Рішення № 141225109, 29.10.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5423/26

Провадження № 2/345/3604/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

29.10.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Сирка Й. Й.,

з участю секретаря судового засідання Слободян Т. Я.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24.09.2026 ТОВ «Юніт Капітал» (далі Товариство) звернулося до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 09.08.2024 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, відповідачкою цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) підписано після попереднього заповнення необхідних відомостей та проходження ідентифікації за допомогою мобільного застосунку кредитний договір із ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» та отримано на свій рахунок грошові кошти в сумі 4 200,00 грн (перший транш). Під час ідентифікації позичальника останній пройшов однозначне встановлення особи. Товариство не зазначає у своєму позові, на який термін кредитні кошти за договором кредитної лінії № LM646553712 від 09.08.2024 надано позичальнику. Товариство також не вказує у позовній заяві, коли та на яких умовах позичальник ініціював збільшення розміру кредиту, проте стверджує, що ОСОБА_1 згодом отримала другий транш кредиту в сумі 800,00 грн. Кінцеву дату повернення кредиту Товариство також не вказало у своєму позові, як і зміст істотних умов кредитного договору. Однак Товариство наголошує, що відповідачкою не виконані кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України, внаслідок чого утворилася заборгованість в загальній сумі 16 115,00 грн, яка є документально підтвердженою та складається з різних платежів. До складу боргу належить неповернуте тіло кредиту, 11 115,00 грн нарахованих, але несплачених процентів та 2 500,00 грн боргу за штрафними санкціями. В добровільному порядку відповідачка не погашає вказану суму заборгованості, відтак Товариство як новий кредитор у зобов`язанні після набуття права вимоги просить позов задовольнити.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 29.09.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою витребувано від АТ «Райффайзен Банк» письмову інформацію щодо емісії на ім`я відповідача платіжної картки із зазначенням маски банківської карти, факту надходження в період з 09.08.2024 до 19.08.2024 грошових коштів тощо.

В установлений судом строк відповідачка відзив на позов не подала, в судове засідання не з`явилася, хоча повідомлена належним чином про дату, час і місце розгляду справи Тому, відповідно до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України та з огляду на згоду Товариства суд вважає за необхідне провести розгляд справи за наявними у ній матеріалами з ухваленням заочного рішення по суті цього спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов необхідно задоволити частково з таких підстав.

Відповідно до ст.12-13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В свою чергу, положеннями ст.525-527 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 3 ст. 207 ЦК України визначено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» № 674-VIII від 03.09.2015, ч.12 ст.11 якого встановлює, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №234/7160/20, від 01.11.2021 у справі № 234/8084/20.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачка уклала договір кредитної лінії LM646553712 від 09.08.2024 із ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» шляхом використання одноразового електронного ідентифікатора, відображеного в алфавітно-цифровій послідовності (LM646553712). Грошові кошти в сумі 4 200,00 грн перераховані 09.08.2024 на банківську платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 , що підтверджується письмовою інформацією АТ «Райффайзен Банк» від 13.10.2026 № 81-15-9/17627.

Проте у вищенаведеній інформації банку-емітента платіжної картки, виданої на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зазначено також про зарахування на відповідний картковий рахунок відповідачки у цій справі 14.08.2024 грошових коштів в сумі 800,00 грн.

Відтак, факт надання відповідачці у цій справі кредитних коштів в сумі 5 000,0 грн підтверджується належними та достатніми доказами.

Для вирішення існуючого спору про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредитної лінії від 09.08.2024 № LM646553712 суду необхідно встановити усі погоджені сторонами договору його істотні умови, до яких належать, зокрема, розмір та строк кредитування, процентна ставка та порядок і умови нарахування процентів за користування кредитними коштами.

- за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді

кредитної лінії в сумі кредитного ліміту в розмірі 5 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИ» (п.2.1.)

- кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 4 200,00 грн одразу після укладення договору; другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором (п.2.3.-2.4.);

- позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту; на момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу; у випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на таку кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору відносно дати надання першого траншу за договором (п.3.1.);

Зміст відповідного пункту кредитного договору викладено неоднозначно, адже з його змісту не зрозуміло, чи достатньо позичальнику для збільшення суми кредиту (отримання нового траншу) ініціювати відповідну операцію в особистому кабінетів на вебсайті кредитодавця, чи для відповідного збільшення необхідним є також одночасне часткове повернення позичальником суми (тіла) кредиту. При цьому, відповідні умови договору розміщені в розділі 3 «Дисконтний період кредитування. Пролонгація».

- позичальник в будь-який час протягом дисконтного періоду дії договору може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, в тому числі при частковому погашенні кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові транші, а договір вважається достроково припиненим шляхом його повного виконання (п.6.1.);

Таким чином, умови та порядок можливого збільшення суми кредиту в межах ліміту регулюються п.3.1.,6.1. договору і дозволяються лише в межах встановленого у договорі 30-ти денного дисконтного періоду.

