Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
05 листопада 2026 рокуСправа № 903/622/26
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Леман Інвест про ухвалення додаткового рішення
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Леман Інвест, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю Грандпостач, с. Пальче, Луцький р-н., Волинська обл.
про стягнення 859 484,67 грн,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Волинської області від 21.10.2026 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Грандпостач на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Леман Інвест 329644,30 грн штрафу, 61121,15 грн пені, 68172,39 грн інфляційних втрат, 8429,13 грн 3% річних, а всього: 467366,97 грн (чотириста шістдесят сім тисяч триста шістдесят шість грн 97 коп). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Грандпостач на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Леман Інвест 12227,64 грн витрат по сплаті судового збору. У позові на суму 392 117,70 грн відмовлено.
26.10.2026 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Леман Інвест про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Грандпостач 30000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 27.10.2026 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Леман Інвест про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №903/622/26 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Грандпостач строк до 02.11.2026 для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Леман Інвест про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
02.11.2026 надійшли заперечення відповідача, згідно яких просить відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, а в разі наявності підстав для її задоволення- зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 5 000 грн. Зазначає, що враховуючи те, що позов у даній справі задоволено частково, то, у відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, витрати на правничу допомогу слід розподіляти пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 16320,00 грн. Розмір витрат на правничу допомогу заявлений позивачем штучно завищений, не відповідає критеріям співмірності та обґрунтованості, а також не узгоджується із загальними принципами справедливості, пропорційності та верховенства права. При складанні позовної заяви, фактично використано текст претензії, що відповідно викликає обґрунтовані сумніви щодо затрат адвокатом 8 годин на підготовку такої позовної заяви. Позивач пред`явив до відповідача ще 4 подібних позови, а саме у справах: 903/546/26, 903/695/26, 903/722/26, 903/783/26, які розглядаються Господарським судом Волинської області. Тобто, правова позиція позивача з приводу стягнення штрафних санкцій з відповідача є сформованою та незмінною по суті, а коригується лише відповідно до фактичних обставин кожної справи, що відповідно, свідчить про явне завищення в актах приймання передачі часу на підготовку фактично однотипних позовних заяв з метою завищення розміру витрат на правничу допомогу.
У гл. 8 роз. I ГПК України закріплений інститут судових витрат.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (див. п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Статтею 123 ГПК України, яка визначає види судових витрат, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 126 ГПК України).
Порядок розподілу судових витрат визначений у ст. ст. 129 - 130 ГПК України. Так, за ч. 4 ст. 129 ГПК України розподіл інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи та встановлює, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру заявлених вимог.
За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":
- договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт - оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону);
- представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 цього Закону);
- інші види правничої допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Види адвокатської діяльності визначає ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до якої ними, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
У позовній заяві ТОВ «Леман Інвест» зазначено попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести 30 000 грн.
У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить стягнути з відповідача 30000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
01.06.2026 між адвокатом Ковальчуком Д.Ю. та ТОВ «Леман Інвест» (клієнт) укладено договір №2 про надання правничої допомоги, згідно умов якого адвокат зобов`язується надати клієнту правничу допомогу з питань захисту прав та законних інтересів клієнта щодо стягнення з ТзОВ «Грандпостач» (код ЄДРПОУ 37887249) на користь клієнта штрафу, пені, суми інфляційного збільшення заборгованості, 3% річних за прострочення оплати вартості поставленого протягом 2022 року товару згідно договору поставки № 19/12/2019 від 19.12.2019, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити правничу допомогу на умовах, передбачених даним договором.
Пунктами 5.1.-5.2. договору сторони погодили, що вартість правничої допомоги адвоката, що визначена пунктом 1.1. договору становить 30 000 грн, виходячи з вартості 1 години 2000 грн. Оплата наданої правничої допомоги адвокату здійснюється клієнтом протягом 30 календарних днів з дати підписання акту приймання наданої правничої допомоги. Акт наданої правничої допомоги за цим договором адвокат складає та надає клієнту за результатами надання правничої допомоги, визначеної пунктом 1.1. даного договору.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє протягом трьох років з моменту його підписання, або до повного виконання зобов`язань, визначених пунктом 1.1. даного договору в залежності від події, яка наступить раніше (п. 10.1.).
