Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 405/4316/26
провадження № 1-кс/405/3327/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.10.2026м. Кропивницькийслідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого ВР ЗСГСД СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000000561 від 12.05.2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 240, ч. 5 ст. 191 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
слідчий, за погодженням з прокурором звернувся з даним клопотанням до Подільського районного суду міста Кропивницького в обґрунтування якого зазначив, що в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 42022000000000561 від 12.05.2022 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 240, ч. 5 ст. 191 КК України, відповідно у якому слідчий подав до суду клопотання про надання дозволу на здійснення примусового відбирання біологічних зразків, посилаючись на обставини кримінального провадження просить дане клопотання задовольнити.
У судове засідання слідчий не з`явився, надав до суду заяву, згідно з якою просив розгляд даного клопотання здійснити без його участі.
Підозрюваний ОСОБА_4 та захисник у судове засідання не з`явилися, надали суду заперечення, відповідно до якого просили відмовити в задоволенні клопотання, оскільки слідчим не додано доказів на підтвердження призначення відповідної експертизи, предметом дослідження якої мають стати біологічні зразки підозрюваного. Просили розглянути клопотання без їхньої участі.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Встановлено, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42022000000000561 від 12.05.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України, відповідно до якого внаслідок незаконних умисних дій організованої злочинної групи у складі співорганізаторів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , співвиконавців ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , у порушення вимог Конституції України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Уряду від 30.05.2011 № 615, Кодексу України про надра, Гірничого закону України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар`єрах, затвердженого наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.08.2004 № 412, Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом, затверджених наказом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.03.2010 № 61, у період з 08.08.2017 по 06.10.2021, після закінчення 05.05.2017 терміну дії спеціального дозволу на користування надрами від 05.05.1997 № 854, шляхом проведення на підставі листів арбітражного керуючого - ліквідатора банкрута ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСОБА_7 , ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » 12 масових вибухів, незаконно видобуто з Кіровоградського (Сухокліївського) родовища гранітів корисну копалину загальнодержавного значення граніту об`ємом 375 213 м3, який у подальшому було передано ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », перероблено та реалізовано, внаслідок чого державі завдано збитків на загальну суму 1 255 500 631,24 гривень, що підтверджується висновком судової інженерно-екологічної експертизи.
Крім того, встановлено, що у відповідності до висновку судової економічної експертизи № 963/26-27 від 14.08.2026, матеріальна шкода (збитки) спричиненні державі внаслідок незаконного видобутку на території Кіровоградського (Сугокліївського) родовища гранітів, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , гірничої маси обсягом 375 213 м3 (994314,45 тонн), якою заволоділа організована група у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , документально підтверджується та розрахунково складає 295 311 391 гривень, що є особливо великими розмірами.
Отже, учасники організованої групи в складі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , своїми умисними протиправними діями вчинили кримінальні правопорушення, а саме незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене організованою групою шляхом вибуху, що спричинило тяжкі наслідки, та заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою, тобто злочини, передбачені ч. 4 ст. 240, ч. 5 ст. 191 КК України.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , вчинив кримінальні правопорушення, передбаченні ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 240, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене організованою групою шляхом вибуху, що спричинило тяжкі наслідки, та заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, організованою групою.
04.08.2026 ОСОБА_4 , вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 240, ч. 5 ст. 191 КК України.
25.09.2026 ОСОБА_4 , вручене письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 240, ч. 5 ст. 191 КК України.
Разом із тим, матеріали клопотання не містять жодних належних та допустимих доказів того, що підозрюваний відмовився у добровільному порядку надати зразки букального епітелію для проведення експертного дослідження. Крім того, стороною обвинувачення не надано доказів призначення відповідної експертизи, не обґрунтовано необхідності її проведення, а також не зазначено, які саме обставини кримінального провадження можуть бути встановлені за результатами такого дослідження та яке доказове значення матимуть отримані зразки.
Відповідно до статті 245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу).
Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Згідно до статті 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу.
Положеннями частини першої статті 245 КПК України визначено, що у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
Як зазначено вище, відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Встановлено, що нормами діючого КПК України закріплено, що примусове відібрання зразків може здійснюватися лише в межах вже призначеного експертного дослідження, у підозрюваного, свідка, потерпілого, після відмови добровільно надати такі зразки.