Суд відразу зазначає у цій справі, що відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-ХІІ нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Одними із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Конституційний Суд України своєму рішенні (справа № 1-12/2013) від 11.07.2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" зазначив, що з огляду на приписи ч.4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

- рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 08.09.2024, а саме протягом 30-ти днів від дати отримання першого траншу позичальником (п.7.1.);

- основна сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 цього договору; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7., або п. 9.2.1.5. договору. Проценти за договором сплачуються в наступному порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування; після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно. Кінцева дата повернення кредиту 08.09.2029 (п.7.2.-7.4.);

- на момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,500 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,500 відсотків річних. У разі отримання додаткових траншів за цим договором після 21.08.2024 базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковим траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону, що складає що складає 1% за день

користування таким траншем (п.8.3.)

- кредитодавець має право в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в разі виявлення недостовірної, неповної або помилкової інформації у заявці на отримання кредиту, та / або отримання негативної інформації про позичальника в бюро кредитних історій, та / або в разі дострокового припинення надання кредитодавцем фінансових послуг, та / або у разі дострокового розірвання договору в порядку передбаченому Договором, та/або прострочення сплати нарахованих процентів Позичальником (пп.9.1.1.2. п.9.1.);

- у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору. При цьому договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту позичальника (пп. 9.1.1.7. п.9.1.);

- позичальник має право згідно з вимогами пп.9.2.1.5. п. 9.2. договору протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення договору відмовитися від цього договору, розірвати чи припинити договір без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. У такому випадку позичальник зобов`язаний повернути суму отриманого кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом відповідно до кількості днів користування. Про намір відмовитися від договору, розірвати чи припинити кредитний договір, позичальник повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів у порядку, визначеному законодавством);

- договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п`яти)

років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання (п.11.1.).

- за порушення будь-якого з платежів передбачених цим договором на 14 і більше календарних днів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5 000% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання, але не більше половини суми кредиту, одержаної споживачем за цим Договором.

Отож ОСОБА_1 отримала в кредит 5 000,00 грн зі сплатою процентів та дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,80 відсотків від залишку неповернутої суми за кожен день користування коштами та процентною ставкою в розмірі 1,500 відсотків за один день протягом строку дії кредитного договору, тривалість якого становить 5 (п`ять) років з дати підписання відповідного договору.

У цій частині обставин справи щодо нарахування процентів за користування відповідачем кредитними коштами суд керується тим, що відповідно до приписів абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, визначені параграфом 1 Глави 71 ЦК України (ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 Кодексу).

До матеріалів справи Товариством надано письмові розрахунки суми заборгованості відповідача у справі, за змістом яких первісним кредитором ТОВ «ОПТИМАЛЬНІ КРЕДИТИНИ» позичальнику ОСОБА_1 нараховано проценти за період з 09.08.2024 до 09.10.2024, новим кредитором ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» - з 10.10.2024 до 05.01.2025. Інші розрахунки сум процентів зміненим кредитором, яким виступає Товариство відсутні, на чому окремо наголошує позивач у цій справі. Наявні розрахунки вказують, що відповідачка жодних платежів під час дії кредитного договору не здійснювала, допустивши виникнення заборгованості.

Як передбачено ст. 598-599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), про що зазначає ст. 610 ЦК України.

Відповідно до приписів ч.5 ст.8 у чинній з 24.12.2023 редакції Закону України Про споживаче кредитування від 15.11.2016 № 1734-VIII (далі - Закон № 1734) максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Процентна ставка за споживчим кредитом є істотною умовою договору. Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими Законом № 1734, є нікчемними, тобто недійсним в силу цього закону. Відповідно до п.17 «Перехідних та прикінцевих положень» Закону №1734, доповненого Законом №3498-ІХ від 22.11.2023, протягом перших 120 днів після набрання чинності цим законом (з 24.12.2023) максимальний розмір денної процентної ставки за споживчим кредитом не може перевищувати 2,5%, а протягом наступних 120 днів - 1,5%. Перший з вказаного періодів тривав з 24.12.2023 до 21.04.2024, наступний - з 22.04.2024 до 19.08.2024.

При цьому, відповідно до п. 2 Розділу ІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону №3498-ІХ від 22.11.2023 можливість встановлення упродовж перехідного періоду тривалістю 240 календарних днів денних процентних ставок за кредитними договорами у вищому, ніж граничному розмірі, поширюється лише на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після 24.12.2023.

Відтак, до спірних правовідносин у цій справі положення ч.5 ст.8 Закону № 1734 у чинній з 24.12.2023 редакції застосовуватися не можуть.

З огляду викладене, нараховані позичальнику ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами в період з 09.08.2024 до 05.01.2025 підлягають перерахунку із застосуванням базової процентної ставки 1,500% від залишку неповернутої суми кредиту за один день користування відповідними коштами. Належна до стягнення з відповідачки сума заборгованих процентів складе 7 160,00 грн (09.08.-13.08.2024: 4 200,00х0,01=42,00х5 кд.=210,00 грн; 14.08.-08.10.2024: 5 000,00х0,01=50,00х83 кд.=2 800,00 грн; 09.10.2024-05.01.2025: 5 000,00х0,01=50,00х83 кд.=4 150,00 грн.) замість заявлених до стягнення 11 115,00 грн.