23.10.2026 адвокат Ковальчук Денис Юрійович та ТОВ "Леман Інвест" підписали акт приймання наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 01.06.2026 року №2, згідно якого адвокат надав, а клієнт прийняв таку правничу допомогу:
- підготовка, підписання та направлення до Господарського суду Волинської області позовної заяви від імені клієнта до ТОВ «Грандпостач» про стягнення штрафу, пені, 3% річних, суми інфляційного збільшення заборгованості за прострочення оплати вартості товару, ціна позову 859484,67 грн, 8 год, вартістю 16000 грн;
- аналіз відзиву на позовну заяву ТОВ «Грандпостач» по справі №903/622/26. Підготовка, підписання та подання від імені клієнта відповіді на відзив до Господарського суду Волинської області, 4 год, вартістю 8000 грн;
- участь у судових засіданнях Господарського суду Волинської області від імені клієнта по справі №903/622/26 05.08.2026, 18.08.2026, 15.10.2026, 21.10.2026, 3 год, вартістю 6000 грн.
Загальна вартість наданих послуг становить 30000 грн.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 21.10.2026 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Грандпостач на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Леман Інвест 329644,30 грн штрафу, 61121,15 грн пені, 68172,39 грн інфляційних втрат, 8429,13 грн 3% річних, а всього: 467366,97 грн (чотириста шістдесят сім тисяч триста шістдесят шість грн 97 коп). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Грандпостач на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Леман Інвест 12227,64 грн витрат по сплаті судового збору. У позові на суму 392 117,70 грн відмовлено.
Водночас у рішенні суду зазначено, що є підстави для стягнення з відповідача 659288,61 грн штрафу, 122 242,29 грн пені, проте, враховуючи клопотання відповідача, зменшено розмір штрафу та пені на 50 % та стягнуто у зв`язку з цим з відповідача на користь позивача 329 644,30 грн штрафу та 61121,15 грн пені.
Разом з цим, якщо господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
З огляду на викладене, при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн, суд не враховує факт зменшення розміру штрафу та пені за клопотанням відповідача.
В той же час, у задоволенні позову в частині стягнення 1275,71 грн пені, 76,54 грн 3% річних відмовлено у зв`язку з помилкою позивача у розрахунку.
Таким чином, розрахунок пропорції витрат позивача на професійну правничу допомогу здійснюється судом виходячи з задоволеного розміру позовних вимог 858132,42 грн.
Ураховуючи часткове задоволення позову, підставними є витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 29952,80 грн, які є документально підтвердженими.
Відповідно до частини п`ятої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас за приписами частини шостої цієї ж статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату
Отже, процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у разі незгоди з розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у п. 6.35 постанови від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 сформулював висновок про те, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Усталеним у судовій практиці є те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію "реальності" адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію "розумності" їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує і ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Здійснюючи аналіз вказаних вище норм права, Велика Палата Верховного Суду, Верховний Суд також неодноразово зазначали таке:
- нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (див. п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19);
- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18);
- у разі недотримання вимог ч. 5 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22);
- витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України (див. п. 6.5 постанови об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.03.2019 у справі № 922/445/19).
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Разом з тим суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений також у пункті 5.44 постанови ВП ВС від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Ураховуючи викладене вище, надавши оцінку доказам та аргументам сторін щодо розподілу відповідних витрат, керуючись зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи приписи частини четвертої статті 126 та частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на обсяг виконаних робіт адвокатом, суд, з урахуванням клопотання відповідача про зменшення суми витрат, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 50% від заявленого позивачем розміру витрат з врахуванням пропорції витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з задоволеного розміру позовних вимог, що становить 14976,40 грн (29952,80:2), натомість в іншій частині заява задоволенню не підлягає.
Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з наданими адвокатом послугами.
Під час розгляду справи у порядку господарського судочинства, враховуючи принцип змагальності та обов`язок доказування у справі з огляду на приписи статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Керуючись ст. ст. 129, 130, 234, 235, 237 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Леман Інвест» від 26.10.2026 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандпостач» (вул. Перемоги, 2б, с. Пальче, Луцький район, Волинська область, код ЄДРПОУ 37887249) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Леман Інвест» (вул. Гоголя, 26, інше поверх 5, м. Дніпро, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 43049704) 14976,40 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено 05.11.2026.
Суддя Бідюк С. В.
Судове рішення № 141225568, Господарський суд Волинської області було прийнято 05.11.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 903/622/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: