умовами якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку № 1 до цього договору. (а.с. 36-43)

Згідно реєстру боржників та витягу з нього до Договору відступлення права вимоги № 114/2-47 від 30 листопада 2021 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги за договорами, у тому числі за кредитним договором № 014/0659/82/0363215, укладеним між ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким становить 20 017,19 грн, із яких: 14 366,60 грн - сума заборгованості по кредиту, 5 650,59 грн сума заборгованості за процентами. (а.с. 45-48)

З наданого розрахунку, складеного станом на 10 січня 2023 року, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за умовами кредитного договору № 014/0659/82/0363215 за період з 30 листопада 2021 року по 09 січня 2023 року нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 6 376,17 грн (за 406 днів). (а.с. 34)

10 січня 2023 року відповідно до Договору про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР». ( а.с. 49-58)

Згідно реєстру боржників від 10 січня 2023 року (Додаток № 3) до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 та витягу з Додатку № 3 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 014/0659/82/0363215, укладеним між ПАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_1 , сума заборгованості за яким становить 26 393,36 грн, з яких: 14 366,60 грн - сума заборгованості по кредиту, 12 026,76 грн сума заборгованості за відсотками.(а.с. 59-62)

З наданого розрахунку, складеного станом на 17 червня 2026 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за кредитним договором № 014/0659/82/0363215 за період з 10 січня 2023 року по 25 квітня 2024 року нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 7 412,69 грн (за 472 дні), тому загальна заборгованість на дату розрахунку складає 37 712,29 грн, що складається з: 14 366,60 грн заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за відсотками 19 439,45 грн. (а.с. 35)

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки і боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати вимоги проти нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У договорі, укладеним з відповідачем, сторонами погоджено всі його істотні умови. Договір є дійсними, у судовому порядку не оскаржувався.

Відступлення права вимоги підтверджується договорами та додатками до них, які містять інформацію про відповідача (її прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, номер договору, суму заборгованості).

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

З дослідженого судом кредитного договору № 014/0659/82/0363215 від 26 лютого 2018 року, підписаного відповідачем власноруч, визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідно до умов кредитним договором № 014/0659/82/0363215 від 26 лютого 2018 року сторонами узгоджено строк користування кредитом у розмірі 17 701,86 грн, що становить 72 місяці з 26 лютого 2018 року (дата надання кредиту) по 26 лютого 2024 року (дата повного погашення кредиту), та розмір процентів, який визначається за фіксованою ставкою 39,9 % річних.

При досліджені розрахунків заборгованості судом встановлено, що станом на 30 листопада 2021 року за кредитним договором № 014/0659/82/0363215 від 26 лютого 2018 року рахується заборгованість у розмірі 20 017,19 грн, що складається з: 14 366,60 грн заборгованості за кредитом, 5 650,59 грн заборгованості за процентами. Після набуття 30 листопада 2021 року права грошової вимоги до відповідача ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 10 січня 2023 року за умовами кредитного договору за період з 30 листопада 2021 року по 09 січня 2023 року нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 6 376,17 грн (за 406 днів), тобто в межах строку кредитування, тому 10 січня 2023 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 26 393,36 грн, де: 14 366,60 грн - сума заборгованості по кредиту, 12 026,76 грн сума заборгованості за відсотками.

Досліджуючи розрахунок, складений станом на 17 червня 2026 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судом встановлено, що за кредитним договором № 014/0659/82/0363215 за період з 10 січня 2023 року по 25 квітня 2024 року нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 7 412,69 грн (за 472 дні), тобто поза межами строку кредитування, що нараховані позивачем за період з 27 лютого 2024 року по 25 квітня 2024 року.

При цьому, позивач не навів підстав щодо здійснення нарахування відсотків поза межами строку користування кредитом.

Отже, нарахування процентів за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування є безпідставним та суперечить вимогам ЦК та висновкам Верховного Суду.

Так, відповідно до правових висновків, що викладені у Постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року № 910/18943/20 визначено, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення з боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Звертаючись до суду із цим позовом, ТОВ «КОЛЕКТ ЦЕНТР» не заявляло вимоги про застосування судом ч. 2 ст. 625 ЦК.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 дійшла до висновку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також пеню, застосовувати штрафні санкції, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК.

У зазначеній постанові Верховний Суд, розглядаючи питання стягнення штрафних санкцій за договором споживчого кредитування, сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».

Надаючи правову оцінку вказаним поняттям у частині нарахування штрафних санкцій за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. Відрізняються терміни в тому випадку, коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. ( п. 35 Постанови)

Окрім того, в п. 54 Постанови Верховний Суд вказує, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК.

Тобто, згідно з позицією Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК.

Отже, суд, оцінивши надані докази та встановивши, що відповідач не виконала взяті на себе грошові зобов`язання, не сплатила заборгованість за укладеним договором, ні новому, ні попереднім кредиторам, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в межах строку користування кредитом, а отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 32 863,76 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 14 366,60 грн, заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 12 026,76 грн, заборгованість за процентами з дати відступлення права вимоги за період з 10 січня 2023 року по 26 лютого 2024 року (412 днів) 6 470,40 грн (14 366,60*39,9 %*412/365*100 %).

При поданні позову позивачем заявлено вимогу про відшкодування йому за рахунок відповідача понесених судових витрат, які складаються зі сплаченого судового збору у сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 13 000,00 грн.

Визначаючи розмір понесених витрат, суд виходить з наступного.

За ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи повязані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18 зазначив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

На підтвердження понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу суду представлено докази, а саме: Договір № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року, укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявку на надання юридичної допомоги № 2243 від 01 травня 2026 року, витяг з акту № 22 про надання юридичної допомоги від 29 травня 2026 року, який включає в себе такі види допомоги:

1) надання усної консультації з вивчення документів на суму 4 000,00 грн (2 години*2 000,00 грн);

2) складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду на суму 9 000,00 грн (3 години*3 000,00 грн).

Загальна вартість послуг склала 13 000,00 грн. (а.с. 71-78)

Відповідачем ОСОБА_1 до суду не подавалося клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Надаючи оцінку зазначеним вимогам в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з тим, суд враховує, що позовні вимоги ґрунтуються на стягненні кредитних коштів, що виникло з правочинів, укладених в письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною. Справа є малозначною, її розгляд здійснено судом в судовому засіданні без присутності учасників справи.

Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 13 000,00 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат.

Враховуючи обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в межах 5 000,00 грн, оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об`єм справи та зміст процесуальних дій, вчинених адвокатом.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, а у разі часткового задоволення позову - пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 610,50 грн (92,21 %) та судовий збір у розмірі 2 455,00 грн (92,21 %).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 141, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Кредитним договором № 014/0659/82/0363215 від 26 лютого 2018 року у розмірі 32 863 (тридцять дві тисячі вісімсот шістдесят три) грн 76 к., яка складається з: 14 366 грн 60 к. - заборгованості за тілом кредиту, 18 497 грн 16 к. - заборгованості за процентами.

В задоволенні щодо решти заявлених вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 2 455 (дві тисячі чотириста п`ятдесят п`ять) грн 00 к. судового збору та 4 610 (чотири тисячі шістсот десять) грн. 50 к. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.Л. Волошина