Однак, до клопотання слідчим та/або прокурором на надано доказів на підтвердження призначення відповідної експертизи, предметом дослідження яких мають стати біологічні зразки підозрюваного ОСОБА_4 , а відтак процедура, яка має передувати зверненню слідчого з клопотанням до слідчого судді, слідчим не дотримана.
Відповідно до вимог ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Приписами частини першої статті ст.8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до вимог ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно до вимог ч.2 ст.93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.245 КПК України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160 - 166 цього Кодексу).
Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160 - 166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Аналізуючи вимоги п.п.5,6 ч.2 ст.160 КПК України у взаємозв`язку з ч.5 ст.163 КПК України, захисник вважає, що відповідне клопотання сторони кримінального провадження може бути задоволено у разі, якщо така сторона обґрунтує та доведе суттєве значення біологічних зразків особи для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також можливість використання як доказів відомостей, що можуть бути отримані за допомогою біологічних зразків, та неможливість іншими способами довести такі обставини.
Отже, метою процесуального інституту відібрання біологічних зразків у особи, яка залучена до сфери кримінального судочинства, є виключно потреби досудового розслідування, тобто доведення за допомогою таких даних істотних (важливих) обставин, що підлягають доказуванню в рамках кримінального провадження, а також неможливість іншими способами довести такі обставини.
На відміну від примусового відібрання біологічних зразків згідно положень КПК України (для потреб досудового розслідування), існує інший порядок збору, отримання, обробки та використання біологічних зразків особи, а саме для цілей формування Електронного реєстру геномної інформації.
Так, 09.07.2022 Верховною Радою України ухвалено Закон України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» (далі-Закон №2391-IX). Указаний нормативний акт введено в дію 06.02.2023.
Під геномною інформацією людини розуміються відомості про генетичні ознаки людини, тобто фактично це генетичні дані (зразки ДНК). У розумінні законодавства про захист персональних даних, геномна інформація відноситься до персональних даних, тобто відомостей чи сукупності відомостей про особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, які підлягають особливому порядку обробки та відповідним гарантіям захисту (ст.7 Закону України «Про захист персональних даних», ст.6 Конвенції Ради Європи №108 про захист осіб у зв`язку з автоматизованою обробкою персональних даних та ст.9 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 від 27 квітня 2016 року про захист фізичних осіб у зв`язку з опрацюванням персональних даних і про вільний рух таких даних, та про скасування Директиви 95/46/ЄС (Загальний регламент про захист даних).
Відповідно до ст.3 Закону №2391-IX, державна реєстрація геномної інформації проводиться з дотриманням прав і свобод людини і громадянина та відповідно до таких основних принципів: верховенства права, у тому числі законності та юридичної визначеності; гуманізму; конфіденційності, у тому числі захищеності персональних даних.
Згідно ч.1 ст.4 Закону №2391-IX, державна реєстрація геномної інформації проводиться з метою: 1) ідентифікації осіб, які вчинили кримінальне правопорушення; 2) розшуку осіб, зниклих безвісти; 3)ідентифікації невпізнаних трупів людей, їх останків та частин тіла людини; 4) ідентифікації осіб, які не здатні через стан здоров`я, вік або інші обставини повідомити інформацію про себе.
За положеннями ст.5 Закону №2391-IX, обов`язковій державній реєстрації підлягає геномна інформація, серед іншого, щодо осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров`я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або стосовно яких обвинувальний акт у кримінальних провадженнях зазначеної категорії злочинів передано до суду.
За змістом ст.6 Закону № 2391-IX право на добровільну державну реєстрацію геномної інформації мають громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства.
Добровільна державна реєстрація геномної інформації проводиться на підставі письмової заяви особи про відбір у неї біологічного матеріалу, проведення молекулярно-генетичної експертизи (дослідження)та внесення геномної інформації до Електронного реєстру, що вважається згодою цієї особи на обробку її персональних даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних".