Вирішуючи питання щодо можливості стягнення з відповідача неповернутої основної суми (тіла) кредиту в розмірі 5 000,00 грн, суд керується такими мотивами.

Поняття строк виконання зобов`язання і термін виконання зобов`язання охарактеризовані у ст. 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Тобто, строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування). Однак якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, а регулятивна норма ч.1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма частини ч.2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).

У цій частині позову щодо дострокового стягнення з відповідача основної суми (тіла) кредиту суд зазначає, що згідно з приписами ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

10.06.2017 набрав чинності Закон № 1734, який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні.

Положеннями ч.4 ст.16 Закону № 1734 визначено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

У тому випадку, якщо умовами договору про споживчий кредит передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту, останній зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, строку, протягом якого вони мають бути здійснені та усунути такі порушення у визначений кредитодавцем строк, з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу.

Якщо кредитодавець не набув у встановленому порядку право на дострокове повернення кредиту з позичальника, вказане не позбавляє такого кредитодавця права на стягнення з позичальника заборгованості, яка існує на дату звернення з позовом до суду.

Відповідний правовий висновок сформульований у постанові Верховного Суду від 22.10.2025 (справа № 539/402/24), який є обов`язковим для застосування.

Дійсно, первісний та змінені кредитори в цій справі наділені згідно з умовами кредитного договору (пп. 9.1.1.7.) правом вимоги дострокового повернення кредиту від позичальника ОСОБА_1 , строк повернення якого настане у майбутньому 08.09.2029, проте у матеріалах справи немає доказів, які б підтверджували надіслання будь-яким із кредиторів вимоги позичальнику про усунення порушень умов кредитного договору в частині сплати процентів та не усунення відповідних порушень у межах визначеного законом і договором строку.

Суд не бере до уваги копію повідомлення зміненого кредитора ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» №ТП/LM646553712 від 06.01.2025, за змістом якого кредитор, посилаючись на положення ч.4 ст. 16 Закону № 1734, замість заявлення згідно з вимогами пп. 9.1.1.7. вимоги про дострокове повернення кредиту в сумі 5 000,00 грн в разі не усунення позичальником виявленого порушення у межах 30 днів із зазначенням дій, які необхідно вчинити, відразу ухвалив рішення про дострокове розірвання кредитного договору, припинивши нарахування процентів починаючи з 06.01.2025.

Положення Закону № 1734 дозволяють кредитору вимагати за наявності відповідних умов в договорі про споживчий кредит усунення позичальником взятих на себе грошових грошових зобов`язань в межах установленого кредитором строку, після закінчення якого та в разі продовження існування виявлених порушень кредитний договір вважатиметься достроково розірваним.

Законодавець чітко та послідовно унормував процедуру можливого дострокового розірвання договору про споживчий кредит, яка порушена стосовно позичальника ОСОБА_1 , відтак право Товариства на дострокове поверенення відповідачкою суми наданого кредиту не настало, а доказів, які б доводили протилежне, суду не надано.

Таким чином, з відповідачки ОСОБА_1 не може у межах заявленого предмета і підстав позову бути стягнута достроково основна сума (тіло) кредиту, що не позбавляє Товариство як нового кредитора в майбутньому права на стягнення залишку боргу із неухильним додержанням вимог ч.4 ст.16 Закону № 1734.

Загалом, із відповідача на користь Товариства згідно з умовами кредитного договору від 09.08.2024 № LM646553712 необхідно стягнути 7 160,00 грн заборгованості.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у рачі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог у цій справі, з відповідача на користь Товариства підлягають до стягнення витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 182,90 грн наявність яких підтверджується документально, що складає 44,43% від ціни заявленого позову.

Проте суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ч. 2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

За результатами судового розгляду Товариство не може претендувати на стягнення з відповідача більш ніж 3 110,10 грн (7 000,00х0,4443).

У постанові від 28.09.2023 у справі № 686/13892/19 колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з вимогами ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. представник позивача надав суду: копію договору про надання професійної правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 з Додатковою угодою № 25771513575 від 21.01.2026, копію акта приймання-передачі наданих послуг № 20/01/26-02 від 20.01.2026 з копією детального опису наданих послуг до вищенаведеного акту, в яких деталізовано кожен вид виконаних робіт та наданих послуг.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, зваживши на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн., оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію обґрунтованості, розумності розміру витрат на правничу допомогу, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись ст.263-265,268,280-284,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 43541163, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Л.Українки, буд.34 офіс 333) заборгованість за кредитним договором №LM646553712 від 09.08.2024 у вигляді нарахованих, але несплачених процентів, розміром 7 160,00 грн.

В іншій частині позову відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 1 182,90 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2026.

Суддя