Добровільна державна реєстрація геномної інформації неповнолітніх осіб проводиться на підставі письмової заяви їхніх законних представників. Отримання біологічного матеріалу в неповнолітніх осіб здійснюється у присутності їхніх законних представників. Добровільна державна реєстрація геномної інформації осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними або цивільна дієздатність яких обмежена судом, проводиться на підставі письмової заяви їхніх законних представників. Отримання біологічного матеріалу в осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними або цивільна дієздатність яких обмежена судом, здійснюється у присутності їхніх законних представників. Добровільна державна реєстрація геномної інформації проводиться на платній основі, крім реєстрації геномної інформації осіб, зазначених у частині шостій цієї статті. Державна реєстрація геномної інформації близьких родичів осіб, зниклих безвісти (біологічні батько, мати, у разі їх відсутності-діти, а вразі відсутності дітей - брати, сестри або інші біологічні родичі по материнській чи батьківській лінії), проводиться, якщо немає можливості отримати геномну інформацію, зазначену в пункті 6 частини першої статті 5 цього Закону, у разі їхньої добровільної згоди.
Добровільна державна реєстрація геномної інформації осіб ,зазначених участині шостій цієї статті, проводиться за рахунок коштів державного бюджету відповідно до цього Закону. Порядок проведення добровільної державної реєстрації геномної інформації людини і розмір плати за надання послуг з добровільної державної реєстрації геномної інформації людини визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.1 ст.7 Закону №2391-IX відбір біологічного матеріалу для проведення державної реєстрації геномної інформації здійснюється в осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 5 цього Закону, - уповноваженими особами у порядку та на умовах, визначених законодавством, за рахунок коштів державного бюджету.
За нормою ч.4 ст.5 Закону №2391-IX Порядок проведення обов`язкової державної реєстрації геномної інформації людини затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2023 року № 978 затверджено порядок обов`язкової державної реєстрації геномної інформації людини.
З аналізу Закону України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» та Постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2023 року № 978 «Деякі питання реалізації Закону України Про державну реєстрацію геномної інформації людини, слід дійти висновку, що надання зразків для проведення державної реєстрації геномної інформації здійснюється в обов`язковому порядку, однак за добровільною згодою особи.
Тобто Закон №2391-IX розмежовує добровільну і обов`язкову державну реєстрацію геномної інформації людини.
Проте вище переліченими нормативними актами не врегульоване питання, як діяти, коли особа відмовляється надати біологічні зразки для обов`язкової державної реєстрації геномної інформації людини.
Примусове відібрання біологічних зразків у особи для обов`язкової державної реєстрації геномної інформації, для цілей формування електронного реєстру геномної інформації людини, чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено. Процесуальний закон унормовує лише порядок примусового відібрання зразків для забезпечення доказування у відповідності до положень ст. ст.91,93 КПК України.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: 1) верховенство права; 2) законність; 3) рівність перед законом і судом; 4) повага до людської гідності; 5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність; 6) недоторканність житла чи іншого володіння особи; 7) таємниця спілкування; 8) невтручання у приватне життя; 9)недоторканність права власності; 10)презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; 11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім`ї; 12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; 13) забезпечення права на захист; 14) доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень; 15)змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 16) безпосередність дослідження показань, речей і документів; 17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; 18) публічність; 19) диспозитивність; 20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами; 21) розумність строків; 22) мова, якою здійснюється кримінальне провадження.
Відповідно до рішення ЄСПЛ «Драган Петрович проти Сербії» від 14.04.2020, скарга № 75229/10, відсутність передбачуваності законодавства, яке встановлює процедуру відібрання зразків для ДНК-аналізу під час розслідування, порушує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене слідчий суддя відзначає, оскільки чинним законодавством, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» не передбачено порядку примусового отримання біологічних зразків з метою державної реєстрації геномної інформації людини в Україні, а відповідні положення КПК України застосовуються лише в частині збирання доказів та доказування, в рамках тимчасового доступу до біологічних зразків підозрюваного, потерпілого, свідка, інших учасників кримінального провадження, клопотання слідчого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 160-165, 241-245, 532 КПК України, -
ВСТАНОВИВ:
в задоволенні клопотання слідчого відмовити.
Ухвала не оскаржується.
Слідчий суддя ОСОБА_13
Судове рішення № 141225878, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 405/4316/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: